CC BY
63
УДК 271.2-754(477.87)"1910/1938" UDC
DOI: 10.17223/18572685/43/10
БОГОСЛОВСЬКА ОСВ1ТА ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНСТВА НА ЗАКАРПАТТ1 (1910-1938 рр.)
Ю.В. Данилец
Ужгородський нацюнальний унiверситет УкраТна, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 3 E-mail: [email protected] Scopus Author ID: 55089984900 http://orcid.org/0000-0003-0592-3907 SPIN-код: 7540-4030
Авторське резюме
У статт розглянуто освiтнiй ревень православного духовенства на Закарпат Автор зазначае, що кандидати на священство отримували освггу в Серби, Росii, США, на мкцевих пастирських курсах. Керуючi архiереi безуспiшно намагалися вiдкрити духовну семшарм на Закарпаттi.
Ключовi слова: академiя, епископ, курси, освiта, священик, сем^нар^я.
БОГОСЛОВСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕ ПРАВОСЛАВНОГО ДУХОВЕНСТВА НА ЗАКАРПАТЬЕ (1910-1938 гг.)
Ю.В. Данилец
Ужгородский национальный университет Украина, 88000, г. Ужгород, пл. Народная, 3 E-mail: [email protected]
Авторское резюме
В статье рассмотрен образовательный уровень православного духовенства на Закарпатье. Автор отмечает, что кандидаты на священство получали образование в
Сербии, России, США, на местных пастырских курсах. Управляющие архиереи безуспешно пытались открыть духовную семинарию на Закарпатье.
Ключевые слова: академия, епископ, курсы, образование, священник, семинария.
THEOLOGICAL EDUCATION ORTHODOX CLERGY IN TRANSCARPATHIA (1910-1938 YEARS)
Ju.V. Danilets
Uzhgorod National University 3 Narodna Sq., Uzhgorod, 88000, Ukraine E-mail: [email protected]
Abstract
The article describes the educational level of the Orthodox clergy in Transcarpathia. The author notes that candidates for the priesthood were educated in Serbia, Russia, the United States, local pastoral courses. Control bishops tried unsuccessfully to open the seminary in Transcarpathia.
Keywords: Academy, Bishop, courses, education, the priest, Seminary.
Православна церква на Закарпатт розвивалася в важких полЬ тичних умовах. На початку ХХ ст. населення почало масово зали-шати греко-католицьку церкву, поривати з ушею i повертатися до «старо! вiри» - православ'я. Незважаючи на те, що ушя з Римом була запроваджена ще у 1646 р., значна частина Закарпаття довгий час залишалася православною. Мщш позицп православна церква мала на Мараморощиш, де до 1734 р. проживав православний епископ, а шзнше священики отримували рукоположення вщ православних румунських та молдавських владик.
У документах греко-католицько! капггули в Ужгородi зуст^чаються документи, що вже у 1901-1903 рр. в окремих селах Березького, Уго-чанського та Марамороського комгга^в спостер^аеться православний рух (ДАЗО 8: 1-1 зв.; ДАЗО 9: 2-4 зв.; ДАЗО 10: 1). Уряд та ^вництво МукачiвськоT греко-католицько! епархп вбачали в православ'Т загрозу своему кнуванню, намагалися надати йому пол^ичне забарвлення. На шщшованих судових процесах проти православних в 1903-1904 та 1913-1914 рр. !х звинуватили у полггичш робот на царську Рост з метою в^рвати територп, населен русинами за Карпатами вщ Угорщини (Суляк 2009: 96-119; Данилец 2014а: 249-269; Данилец
2014Ь: 9-21; Данилец 2014с: 110-122). Переслщування вiрникiв, побоТ та страти не припинили православний рух. Пкля розпаду Австро-Угорщини кiлькiсть православних громад почало невпинно зростати. Якщо в 1880 р. в чотирьох комбатах (Берег, Унг, Угоча та Мараморош) проживало 180 православних, то станом на 1 лютого 1921 р. Тх кшьюсть збтьшилася до 60 986 чол. ^а^^ску 1928: XV). Для порiвняння: римо-католикiв було 54 985 чол., греко-католиюв -32 9319, евангелЫв - 61 986, ¡удеТв - 93 008, iншi - 4 332 чол. (Каф^аЦа 2000: 29). Переписи 1930 та 1941 рр. фксують наступ-ну кшьюсть православних: 118 284 чол. та вщповщно 125 300 чол. (Каrpаtalja 2000: 32, 35).
