CC BY
18
дится в центре внимания Организации Объединенных Наций, начиная со второй половины 80-х годов ХХ века. Она до этого времени остается нерешенным ключевым заданием мировой науки, хозяйственной практики и национальной и международной политики. Такое задание можно решить лишь совместными усилиями науки, власти и гражданского общества.
Ключевые слова: устойчивое развитие, институционные рамки, Основной закон окружающей среды планеты, Мировая Экологическая Организация, экологизация знаний и производственной деятельности.
Tunytsya Yu.Yu. Conceptual Foundations for Position of Ukraine at International Fora on Environment and Development
The paper presents preliminary attempt of scientific comprehension for what is the position of Ukraine at international fora on issues of environment protection and sustainable development. This attempt is far from being complete by facts range, depth of analysis and scope. It focuses mainly on professional substantiation for specific institutional provisions of sustainable development, before all the need to recognize the idea of World Environmental Constitution while establishing the World Environmental Organization and greening of knowledge as a factor for formation of a green economy. Also the questions are raised squarely pertaining irresponsible attitude of officials to proper use of scientific achievements in this area, that does not improve the international image of Ukraine and does not make its geopolitical role in the world stronger. The author noted that the problem of sustainable development is the focus of United Nations since the second half of 80 s of last century. It remains so far unresolved key objective for the world science, business practices as well as for national and international policy. This tusk can be fulfilled only by joint efforts of science, governments and civil society.
Keywords: sustainable development, institutional framework, the basic law of the global environment, World Environmental Organization, greening of knowledge and production activities.
УДК 581.5:504 Доц. О.Я. Думич, канд. бюл. наук - Львгвський НУ ¡м. 1вана Франка; доц. Р.М. Данилик, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ЗООПЛАНКТОНН1 УГРУПОВАННЯ ВОДОЙМ М1СТА ЛЬВОВА (НА ПРИКЛАД1 П1СКОВИХ ОЗЕР)
Проведено комплексне дослщження таксож^чного складу та динамши чисель-ност й бюмаси зоопланктону на прикладi Шскових озер комплексно! зелено! зони Львова. Еколопчний стан водойм оцшено за загальноприйнятими методиками, вико-ристовуючи також шдекс Пантле-Бука, а рiзнoманiття зоопланктону озер - шдексами видового рiзнoманiття Шеннона та Чекановського-Сьоренсена. Угруповання зоопланктону двох дослщжених Шскових озер мicтить 33 види коловерток i ракошдабних, як належать до 25 рoдiв. Визначено показники видового рiзнoманiття та видово! спорщне-носп, встановлено сапробний статус водойм. Переважаючими в обох водоймах е угруповання, яю можуть перебувати шд впливом антропогенних навантажень. Так угруповання характеризуются стшюстю i стабшьшстю в екосистемах i вщповщно мають вплив на еколопчний стан цих систем, передовим, на яюсть води.
Ключовi слова: зоопланктон, сапробшсть, пдроекосистема, зелена зона мюта.
Парк "nicKOBi озера" - невелика територiя зелено!' зони мкта Львова, за-гальною площею 5,8 га. У його межах розмщуються два озера з площею водного дзеркала 1,8 га. Парк було облаштовано у 1960-Ti роки на мкщ зруйнованого ландшафту - колишшх кар'eрiв з видобутку шску. Озера утворилися через про-сочування води на дно пщано! вшмки [3]. Основна функщя парку - рекре-
ацiйна - мкце вiдпочинку MicbKoro населения. Водойми, особливо у теплий пе-рюд року, зазнають значного антропогенного впливу, тому метою дослiджеиь було з'ясувати стан зоопланктонних угруповань i ощнити ршень оргаиiчиого забруднення водойм за iцдикаторними оргашзмами. Рiвень розвитку пдробюн-тiв дае змогу оцiнити еколопчний стан водойм [8].
