CC BY
76
осв^и потребують подальшого впровадження обгрунтованих iнституцiйних реформ. Задля збереження нацiональних педагогiчних надбань та унеможливлення руйнаци нацюнально! системи вищо! освiти проводити !х потрiбно виважено, поступово, заздалегiдь пiдготувавшись оргашзацшно i фiнансово. Розвиток iнтелектуального потенщалу Украши вимагае корiнних змiн взаемовщносин мiж наукою, державою i ринком. Рiвень фiнансування освiти недостатнiй, тому не забезпечуе ефективного фшансування осв^ньо! та прикладно! наук. I доки в нас не будуть виршеш економiчнi й суспiльно-полiтичнi питання, Болонська система навряд чи реатзуеться. Змшюючи старе на нове, слiд ч^ко усвiдомлювати переваги першого над другим.
Сдиний вихiд 3i сформовано! ситуаци - або вiдмова вiд Болонського процесу, або внесения змш до ЗУ «Про вищу осв^у», яю детально регламентують Болонський процес у тому вигляд^ в якому вш повинен iснувати згiдно з Болонською декларацiею i подальшими нормативними актами.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Балакiрeв М. Реалп Болонського процесу / Харкiв. нац. ун-т iм. В. Каразiна. - Х., 2006.
2. Каленюк I., Корсак К. Рух Свропи до суспшьства знань: Болонський процес i Украша // Вища освiта Украши. - 2004. - № 3. - С. 27.
3. Мовчан В. Освга в контекст глобалiзацiйних процесiв: моральнi аспекти // Фшософсько-антрополопчш студи'2008. - К. : Стилос; Д. : ДНУ,2008. - С. 161-167.
4. Сбруева А. Недолши сучасних освiтнiх реформ // Шлях освгги. - 2005. - № 2. - С. 16.
5. Шинкарук В. Основш напрями модершзаци структури вищо! освiти Украши // Офщшний сайт Мiнiстерства освiти i науки, молодi та спорту Украши. - Режим доступу : http: //www.mon .gov.ua
6. Ылик Д. Болонський процес в Укра1ш - болючий процес. - 2010. - Режим доступу : http://www.dw-world.de/dw/article/0„5091846,00.html
7. Анал^ичний звiт «Особливост зовшшньо! трудово! мпраци молодi в сучасних умовах» / Держ. iн-т проблем ам'1 та молодi. - К., 2003.
УДК 37.046.16
БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС В УКРА1Ш: РЕФОРМИ ПОТРЕБУЮТЬ ЛОГ1ЧНОГО ЗАВЕРШЕННЯ
I. В. Семененко, студ.
Ключовi слова: Болонський процес, кредитно-модульна система, вища освта, студенти.
Постановка проблеми. Останшм часом дуже багато уваги суспшьства придшялось запровадженню стандарив Болонського процесу в ^CT^i украшсько! освiти. З 2005 року Украша стала однiею i3 46 европейських кра1н-учасниць даного процесу, наша держава зобов'язалася внести вщповщш змiни у нацюнальну систему освiти та приеднатися до роботи над визначенням прюрите^в у процес створення единого европейського простору вищо! осв^и до 2010 року. Вже минуло шм роюв з того часу, але чи запрацювала Болонська система в украшських вишах? Якi законодавчi змiни так i не були реалiзованi? Напередодш ухвалення нового Закону Украши «Про вищу осв^у» це питання е досить актуальним.
Аналiз публiкацiй. Темi Болонського процесу присвячено дуже багато публшацш, як в Укра1ш, так i поза И межами. Але, на жаль, переважна бшьшють iз них висвiтлюе суб'ективнi точки зору авторiв i не дае змоги дати об'ективну оцiнку освiтнiм процесам. Питання запровадження Болонського процесу в Укра1ш переноситься з осв^ньо! площини у полiтичну. Серед вiтчизияних авторiв слiд вiдзначити працi Я. Я. Болюбаша, М. З. Згуровського, М. Ф. Степко тощо.
Мета статть Аналiз ефективностi запровадження Болонсько! системи в просторi украшсько! вищо! осв^и, на прикладi ДВНЗ «Приднiпровська державна академiя будiвництва та архтектури» (ПДАБА), а також порiвияния навчального процесу у ПДАБА та Полiтехнiчному ушверситет м. Лодзь (Польща).