Хоча кiлькiсть вiрникiв зростала, але православного духовенства не вистачало. Отримання вщповщноТ богословськоТ освiти стало однiею з найбтьш нагальних потреб православноТ церкви на Закарпатт в 1 пол. ХХ ст. В Австро-Угорщиш з 1710 р. кнувала автокефальна Кар-ловацька митрополiя СербськоТ православноТ церкви. А тому саме вщ сербiв православнi русини намагалися отримати перших священимв (Данилець 2012: 42). На той час сербськ архiереТ не змогли надати пастирiв. Реальну допомогу здшснила Руська православна церква та два архiереТ - архiепископи Антонш (Храповицький) та £влогш (Ге-орпевський). За Тх сприяння до Свято-Онуфрпвського Яблочинського монастиря на Холмщинi в 1910 р. було прийнято Олександра Кабалюка (преп. Олексм Капаторуський) (Центральний: 150; Данилець 2009: 63).
Вщомий церковний кторик архiмандрит Василiй (Пронш) у своТй роботi, що присвячена кторп церкви Закарпаттi, писав: «Онуфриев-ский монастырь стал рассадником православного духовенства для Закарпатья, и поэтому на долю монашества выпала столь видная роль в православном движении. После подготовки их рукополагали, снабжали необходимой церковной утварью и направляли в села, где было заметно православное движение» (Василий (Пронин) 2005: 443). З фею думкою погоджуеться й польський дослщник Роман Дубец: «Яблочинський монастир був в той час першою школою православного духовенства на Закарпатп» (Дубец 1999: 92).
Отку над вихованцями було доручено настоятелю - архiмандриту Серафиму (Остроумову) (Валуев 2000: 43; Харкевич; Власов 2005: 10) та iеромонаху Серию (Корольову) (Архиепископ 1953: 9-11; Васнецов 1953: 4-6; Никитин 1983: 15-19; Журавская 2009: 27-34). Останнш був завщувачем школою псаломщимв. Також при монастир дiяла дяювська, стьськогосподарська, ремкнича, церковно-учительська, чернечо^сшна школи. У 1914 р. в уах цих школах навчалося 431 учшв (Дубец 1999: 91). Закарпатц вивчали в Яблочиш Святе Письмо, лггурпку, Титкон та iншi богословськ предмети.
Преп. Олексш (Кабалюк) згадував про свое навчання в чернечш школк «Стал на послушание. Первое послушание печь - просфоры и хлеб. Приставили иер. Алексия, академика (т. е. окончившего одну из духовных академий), который занимался со мной, и иер. Стафана Твердинского, и тот занимался (т. е. с новопостриженным). Литургика, Св. Писание, история церкви - подготовляли. Хорошо проповедь говорили... Пришлось трудновато с ударением. Дали мне читать Апостола, а все убегали из церкви. "Кто-то? - говорят, - будто болгарин". Архимандрит хорошо читал. Говорит: - Учите по ударению читать. Верую по ударению. Послушание нес аж до перед Успения» (Рассказ 2009: 470). 25 березня 1910 р. намкник монастиря архiмандрит Серафим постриг Олександра в чернецтво з нареченням йому iменi Олекая на честь Олекая, чоловка Божого (Данилець 2013: 62). Пкля постригу Кабалюк повернувся у рщний край, а тсля Пасхи 1910 р. знову при-був до Яблочинського монастиря та почав готуватися до прийняття священства. 11 липня 1910 р. вщбулося рукоположення о. Олекая в iеродиякони, а 15 серпня, в день Успшня БожоТ Матера - в iеромонахи високопреосвященним Евлопем, архiепископом Холмським (Архiв 3: 1). Повернувшись на Закарпаття, о. Олексш став лщером православного руху, був засуджений на Мараморош-Сиготському процеа 1913-1914 рр. до чотирьох з половиною ромв в'язницк
На заклик Кабалюка в 1911-1912 рр. до Яблочинського монастиря поТхало 13 юнаюв iз Закарпаття. Серед них Василь Вакаров, Василь Кемшь, Михайло Мачка, Андрш Хвуст, Микола Галас, Теорий Плиска, Попович. Василь Бовдш. Пкля трьох рiчного навчання бтьшкть випускнимв були рукоположен в сан священимв. 16 листопада
1913 р. В. Вакаров, В. Кемшь та В. Бровдш були пострижет в чернецтво з iменами Амфтохш, Матфей та Серафим. У тому ж мкящ архiепископ £влогш висвятив Тх в сан iеродиякона. У березш
1914 р. молодi iеродиякони були направлен в розпорядження кон-стантинопольського патрiарха Германа. З його благословення ректор ХалкщонськоТ духовноТ семiнарiТ митрополит Герман рукопожив Тх у iеромонахи. Ченцiв-мiсiонерiв направили на батькiвщину, де священимв заарештували i засудили до рiзних термiнiв. Пiзнiше в'язнiв вщправлено на фронт. 1еромонах Серафим (Бровдш) з вшни не повернувся (Архiв 3: 2-3).
