CC BY
12
3. ВОЗ. Неинфекционные заболевания. URL :
h ttps ://www. wh o. in t/topics/ch ronic_diseases/ru/ (Дата обращения 20.12.2019).
4. Доповщь про стан навколишнього природного середовища у Рiвненськiй областi за 2017 рiк.
2018. 236 с. URL : http://www. ecorivne.gov. ua/r eport_about_environment.
5. Волощук О.В., Антомонов М.Ю., Гущук 1.В. Аналiз рiвня захворюваностi населення Рiвненськоí областi. Довклля та здоров'я. 2017. № 1 (81).
С. 27-31.
REFERENCES
1. Resolution of the UNO General Assembly. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. 2015. 44 p. URL : http://www. un.org/ru/docu-men ts/ods. asp ?m=A/RES/70/ 1].
2. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine. Ц1т сталого розвитку: Укра'ша. Нацюнальна доповщь, 2017. Tsili staloho rozvytku: Ukraina. Natsionalna dopovid [Sustainable Development Goals: Ukraine. National Report, 2017]. Kyiv ; 2017 : 83-89. URL : http://un.org. ua/images/SDGs_Na tionalRe portUA_Web_1.pdf (in Ukrainian).
3. WHO. Noncom-municable diseases. URL :
h ttps ://www. wh o. in t/topics/ch ronic_diseases/ru/ (Дата обращения 20.12.2019).
4. Доповщь про стан навколишнього природного середовища у Рiвненськiй област за 2017 рк. 2018. 236. URL : http://www. ecorivne.gov.ua /report _about_environment (in Ukrainian).
5. Voloshchuk O.V., Antomonov M.Yu. and Hushchuk I.V. Dovkillia ta zdorovia (Environment and Health). 2017 ; 1 (81) : 27-31 (in Ukrainian).
Надйшло до редакцИ12.10.2019
УДК 582.282.23:57.017.4:541. https://doi.org/10.32402/
4:616.37-008.64 dovkil2020.01.039
SENSITIVITY TO SYNTHETIC AROMACYCLIC AMINO SPIRITS OF CANDIDA ISOLATED IN THE PATIENTS WITH TYPE I DIABETES
Osypchuk N.O., Nastenko V.B., Shyrobokov V.P., Korotkyi Yu.V.
ЧУТЛИВ1СТЬ ДО СИНТЕТИЧНИХ АРОМАЦИКЛ1ЧНИХ АМ1НОСПИРТ1В 1ЗОЛЯТ1В CANDIDA, ЩО ВИД1ЛЕН1 В1Д ПАЦ1СНТ1В З ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 1-го ТИПУ
1ОСИПЧУК Н.О., 1НАСТЕНКО В.Б., 1ШИРОБОКОВ В.П., 2КОРОТКИЙ Ю.В.
1НМКУ iM. О.О. Богомольця, м. КиТв, УкраТна 21нститут оргаычно'Т xiMii НАН УкраТни, м. КиТв, УкраТна
За останн десятилiття кандидоз значно по-ширився в усьому свiтi i е важливою причиною захворю-ваност та смертно-стi, зокрема серед тяжкохворих па^ен^в [1].
ЧУТЛИВ1СТЬ ДО СИНТЕТИЧНИХ АРОМАЦИКЛ1ЧНИХ АМ1НОСПИРТ1В1ЗОЛЯТ1В CANDIDA, ЩО ВИД1ЛЕН1 В1Д ПАЦ16НТ1В З ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ 1-го ТИПУ 1Осипчук Н.О., 1Настенко В.Б., Широбоков В.П., 2Короткий Ю.В.
1НМУiM. О.О. Богомольця, м. Ки!в, Украна 21нститут органично! xiMii НАН Укра!ни, м. Ки!в, Украна
Поxiднi ароматичних амноспиртв е перспективною групою речовин з антифунгальним ефектом.
Мета роботи—дослдити чутливсть клЫчних iзолятiв др/жджо-под/бних гриб ¡в роду Candida, вид/лених i3 субботоп/в ротовоi порожнини вд хворих на цукровий д/абет 1-го типу, до синтетич-них аромацишчних амноспиртв та комерцйних антимкотикв. Матер'али i методи. У робот використано б/блосемантичний, м/кроскоп/чний, мколопчний, статистично-аналтичн'! методи. Результати i обговорення. Видлено 90 iзолят/в представ-никв роду Candida. Частота видлення др/жджопод/6них гриб'в у ботопi ротовоi порожнини становила 66,1 %. Рiвень орального кандидоносйства серед па^енлв з ЦД 1-го типу становив 5,1 %. Серед представникв роду Candida у складi су66отоп/в порожнини рота виявлено С. albicans, C. glabra-ta, C. krusei, C. tropicalis, С. Kefyr, при цьому 67,8% стано-вить С. albicans, 10,0% - C. glabrata, 16,7% - C. krusei, 3,3% - C. tropicalis, С. kefyr - 2,2%. Серед сполук найвищу актив-нсть мала Kc22, яка у концентрацИ 0,24-0,97 мкг/мл при-гшчувала 59,0% штамiв. Серед комерц/йних антимкотикв найвищу активнсть проявив амфотерицин B. Флуконазол та iнтраконазол характеризувалися неефективнстю щодо кл/н/чних штамiв.
Висновок. Частота видлення др/жджопод/бних гриб/в у б'\о-топ ротовоi порожнини у пац/ент/в з ЦД 1-го типу становила 66,2%. Серед /дентиф/кованих кандид в ус'\х досл/джуваних субботопах ротовоi порожнини превалювала С. albicans (67,8%). Кл/н/чнi ¡золяти слйю до iтраконазолу (100%) та флуконазолу (81,7%). Усi ¡золяти виявилися чутливими до амфотерицину В (75,3%). Похднi алкл(арилоксиетокси)д/а-лкламнопропанолу мали високу антикандидозну активнсть щодо ус/х вид/в кл/н/чних ¡золят/в.
