CC BY
12УДК:631.43(477.43.84) Лiсовський А.С.
Ф/'зичн/' властивост'1 чорнозем'в типових Приднстерського Подлля
Львiвський нацюнальний уыверситет iMeHi 1вана Франка, м. Львiв e-mail: [email protected]
Анота^я. В данй статт/' наведено результати досл/'джень структурно-агрегатного стану чорнозем1в типових Приднютерського Подлля. Проанал1зовано змну значень ф/'зичних показникв в генетичному профлю чорнозем1в типових. Виявлено внутр1шньофац1альн1 особливостi ф1зичного стану досл/'джуваних фунт/в. Визначено, що освоення чорнозем1в типових i тривале ¡х використання, як орних земель, супроводжуеться руйнуванням структури, змною водостйкостi структурних агрегат/'в, утворенням брилуватих окремостей.
Ключовi слова: структурно-агрегатний стан, коефцент структурност1, критерй водостйкостi, ф/'зичнi властивост1, чорнозем типовий, щ1льн1сть будови, щ1льн1сть твердо¡' фази, загальна шпаруватють, шпаруватють аерац/У.
Вступ
Структура фунту е одним з ключових факторiв родючост 40pH03eMiB типових на територп Приднютерського Подтля. Внаслщок довготривалого стьськогосподарського використання вщбуваеться змша родючост дослщжуваних фун™. Проте чорноземи типовi вiдрiзняються вiд iнших типiв фунпв потенцiйною родючiстю, оскiльки вони мають найбiльш сприятливу для рослин зернисто-грудкувату структуру. Застосування важкоТ стьськогосподарськоТ технiки в аграрному секторi спричинило утворення "штучноТ" родючостi. Використання чорноземiв типових в землеробствi зумовлюе трансформацш Тх генетичного профiлю, що впливае на рiвень урожайностi сiльськогосподарських культур. Серед чинниш фунтотворення, що впливають на розвиток рослин, важливу роль в^фграють фiзичнi показники, зокрема структурно-агрегатний стан i щiльнiсть будови. Аналiз даних показникiв е предметом наших дослщжень.
В працях В.В. Докучаева(1883), А.А. 1змаТльського(1893), П.А Костичева(1886) було доведено, що використання цтинного чорнозему в стьському господарствi, нерацiональна оранка, призводить до руйнування структури, попршення водного режиму, розвитку ерозп [8;9]. В другiй половинi ХХ ст. в зв'язку з посиленням хiмiчноТ, мехаычноТ, мелюративноТ дм на чорноземи все бтьше з'являлось свiдчень про неблагополучн змiни його фiзичних властивостей [7]. Фiзичнi показники чорноземiв типових Приднютерського Подтля коротко описан в монографiях "Грунти ХмельницькоТ областi" (1969),"Грунти ЧернiвецькоТ областi"(1969), "Грунти ТернопiльськоТ областГ'(1969), "Грунти 1вано-ФранкiвськоТ областi"(1969). [1;2]. Внутрiшньофацiальнi особливостi чорноземiв типових вологоТ атлантичноТ фацiТ дослiджував Папiш 1.Я. [3]. Сучасним вивченням структурно-агрегатного складу чорноземiв типових займаються науковцi: С.П. Позняк, В.Г. Гаськевич. Вивчення особливостей фiзичного стану даних грун^в е актуальним, мае наукове i прикладне значення.
Метою нашого дослiдження е аналiз змiни фiзичних показникiв в генетичному проф^ чорноземiв типових Приднютерського Подтля. Виявити внутрiшньофацiальнi змiни фiзичних властивостей чорноземiв типових на дослщжуванш територiТ.
Матерiали i методи
Для досягнення мети ми використовували таю методи:
1.Структурно-агрегатний склад:
1.1 .Сухе проаювання - ситовим методом;
1.2.Водостшкють фунтових агрегатiв за методом Саввшова.
2.Щiльнiсть твердоТ фази - пкнометричним методом.
3.Щiльнiсть будови - методом рiжучого кiльця;
4. Загальна шпаруватють - розрахунково;
5. Шпаруватють аераци - розрахунково;
6. Пгроскотчну вологу - термостатно-ваговим методом.
