CC BY
0СССР, в реальной жизни не находило подтверждения.
Таким образом, отношение со стороны государства к протестантам Тульской области за период 1929-1945 гг. менялся с толерантного до репрессивного, а затем снова до терпимого. Изменчивость вероисповедной политики государства непосредственно отражалась на численности протестантов в Тульском регионе и демонстрировала зависимость количества верующих в религиозных общинах от взятого государством курса в вопросе отношения к религии, церкви, вере. Опыт поколения христиан, живших в рассматриваемый период времени, показывает о потенциальной возможности прекращения официальной деятельности религиозных общин в отдельно взятом регионе.
Список литературы
1. Архив МРО Церковь ЕХБ «Благодать» города Тулы.
2. Архив РО Церкви Евангельских христиан «Святой Троицы» города Тулы.
3. Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета канонические. Союз церквей Евангельских христиан. 1993. Мф. 16:18.
4. Винс, Г.П. Тропою верности. Elkhart. 1997.
5. ГАТО. Фонд Р-3354. Уполномоченный Совета по делам религий по Тульской области. Опись 2.
6. Декрет Совета Народных Комиссаров "Об отделении церкви от государства и школы от церкви". Ы1р://сошйШюп. garant.ru/history/act1600-1918/5325/ (дата обращения 25.07.2018).
7. Интервью с Андриевским М.И. записано Бартовым В.П. Тула. 22.11.2012 г.
8. История евангельских христиан-баптистов в СССР. М.: ВСЕХБ, 1989. 624 с.
9. Материалы II Всесоюзного съезда воинствующих безбожников. М., 1929.
10. Митрохин, Л.Н. Баптизм: история и современность (философско-социологические очерки). СПб.: РХГИ, 1997. 480 с.
11. Никольская, Т.К. Русский протестантизм и государственная власть в 1905-1991 годах. СПб.: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге. 2009. 356 с.
12. Савинский, С.Н. История евангельских христиан-баптистов Украины, России, Белоруссии (1967-1917). СПб.: Христианское общество «Библия для всех», 1999. 424 с.
13. Санников, С.В. История баптизма. Одесса: ОБС, «Богомыслие», 1996. 496 с.
308 с.
БОРОТЬБА З ПОЖЕЖАМИ НА ТЕРИТОРП ХАРК1ВЩИНИ У ПЕРШ1Й ПОЛОВИН1 1930-Х
РОК1В.
Харламов М.1.
кандидат iсторичних наук, доцент кафедри сощальних i гумантарних дисциплт Нацюнального унгверситету цившьного захисту Украши (м. Харюв), доцент.
FIRE FIGHTING IN THE KHARKIV REGION IN THE FIRST HALF OF 1930s.
Kharlamov M.I.
Ph.D. (historical sciences), Associate Professor of department of social and humanitarian disciplines of the National university of civil protection of Ukraine (с. Kharkiv), Associate Professor.
Анотащя
В статп дослщжуються питання пожежно! охорони територп Харшвсько! округи УСРР з 1930 по 1935 ргк. Характеризуются особливосп стану пожежного реманенту, кадрового забезпечення у галузi боротьби з вогнем, фшансування пожежних команд. Також розглядаються шляхи та засоби полшшення стану пожежно! безпеки Харшвського регюну у дослщжуваний перюд.
Abstract
The article deals with the issues of fire protection of the territory of the Kharkiv district of the USSR from 1930 to 1935. Characterized by the peculiarities of the state of the fireman, staffing in the field of combating fire, financing of fire brigades. The ways and means of improving the fire safety of the Kharkiv region during the study period are also considered.
Ключов1 слова: пожежш дружини, Харшвщина, пожежний реманент, пожежна безпека, заходи, бо-ротьба з пожежами.
Keywords: fire brigade, Kharkiv region, fire-fighting equipment, fire safety, measures, fight against fires.
На тепершнш час сучасш науковщ дослщжу-ють питання вторично! регюналютики достатньо активно, питання дослщження юторп Харшвсько! обласп також е предметом наукового защкавлення юторишв, про що сввдчить достатньо велика шль-шсть дисертацш захищених в Укра!ш за останнш час. Однак, як зазначалося автором у попередшх роботах, дослщники оминають у сво!х роботах ю-торичш питання розвитку пожежно! охорони нашо!
