Фітофільний зообентос озера пісочне Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет

УДК 504.064.36:574 Ст. наук. ствроб. О.М. Савицька, канд. бюл. наук -

ЛНУ м. 1вана Франка

Ф1ТОФ1ЛЬНИЙ ЗООБЕНТОС ОЗЕРА П1СОЧНЕ

Розглянуто видовий склад та комплекси зообентосу озера Шсочне, пов'язаш з основними рослинними угрупованнями. За результатами дослщжень виявлено близько 120 видiв, яю об'еднуються у комплекси, що заселяють повiтряно-водну рос-линнiсть та рослиннiсть з плаваючим листям.

Ключов1 слова: зообентос, водш екосистеми, макрофiти

O.M. Savyts'ka - Lviv NU named after Ivan Franko Phytophylic zoobenthos of Pisochne lake

It were observed the species composition and zoobenthos complexes of Pisochne lake connected with main plant communities. By the results of researches it were revealed near 120 species, combined into complexes which settling air-water plantings and plantings with swimming leaves.

Keywords: zoobenthos, water ecosystems, macrophytos.

На сьогодш вщомо достатньо багато метод1в мониторингу водних еко-систем, як використовують характеристики донних угруповань. Проте для ще! мети переважно використовували бентос вщкритих частин водойм, хоча врахування характеристик тварин, як населяють грунти заростей водно! рос-линност1, може виявитись досить перспективним. Вщомо, що пояс макрофь т1в виконуе функци своерщного фшьтра, який приймае на себе перший удар забруднень з площд водозбору. Оргашзми цих дшянок рашше за шших мо-жуть сигнашзувати про загрозу небезпеки для водойми та дають змогу лока-л1зувати джерело надходження забруднень.

Дослщженнями передбачалося дати характеристику бентосу заростей, видшити комплекси тваринного населення, пов'язаш з провщними рослинними угрупованнями, виявити роль макрофауни заростей у загальнш бюмаЫ бентосу озера Шсочне.

Дослщження проводили у травш-жовтш 2003-2004 рр. Проби вщбира-ли за допомогою чотирикутно! драги та скребка. Було вщбрано та опрацьо-вано 36 яюсних та кшьюсних проб бентосу. Для анашзу ситуаци були залуче-ш дат за 1976-1984 рр. [4].

Озеро П1сочне не зв'язане з сусщнши озерами. Иого площа 1,86 км , максимальна глибина сягае 19 м, середня - 7 м. Газовий режим озера типовий для водойм мезотрофного типу. Величина рН води змшювалася вщ 8,4 до 7,1. Дно озера на глибинах бшьших 6 м вкрите шаром мулу - сапропелем, який являе собою тонкозернисту масу, що складаеться з решток оргашзм1в планктону, бентосу та водно! рослинность

Макрофауна заростей досить р1зномаштна. Виявлено 120 вид1в. У фаун переважають личинки комах (х1рономщи), бабок. Окр1м того, великою видовою р1зномаштшстю характеризуються молюски та малощетинков1 черви. Ядро фауни становлять фгтофшьно-прибережш види.

У заростях макрофтв озера Шсочне найбшьш поширеними були Stylaria lacustria, Clossiphonia complanata, Lymnaea stagnalis, L.ovata, Viviparus

380

Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш

Науковий вкник, 2004, вип. 14.8

contectus, Sphaerium corneum, Ischnura elegans, Coenagrion puella, C.pulchel-lum, Enalllagma cyathigerum, Sympetrum vulgatum, S.sanguineum, S.flaveolum, Lestes sponsa, L.dryas, Sialis lutaria, Cyrnus flavidus, Cricotopus gr.silvestria, Clyptotendipes, Limnochironomus nervosus, Procladius, Tanytarsus gr.gregarius, Cryptochironomus gr.defectus.

Межа водних занурених рослин в 03epi Шсочне сягае глибини 5 м. На бшьшш глибиш зрiдка трапляються рдести. Область поширення макрофiтiв можна роздiлити на три зони у напрямку вщ берега до середини озера. На мiлководдi ростуть очерет, комиш, далi - уруть, елодея, а потiм рдести.

На акватори першо! зони грунт тщаний. Серед кореневищ та вщмер-лих решткiв рослин тут трапляються двостулковi молюски - беззубка, горош-ники; у пробах трапляються водяний ослик - Asellus aquaticus, личинки роду Leptocerus, серед хiрономiд переважають рослино!дш форми, вiльноживучi та мiнуючi Tanytarsus з гр. mancus. У самому шску прибережжя знаходяться види Polypedilum, Cryptochironomus з гр. defectus. На прибережж^ у зонi прибою, трапляються личинки, здатш прикрiплятися до грунту, будувати будинки-тру-бочки з шску. Живлення цих личинок вщбуваеться за рахунок дрiбних орга-шчних решток. На мiлководдi широко представлен олiгохети, однак пануючи-ми формами являються личинки хiрономiд. Пiдпорядковане положення займа-ють молюски та п'явки. Таке спiввiдношення зумовлене сприятливими умова-ми для личинок хiрономiд (складом грунту, наявшстю 1ш - рослинносп).