lнформацiю про навчання закарпатщв у Яблочинському монас-тирi знаходимо у спогадах архiепископа £влопя (Георгiевського): «На его (Кабалюка. - Ю.Д.) призыв стали откликаться его земляки; некоторых из них он присылал в Яблочинский монастырь, где они и приготовлялись, по его примеру, к деятельности пионеров православия в Карпатской Руси. Иеромонах Стефан шутя называл их
"камергерами", потому что они приехали в белом одеянии; это были кроткие, серьезные люди красивой внешности; монахи из них вышли примерные» (Евлогий 1994: 235).
Маемо шформацт, що Теорий Плиска та Михайло Мачка були вщ-правлеш з початком вшни для продовження навчання до ВолинськоТ духовноТ семшарм. 30 березня 1919 р. епископ Острозький, вшарш ВолинськоТ епархп Аверкш (Кедров) рукоположив Г. Плиску у сан священика (ДАЗО 5: 31). З Свято-Онуфрпвським монастирем також пов'язаш долi прот. 1оанна 1лечка та iеромонаха Досифея (Поповича). Отець I. 1лечко - уродженець с. Костяшин (нин Люблiнське воеводство, Польща). При монастирi навчався в школi псаломщикiв, а 13 травня 1911 р. рукоположений в сан диякона. 14 травня 1911 р. епископом Холмським Евлопем (Георгпвським) рукоположений в сан священика (ДАЗО 2: 60). У 1920 р. з дозволу чехословацькоТ влади переселився у с. Велим Лучки Мукачiвського округу (ДАЗО 2: 18).
1еромонах Досифей (Попович) в 1920-1930 рр. служив на багатьох приходах ПщкарпатськоТ Руа, але згодом перебрався до Румунп.
Уродженець с. Шандрово (ниш Олександрiвка) Хустського району Микола Церковник, потрапивши до росшського полону, зумiв закш-чити трирiчнi пастирськ курси в Уфк За сприяння епископа Андрiя (Ухтомського) Миколу звтьнили з табору та прийняли до Свято-Успен-ського монастиря. У 1918 р. юнака постригли в чернецтво з iменем Боголт. 21 жовтня 1918 р. епископом Андрiем рукоположений у сан iеродиякона, а 17 травня 1920 р. - в сан iеромонаха (ДАЗО 12: 71).
Пкля розпаду Австро-Угорщини Закарпаття було включено до Чехословаччини пiд назвою Пщкарпатська Русь. У краТнi вс конфесiТ мали рiвнi права, держава надавала фшансову пiдтримку вiрникам. Православне населення отримало можливкть створити епархiальну структуру, впорядкувати приходи та заснувати монастирк У 1921 р. епископ Ышський Досифей (Васич) заснував на Пщкарпатськш Русi сербську юрисдикцiю, створивши Карпаторуську автономну право-славну церкву. У 1931 р. ТТ реоргаызовано в Мукачiвсько-Пряшiвську православну епархiю з постшним архiереем. У складi СПЦ право-славнi Закарпаття перебували до 1945 р., коли перейшли до РПЦ (Пребывание 1945: 20).