Виклад матерiалу. 19 травня 2005 року на Конференци у норвезькому мiстi Берген Украша офщшно приедналася до Болонського процесу, основною метою якого було створити единий европейський проспр вищо! осв^и до 2010 року. Приеднання нашо! кра!ни до освiтнiх реформ мало надати можливють здiйснити структуры перетворення вищо! освiти за
узгодженою системою критерпв, стандартiв i характеристик, що дозволило б Укра!ш стати визнаною частиною европейського освiтнього i наукового простору [2].
Яю ж основнi позитивнi змши для укра!нських студентiв мав запровадити Болонський процес iз 2005 року i чого, на жаль, так i не реалiзовано навiть до 2012?
По-перше, це чiтка ушфшащя студентських документiв, що пiдтверджують рiвень та якiсть засвоених знань для щентифшаци вищо! освiти в рiзних кра!нах. У Gвропi вже давно ддать спецiальнi таблицi, що дають змогу порiвнювати документи про осв^у рiзних кра!н та навчальних закладiв. Тобто, студент, котрий отримав диплом, наприклад, у Польщi, може вшьно працевлаштовуватись або продовжувати навчання в шшш кра!ш Свропейського Союзу. Таю заходи забезпечують зайнятiсть европейських громадян iз вищою освiтою та мiжнародну конкурентоспроможнiсть европейсько! вищо! освiти.
Перед укра!нськими студентами ж досi юнуе проблема невизнання державного диплома у кра!нах Свропи. Основним каменем спотикання у даному питанш е система укра!нсько! освiти, яка передбачае дуже велику кшьюсть спецiальностей, плутанину в освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях, рiзнi системи оцшювання знань тощо. У 2001 рощ Мшютерством освiти розроблений додаток до диплома европейського зразка, який планувалося видавати за бажанням вшм охочим студентам, проте виникае питання: чому наш «додаток европейського зразка» не визнаеться в самш Gвропi? До реч^ в рамках Болонського процесу задекларована видача такого додатка безкоштовно, але, згiдно з постановою КМУ, ця послуга в Укра!ш вважаеться платною.
Наступним кроком, що мав реалiзувати Болонський процес в Укра!ш, мала б бути дворiвнева система вищо! осв^и, що загально прийнята в Gвропi. Вона передбачае два освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнi: бакалавр (3 - 4 роки навчання) i мапстр (1,5 - 2 роки). Диплом бакалавра свщчить про повну вищу освiту. Хто бажае продовжити навчання, стае спершу магiстром, а по^м може отримати науковий ступiнь доктора. В Укра!ш ж досi юнують чотири рiвнi пiдготовки фахiвцiв iз вищою освiтою: заклади I - II рiвнiв акредитаци готують молодших спецiалiстiв i бакалаврiв, у закладах III - IV рiвнiв акредитаци готують бакалаврiв, спецiалiстiв i мапс^в. Це сричинюе новi незручностi та плутанину. В Укра!ш роботодавцi, що звикли до радянсько! системи тдготовки, вважають, що фаховим молодим спещалютом студент може бути тiльки шсля п'яти рокiв навчання, тобто отримавши диплом магiстра або спецiалiста. А коли студент намагаеться працевлаштуватись з дипломом бакалавра, то його сприймають як неквалiфiкованого фах1вця, з неповною вищою освггою, та або взагалi не приймають, або приймають, але з суттево нижчим окладом. Gвропейськi вишi та фiрми також не розумдать i не визнають нашi освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi, i студенту доводиться складати купу iспитiв, щоб пiдтвердити сво! знання. В редакци проекту нового ЗУ «Про вищу осв^у» вже передбачена норма двоступенево! пiдготовки фахiвцiв, проте чи зможе влада не тшьки запровадити новий закон, й донести його сенс до суспшьства? Адже наразi анi студенти, аш переважна бiльшiсть викладачiв та роботодавщв не розумiють рiзницi мiж юнуючими освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями.
