CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «БИОЛОГИЯ» Том 14 № 2 (2001) 183-186
УДК 595.733(477)
БЮТОГИЧНИЙ РОЗПОД1Л ЛИЧИНОК БАБОК (INSECTA: ODONATA) ДЕЯКИХ РЕГЮН1В УКРАШИ
Хрокшю Л. А.
В межах Укра'ши бютотчний розподш личинок бабок майже зовс1м невщомий. Фрагментарна шформащя стосуються переважно видового складу. Даш [1] для колишнього СРСР частково поширюються на Украшу. Для стоячих водойм гпвшчного сходу наведено 28 вид1в личинок [2], для Десни - 13 [3], гирла Дунаю - 18 [4]. Для гирл Днтра та ГПвденного Бугу [5] вказаний ряд вид1в, правильтсть визначення яких сумшвна: Coenagrion mercuriale та in. В рпних типах водойм ДонецысоУ обл. виявлеж личинки 25 вид1в [6]; е частков1 дат по дшянкам русла Днтра [7, 8, 9].
Протягом 1999-2000 р.р. ми вивчали бабок в межах КиУвськоУ, Чершпвсьюм, Сумсько'1 та ЧеркаськоТ областей. Личинок збирали г i д poG i о.11 о г i ч 11 и м сачком зпдно стандартним методикам (224 проби), а екзувп- на воднш та прибережнш рослинность 31брано 1412 екземпляр1в (в т. ч. екзувп) з 36 вщив (табл. 1). В мюцях збор1в визначали температуру, рН i жорстюсть води. Доелi/шенi водойми роуплеж нами на групи:
1. Евтрофш проточж ставки ¡з площею водно'1 поверхж (S) 1.5-5.0 га; дно гпщане або глинисте, мюцями замулене, е значж заросп макрофтв; рН = 7.2-7.6%; жорстюсть - 2.6-8.8 мг екв/л.
2. Невелик! антропогенж водойми (копанки): S до 40 м2; дно глинисте, замулене; рН = 7.6-8.0; жорстюсть - 9.5 мг екв/л.
3. Старики та затоки pinoK: S до 3 га; рН = 6.2-8.8; жорстюсть - 4.05-4.7 мг екв/л.
4. Др1бж заплавш тимчасово ¡снуюч1 водойми з S = 5-25 м2, глибиною 0.3-1.5 м; рН =7.0-7.7; жорстюсть - 0.35-5.05 мг екв/л.
5. Невелик! запнеж дистрофш люов1 озера (максимальна S = 30 м2) та калюжк на дж багато гниючоУ оргашки; рН = 5.9-6.7; жорстюсть - 3.11-3.13 мг екв/л; ¡з запахом арководню.
6. Середж та мал1 р1чки з шириною русла 2-25 м; максимальж глибини до 5 м; рН = 7.3-10.2; жорстюсть води 6.5 мг екв/л.
7. [ригацшж та дренажт капали довжиною 30-150 м, глибиною - 0.5-0.7 м; рН = 6.8-8.2.
Результата збор1в представлен! в таблиц! 1.
Найбшьше число вшив (22) виявлене в стариках та затоках р1чок, де домшували Е. najas i С. аепеа, та в др1бних тимчасових водоймах заплав (21) з переважанням L. pectoralis i L. barbara. Серед 13 р1чкових вид1в домшували реофктып С. splendens та P. permipes. В евтрофиих ставках виявлено 12 вид1в (домшанти Е. najas та /. elegans)\ в копанках - 1 1 (домшанти С. puella та С. pulchellum), в каналах - 10 (домшанти С. puella i S. sanguineurn). В запнених дистрофних калюжах та озерцях знайдено 3 види, серед яких дом¡нував Ае. суапеа.
ХрокалоЛ А.
Таблиця1
Стащальний розподи] личинок бабок. Q- кшьюсть особин, знайдениху певномутит водойм; Id- ¡ндекс домшування (%). Цифрами 1-7 позначен! порядков!
