CC BY
32УДК: 631.48 (477.43.84) Гарбар В. В.
Чинники грунтотворення рендзин Подльських Товар
Львiвський нацюнальний уыверситет iMeHi 1вана Франка. м. Львiв E-mail: geofan@ukr.net
Анотащя: проаналiзовано чинники Грунтотворення Подльських Товтр. Охарактеризовано геолог/'чн/', геоморфолог/'чн/', гiдрогеологiчнi, та кл/'матичн/' умови генези рендзин досл/'джувано/ територи. Визначено основы причини контрастностi Грунтового покриву Подльських Товтр. Висвтлено особливостi антропогенного впливу на рендзини досл/'джувано/ територи.
Ключовi слова: чинники Грунтотворення, рендзини, материнська порода, кл/'матичнi умови, антропогенне перетворення.
Вступ
Грунтовий покрив будь-якоТ територи тюно пов'язаний з умовами та ютор1ею ф1зико-географ1чного середовища i перебувае в постшнш взаемодп з л1тосферою, атмосферою, г1дросферою i орган1змами, утворюючи з ними екосистеми. Стввщношення м1ж Грунтами й умовами Грунтотворення е не випадковим, а законом1рним. Знаючи суть та принципи взаемовщношень м1ж Грунтами i чинниками Грунтотворення, можна передбачити тип Грунтового покриву територи, Грунти якоТ не вивчеш, проте для якоТ е вщомими в1к, геоморфолог1я, г1рськ1 породи, ктмат, рослинн1сть [10].
В. В. Докучаев трактуючи Грунт як природно-юторичне т1ло, сформулював положення про залежнють Грунту в1д кл1мату, рельефу мюцевосп, г1рських пор1д, рослинного i тваринного св1ту, а також часу. Вщомий американський Грунтознавець Ганс Йенн1 через 60 рок1в п1сля Докучаева у книз1 "Фактори Грунтотворення" (1948) математично показав функцюнальний зв'язок м1ж Грунтом та найважлив1шими чинниками Грунтотворення. Вчен1-Грунтознавц1, вивчаючи внесок чинник1в Грунтотворення у процес Грунтотворення, надавали переважаючого значення р1зним окремим чинникам: властивостям прських пор1д i м1нерал1в (Гл1нка К. Д., Полинов Б. Б.), рельефу (Неуструев С. С.), оргашзмам (Втьямс В. Р.).
Чинники Грунтотворення, взаемодшчи м1ж собою i впливаючи на суть i напрям Грунтотворного процесу, д1ють разом як сукупн1сть взаемопов'язаних елемент1в, i в цьому сенс1 необх1дно констатувати незам1нн1сть чинник1в Грунтотворення. Водночас у визначенн В. В. Докучаева Грунту як функцп вщ множник1в-Грунтоутворювач1в i подальш1й математичн1й ¡нтерпретаци цього визначення п1дкреслюеться таке важливе положення: ус1 множники е змшними, i Грунт однаковою м1рою е результатом Тх сптьноТ дм на визначений момент часу. Грунт як система насктьки динам1чний, а чинники-Грунтоутворювач1 наск1льки внутр1шньо пов'язан1, що змша одного чинника служить безпосередньою причиною змши 1нших чинник1в [10].
Рендзини Подтьських Товтр - ¡нтразональш Грунти, як1 сформувалися в специф1чних умовах, де одним 1з основних чинник1в Грунтотворення являються материнськ1 породи представлен! л1тотамн1евими та серпуло-моховатковими вапняками. В межах Подтьських Товтр, зокрема на Тх головному пасм1, карбонаты вщклади часто перекрит1 суглинковими породами, що обумовлюе специф1чн1 морфогенетичн1 особливост! Грунт1в та контрастн1сть структури Грунтового покриву.
Метою нашоТ роботи е висв1тлення основних чинник1в Грунтотворення Подтьських Товтр.
