ЧАСТОТА ТА СТРУКТУРА УСКЛАДНЕНЬ РАННЬОГО ТА ВіДДАЛЕНОГО ПіСЛЯОПЕРАЦіЙНИХ ПЕРіОДіВ У ХВОРИХ іЗ ГРИЖАМИ МіЖХРЕБЦЕВИХ ДИСКіВ, ОПЕРОВАНИХ МЕТОДОМ МіКРОДИСКЕКТОМії Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Орипнальы дослiдження

Original Researches

УДК616.711.14-06-084-085-089.87 DOI: https://doi.Org/10.22141/1608-1706.5.21.2020.217083

БубликЛ.О., Улещенко Д.В., Шевчук А.В.

ДУ «1нститут травматологи та ортопед/Т НАМН Укра'Тни», м. КиТв, УкраТна

Частота та структура ускладнень раннього та в^даленого шсляоперацшних nep^iB у хворих iз грижами мiжхpeбцeвих дисюв, оперованих методом мкродискектоми

Резюме. Актуальнсть. Видаленнямiжхребцевихгриже найчаслшою плановою опера^ею вюрургИ хребта. Незважаючи на високу технолопчнють опера^й i3 приводу гриж м'жхребцевих дисюв, до сьогодн збе-ргаеться велика кльксть незадовльних псляопера^йних результат. Матерали та методи. Проведений аналiз даних Ынчних спостережень х1рурпчного лнкування 54 па^енлв i3 грижами м'жхребцевих дисюв, як перебували на стационарному лiкyваннi в клiнiцi х1рургИ хребта 3i спнальним (нейро^рурпчним) центром ДУ Институт травматологи та ортопедИ НАМН Укра1ни» у перюд i3 2019 по 2020 р. Результат. Серед наших спостережень л1кворея з пошкоджених оболонок дурального мшка в'дм'чалася в одному випадку (1,9 %). У струкктур ускладнень поперековоi' мкродискектоми в ранньому псляоперацйному пеpiодi виражений больовий синдром п'юля операцИ спостер'гався в 11,1 % хворих; невролопчнi порушення з парезом стопи, що були до операцИ, збергаються в 5,6 %; збльшення руховихпорушень, обумовлених проведенням мкродискектоми в ранньому пюляопера^йному пеpiодi, не в'дм'чалося; вторинне загоення п'юляоперацйно! рани в'1дм'мено в 6 (11,1 %) хворих, спондилодисциту не було. Висновки. Причинами повторного х1рурпчного втручання в па^енлв п'юля первинноi'мкродискектоми у в'1ддаленому пеpiодi е рецидив гриж м'жхребце-вого диска — 4 випадки (7,4 %) та неста&льн'1сть оперованого сегмента — 1 випадок (1,9 %). Ключовi слова: мкродискектом'я; ускладнення в ранньому та п'зньому пiсляопеpацiйномy пеpiодi; рецидив

Травма

Вступ

Видалення мiжхребцевих гриж е найчастшою плановою операшею в xipyprii' хребта. Незважаючи на високу технолопчшсть операцш i3 приводу гриж мiжxpебцевиx дисыв, до сьогодш збертаеться велика кшьшсть незадовшьних шсляоперацшних результат. Мiкpодискектомiя е золотим стандартом у лшуванш дискогенних захворювань попереково-крижового вщдту хребта, висока ефектившсть яко'' була доведена. Однак, зютавляючи результати опера-тивних втручань за шею методикою piзниx автоpiв, виявили значну pозбiжнiсть результапв оперативного лкування, сшввщношення задовшьних i незадовшьних результапв, сшввщношення ускладнень у ранньому та шзньому шсляоперацшних перюдах

[1-3, 8, 9].

Частота штраоперацшних ускладнень при попере-ковш мкродискектоми становить близько 1,5—4,3 % [5—7]. Розвиток ускладнень раннього та вщдаленого шсляоперацшного перюду вiдмiчаeться у вщ 2 до 16 % випадыв. Шсля проведено! мкродискектоми до 40 % пащенпв продовжують страждати вщ рухових обме-жень i больових синдромiв, хоча бiльшiсть хворих вщ-значають значне зниження ступеня парезу й штенсив-ностi болю шсля операци. При цьому до 15 % хворих оперуються повторно у зв'язку з незадовтьними результатами першо! операци [3, 9, 10].