4 березня 1923 р. константинопольський патрiарх Мелетш (Ме-таксакис) висвятив архiмандрита Савватя (Врабеца) в епископи з титулом «архiепископ Празький i ваеТ Чехословаччини» (ДАЗО 1а: 12). 6 березня 1923 р. було видано томос, який затвердив вище висвячен-ня та започаткував роздтення мiж православними на Пiдкарпатськiй Русi (Грамата 1925: 84-85). З того часу в краТ дiяли двi юрисдикцп, якi конкурували та ворогували мiж собою.
Обидвi православн юрисдикцп розгорнули активну роботу по створенню нових приходiв та чернечих громад. Вони зштовхнулися з проблемою вiдсутностi духовенства, так як на початок 1921 р. на територп' всього Пщкарпаття налiчувалося всього кiлька священикiв. Вирiшення цього складного питання вщбувалося кiлькома шляхами. Мукачiвсько-пряшiвськi владики та 1х попередники-делегати вщ-правляли кандидатiв на висвячення до навчальних закладiв Сербп. ^ïm того, на територГ| епархм в 1920-1930 рр. було оргаызовано пастирсько-богословськ курси. Празький архieпископ Савватiй заснував богословську школу в Буштин на Тячiвщинi. Також обидвi сторони активно залучали духовенство, що опинилося в кордонах Чехословаччини внаслщок емiграцN.
Зупинимося поки на першш групi духовенства, що навчалося в Сербп. У спогадах митрополита Йосифа (Цвieвича), котрий також був делегатом на Пщкарпатськш Руа, знаходимо свiдчення, що протягом всього iсторичного перiоду в сербських богословських закладах навчалося 40-50 студенлв-карпатороав (Митрополит 2008: 244). Дослiдник С. Антошевич стверджуе, що в 1938 р. у Королiвствi Югос-лавiя богослов'я студiювало 29 юнакiв з Мукачiвсько-Пряшiвськоï епархп (Антони'евиЬ 2012: 139). Мусимо визнати, що джерел з цього питання дшсно не вистачае.
У фондах ДАЗО нами виявлено цкавий документ вщ 10 ачня 1926 р., який м^ить детальну iнформацiю про всiх православних священиюв на Пiдкарпатськiй Русi. В окремш графi подано вiдомостi про осв^у священнослужителiв та монахiв. На той час в Сербп' здобуло осв^у ттьки 7 священикiв, що вчилися в Бтол^ Сремських Карловцях, Бел-градi, Раковiце, Нiшi (ДАЗО 3: 18-80).
Додаткову шформафю про випускнимв сербських духовних закладiв знаходимо в православнш перiодицi. У першому номерi офiцiйного видання Мукачiвсько-Пряшiвськоï епархiï «Православный карпаторусскш вестникъ» за 1935 р. вказувалося, що епископ Дама-скин рукоположив в сан диякона та священика «дипломированного студента Православной битольской семинарии» Евгеыя Боршоша (ПКВ 1: 15). В окремш рубрик редакщя зазначала, що православний богословський факультет Белградського ушверситету закшчили студенти-карпатороси Георгш Станканинець, 1ван Бреза, семшарт в Бiтолi - Гаврил Путраш, Петро Кернашевич, чернечу школу - ie-ромонах Вiталiй (ПКВ 1: 16). У 1936 р. архieрей рукоположив у сан священимв випускнимв Бiтольськоï семiнарiï Дмитра Симулика, Василя Попа, Петра Спишака (ПКВ 2: 14).
Важливу iнформацiю про православних богословiв ми виявили в № 3-4 «Православного карпаторусского вестника» за 1936 р.
Редакщя повщомила, що в поточному роц Бтольську семiнарiю закiнчило семеро закарпатщв, а за останнi п'ять ромв випускниками сербських духовних закладiв стало 32 чол. (ПКВ 2: 17). «Мы не можем не заметить, что с их приездом во многом в епархии чувствуется лучше» (ПКВ 2: 17).