Ключовi слова: кандидоз, Candida, амноспирти, траконазол, флуконазол, амфотерицин B.
© Осипчук Н.О., Настенко В.Б., Широбоков В.П., Короткий Ю.В. СТАТТЯ, 2020.
Цукровий дiабет (ЦД) - це хрошчне метаболiчне та дегенеративне порушення, яке характеризуеться хро-нiчною гiперглiкемiею та спричиняе тривалi усклад-нення, такi як ретинопа™, нейропатiя, нефропатiя, 3Mi-ни у судинах. Ниш ЦД нази-вають однiею з найбiльших загроз для здоров'я насе-лення у ХХ1 столiттi.
2017 року поширенiсть дiабету у дорослому вiцi (20-79 роюв) у свiтi станови-ла майже 425 мтьйошв, i Всесвiтня оргашза^я охо-рони здоров'я та Мiжна-родна федерацiя дiабету передбачили, що кiлькiсть дорослих людей у свт з дiа-бетом зросте майже до 629 мтьйошв до 2045 року [3, 4]. Цукровий дiабет, серцевi та легеневi захворювання часто супроводжуються кан-дидемiею [5-7].
На сьогодшшшй день ви-явлено взаемозв'язок мiж цукровим дiабетом i канди-дозом. Новi фактори довкт-ля, споаб життя та мшли-вють мiкроорганiзмiв ство-рюють все бтьше умов для значноТ сприйнятливостi хво-рих на ЦД до мiкозiв [8, 9].
Дрiжджоподiбнi гриби роду Candida - це представни-ки нормально! мкробюти людського оргашзму, зо-крема бiотопу ротовоТ по-рожнини. При цукровому дiабетi кандиди починають наднормово використову-вати глюкозу для свого метаболiзму, i рiвень оба-менiння значно зростае. Таким чином, кандидоносм-ство переходить в опортуш-стичну iнфекцiю.
З кожним роком серед па^ен^в з ЦД 1-го типу збтьшуеться показник гриб-ковоТ колонiзацií з домшу-ванням Candida albicans без кл^чних проявiв. За даними лiтературних джерел, вщ 25,3% до 80% хворих на цукровий дiабет мають кан-дидозний стоматит, що пов'язано зi зниженою рези-стентнiстю слизовоТ оболон-ки порожнини рота [10].
Для лкування кандидозноТ iнфекцií рекомендовано за-стосовувати рiзнi антимкоти-ки. Найпопулярнiшими Ыпби торами C. albicans зали-шаються азоли, але цi препа-рати неефективш щодо пред-ставникiв non-albicans [11]. Полiеновi антимiкотики харак-теризуються високою токсич-нютю, що зменшуе Тхнiй спектр застосування. Все вищесказане спонукае до пошуку нових альтернативних сполук з високим антимко-тичним ефектом. Експери-ментальнi доо^дження показали, що похiднi ароматичних амЫоспир^в володiють дос-татньою активнютю щодо музейних штамiв дрiжджопо-дiбних грибiв [12]. Огляд лте-ратури пiдтверджуе ефектив-нiсть даноТ групи сполук щодо кл^чних штамiв Candida spp., що робить актуальним вив-чення антифунгальноТ актив-ност похiдних амiноспиртiв до штамiв, видiлених у пацiентiв з цукровим дiабетом 1-го типу [13].
Мета нашо1 роботи - до-слiдити чутливiсть клiнiчних iзолятiв дрiжджоподiбних грибiв роду Candida, видте-них iз суббiотопiв ротовоТ порожнини вщ хворих на цукровий дiабет 1 -го типу, до нових синтетичних алкт(ари-локсиетокси)амЫоспир^в та комерцiйних антимкотиюв.
Матерiали та методи. Забiр матерiалу здiйснено на базi ДУ «1нститут ендокрино-логп та обмiну речовин iменi В.П. Комiсаренка НАМН УкраТни», видiлення чистоТ культури та щентифка^я грибних агентiв, визначення чутливостi штамiв до ново-
синтезованих речовин та антимкотиюв проведено на кафедрi мкробюлогп, вiрусо-логй' та iмунологií НМУ iменi О.О. Богомольця. Вiдiбраний матерiал проходив мкроско-пiчне вивчення з подальшим висiвом на поживнi середо-вища з метою видiлення чисто') культури та щентиф^ кацií дрiжджоподiбних грибiв роду Candida. Чутливiсть iзо-лятiв порiвняльно дослщжу-вали щодо похщних алкт-(арилоксиетокси^алктам^ нопропанолу загально') фор-мули,
OH
R2
R1O(CH2)nO.
+ N:
R3
Cl
R4
де R^ 4-(1,1,3,3-тетраме-тилбутил)фенокси, R2,R3-(4-CH3CH(CH2)4), R4- бензил, n = 2, Кс-2; R1- 4-(1,1,3,3-тетраметил-бутил)фенокси, R2 - метил, R3 - циклогексил, R4 - бензил, n = 2, Кс-3; R1- 4-(1,1,3,3-тетраметил-бутил)фенокси, R2,R3-(CH2)6, R4- бензил, n = 2, Кс-14; R1- 4-(1,1,3,3-тетраметил-бутил)фенокси, R2,R3-(метил), R4 - (4-F-бензил), n = 2, Кр-18; R1 - 4-(1,1,3,3-тетраметил-бутил)фенокси, R2,R3 - (метил), R4 - (4-метилбензил), n = 2, Кр-19; R1 - 4-(1,1,3,3-тетраметил-бутил)фенокси, R2,R3-(метил), R4 - (4-F-бензил), n = 0, Кр-4;
R1 - 2,4-дитретбутилфенок-си, R2,R3 - (CH2)4, R4 -(CH2)4, n = 0, Кр-8; R1 - 2,4-дитретбутилфенокси, R2,R3-(CH2)4, R4 - бензил, n = 2, Кс-15;
R1 - 2,4-дитретбутилфенок-си, R2,R3- (4-CH3CH(CH2)4), R4 - бензил, n = 2, Кс-16; R1 - 2,4-дитретбутилфенок-си, R2,R3 - (CH2)6, R4 - бензил, n = 2, Кс-22.