Мета роботи: провести ретроспективний аналiз для виявлення частоти i структури iнтраоперацiйних ускладнень та ускладнень в ранньому та шзньому перюдах при хiрургiчному л^ванш гриж мiжхребцевих дисков методом мiкродискектомií.

© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2020

© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2020

Для кореспонденци: Бублик Леонщ Олександрович, доктор медичних наук, професор, провщний науковий сп1вроб1тник в1дд1лу xipyprii хребта 3i спiнальним (нейрох1рург1чним) центром, ДУ «1нститут травматологи та оpтопедii НАМН УкраТни», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. КиТв, УкраТна; e-mail: lbublik@outlook.com, тел.: +38 (050) 965-39-99. For correspondence: Leonid Bublyk, DM, professor, Leading Researcher of the Department of Spinal Surgery with Spinal (Neurosurgical) Center, Institute ofTraumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Bulvarno-Kudryavska st., 27, Kyiv, Ukraine; e-mail: lbublik@outlook.com, phone: +38 (050) 965-39-99.

Матерiали та методи

Проведений аналiз даних клшчних спостережень xipypri4Horo лiкування 54 пащенпв i3 грижами мiж-хребцевих дисшв, якi перебували на стацюнарному лiкуваннi в клiнiцi хирурги хребта 3i спiнальним (ней-рохiрургiчним) центром ДУ «1нститут травматоло-rii' та ортопеди НАМН Украши» у перюд i3 2019 по 2020 р.

Чоловши — 34 особи (63 %), жшки — 20 ошб (37 %). Хворих вiком до 30 роыв було 4 (7,2 %), вщ 30 до 50 роив — 40 (74,3 %), понад 50 роив — 10 (18,5 %) хворих. Середнш вк: хворих становив 41,1 ± 11,7 року. Таким чином, основну кшьысть хворих становили особи пра-цездатного в^.

Усiм пацiентам проводили рентгенографш попере-кового вiддiлу хребта в передньозаднш i бiчнiй про-екцiях стоячи, а також i3 функцiональними пробами в положеннi лежачи на боку.

Для уточнення локалiзацii патологи в мющ дискрадикулярного конфлкту виконувалися такi дослiдження: магнiтно-резонансна томографiя (МРТ), комп'ютерна томографiя (КТ). На основi проведених дослiджень оцiнювався стан уражено-го хребетного сегмента (диск, суглоби, зв'язки). МРТ виконана 51 (94,4 %) пащенту, комп'ютерна томографiя — 3 (5,6 %) хворим. За даними А.В. Хо-лiноi (1999), при МРТ дослщжували три основш групи структурних елементiв поперекового вщдшу хребта: переднi — тша хребцiв i мiжхребцевi диски; задш — дужки i дуговщростчасп суглоби; м'якi тканини, зв'язки, елементи, що належать до нер-вовоi системи. На основi КТ- i МРТ-дослiджень грижi дискiв оцiнювалися за ix розташуванням в аксiальнiй проекцш задньобiчнi, парамедiальнi, медiальнi, форамiнальнi.

Грижовi випинання на рiвнi L4—L5 виявлеш у 20 (37 %) випадках, на рiвнi L5—S1 — у 30 (55,4 %) хворих, значно рщше спостериалися на таких рiвняx: L5— L6 — 1 випадок (1,9 %) i L2-L3 — 1 випадок (1,9 %). У 2 (3,8 %) пащентав виявлеш грижовi випинання одно-часно на двох рiвняx — L4—L5, L5—S1.

Об'ективна оцiнка неврологiчного стану та больово-го синдрому до i пiсля xiрургiчного втручання у хворих iз грижами мiжxрiбцевиx дисыв на попереково-крижо-вому рiвнi здшснювалася на основi стандартизованих шкал i вимiрювалася в балах.

Ступiнь вираженост больового синдрому ощ-нювався за Мiжнародною шкалою болю (Pain Score Scale).