У згаданому документ вщ 10 ачня 1926 р. зафксовано чимало прiзвищ священикiв, що прибули на Пщкарпатську Русь з рiзних частин РосшськоТ iмперiТ. Бiльшiсть iз них мали богословську освггу, дехто закiнчив свггсью навчальнi заклади. Наприклад, о. Дмитро Владиков був випускником духовноТ семшарм у ХарковЬ о. 1сидор Вздульський - Киев^ iером. Борис (Мидляк) - Тул^ о. Михайло Продан - ПетербурзЬ о. Петро Назаревський - Полтавк Трое священимв отримали освiту в США: о. 1ван Мрочкiвський, о. Дмитро Беляков, iером. Венедикт (Довбак) (ДАЗО 3: 18-80).
Слiд вiдзначити, що не вс бажаючi могли потрапити на навчання до Сербп. Через це, правлячi владики, перiодично влаштовували пас-тирсько-богословськi курси в межах епархп. У жовтш 1926 - квггш 1927 р. в примiщеннi Свято-МиколаТвського чоловiчого монастирiв в с. 1за проходили богословськi курси для православного духовенства (ДАЗО 4: 84). Слухачiв налiчувалося 22 особи, вони проживали при монастирi або ж приходили на заняття з своТх ст. ЛекцiТ на курсах читав Ратбор Тихiй (ДАЗО 4: 85). За розпорядженням епископа Серафима (1ванович) вiд 22 травня 1928 р. в епархп були вщкрит курси, на яких викладали професори ХустськоТ державноТ реальноТ гiмназiТ (Архiв 1: 1). За короткотермшове функцiонування курав Тх закiнчили бiля 20 священимв.
Розумiючи, що в епархiТ не вистачае освiченого чернецтва i духовенства, наступний архiерей - епископ Йосиф (Цвiевич) намагаеться домогтися дозволу на створення духовноТ семшарм в Мукачевк 21 квггня 1931 р. вш пише звернення до Мшктерства шкiл i народноТ освiти в Празi (Архiв 2: 1). Але вона залишаеться поза увагою чехо-словацьких чиновнимв.
Перший мукачiвсько-пряшiвський епископ Дамаскин (Грдашчка) для пiдвищення освггнього рiвня православного духовенства влаш-товував при Свято-МиколаТвському монастирi в с. 1за у 1933, 1935, 1937 рр. епархiальнi курси для священимв, залучаючи для викладання сербських богословiв. У 1933 р. курси проходили знову при Свято-Ми-колаТвському монастирк Слухачам читали лекцiТ з наступних предме-тiв: 1) пастирське богослов'я; 2) гомтетика; 3) катехiзис з методикою; 4) лггурпка; 5) церковне право; 6) ведення метрик i цивтьне законо-давство про укладення шлюбiв; 7) викривальне богослов'я; 8) iсторiя церкви; 9) iсторiя православ'я на Карпатськiй Русi; 10) ппена i перша
допомога при нещасних випадках; 11) садiвництво; 12) адмшктращя i правила дтоводства. Пiсля закiнчення лекцiй здобувачi складали iспити. Цi курси мали велике значення для збагачення священимв теоретичними i практичними знаннями (Курсы 1933: 4).
О^м курав, владика Дамаскин органiзовував так званi духовш вправи, що проводилися у 1933-1937 рр. по благочинних округах. «Православный карпаторусский вестник» в № 8 за 1937 р. розмiстив об'емну статтю пщ назвою «Собрание духовенства для духовных упражнений в Свято-Николаевском монастыре» (ПКВ 3: 14-16). Автор допису повщомляв, що пщ час Великого посту при монастирi в с. 1за вщбувалися «духовные собрания приходских священников и иеромонахов». Перед слухачами виступали правлячий архieрей ieросхимонах Касаан (Корепанов), ieромонах Аверкш (Таушев) (ПКВ 3: 15).
У 1933 р. Мшктерство шкiл i народноï освiти нострифiкувало богословськi та цивтьы документи про отримання осв™ в Сербiï, Болгарiï, Росiï та ш. Цей крок дав можливкть значнiй частинi духовенства викладати в народних школах Закон Божий та отримувати додаткову фшансову пщтримку.
Як вже вказувалося вище, архieпископ Савватш (Врабец) також ро-бив кроки по покращенню освггнього рiвня своïх священикiв. Вiдомо, що тсля призначення вiкарieм епископа Венiамiна (Федченков) в Мукачевi було створено духовну школу. В анкетах ктькох священи-кiв, яких висвятив Венiамiн, вказано, що вони пройшли 4-мкячний богословський курс (ДАЗО 3: 34).