Дослiджуванi сполуки син-тезовано в 1нститут оргашч-ноТ хiмií НАН УкраТни канд. хiм. наук Коротким Ю.В. Для
SENSITIVITY TO SYNTHETIC AROMACYCLIC AMINO SPIRITS OF CANDIDA ISOLATED IN THE PATIENTS WITH TYPE I DIABETES 1Osypchuk N.O., 1Nastenko V.B., 1Shyrobokov V.P., 2Korotkyi Yu.V. 1O.O. Bohomolets NMU, Kyiv, Ukraine 2 Institute of Organic Chemistry, NASU, Kyiv, Ukraine
The derivatives of aromatic amino spirits are a promising group of the substances with antimycotic effect.
Objective: The aim of the study was to investigate the sensitivity of clinical isolates of yeast-like fungi of Candida genus, obtained from oral subbiotopes of the patients with type I diabetes, to synthetic aromacyclic amino spirits and commercial antimycotics. Materials and methods: We applied the bib-liosemantic, microscopic, mycological, statistical and analytical methods in the study. Results and discussion: 90 isolates of the representatives of Candida genus were isolated. The frequency of the isolation of yeast fungi in the oral biotope made up 66.1 %. The level of oral candidiasis among patients with type I diabetes was 5.1%. C.albicans,
C. glabrata, C. krusei, C. tropicalis, C. kefyr were indicated in the subbiotopes of oral cavity among the representatives of Candida genus, C. Albicans takes 67.8%, C. Glabrata - 10.0%, C. Krusei - 16,7%, C. Tropicalis -3.3%, S. kefyr - 2,2%. Among the compounds, Kc22 had the highest activity, which, at the concentration of 0.24-0.97^g/ml, inhibited 59.0% of the strains. Amphotericin B showed the highest activity among commercial antimycotics. Fluconazole and itraconazole were ineffective against clinical strains. Conclusions: The frequency of the isolation of yeast fungi in the oral biotope in the patients with type I diabetes made up 66.2%. C. albicans is a predominant candid in all studied oral subbiotopes (67.8%). Clinical isolates are resistant to itraconazole ( 100%) and fluconazole (81.7%). All isolates were sensitive to amphotericin B (75.3%). Alkyl (aryloxyethoxy) dialkyl-aminopropanol derivatives had high anticandidous activity against all types of clinical isolates.
Keywords: candidiasis, Candida, amino spirits, itraconazole, fluconazole, amphotericin B.
отримання сполук викори-стано спрямований синтез.
Комерцмними препаратами порiвняння обрано амфо-терицин В та похщн азолiв (флуканазол, ^раконазол).
Обстежено 68 па^ен^в з дiагнозом цукровий дiабет 1-го типу. Забiр матерiалу для мiкробiологiчного до-слщження здмснювали з 4 суббютотв порожнини рота: слизова оболонка щоки, дорсальна поверхня язика, кут рота (межа слизовоТ та шюри), дшянка пщнебшня. Забiр матерiалу здмснювали стерильними ватними турун-дами на дерев'яних палич-ках. Зiбраний матерiал пом^ щали у транспортне середо-вище (бульйон Сабуро, сере-довище Еймса), а по^м заа-вали на тверде поживне се-редовище Сабуро).
Мiкроскопiчнi препарати фарбували простими методами з використанням ме-тиленового синього або фуксину.
1дентифкацю кандид проведено з використанням тест-систем ID 32 test strips
компани bioMerieux та Hi-Crome Candida Agar/Modified. Хромогенний агар для грибiв Candida e селективним i диференцмним середови-щем, яке сприяе швидкому видтенню грибiв iз змшаних культур i дозволяе диферен-цювати за кольором i морфо-лопею колошй культури C. albicans, C. krusei, C. tropicalis i C. glabrata. Хромогенне середовище дае можливють швидко (протягом 48 годин) попередньо щентифкувати гриби. C. albicans утворюють гладю зелен колони, C. tropicalis - ясно-блакитш або ясно-зелен опу^ колони, C. glabrata - рожев^ а C. krusei - бл розпливчаст колони.
Дослщження антимкотич-ного впливу алкш(арилок-сиетокси^алктамЫопропа-нолу на кандиди здмснюва-лося мкрометодом сермних розведень з метою визна-чення м^мальноТ ЫпбуючоТ концентраци (М1К) у рщкому поживному середовищi RPMI 1640 [14].
Для експерименту викори-стовувалася добова культура
грибiв Candida, що вирощена у рщкому глюкозовмюному середовищк Для статистич-ного порiвняння використо-вувалися референт-штами C.albicans (ATCC 10231), C. glabrata (№ 199) та C. krusei (RN 71062). Еталонн штами мiкроорганiзмiв отримано вщ ДУ «1нститут епщемюлоги та Ыфекцмних хвороб iменi Л.В. Громашевського НАМН Укра'ни», 1нституту мкробю-логи i вiрусологií iменi Д.К. Заболотного НАН Укра'ни.