Результати i обговорення
Територiя дослщження охоплюе Приднiстерську частину Подiлля. Пвшчна границя його проходить по лжи, нижче якоТ починаються каньйоноподiбнi в^зки низiв'Тв рiк Стрипи, Джурину, Серету, Ычлави, Рудки, Збруча, Жвану, Карайця, ЛядовоТ, НемiТ. Сама долина Днютра на вiдрiзку Нижнiв -Хотин являе собою глибокий каньйон з врiзаними меандрами. Пвденна границя району глибоко роз-
членованоТ височини Приднютерського Подiлля проходить по правому березi Днiстра вiд долини р. Тлумач вздовж лжи Тлумач - Герасимiв - Городенка - Залщики i далi в обхщ з пiвдня Хотинського пасма на мюто Могилiв-Подiльський. [10]. Чорноземи типовi Приднiстерського Подiлля сформувались на рiвнинних дiлянках рельефу ПриднiстерськоТ височини пщ покривом лучно-степовоТ рослинностi[4;5;6]. Нижче наведено морфолопчний опис чорноземiв типових у рiзних частинах дослiджуваноТ територiТ.
Будова профтю чорнозему типового модальноТ дтянки "Борiвцi" характеризуе розрiз КЦ-1, який закладений на захщ вщ с. Борiвцi Кiцманського району ЧершвецькоТ областi. Макрорельеф: Приднiстерська височина. Мезорельеф: Широка вододтьна поверхня з добре вираженими балками, пологими i довгими схилами. Мiкрорельеф: не виражений;
Абсолютна висота: 241 м;
Грунтотворна порода: оглеений лесоподiбний суглинок;
Закипання: з 82 см - середне, суцтьне, донизу штенсивнють посилюеться;
Оглеення: з глибини 170 см у формi охристих плям i примазок, Fe-Mn бобовин, невеликих сизих розводiв. 1нтенсивнють оглеення незначна.
Норн (0-15 см) - темно-арий однорiдний, рiвномiрний; вологий, середньосуглинковий; грудкувато-дрiбнозернистий, тонкопористий; включення корiнцiв; перехiд помiтний по пщплужнш пiдошвi;
Нп/орн (15-62 см - темно-арий однорщний, рiвномiрний, вологий середньосуглинковий; в пщорнш пiдошвi (15-35) грубо-горiхувaто-грудкувaтий; нижче пiдошви дрiбно- i середньозернистий з ознаками копрол^овоТ структури, слабоущтьнений, тонкопористий, ряснi червоточини, копролiти, дрiбнi корiнцi, перехiд поступовий хвилястий;
Нрк (62-112 см) - темно-сiрий з бурим вщтшком, донизу бурувaтiсть зростае, однорщний, нерiвномiрний; свiжий, середньосуглинковий; середньо-грубозерниста мщна структура, ущiльнений та середньопористий; рясы червоточини, комори, карбонати СаСО3 з 82 см у формi плюеы (рiдко), чaстiше псевдомiцелiй, дрiбнi корiнцi; перехiд поступовий;
НРк (112-138 см) - буро-арий однорiдний, нерiвномiрний, свiжий, середньосуглинковий; грубозернисто-грудкувата мiцнa структура, ущтьнений, грубопористий; СаСО3 у формi псевдомiцелiю та плiсенi, у верхнш чaстинi корiнцi, червоточини, копролiти; перехщ помiтний за забарвленням i структурою;
Phk(gl) (138 - 170 см) - оглеений лесоподiбний суглинок; арувато-палевий строкатий нерiвномiрний, у верхнiй частит сiро-бурi язики гумусу; свiжий, середньосуглинковий; грудкуватий, тонкопористий, ущiльнений; СаСО3 у формi псевдомiцелiю (невиразний), з глибини 150 см журавчики СаСО3; мaлi рудувaто-бурi плямки (до 0,5 см), також сизуват плями; перехiд ясний;
Рк(д1) (170-210 см) - палевого кольору оглеений лесоподiбний суглинок.
Будова профiлю чорнозему типового модальноТ дтянки "ГуменцГ характеризуе розрiз ВЗ-1, який закладений на захщ вщ с. Великозaлiсся Кам'янець-Подтьського району ХмельницькоТ облaстi. Макрорельеф: Приднютровська височина. Мезорельеф: широка вирiвнянa вододтьна поверхня мiж рiчкaми Мукша i Смотрич. Мiкрорельеф: не виражений;
Абсолютна висота: 240 м
Грунтотворна порода: лесоподiбний суглинок;
Закипання: з 25 см - сильне, суцтьне, донизу зростае ;
Норн (0-10 см) - темно-арий однорщний, рiвномiрний, свiжий; важксуглинковий; грудкувато-порохувата структура, копрол^и, слaбоущiльнений, пухкий; ряснi корiнцi; червоточини, перехщ пом^ний .
