CC BY
16
Bir?systems
Diversity
Biosystems
Diversity
ISSN 2519-8513 (Print) ISSN 2520-2529 (Online) Biosyst. Divers., 25(2), 124-131 doi: 10.15421/011719
The temporal dynamics of zooplankton communities
of different types of water bodies within Ichniansky National Park
Z. V. Burian, V. M. Trokhymets
Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 19.04.2017 Received in revised form
09.05.2017 Accepted 12.05.2017
Taras Shevchenko Kyiv National University, Volodymyrska Str., 64, Kyiv, Ukraine Tel.: +38-097-679-17-94. E-mail: ke7sha1991@gmail.com
Burian, Z. V., & Trokhymets, V. M. (2017). The temporal dynamics of zooplankton communities of different types of water bodies within Ichniansky National Park. Biosystems Diversity, 25(2), 124-131. doi:10.15421/011719
In recent decades, the influence of anthropogenic impact on aquatic ecosystems has increased. This has led to a restructuring of aquatic ecosystems and affected the structural and functional organization of groups of aquatic organisms, causing qualitative and quantitative changes. Particular attention is drawn to the different types of water bodies of protected areas like Ichnyansky National Park, which is located in Ichnyansky district of Chernihiv region. This park is a newly created one, so the reduction in intensity of anthropogenic pressure can be traced within its waters. Zooplankton plays an important role in the functioning of trophic networks because it transfers energy from producers and primary consumers to young fish and planktonophagous fish. Therefore, three main groups of zooplankton were chosen as the object of study: rotifers (class Eurotatoria), cladocerans (class Branchiopoda, order Cladocera), different age stages of copepods (class Copepoda), and also ostracods (Class Ostracoda). The zooplankton used as research material was collected in the daytime in spring (April), summer (late July - early August) and autumn (late September -early October) in the years 2015-2016 from ten experimental stations. During this period 81 species of zooplankton were recorded within heterogeneous reservoirs of Ichniansky National Park. Monogonont rotifers (subclass Monogononta) included 35 species (43% of all species) and bdelloid rotifers (subclass Bdelloidea), cladocerns, comprised 28 species (35%), and copepods included 18 species (22%). The faunal range of zooplankton over different years and seasons was characterized by the predominance of the rotator complex in spring, rotator-cladocerans and cladocerans in summer, and of the cladocerans complex in autumn. This was due to the formation during spring and summer of favourable conditions in the waters for filter feeders, which consist generally of rotifers and cladocerans. In autumn the water released large amounts of organic matter that caused a reduction in the species diversity of rotifers. Zooplankton also is characterized by the considerable ecological diversity. The range of environmental groups of zooplankton over two years was characterized by a predominance of the pelagic and benthic group of phytophiles. Pelagic representatives included 35 (43%) of 81 species, the bottom group - 20 (25%), phytophiles - 26 (32%). Rotifers dominated in the pelagic group - 18 (51%) species out of 35, and cladocerans - among the bottom group - 10 (50%) species out of 20. Zooplankton species also are distinguished by their feeding type. They represented three trophic groups: peaceful - 64 (79%) out of 81 species, omnivorous - 6 (7%) and predators - 11 (14%). Quantitative indicators of zooplankton at most stations in different seasons were defined as "very low" (less than 5,000 ind./m3 and less than 0.3 g/m3), "low" (5,000-50,000 ind./m3 and 0.3-1.0 g/m3), "below average" (5,000-50,000 ind./m3 and 0.3-1.0 g/m3) rates, occasionally - "average" (51-250,000 ind./m3 and 1.1-5.0 g/m3), "medium high" (501,000-1,000,000 ind./m3 and 1.1-5.0 g/m3). High densities of zooplankton densities were recorded in spring for a temporary reservoir and amounted to 3,016,000 ind./m3.
Keywords: zooplankton; protected area; Ukraine
Часова динамжа угруповань зоопланктону
рiзнотипних водойм 1чнянського нащонального природного парку
З. В. Бур'ян, В. М. Трохимець
Кшвський нацюнальний ун1верситет iменi Тараса Шевченка, Кшв, Украта
Уперше проведено гщробюлоггчт дослщження на територи 1чнянського национального природного парку. Представлено результата анализу мiжрiчноi та сезонно! динамки зоопланктону ргзногапних водойм за 2015-2016 роки. Встановлено видове багатство зоопланктону в межах 10 дослщних станцш, яке представлене 81 видом коловерток, ггллястовусих i веслоногих ракогаэдбних. За фаутстичним спектром угруповання зоопланктону за два роки переважали представники ротаторно-кладоцерного комплексу. Розраховано шдекс Жаккара для визначення подабносп видового складу зоопланктону, який тдтвердив невисоку гаэдбтсть видового багатства мгж 2015 та 2016 роками Д -45,7%. Проанашзовано основт екологгчш показники угруповань зоопланктону: еколопчний спектр, трофiчний спектр, щ^льтсть та бюмасу. Найвищi показники щшьносп характерш для весняного угруповання зоопланктону (3 016 000 екз./м3) тимчасово! водойми.
Ключовi слова: зоопланктон; природоохоронна терпкая; Украна
Вступ
Протягом останнх десятилтть у багатьох кра!нах спостерь гаеться зростання антропогенного навантаження на водн еко-системи. Це зумовлюе перебудови водних екосистем i впливае на структуру угруповань гiдробiонгiв (Baranyi et al., 2002; Booker and Cheruvelil, 2011; Gophe, 2015), викликаючи !х яюст та кшьюст змзни (Clarke and Bennett, 2003; Segers, 2008; Nazaruk and Khamar, 2011). 1з кожним десятилптям в Укра!н зростае юльюсть рiчок Í3 докоршно змшеним режимом (Bobyliov et al., 2014). Разом 3i зм-ною цдрографи р1чково! мереж змшюеп>ся рельеф прилеглих територш. Особливу увагу привертають рiзнотипнi водойми природоохоронних теригорiй (Dulic, 2006; Larson et al., 2008; Guevara et al., 2010; Uttah et al., 2010; Pandey and Upadhyay, 2015), подбт до 1чнянського национального природного парку (НПП), створений у 2004 рощ в межах 1чнянського району Черншвсько! обласп. Оскiлъки даний об'ект природно-заповщного фонду створений нещодавно, то дослщження пдробюнлв його водойм дають можливють проаналiзувати динам1ку зм1н антропогенного навантаження (Sollberger et al., 1992; Xu et al., 2001; Soto and Rios, 2006; Chalkia and Kehayias, 2013; Pashkova, 2013).
Зоопланктон вщграе важливу роль у функщонувант тро-ф1чних мереж, оск1льки передае енерггю в1д продуцента i кон-сументв першого порядку до молод риб та риб-планктофапв (Havel and Shurin, 2004; Meerhoff еt al., 2007; Forró et al., 2008; De los Ríos-Escalante, 2010; Trokhymets et al., 2011; Czerniawski and Domagal, 2013). Ранше дослщжень щодо зоопланктону водойм 1чнянського НПП не проводили, тому мета дослщження - визначення видового багатства й еколопчних особливос-тей угруповань зоопланктону р1знотипних водойм у контекст! в контекст! сезонно! та мажр1чно1 динамжи.