Дослiдження мiнiмальноí Ыпбуючо') концентрацií (М1К) проводилося методом мiкро-розведень у полiстероловiй планшетцi, що давало можливють визначити ступЫь чутли-востi грибiв до антимкозно( дií амiноспиртiв та препаратiв порiвняння. Першочергово пiдготовлено iнокулят культури за стандартом МакФар-ланда 1 x104 КУО/мл у середо-вищi RPMI 1640 [14]. Ви-користовуючи титрування розчинв дослiджуваних сполук, одержали низку подвй них розведень вщ 500 мкг/мл до 0,24 мкг/мл. Результати
отримували за 24 години Ыку-баци у термостат.
Вiдсутнiсть ознак росту у лунц з найбiльшим розве-денням препарату вважала-ся за М1К. Для контролю дослщу iз такоí лунки вщби-ралось 10 мкл середовища з розведенням у 90 мкл фiзiо-логiчного розчину з подаль-шим перенесенням на сере-довище Сабуро та наступ-ною iнкубацieю. Вiдсутнiсть ознак росту вважалася пози-тивним результатом.
Результати i обговорен-ня. Вiд 272 суббютотв вид^ лено 90 iзолятiв представни-кiв роду Candida. Частота видшення дрiжджоподiбних
Видовий склад грибiв
грибiв у 6i0T0ni ротовоТ порожнини становила 66,1%. PiBeHb орального кандидоно-сiйства серед пацieнтiв з ЦД типу 1 становить 5,1% (кть-юсний показник у межах 102103 КУО). Серед представни-юв роду Candida у складi cуббiотопiв порожнини рота виявлено С. albicans, C. gla-brata, C. krusei, C. tropicalis, С. kefyr, при цьому 67,8% становить С. albicans, 10,0% - C. glabrata, 16,7% - C. krusei, 3,3% - C. tropicalis, С. kefyr - 2,2%. Видовий склад грибiв роду Candida, видтених i3 4-х суббютотв ротовоТ порожнини, представлено у таблицк
Вщповщно до даних таблиЦ найбтьший рiвень колоы-зацiТ кандидами серед суб-бiотопiв спостерiгаeться на слизовiй оболонц стiнки язика (рис. 1).
При дослщжены задньоТ стiнки язика видтено 31 штам, з них C. albicans - 21, C. krusei - 6, C. tropicalis - 1, С. glabrata - 3. Показник оба-меншня даного суббютопу
становить 34,4%. Нижчий рiвень обсiменiння спостер^ гали на слизовм оболонцi щоки - 32,2%. З 29 штaмiв щентифковано C. albicans -20, C. glabrata - 3, C. krusei -5, C. tropicalis - 1. У суббютот кута рота та у зон пщнебЫня частота зустрiчностi пред-стaвникiв роду Candida не перевищила 16,7%. 1з кута роту iзольовaно C. аlbicans -9, C. krusei - 3, C. kefyr - 1, C. glabrata - 1, C. tropicalis - 1. 1з зони пщнебЫня було вид^ лено 15 штaмiв, з яких C. albi-cans - 11, C. krusei - 2, C. glabrata - 2.
Таким чином, серед уах iзольовaних штaмiв прева-люючим в усiх чотирьох суб-бiотопaх е C. albicans.
Дослщження м^мальноТ шпбуючоТ концентрацп ко-мерцiйних aнтимiкотикiв та похiдних алкш(арилоксие-токси^алкшамшопропано-лу щодо клiнiчних iзолятiв кандид дозволило визначити ступiнь aктивностi даноТ групи зaсобiв щодо цих дрiжджоподiбних грибiв та
Таблиця
роду Candida у CKnaAi cy66i0T0niB порожнини рота хворих на ЦД 1 -го типу
Суббютоп Вид ^шка язика Слизова оболонка щоки Кут рота Зона гмднебЫня Загалом штaмiв
n* % N % n % n % n %
C. albicans 21 67,7 20 69,0 9 60,0 11 73,4 61 67,8
C. glabrata 3 9,7 3 10,4 1 6,7 2 13,3 9 10,0
C. tropicalis 1 3,2 1 3,4 1 6,7 - - 3 3,3
C. krusei 6 19,4 5 17,2 3 19,9 2 13,3 15 16,7
С. kefyr - - - - 1 6,7 - - 1 2,2
Загалом 31 100 29 100 15 100 15 100 90 100
Примтка: * - абсолютне число штам/в.
Рисунок 1
Частота виявлення грибiв роду Candida у суббютопах порожнини рота
32,2%
16,7%
16,7% ВО Кут рота
В<Слизова оболонка пщнебЫня ОСлизова оболонка спинки язика иСлизова оболонка щоки
дало можлив1Сть пор1вняти ц| показники з музейними шта-мами.
Ефективн1сть дослщжува-них сполук вщр1знялася за-лежно в1д штаму та виду. Синтезован1 сполуки показали бтьшу ефективн1сть, н1ж комерц1йн1 препарати.
Чутлив1сть досл1джено в уах кл1н1чних 1золят1в та вщ-повщних музейних штам1в. Серед сполук найвищу актив-н1сть мала Кс22, яка у кон-центрац1Т 0,24-0,97 мкг/мл
ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ К СИНТЕТИЧЕСКИМ АРОМАЦИКЛИЧНЫМ АМИНОСПИРТАМ ИЗОЛЯТОВ CANDIDA, ВЫДЕЛЕННЫХ ОТ ПАЦИЕНТОВ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 1-го ТИПА
1Осипчук Н.А., 1Настенко В.Б., Широбоков В.П., 2Короткий Ю.В.
Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина 2Институт органической химии НАН Украины, г. Киев
Производные ароматических аминоспир-тов являются перспективной группой веществ с антифунгальным эффектом. Цель: исследовать чувствительность клинических изолятов дрожжеподобных грибов рода Candida, выделенных из суббиотопов ротовой полости больных сахарным диабетом 1-го типа к синтетическим аро-мациклическим аминоспиртам и коммерческим антимикотикам. Материалы и методы исследования. В работе использованы следующие методы: библиосемантический, микроскопический, микологический, статистически-аналитические.
Результаты и их обсуждение. Выделено 90 изолятов представителей рода Candida. Частота выделения дрожжеподобных грибов в биотопе ротовой полости составляла 66,1%. Уровень орального кандидоносительства среди пациентов с СД 1-го типа составлял 5,1%.
Среди представителей рода Candida в составе суббиотопов полости рта обнаружены С. albicans, C. glabrata, C. kru-sei, C. tropicalis, С. kefyr, при этом 67,8% составляли С. albicans, 10,0% -C. glabrata, 16,7% - C. krusei, 3,3% -C. tropicalis, 2,2% - С. kefyr. Среди соединений высокой активностью обладала Kc22, которая в концентрации 0,24-0,97 мкг/мл угнетала 59,0% штаммов. Среди коммерческих антимикотиков высокую активность проявил амфотерицин B. Флуконазол и итраконазол характеризовались неэффективностью по отношению к клиническим штамам. Выводы. Частота выделения дрожжеподобных грибов в биотопе ротовой полости у пациентов с СД 1-го типа составляла 66,1%. Среди идентифицированных кандид во всех исследуемых суббиотопах ротовой полости превалировала С. albi-cans (67,8%). Клинические изоляты были устойчивы к итраконазолу (100%) и умеренно устойчивы к флуконазолу (81,7%). Все изоляты оказались чувствительными к амфотерицину В (75,3%). Производные алкил (арилоксиетоксы) диалкиламино-пропанола обладали высокой антиканди-дозной активностью в отношении всех видов клинических изолятов.
Ключевые слова: кандидоз, Candida, аминоспирты, итраконазол, флуконазол, амфотерицин B.
пригшчувала 59,0% штамiв. Середшй показник М1К щодо цих мiкроорганiзмiв становив (1,98±0,5б) мкг/мл, натомють Ыпбуючий вплив щодо рефе-ренс-штаму дорiвнював (2,60 ±0,86) мкг/мл. Концентрацп 3,9 мкг/мл було достатньо, щоб спричинити пригшчу-вальний вплив на 96,0% шта-мiв.
Концентрацп 1 мкг/мл було достатньо для сполуки Kp19, щоб проявити антиканди-дозну дю щодо 45,0% кл^ч-них штамiв. Речовина у концентрацп 3,90 мкг/мл Кр19 була здатна Ыпбувати 92,0% мiкроскопiчних грибiв. Се-редня концентра^я сполуки, що пригшчувала видшеш штами, становила (2,44± 0,58) мкг/мл, для музейного штаму - (3,25±0,65) мкг/мл.
Сполука Kc2 у концентрацп 1 мкг/мл шпбувала 44,0%
штамiв, а зi збшьшенням цього показника до 4 мкг/мл призупинявся рют 90,0% iзо-ля^в. Середне значення концентрацп речовини, що пригшчувала кшшчш штами C. аlbicans, визначено на рiвнi (2,69±0,59) мкг/мл, що значно менш ефективно по-рiвняно з музейним мiкро-оргашзмом - (1,62±0,33) мкг/мл. Схожий ефект спо-стер^ався у сполуки Kp8. Концентра^я 0,97 мкг/мл е М1К для 41,0% кл^чних шта-мiв, а 3,9 мкг/мл Ыпбувала 96,0% штамiв. М1К референтного штаму становила (2,92±0,98) мкг/мл, що не-значно перевищило М1К для клЫчних iзолятiв - (2,56 ±0,55) мкг/мл.
Сполуки Kc3 та Kc15 мали схожу протикандидозну дю. 33,0-34,0% штамiв пригшчу-валися цими сполуками у
концентрацп 1 мкг/мл, а сполуки у концентра^' 3,9 мкг/мл Ыпбували 93,0% штамiв. М1К для дослщжуваних штамiв становила (2,65±0,58) мкг/мл для Kc3, що на рiвнi з Kc15 -(2,47±0,57) мкг/мл.
Для C. albicans ATCC 10321 MlK сполук дорiвнювали (3,25±0,65) мкг/мл для Kc3 та (1,30±0,33) мкг/мл для Kc15, що е найбтьш ефек-тивним щодо референтного мiкроорганiзма серед уах дослiджуваних амiноспиртiв.
Антимiкробний ефект сполуки Kc14 у концентрацií 1 мкг/мл спостертався про-ти 26,0% кл^чних штамiв, а у концентрацп 3,9 мкг/мл сполука пригшчувала вже 85,0% випробуваних штамiв кандид. MlK сполуки для цих мк-роорганiзмiв становила (3,07 ±0,63) мкг/мл, що було майже на рiвнi музейного
штаму - (2,92±0,98) мкг/мл.
Антигрибковий ефект Kp4 та Kp18 щодо 5,0-10,0% шта-MiB спостерiгався за кон-центрацií до 1 мкг/мл, проте пщвищення концентрацп до 4 мкг/мл збiльшувало спектр впливу до 85,0%. Середня М1К щодо референтного мк-роорганiзму та кшычних iзо-лятiв варiювала у межах 34,3 мкг/мл.
Сполука Kc16 характеризу-валася найнижчою пригычу-вальною активнiстю. Концен-трацiя 1,95 мкг/мл пригычу-вала лише 15,0% iзолятiв. lнгiбування 85,0% штамiв спостеркалося лише у разi збiльшення концентрацп спо-луки до 7,81 мкг/мл. М1К щодо клiнiчних штамiв стано-
вила (6,22±0,85) мкг/мл, що значно перевищуе цей по-казник для референтного штаму - (2,27±0,87) мкг/мл.