держави, в тому числ i Харшвсько! обласп сучас-но! Укра!ни. Автор ставить перед собою завдання у данш робот розкриття стану пожежно! безпеки на Харшвщиш у першш половиш 1930-х рошв. Великий масив архiвних джерел з вищезазначених пи-тань ще не вводився у науковий общ таким чином ми маемо змогу довести до сучасно! науково! вторично! стльноти нову шформащю, де в чому з ш-ших позицш оцшити поди, що вщбувалися в нашш
кра!ш у сферi вогнеборства 70-80 рошв тому. На нашу думку, питання боротьби з вогнем на терито-ри Харк1вщини у 1930-х роках мають наукову акту-альнють, в тому числi i з огляду на зростаючу попу-ляршсть гстори силових ведомств та вторично! ре-гiоналiстики. Метою дано! статп е розгляд особливостей протипожежно! боротьби у Харшвсь-к1й окрузi Укра!нсько! республ1ки першо! поло вини 1930-х рошв.
Навеснi 1930 року на зааданш Президи Хар-к1вського Окружного Виконавчого Комiтету Рад Робiтничих, Селянських та Червоноармшських де-путатiв (Харк1вського окрвиконкому, ОВК) XII скликання було заслухано доповвдь окружного вщ-дiлу будiвництва та комунального господарства (окрввдбудкомгоспу) з приводу протипожежного стану округу [1, арк. 77]. Було вiдмiчено, що не зва-жаючи на суттевi полiпшення у справi пожежно! охорони у 1929 рощ, стан справ у боротьбi з поже-жами залишався незадовшьним. Окрвиконком на-полягав на необхвдносп своечасного виконання постанов та наказiв в галузi пожежно! охорони, поси-лення контролю за вогняною небезпекою у населених пунктах, «усуспшьнених» господарст-вах та на промислових пiдприемствах.
Для полiпшення ситуащ! також пропонувалося провести ряд заходiв: «...3. По всiх райцентрах та альрадах, а особливо в усустльнених господарст-вах та промпiдприемствах не шзшше 15 липня 1930 року простежити, щоб було органiзовано добровь льнi пожежнi дружини, яким потрiбно надати усi пiльги згiдно законоположення, матерiально !м до-помагати. 4. Ус усуспiльненi господарства та про-мпiдприемства мали бути забезпеченi пожежним реманентом, який мав бути повшстю готовим до пожежогасiння та знаходитися у спещально приз-начених пожежних сараях. 5. Цiлком виконати директиву ОВК вщ 13.06.1930 № 853200 в справi пожежно! охорони при молот^ хлiба та охорони зе-рносховищ й надалi провадити перiодично контроль за виконанням. 6. Слщкувати, щоб усi се-лищнi ради цiлком виконували обов'язкову постанову ОВК ввд 18.07.1929 № 352 року та шструкщю Окрвщбудкомгоспу про притягнення населення до боротьби з пожежами» [1, арк. 77]. Як можна поба-чити, для початку 1930-х рошв проблеми у пожеж-нiй галузi були щентичними проблемам 1920-х рошв. Не вистачало добровольцiв, пожежний шстру-мент не завжди вiдповiдав нормам, мюцева влада не завжди виконувала iнструкцi! та розпорядження центральних оргашв. Сл1д вiдмiтити, що це вщбу-валося в столичнiй, на той момент, Харшвсьшй ок-рузi. Як i ранiше були випадки залучення пожежних та !х коней, i реманент до робiт, що на пряму не сто-сувалися вогнеборчо! справи.
На мюцевих керiвникiв покладалися обов'язки обстеження шшл, лiкарень, кiнотеатрiв, театрiв, бу-диншв культури та iнших будiвель у справ пожежно! охорони, необхщно було вимагати у вщповвда-льних осiб дотримання правил пожежно! безпеки, норми використання вогненебезпечних матерiалiв та речовин. Районш виконавчi комiтети (райвикон-
The scientific heritage No 26 (2018) коми) повинш були на власних засвданнях регулярно заслуховувати доповiдi пожежних iнструкторiв про стан справ у боротьбi з вогняною стихшею, а також контролювати процес будiвництва, не допус-кати порушень у справi безпечного спорудження будiвель.