MaTepiai i методи
Об'екг дослщжень - три основн групи зоопланктону: ко-ловертки (клас Eurotatoria), гшлястовуа ракопод1бт (клас Branchiopoda, ряд Cladocera), pi3Hi вгков1 стадiï розвигку веслоногих ракоподбних (клас Copepoda), черепашковi ракопадбн (клас Ostracoda). Моногононгних коловергок, гшлястовусих i веслоногих ракоподiбних визначали до виду, а бделощних ко-ловерток (тдклас Bdelloidea) та черепашкових ракоподбних -до вищих таксономiчних груп надвидового рангу. Матерiалом дослщження послужив зоопланктон, зiбраний у свiтлу пору доби навесн (15, 28 квпня), влiтку (28-30 липня, 1-2 серпня) та восени (30 вересня, 16 жовтня) 2015-2016 роюв у межах десяти дослщних станцй рiзнотипних водойм (рис. 1): рiчка 1ченька - N 50°47.783' E 32°16.095'; N 50°46.129' E 32°14.679'; N 50°50.713' E 32°17.678'; стави - N 50°45.059' E 32°17.375'; N 50°45.346' E 32°19.312'; N 50°51.170' E 32°20.781'; N 50°46.583' E 32°20.408'; болота - N 50°45.548' E 32°18.921'; N 50°51.316' E 32°20.701', тимчасова водойма - N 50°47.049' E 32°15.936'. Дослiджували зоопланктон у межах рiзних бюто-шв: зарослого - у формациях очерету звичайного, рогозу широколистого, глечикв жовтих, ряски малоï, латаття бшого, стрь лолисту звичайного, та на чистоводг Зоопланктон збирали шляхом фiльтрацiï через кончну планктонну сiтку. Всього зiб-рали та проаналiзували на оснж загальноприйнятих методик 74 проби зоопланктону (Zhadin, 1960; Manujlova, 1964; Pesen-ko, 1982; Berezina, 1989; Martin and Davis, 2001; Monchenko, 2003; Arsan et al., 2006). Провели пор1вняльний аналiз видового багатства, еколопчного та трофiчного спектру, кiлькiсних по-казникв рiзнотипних водойм 1чнянського НПП iз найближчою великою штучною водоймою - Кшвським водосховищем.
Ukraine
" Mahlow*
ni/lT
ЕЯ
nok
i OK
Zaudaika За/даикй
Monasiyryshche Монасткрище Kûrshaky Коршаки
A®
Wats,
ibiv I6¡B
¡yanskiv 'a rs (O laínyy Prrodnyy Park
ЧНЙЙСЬКИЙ
природиий
пази
о
ЕуДи
Vel/kE
Divylsya
Obychiv
06f4ÍB
[S]
i
Ichnya 1чня
Druzhba Дружба
Hnyryanka ["мирянка
eAvhustitka Августам a
Heltsl feüui
Levky
0! sha na
„ Ольшана 2 4км
J_J
Рис. 1. Станли вiдбоpy пpоб зоопланктону piзнотипниx водойм у межак 1чнянсъкого нащоналъного пpиpодного rnp^ : 3,5, S - piчкa 1ченъка, 1, 2, 7,9 - стави, б, 1Q - болота, 4 - тимчасова водойма
Результати
Зоопланктон у водоймax 1чнянсъкого нащоналъного ^и-pодного пapкy пpeдстaвлeний S1 видом. Моногононтн коло-вepтки нaлiчyють 35 видiв (43,2% зaгaльноï юлъкосп видiв) i бделощщ коловepтки (тдклас Bdelloidea). Гiллястовyсi para-
подiбнi представлен 28 видами (34,6%). Веслоногих ракопо-дiбних зареестровано 18 видв (22,2%). Таким чином, у загаль-ному видовому списку зоопланктону за фаушстичним спектром угруповань переважали представники ротаторно-кладо-церного комплексу. Протягом 2015 року зiбрано 55 видв зоопланктону. Коловертки складали 23 види, гiллястовусi ракопо-
дiбнi - 17 та веслоноп ракоподабт - 15. Тодi як, у 2016 рощ зареестровано 63 види, з яких коловерток - 28, пллястовусих - 22 i веслоногих ракоподабних - 13. 1ндекс Жаккара щдтвердив неви-соку подiбнiсть видового складу за рiзm роки: J = 45,7%. Видовий склад у межах Кшвського водосховиша нараховував 193 види зоопланктону, з яких коловертки складали 110, гiллястовусi ракоподабт - 57 та веслоноп ракоподабт - 26 видав (табл. 1).
Таблиця 1
Видове багатство (%) рiзнотипних водойм 1чнянського НПП
№ Види 2015 2016
Клас Eurotatoria
1 Anuraeopsis fissa fissa Gosse, 1851 10 10
2 Asplanchna priodonta Gosse, 1850 50 80
3 Brachionus angularis Gosse, 1851 50 40
4 Brachionus bennini Leissling, 1924 - 10
5 B. calyciflorus Pallas, 1766 40 60
6 B. diversicornis (Daday, 1883) - 20
7 B. quadridentatus Hermann, 1783 10 60
8 B. urceolaris O. F. Müller, 1773 20 40
9 Colurella sp. Bory De St. Vincent, 1824 10 -
10 Dipleuchlanis propatula (Gosse, 1886) - 10
11 Epiphanes senta (O. F. Müller, 1773) 10 10
12 E. sp. - 10
13 Euchlanis deflexa (Gosse, 1851) 10 20
14 E. dilatata Ehrenberg, 1832 40 50
15 Filinia longiseta (Ehrenberg, 1834) 10 40
16 F. passa (O. F. Müller, 1786) 10 -
17 Keratella cochlearis (Gosse, 1851) - 10
18 K. quadrata (O. F. Müller, 1786) 30 40
19 K. tropica (Apstein, 1907) - 10
20 Lecane bulla (Gosse, 1851) - 10
21 L. luna (O. F. Müller, 1776) 30 30
22 L. lunaris (Ehrenberg, 1832) - 10
23 Lepadella patella (Gosse, 1886) 10 -
24 Monommata appendiculata Stenroos, 1898 10 -
25 Mytilina ventralis (Ehrenberg, 1830) 10 -
26 Notholca acuminata (Ehrenberg, 1832) 10 -
27 Platyias quadricornis (Ehrenberg, 1832) 20 30
28 Polyarthra dolicoptera Idelson, 1925 40 10
29 P. vulgaris Carlin, 1943 10 -
30 Scaridium longicaudum (O.F.Müller, 1786) - 10
31 Synchaetapectinata Ehrenberg, 1832 20 10
32 Testudinellapatina (Hermann, 1783) 20 60
33 Trichocerca rattus (O.F.Müller, 1776) - 10
34 Trichotriapocillum (O.F.Müller, 1776) - 10
35 T. truncata (Whitelegge, 1889) - 10
Bdelloidea Hudson, 1884 40 50
Ki^bKicTb BHgiB KonoBeproK (S) 23 28
Клас Branchiopoda, ряд Cladocera
36 Acroperus harpae (Baird 1834) 10 -
37 Alona guttata Sars, 1862 - 10
38 A. quadrangularis (O. F. Müller, 1776) - 10
39 A. rectangula Sars, 1862 10 60
40 Alonella excisa (Fischer, 1854) - 30
41 A. nana (Baird 1843) - 10
42 Bosmina longirostris (O.F.Müller, 1776) 10 40
43 Ceriodaphnia affnis Lilljeborg, 1900 40 20
44 C. pulchella Sars, 1862 - 10
45 Chydorus piger Sars, 1862 30 70
46 C. sphaericus (O.F.Müller, 1785) 20 60
47 Daphnia cucullata Sars, 1862 10 10
48 D. longispina (O. F. Müller, 1776) 30 -
49 D. pulex Leydig, 1860 - 60
50 Diaphanosoma brachyurum (Lievin, 1848) 10 10
51 Eurycercus lamellatus (O. F. Müller, 1776) 10 -
52 Graptoleberis testudinaria (Fischer, 1848) - 10
53 Ilyocryptus agilis Kurz, 1878 10 -
54 Leydigia acanthocercoides (Fischer, 1854) 10 10
55 Macrothrix hirsuticornis Norman & Brady, 1867 10 -
56 Moina rectirostris (Leydig, 1860) 10 -
57 Oxyurella tenuicaudis (Sars, 1862) - 10
58 Picripleuroxus striatus Schödler, 1862 - 10
59 Pleuroxus aduncus (Jurine, 1820) 20 40
60 P. uncinatus Baird, 1850 - 10
61 Scapholeberis aurita (Fischer, 1849) - 30
№ Види 2015 2016
62 S. mucronata (O. F. Müller, 1776) 30 40
63 Simocephalus vetulus (O. F. Müller, 1776) 30 70
Юльюсть вид1в пллястовусих ракопод1бних (S) 17 22
Клас Copepoda
64 Acanthocyclops americanus (Marsh, 1893) 40 70
65 Cyclops strenuus Fischer, 1851 - 50
66 C. vicinus Ulianine, 1875 20 -
67 Diacyclops bicuspidatus (Claus, 1857) 40 40
68 Ectocyclops phaleratus (Koch, 1838) - 10
69 Eucyclops denticulatus (Graeter, 1903) 30 60
70 E. macrurus (Sars, 1863) 10 -
71 E. serrulatus (Fischer, 1851) 40 70
72 Macrocyclops albidus (Jurine, 1820) 30 30
73 M. fuscus (Jurine, 1820) 10 -
74 Megacyclops gigas (Claus, 1857) 30 -
75 M. viridis (Jurine, 1820) 40 50
76 Mesocyclops leuckarti (Claus, 1857) 70 60
77 Thermocyclops crassus (Fischer, 1853) 40 20
78 Th. oithonoides (Sars, 1863) 60 40
79 Eudiaptomus gracilis (Sars, 1863) 40 30
80 Eu. graciloides (Lilljeborg, 1888) 20 -
81 Eurytemora velox (Lilljeborg, 1853) - 10
KintracTb BugiB Bec^oHorax paKonogiSmx (S) 15 13
KintracTb BugiB ycix rpyn 300nnaHKT0Hy (S) 55 63
npuMimu: P - частота трапляння виду, або вщсоток станцш, у межах яких зареестровано даний вид, вщ загально!' кiлькостi обстежених станцш (Arsan et al., 2006).