Ще одним пунктом, що мав запровадити Болонський процес у системi украшсько! осв^и, е кредитно-модульна система навчання. Кредитами називаються умовш одинищ, в яких визначаеться обсяг утворення годин на дисциптну. За кожною такою одиницею сто!ть певна кiлькiсть освоених понять, зв'язюв мiж поняттями, напрацьованi навики, тобто загальна трудомiсткiсть отриманих знань i умiнь, включаючи самостiйну роботу студенпв i складенi ними промiжнi i пiдсумковi iспити, iншi види навчально! роботи. Для того, щоб студент добре засво!в навчальну дисциплiну, вона подшяеться на певну кiлькiсть змютовно завершених частин, якi називаються модулями. Модуль - це задокументована завершена частина осв^ньо-професiйноl програми, що реалiзуеться рiзноманiтними видами навчально! дiяльностi студента [1].
З 2006 року в Укра!ш була прийнята 100-бальна (ECTS) кредитно-модульна система оцiнювання, однак i досi немае единого тдходу до виставлення даних оцiнок, !х тлумачення та чiткого розумiння !х сутностi. Так, наприклад, в одних вищих навчальних закладах оцiнка «5» за новою системою вардаеться в межах «85 - 100 балiв», наприклад, у Державному хiмiко-технолопчному ушверситеп, тодi як в iнших вишах за цю оцiнку нараховують вщ 90 балiв (Приднiпровська державна академiя будiвництва та архiтектури). Виникае питання: якщо в Укра!ш оцiнювання знань за единою системою здшснюеться рiзними вишами по-рiзному, як тодi сприймати данi оцiнки у европейському вищому навчальному закладi? 1нше питання, наскшьки ця система об'ективна?
3 одного боку, вона мала б захищати тих, хто мае справдi високий рiвень знань: якщо студент вщповщав на семшарських заняттях, брав участь у конференщях тощо i добре написав
модульну контрольну роботу, то вш мае можливють отримати ощнку, не складаючи юпиту. До речi, одним i3 головних прiоритетiв Болонсько! системи е систематичне, поступове й об'ективне ощнювання знань студента, адже модульна система передбачае модульш контролi, на основi яких студент отримуе пiдсумкову оцiнку, тобто система не передбачае обов'язкового семестрового екзамену для вшх студентiв. В iдеалi у даному випадку зменшуеться вплив суб'ективного ставлення викладача до студента i збiльшуеться заохочення останнього працювати протягом усього навчального семестру, а не лише вчити предмет перед юпитом. Таким чином, нова система ощнювання виступае своерщним шструментом вщсдавання тих студентiв, якi не докладають зусиль для одержання знань: студент не допускаеться до здачi iспиту, якщо упродовж семестру взагалi не вiдвiдував занять або рщко був присутнiй на них [2].
Проте, з шшого боку, чи працюе така система в укра!нських вишах? На прикладi пе! ж Придншровсько! державно! академи будiвництва та архтектури ми бачимо, що кожна кафедра та кожний викладач трактують Болонський процес та кредитно-модульну систему по^зному. Однi викладачi погоджуються з тим, що якщо студент вчасно складае вс модульш контрол^ вщвщуе заняття, бере активну участь у робот^ вiн заслуговуе на так званий «автомат», iншi ж категорично це заперечують i наполягають на загальному юпит з дисциплiни. Так само й нараховуються бали: одш викладачi можуть оцiнити знання студента у 100 балiв, iншi ж вважають, що максимальна оцiнка з пе! ж само! дисциплiни лише 90. Нажаль, дуже поширена практика, коли студенту, аби не зшсувати статистику усшшност вишу ставлять 60 балiв фактично тiльки за вщвщування лекцiй, а студента який прагне вчитись i працювати, оцiнюють у 88 балiв, i, щоб тдвищити оцiнку лише на 2 бали, йому потрiбно скласти iспит з усього курсу. Тобто немае ч^ко! справедливо! системи ощнювання знань. 1снуе дуже багато подiбних прикладiв, як кажуть, - скiльки викладачiв - стшьки й поглядiв. Проте вс цi речi дуже впливають на навчальний процес, та на яюсть осв^и зокрема.
1снуе також проблема у структурнш побудовi модульних контрольних робiт. Часто питання, якi виносяться в екзаменащйш бiлети, вiдрiзняються мiж собою ступенем складностi, i юнцева оцiнка за виконану роботу залежить не вiд реальних знань студента, а вщ того, як захо^в його оцiнити викладач.