Вивченню умов формування рендзин Подтьських Товтр присвячено багато праць як в1тчизняних, так i заруб1жних науковц1в. Зокрема геолог1ю та геоморфолопю досл1джуваноТ територ1Т вивчали
B. Д. Ласкарев (1914), В. О. Геринович (1926), П. А. Тутковський (1929), К. I. Геренчук (1949), I. К. Королюк (1952), А. Г. Андреев, В. I. Гук (1970), Т. Ю. Знаменська (1973), Д. I. Ковалишин (1998), П. I. Штойко (2000), К. Л. Москалюк (2009), кл1матичн1 умови К. I. Геренчук (1979, 1980), Г. В. Чернюк (2003, 2011), рослинний покрив Л. Г. Любшська (1995, 2000, 2012), А. А. Кагало (1996), антропогенний вплив на Грунтовий покрив Г. I. Денисик (2006).
Слщ також вщм1тити прац1 I. М. Гоголева (1950, 1952), Б. Г. Розанова (1988), А. А. Кирильчука,
C. П. Позняка (2004), Ф. П. Топольного (2008), в яких висв1тлено особливост! формування рендзинних Грунт1в.
Матерiали i методи
Теоретико-методолопчною основою нашого дослщження стала праця С. П. Позняка, G. Н. Красехи «Чинники Грунтотворення» [10], в якш висв1тлюються особливост! Грунтотворних процеав. Пщ час лабораторно-польових дослщжень нами було використано пор1вняльно-географ!чний, морфолого-генетичний (профтьний) та пор!вняльно-анал!тичний методи.
Результати i обговорення
Територiя Подiльських Товтр простягаеться в межах ПодтьськоТ височини по лжи смт. Пщкамшь (Львiвська обл.) - Збараж-Скалат-Гримайлiв-Гусятин (Тернопiльська область) - 1вахывцнСахкамшь-Кам'янець-Подiльский (Хмельницька область). За фiзико-географiчним районуванням [9], дослщжувана територiя вiдноситься до Збаразько-Смотрицького (Товтрового) природного району ЗахщноподтьськоТ височинноТ обласп, що в межах зони широколистяних лiсiв.
Геолого-геоморфологiчною основою головного пасма е вщпрепарований денудацiею баденський бар'ерний риф. Головне пасмо збудоване верхньобаденськими органогенними та органогенно-детритовими вапняками, як залягають на вiдкладах силуру, верхньоТ крейди та мiоцену (нижньоТ частини розрiзу верхнього бадену). Верхньобаденськ вапняки локально перекритi вiдкладами нижнього сармату та четвертинними нагромадженнями. Вщокремлеы вщ головного пасма конусоподiбнi скеляст пагорби - товтри, утворенi стшкими до денудацiТ серпулево-мiкробiалiтовими вапняками нижнього сармату. Органогены побудови нижнього сармату утворюють у рельефi Подiлля конусоподiбнi скелястi пагорби, або перекривають вщклади верхньобаденського рифу [7].
Переважаючою материнською породою на головному пасмi товтрового масиву е елювiально-делювiальна кора вив^рювання вiдкладiв верхнього бадену представлена лтотамыевими, а на бiчних пасмах серпуло-моховатковими вапняками [8].
У межах Подiльських Товтр, зокрема на Тх головному пасмi, карбонатнi вiдклади часто перекрит лесоподiбними суглинками, що обумовлюе специфiчнi морфогенетичнi особливостi Грун™ i контрастнiсть структури Грунтового покриву. Аналiз великомасштабних Грунтових обстежень середини минулого стол^тя, i проведених нами польових дослщжень показав, що основнi вщмшносп морфологи, фiзичних i деяких фiзико-хiмiчних властивостей рендзин рiзних дiлянок Подтьських Товтр (особливо головноТ гряди i бiчних масивiв), насамперед пов'язаний з Тх рiзним шляхом i стадiями генезису.
Так в межах головного пасма, щтьы вапняковi породи часто перекрит лесоподiбними суглинками, потужнiстю вщ декiлькох сантиметрiв до 5-6 м. Це призводить до формування «поясу» парарендзин, який розташовуеться на стику вщпрепарованих процесами денудацп вершинних дтянок, i похованих пiд четвертинними вщкладами схилiв (рис. 1). Для них характерна сильна перемшанють гумусу, лесоподiбних суглинкiв i елювiю вапнякових порщ, що обумовлюе пiдвищену глинистiсть i бурувате забарвлення Грунту.