Особливу увагу придiляли техшчному споря-дженню професiйних пожежних команд, так було виршено максимально допомагати пожежним у спраы надання останшм засобiв пересування, пере-ведення !х на автомобшьну тягу, щоб вони могли оперативно гасити пожеж1 не тшьки в районних центрах але й також по околицях. Але насправд у держави не було можливосп швидкого переве-дення пожежних команд на автомобш, тому протя-гом дослвджуваного перiоду це не було повшстю виконано.
Президiя Харк1вського окрвиконкому в кон-текстi дотримання пожежно! безпеки вщмтило у негативному плаш наступнi райвиконкоми: Липе-цький, Тарашвський, Дергачiвський, Киришвсь-кий, Ново-Водолазький, Олексивський, В!льшансь-кий, Червонокутський. 1м було запропоновано у ти-жневий термш надати пояснення з цього приводу у тижневий термiн. Також догану було отримано за-ввдувачем окружно! контори державного страху-вання (Держстраху) за невиплату коштiв на поже-жнi потреби Харк1всько! округи [1, арк. 77 (звор.)]. Серед позитивних моменпв у справi боротьби з вогнем на початку 1930-х рошв можна вщмтити збь льшення асигнувань у бюджетi 1930-1931 рошв на поповнення пожежного iнвентарю та на удоскона-лення технiки професшних пожежних дружин.
Окружному вiддiловi будiвництва та комунального господарства було запропоновано: «1. Щд-силити керiвництво пожежною охороною в окрузi через живе iнструктування та обслiдування райо-нiв, особливо звернути увагу га усуспшьнеш господарства та промтдприемства. 2. Щiдiбрати квал!фь кованих пожежних керiвникiв в районах, начальников пожежно! охорони райошв i районних пожежних iнструкторiв, а також окружному фшан-совому вiддiлу (ОФВ) i окружному вiддiлу працi (ОВП) термшово проробити питання про збшь-шення зарплати зазначеним посадам. 3. Для защка-влених органiзацiй, як1 мають велик! господарства на територп округи (радгоспи, колгоспи, МТС, промтдприемства тощо) розробити спецiальне пояснення про пожежну охорону за зразком правил промислових тдприемств та подати на затвердження до Секретарiату ОВК» [1, арк. 77 (звор.)].
Великою проблемою залишалися пожеж1 на територ1ях, що знаходилися за межами мюта Харкав, суттево страждали примюьш поселения та поля. У 1930 рощ Харшвський окрвиконком запро-понував мюьшй радi Харкова забезпечити мюьш дружини вогнеборцiв автотранспортом, щоб останш могли гасити вогонь у радiусi 25 кiлометрiв в!д столиц!. Окружний адмiнiстративний вщдш по-силював контроль за своечасним виконанням про-типожежних правил та постанов вама установами та оргашзащями, притягував до ввдповщальносп
oci6 винних у порушенш профшактичних шструк-цiй з вогнеборчо! справи. Окружна споживча спiлка займалася постачанням пожежних iнстрyментiв, склавши генеральний договiр з Всеукра1нським за-готiвельним об'еднанням комунальних госпо-дарств (ВЗОК). Прокуратура притягувала до кримь нально! вщповшальносп осiб причетних до сутте-вих порушень у сферi пожежно! безпеки.
Райвиконкоми активно почали виконувати ро-зпорядження центру. Так на наращ голiв та секре-тарiв сшьрад Люботинського району Харшвсько! округи було затверджено ряд заходiв, що мали сут-тево полiпшити стан справ у справi боротьбi з по-жежами в районi. Голови сшьрад давали накази про належний ремонт та збер^ання пожежного ремане-нту, бiля yсiх бyдiвель мали знаходитися бочки з водою, селяни звшьняли ввд мотлоху шд'!зди до во-доймищ та колодязiв, вводилися шчш обходи селян сво!х територй' з метою попередження можливих пожеж чи пiдпалiв, встановлювалися спецiальнi чергування пожежних обозiв з к1ньми, створюва-лися новi добровiльнi пожежнi дружини [2, арк. 7].