Для пщготовки кандидатв на священикiв в с. Буштино Тячiвського округу архieпископ Савватiй заснував богословськi курси. Дозвт на ïх вiдкриття дав шюльний вiддiл Цивiльного управлiння Пiдкарпатськоï Руа (18 лютого 1923 р. за № 3015/923). Курси функцюнували до кшця червня 1924 р. Керiвником Приватноï правоспавноï загальноосвiтньоï народноï школи для дорослих було призначено протоieрея 1оанна Чернавiна (Окунцов 1967: 143, 294; Нивьер 2007: 537). Початково планувалося, що спухачi курав будуть здобувати знання в обсязi чотирьох клаав державних гiмназiй, але ц задуми залишилися нездiйсненими. Навчання проводилося згщно навчального плану шкiльного вщдту за наступними предметами: Закон Божий, росш-ська мова, церковнослов'янська мова, iсторiя, географiя, математика, малювання та калiграфiя. Крiм прот. Чернавiна, на курсах викладали емiгранти Леонiд Ланш та Феодосiй Дементьев. Процес навчання контролювався представником шктьного вiддiлу та державним шктьним iнспектором в Тячевi (ДАЗО 6: 22).
Перший набiр слухачiв навчався з 18 лютого по 10 вересня 1923 р. Документи подало 37 вихован^в, але лише 24 склали випускний ^пит.
Одн вибували, iншi залишали курси за власним бажанням, деяких висвячували. Час навчання слухачiв залежав вщ здiбностей: iнколи висвячували на третш день навчання (ДАЗО 11: 4). Останнш набiр слухачiв склав кпит в присутностi представника шкiльного вщдшу та державного шкiльного iнспектора 28 червня 1924 р. тсля закшчення трьохмiсячних курсiв 20 слухачiв були висвячен на православних священикiв, ще два прийняли чернецтво (ДАЗО 6: 22).
Аналiз документiв дае пщстави зробити висновок, що освiтнiй рiвень православного духовенства на Закарпаттi у визначений у заголовку статп перюд був недостатнiм. Вiдчувалася гостра потребу у вщкритп духовно' школи на територп' краю, але це питання не було виршено. Архiереï обох юрисдикцп' намагалися вирiшувати проблему вщсутносп освiчених священицьких кадрiв. Значна частина вихщщв iз Закарпаття змогли отримати богословську освiту в духовних семЬ нарiях Сербiï. Початок Друго' свiтовоï вiйни призупинив на певний час цей процес.
Л1ТЕРАТУРА
Антони]'еви^ 2012 - АнтонщевиЬ Саша. Школова^е ученика из чешко-мо-равске мукачевско-пр]'ашевске епархи]'у у Српским богословским школама // Acta Patristica. 2012. № 7. С. 130-144.
Архиепископ 1953 - Архиепископ Казанский и Чистопольский Сергий (некролог) // ЖМП. 1953. № 2. С. 9-11.
Арх1в 1 - Арх1в Мукач1вськоТ православно' епархи // Серафим (1ванович), епископ. Розпорядження вщ 22. 05. 1928 р.
Арх1в 2 - Арх1в Мукач1вськоТ православно' епархи // Йосиф (Цв1евич), епископ. Прохання в ММстерство шк1л i народно' Осв1ти в Праз1 за № 1307/31 в!д 21.04.1931 р.
Архiв 3 - Архiв Свято-Микола'вського монастиря в с. 1за // Список и точное описание братии, живущих и живших в монастыре Святителя о. Николая, что при селе Изе, округа Хустского в Карпатской Руси. 64 арк.
Валуев 2000 - Валуев Д. Смоленская Голгофа // Смоленские епархиальные ведомости. 2000. Январь - март. № 1 (26). С. 43.
Василий (Пронин) 2005 - Василий (Пронин), архимандрит. История православной церкви на Закарпатье. К.: Филокалия, 2005. 528 с.
Васнецов 1953 - Васнецов М., протоиерей. Светлой памяти архиепископа Сергия // ЖМП. 1953. № 12. С. 4-6.