Макрофауна ще! повггряно-водно! рослинностi бщна як у видовому, так i у кшьюсному вiдношеннi. Число форм не перевищуе 47. Переважають хiрономiди роду Clyptotendipes. Важлива роль у комплекс належить п'явкам. Трапляються тут молюски.

На акватори друго! зони знаходиться замулений шсок. Хiрономiди тут широко представленi як звичайними, так i рщкими видами. Особливо багато Tendipes plumosus. О^м хiрономiд, на замуленому пiску багато ол^охет, мо-люскiв - A.cygnea, P.conventus; е ракоподiбнi - A.aquaticus. У зануренiй рос-линностi на глибиш до 0,5 м знаходиться комплекс молюска Viviparus та бабок Ischnura elegans, Sympetrum vulgatum, Enallagma cyathigerum. На бшьшш глибиш молюски втрачають свое значення. Тут комплекс представлений шс-ковиками, п'явками та хiрономiдами. У верхньому ярус пенозу розмiщуеться комплекс хiрономiд з дом^ючою роллю Limnochironomus та Endochirono-mus. До складу комплексу входить коло 100 видiв. У зануренш рослинностi рiзко переважають личинки хiрономiд. Таке явище вiдмiчалося ранiше [1, 4].

На певних дтянках друго! зони спостерiгаеться сильне розростання тшо-рiзу. Населення тут доволi бдае. 1з личинок хiрономiд трапляеться тшьки T.pul-mosus., що е невибагливим видом щодо газового режиму водного середовища.

На акватори третьо! зони залягае мул-сапропель. Тут панують рдести. Населення зони вщносно бщне, переважно це личинки хiрономiд з широкою еколопчною валентнiстю. Тваринний комплекс представлений Lymnea, Er-pobdella, Glyptotendipes.

Даш про склад та чисельшсть зообентосу дають змогу говорити, що найбшьш сприятливi умови для його юнування притаманнi другiй зонi, у зош

2. Запов1дна справа i охорона природи

381

УкраУнський державний лкотехшчний унiверситет

росту урут та елоде", на глибинах 2-3,5 м. Очевидно, що саме ця рослиншсть вл^ку забезпечуе оптимальний кисневий режим та вщсутшсть сильних коли-вань водно! маси.

Таким чином, бентофауна озера Шсочне групуеться у тваринш комплекси, якi заселяють угруповання повiтряно-водноï рослинностi, занурених рослин та рослин з плаваючим листям. "ЖорсткоГ прив'язки фiтофiлiв до певного виду рослин не спостер^алось. У комплексах число таксошв сягае 32-80. Стушнь подiбностi видового складу висока i становить 32-62 %.

Склад та чисельшсть бентофауни озера Шсочне свщчать про належ-нiсть його до водойм мезотрофного типу i е типовими для заростевоï зони озер та водосховищ [1-3].

Лггература

1. Зимбалевская Л.Н. Фитофильные беспозвоночные равнинных рек и водохранилищ. - К.: Наука, 1981.

2. Саватеева Е.Б. Макрофауна зарослей разнотипных озер Валдайской возвышенности// Изв. ГосНИИОРХ. - 1978, т.135. - С. 142-160.

3. Соколова Н.Ю. Фауна зарослей некоторых макрофитов Учинского водохранилища// Учинское и Можайские водохранилища: Сборник. - М. - 1963. - С. 154-173.

4. Ялынская Н.С., Иванец О.Р., Воротыло О.М. Фитофильная фауна озер Украинского Полесья// Вестн. Львов. ун-та: Природа Волынского Полесья, проблемы ее охраны и рационального использования. - 1986, вып. 9. - С. 19-25.

УДК 598.2(477.41/42) Я.1. Капелюх - Природний sanoeidnuK "Медобори "

СИНИЦЯ ВЕЛИКА (PARUS MAJOR L.) - ОСНОВНИЙ ФОНОВИЙ ВИД БЮТОПЮ ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ" ТА ЙОГО

ОКОЛИЦЬ

Вивчено особливосп поширення синищ велико1 в бютопах заповщника "Медобори" та його околиць, ïï участь у формуванш орнiтоценозiв та значення ïï у проце-сах бюрегуляцп.

Ключов1 слова: бютоп, орштоценоз, бюрегулящя, щшьшсть.

Ya. Kapeliuh - "Medobory" reserve

Parus major L. - the main packgraund kind of biotopes in "Medobory"

reserve and its neighborhood

Peculiarities of Parus major L. population in biothopes of "Medobory" reserve and its neighborhood, as well as its part in ornitocenosis formation have been discovered Keywords: biothope, ornitocenosis, bioregulation, density.

Синиця велика (Parus major L.) - найбшьш вщомий масовий вид ось лих птахiв бютошв заповщника. Вона населяе рiзнi типи люу. Поселяеться у дуплах, щшинах, iнодi у залишених шшими птахами гшздах. Досить часто селиться в штучних гнiздiвлях.

За одне лгго вщкладае двi кладки: по 8-14 яець у першш, дещо менше -5-8 у другш. Живиться гусеницями, лялечками i яйцями лускокрилих (шовкоп-рядiв, листокруток, п'ядениць), личинками пильщикiв, жуками (листощи, дов-гоносики), клопами та шшими комахами, серед яких переважають шкiдливi

382

Заповiдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волиш