Стад сказати, що додатковi заходи пожежно! безпеки на початку 1930-х рошв на Харшвщиш були необхiдними. Цей перiод характеризувався ак-тивними процесами колективiзацü' та розкурку-лення i невдоволенi щею полiтикою люди часто влаштовували тдпали бyдiвель та майна.
Однак незважаючи на ряд заходiв, спрямова-них на полшшення стану пожежно! безпеки у Хар-к1вському регiонi все ж !! стан залишався незадовь льним, що i зафiксyвала Президiя Харк1всько! обла-сно! контрольно! комки робггаичо-селянсько! iнспекцi! (КК-РС1) у червш 1933 року. «... Президiя Обл. КК-РС1 констатуе, що стан протипожежно! охорони по радгоспах, колгоспах, МТС, альрадах, навiть у райцентрах катастрофiчний. Постанови Уряду, зокрема обов'язковi постанови Облвикон-кому вщ 11.04.1933 р. про протипожежну охорону райвиконкоми не виконали. Брак оперативного ке-рiвництва пожежною справою з боку райвиконко-мiв та безконтрольнiсть з боку оргашв РС1 на мю-цях призвели до низки нестерпних недолтв, що виявленi бригадами обласно! КК-РС1 на мкцях» [3, арк. 6].
Було виявлено, що у багатьох районах Харшв-щини iнстрyмент по боротьбi з пожежами не вщре-монтований, не придатний до використання. Грошi видiленi районам на боротьбу з пожежами у 1933 рощ були витрачеш не за призначенням (Золочiвсь-кий - 38000 карбованщв, Липецький - 22710 карбованщв, Сахновщанський - 25000 карбованцiв, Ново-Водолазький - 24312 карбованцiв, Петрiвсь-кий - 30000 карбованцiв), районна пожежна шспе-ктура Ново-Водолазького району по 2-3 мюящ не оформлювала пожеж, що ускладнювало виплату страхових кошпв потерпiлим та заважало слвдству [3, арк. 6].
У Золочiвськомy, Ново-Водолазькому, Ли-пово-Долинському, Петрiвськомy, Сахновщансь-кому районах не було призначено вшповвдальних осiб за пожежну безпеку з числа керiвникiв району, бiльшiсть райвиконкомiв не розглядали питання
боротьби з пожежами перед початком сезону збору врожаю. Комгая також вiдзначила, що Липецький, Золочiвський, Петрiвський райвиконкоми зовсiм не проводили обл^ пожежного iнвентарю, останнiй часто використовувався не за призначенням (арпль «Червона кра!на» Липецького району пожежний насос використовувала для перекачування бензину в МТС), згаданi районi використовували пожежнi бочки для поливу полiв, пожежнi конi використову-валися для потреб сшьрад та мшцп, районна преса не придiляла належно! уваги справам боротьби з пожежами, не викривала недолши пожежно! охорони установ райошв.
З початку 1933 року пльки у Липецькому, Зо-лочiвському, Ново-Водолазькому, Петрiвському районах Харшвщини трапилося 72 пожеж1 (з них 59 пiдпалiв, як1 зробили так зван представники «кур-кульсько-шк1дницького елементу»). Пiдрахованi збитки тiльки вiд 39 пожеж склали 177420 карбованщв [3, арк. 6]. Необх1дно сказати, що схожа ситу-ацiя була i в iнших регiонах укра!нсько! республiки. Голови вищезгаданих районiв були зобов'язаш у п'ятиденний строк: завести чггкий облiк пожежного реманенту, привести у бойову готовнiсть увесь швентар по боротьбi з вогнем, укомплекту-вати пожежними iнспекторами райцентри та приз-начити вiдповiдальну особу за пожежну охорону у колгоспах, радгоспах та машино-тракторних стан-щях. Ревкомiсi!' мiських рад, райвиконкоми, голови РКК - РС1 за 10 дшв мали провести перевiрку ви-трат коштiв, що були видшеш на пожежну справу, пiсля чого взяти на повсякденний контроль справи пожежно! безпеки, слщкувати за виконанням пожежних iнструкцiй та правил колгоспами, радгос-пами, МТС i iншими установами, а винних у порушенш притягати до суворо! вiдповiдальностi. При чому було прохання до обласно! прокуратури та мь лiцi! про позачергове слiдство та розгляд справ про пожеж1.