Власов 2005 - Власов В. Архиепископ Серафим Остроумов // Орловская правда. 2005. 18 ноября. С. 10.
Грамата 1925 - Грамата о хиротонии и каноническом установлении перваго православнаго архиепископа Пражского и всея Чехословакии высокопреосвященнаго Кир Савватия // Православный Русский календарь
на 1926 г. Вышний Свидник, 1925. С. 84-85.
ДАЗО 1a - Державний архiв ЗакарпатськоТ област (a^i ДАЗО). ДАЗО. Ф. 2. Оп. 2. Д. 262.
ДАЗО 2 - ДАЗО. Ф. 21. Оп.16. Д. 60.
ДАЗО 3 - ДАЗО. Ф. 63. Оп. 1. Д. 280.
ДАЗО 4 - ДАЗО. Ф. 63. Оп. 1. Д. 598.
ДАЗО 5 - ДАЗО. Ф. 63. Оп. 1. Д. 680.
ДАЗО 6 - ДАЗО. Ф. 63. Оп. 2. Д. 603.
ДАЗО 7 - ДАЗО. Ф. 151. Оп. 2. Д. 262.
ДАЗО 8 - ДАЗО. Ф. 151. Оп. 2. Д. 1334.
ДАЗО 9 - ДАЗО. Ф. 151. Оп. 3. Д. 37.
ДАЗО 10 - ДАЗО. Ф. 151. Оп. 3. Д. 38.
ДАЗО 11 - ДАЗО. Ф. 151. Оп. 7. Д. 1041.
ДАЗО 12 - ДАЗО. Ф. Р 1490. Оп. 4д. Д. 21.
Данилець 2009 -ДанилецьЮ. Православна церква на Закарпатт у першш половит ХХ ст. Ужгород: Карпати, 2009. 378 с.
Данилець 2012 - Данилець Ю. Зародження та поширення православного руху в ^вшчно-Схщнш Угорщин на початку ХХ стол^тя // Науковi записки Ужгородського ушверситету. Сeрiя: 1сторично-релтйш студи. Ужгород, 2012. Вип. 1. С. 34-52.
Данилець 2013 - Данилець Ю. Обраний Божим Провидшням. Життепис преподобного Олекая Карпаторуського сповщника. Чершвцк Мiсто, 2013. 168 с.
Данилец 2014а - Данилец Ю. Антирусинский судебный процесс 19131914 гг. в Мараморош-Сиготе на страницах львовских газет «Дело» и «Дело и Новое слово» // Русин. 2014. № 2. С. 249-269.
Данилец 2014b - Данилец Ю. К истории православия в Угорской Руси накануне Первой мировой войны (по материалам американской газеты «СвЪтъ») // Русин. 2014. № 3. С. 9-21.
Данилец 2014 с - Данилец Ю. К вопросу о подготовке второго Марамо-рош-Сиготского процесса против православных Закарпатья // Славянский альманах 2014. М.: Индрик, 2014. Вып. 1-2. С. 110-122.
Дубец 1999 - Дубец Р. Вплив Яблочинського монастиря на вщроджен-ня святого православ'я в Закарпатп // Pravoslavny Kalendar. Presov, 1999. С. 90-94.
Евлогий 1994 - Евлогий (Георгиевский), митрополит. Путь моей жизни: Воспоминания. М.: Московский рабочий; ВПМД, 1994. 619 с.
Журавская 2009 - Журавская А. Архиепископ Сергий (Королев) и жизнь православной общины в Чехии в 20-40-е годы ХХ в. // Вестник славянских культур. 2009. Вып. № 4 (Т. XIV). С. 27-34.
^pata^'a 2000 - ^pata^'a telepuleseinek vallasi adatai (1880-1941) Kozponti Statisztikai Hivatal / Dr. Kepecs Jozsef (szerk), Czibulka Zoltan (osszeall.). Budapest, 2000. 248 s.
Курсы 1933 - Курсы для духовенства Мукачевско-Пряшевской епархии // Русская Земля. 1933. 12 авг. С. 4.
Митрополит 2008 - Митрополит скопски Jосиф: Мемоари. Светигора, Цети^е, 2008. 394 c.