Нп/орн (11-35 см) - темно-арий; брилувaто-грубогорiхувaтa структура; дуже щтьний; копролiти;червоточини; ряснi коршц^ перехiд помiтний.
Нрк (35-67 см) - верхнш перехщний гумусовий горизонт, темно-арий з буруватим вiдтiнком з дуже насиченим видтенням форм карбона™ Са; свiжий; важкосуглинковий; зернисто-дрiбногрудкувaтa структура; ущтьнений, тонкопористий; дуже рясы карбонати у формi плюеы; червоточини, копрол^и; кротовини з лесоподiбного суглинку; зрщка корiнцi; перехiд поступовий.
НРк (65-110 см) - нижнш перехiдний рiвномiрно слабогумусований; темно-бурий з гумусовими заклинками темно-арого кольору; свiжий; середньосуглинковий; зернисто-грудкуватоТ структури; слaбоущiльнений; тонкопористий; ряснi карбонати з тенден^ею до зменшення з глибиною, копролiти, журавчики переважно округлоТ форми; перехiд поступовий.
Phk (110-150 см) - бурий з гумусовими прожилками; зернисто-дрiбногрудкувaтa структура; копрол^и; червоточини; карбонати у формi мiцелiю; журавчики;
Pk (150-170 см) - лесоподiбний карбонатний суглинок.
В процесi вивчення фiзичного стану чорноземiв типових Приднютерського Подтля виявлено Тх фaцiaльнi особливостк Дослiдження проводились протягом 2012-2013 рош в нaуково-дослiднiй лaборaторiТ "Фiзико-хiмiчних aнaлiзiв фун^в" геогрaфiчного факультету ЛНУ iменi 1вана Франка. Результати структурно-агрегатного aнaлiзу чорноземiв типових Приднiстерського Подiлля подан в тaблицi 1.
Морфолопчними дослiдженнями виявлено тенденцiю до покращення структури чорнозоземiв типових в напрямку пщвищення жорсткостi гiдротермiчних умов фун^в. В орному шaрi сума aгрономiчно цiнних aгрегaтiв розмiром 0,25-10 мм варше в межах 43,54-70,17%, що недостатньо для формування сприятливого водно-пов^ряного режиму фун^в.
Таблиця 1.
Структурно-агрегатний склад чорноземiв типових Приднiстерського Подiлля_
Генетичн горизонти Глибина вщбору зразкiв,см Розмiр агрегатов у мм, вмют агрегатов у % н с о н о___ ^ 1-тс о ^ т тк ну о а. о Ф е о Н с о к 1с о Ч О в 'а е т и р
>10 10-7 7-5 5-3 3-2 2-1 1-0,5 0,50,25 <0,25 о рТ 2о- * 1 ар <Р О о р
Чорнозем глибокий малогумусний середньосуглинковий на оглеених лесоподiбних суглинках. Розрiз ОЛ-1 ( с. Олексинцi Борщiвський р-н Тернопiльська обл.)
Н орн 0-12 41,36 0,00 12,54 0,00 9,37 8,42 11,11 6,58 5,61 6,60 10,14 16,48 4,40 15,94 3,10 11,52 2,29 34,46 56,35 65,54 1,29 366,13
Н п/орн 25-35 56,84 0,00 9,87 0,00 9,23 16,48 12,00 5,20 4,88 7,21 4,95 18,44 1,22 12,14 0,60 14,14 0,41 26,39 42,75 73,61 0,75 1443,95
Нр 40-50 49,57 0,00 12,28 0,00 11,24 1,30 12,36 1,64 5,24 30,00 5,24 22,36 1,73 17,66 1,36 17,88 0,98 36,16 49,75 63,84 0,98 1150,16
Нрк 80-90 81,44 0,00 5,67 0,00 3,17 0,56 3,70 2,60 1,70 5,74 2,03 24,16 0,82 18,10 0,81 16,82 0,66 32,02 17,90 67,98 0,21 2142,33
Чорнозем глибокий малогумусний глибинно-глеюватий середньосуглинковий на лесоподiбних суглинках. Розрiз КЦ-1 ( с. Борiвцi Кiцманський р-н Черывецька обл.)