Пдробюлопчний матерiал вiдбирали й опрацьовували зпдно з загаль-ноприйнятими методиками [1, 2, 4-6]. Для ощнювання саштарного стану водойм використано шдекс Пантле-Бука. Багатство зоопланктофауни озер ощне-но iндексами видового рiзноманiття Шеннона та видово! подiбностi Чекановсь-кого-Сьоренсена [5, 7]. Угруповання зоопланктону дослщжуваних водойм представленi 33 таксономiчними одиницями, якi належать до 25 родiв, а саме нижчi черви класу Rotatoria налiчують 21 вид, що становить 63,64 % вiд загаль-ного числа видш, ракоподiбнi ряду Cladocera - 10 видш (30,30 %), ракоподiбнi ряду Copepoda - 2 види (6,06 %). Видовий список iз зазначенням сапробностi та мкць виявлення гiдробiонтiв наведено у табл. 1.
Табл. 1. Видовий склад зоопланктону Шскових озер Micma Львова _за матерiалом проб, вШбраних у 2012 р._
ТАКСОН *S Озеро 1 Озеро 2
ROTATORIA
Ascomorpha saltans Bartsch o +
Asplanchna girodi De Guerne o-b + +
Asplanchna priodonta Gosse o-b + +
Brachionus calyciflorus Pallas b-a +
Euchlanis myersi Kutikova + +
E. dilitata Ehrb. o-b +
E. incisa Carlin o-b +
Euchlanis sp. + +
Hexarthra intermedia Wisziewski + +
Keratella cochlearis Gosse b-o + +
K. quadrata O.F. Müller b-o +
Lecane luna O.F. Müller o-b +
Notommata sp. + +
Platyias patulus O.F. Müller +
Platyias quadricornis Ehrb. b +
Polyarthra sp. o-b + +
Trichocerca longiseta Schrank +
Trichocerca similes Wierzeijski +
Trichocerca sp. + +
Synchaeta sp. + +
Eезпанцнрm KonoBepTKH + +
CLADOCERA
Alona rectangula Sars o-b + +
Bosmina longirostris O.F. Müller o-b + +
Ceriodaphnia quadrangula O.F. Müller o + +
Chydorus sphaericus O.F. Müller b-o +
Diaphanosoma brachyurum Lievin o-b +
Moina micrura Hellich ß-a +
Peracantha truncata O.F. Müller + +
Sida crystallina O.F. Müller o +
Simocephalus vetulus O.F. Müller o-ß + +
Scapholeberis mucronata O.F. Müller ß + +
COPEPODA
Eucyclops serrulatus Fischer ß-o + +
Mesocyclops leuckarti Claus o +
Приштка: *S - canpo6HÍcTb.
Подiбнiсть видового складу зоопланктону обох водойм доволi висока i становила 54,5 %. Стльними було виявлено 18 видiв, а саме: Í3 коловерток -Asplanchna girodi, Asplanchna priodonta, Euchlanis myersi, Euchlanis sp., He-xarthra intermedia, Keratella cochlearis, Notommata sp., Polyarthra sp., Trichocer-ca sp., Synchaeta sp., безпанцирш коловертки; i3 пллястовусих рачтв - Alona rectangula, Bosmina longirostris, Ceriodaphnia quadrangula, Peracantha truncata, Simocephalus vetulus, Scapholeberis mucronata; Í3 веслоногих рачюв - Eucyclops serrulatus.
Видове рiзноманiття зоопланктону Пiскових озер мiста Львова, вираху-ване за iндексом Шеннона, значних змш не зазнавало i протягом дослвджувано-го перiоду перебувало в межах 1,68-2,98 (табл. 2). Даш ктотно не вiдрiзияють-ся. Очевидно, мае значения той факт, що обиды водойми з'еднуються каналом i водна маса, перемтуючись, не сприяе збереженню унiкальностi гiдрофауни.
Табл. 2. Видове рЬноматття (Н, 6im) зоопланктону Шскових озер
м1ста Львова за матер'шлами проб, в1д1браниху 2012 р.