На бiчних товтрах позбавлених вiд лесоподiбних вiдкладiв, поширюються рендзини типовi, якi формуються на елювп серпуло-моховаткових вапнякiв.
Рис. 1. Схема поширення рендзин Подтьських Товтр
У геоморфолопчному вщношенш, згщно районування В. П. Палiенка, Я. С, Кравчука та шших [9], Подтьськ Товтри розташованi в межах Волино-ПодтьськоТ областi пластово-денудацiйних височин, пщобласп ПодiльськоТ структурно-денудацiйноТ височини на неогенових та крейдових вщкладах, та району ТовтровоТ денудацiйно-горбистоТ височини. Головне пасмо, виражене у рельефi монолiтними масивами, як роздiленi рiчковими долинами i улоговинами, простягаеться вiд с. Залiзцi (Тернопiльська обл.) до с. КульчиТвц (Хмельницька обл.). Останцi берегового рифу розташован схiднiше головного пасма бтя сiл ПочаТв, Смотрич, Бакота. Бiчнi товтри поширенi у пiднiжжi твденно-захiдного макросхилу головного пасма, вздовж долин Днютра та його лiвих приток Смотрича, Мукшi, Баговички, Тернави, Студеницк Ширина ТовтровоТ зони (головного пасма та бiчних товтр) коливаеться вщ 5-8 км до 15-30 км [7].
Головне пасмо та бiчнi товтри в^зняються морфологiчними характеристиками, за якими Тх ч^ко видтяють у рельефi ПодiльськоТ структурно-денудацiйноТ височини. Для масивiв головного пасма
властивк широка (вщ 200-300 м до 500-600 м) вирiвняна вершинна поверхня з майже однаковими абсолютними висотами та асиметрична будова - швденно-захщний схил короткий i крутий (до 35-40м), твычно-схщний довгий i пологий (до 10-15м). Абсолютнi висоти головного пасма знижуються з швычного заходу на пiвденний схiд. На пiвночi (до долини р. Гызни) вони досягають 420-440 м, у центральнш частинi (бiля долини Збруча) - 380-415 м, а на швды (бтя долини Днiстра) - 340-360 м. Вщносш висоти становлять 60-80 м, збтьшуючись у долинах рiчок до 120-140 м [7].
Рифовi споруди сармату представленi у сучасному рельефi Подiлля скелястими конусоподiбними пагорбами ("товтрами") та невисокими пагорбами з пологими схилами ("могилками") (Геренчук К.1., 1949). На вершинних поверхнях головного пасма сарматськ вапняки мюцями утворюють куполоподiбнi пiдняття. Бiчнi товтри завжди нижчi вiд головного пасма, досягають 350-360 м абсолютноТ висоти у центральнш частит, 325-330 м - у твшчнш та твденнш частинах Подтьських Товтр. Вщносш перевищення бiчних товтр становлять 30-40 м.
Вершины поверхы, схили головного пасма та бiчнi товтри вщнесеш до структурно-денудацшного рельефу. Денудацiйний рельеф створений внаслщок вiдступання крутих схилiв Товтр. У морфологи головного пасма видтяються педиментизован поверхнi пiднiж крутих твденно-захщних схилiв -вузькi (до 300 м) вирiвнянi пiдуступнi дiлянки. Ерозшно-денудацшний рельеф, створений ерозiйними i схиловими процесами, поширений у межах дослщжуваного репону i представлений схилами долин постшних i тимчасових водотокiв. Акумулятивно-денудацшний рельеф, створений денудацiйними процесами та нагромадженням покривних лесоподiбних суглинкiв плейстоценового вку, притаманний пiвнiчнiй частинi Товтр [12].