Н орн 0-20 54,13 0,00 12,33 0,00 5,56 8,32 10,27 2,70 6,73 3,88 7,99 7,80 1,87 12,34 0,74 18,14 0,38 46,82 45,49 53,18 0,83 1167,81
Н п/орн 20-30 82,29 0,00 4,76 0,00 3,60 19,38 3,73 6,42 1,88 6,42 2,41 15,78 0,61 14,6 0,45 10,54 0,27 26,86 17,44 73,14 0,21 2371,69
Н п/орн 40-50 22,58 0,00 12,92 0,00 14,64 0,22 26.03 1,30 11,60 5,70 9,24 20,98 1,42 24,64 1,15 17,72 0,42 29,44 77,00 70,56 3,34 1648,25
Нрк 70-80 40,13 0,00 13,40 0,00 11,80 0,00 16,30 0,60 8,02 1,74 7,30 14,00 1,67 23,00 0,98 23,20 0,40 37,46 59,47 62,54 1,42 1743,39
Чорнозем глибокий малогумусний середньосуглинковий на лесоподiбних суглинках.Розрiз СН-4 (с. Синькiв Залiщицький р-н Терноптьська обл.)
Н орн 0-15 38,10 0,00 14,58 0,00 11,50 5,98 15,64 3,70 7,07 3,30 10,66 16,14 1,91 15,60 0,48 18,00 0,06 37,28 61,84 62,72 1,62 987,44
Н п/орн 25-35 79,03 0,00 7,06 0,00 4,69 0,28 3,90 1,10 1,90 2,64 1,73 21,60 0,63 20,70 0,96 17,66 0,10 36,02 20,87 63,98 0,26 2412,57
Нр 50-60 66,62 0,00 8,48 0,00 6,10 0,00 7,85 0,00 4,48 0,05 4,03 1,11 1,02 7,31 1,33 12,19 0,10 79,34 33,28 20,66 0,50 829,78
НР 80-90 61,5 0,00 8,07 0,00 7,51 0,00 9,80 0,00 5,56 0,10 5,03 1,68 1,13 4,75 I,34 II,37 0,06 82,10 38,44 17,90 0,62 652,63
Чорнозем глибокий важкосуглинковий на лесоподiбних суглинках ВЗ-1(с. Великозалiсся Кам'янець-Подiльський р- н Хмельницька обл.)
Н орн 0-10 27,69 0,00 8,96 0,00 11,98 6,24 16,62 8,30 8,95 3,90 12,25 14,46 7,24 17,34 4,17 11,10 2,14 38,66 70,17 61,34 2,35 249,25
Н п/орн 15-25 81,21 0,00 8,23 0,00 4.35 8.36 2,95 4,58 1,13 6,62 1,15 22,54 0,53 22,70 0,23 7,92 0,22 27,98 18,57 72,02 0,22 4028,94
Нрк 50-60 51,81 0,00 10,91 0,00 9,86 0,00 13,24 0,02 6,59 0,42 5,01 12,82 1,65 31,76 0,62 13,68 0,31 41,30 47,88 58,70 0,91 2001,76
Чорнозем глибокий важкосуглинковий на лесоподiбних суглинках. Розрiз ВС-1(с. Велика Слобщка Кам'янець- Подiльський р-н Хмельницька обл.)
Норн 0-11 56,36 0,00 10,33 0,00 7,68 1,42 13,36 3,12 6,40 4,56 4,64 12,20 0,72 16,74 0,41 22,10 0,10 39,86 43,54 60,14 0,77 3437,16
Нп/орн 25-35 87,65 0,00 5,25 0,00 2,32 5,76 2,22 16,32 0,85 20,46 0,63 21,10 0,68 8,96 0,33 7,46 0,02 19,94 12,33 80,06 0,14 1625,74
Нрк 56-65 46,16 0,00 11,81 0,00 12,78 0,00 14,02 4,32 6,49 11,12 4,12 28,72 0,67 20,18 0,80 13,72 0,38 21,94 53,46 78,06 1,14 2306,12
Примiтка: чисельник - сухе просювання, знаменник - мокре просювання.