За результатами роботи комiсi! Харк1всько! обласно! КК-РС1 деяким районним чиновникам було винесено догану, а саме: «... Головi Ново-Водола-зько! райспоживспшки т. Ващенко за затримку 150 вогнегаснишв на базi, за неповшомлення райвикон-кому, радгоспiв та колгосшв про наявнiсть !х на базц головi Ново-Водолазько! сiльради т. Ордi за використання пожежного реманенту та коней не за призначенням; члену Липецького райвиконкому т. Д1денко за безвiдповiдальнiсть у справi пожежно! охорони» [3, арк. 6 (звор.)]. Також було вщзначено незадовiльне оперативне керiвництво пожежними справами голiв деяких обласних органiзацiй ( на-приклад у Облзернотракторi протягом 2,5 мiсяцiв був вiдсутнiй пожежний шспектор). Керiвникiв районiв зобов'язали полшшити культурно-побу-товi умови пожежних, в тому чи^ пiдвищити зар-платню та покращити харчування. Конкретним по-садовим особам (головi Облсiльгосппостачу Бадян-ському, головi Облзернотрактору - Ярошенку, головi Обловочетрактору - Капцану, головi Облбу-ряктрактору - Заславському) наказали переглянути забезпеченiсть пожежним реманентом вах колгос-пiв, МТС та райвиконкомiв, забезпечити пожежну
безпеку уах машин з! збору врожаю. Харк1вськ1 ш-спектори направили листа до Народного Кошсарь ату Робгтничо-Селянсько! 1нспекцй' (НКРС1) з про-ханням зобов'язати Укра!нське комунальне поста-чання (Укркомунпостач) та Харк1ське обласне альськогосподарське постачання надати необхвдш 127 насоав та 3 тисяч! пожежних рукав!в.
Плсля перев!рки пожежно! безпеки на Харшв-щиш контрольна комю1я РС1 внесла на затвер-дження Президи Облвиконкому проект про поси-лення пожежно! охорони на сел!: «... Запропону-вати мюькрадам та РКК з 15.07.1933 р. по 25.07. 1933 провести кампашю по оргашзацп пожежно! охорони, поклавши кер!вництво декадником на го-л!в райвиконком!в, гол!в мюькрад та директор!в радгосшв, гол!в колгосшв i гол!в сшьрад на сел!. Протягом декади провести наступне: оргашзувати в колгоспах, радгоспах пожежш дружини з перевь рених колгоспнишв та робггаишв радгосшв, перевь рити стан всього пожежного реманенту по всьому району та негайно вщремонтувати його, нестачу пожежного реманенту мобшзувати в межах району та оргашзувати завезення нового шструменту, до 20.07.1933 р. провести районш зльоти кер!внишв пожежних дружин, сшьських пожежних уповнова-жених та ввдповщальних за пожежну охорону колгосшв, радгосшв, МТС i МТМ питання подготовки пожежохорони до збирально! кампанп, оргашзу-вати в районах шструктаж для начальников пожежних команд колгосшв, радгосшв, МТС та МТМ з питань пожежно! охорони щд час збору врожаю» [3, арк. 6 (звор.)].
Харк1вське обласне управлшня пожежно! охорони надюлало за вимогою КК-РС1 до райошв 30 пожежних шспектор!в для проведення декадника пожежно! перев!рки, шструктажу, оргашзацп вог-неборчо! справи у колгоспах та радгоспах. Обласне комунальне господарство розробило чгтку шструк-цш з охорони врожаю, розставлення скирт на полях, охорони зерносховищ та елеватор!в. Однак районш кер!вники не постшали виконувати постанови КК-РС1. 25.07.1933 року до контрольно! комь сп Харшвщини надшшов лист вщ управлшня поже-жною охороною у якому пожежш скаржилися на облсшьгосппостач, що останш не реагують на ви-моги передати пожежний реманент до харшвсько! примюько! смуги, через що населеним пунктам, колгоспам та радгоспам бракуе пожежних насоав, викидних рукаив, вогнегаснишв, набо!в до вогне-гасник1в тощо [3, арк. 41].