Серед уах комерцiйних антимiкотикiв найвищу ак-тивнiсть проявив амфотери-цин B. Даний полieновий антибiотик шпбував 26,0% штамiв C. albicans у концентрацп (0,24-0,98) мкг/мл. Проте 30,0% штамiв були малочутливими до даного препарату, а М1К перевищи-ла 31,25 мкг/мл. М1К для музейного штаму становила (0,40±0,08) мкг/мл. Флуко-назол та iнтраконазол харак-теризувалися неефективш-стю щодо клiнiчних штамiв. Середня М1К цих препаратiв перевищила 100 мкг/мл. Детальну шформа^ю рiвня чутливостi C. albicans до ан-тифунгальних засобiв подано на рисунку 2.
Представники non-albicans характеризувалися вищою резистентнiстю до лкарських засобiв, нiж штами albicans. Якщо порiвнювати мiж собою, то C. krusei характеризувала-ся вищою чутливiстю до похщ-них арил аци^чних амшо-
спиртiв, нiж з С. д1аЬ^а. Сполуки Кс2, Кс3, Кс15, Кс22 проявляли найвищу проти-грибкову активнiсть до штамiв С. krusei i у концентрацií 3,9 мкг/мл пригнiчували 89,0% клiнiчних iзолятiв. Серед них найвищою активнiстю вщ-значалися Кс3, Кс22, якi у концентрацп 1 мкг/мл Ыпбували третину штамiв, а промiжне значення М1К для клiнiчних штамiв становило (3,30±1,61) мкг/мл (для музейного штаму - 10,42±2,61) мкг/мл та (3,28 ±1,61) мкг/мл (музейний -(18,23±6,89) вiдповiдно. Середня М1К Кс2 щодо музейного штаму становила (5,21±1,30) мкг/мл, що дещо перевищило показники щодо клiнiчних iзолятiв - (3,85± 1,53) мкг/мл. Вщповщы значення сполуки Кс15 станови-ли (6,51±1,30) мкг/мл щодо референтного штаму та (3,44 ±1,58) мкг/мл щодо кшычних штамiв.
1нпбуючий ефект Кс14, Кс16, Кр4, Кр18 та Кр19 на 90,0% штамiв спостерiгався у концентрацiях 7,81 мкг/мл. Варто зазначити, що Кс16 Ыпбувала 44,0% штамiв у кон-
Чутливють C. albicans до антифунгальних 3aco6iB (*1тр - iтраконазол, Амф В - амфотерицин В, Флк - флуконазол)
Рисунок 2
1тр*
^ Амф В*
Флк*
Кр19
Кр8
Кр8
Кр4
Кс22
Кс16
Кс15
Кс14
Кс3
Кс2
100%
26%
7%Э1
4% 4% 4%
89%
4%
41%
37%
4% 4%
4%
48%
4%
41%
30%
4%
4%
7%
15%
4%
26%
4%
15%
iNWSSVW^ 48% WS^^S^MIinil
22%
4%
30%
52%
Е7%
J 4% 4%
26%
48%
11%-S
22%
41%
^19%^
4% 4%
11%S3
33%
22%
^^ 26% ^^4%4%
И <0,48 П 0,97 П 1,95 Н3,9 Ш 7,81 в >15,6^ ■ >31,25
центраци 1 мкг/мл. Найвища активнiсть за показником М1К була у Кр4, яка проявляла антимкотичну дiю щодо кли шчних штамiв у концентрацií (4,06±1,64) мкг/мл.
Середня М1К Кс14, Кс16, Кр18 та Кр19 становила 4-5 мкг/мл, а для Кс16 була най-нижчою - (6,04±3,31) мкг/мл. М1К вiдносно музейного шта-му Кс14 Кр18 та Кр19 ви-значалась у дiапазонi 5-8 мкг/мл, а для Кс16 дорiвнюва-ла аж (18,23±6,89) мкг/мл.
Антикандидозний ефект Кр8 для рiзних iзолятiв С. krusei визначався у межах вщ 0,48 мкг/мл до 15,63 мкг/ мл. Середня М1К сполуки для кл^чних штамiв становила (5,69±2,02) мкг/мл, що у рази менше, нiж для референс-штаму - (20,84±5,21) мкг/мл.
Антимiкотик амфотери-цин В у концентрацií 0,5 мкг /мл пригшчував 66,0% шта-мiв С. krusei. 22,0% штамiв мали високий показник резистентностi - 31,25 мкг /мл. М1К щодо референтного штаму С. krusei дорiвнювала (0,81 ±0,16) мкг/мл. Особли-востi протигрибкового ефек-
ту похiдних амiноспиртiв та комерцмних антимiкотикiв на даний вид кандид подано на рисунку 3.
С. д1аЬ^а характеризува-лася найменшою чутливiстю до дослiджуваних сполук серед представниюв кандид. Для пригшчення 90,0% шта-мiв застосовано концентра-цií препаратiв вiд 7,81 мкг /мл. Такий вплив на цей вид non-albicans продемонстру-вали сполуки Кс2, Кс3, Кс15, Кс22, Кр4, Кр8 та Кр19. Iнгiбуючий ефект цих речо-вин спостерiгався у кон-центрацiях 4,5-5,6 мкг/мл. Найефектившшою антимко-тичною сполукою було вста-новлено Кр8 з М1К (4,66 ±1,53) мкг/мл. Кр16, у свою чергу, проявила найменшу активнiсть у концентрацп на рiвнi (9,55±2,05) мкг/мл. Му-зейний штам С. д1аЬ^а проявив найвищу чутливiсть до сполуки Кр18 (М1К - (5,21 ±1,30) мкг/мл). Для порiв-няння,середня М|К препарату щодо кл^чних штамiв становила (7,81 ±1,69) мкг/мл. Сполука Кр19 показала М1К (6,51±1,30) мкг/мл, для кл^
Чутливiсть C. krusei до антифунгальних 3aco6iB
нiчних штамiв цей ефект спо-стерiгався за концентрацп (5,53±1,47) мкг/мл.