Дата Шскове озеро 1 Пккове озеро 2
16.07 2,98 2,90
31.07 2,43 2,92
13.08 2,77 2,70
03.09 2,78 2,81
30.09 2,49 2,43
12.11 2,37 1,68
Навест серед зоопланктонв переважали коловертки роду Polyarthra, Hexarthra intermedia, пллястовусий рачок Bosmina longirostris i науплiальнi та копеподитт стадп веслоногих рачтв; восени - коловертки родiв Euchlanis i Synchaeta, i ri ж нижчi ракоподiбнi, що траплялися навеснi. Спостережено домь нування резистентних видш, якi здатнi витримувати мiнливi умови зовнiшнього середовища. Саштарний стан водойм з'ясовували за допомогою iндексу сапроб-ностi Пантле-Бука. За весь дослщжуваний перiод виявлено 27 шдикаторних ви-дiв. 1з них олiгосапробiв - 7, o-ß-мезосапробш - 11, ß-мезосапробш - 3, ß-o-ме-зосапробш - 4, ß-a-мезосапробiв - 2. З'ясовано, що яккть води на обох станщях вiдбору протягом дослщжуваного перiоду змiнювалась у межах ввд a-олкосап-робно! до Ь'-мезосапробно! зон, значения Индексу були доволi низькими i змь нювались у межах 1,18-1,94. Максимальт величини сапробносп, а вiдповiдно i бiльшого оргашчного забруднення водойм, спостерiгались у перюд кiнець сер-пня-вересень. Це ввдповщае за ступенем чистоти води другому класу якостi во-
ди - чиста та 2-й i 3-й категориям якостi води - чиста i досить чиста, за трофшс-тю водойми класифiкують як мезотрофш [5].
Протягом багатьох рошв в екологи зберiгаeться зацiкавленiсть до вивчен-ня закономiрностей динамiки чисельностi оргашзмш. Чинники динамiки чисель-ностi - це п агенти середовища, ят виявляють безпосереднiй вплив на величину народжуваносп або смертностi. Хоча свою частку в регуляцп чисельностi попу-ляцií вносять як бiотичнi, так i абiотичнi чинники, першим належить важливiша роль. У Пiскових озерах чисельнкть зоопланктону була невисокою й у досль джуваний перiод з липня по листопад змiнювалась ввд 1,50 до 86,16 тис. екз./м3 (табл. 3). Дослiдження динамiки чисельносп зоопланктону показали, що максимально! чисельностi зоопланктон досягав у серпш-вересш, коли спостерiгався максимальний прогрiв води. Кшьшсна представленiсть окремих груп зоопланктону вардавала у широких межах. В основному за чисельшстю у до^джува-них водоймах переважали коловертки та науплiальнi та копеподитнi стадц веслоногих рачкш. Дорослих зрших особин копепод зареестровано мало.
Табл. 3. Чисельшсть (Ы, тис. екз./м3) зоопланктону в озерах 1-2 (Пicковi озера, Львiв) протягом липня-листопада 2012 р.
Дата N коловерток N гшлястовусих рачюв N веслоногих рачюв Загальна N зоопланктону
16.07 0,462-0,440 3,262-0,640 0,938-0,420 4,662-1,500
31.07 2,380-0,660 0,400-1,980 0,200-1,320 3,000-3,960
13.08 16,320-26,010 3,182-4,685 16,320-55,462 35,822-86,157
03.09 12,096-14,000 2,8-10,262 25,662-39,662 40,558-63,924
30.09 15,996-2,058 4,800-3,311 7,200-18,191 27,996-23,560
12.11 6,164-40,049 0,871-0 0,436-0,871 7,471-40,920
Аналiзуючи змши видового складу i чисельносп зоопланктону, з'ясова-но, що протягом дослвджуваного перiоду (липень-листопад) в обох водоймах домiнували коловертки та ракоподiбнi, зокрема Во8тта ¡оп&гояМя i незрiлi на-уплiальнi та копеподитш стадií веслоногих рачкiв, доро^ ж стадií були представлен поодинокими екземплярами Еысус1орз зеггиШш i Ме$осус1ор$ ¡еискаг-И. Дослiдження зоопланктону показали, що у ньому переважають особини з ма-лим розмiром тiла (переважно коловертки та пллястовус рачки), що можна по-яснити наявшстю у воднiй товщi вiдповiдного для них корму у вигляд дабно-дисперсного детриту i бактерюпланктону. Динамiку бiомаси зоопланктону Шс-кових озер подано у табл. 4.