Кшшко-невролопчш порушення аналiзували-ся за шкалами. Оцшка вираженостi напруження паравертебральних м'язiв проводилася за трьома ступенями (Попелянський Я.Ю., 1989). Вшпо-вiдно до дано'1' шкали для I ст. напруження паравертебральних м'язiв характерним е м'який м'яз, у який легко занурюеться палець, вiдмiчаеться набухання лише дослщжуваного м'яза. При II ст. м'яз помiрноi щшьносп, випинаеться, палець вда-еться занурити в нього лише при певному зусилль

При III ст. м'яз кам'янисто! щшьносп, його май-же неможливо чи неможливо деформувати при пальпацп.

Симптом Ласега оцшювався за п'ятибальною шкалою О.Г. Коган (1983). При I ст. шдшмання ноги мож-ливе тд кутом 90°, але при цьому виникае легкий бiль по заднш поверхнi нижньо! кiнцiвки. II ст. вщповщае помiрному больовому синдрому при шднятп ноги пiд кутом 75—89°. III ст. — помiрний бшь при пiдняттi ноги пiд кутом 45—74°. Для IV ст. характерний силь-ний бшь при шднятп ноги пiд кутом до 45°. При V ст. виникае рiзкий бть у положенш з витягнутою ногою, вимушене положення — хворий лежить i3 зiгнутою в колЩ ногою.

Для дослiдження рухових порушень застосовувалася шкала комiтету медичних дослщжень, за якою м'язова сила оцшювалася вiд 0 до 5 балiв.

Функцiональнi результати вивченi за шкалою Oswestry (вершя 2.0) — стан хворого i за шкалою Nurick — вираженiсть невролопчно! симптоматики. Отримаш пiд час дослiдження данi оброблеш ста-тистично на персональному комп'ютерi (програма Medcalc® 9.4.1.0, demo-версiя без обмеження строку використання).

Результати та обговорення

Частота штраоперацшних ускладнень при попере-ковiй мкродискектоми становить близько 1,5—4,3 %. До них вщносять кровотечу з етдуральних вен, роз-риви твердо! мозково! оболонки (дуротомiя), пошко-дження корiнцiв, дисцит [5—7].

Лкворея i псевдоменiнгоцеле розвиваються при пошкодженш твердо! мозково! оболонки (0,8—4,3 %). Серед наших спостережень в одному випадку (1,9 %) вiдмiчалася лiкворея з пошкоджених оболонок дураль-ного мiшка. Пiд час операци шов дурально! оболонки не проводився, було використано тахокомб, що дозволило усунути лкворею. Порушення функци нервових коршщв не вiдмiчалося.

Кровотеча з епiдуральних вен не розглядалась нами як iнтраоперацiйне ускладнення, хоча вона ускладню-вала видалення гриж в зонi обмеженого операцшного поля. Для зупинки епiдурально! кровотечi застосовува-ли бшолярну коагуляцiю та гемостатичну губку. Слд зазначити, що в окремих випадках грижу диска вида-лити було складно у зв'язку з варикозним розширен-ням етдуральних вен.

Серед штраоперацшних ускладнень вшзначаеться досить висока частота поверхневих ешфасщальних шфекцш шири i шдшшрно! жирово! клгтковини (2—3 %). Видшяють такi типи: iнфекцiя, що обмеже-на епiдуральним простором (епiдуральний абсцес); шфекшя з ураженням мiжхребцевого простору (дисцит) i бшьшим чи меншим його поширенням на тша сум1жних хребшв (спондилодисцит); iнфекцiя, що проникае кр1зь тверду мозкову оболонку (меншггг) [5]. Серед наших спостережень вторинне загоення пiсляоперацiйно! рани вiдмiчено в 6 хворих (11,1 %), двом (3,7 %) !з них було накладено вторинш шви.

Тяжкого ускладнення, як спондилодисцит, не було вiдмiчено.

Збереження явищ подразнення коршця того ж роду, що спостерпалися до операцii, свiдчить про посткомпресшну часткову блокаду проведения iмпульсу в нервовому корiицi: бшь, гшесте-зiя, зниження рефлексiв i слабкiсть можуть утри-муватись та зникнути лише через кiлька мюящв. До операцп больовий корiицевий синдром сягав у середньому 8,50 ± 1,17 бала. Показник болю в спин був дещо нижчим, у середньому 5,90 ± 1,59 бала.