Це п1дтверджуеться даними морфолопчного анал1зу, зг1дно якого, в орному шар1 переважае грудкувато-порохувата структура. Коефщ1ент структурност1 коливаеться в межах 0,77-2,35, що залежить вщ способу оброб1тку Грунту. Сума водост1йких агрегат1в становить 53,18-65,54%. П1д орним шаром чорнозем1в типових морфолог1чно просл1дковуеться щтьний, сильно деградований, опрес1йний шар потужнютю 10-15 см. У морфолог1чному вщношены зам1сть типово'Т для гумусового горизонту зернисто'Т структури, утворилася брилувато-гор1хувата. Брилист агрегати важко руйнуються
знаряддями оброб^ку фунту, залишаючись на поверхн тривалий час. Негативний ефект переущтьнення Грунту пiдсилюeться низькою часткою в структурi посiвних площ земель з травоптьними сiвозмiнами. Внаслiдок ущiльнення, у пщплужнш пiдошвi збiльшуeться водостiйкiсть агрега^в (сума водостiйких агрегатiв 63,98-80,06%), що ймовiрно, зумовлено збiльшенням ТхньоТ фiзичноТ мiцностi. Коефiцieнт структурностi в пщорному горизонтi менше одиницi (0,14-0,75). В цьому ж шарi сума агрономiчно-цiнних структурних агрегатiв коливаеться вiд 12,33% до 42,75 %. Для покращення структурно-агрегатного складу потрiбно використовувати глибоку оранку (30-35 см), внаслщок якоТ створюються сприятливi умови для глибокого промочування фунпв у весняно-осiннiй перюд.
Для перехiдних горизонтiв характерна зернисто-грудкувата структура. Коефiцiент структурностi варiюе в межах 0,98-3,34. Сума водостшких агрега^в розмiром >0,25 мм становить 58,7-63,84%. Високе насичення карбонатами кальцш горизонту Нрк призводить до розпушення фунтово'Т структури, послаблення фiзичного щеплення мiж структурними агрегатами, покращення аерацiТ. Проте, невисокий вмют гумусу в iлювiально-карбонатному горизонтi е першопричиною зниження вмюту водостiйких агрегатiв розмiром >0,25 мм. Глибина залягання карбонатних новоутворень в фунтовому проф^ чорноземiв типових Приднютерського Подiлля, в тому числi Т'х видимих форм, знижуеться iз сходу на захщ, що пояснюеться посиленням процеав вилуговування в даному напрямку. Спостер^аеться загальна тенденцiя до послаблення водостшкосп макроструктури з глибиною. Використання чорноземiв типових в умовах штенсивного землеробства веде до змiни загальних фiзичних властивостей переважно в бк погiршення (табл. 2).
Таблиця 2.
Загальш фiзичнi властивостi чорноземiв типових Приднiстерського Подiлля_
Назва горизонту Глибина вщбору зразк1в, см Щтьнють будови, г/см3 Щтьнють твердо' фази г/см3 Загальна шпарува-тють,% Шпаруватють аераци,% Пгроско-тчна волопсть,% Польова волопсть,%
1 2 3 4 5 6 7 8
Розр1з КЦ-1 (48° 36' 10.77" пн.ш. 25° 37' 47.25" сх.д.)
Н орн 0-10 1,22 2,59 52,99 24,91 4,0 23,01
Н орн 10-20 1,36 2,55 46,72 17,88 3,8 21,21
Н п/орн 20-30 1,43 2,54 43,65 13,79 3,4 20,88
Н п/орн 30-40 1,35 2,57 47,48 18,57 3,9 21,41
Н п/орн 40-50 1,31 2,57 49,11 20,60 4,0 21,76
Н п/орн 50-62 1,33 2,58 48,55 20,87 4,1 20,81
Нрк 62-70 1,34 2,62 48,94 20,32 4,2 21,36
Нрк 70-80 1,32 2,66 50,45 24,54 4,1 19,63
Нрк 80-90 1,20 2,66 54,88 30,70 4,0 20,15
Нрк 90-100 1,22 2,64 53,73 29,18 3,8 20,12
Нрк 100-112 1,31 2,64 50,31 24,23 3,8 19,91
НРк 112-120 1,28 2,66 51,83 25,86 3,6 20,29
НРк 120-130 1,29 2,78 53,67 27,01 3,7 20,67
НРк 130-138 1,33 2,72 51,07 23,22 3,8 20,94
Phk(gl) 138-150 1,35 2,64 48,96 21,99 4,0 19,98
Phk(gl) 160-170 1,55 2,65 41,58 13,78 4,2 17,94
Р1лк(д1) 180-190 1,63 2,66 38,67 10,40 4,3 17,34
Рк(д1) 200-210 1.58 2,62 39,65 11,40 4,4 17,88
Розр1з СН-4(48° 37' 5.83" пн.ш. 25° 53' 0.32" сх.д.)