В структурi Грунтового покриву Подтьських Товтр рендзини (дерново-карбонатн Грунти) займають бтьше 20% площi територи. Основна Тх частина зосереджена в межах Збаразького та Медоборського природних пщрайошв ТерноптьськоТ областi, i Кам'янець-Подтьського природнього пiдрайону ХмельницькоТ областi. Вони приурочен до плоских, або злегка опуклих вершин головного пасма, та педиментизованих схилiв бiчних товтр. Грунтотворною породою на головному пасмi е л^отамшев^ а на бiчних - серпуло-моховатковi вапняки.
На територiТ Подтьських Товтр, водовмюы породи представленi комплексом проверствованих вапнякв, подекуди закарстованих. Вони мютять окремi, не витриманi на великих площах i часто гiдравлiчно зв'язанi мiж собою, водоноснi горизонти. Глибина Тх залягання 7-75 м. Води слабонатры, деб^и свердловин досягають 0,5-10 л/сек, питомi дебiти не перевищують 1 л/сек.
За хiмiчним складом пщземы води з неогенових вiдкладiв переважно гiдрокарбонатно-кальцiевi з загальною мiнералiзацiею 0,3...1,8 г/л, задовтьноТ якост [1].
Живиться водоносний комплекс у вщкладах Товтр в основному за рахунок шфтьтраци атмосферних опадiв по всш площi його поширення. Менше значення мае надходження вод з водоносних горизон^в i комплексiв, що залягають нижче. Розвантаження водоносних горизон^в вiдбуваеться, як правило, в долинах рiчок у виглядi численних джерел, iнодi iз значними дебiтами. Так джерела вiдомi у долинах Збручу, Смотричу, Му^ тощо.
Загальноприйнятим в Грунтознавс^ е уявлення про ^мат як про один iз найважливших чинникiв Грунтотворення. Однак, якщо конкретизувати це твердження, то виявиться, що з ^матичних умов найважлившими для формування педосфери е три показники: сонячна радiацiя, як джерело енерги для фотосинтезу i як чинник, що формуе тепловий режим фто геосфери; ктьксть опадiв, якi визначають водний режим педосфери й умови юнування органiзмiв, та газовий склад атмосфери, який визначае штенсивнють переб^у Грунтових процесiв [10].
Клiмат дослщжуваноТ територiТ зумовлений насамперед ТТ географiчним положенням в межах ПодiльськоТ височини. Вш помiрно-континентальний з м'якою зимою та досить теплим вологим лтом .За агроГрунтовим районуванням УкраТни [..], Подтьськ Товтри знаходяться в межах ЗахщноТ лiсостеповоТ провiнцiТ, Пiдкамiнсько-Вишнiвецького, Зборiвсько-Залiщицького, Скалатсько-Чорноострiвського, та Городоцького агроГрунтових районiв. Значна протяжнiсть смуги з швычного заходу на пiвденний схщ зумовлюе деякi вiдмiнностi клiмату мiж районами, особливо щодо тепло- та вологозабезпеченостк Особливiстю територiТ е те, що ТТ субширотне простягання iз досить значними (до 150 м) вщносними перевищеннями над навколишньою територiею служить бар'ером для просування твшчних холодних мас. Це зумовлюе формування на швдень вщ Товтр зони так званого «теплого Подтля». Середня температура л^нього сезону тут вище шж в пiвнiчнiших районах на 0,8°С, а його тривалiсть бтьша на 10 днiв.
Тривалiсть вегетацшного перiоду iз температурами бiльше 10о С коливаеться вiд 145-150 дшв на пiвнiчному заходi, до 160-167 дыв на пiвденному сходi. Сума активних температур вище 10о С сягае 2300-2400 i 2650-2760 °С вiдповiдно. Гiдротермiчний коефiцiенту (ГТК) дослщжуваноТ територи 1,4-2,1 (табл. 1).
Найбтьша середньомiсячна рiзниця температури повiтря спостерiгаеться мiж крайшми пiвнiчно-захiдними та пiвденно-схiдними точками, що особливо сильно проявляеться навесы та восени. Рiзниця мiж показниками температури може сягати 1,5 °С. Найменше змшюеться температура повiтря в перюди сiчень-лютий та липень-серпень - вщ 0,7 до 1,2 °С. Середня рiчна температура повiтря на швденному сходi територiТ становить 7,5-7,9 °С, на пiвнiчному заходi - 6,7-7,2° С [1], [12].