Влттку 1934 року Харшвський обласний вико-навчий комггет знову здшснив перев!рку пожежно! охорони в область I знову, як i в попередшх роках результати виявилися невтшними. Презид!я облвиконкому констатувала, що обласний земельний в!д-дш та багато з райошв обласл не виконують необ-х1дних правил з профшактики та попередження по-жеж. Харшвсьш чиновники з центрального органу виконавчо! влади ввдзначали, що: «... неприпус-тиме ннорування оргашзащ! протипожежно! охорони, зокрема виявилося тд час весняно-лггаього циклу сшьськогосподарських робгт. В наслщок
цього в багатьох районах шльшсть пожеж за остан-нш час зб!льшилася (Богодух1вський, Миргородсь-кий, Зшшвський, Бшошльський, Золоч!вський, Ми-ротльський, Охтирський райони.)» [4, арк. 333].
Також облвиконком вщзначив в негативному план! райвиконкоми та районш земельш управлшня (РайЗУ) через !х контроль за використанням та збереженням пожежного устаткування. Було за-значено, що на середину 1934 року в Ульяшвсь-кому, Бшошльському, Двуречанському, Драб!всь-кому, Велико-Писар!вському, Золоч!вському, Бого-дух!вському, Чорнухшському районах 80 вщсотшв пожежних насоав були або зовам без пожежних рукаив, або останш були зшсоваш. Буд!вництво пожежних буд!вель та ремонт пожежного шструменту було некерованим, а 123000 карбованщв на ремонт i 300000 карбованщв на буд!вництво не були використаш. Обласш оргашзацп сшьськогосподар-ського та комунального постачання майже не вико-нували сво! функцп в план! передання районам ш-струменпв для боротьби з пожежами, обмежую-чись лише перерозподшом деякого «дефщитного» швентарю. Професшш пожежш дружини у Золо-ч!вському, Зшьшвському, Змпвському, Кобеляць-кому, Гадяцькому, Бшошльському та Лохвицькому районах були на момент перев!рки небоездатними [4, арк. 333]. Добровшьш пожежш товариства в багатьох мюцях не були створен!, а в районах не ви-стачало штатних пожежних шспектор!в, хоча грош! на !х утримання були видшеш. Бачимо, що певш проблеми пор!вняно з 1930 роком у сфер! пожежно! безпеки вир!шувалися (видшялися кошти на зарплата, створювалися нов! посадов! одинищ), однак стан пожежно! безпеки у Харшвсьшй обласп був у складному стан!.
I знову Харшвський ОВК наметав ряд необхвд-них заход!в з полшшення стану боротьби з вогнем - «... повернути увесь пожежний реманент, що ви-користовуеться не за прямим призначенням, вщре-монтувати увесь пожежний реманент, утворити на-лежш побутов! умови для професшних пожежних команд, покривши заборговашсть по зарплатш, укомплектувати штати, районних пожежних !н-спектор!в, покласти ввдповщальшсть за орган!за-ц!ю протипожежно! охорони на президи РВК, укомплектувати та пожвавити роботу добровшьних дружин» [4, арк. 333]. Обласна оргашзащя комунального господарства мала надюлати для практично! допомоги районам 12 пожежних шспектор!в, обласш ввддши постачання, важко! та легко! промисло-восп зобов'язан! були орган!зувати перев!рку стану пожежно! охорони на власних шдприемствах, а обласний фшансовий в!дд!л вид!ляв на це управлшню пожежно! охорони 5000 карбованц!в.
Обласне земельне управл!ння (ОблЗУ) орган!-зовувала роботу з пожежно! охорони на сел! з метою збертання врожаю вщ пожеж, спираючись на накази Народного комкар!ату землеробства УСРР (НКЗ УСРР). Полтшчний сектор ОблЗУ проводив роботу серед населення «щодо орган!зацй' пожежно! охорони, мобшзуючи навколо цього широк! маси колгоспнишв, як на боротьбу за охорону сощ-
алютично! власносп» [4, арк. 333 (звор.)]. Категорично заборонялося використовувати протипоже-жне устаткування на сторонш потреби, РВК мали взяти пожежний реманент пвд суворий облж та пе-редати його сшьрадам, колгоспам тощо. Оргашзо-вувалося додаткове постачання швентарю для га-сшня пожеж через спiлки постачання та земельш yправлiння, створювалися майстернi для його ремонту.