Як i до похiдних алкт(ари-локсиетокси^алктамшо-пропанолу, C. glabrata була менш чутливою, нiж усi iншi види грибiв роду Candida.
Для дано' речовини шп-буючий ефект на кшшчн iзо-ляти спостерiгався лише за концентрацп вщ 0,97 мкг/мл, а для референтного штаму -(2,28±0,86) мкг/мл.
Флуконазол та iтраконазол не мали достатнього Ыпбу-ючого ефекту на представ-никiв Candida non-albicans.
Результати дослiдження чутливостi C. glabrata до про-тигрибкових засобiв подано на рисунку 4.
Рисунок 3
1тр* ,Амф В* Флк* Кр19 Кр18 Кр8 Кр4 Кс22 Кс16 Кс15 Кс14 Кс3 Кс2
100%
33%
шшт шшш
11%
22%
11%
22%
11%
E11%SH
33%
ШШШ [
11%
22%
22%
56%
И11%М
22%
11%
11% frx.;;.:..:.;|33% '22%^
11%
11%
22%
rnwciT77
■.■■■¡■¿•¡и
11%
11%
11%
22% 22%
кЧ 22%
22% 11% ддщ 11%
I............ .
11%
¡a
33%
11%
E11% ^ 11%
11%
ж
11%
22%
оцг^
11%
22%
11%
11%
33%
-<0,24 0,48 щ0,97 □ 1,9^ и 7,81 и 15,6^ ■ >31,25
Примтки: 1тр - ¡траконазол, Амф В - амфотерицин В, Флк - флуконазол.
Висновки
1. Частота видтення дрiжджоподiбних грибiв у бютот ротовоí порожнини у пацieнтiв з ЦД 1 -го типу ста-новила 66,1%. Рiвень орального кандидоноайства ста-новив 5,1%. Серед пред-ставникiв роду Candida у складi cуббiотопiв порожнини рота виявлено С. albicans, C. glabrata, C. krusei, C. tropicalis, C. kefyr. Серед щентифкованих кандид в уах дослщжуваних суббю-топах ротово') порожнини превалюе С. albicans (67,8%).
2. Дослщження чутливостi до антимкотичних препара-тiв продемонструвало най-бiльшу кiлькiсть iзолятiв до ^раконазолу (100%) та флу-
коназолу (81,7%), М1К для яких перевищила 31,25 мкг /мл. Найбтьш чутливими yci iзоляти були до амфотерици-ну В (75,3%).
3. Похщш алкт(арилоксие-токси^алктамшопропано-лу володiли високою анти-кандидозною активнiстю що-до уах видiв клiнiчних iзоля-тiв. Найбтьш ефективною сполукою була Kc22. Се-реднiй показник М1К для C. albicans становив (1,98± 0,56) мкг/мл, а концетра^я 1 мкг /мл пригычувала 59,0% штамiв.
Штами non-albicans, особливо C. glabrata, характери-зувалися меншою чутливiстю до новосинтезованих сполук, але показники варювали у межах показника чутливост до амфотерицину B.
Л1ТЕРАТУРА
1. Rodrigues C., Rodrigues M., Henriques M. Candida sp. Infections in Patients with Diabetes Mellitus. Journal of Clinical Medicine. 2019.
Vol. 8 (1). 76. doi: 10.3390/jcm8010076
2. Karaa A., Goldstein A. The spectrum of clinical presenta-
Чутливють C. glabrata до антифунгальних 3aco6iB
tion, diagnosis, and management of mitochondrial forms of diabetes. Pediatric Diabetes. 2015. Vol. 16 (1). 1-9. doi: 10.1111/pedi. 12223
3. King H., Aubert R., Herman W. Global burden of diabetes, 1995-2025: Prevalence, numerical estimates, and projections. Diabetes Care. 1998. Vol. 21 (9). 1414-1431. doi: 10.2337/diacare.21.9.1414
4. Agarwal S., Raman R., Paul P., Rani P., Uthra S., Gayathree R., McCarty C. et al. Sankara Nethralaya-Diabetic Retinopathy Epidemiology and Molecular Genetic Study (SN-DREAMS 1): Study Design and Research Methodology. Ophthalmic Epidemiology. 2005. Vol. 12 (2). P. 143-153. doi: 10.1080/09286580590932734
5. Guimarres T., Nucci M., Mendonзa J., Martinez R., Brito L., Silva N., Moretti M. et al. Epidemiology and predictors of a poor outcome in elderly patients with can-didemia. International Journal of Infectious Diseases. 2012.
Рисунок 4
1тр* Амф В* Флк* Кр19 Кр18 Кр8
100%
11% Ш 33% EV4W4S
Ц11%||||ММ^22%
22%||||||||||ЦрТ%|^
ii% W2
V 0,48 ö0,97 П 1,95 0 3,9 Ш 7,81 В 15,63 и >31,25 Прим 'ики: 1тр - ¡траконазол, Амф В - амфотерицин В, Флк - флуконазол.