Таблиця 1.
Кшматичш показники Подiльських Товтр [1], [12]_
Метеостанци, метеопости Середня температура пов1тря, о С Сума температур понад 10 оС Середня ктькють опад1в, мм Пдротерм1ч-ний коефщ1ент (ГТК)
За р1к С1чень Липень За р1к XI-III IV-X
Городок 7,0 -5,5 18,5 2420 540 133 407 1,68
Кам'янець-Подтьський 7,8 -5,0 19,7 2760 561 153 408 1,47
Скалат 6,7 -5,1 18,1 2380 631 164 467 1,96
Тернопть 6,9 -5,4 18,4 2470 590 151 439 1,78
Зал1сц1 6,8 -5,4 17,9 2295 654 172 482 2,10
Pi4Ha ампл^уда температури повiтря збiльшуeться з швшчного заходу на пiвдень i схщ вiд 22,6° (Збараж) до 24,5° (Кам'янець-Подтьський), що свiдчить про зростання континентальност клiмату на пiвденний схщ.
Вiдносна вологiсть порiвняно з абсолютною температурою пов^ря мае зворотний хщ. Максимум и в листопадi-груднi (86...88%), а мiнiмум у травнi (66...70%). Особливо чiтко виражений добовий хщ вщносно''' вологостi влiтку - вдень близько 50%, а вночi понад 80 % [12].
Щодо режиму зволоження, то ктькють опадiв може досить сильно коливатись у часк Найчаспше вони пов'язанi з проходженням атмосферних фрон^в, циклонiв, якi пересуваються з Атлантики на схiд. Збтьшення опадiв влiтку зумовлено розвитком конвекцп, особливо в умовах складного рельефу.
Середня рiчна кiлькiсть опадiв в захщнш частинi територи Подiльських Товтр становить 600-650 мм i знижуеться в швденно-схщному напрямi до 500-550 мм. У теплу пору року (з штня до жовтня включно) штенсивнють опадiв збiльшуеться в середньому в три рази (порiвняно iз зимовим перiодом) i становить вщ 407 мм на пiвденному сходi (смт. Городок) до 482 мм на швшчному заходi (смт. Залюц^, тобто змiнюеться бiльш нiж на 80 мм [12].
Такий режим зволоження обумовлюе штенсифкацш процесiв вилуговування, як дiагностуються зниженням лшп суцтьного закипання вiд 10% розчину HCl. Проведенi нами польовi дослiдження показали, що межа суцтьного закипання дослщжуваних фун^в може опускатися (особливо пщ лiсовою рослиннiстю) до глибини. 15-20 см. На поверхш спостерiгаеться лише фрагментарне закипання Грунту навколо уламюв вапнякового елювю Процес вилуговування карбона™ у верхнiх горизонтах Грунтового покриву призводить до формування пщтипу рендзин вилугуваних.
Товтрове пасмо виступае iзольованою смугою грабово-дубових, дубових, дубово-букових i букових лiсiв на вапнякових масивах - рифах мюценових морiв. У доагрокультурш часи тут iснував видовжений у напрямку з швшчного заходу на швденний схщ люистий ос^в серед лучних степiв Пiвнiчного Подтля. На пiвденно-захiдних схилах Товтрового кряжу збереглися фрагменти наскельних стешв з осоки низько''', кострицi борознисто', ковили волосисто', келерп струнко' та рослинност вапнякових скель i осипiв. Природна рослиннють тут збереглася на невеликих площах. Представлена вона залишками дубово-грабових i дубових лiсiв, у складi яких росте чимало захiдноевропейських елемен^в, фрагментами лучних степiв та остепнених лук, як в доагрокультурнi часи суцтьно вкривали всi рiвниннi площi [1].