Особливу увагу у спраы залучення до боро-тьби з вогнем надавали молодь Так облвиконком звертався до Леншсько! Комушстично! Спiлки Мо-лодi Укра!ни (ЛКСМУ) з проханням залучити ком-сомольщв до боротьби з пожежами, сприяти вступу молодi до пожежних команд. Управлшня пожежно! охорони та обласне земельне управлшня розроб-ляли план вщкриття кyрсiв з подготовки пожежних кадав.
Окремо слiд видiлити систему контролю за ви-конанням ршень з полiпшення пожежно! безпеки у Харшвсьшй областi, з активним залученням до цiе! справи органи правопорядку. Харшвський облвиконком постановив: «... зобов'язати УПО Облком-госпу оргашзувати систематичну перевiркy стану пожежно! охорони в районах, допомогти !м оргашзувати цю справу та притягати до вiдповiдальностi осiб, що зривають органiзацiю пожежно! справи, зобов'язати начальника Облмшцп своею лiнiею допомогти пожежним iнспекторам органiзyвати протипожежну охорону, зобов'язати Облсуд та Об-лпрокуратуру всi справи про зтст порушення про-типожежних правил розглядати в термiновомy порядку. Винних у зловмиснш оргашзаци пожеж при-тягувати до вщповщальносп за постановою ввд 7.08.1932 року» [4, арк. 333 (звор.)]. Першi результата покращення у сферi вогнеборчо! справи в обласп мали бути озвyченi у серпш 1934 року, коли про хвд роботи в галyзi пожежно! безпеки на заа-даннi Президй' Харшвського ОВК мали звiтyвати керiвники обласного земельного управлшня, управлшня пожежно! охорони, керiвники двох райо-шв, трьох колгоспiв та двох радгосшв.
Необхвдно зауважити, що боротьба з пожежами у першш половиш 1930-х рок1в на територi! Укра!ни, зокрема на територi! Харк1вського столичного регюну мала двоякий характер. З одного боку здшснювалося ряд заходiв з полiпшення ситуацi! у вогнеборчш справi (пiдвищення заробiтних плат пожежним, полшшення матерiально-побутових умов, зб№шення кiлькостi посад з пожежно! охо-рони, переведення пожежного транспорту з гужово! на автомобшьну тягу тощо), але з iншого боку про-цеси покращення ситуаци у сферi пожежно! безпеки часто гальмувалися у районах, мютах та селах та шших галузевих органiзацiях. Окремi керiвники не надавали прiоритетностi справi боротьби з вогнем, що часто призводило до суттевих втрат у народному господарствi. Слщ в1дзначити, що даний iсторичний перюд характеризувався процесами ко-лективiзацi!' та розкуркулення в Укра!'нi, частина невдоволених громадян навмисно робили пiдпали у сшьськш мiсцевостi, що суттево попршувало стан протипожежно! боротьби у регюш.
Список лiтератури
1. Державний архiв Харк1всько! областi. Ф.Р.-1964. Золочевський райвиконком, Комунально -господарчий вщдш, Оп. 1., Д. 283. Справа про стан та полшшення пожежно! справи в райош, 102 арк.
2. Державний архiв Харшвсько! обласп. Ф.Р.-154. Черемушненська сiльрада, Люботинський райвиконком, Оп. 2., Д. 47. Документа з питань оргашзаци пожежно! охорони (протоколи, постанови, ро-зпорядження), 54 арк.
3. Державний архiв Харк1всько! областi. Ф.Р.-1356. Харк1вська область КК-РК1. м. Харшв. Сiль-ськогосподарська група, Оп.1., Д. 921. Матерiали обстеження стану протипожежно! охорони в обласп (10.06.1933 - 18.09.1933), 47 арк.
4. Державний архiв Харшвсько! обласп. Ф.Р.-3858. Харшвський облвиконком, Оп.1., Д. 10. Постанови №о 13 - 730 Президй Харшвського облвикон-кома (копи), 681 арк.