Видове багатство зоопланктону вщнесене до 3 класгв, 5 рядiв, 22 родини та 51 роду. Серед моногононтних коловерток вщмчет представники двох рядав (РЬта, Ек«си1апасеае), 14 родин 1 21 роду (табл. 2). Найвищими показниками видового складу характеризуются родина БгасЫоп1ёае (12 видав), шш1 родини мають незначну юльюсть видав. Гшлястовуа ракоподабт належать до 5 родин 1 19 родав, серед яких перева-жають за видовою представлешстю родини Chydoridae та Вар1тш1ае (15 1 8 видав вщповщно). Веслоноп ракопод1бт об'еднують два ряди (Са1а^(!а, Cyc1opoida), 3 родини та 11 родгв, причому до родин Cyc1opidae належать 15 видав, Тешоп(1ае - 1 вид, Е^арЬш1(!ае - 2 види.
За еколопчним спектром у склада угруповань зоопланктону вщмчено представникв трьох еколопчних груп: пелапчна, при-донна та фгтофшьна. Еколопчний спектр угруповання зоопланктону протягом двох рокiв характеризувався значним переважан-ням пелапчно! групи над придонною 1 фггофшьною. Пелапчних видв виявлено 35 (43,2%) вщ загальних 81, придонних - 20 (24,7%), фпофшьних - 26 (32,1%). Коловертки переважали в межах пелапчно1 групи - 18 (51,4%) видав 1з 35, а кладоцери у придоннш грут - 10 (50%) видав 1з 20. Загалом протягом обох рокiв дослщжень переважали представники пелапчно! групи зоопланктону: 2015 рж - 26 (47,3%) 1з 55, 2016 рж - 28 (44,4%) 1з 63 (рис. 2). У межах Кшвського водосховища троф1чний спектр хара-ктеризуеться переважанням фггофшьно! - 71 вид (37%) 1 пелапчно! груп - 69 (36%) над придонною - 53 (27%).
Види зоопланктону розр1зняють також за типом живлення (троф1чний спектр), вщносячи його до складу трьох троф1чних груп: мирт 64 (79%) види 1з 81, всещт - 6 (7,4%) та хижаки - 11 (13,6%). Серед коловерток переважали мирт представники -34 (97%) види, 1 вид (3%) - все!дний.
Гшлястовуа ракоподабт представлен! мирною групою - 28 (100%) видв, тода як веслоноп нал1чують мирних - 2 (11,1%), все!дних - 5 (27,8%), а хижих - 11 (61,1%). Протягом двох роюв дослщжень тенденция представленосп р1зних троф1чних груп не змшювалася: серед коловерток переважае мирна група 1 наявний лише один все!дний вид Лзр1апекпа рпос1оп1а, серед пллястовусих ракоподабних наявт лише мирт види, а веслоноп ракоподабт характеризуються приналежтстю до трьох троф1чних груп - мирт, все!дт та хижаки (рис. 3.). У межах Ктвського водосховища переважали також мирт представники - 158 (82,0%) видав, все!дт - 20 (10,3%), а хиж - 15 (7,7%). 1з метою вивчення динамжи змш угруповань зоопланктону
протягом року в межах рiзнотипних водойм 1чнянського национального природного парку проводили сезонн дослщження. Навесн! 2015 року видове багатство зоопланктону рзнотипних водойм 1чнянського НПП склало 33 види: коловерток 18 (54,6%) видв, гiллястовусих ракоподбних - 4 (12,1%), веслоногих - 11 (33,3%). Влпку в заростях рiзних формаций вищих водних рослин i на чистовод виявили 31 вид зоопланктону: коловерток - 10 (32,3%) видв, гшлястовусих ракоподбних - 12 (38,7%), веслоногих ракоподбних - 9 (29,0%). Восени зареестровано 23 види зоопланктону, з яких коловерток 6 (26,1%), гшлястовусих - 6 (26,1%), веслоногих ракоподбних - 11 (47,8%). Навесн 2016 року зареестровано 31 вид зоопланктону: коловерток -13 (42,0%), гшлястовусих - 7 (22,5%), веслоногих ракоподбних - 11 (35,5%). Влпку виявлено 37 видв зоопланктону, з яких коловерток 14 (37,9%) видв, гшлястовусих ракоподбних - 13 (35,1%), веслоногих ракоподбних - 10 (27%). Восени зiбрано 45 видв: коловерток 19 (42,2%), гшлястовусих ракоподбних - 17 (37,8%), веслоногих ракоподбних - 9 (20,0%).