Н орн 0-15 1,31 2,60 49,71 30,23 3,2 14,87
Н п/орн 15-25 1,43 2,63 45,54 28,42 2,0 11,97
Н п/орн 25-35 1,58 2,66 40,56 21,13 2,6 12,30
Нр 35-50 1,47 2,63 44,02 24,56 3,2 13,24
Нр 50-60 1,45 2,62 44,61 26,25 3,0 12,66
НРк 60-70 1,37 2,63 47,87 30,08 2,9 12,98
НРк 70-80 1,37 2,66 48,51 30,96 3,0 12,81
НРк 80-90 1,32 2,68 50,77 33,76 2,8 12,89
Р11к 90-100 1,28 2,70 52,61 34,37 2,9 14,25
Phk 100-110 1,26 2,66 52,62 34,34 2,8 14,51
Phk 110-120 1,30 2,72 52,24 32,44 2,7 15,23
Р11к 120-130 1,27 2,72 53,29 34,09 2,8 15,12
Рк 140-150 1,43 2,70 47,05 26,64 3,4 14,27
Розр1з ОЛ-1(48° 48' 17.38" пн.ш, 25° 53' 4.55" сх.д.)
Н орн 0-12 1,22 2,57 52,55 37,65 3,4 12,22
Н п/орн 12-20 1,33 2,62 49,22 30,30 3,2 14,22
Н п/орн 20-30 1,35 2,64 48,92 31,27 3,6 13,07
Н п/орн 30-40 1,35 2,62 48,57 30,86 3,0 13,12
Нр 40-50 1,30 2,60 50,09 33,09 3,2 13,08
Нр 50-60 1,18 2,66 55,60 39,43 3,1 13,71
1 2 3 4 5 6 7 8
Нр 60-70 1,31 2,69 51,31 32,84 3,0 14,10
Нр 70-80 1,18 2,63 55,22 38,72 2,9 13,98
НРк 80-90 1,31 2,69 51,31 32,08 3,0 14,68
НРк 90-100 1,22 2,72 55,08 36,41 3,4 15,30
НРк 100-110 1,31 2,73 51,95 32,93 3,8 14,52
Phk 110-120 1,33 2,75 51,56 31,94 4,4 14,75
Phk 140-150 1,47 2,77 46,90 24,33 4,2 15,35
Рк(д1) 170-180 1,56 2,70 42,16 16,52 4,0 16,43
Розрiз ВЗ-1 (48° 47' 34.74" пн.ш, 26° 34' 29.30"сх.д.)
Н орн 0-10 1,32 2,64 50,09 28,10 4,0 16,66
Н п/орн 10-20 1,39 2,63 47,14 26,61 3,8 14,77
Н п/орн 20-35 1,49 2,62 43,16 21,88 3,6 14,28
Нрк 35-45 1,33 2,71 50,91 31,21 4,8 14,81
Нрк 45-55 1,30 2,66 51,06 31,58 3,4 14,98
Нрк 55-67 1,29 2,65 51,34 30,99 3,8 15,78
НРк 67-80 1,26 2,65 52,54 33,48 3,2 15,13
НРк 80-90 1,25 2,66 53,02 33,87 3,0 15,32
НРк 90-100 1,27 2,72 53,37 33,95 3,4 15,29
НРк 100-110 1,26 2,69 53,19 33,55 3,2 15,59
Р11к 120-130 1,30 2,70 51,86 32,13 3,4 15,18
Р11к 140-150 1,29 2,65 51,36 31,70 2,8 15,24
Рк 160-170 1,31 2,72 51,85 31,58 3,0 15,47
Розрiз ВС-1 (48° 34' 19.12"пн.ш., 26° 40' 45.74"сх.д.)