Наступним принципом Болонського процесу е сприяння мобшьносп студенпв, викладачiв i науковцiв для змщнення взаемозв'язкiв та полiпшення взаеморозумшня мiж рiзними освiтнiми системами, сприяння обмшу культурними цiнностями i звичаями рiзних кра!н. Для усвiдомлення i затвердження конкурентоспроможностi сво!х знань i умiнь кожен студент повинен мати можливють хоча б короткий час навчатися i стажуватися за кордоном. Так, наприклад, Полтехшчний ушверситет м. Лодзь (Польща) мае двостороннi договори про обмш студентами та викладачами майже з 300 вищими навчальними закладами свiту, майже 20 % студенпв беруть участь у численних програмах обмiну (найпоширенiшi це ERASMUS, DAAD, CEEPUS та ш.), студенти франко- та англомовних проектiв мають обов'язково навчатись мшмум один семестр закордоном та тсля закiнчення навчання отримують два дипломи - свого навчального закладу та ВНЗ, де проходили стажування. Вс витрати пов'язаш з програмами обмiну студентiв повнютю фiнансуються мiнiстерством освiти або вузом. Бшьш розвинутi европейськi кра!ни. Таю. наприклад, як Шмеччина, можуть дозволити собi вiдправляти на навчання за кордон за програмами обмiну до 50 % студенпв.
В Укра!ш й досi, на жаль, нема ш цiлей, нi стратегiй сприяння студентському обмшу. Якщо студенту вдасться отримати гранд або стипендда на навчання у европейському вуз^ то тшьки завдяки його шщативносп та бажанню. Держава майже зовшм не фшансуе обмiн студентами й не створюе шяких сприятливих умов для його розвитку.
Ще одним пунктом, передбаченим Болонським процесом е надання студентам бшьших прав i можливостей. Так, у Полтехшчному унiверситетi м. Лодзь студенти мають можливють вшьно обирати перелiк предметiв, якi вони хотши б вивчати, та певною мiрою складати графiк вiдвiдування лекцш. Кожного семестру з iнiцiативи студентського парламенту та за шдтримки ректора проводиться анкетування студенпв з метою виявлення та усунення найбшьш гострих проблем, пов'язаних iз навчальним процесом. Цшаво, що студенти також мають право вшьно i без наслщюв для себе поскаржитись на некомпетентних працiвникiв адмiнiстрацi! ВНЗ. Якщо !х скарга буде вмотивована, то приймаються вiдповiднi заходи, навiть до звшьнення працiвника. Також при мiнiстерствi осв^и iснуе Польська акредитацiйна комiсiя (Polish Accreditation Committee), до складу яко! входить три професори, один юрист та обов'язково обин студент: ця комюя мае право у будь-який час перевiрити будь-який вуз та скласти зв^ мiнiстерству.
В Укpaïнi немae нiякого чiткого меxaнiзмy впливу стyдентiв m нaвчaльний пpоцес. Тaк, теоpетично, m пaпеpi, студенти мaють пpaво пpозоpо допyскaтись до складу Деpжaвноï aкpедитaцiйноï комiсiï, вчениx paд ВНЗ, консyльтaтивно-доpaдчиx оpгaнiв пpи мiнiстеpствi тощо. Але та пpaктицi ми стикaeмося з тим, що всi нaвчaльнi плaни фоpмye мiнiстеpство, до складу ДАК тa iншиx оpгaнiв допyскaються тшьки «^pam» стyдентськi пpедстaвники. А якщо до цього додaти ще й те, що бшьшють yкpaïнськиx студенев yзaгaлi бaйдyже стaвиться до нaвчaльного пpоцесy, то й отpимyeмо, що шякого пpогpесy ми не мaeмо. Стapi «^pxH» не xочyть змш, a молодим пpосто не дaють тaкоï можливостi.