Шсля операцп серед наших спостережень больовий синдром у понад 3 бали спостерiгався в 6 пащенпв (11,1 %). Серед цих пащенпв повного регресу больо-вого синдрому в термш спостереження понад мюяць не вiдмiчеио у 2 пащенпв (3,7 %). Збереження пом!р-ного больового синдрому потребувало проведення повторного МРТ-дослiджеиия, при якому виявлеш шдзв'язков! грижов1 компонента на р1вш оперованих диск1в у межах до 5 мм. Проведене консервативне ль кування дозволило зменшити iнтенсивнiсть больового синдрому.

Парез стопи був виявлений до операцп в трьох пащенпв 1з середнiм термiном тривалостi 80,0 ± ± 13,3 дня. ус1 пащенти були з грижею мiжxреб-цевого диска на р!вш L4—L5. Серед наших спостережень збшьшення рухових порушень у ранньому шсляоперацшному перюд! не вщм!чалося. Лише одна пащентка вiдмiтила п1сля операцп наявнiсть порушення тильного згинання стопи. У доопера-цшний перiод парез був розщнений до 3—4 балiв сили м'яз1в перонеальноi групи, що змусило провести додаткове МРТ-дослщження, яке компрест нервового кор1нця не виявило. Даний регрес нев-ролог1чного дефiциту зменшився протягом 9 мюящв шсля операцп.

Повторш оперативн втручання проведет в 4 (7,4 %) хворих, як1 були ранiше оперованi методом мшродискектомп. ус1 повторно оперованi хвор1 були з д1йсними рецидивами гриж мiжxребцевиx диск1в, тобто гриж1 розташовувались на тому ж р1вш i т1й же сторон1. Рецидив гриж1 диска вщбу-вався п1сля «св1тлого перюду» (повного зникнення або зменшення больового синдрому) шсля першо-го оперативного лшування. ус1 хвор1, як1 пiдлягали повторн1й операцii у зв'язку з вщсутшстю ефекту в1д попередньоi операцii та змiнами на МРТ, мали виражений больовий синдром. Це обумовлено в да-нш ситуацп тим, що фiксований корiнець рубцевоi тканиною не може змiщуватися при тиску фрагмента диска.

Показання до повторних операцш шсля видален-ня гриж поперекових мiжxребцевиx диск1в ми вважа-емо такi: наявнiсть корiнцевиx i нейрогенних 6ол1в, обумовлених рецидивом гриж1 мiжxребцевого диска та дегенеративним стенозом хребетного каналу за в1дсутност1 ефекту вщ консервативноi терапii; стш-кий, резистентний до консервативного лжування

больовий синдром, обумовлений сегментарною не-стабiльнiстю.

Повторш х1рурпчш втручання були двох ввддв: де-компресивними та декомпресивно-стабiлiзуючими. Один хворий iз приводу рецидиву грижi був оперова-ний двiчi (рис. 1): перший раз застосовувалась ендо-скопiчна технологiя, другий — декомпресивно-стабь лiзуюча технологiя з видiленням масивного секвестру (рис. 2).

Для стабшзацп хребетних сегмент!в виконували мо-носегментарну транспедикулярну фiксацiю (рис. 3).

Перидуральш рубцево-спайковi змiни в дiлянцi попереднього хiрургiчного втручання були виявлеш iнтраоперацiйно у всiх спостереженнях. По-ширенiсть i вираженiсть цих змш залежали вiд ш-

Рисунок 1. Магштно-резонансна томографiя: саптальна й ак&альна проекцп. Грижа Mimxpe6-цевого диска L4-L5 (рецидивна) i3 наявнстю секвестру злiва. Стан шсля хiрургiчного лiKy-вання — видалення грижi мiжхребцевого диска L4-L5 (2011 та 2018 р.)

Рисунок 2. Видалений секвестр

Рисунок 3.1нтерламшектом1я, лам/нектом/я L4-L5 злва, видалення секвестру, декомпреыя L5-корiнця, транспедикулярна ф!ксац!я хребц!в L4-L5. Спондилограма хребта шсля операци: бокова проек^я (а), пряма проек^я (б)

вазивност i давност попередньо! операци. Однак в жодному спостереженш перидуральний фiброз не був единою причиною компреси нервово-судинних утворень хребетного каналу i завжди поеднувався з грижею мiжхребцевого диска.