Н орн 0-10 1,12 2,57 56,34 41,01 3,6 13,69
Н п/орн 20-30 1,43 2,60 45,10 23,85 3,2 14,86
Н п/орн 40-50 1,33 2,64 49,69 31,55 3,8 13,64
Нрк 70-80 1,20 2,67 54,98 36,33 2,6 15,54
Phk 100-110 1,22 2,66 54,13 35,78 2,8 15,04
Р11к 120-130 1,18 2,61 54,76 34,22 2,6 17,41
Phk 140-150 1,27 2,60 51,16 31,94 2,4 15,13
P(h)k 160-170 1,33 2,67 50,21 30,58 2,4 14,76
P(h)k 180-190 1,30 2,63 50,58 23,92 2,8 20,51
Рк 220-230 1,39 2,65 47,59 26,62 2,8 15,09
Анал1зуючи показники щшьносп будови чорнозем1в типових просл1дковуеться два Тхн1х максимуми, що приурочен! до пщплужноТ п1дошви в межах гумусово-акумулятивного горизонту I до материнськоТ породи. В орному шар1 щ1льн1сть будови варше в межах 1,12-1,33 г/см2. Пщорний шар зазнае регулярного ущтьнення фунтообробними механ1змами, таким чином умовно вщокремлюеться в техногенний шар вщносно щ1льного складення, з максимальною щтьнютю будови в п1дплужн1й п1дошв1, що варше в межах 1,35-1,58. г/см3. З глибиною щ1льн1сть будови поступово зменшуеться, досягаючи в шар1 максимальних скупчень видимих мщелярних форм карбонат1в найнищих значень в межах фунтового профтю - 1,18 г/см3. Пухке складення даного шару обумовлено в першу чергу штенсивною зоотурбац1ею фунтовою мезофауною, а також переважанням в структурному склад1 мезоагрегат1в розм1ром 3-7 мм. З глибини 120-130 см щтьнють будови чорнозем1в типових поступово зростае I в межах материнськоТ породи досягае максимальних показниш - 1,58 г/см2.
Щтьнють твердо' фази е одним з найбтьш стабтьних параметр1в ф1зичних властивостей фунт1в. Дерновий процес фунтоутворення наклав свш в1дбиток на величину I характер профтьного розпод1лу щ1льност1 твердо' фази. В межах фунтового профтю вона коливаеться у вузькому д1апазон1 показниш, що в основному обумовлено однорщнютю м1нералог1чного складу товщ1 лесових порщ. Середн1 значення величин щ1льност1 твердо' фази поступово зростають в1д 2,57 г/см3 в орному шар1 до 2,72 г/см3 в материнськш пород1. Це викликано поступовим зменшенням у даному напрямку вмюту гумусу I незначним збтьшенням оп1щаненост1 фунтовоТ товщ1, особливо другого метрового шару.
У чорнозем1в типових однор1дного гранулометричного складу шпаруватють е функц1ею в1д Тх щ1льност1 будови. Саме тому разом 1з зб1льшенням щ1льност1 будови пщ час освоення та 1нтенсивного стьськогосподарського використання в чорноземах типових законом1рно зменшуеться загальна шпаруват1сть. У цтому досл1джуван1 фунти характеризуються високою (50-60 %) загальною шпаруват1стю на всю глибину прогумусованого профтю (160-180 см). Крива Тх профтьного корелюе з величиною щтьносп будови. Найвищ1 показники загальноТ шпаруватосп в шар1 максимальних скупчень видимих мщелярних форм карбонат1в (51-55%), зменшуючись у напрямку пщплужноТ пщошви (41-48%) . Проте, найнижч1 показники спостер1гаються в материнськ1й породи, де вони становлять 38-40%. Зменшення ктькосп шпар великих розм1р1в в умовах ртл1 викликае зниження аерацп фунт1в. Незважаючи на таку обставину, чорноземи типов! територ1Т досл1дження вщзначаються доброю аерац1ею гумусованоТ частини профтю. При польовш вологост1 15-21% шпаруватють аераци складае половину I бтьше загального об'ему шпар.
Висновки
Отже, на 0CH0Bi лабораторних дослщжень можна зробити наступн висновки:
Неоднорщнють геоморфологiчних i бiоклiматичних умов у межах поширення чорноземiв типових Приднютерського Подiлля визначае деяку вiдмiннiсть у морфогенитичних i фiзичних властивостях чорноземiв на пiд фацiальному рiвнi. Вщмшы риси властивi для чорноземiв захщноТ' частини Приднiстерського Подiлля. Внаслiдок бтьшо'Т кiлькостi опадiв, вiдбуваеться глибинне оглеення нижых перехiдних горизонтiв, що зумовлюе ущiльнення Грунту та iстотно впливае на показники структурно-агрегатного складу, фiзичного стану.
В межах гумусового профтю щтьнють твердо' фази складае 2,60-2,70 г/см2. Мшливють варiацiйного ряду показниш щiльностi твердо'' фази е незначною, що опосередковано вказуе на неютотнють рiзниць середнiх величин даного показника в межах територп дослщження.