Головне пасмо Подiльських Товтр переважно вкрите широколистяними лiсами багатого видового складу дуб звичайний (Quercus robur) i дуб скельний (Quercus petraea), бук люовий (Fagus sylvatica), граб (Carpinus betulus), липа серцелиста (Tília cordáta) i липа широколиста (Tilia platyphyllos), берест (Ulmus campestris), береза (Betula péndula), клокичка периста (Staphylea pinnata), вишня степова (Prúnus fruticósa), черешня (Prunus avium) тощо). Гостроверхi дтянки бiчних товтр, переважно збезлюнеш, скелясп, вкрит щебенюватим делювiем i лесоподiбними суглинками, на яких утворилися сiрi лiсовi Грунти, чорноземи та рендзини пщ лучно-степовим травостоем.
Господарська дiяльнiсть людини зумовлюе як безпосереднш вплив на Грунтовий покрив, який здшснюеться у процесi землеробського використання Грун^в, так i опосередкований, який проявляеться внаслщок змiн рiвня Грунтових вод, рослинного покриву, хiмiчного складу атмосфери тощо. Безпосереднiй i опосередкований вплив на Грунти мае як позитивш так i негативш наслщки.
Позитивний вплив людини на Грунт проявляеться в постшному збтьшенш врожайностi сiльськогосподарських культур. Поряд iз позитивним впливом на Грунти господарсько' дiяльностi людини часто виникають негативш наслщки в разi недодержання вщповщних заходiв з охорони Грунтiв. До таких негативних явищ ерозiя, деграда^я, дeгумiфiкацiя, хiмiчне забруднення Грунтiв, техногенш порушення тощо [10].
На територи Подтьських Товтр основним антропогенним впливом на Грунти е 'х стьськогосподарське використання та техногенш порушення. Проблема стьськогосподарського використання рендзинних Грун^в полягае у '''х нерацюнальному розорюваннi, осктьки бiльша частина площ дослiджуваних Грутчв розташована на схилах рiзноT крутосп, що веде до посилення процеав площинного змиву та ерозiT. Розорювання також веде до морфолопчно''' деградацп агрегатiв, глибоко'' перебудови шпаруватостi i складення. Порiвняно з цiлиною попршуеться структурно-агрегатний склад
Грунпв, зменшуеться кiлькiсть arp0H0Mi4H0 цшно'Т фракцп, IT водостiйкiсть, MexaHi4Ha мiцнiсть, зростае брилуватiсть. Пщплужна пiдошва уповiльнюе потоки вологи i piCT корiння рослин.
Проте найбiльш негативний вплив на рендзини Подтьських Товтр чинить кар'ерне видобування вапняку, осктьки внаслщок закладання каp'еpiв, Грунти знищуються разом i3 материнськими породами, що унеможливлюе вщновлення Грунтового покриву.
Висновки
Отже, переважаючою материнською породою для рендзин Подтьських Товтр е елювiально-делювiальна кора вив^рювання вiдкладiв верхнього бадену та нижнього сармату представлена на головному пасмi лтотамыевими, а на бiчних - серпуло-моховатковими вапняками. Каpбонатнi вщклади часто пеpекpитi лесоподiбними суглинками, що обумовлюе специфiчнi моpфогенетичнi особливостi Грунпв i контpастнiсть структури Грунтового покриву. Геоморфолопчною основою формування рендзин головного пасма е широк (200-600 м), виpiвнянi вершины поверхы, а на бiчних товтрах - конусоподiбнi вершини та педиментизованi схили. Клiматичнi умови дослщжуваноТ територи сприяють iнтенсифiкацiТ процеав вилуговування каpбонатiв, що проявляеться в зниженн лжи суцiльного закипання Грунпв вiд 10% розчину HCl до глибини 10-20 см. Головне пасмо Подтьських Товтр переважно вкрите широколистяними люами багатого видового складу (дуб звичайний i скельний, бук люовий, граб, липа серцелиста i широколиста, берест, береза, клокичка периста, вишня степова, черешня тощо). Гостpовеpхi гряди бiчних товтр, переважно збезлюнеш, скелясп, на яких збереглися лучно-степовi дтянки первинного видового складу. Основним антропогенним впливом на рендзини Подiльських Товтр е Тх стьськогосподарське використання та техногенн порушення внаслiдок закладання каp'еpiв для видобутку вапнякiв.