номера титв водойм зпдно тексту.
№ Bnax Типи водойм
1 2 3 4 5 6 7
Q Id Q Id Q Id Q Id Q Id Q Id Q Id
1 Calopteryx splendens (Harr.) 48 29 4 5.4
2 Lestes sponsa (Hans.) 15 4.3 5 1.5
3 L. barbara (Fabr.) 6 1.7 56 17
4 L.virens (Charp.) 27 8.3
5 Platycnemis pennipes (Pali.) 14 7.9 1 0.4 35 21 1 1.4
6 Coenagrion hastulatum (Charp.) 1 1.4 1 0.6
7 C.pulchella (V.d.I.) 10 5.6 115 46 1 0.3 4 1.2 16 9.5 2 2.7
8 C.puella (I,.) 24 14 94 38 4 1.2 3 0.9 16 9.5 22 30
9 Ervthromma nqjas (Hans.) 36 20 5 2 85 25 I 0.3 28 17 3 4.1
10 E.viridulum Charp. 2 0.6
11 Ischnura elegans (V.d.I.) 36 20 2 0.8 7 2 9 5.4 6 8.1
12 Enallagma cyathigerum (Charp.) 8 4.5 85 25 1 0.3 2 1.2
13 Brachytronpratensis (Muel.) 1 0.6
14 Aeshna mixta (Latr.) 1 0.3 25 7.6
15 Ae.viridis (Evers.) 3 0.9
16 Ae.cyanea (Muel.) 1 0.4 1 0.3 66 93
17 Ae.grandis (L.) 2 0.8 2 0.6 1 0.3 1 1.4
18 Anax imperator Leach 5 2.8 5 1.4 5 3
19 Anaciaeschna isosceles (Muel.) 3 0.9 3 1.8
20 Cordulia aenea (L.) 1 0.6 68 20 10 3.1
21 Somatochlora metallica (Zet.) 3 1.8
22 Epitheca bimaculata (Charp.) 9 5.1 2 0.6 1 1.4
23 Orthetrum cancellata (L.) 1 0.3
24 0. albistyla (Selys) 1 0.6
25 Libeüula depressa L. 14 7.9
26 L.quadrirnaculata L. 17 9.6 23 9.2 4 1.2 17 5.2 4 5.6 5 6.8
27 Sympetrumßaveola (L) 1 0.3 8 2.4
28 S.danae (Sulz.) 3 0.9
Бкхпопынийрозподт личинок бабок (/пэе^а: Обоп.-на) оеяких регють Украти 185
Продовження таблищ 1
29 S.vulgata (L.) 4 1.6 13 3.8 17 5.2
30 S. sanguínea (Muel.) 3 1.7 2 0.8 28 8.1 35 11 29 39
31 S.meridionalis (Selys) 1 0.4 7 2.1
32 Leucorrhinia albifrons (Burm.) 5 1.4
33 L.dubia (V.d.l.) 3 0.9
34 L.pectoralis (Charp.) 2 0.6 92 28
35 L. rubicunda (L.) 10 3.1
36 L. caudalis (Charp.) 3 0.9
Сума 177 100 250 100 345 100 327 100 71 100 168 100 74 100
Для яюсного пор1вняння груп бютошв по под1бносп видових комплекав були проведен! пщрахунки за коефщ1ентом Чекановського-Серенсена \ побудована дендрограма однозв'язковим методом кластерного анал1зу [10] (Рис 1).
20-30-40-50-60-70-80 90-1 100
6
Рис. 1. Дендрограма под!бносп титв водойм за видовим складом личинок бабок. Вертикально - значения коефщ1ента Серенсена в процентах. Горизонтально - типи водойм (нумеращя зпдно з текстом)
Стащальний розподт личинок певною м1рою в1дбивае еколопчш особливост1 окремих вид1в, зокрема наявнють субстратт для вщкладання яець та вимог до умов
186
Хрокало Ii. А.
водойм (пдролопчний режим, трофшсть, розвиток рослинност!, пдрох!м1чш показники тощо).