Таблиця 2
Таксономчний склад зоопланктону рiзнотипних водойм 1чнянського НПП
Класи
Ряди
Родини
Роди (юльюсть вид1в)
Trichocercidae Trichocerca (1)
ЗупсЬаей^е
Synchaeta (1), Polyarthra (2)
Scaridiidae
Scaridium (1)
Asplanchnidae Asplanchna (1)
Ьесатс1ае
Lecane (3)
Notommatidae Monommata (1) Epiphanidae Epiphanes (2)
Р1ош1а
LepadeШdae
Eurotatoria
Colurella (1), Lepadella (1)
EucЫamdae
Dipleuchlanis (1), Euchlanis (2)
Brachionidae
Brachionus (6), Keratella (3), Anuraeopsis (1), Notholca (1), Platyias (1)
Trichotriidae Trichotria (2)
Myti1inidae
Mytilina (1)
F1oscu1ariaceae
Testudine11idae Testudinalla (1)
Fi1inidae
Filinia (2)
Sididae
Diaphanosoma (1)
Daphniidae
Daphnia (3), Simocephalus (1), Moina (1), Ceriodaphnia (2), Scapholeberis (2)
Macrothricidae
Macrothrix (1), Ilyocryptus (1)
Branchiopoda C1adocera
Chydoridae
Acroperus (1), Graptoleberis (1), Chydorus (2), Eurycercus (1), Leydigfa (1), Alona (3), Alonella (2), Oxyurella (1), Picripleuroxus (1), Pleuroxus (2)_
Bosminidae_Bosmina (1)
Ca1anoida
Eudiaptomidae Eudiaptomus (2) Temoridae_Eurytemora (1)
Copepoda
Cyc1opoida Cyc1opidae
Macrocyclops (2), Eucyclops (3), Ectocyclops (1), Cyclops (2), Acanthocyclops (1), Megacyclops (2), Diacyclops (1), Mesocyclops (1), Thermocyclops (2)
У 2015 рощ кшькют показники зоопланктону рiчки 1чень-ка «дуже низью» та «низью». Навест середт значення щшь-ностi та бюмаси по р!чщ «низьк1» - 19 170 ± 8 810 екз./м3 i 0,19 ± 0,02 г/м3 (рис. 4). За кшькюними показниками переважа-ють веслоногi ракоподабт 11 700 ± 13 136 екз./м3 i 0,17 ± 0,04 г/м3, значно 1м поступаються коловертки (7 360 ± 4 416 екз./м3 i 0,002 ± 0,0008 г/м3) i гiллястовусi ракоподiбнi (110 ± 56 екз./м3 i 0,02 ± 0,03 г/м3). Черепашкових ракоподбних у да-ний перiод року не вщмчено. Влiтку кiлькiснi показники зоопланктону помпно вiдрiзняються вщ весняних. Загальна щшь-тсть i бiомаса «низька» - 8 152 ± 4 129 екз./м3 i 0,22 ± 0,25 г/м3. Як навест, так i влiтку за кшьюсними показниками домгнують веслоноп ракоподгбн (3 540 ± 3 864 екз./м3 г 0,048 ± 0,04 г/м3), поступаються 1м коловертки (208 ± 249 екз./м3 г 0,001 ± 0,001 г/м3) та гшлястовуа ракоподiбнi (216 ± 281 екз./м3 г 0,16 ± 0,25 г/м3). Незначт к1льк1сн1 показники характерн черепашковим рако-подбним - 112 ± 134 екз./м3 г 0,012 ± 0,014 г/м3. Восени серед-ня щшьтсть та бюмаса зоопланктону по р!чщ «низька» -17 824 ± 1 964 екз./м3, 0,9 ± 0,6 г/м3. При цьому веслоноп ракоподабн - домгнантна група за щг^нютю (5 904 ± 2 860 екз./м3) та бюмасою (0,84 ± 0,5 г/м3). Поступаються 1м коловертки - 2 672 ± 3 142 екз./м3 г 0,05 ± 0,05 г/м3. Дуже низью ильюст показники у гшлястовусих ракоподабних -192± 230 екз./м3 г 0,02 ± 0,02 г/м3. Для осшнх угруповань зоопланктону вщмчет також черепашка ракоподбМ (144 ± 230 екз./м3 г 0,01 ± 0,01 г/м3). Переважання за кшькюними показниками протягом року в ргчщ веслоногих ракоподбних пов'язане з великою кшькютю личинкових стадш копепод г 1х високою гнди-вщуальною масою.
Протягом 2016 року кшьюст показники для ргчки «дуже низью» та «низью» (рис. 4). Навест середт значення щшьно-сп «дуже низью» - 3 900 ± 4 800 екз./м3 та бюмаси 0,085 ± 0,083 г/м3. За кшьюсними показниками переважають веслоноп ракоподабт (3 460 ± 4 360 екз./м3, 0,067 ± 0,086 г/м3), значно 1м поступаються коловертки (333 ± 444 екз./м3, 0,0034 ± 0,0058 г/м3) г гшлястовуа ракоподгбт (26 ± 44 екз./м3, 0,0034 ± 0,0057 г/м3). Незначт кшьюст показники характерт черепашковим рако-подабним - 80 ± 93 екз./м3, 0,013 ± 0,012 г/м3. Влпку пор1вняно з весною вщмчено нижш показники щшьностг 3 660 ± 2 813 екз./м3, з яко1 коловертки складали - 187 ± 222 екз./м3, гшлястовуа - 1 333 ± 1 982 екз./м3, веслоноп - 1 947 ± 1 662 екз./м3, черепашковг ракоподабт - 193 ± 267 екз./м3. Тощ як для бюмаси - вищ! показники (0,13 ± 0,13 г/м3): коловертки -0,0008 ± 0,001 г/м3, гшлястовуа - 0,074 ± 0,11 г/м3, веслоноп ракоподбт - 0,03 ± 0,02 г/м3, черепашка ракоподбМ - 0,021 ± 0,026 г/м3. Восени середт показники для щшьностг зоопланктону «низьк1» - 5 632 ± 4 470 екз./м3, для бюмаси - «дуже низь-ю» - 0,1 ± 0,07 г/м3. При цьому веслоноп ракоподбт - домъ нантна група за щш^стю (4 504 ± 3 820 екз./м3) г бюмасою (0,07 ± 0,05 г/м3). Дуже низью кшьюст показники в коловерток (384 ± 428 екз./м3 г 0,0014 ± 0,0016 г/м3) г гшлястовусих ракоподабних (680 ± 656 екз./м3, 0,025 ± 0,033 г/м3). Незначн кшьюст показники характерт черепашковим ракоподабним (64 ± 76 екз./м3 г 0,008 ± 0,009 г/м3).
У 2015 рощ кшьюст показники зоопланктону ставкгв «дуже низью» та «нижш за середн» (рис. 5). Навест середт значення щшьностг та бюмаси зоопланктону «нижш середт»» -103 370 ± 98 250 екз./м3 г 1,15 ± 1,07 г/м3. Гшлястовусих рако-подабних у даний перюд року не вщмчено. За кшьюсними показниками переважають веслоноп ракоподабт - 89 470 ± 85 150 екз./м3 г 1,11 ± 1,05 г/м3, поступаються 1м коловертки -13 820 ± 13 180 екз./м3 г 0,03 ± 0,03 г/м3. Черепашковг ракопо-дабн характеризуються незначними кшькюними показниками -80 ± 80 екз./м3 г 0,01 ± 0,01 г/м3. Влпку загальт щш^сть та бюмаса «нижш за середт» - 81 943 ± 63 904 екз./м3 г 1,8 ± 1,3 г/м3. Поргвняно з весняними даними, значно збшьшилась ¿льюсн показники коловерток (18 600 ± 27 133 екз./м3, 0,08 ± 0,11 г/м3) та гшлястовусих ракоподабних (18 773 ± 17 284 екз./м3, 0,8 ± 0,8 г/м3). При цьому веслоног! ракоподабт - домшантна група
за щшьМстю (44 036 ± 24 442 екз./м3) та бюмасою (0,05 ± 0,07 г/м3). Для лигах угруповань зоопланктону вщмчен! також черепашка ракопод1бн! (533 ± 711 екз./м3 [ 0,05 ± 0,07 г/м3). Восени середня щльтсть та бюмаса по ставках «дуже низька» - 420 ± 420 екз./м3 1 0,05 ± 0,05 г/м3. Коловерток 1 черепашкових рако-подйних у даний перюд року не выявлено. За кшьюсними по-
казниками переважають гшлястовуа ракождбй (300 ± 300 екз./м3 1 0,04 ± 0,04 г/м3), поступаються 1м веслоноп ракоподабн (120 ± 120 екз./м3 [ 0,01 ± 0,01 г/м3). Навесн та влпку переважав копеподний комплекс, восени - кладоцер-ний. Це можна пояснити низькою температурою у водоймах [ гнитгям вигц01 водно! рослинносп.