Аналiз причин ускладнень, що призвели до необ-хiдностi повторного втручання, дозволяе нам при-пустити, що рецидив задньо! грижi може виникати через неповноту видалення пульпозного ядра. Таке ствердження обГрунтоване тим, що випинання або грижу мiжхребцевого диска викликае в основному пульпозне ядро i лише частково — фiброзне кшь-це. До моменту операци в бшьшосп хворих де-генеруе i формуе грижу не все пульпозне ядро, а тшьки його фрагменти, яш i були видалеш пiд час операцií. Надалi пульпозне ядро продовжуе деге-нерувати i може сформувати нову грижу або випинання як на сторош операци, так i на протилежнш сторонi.

Висновки

1. Серед наших спостережень лшворея з пошко-джених оболонок дурального мiшка вiдмiчалася в одному випадку (1,9 %). 1нтраоперацшна кровотеча з епiдуральних вен та варикозне розширення ешду-ральних вен ускладнюють видалення грижi в зош обмеженого операцiйного поля. Застосування бш-окулярно! лупи i додаткового освгглення полiпшуe проведення операци.

2. Структура ускладнень попереково! мшродиск-ектоми в ранньому пiсляоперацiйному перiодi: а) виражений больовий синдром шсля операци спостериаеться в 11,1 % хворих; б) невролопчш порушення з парезом стопи, що були до операци, збериаються в 5,6 % хворих, збшьшення рухових порушень, обумовлених проведенням мшродиск-

ектоми в ранньому шсляоперацшному перюд1, не вщ-м1чалося; в) вторинне загоення тсляоперацшно! рани вщм1чено в 6 (11,1 %) хворих, спондилодисциту не було.

3. Причинами повторних х1рурпчних втручань у пащенпв п1сля первинно! мшродискектоми у вщда-леному пер1од1 були рецидив гриж1 м1жхребцевого диска — 4 (7,4 %) випадки та нестабшьшсть опе-рованого сегмента — 1 випадок (1,9 %). Рецидиви шсля видалення гриж поперекових м1жхребцевих дисшв можуть виникати внаслщок продовжено! де-генераци хребта.

Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про в1д-сутн1сть конфл1кту штерешв при п1дготовц1 дано! статт1.

Список л^ератури

1. Аганесов, А.Г., Мусалатов Х.А. Десятилетний опыт микрохирургической дискэктомии. Вестник травматологии и ортопедии. 2002. № 3. С. 21-25.

2. Холодов С.А. Микрохирургическое лечение многоуровневых дискогенных поражений поясничного отдела позвоночника. Вопросы нейрохирургии. 2002. № 3. С. 6-10.

3. Радченко В.А., Продан А.И., Рябов О.В. Осложнения микродискэктомии при поясничном остеохондрозе. Ортопедия, травматология и протезирование. 2003. № 2. С. 12-15.

4. Camino Willhuber G., Kido G, Mereles M, Bassani J., Petracchi M., Elizondo C., Gruenberg M., Sola C. Factors associated with lumbar disc hernia recurrence after microdiscec-tomy. Rev. Esp. Cir. Ortop. Traumatol. 2017 Nov-Dec. 61(6). 397-403.

5. Hlubek R.J., Mundis G.M. Jr. Treatment for Recurrent Lumbar Disc Herniation. Curr. Rev. Musculoskelet Med. 2017 Dec. 10(4). 517-520.

6. Kraemer R, Wild A., Haak H. Classification and management of early complications in open lumbar microdiscectomy. J. Eur. Spine. 2003. Vol. 12. № 3. 239-246.

7. Pechlivanis I., Kuebler M., Harders A., Schmieder K. Perioperative complication rate of lumbar disc microsurgery depending on the surgeon's level of training. Cent. Eur. Neurosurg. 2009Aug. 70(3). 137-142.