Табл. 4. Бюмаса (В, мг/м3) зоопланктону в озерах 1-2 (Пiсковi озера, Львiв) протягом липня-листопада 2012 р.
Дата В коловерток В гшлястовусих рачюв В веслоногих рачюв Загальна В зоопланктону
16.07 0,139-0,292 176,989-27,659 20,542-6,532 197,67-34,483
31.07 7,322-0,198 18,055-175,793 4,443-52,767 29,82-228,758
13.08 186,069-26,010 1,819-4,685 253,903-55,462 441,791-86,157
03.09 134,266-30,275 22,199-314,025 347,168-472,149 503,633-816,449
30.09 25,845-15,104 214,471-123,046 171,567-291,188 411,883-429,338
12.11 71,115-274,405 40,949-- 22,368-24,917 134,432-299,322
Значения загально!' бюмаси зоопланктону у дослiджуваних водоймах були невисокими i змiнювалися вiд 29,82 до 1462,22 мг/м3. Найвищi показники бь омаси зареестровано у серпиi та вересш. Основний внесок у бiомасу припадав на ракоподiбних, зокрема на гiллястовусого рачка Bosmina longirostris та копе-подитш стадií Copepoda. Частка коловерток у загальшй бiомасi зоопланктону була значною тшьки у листопадi за рахунок холодолюбних видiв.
Спостережено, що чисельнкть i бiомаса зоопланктону у дослщжуваних озерах не е постiйиими величинами i змiиюються на 1 -2 порядки. Максимальш значення цих показнитв припадають на серпень-вересень. У дослвджуваних водоймах показники кiлькiсиого розвитку, очевидно, зумовлеш фiзико-хiмiчиими чинниками середовища i можливим пресом фонових риб.
Отже, в екосистемах Пiскових озер виявлено 33 види зоопланктону, серед них 21 вид коловерток, 10 видiв пллястовусих та 2 види веслоногих рако-подiбиих, ят належать до 25 родiв. Чисельнкть зоопланктону змiиювалась вiд 1,50 до 86,16 тис. екз./м3, бiомаса - ввд 0,029 до 1,462 г/м3. Максимальиi величи-ни структурних показниюв спостережено у другiй половииi серпня-вересш у перiод максимального прогршу води. Максимальний розвиток мезосапробних коловерток збкся iз показниками пiдвищеного забруднення води оргашчною речовиною.
Встановлено, що переважаючими в уах водоймах е угруповання, ят мо-жуть перебувати пiд впливом антропогенних навантажень. Такi угруповання характеризуются стiйкiстю i стабiльнiстю в екосистемах i вiдповiдно мають вплив на еколопчний стан цих систем, передовсш, впливають на якiсть води.
Лггература
1. Киселев И. А. Планктон морей и континентальных водоемов / И. А. Киселев. - Л. : Изд-во "Наука". - 1969. - Т. 1. - 657 с.
2. Кутикова Л.А. Коловратки фауны СССР / Л. А. Кутикова. - М. : Изд-во "Наука", 1970. - 744 с.
3. Кучерявый В. А. Зеленая зона города / В. А. Кучерявый. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1981. - 248 с.
4. Мануйлова Е.Ф. Ветвистоусые рачки (СЫсеега) фауны СССР / Е.Ф. Мануйлова. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1964. - 327 с.
5. Арсан О.М. Методи гщроеколопчних дослщжень поверхневих вод / О.М. Арсан, О.А. Давидов, Т.М. Дьяченко та ш.; за ред. В.Д. Романенка; НАН Украши. 1н-т гвдробюлоги. - К. : Вид-во "Логос", 2006. - 408 с.
6. Монченко В.И. Фауна Украины / В.И. Монченко. - Т. 27, вып. 3: Циклопы. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1974. - 452 с.
7. Песенко Ю.А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях / Ю.А. Песенко. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 281 с.
8. Романенко В.Д. Актуальные проблемы и достижения украинской гидроэкологии в области экологической оценки состояния поверхностных водных объектов / В.Д. Романенко, В.Н. Жукинский // Гидробиологический журнал : науч.-практ. журнал. - 2003. - Вып. 39, № 1. - С. 3-20.