2015 2016
Коловертки
2015 2016
Пппястовуа ракогогвбт
2015 2016
Веслоноп ракопощбт
Групп зоопланктону ВПЛ ПИР «Ф
Рис. 2. Мжр1чш змши складу еколопчного спектру зоопланктону в межах водойм 1чнянського национального природного парку:
ПЛ - пелапчна група, ПР - придонна, Ф - фгтофшьна
30 25 § 20
н 15 &
10
5 0
1
0
2015 2016
Коловертки
17
1
22
I
0 0
о о
2015 2016
Гшпжтовут ракопощбт
10
2015 2016
Веслоноп раЕБПОгЦбШ
Групи зоопланктону ИМ ОВ "X
Рис. 3. Мжр1чт змши троф1чного спектру основних груп зоопланктону водойм 1чнянського национального природного парку:
М - мирна група, В - все1дт, Х - хижаки
У 2016 рощ кшьюст показники зоопланктону ставкл «низью» та «нижш за середт» (рис. 5). Навест середт показники щльносп та бюмаси «нижш за середт» - 65 931 ± 51 735 екз./м3 1 2,56 ± 2,69 г/м3. Гшлястовуа ракопод1бт - домшантна група за кшьюсними показниками - 32 457 ± 46 138 екз./м3 1 1,87 ± 2,66 г/м3, значно 1м поступаються коловертки (7 929 ± 7 689 екз./м3 1 0,09 ± 0,13 г/м3) 1 веслоноп ракопощбт (24 905 ± 19 776 екз./м3 [ 0,53 ± 0,42 г/м3). Дуже низью кшьюст показники у черепашкових ракоподбних - 640 ± 720 екз./м3 [ 0,064 ± 0,072 г/м3. Влпку кшьюст показники «нижш за середт» -133 445 ± 116 431 екз./м3 1 3,66 ± 3,72 г/м3. Поршняно з весною, влпку за щ^льнстю веслоноп ракоподбт - доминантна група -85 491 ± 111 345 екз./м3, поступаються 1м коловертки (8 002 ± 7 797 екз./м3) та гшлястовуа ракоподбт (39 894 ± 51 603 екз./м3). За бюмасою переважали гшлястовуа ракоподбт - 2,28 ± 3,11 г/м3, коловертки складали 0,02 ± 0,02 г/м3, веслоноп - 1,35 ± 1,5 г/м3. Черепашков1 ракоподабн характеризуются низькими кшьюсними показниками - 57 ± 97 екз./м3 1 0,005 ± 0,009 г/м3. Восени середт показники щльносп та бюмаси по ставках «низью» - 46 516 ± 24 135 екз./м3 1 0,91 ± 0,57 г/м3. При цьому
представники гшлястовусих переважали за щльнюю та бюма-сою (22 556 ± 25 147 екз./м3 1 0,46 ± 0,41 г/м3), 1м поступаються коловертки (7 203 ± 5 363 екз./м3 1 0,01 ± 0,009 г/м3) та веслоно-п ракопощбт Черепашкових ракопощбних у даний перюд року не вщтчено.
У 2015 рощ к1льк1сн! показники зоопланктону боли «дуже низью», «низью», «нижш за середщ» та «середн» (рис. 6). На-вест у болотах 1чнянського НПП проби зоопланктону не вщ-бирали. Влпку середщ показники щльносп та бюмаси зоопланктону «нижш за середт» та «середщ» - 14 400 ± 122 800 екз./м3 1 6,84 ± 6,48 г/м3. Веслоноп ракоподабт переважали за кшьюсними показниками (144 200 ± 122 800 екз./м3 1 6,81 ± 6,40 г/м3). Дуже низью кшькют показники у гшлястовусих ракопощбних - 600 ± 600 екз./м3 1 0,03 ± 0,03 г/м3. Коловерток { черепашкових ракопощбних у даний перюд року не вщмчено. Восени бшьштсть болгг пересохли. Середн к1льк1сн! показники «дуже низью». При цьому веслоноп ракопод1бт переважали за щ^льнютю та бюмасою - 1 600 екз./м3 1 0,0456 г/м3, 1м поступаються коловертки (160 екз./м3 1 0,0032 г/м3) 1 гшлястовуа ракопощбн (320 екз./м3 1 0,0032 г/м3).
25000
20000
^ 15000 м
£ 10000 5000
о
1.0 0.3
Рч
и 0.4 0.2 0.0
01 тп
I
1 1
1 1
1 □_!п_ 1
01 пп 1
1п 1п 1 п
1
Рис. 4. Часов! змгни щшьиостг (а) та бюмаси (б) зоопланктону рГчки 1ченька: 1 - весна, 2 - лпо, 3 - осГнь; I - 2015 р., II - 2016 р.
160000 140000 120000 ^ 100000 * 80000 й 60000 40000 20000 0
2
01 ОН
4 ^ 3
Рн
щ" 2 1 0
1
1
В
2
□ I □ II
б
Рис. 5. Часов! змши щшьиостг (а) та бюмаси (б) зоопланктону ставив: 1 - весна, 2 - лгто, 3 - осшь; I - 2015 р., II - 2016 р.
У 2016 рощ кшькют показники зоопланктону «низькг» та «нижчГ за середт». Навест середт значения щшьиостг та бюмаси по болотах «ниъе1» - 45 210 ± 42 790 екз./м3 Г 2,17 ± 2,16 г/м3. Веслоиоп ракоподбт переважали за щшьтстю та бюмасою -33 760 ± 31 740 екз./м3 Г 2,1 ± 2,09 г/м3, значно 1м поступалися коловертки - 10 700 ± 109 300 екз./м3 Г 0,03 ± 0,02 г/м3.
Дуже низью кшьюст показники у гшлястовусих ракопо-дГбних - 750 ± 750 екз./м3 Г 0,04 ± 0,04 г/м3. ВлГтку кшьюст показники зоопланктону помгтно вГдрГзняються вгд весняиих. Загальиа щшьтсть Г бюмаса «нижчГ за середт» - 90 400 ± 56 000 екз./м3 Г 3,12 ± 1,6 г/м3. За кшькюними показниками до-мгнують гшлястовуа - 31 200 ± 31 200 екз./м3 Г 1,54 ± 1,54 г/м3 та веслоиоп ракоподбт - 47 300 ± 35 900 екз./м3 Г 1,53 ±
0,10 г/м3, 1м поступаються коловертки - 11 900 ± 11 100 екз./м3 Г 0,05 ± 0,04 г/м3. Восени, як Г минулого року, бшьш1сть болгт пересохли. Середт кшькют показники зоопланктону иа боло-тг «низькг» - 18 320 екз./м3 Г 0,191 г/м3. Як навест, так Г восени за щшьтстю та бюмасою домГнують веслоиоп ракоподабт -18 240 екз./м3 Г 0,19 г/м3. Дуже низью кшькют показники у гшлястовусих ракоподабних - 80 екз./м3 Г 0,0008 г/м3. Коловер-ток Г черепашкових ракоподабних для даного сезону ие зарее-стровано.
160000 140000 120000 100000 | 50000 60000 40000 20000 0
1 2
□ I ПИ
Ъ 4 рсГ 1 2 1 0
щ
щ
ш
9 Т
щ
Фа
б
2
щ оц
Рис. 6. Часов! змгни щшьиостг (а) та бюмаси (б) зоопланктону
болГт: 1 - весна, 2 - лгто, 3 - осшь; I - 2015 р., II - 2016 р.