Gвpопейськa системa вищо1' освiти нaцiленa нa кiнцевий pезyльтaт, тобто весь пpоцес нaпpaвлено m здобуття високиx фaxовиx знaнь 3a ч^ко визнaченою спецiaльнiстю. З одного боку, це вузьта спецiaлiзaцiя, где з iншого - високa дieвiсть отpимaниx знaнь. Дieвiсть - це здaтнiсть викоpистовyвaти нaбyтi знaння, умшня нa пpaктицi. 3a експеpтними ощн^ми, цим пapaметpом yкpaïнськi студенти-випускники постутються нaйбiльше. Дипломовaний фaxiвець eвpопейського стaндapтy вiдpaзy отpимye pобоче мiсце i виконуе сво1' посaдовi обов'язки, його диплом raparnye високий piвень шдготовки. Пpиймaючи нa pоботy фaxiвця, фipмa впевненa y piвнi його компетенци [2]. Нaтомiсть в Укpaïнi пошиpенa пpaктикa «влaштyвaвся нa pоботy -зaбyвaй все, чого вчили y виш^ вчися спочaткy».
€вpопейськa освiтa зоpieнтовaнa нa споживaчa - студента, студент е основою всього ^оцесу, тодi як yкpaïнськi виклaдaчi чaсто зaбyвaють, що вишi пpaцюють для стyдентiв, a не тавтаки. У Gвpопi знaють i pозyмiють, що отpимaти освiтy здaтнa не кожта людинa. Вищу освiтy отpимye зaледве один iз десяти випускниюв шкiл, a до вищиx студш (нa мaгiстеpськомy i доктоpськомy piвняx) доxодить не бiльше 10 - 15 % випускниюв бaкaлaвpaтy. Освга в Укpaïнi пеpетвоpилaсь нa бiзнес, беpyть yсix, aби були гpошi нa нaвчaння, a якiсть шкого з чиновникiв не тypбye. Укpaïнськi вишi пpиймaють нa нaвчaння до 70 % випускниюв шкiл, тобто yсемеpо бiльше, нiж дозволяе ноpмaльний pозподiл iнтелектy. 3a пpогнозaми eвpопейськиx фaxiвцiв, Укpaïнi достaтньо мaти 40 - 50 вищж нaвчaльниx зaклaдiв. Нaтомiсть, зa дaними офiцiйноï статистики, y 2009 pоцi в Укpaïнi фyнкцiонyвaло 966 вищиx нaвчaльниx зaклaдiв I - IV piвнiв aкpедитaцiï.
Висновок. 3aгaдом зaпpовaдження Болонського ^оцесу y кpaïнax Gвpопейського Союзу дaло позитивнi pезyльтaти. Але, якщо пpоaнaлiзyвaти стaн вiтчизняноï системи вищо1' осв^и, то можнa зpобити висновок, що ^иедтання Укpaïни до Болонського ^оцесу y 2005 pоцi було бшьш полiтично вмотивовaне piшення, aнiж paцiонaльне. Пpaгнyчи нaблизитись до СС, ми нaмaгaeмось скопiювaти eвpопейськi стaндapти, зовшм зaбyвaючи пpо те, що ш^он^ью освiтня тa економiчнa бaзa не готовa до тaкиx змiн. У pезyльтaтi зaмiсть якiсного полiпшення i pефоpм в освiтнiй гaдyзi Укpaïнa ствоpилa собi новi пpоблеми. 3 2005 pокy бiльшiсть положень Болонсько1' системи тaк i не були pеaлiзовaнi нa пpaктицi, a тpaдицiï тa здобутки вiтчизняноï освiтньоï школи почaли втpaчaтись.
Maйбyтнe yкpaïнськоï осв^и можливе тiльки тодi, коли кеpyвaти гaдyззю будуть фaxiвцi, a не пол^ики. Ми мaeмо взяти нaйкpaщi pиси свiтовиx моделей освiти, aле з ypaxyвaнням нaшиx нaцiонaдьниx особливостей тa досвiдy.
ВИKОРИСТAНA ЛIТЕРAТУРA
1. ^ивчик Г. Г. Вищa школa i Болонський пpоцес: Конспект лекцш. - Д. : ПДАБА, ДРЩУ НАДУ, 2008. - 34 с.
2. Болонський ^оцес очимa студенев / [зa pед. Л. Кудшо1'].- К. : ГО «Mолодiжнa Альтеpнaтивa», 2010. - 80 с.