Лтература
1. Геренчук К. I. Природа ХмельницькоТ област1 / Геренчук К. I. - Львю: Вища школа. Вид-во при Льв1вському ун1верситет1, 1980. - 152 с.
2. Гоголев И. Н. К вопросу о генезисе темноцветных /рендзинных/ почв под лесом / И. Н. Гоголев // Почвоведение. - 1952. - № 3. - С. 241-250.
3. Гоголев И. Н. Темноцветные почвы (рендзины) Западных областей Украины: Рукопись. - Дис. канд. с.-х. наук / Гоголев И. Н. - М., 1951. - 203 с.
4. 1жевська Н. М. Грунти ХмельницькоТ область Складено на основ! узагальнення даних обслщуваних Грунт1в 1957-1966 pp. / 1жевська Н. М. - Льв!в, «Каменяр», - 1968., - 71 с.
5. Кирильчук А. А. Дерново-карбонатн Грунти (рендзини) Малого Полюся: Монография / А. А. Кирильчук, С. П. Позняк. - Льв!в. Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2004. - 180 с.
6. Королюк И. К. Подольские Толтры и условия их образования / И. К. Королюк // Труды Института геологических наук АН СССР. Сер. Геол. - 1952. - Вып. 110. № 56. - С. 9-120.
7. Москалюк К. Л. Аналiз рельефу Подтьських Товтр для оптимiзацN природокористування: дис. канд. географ. наук : 11.00.04/ Москалюк Катерина Леон^вна. - Льв!в: - 2009., - 256 с.
8. Москалюк К. Л. Геоморфолопчне районування Подтьських Товтр / К. Л. Москалюк // Наук. зап. Терноп. нац.. пед.. ун-ту. Сер. Геогpафiя. - 2007. - № 1 - С. 45-55.
9. Загальне геоморфолопчне районування територи УкраТни / В. П. Палiенко, Б. О. Вахрущев, Я. С. Кравчук та !н. // УкраТнський геогр. журнал. 2004, № 1, - С.-3-11.
10. Позняк С. П. Чинники Грунтотворення: Навчальний поабник / С. П. Позняк, G. Н. Красеха. - Льв!в: Видавничий центр ЛНУ iменi 1вана Франка, 2007. - 400 с.
11. Природа ТерноптьськоТ област / За ред. Геренчука К. I. - Льв!в: Вища школа, 1979. - 166 с.
12. Природы умови та ресурси Терноптьщини. - Тернопть : ТзОВ «Терно-граф». 2011. - 512 с.
13. Розанов Б. Г. Рендзины и парарендзины / Б. Г. Розанов // Почвоведение. Типы почв, их география и использование. Учебник для вузов. М.: Изд-во Высшая школа. 1988. - С.22-27.
14. Скорина С. О. АгроГрунтов! райони Люостепу правобережного та захщного / С. О. Скорина // Агрох!м!я i Грунтознавство. - К. Урожай, 1969. Вип. 12. - С. 91-108.
Аннотация Гарбар В. Факторы почвообразования рендзин Подольских Толтр. Проанализированы факторы почвообразования Подольских Толтр. Охарактеризованы геологические, геоморфологические, гидрогеологические и климатические условия генезиса рендзин исследуемой территории. Определены основные причины контрастности почвенного покрова Подольских Толтр. Отражены особенности антропогенного воздействия на рендзины исследуемой территории.
Ключевые слова: факторы почвообразования, рендзины, материнская порода, климатические условия, антропогенное преобразование.
Abstract. Garbor V Soil-forming factors redzina Podilski Tovtry. Characterized geological, geomorphological, hydrogeological and climatic conditions of the genesis rendzyn investigated territory. Determined the main causes of soil contrast Podilski Tovtry. The peculiarities of human impacts on rendzyny investigated territory Keywords: factors of soil formation, rendzina, parent material, climate, anthropogenic conversion
Поступила в редакцию 31.01.2014 г.