Грудкувато-зерниста структура гумусового профiлю, висока переритють перехiдних горизонтiв Грунтовою мезофауною, пухке складення визначили високi величини загально'Т шпаруватостi (50-55%) i шпаруватосп аерацп (30-35%). Добра мiкро- i макроагрегованiсть генетичних горизонтiв чорноземiв обумовлюе оптимальнi спiввiдношення агрегатноТ i мiж агрегатноТ шпаруватостi, забезпечуючи водно-пов^ряний режим досить сприятливий для проходження бiохiмiчних процесiвi функцiонування системи фунт-рослина.
Високе насичення карбонатами кальцiю горизонту Hpk сприяе розпушенню фунтово''' структури i зменшення фiзичного щеплення мiж структурними агрегатами.
В орному горизонт сума агрономiчно цiнних агрегатiв розмiром 0,25-10 мм варiюе в межах 43,54 -70,17 %, що недостатньою для високоТ родючостi чорноземiв типових на територп Приднiстерського Подтля. Утворення пщплужно''' пiдошви, знижуе водопроникнють чорноземiв типових, показники водостiйкостi становлять 63,98-80,06%.
В умовах надмiрного застосування стьськогосподарсько'Т технiки, довготривале використання чорноземiв типових пiд рiллею, неправильний обробток сприяе деградаци Грунту i попршення фiзичних властивостей.
Глибока оранка створить умови для пщвищення вологостi i бiльш високого промочуваннi футчв у весняно-осшнш перiод.
Лтература
1. Грунти 1вано-Франк1всько! област1. - Ужгород : Карпати, 1969. - 77 с.
2. Грунти Терноптьсько''' област1. - Льв1в : Каменяр, 1969. - 52 с.
3. Пап1ш I. Я. Внутр1шньофац1альн1 особливост1 чорнозем1в типових Волого' атлантично' фацп // Вюник Льв1в. ун-ту. Сер1я геогр. - 1996. - Вип. 21. - С. 47-51.
4. Природа 1вано-Фанк1всько''' област1 / Пщ ред. K.I. Геренчука - Льв1в: Видавниче об'еднання «Вища школа», 1973. - 160 с.
5. Природа Терноптьсько''' област1 / Пщ ред. K.I. Геренчука - Льв1в: «Вища школа», вид-во при Льв1вському ун1верситет1, 1979. - 167 с.
6. Природа Хмельницько''' област1 / Пщ ред. K.I. Геренчука - Льв1в: «Вища школа», вид-во при Льв1вському ун1верситет1, 1980. - 152 с.
7. Русский чернозем - 100 лет после Докучаева. - М. : Наука, 1983. - 303 с.
8. Черноземы СССР. - Т. I. - М. : Колос, 1974. - 559 с.
9. Черноземи СССР. (Украина) - М. : Колос, 1981. - 256 с.
10. Цись П.М. Геоморфолопя УРСР / П.М. Цись - Льв1в: Видавництво Льв1вського уыверситету, 1962. - 224 с.
Аннотация. А. С. Лисовский Физические свойства черноземов типичных Приднестровского Подолья.
В данной статье приведены результаты исследований структурно - агрегатного состояния черноземов типичных Приднистерського Подолья. Проанализировано изменение значений физических показателей в генетическом профиля черноземов типичных. Выявлено внутришньофациальные особенности физического состояния исследуемых почв. Определено, что освоение черноземов типичных и длительное их использование, как пахотных земель, сопровождается разрушением структуры, изменением водостойкости структурных агрегатов, образованием брилуватих отдельностей.
Ключевые слова: структурно-агрегатное состояние, коэффициент структурности, критерий водостойкости , физические свойства, чернозем типичный, плотность строения, плотность твердой фазы, общая скважность, скважность аэрации.
Abstract. A. Lisowskiy Physical properties typcal chernozem of Podillia-Dnister region. This paper presents the results of studies of structural and physical state of typical chernozem Podillia-Dnister region. Analyzed the change of physical parameters in the genetic profile of the typical black soil . We found vnutrishnofatsialni features physical condition studied soils. Determined that the development of typical chernozem and long use as arable land, accompanied by the destruction of the structure, water resistance change of the structural units form bryluvatyh separately.
Keywords: structural and physical state, the rate structuring, test water resistance, physical properties, typical black soil density structure, the density of the solid phase, the total porosity, aeration porosity.
Поступила в редакцию 31.01.2014 г.