Думыч О.Я., Данилик Р.Н. Зоопланктонные сообщества водоемов города Львова (на примере Песчаных озер)
Проведены комплексные исследования таксономического состава, динамики численности и биомассы зоопланктона на примере Песчаных озер комплексной зеленой зоны города Львова. Оценка экологического состояния водоемов проведена согласно общепринятых методик, также используя индекс Пантле-Бука, а разнообразие зооплан-
ктона оценена индексами видового разнообразия Шеннона и Чекановского-Сёренсена. Сообщества зоопланктона обоих исследованных Песчаных озер составляет 33 вида ко-ловерток и ракообразных, которые принадлежат к 25 родам. Определены показатели видового разнообразия и видового сходства, установлен сапробный статус водоемов. В обоих водоемах преобладают такие сообщества зоопланктона, которые могут находиться под негативными воздействиями антропогенного влияния. Такие сообщества характеризуются стойкостью и стабильностью в экосистемах и соответственно воздействуют на их экологическое состояние, прежде всего, на качество воды.
Ключевые слова: зоопланктон, сапробность, гидроэкосистема, зеленая зона города.
Dumych O. Ya., Danylyk R.M. Zooplankton Communities of Lviv Hydro-ecosystems (on the Example of Piskovi Lakes)
Comprehensive study of the taxonomic composition, population dynamics and biomass dynamics of zooplankton was conducted and illustrated on the example of Piskovi Lakes which are located in the complex green zone of Lviv city. The assessment of ecological status of water objects was carried out by conventional methods also using Pantle-Buk index and diversity of zooplankton in lakes was assessed by indices of species' diversity of Shannon and Chekanovskyi-Sorensen. Zooplankton communities in Piskovi Lakes include 33 species of rotifers and crustaceans, which belong to 25 genera. The indicators of species diversity and species similarity were established and saprobity status of water objects was determined. Predominant in both water objects are groups that may be affected by anthropogenic activity. These groups are persistent and stable in ecosystems and therefore have an impact on the ecological condition of these systems, especially affect water quality.
Keywords: zooplankton, saprobity, hydroecosystem, green zone of the city.
УДК 630.22 Ст. викл. Н.Г. Лущв, канд. екон. наук; Я.П. Целень,
канд. с.-г. наук; проф. Г. Т. Криницький, д-р бюл. наук -
НЛТУ Украхни, м. Львiв
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ЗАПРОВАДЖЕННЯ НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДИ Л1С1ВНИЦТВА В ЯЛИЦЕВО-БУКОВИХ Л1СОСТАНАХ ДП "СТРИЙСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Висвгглено еколопчш та екожмчш особливост запровадження вибiркового, наб-лиженого до природи ведення люового господарства в ялицево-букових люах Перед-карпаття. Охарактеризовано доцшьшсть переходу вщ юнуючо! суцшьнолюоачно! сис-теми господарювання до вибiрковоl, за яко! формуються рiзновiковi вертикально i горизонтально зiмкнутi деревостани шдвищено! бюлопчно! стшкост та продуктивном! на основi природного поновлення, забезпечуеться високе бiорiзноманiття та багатомно-жинш взаемозв'язки мiж компонентами люу. Економiчний ефект вiд запровадження в ялицево-букових люостанах забезпечуеться економieю коштiв при вщновленш та фор-муванш деревосташв i додатковим отриманням коштiв при регулярнiй (через кожш 6-8 рокiв) заготiвлi деревин вибiрковими рубками.
Ключовi слова: ялицево-буковi деревостани, наближене до приводи ладвництво, еколого-економiчна оцшка.
Вступ. На сьогоднi ускладнюеться екологiчна ситуащя як у планетарному вимiрi загалом, так i бшьшою чи меншою мiрою в рiзних регiонах Земно! кулi. Основною причиною цього е iнтенсивна господарська даяльшсть людини, вибу-дувана нею антиеколопчна економiка, яка за аналiзом проф. Ю.Ю. Туницi, "що-раз бшьше вiдхиляеться вiд процесш, якi вщбуваються у природнiй системГ [3].