Vol.16 (6). P. 442-447. doi: 10.1016/j.ijid. 2012.02.005
6. Khosravi A., Yarahmadi S., Baiat M., Shokri H., Pourkabireh M. Factors affecting the prevalence of yeasts in the oral cavity of patients with diabetes mellitus. Journal de Mycologie Medicale. 2008. Vol. 18 (2). P. 83-88. doi: 10.1016/j.mycmed. 2008.04.002
7. Tang H., Liu W., Lin H.,
Lai C. Epidemiology and prognostic factors of candidemia in elderly patients. Geriatrics Gerontologie International. 2015. Vol. 15 (6). P. 688-693. doi: 10.1111/ggi.12329
8. Belazi M., Velegraki A., Fleva A., Gidarakou I., Papanaum L., Baka D. et al. Candidal overgrowth in diabetic patients: Potential predisposing factors. Mycoses. 2005. Vol. 48 (3). P. 192-196. doi: 10.1111 /j.1439-0507.2005.01124.x
9. Gon3alves R., Miranda E., Zaia J., Giannini M. Species diversity of yeast in oral colonization of insulin-treated diabetes mellitus patients. Mycopathologia. 2006.
Vol. 162 (2). P. 83-89. doi: 10.1007/s11046-006-0038-5
10. Левицький А.П., Нколишин А.К, Ступак О.П., Ступак П.П. Кандидоз слизо-во1 порожнини рота у хворих на цукровий дiабет типу 1: кшнка, дiагностика, л^ван-ня, профтактика. Укранський стоматологч-ний альманах. 2010. T. 2,
№ 2. С. 22-26.
11. Wiederhold N., Tam V., Chi J., Prince R., Kontoyiannis D., Lewis R. Pharmacodynamic activity of amphotericin B deoxycholate is associated with peak plasma concentrations in a neu-tropenic murine model of invasive pulmonary aspergillosis. Antimicrobial Agents and Chemotherapie. 2006.
Vol. 50 (2). P. 469-473. doi: 10.1128/AAC.50.2.469-473.2006
12. Berkow E., Lockhart S. Fluconazole resistance in
Candida species: a current perspective. Infection and Drug Resistance. 2017. Vol. 10. P. 237-245. doi: 10.2147/IDR.S118892
13. Kondoh O., Inagaki Y, Fukuda H., Mizuguchi E., Ohya Y, Arisawa M., Shimma N. et al. Piperazine propanol derivative as a novel antifungal targeting 1,3-b-d-glucan synthase. Biological and Pharmaceutical Bulletin. 2005. Vol. 8 (11).
P. 2138-2141.
14. Arendrup M., Cuenca-Estrella M., Lass-Florl C., Hope W. EUCAST technical note on the EUCAST definitive document EDef 7.2: Method for the determination of broth dilution minimum inhibitory concentrations of antifungal agents for yeasts EDef 7.2 (EUCAST-AFST). Clinical Microbiologie and Infection. 2012. Vol. 18 (7). P. 246-247. doi: 10.1111 /j.1469-0691.2012.03880.x
REFERENCES
1. Rodrigues C., Rodrigues M. and Henriques M. Candida sp. Journal of Clinical Medicine. 2019 ; 8 (1) : 76. doi:
10.3390/jcm8010076
2. Karaa A. and Goldstein A. Pediatric Diabetes. 2015 ; 16 (1) ; 1-9. doi:
10.1111/pedi.12223
3. King H., Aubert R. and Herman W. Diabetes Care. 1998 ; 21 (9) : 1414-1431. doi:
10.2337/diacare.21.9.1414
4. Agarwal S., Raman R., Paul P., Rani P., Uthra S., Gayathree R., McCarty C. et al. Ophthalmic Epidemiology. 2005 ; 12 (2) : 143-153. doi: 10.1080/09286580590932734
5. Guimarres T., Nucci M., Mendon3a J., Martinez R., Brito L., Silva N., Moretti M. et al. International Journal of Infectious Diseases. 2012 ; 16 (6) : 442-447. doi:
10.1016/j.ijid.2012.02.005
6. Khosravi A., Yarahmadi S., Baiat M., Shokri H. and Pourkabireh M. Journal de Mycologie Medicale. 2008 ; 18 (2) : 83-88. doi:
10.1016/j.mycmed.2008.04.0 02
7. Tang H., Liu W., Lin H. and Lai C. Geriatrics Gerontologie International. 2015 ; 15 (6) : 688-693. doi:
10.1111/ggi.12329
8. Belazi M., Velegraki A., Fleva A., Gidarakou I., Papanaum L., Baka D. et al. Mycoses. 2005 ; 48 (3) : 192196. doi: 10.1111 /j.1439-0507.2005.01124.x
9. Gon3alves R., Miranda E., Zaia J. and Giannini M. Mycopathologia. 2006 ;
162 (2) : 83-89. doi: 10.1007/s11046-006-0038-5
10. Levytskyi A.P., Nikolyshyn A.K, Stupak O.P. and Stupak P.P. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2010 ; 2(2): 22-26
(in Ukrainian).
11. Wiederhold N., Tam V., Chi J., Prince R., Kontoyiannis D. and Lewis R. Antimicrobial Agents and Chemotherapie. 2006 ; 50 (2) : 469-473. doi:
10.1128/AAC.50.2.469-473.2006
12. Berkow E. and Lockhart S. Infection and Drug Resistance. 2017 ; 10 : 237245. doi:
10.2147/IDR.S118892
13. Kondoh O., Inagaki Y, Fukuda H., Mizuguchi E., Ohya Y, Arisawa M., Shimma N. et al. Biological and Pharmaceutical Bulletin. 2005 ; 8(11); 2138-2141.
14. Arendrup M., Cuenca-Estrella M., Lass-Florl C. and Hope W. Clinical Microbiologie and Infection. 2012 ; 18 (7) : 246-247. doi: 10.1111 /j.1469-0691.2012.03880.x
Hafíítíwno go pega^'i 14.01.2020
47 Environment & Health № T 2020