8. Sean M. Barber, Jonathan Nakhla, Sanjay Konakondla, Jared S. Fridley, Adetokunbo A. Oyelese, Ziya L. Gokaslan and Albert E. Telfeian. Outcomes of endoscopic discectomy compared with open microdiscectomy and tubular microdiscectomy for lumbar disc herniations: a meta-analysis. Journal of Neurosurgery: Spine. 2019. Vol. 31. Is. 6. 775-921.

9. Shepard N., Cho W. Recurrent Lumbar Disc Herniation: A Review. Global Spine J. 2019 Apr. 9(2). 202-209.

10. Suri P., Pearson A.M., Zhao W., Lurie J.D., Scherer E.A., Morgan T.S., Weinstein J.N. Pain Recurrence After Discectomy for Symptomatic Lumbar Disc Herniation. Spine (Phila Pa 1976). 2017, May 15. 42(10). 755-763.

Отримано/Received 28.09.2020 Рецензовано/Revised 06.10.2020 Прийнято до друку/Accepted 16.10.2020 ■

Бублик A.A., Улещенко Д.В., Шевчук А.В.

ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина

Частота и структура осложнений в раннем и отдаленном послеоперационном периоде у больных с грыжами межпозвоночных дисков, оперированных методом микродискэктомии

Резюме. Актуальность. Удаление межпозвоночных грыж

является наиболее частой плановой операцией в хирургии позвоночника. Несмотря на высокую технологичность операций по поводу грыж межпозвоночных дисков, до настоящего времени сохраняется большое количество неудовлетворительных послеоперационных результатов. Материалы и методы. Проведен анализ данных клинических наблюдений хирургического лечения 54 пациентов с грыжами межпозвоночных дисков, которые находились на стационарном лечении в клинике хирургии позвоночника со спинальным (нейрохирургическим) центром ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины» в период с 2019 по 2020 г. Результаты. Среди наших наблюдений ликворея из поврежденных оболочек дурального мешка отмечалась в одном случае (1,9 %). В структуре осложнений поясничной микродиск-

эктомии в раннем послеоперационном периоде выраженный болевой синдром после операции наблюдался у 11,1 % больных; неврологические нарушения с парезом стопы, которые были до операции, сохраняются у 5,6 %; увеличение двигательных нарушений, обусловленных проведением ми-кродискэктомии в раннем послеоперационном периоде, не отмечалось; вторичное заживление послеоперационной раны отмечено у 6 (11,1 %) больных, спондилодисцита не было. Выводы. Причинами повторного хирургического вмешательства у пациентов после первичной микродискэктомии в отдаленном периоде являются рецидив грыжи межпозвонкового диска — 4 случая (7,4 %) и нестабильность оперированного сегмента — 1 случай (1,9 %).

Ключевые слова: микродискэктомия; осложнения в раннем и позднем послеоперационном периоде; рецидив

L.O. Bublik, D.V. Uleshchenko, A.V. Shevchuk

State Institute "Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine

Frequency and structure of complications of early and late postoperative periods in patients with a herniated disc operated by the method of microdiscectomy

Abstract. Background. Removal of intervertebral hernias is the most common elective spinal surgery. Despite the high performance of operations for herniated discs, there is still a large number of unsatisfactory postoperative results. Material and methods. The analysis was performed of the data of clinical observations of surgical treatment of 54 patients with herniated discs who were hospitalized at the spinal surgery clinic with the spinal (neurosurgical) center at the State Institution "Institute of Traumatology and Orthopedics of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine" in the period from 2019 to 2020. Results. Among our observations, liquorrhea from damaged membranes of the dural sac was noted in one case (1.9 %). In the structure of complications of lumbar microdiscec-

tomy in the early postoperative period, a significant pain syndrome after surgery is observed in 11.1 % of cases; neurological disorders with paresis of the feet that were before the operation persist in 5.6 % of patients; an increase in motor disorders caused by microdiscec-tomy in the early postoperative period was not observed; secondary healing of the postoperative wound was noted in 6 (11.1 %) patients; there was no spondylodiscitis. Conclusions. The causes for repeat surgical intervention in patients after primary microdiscectomy in the long-term period are recurrent disc herniation — 4 (7.4 %) cases and instability of the operated segment — 1 (1.9 %). Keywords: microdiscectomy; complications in the early and late postoperative period; recurrence