У 2015 рощ кшькют показники зоопланктону тимчасово! водойми «нижчГ за середт», «вищГ за середт», «високг». Для водойми протягом уах сезотв характерний зарослий бютоп у формащях - очерет звичайний, роггз широколистий, ряска мала. Навест середт кшькют показники «дуже високг» за щшьтстю - 3 016 000 екз./м3 та «вищГ за середт» за бюмасою -19,4 г/м3 (рис. 7). Коловертки переважали за щшьтстю та бюмасою - 299 600 екз./м3 Г 19,3 г/м3 Гз домГнантним видом Bra-Аюпш calyciflorus, який складав 90% (2 716 000 екз./м3) Гз загально1 щшьносп та 98,3% (19,0 г/м3) бюмаси. НизькГ показники у веслоногих ракоподабних - 20 000 екз./м3 Г 0,1 г/м3. Гшлястовусих Г черепашкових ракоподбних у даному сезот ие виявлено. Влгтку дуже рГзко зменшились кшьюст показники, ие вщмчеио коловерток Г черепашкових ракоподабних. Серед-т показники щшьносп та бюмаси «нижчГ за середт» -127 000 екз./м3 Г 2,6 г/м3. Представники веслоногих ракоподаб-них переважали за кшьюсними показниками - 125 600 екз./м3 Г 2,5 г/м3. Дуже низька щшьтсть Г бюмаса у гшлястовусих рако-подабних - 1 600 екз./м3, 0,1 г/м3. Восени водойма пересохла, вГдповщно ие було змоги вщбрати матерГал.
У 2016 роцг кшькют показники зоопланктону тимчасово1 водойми «низькг» та «нижчГ за середт».
Поргвняно з минулим роком, иавест 2016 р. (рис. 7) за-гальт кшьюст показники «нижчГ за середт» - 208 600 екз./м3 Г 3,22 г/м3. ВГдповГдно, за кшькюними показниками змГнилася домгнантна група з коловерток, яю в цьому рощ навест мали дуже низькГ показники - 2 000 екз./м3 Г 0,008 г/м3, та веслоногих ракоподабних - 177 200 екз./м3 Г 1,17 г/м3. Низью показники щшьносп та бюмаси характерт для гшлястовусих рако-подабних - 29 600 екз./м3 Г 2,05 г/м3. ВлГтку загальиа щшьтсть Г бюмаса «нижчГ за середт» - 69 600 екз./м3 Г 4,51 г/м3. За кгль-
а
а
а
кюними пoкaзникaми нepeвaжaють гiлляcтoвyci paкoнoдiбнi -бб 000 екз./м3 i 4,22 г/м3, iз чiткo виpaжeним дoмiнaнIним видoм - Daphnia pulex, який cклaдae знaчнy чacткy - 88,5% (б1 б00 екз./м3) вiд зaгaльнoï шiльнocтi Ia 82% (3,7 г/м3) -бioмacи; ïм нocтyнaютьcя вecлoнoгi paкoнoдiбнi - 3 200 екз./м3 i 0,25 г/м3. Незтчт пoкaзники зapeecтpoвaнi для чepeнaшкo-виx paкoпoдiбниx - 400 екз./м3 i 0,04 г/м3. ^^mepre® у дaнoмy ceзoнi не вщмчеж>. Вoceни нoкaзники для тимчacoвoï вoдoй-ми «низью» - 15 000 екз./м3 i 1,44 г/м3. Beraorniri paramo^m нepeвaжaли зa шjльнicтю - б б00 екз./м3, знaчнo 1м нocтyнaли-cя кoлoвepтки (200 екз./м3) Ia гiлляcтoвyci paкoнoдiбнi (4 200 екз./м3), зa бioмacoю дoмiнyвaли нpeдcтaвники iíímcto-вycиx paкoнoдiбниx - 0,бб г/м3, 1м нocтyнaлиcя вecлoнoгi paro-нoдiбнi - 0,38 г/м3. Дуже низьк1 нoкaзники бioмacи в кoлoвep-ток - 0,004 г/м3. Для ocimix yгpyнoвaнь зooнлaнктoнy вщм-чет тaкoж чepeнaшкoвi paкoнoдiбнi (4 000 екз./м3 i 0,40 г/м3).
3500000
3000000
2500000
2000000
M
■и 1500000
1000000
500000
!
ai он
25
20
ÍÍ h
m"
15
10
i
l
l
Ш m Ш m
1 2 3
OI on
б
Рис. 7. Чacoвi шiльнocтi (а) Ia бюмиш (б) зooнлaнктoнy IrakHaco-вoï вoдoйми: 1 - вecнa, 2 - лгго, 3 - ocira; I - 2015 p., II - 201б p.
У мeжax Киво^го вoдocxoвищa нaвecнi зooнлaнктoн мae «дуже низьк», «низью» Ia «нижч aa cepe^» нoкaзники. 3ara-лoм же юго шjльнicть вapiюe в мeжax б00-213 000 екз./м3, a бioмaca - <0,01-1,01 г/м3. Bлiткy лiтopaльний зooнлaнктoн удень мae «дуже низью», «низью», «нижч зa cepeднi», «cepeд-m» Ia «виш! зa cepe№i» нoкaзники. Йoгo шjльнicть вapiюe в мeжax 1 б00-б31 200 екз./м3, a бioмaca - 0,03-10,23 г/м3. Boce-ни лiтopaльний зooнлaнктoн xapaктepизyeтьcя «дуже низьки-ми», «низькими» Ia «нижчими зa cepe№i» нoкaзникaми. Изго шjльнicть вapiюe в мeжax <100-73 400 екз./м3, a бioмaca -<0,01-4,88 г/м3.
Обговорення
Анaлiзyючи oIpимaнi тми дaнi вapтo зaзнaчиIи, щo бшь-шють !з 81 зapeeстpoвaнoгo виду фayни Iчнянcькoгo нaцioнaль-нoгo пpиpoднoгo нapкy нpиIaмaннi й для фayни нaцioнaльниx нapкiв eвpoнeйcькoï чacтини (Ortega-Mayagoitia et al., 2000; Güher et al., 2011). Haпpиклaд, для вoдoйм нaцioнaльнoгo нapкy Лac Тaблac дe-Дaйм'eль (Icнaнiя) зapeecтpoвaнo 91 вид зoo-плaнктoнy. У той же чac, щo в нaшиx дocлiджeнняx, щo у œpo-
нeйcький, вiдбyвaeIьcя дoмiнyвaння нoпyляцiï кoлoвepтoк зa якicними ^Ka^ma^M (Ortega-Mayagoitia et al., 2000). Це мoжe бути нoв'язaнe з ocoбливocтями нoшиpeння дaнoгo виду в piз-нoтинниx вoдoймax !з низькими тeмпepaтypaми Ia cлaбким poзвиIкoм мaкpoфiтiв. Витоке видoвe бaгaтcтвo Kиïвcькoгo вo-дocxoвищa, нopiвнянo з piзнoтипними вoдoймaми Iчнянcькoгo НПП, мoжнa нoяcниIи бшьш poзвинeними Iaкcoнoмiчнoю Ia еш-лoгiчнoю cтpyктypaми yгpyпoвaнь зooнлaнктoнy. Тoмy в мeжax вoдocxoвишa cнocтepiгaeIьcя oлiгoдoмiнaнтнicть a6o нaнтнicть yгpyпoвaнь зooнлaнктoнy, a для дабню вoдoйм нaцio-нaльнoгo rnp^ - мoнoдoмiнaнIнicIъ aбo oлiгoдoмiнaнтнicть.
Окpeмo вapтo mдкpecлиIи знaчeння вишдй pocлин у фop-мyвaннi видoвoгo бaгaтcтвa кoлoвepтoк. У мeжax дocлiдниx вoдoйм виявлeнo piзнi yгpyпyвaння вишдй вoдниx pocлин, ce-peд який нepeвaжaють нpeдcтaвники poтaтopнoгo кoмплeкcy зooнлaнктoнy. ^^o ocнoвy acoцiaцiï мaкpoфiтiв фopмye oчe-peI звичaйний, то нpocтeжyeIьcя тенденция дo зниження видo-вoгo craa^ кoлoвepток, у той чac як у paкoнoдiбниx видoвe бa-гaтcтвo зpocтae. 3a внливoм iншиx фopмaцiй вищиx вoдниx pocлин нa видoвий cклaд кoлoвepтoк кopeляцiï не виявленэ.