Найбшыиу под1бн1сть виявили мтж видовими комплексами копанок та невеликих канашв. Це неглибок1 мезотрофш водойми з пом1рним розвитком рослинносп по берегам (Thypha latifolia, ряд вид!в Carex, Scirpus lacustris) тощо. 3 макрофгпв переважае Ceratophyllum de те г sum. який для ряду вид ¡в слугуе субстратом для вщкладання яець. Невелик! глибини зумовлюють значш сезонш коливання температури аж до повного промерзания взимку. Зиму бшышсть вид1в переживае у фаз1 яйця, причому принаймш види Sympetrum [1] здшснюють яйцеютадшня у грунт, де яйця здатш витримувати вщсутшсть води i зниження температури до — 10°С протягом мюяц1в. Заплавш водойми схож! завдяки невеликими вщстанями м1ж ними та практично однаковими рослиншстю та гщрох!м1чними умовами. Загалом групи бютошв 1, 2, 3, 4, 6, 7 мають високий показник под1бност1 - 56%. 3 ними ч1тко вщмежоваж затшеш дистрофш водойми; коефщент под1бност1 з попередшми становить лише 28.6%. 1маго домшанта дистрофних водойм (Ае. cyanea) вщкладають яйця звичайно в мертв1 рослинн! рештки та замулене дно, а личинки надають перевагу зонам, де вщсутш водш макроф1ти [1, 11]. Популяци виду збер!гаються досить щшьними завдяки обмежен1й к1лькост! хижаюв.
Ми також збирали бабок в Передкарпатп (Черн!вецька обл.), де взяли кшька проб в прських водоймах. На виат бшя 1000 м над р.м. в евтрофн1й прськш калюж1, порос/пй Scirpus larusris та Juncus sp., глибиною до 0.5 м, з pH = 6.9 та жорстюстю 0.7 мг екв/л знайдеш личинки Ае. cyanea та Ае. juncea. В проточних ставках 3i спущеною водою на глинисто-кам'янистому дш виявлеш личинки Orthetrum brunneum, а в проточних озерах та струмках - Pyrrhosoma nymphula.
Список лггератури
1. Попова А. Н. Личинки стрекоз фауны СССР (Odonata) - М.: J1.: Из-во АН СССР, ¡953.- 235 с.
2. Захаренко В. Б. Насекомые прудов и временных водоемов северо-восточной части левобережной Украины: Автореф. дне. ...канд. биол. наук. Харьков, 1955. - 12 с.
3. Полщук В. В. Донне тваринне населения Десни i його змши шд впливом забруднень / Десна в межах Укрални. - Кит: Наук, думка. 1964. - С. 102-124.
4. Псшщук В. В. Пдрофауна пониззя Дунаю в межах Украши. - КиУв: Наук, думка, 1974. - 290 с.
5. Волкова А. А., Григорьев Б. Ф„ Гурьевская Л. И. Личинки стрекоз Днепровско-Бутской устьевой области // Вопр. рыбохоз. освоения и сан-эколог, режим водоемов Украины. - 1970. - N 1. - С. 65-67.
6. Олигер А. И. О фауне личинок стрекоз (Odonatoptera) водоемов Донецкой области // Вестн. зоологии. - 1975. - N 1. - С. 82-84.
7. Плигин Ю. В. Макрозообентос / Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ. - Киев: Наук, думка, 1989. - С. 54-73.
8. Зимбалсвская Л. Н. Зоофитос / Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ. - Киев: Наук, думка, 1989. - С. 60-63.
9. Шерстюк В. В., Северенчук Н. С. Беспозвоночные как кормовые объекты рыб / Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ. - Киев: Наук, думка, 1989. - С. 117-135.
10. Песенко Ю. А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях. -М.: Наука. 1982.-287 с.
11. Schorr М. Grundlagen zu einem Artenhilfsprogramm Libellen der Bundesrepublik Deutschland. -Bulthoven, Nertherlands: Ursus scientifik publishers, 1990. -512 s.