Фayнicтичний cнeкIp зooнлaнктонy нpoтягoм piзниx poкiв i ceзoнiв xapaктepизyeтьcя нepeвaжaнням poтaтоpнoгo кш-плeкcy нaвecнi, poтaтopнo-клaдoцepнoгo Ia клaдoцepнoгo втт-ку Ia кoнeнoднoгo вoceни. 3гiднo клacичниx уявлень тaкий poз-нoдiл нoв'язyють !з фopмyвaнням нpoтягoм вecни Ia лгга OTpH-ятливиx гiдpoбioлoгiчниx yмoв для фiльтpaтopiв, cepeд якиx знaчнy чacтинy cклaдaють кoлoвepтки Ia гiлляcтoвyci pararn-дбт. Kpiм того вapто зaзнaчиш, щo збiльшeння кiлькocтi opra-mчниx peчoвин, як нoтpaпляють у вoдy в ociннiй нфюд, у œoK> чepгy мoжe вести дo зниження видoвoro бaгaтствa кoлoвepток.
У xo^ aнaлiзy eкoлoгiчнoгo cнeктpy yгpyнyвaнь зooплaнк-тону виявлeнo дoмiнyвaння нpeдcтaвникiв нeлaгiчнoï гpyпи -35 видв (43,2%). Тaкe нepeвaжaння нeлaгiчниx видв зaзвичaй нoв'язaнe з мiлкoвoднicтю вoдoйми, a га^ж нaявнicтю шjльниx фopмaцш вишдо вoдниx pocлин (oчepeт звичaйний, poгiз шиpoкo-листий, глечики жoвтi i^o). 3aгaлoм yгpyпoвaння зooнлaнктонy Kиïвcькoгo вoдocxoвишa xapaктepизyeIьcя нepeвaжaнням фгго-фiльнoï групи - 71 вид (37,0%).
Kлacичним, для даню тишв вoдoйм, виявивcя тpoфiчний cнeктp зooнлaнктонy, пpeдстaвлeний зooнлaнктepaми тpьox Ipo-фiчниx груп. ШИльший вiдcoток миpниx пpeдcтaвникiв œ^a-ли кoлoвepтки Ia гiлляcтовyci paкoнoдiбнi, ефед втеин^ Ia ж-жaкiв - вecлoнoгi paкoнoдiбнi (pHc. 3). Пpoтягoм двox poкiв нpoвe-дення дocлiджeнь тенденщя пpeдстaвлeнocтi piзниx тpoфiчниx грун не змiнювaлacя. Зaгaльний aнaлiз тину живлення пpeдстaвни-кв зooнлaнктонy pBrnoImmm вoдoйм Iчнянcькoгo нaцioнaльнoгo нapкy Ia зooнлaнктонy Kиïвcькoгo вoдocxoвишa, вкaзye m нepeвa-жaння у вoдoймax pbrnx тишв видв миpнoï гpyпи.
Клькют нoкaзники (Arsan et al., 200б) зooнлaнктонy p. Iчeнькa нpoтягoм o6ox poкiв дocлiджeння, peecтpyвaлиcя як «дуже низью» Ia «низью», ша кopeлюe з низьким видoвим cклaдoм. Bapro зaзнaчити тaкoж щo, piчкa живиIьcя нepeвaжнo aтмocфep-ними oнaдaми з нepiвнoмipним ceзoнним нaпoвнeнням вoдoйм (нaвecнi пpитоки нaпoвнюють, a влпку мштоть), a тaкoж romp-ними пiдзeмними вoдaми, кpiм тогo тeмпepaтypний peжим дo-cиIь низьким (вecнoю - +б...+7 °С, влпку - +18...+19 °С, вoceни - +9.+10 °С). Bpaxoвyючи ц yмoви для клaдoцep i ю-нeнoд виявилжь xapaктepними низью кiлькicнi нoкaзники.
У той же чac, кiлькicнi нoкaзники зooнлaнктoнy в мeжax cтaвкiв нoмiтнo вiдpiзнялиcь вщ piчки - «дуже низью», «низь-ю», «нижш зa cepeднi» Ia «cepeднi». Пpoтягoм o6ox poкiв не-peвaжaли зa шjльнicтю Ia бioмacoю нpeдcтaвники гiлляcтoвy-œx i вecлoнoгиx paкoнoдiбниx. Для бoлiт Iчнянcькoгo НПП нpocлiдкoвyвaлacь тaкa ж тенденцш зa кiлькicними нoкaзникa-ми - «дуже низьк1», «низью», «нижш зa cepeднi» Ia «cepeднi» (Ortega-Mayagoitia et al., 2000).
Кщькют нoкaзники зooнлaнктoнy тимчacoвoï вoдoйми нaйвишi нopiвнянo з шшими вoдoймaми Ia piзнятьcя в дecяIки paзiв (pиc. 7). Bce це мoжe cвiдчити ^o нестшкють yгpyнoвaння.
а
У мeжax Кшвського водосж>вища зоопланктон мае «дуже низь-ю», «низью» та «нижч за сepeдm», «вищi за сepeдm» кiлъкiснi показники. Hизькi кшькют показники - ж^ма для вeликиx ста-бiлъниx водойм. Тодi як стави, болота та тимчaсовi водойми ма-ють високi кiлькiснi показними та низьке видове багатство.
Висновки
Пpотягом двоx pокiв дослвджень yгpyповaнь зоопланктону, яю пpоводили впepшe для 1чнянськго Hilil, зapeестpовaпо S1 вид зоопланктону: коловepIки - 35 (43,2%), гшлястовуа pa^rn^m -2S (34,б%), веслоноп paкоподiбпi - 1S вид (22,2%). За фаупютич-ним спектртм yгpyповaнпя зоопланктону пepeвaжaе pотaтоpно-клaдоцepний комплекс. Пpотягом 2Q15 pокy зiбpaпо 55 видв зоопланктону: коловepIок - 23 види, гiллястовyсиx paкоподiбниx -17, веслоногий paкоподiбниx - 15. У 2Q16 pоцi зapeестpовaпо б3 види, з якиx коловepIок - 2S, гiллястовyсиx - 22, веслоногт paкоподiбниx - 13. Поpiвняльний аналз видового складу угрупо-вань зоопланктону за pbm pоки показав ïx невисоку подiбпiстъ (J = 45,7%). За еколопчним спектртм yгpyповaнь зоопланктону домнуе пeлaгiчнa гpyпa (43,2%). За типом живлення пaйбiльшe зapeесIpовaно пpeдстaвникiв миpноï гpyпи - б4 види (79%) вщ зaгaльниx S1. Пpовiвши сeзонпi дослвдженпя виявлено, що весною за фаутстичним спeктpом пepeвaжaв pотaтоpний комплекс, влгг-ку - pотaтоpно-клaдоцepний i кладоцфний, а восени - pотaтоpно-клaдоцepний i копеподпий. Восени 2Q16 pокy зapeестpовaно пай-биьшу за два pоки кiлькiсть видв - 45. Щiлъпiсть та бюмаса зоопланктону в мeжax бiльшостi дослвдпий станци xapaктepизy-валася «дуже низькими» (менше 5 QQQ екз./м3 i менше Q,3 г/м3), «низькими» (5 QQQ-5Q QQQ екз./м3 i Q,3-1,Q г/м3), «нижче сepeднix» (5 QQQ-5Q QQQ екз./м3 i Q,3-1,Q г/м3) показниками, «сepeднiми» (51-25Q Q0Q екз./м3 i l,l-5,Q г/м3), «вищi за сepeднi» (5Q1 QQQ-1 QQQ QQQ екз./м3 i 1,1-5,Q г/м3), а для тимчасово1 водойми «високими» (3 Q16 QQQ екз./м3). Пiд час ж^пяння зоопланктону piзнотипниx водойм 1чпянського Hiüi iз Киïвським водосxовищeм виявлено, що видове багатство зоопланктону нижче.
References
Arsan, O. M. (ed.) (2QQ6). Metody gidroekologichnyh doslidzhen' poverhne-vyh vod [Methods of hydroecological investigations of surface water]. Logos, Kyiv (in Ukrainian). Baranyi, C., Hein, T., Holarek, C., Keckeis, F., & Schiemer, F. (2QQ2). Zooplankton biomass and community structure in a Danube River flood-plain system. Freshwater Biology, 47(3), 473-4S2. Berezina, N. A. (19S9). Praktikum po gidrobiologii [Workshop on Hydro-
biology]. Agropromizdat, Moscow (in Russian). Bobyliov, Y. P., Brygadyrenko, V. V., Bulakhov, V. L., Gaichenko, V. A., Gasso, V. Y., Didukh, Y. P., Ivashov, A. V., Kucheriavyi, V. P., Maliovanyi, M. S., Mytsyk, L. P., Pakhomov, O. Y., Tsaryk, I. V., Shabanov, D. A. (2Q14). Ekologija [Ecology]. Folio, Kharkiv (in Ukrainian). Booker, J., & Cheruvelil, K. S. (2Q11). Are zooplankton food resources poo-rin the vegetated littoral zone of shallow lakes? Freshwater Biology, 51(12), 2459-2472. Boruckij, E. V., Stepanova, L. A., & Kos, S. (1991). Opredelitel' Calanoida presnyh vod SSSR [Determinant of Calanoida of fresh waters of USSR]. Nauka, Leningrad (in Russian). Chalkia, E., & Kehayias, G. (2Q13). Zooplankton and environmental factors of a recovering eutrophic lake (Lysimachia Lake, Western Greece). Biologia, 6S(3), 459-4б9. Czerniawski, R., & Domagal, J. (2Q13). Reduction of zooplankton communities in small lake outlets in relation to abiotic and biotic factors. Oceanological and Hydrobiological Studies, 42(2), 123-131. De los Ríos-Escalante, P. R. (2Q1Q). The ecology of the crustacean zooplankton in central and Southern Patagonian shallow ponds. Crustacean Zooplankton Communities in Chilean Inland Waters, 12, 79-9Q.
Dulic, Z., Mitrovic-Tutundzic, V., Marcovic, Z., & Zivic, I. (2006). Monitoring water quality using zooplankton organisms as bioindicators at the Dubica fish farm, Serbia. Archives of Biological Sciences, 58(4), 245-248.
Forro, I., Korovchinsky, N. M., Kotov, A. A., & Petusek, A. (2008). Global diversity of cladocerans (Cladocera; Crustacea). Hydrobiologia, 595, 177-184.
Gophe, M. (2015). Ecophysiology of Lake Kinneret (Israel) zooplankton. Open Journal of Ecology, 5(5), 187-198.
Guevara, G., Lozano, P., Reinoso, G., & Villa, F. (2009). Horizontal and seasonal patterns of tropical zooplankton from the eutrophic Prado Reservoir (Colombia). Limnologica - Ecology and Management of Inland Waters, 39(2), 128-139.
Guher, H., Erdogan, S., Kirgjz, T., & Qamur-Elipek, B. (2011). The Dynamics of zooplankton in National Park of Lake Gala (Edirne-Turkey). Acta Zoologia Bulgarica, 63(2), 157-168.
Havel, J. E., & Shurin, J. B. (2004). Mechanisms, effects, and scales of dispersal in freshwater zooplankton. Limnology and Oceanography, 49(4), 1229-1238.
Lance, C. R., & Bennett, D. H. (2003). Seasonal zooplankton abundance and size fluctuations across spatial scales in Lake Pend Oreille, Idaho. Freshwater Ecology, 17(2), 277-290.
Larson, G. L., Hoffman, R., McIntire, C. D., Lienkaemper, G., & Samora, B. (2008). Zooplankton assemblages in montane lakes and ponds of Mount Rainier National Park, Washington State, USA. Journal of Plankton Research, 31(3), 273-285.
Manujlova, E. F. (1964). Vetvistousye rachki (Cladocera) fauny SSSR [Cladocerans (Cladocera) fauna ofthe USSR]. Nauka, Moscow, Leningrad (in Russian).
Martin, J. W., & Davis, G. E. (2001). An updated classification of the recent Crustacea. Natural History Museum of Los Angeles Country, Los Angeles.
Meerhoff, M., Iglesias, C., Mello, F. T., Clemente, J. M., Jensen, E., Lauridsen, T. L., & Jeppesen, E. (2007). Effects of habitat complexity on community structure and predator avoidance behaviour of littoral zooplankton in temperate versus subtropical shallow lakes. Freshwater Biology, 52(6), 1009-1021.
Monchenko, V. I. (2003). Vol'nozhivushhie ciklopovidnye kopepody Ponto-Kaspijs'kogo bassejna [Free-living cyclopoid copepods of Ponto-Kaspian basin]. Naukova Dumka, Kyiv (in Russian).
Nazaruk, K. M., & Khamar, I. S. (2011). Zooplankton of some Lakes of the Shatsk National Natural Park. Hydrobiological Journal, 47(6), 33-44.
Ortega-Mayagoitia, E., Armengol, X., & Rojo, C. (2000). Structure and dynamics of zooplankton in a semi-arid wetland, the National Park Las Tablas de Daimiel (Spain). Wetlands, 20(4), 629-638.
Pandey, A., & Upadhyay, H. C. (2015). Studies on zooplankton diversity of Western Ramganga River in Almora (Uttarakhand) India. International Journal of Science and Research, 5(5), 1192-1194.
Pashkova, O. V. (2013). Zooplankton as indicator of organic and toxic pollution and ecological state of aquatic ecosystems (A review). Hydrobiological Journal, 49(2), 3-20.
Pesenko, J. A. (1982). Principy i metody kolichestvennogo analiza v faunisticheskih issledovanijah [Principles and methods of quantitative analysis in the faunal studies]. Nauka, Moscow (in Russian).
Segers, H. (2007). Annotated checklist of the rotifers (Phylum Rotifera), with notes on nomenclature, taxonomy and distribution. Magnolia Press, New Zealand.
Segers, H. (2008). Global diversity of rotifers (Rotifera) in freshwater. Hydrobiologia, 595, 49-59.
Sollberger, P. J., Paulson, L. J., & Sollberger, P. J. (1992). Littoral and limnetic zooplankton communities in Lake Mead, Nevada-Arisona, USA. Hydrobiologia, 237(3), 175-184.
Soto, D., & Rios, P. (2006). Influence of trophic status and conductivity on zooplankton composition in lakes and ponds of Torres del Paine National Park (Chile). Biologia, 61(5), 541-546.
Trokhymets, V. N., Sydorenko, M. V., & Podobaylo, A. V. (2011). The Uday river's littoral zooplankton in the region of the national nature park «Pyriatynskiy». Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 20(1), 131-138.
Uttah, E. C., Uttah, C., Akpa, P. A., Ikpeme, E. M., Ogbeche, J., Usip, L., & Asor, J. (2010). Bio-survey of plankton as indicators of water quality for recreational activities in Calabar River, Nigeria. Journal of Applied Sciences and Environmental Management, 12(2), 35-42.
Xu, F. L, Tao, S., Dawson, R. W., Li, P., & Cao, J. (2001). Lake ecosystems health assessment: Indicators and methods. Water Research, 12(2), 3157-3167.
Zhadin, V. N. (1960). Metody gidrobiologicheskogo issledovanija [Methods of hydrobiological studies]. Vysshaja Shkola, Moscow (in Russian).