Нивьер 2007 - НивьерА. Православные священнослужители, богословы и церковные деятели русской эмиграции в Западной и Центральной Европе: 1920-1995: Биографический справочник. М.; Париж: Русский Путь; YMCA-Press, 2007. 576 с.
Никитин 1983 - Никитин В. Жизнь и пастырское служение архиепископа Сергия Королева // Журнал Московской патриархии. 1983. № 3. С. 15-19.
Окунцов 1967 - Окунцов И. Русская эмиграция в Северной и Южной Америке. Буэнос-Айрес: Сеятель, 1967. 486 с.
ПКВ 1 - Православный карпаторусскш вестникъ. 1935. № 1. С. 15.
ПКВ 2 - Православный карпаторусскш вестникъ. 1936. № 3-4. С. 14.
ПКВ 3 - Собрание духовенства для духовных упражнений в Свято-Николаевском монастыре // Православный карпаторусскш вестникъ. 1937. № 8. С. 14-16.
Пребывание 1945 - Пребывание в Москве делегации православной церкви Закарпатской Украины // ЖМП. 1945. № 11. С. 20.
Рассказ 2009 - Рассказ архимандрита Алексия от 28 ноября 1945 г. // Василий (Пронин), архимандрит. История православной церкви на Закарпатье. К.: Филокалия, 2005. С. 465-475.
Statisticky 1928 - Statisticky lexikon obci v republice Ceskoslovenske... na zaklade vysledkli scitani lidu z 15. Onora 1921, IV: Podkarpatska Rus. Praha, 1928. 68 с.
Суляк 2009 - Суляк С. Русинский и украинский вопрос накануне Первой мировой войны // Русин. 2009. № 2. С. 96-119.
Харкевич - Харкевич Я. Свято-Онуфриевский Яблочин-ский монастырь и священномученик Серафим (Остроумов). URL: http://www.pravoslavie.ru/put/ 1860.htm (дата обращения: 23.10.2015).
Центральний - Центральний державний 1сторичний арх1в, м. Льв1в. Ф. 462. УкраТнський горожанський ком1тет, м. Льв1в. Оп. 1. Спр. 222.
REFERENCES
Antonijevik, S, (2012) Shkolovai^e uchenika iz cheshko-moravske mukachevs-ko-prjashevske eparkhiju u Srpskim bogoslovskim shkolama [Education of students from the Czech-Moravian Mukacevska-prjasevske diocese in Serbian theological schools]. Acta Patristica. 7. pp. 130-144.
Anon. (1953) Arkhiepiskop Kazanskiy i Chistopol'skiy Sergiy (nekrolog) [Archbishop of Kazan and Chistopol Sergius (obituary)]. Zhurnal Moskovskoy Patriarkhii. 2. pp. 9-11.
Archive Orthodox Eparchy of Mukachevo. (1928) Serafim (Ivanovich), episkop. Rozporyadzhennya vid 22. 05.1928 r. [Seraphim (Jovanovic), Bishop. Resolution of May 22, 1928]. (In Ukrainian).
Archive Orthodox Eparchy of Mukachevo. (1931) Yosif (Tsvievich), episkop.
Prokhannya v Ministerstvo shkil i narodnoi Osviti v Prazi za № 1307/31 vid 21.04.1931 r. [Joseph (Cvijevych), Bishop. Petitions to the Ministry of Schools and People's Education in Prague for № 1307/31 of April 21, 1931]. (In Ukrainian).
Archive of St. Nicholas Monastery in Iza. (n.d.) Spisoki tochnoe opisanie bratii, zhivushchikh i zhivshikh v monastyre Svyatitelya o. Nikolaya, chto pri sele Ize, okruga Khustskogo v Karpatskoy Rusi [The list and accurate description of the brothers who live and lived in the monastery of St. Nicholas in the village of Iza, Khust District in Carpathian Ruthenia]. 64 arc. (In Russian).
Valuev, D. (2000) Smolenskaya Golgofa [Smolensk Calvary]. Smolenskie eparkhial'nye vedomosti. 1(26). p. 43.
Vasiliy (Pronin). (2005) Istoriya pravoslavnoy tserkvi na Zakarpat'e [History of the Orthodox Church in Transcarpathia]. Kyiv: Filokaliya.
Vasnetsov, M. (1953) Svetloy pamyati arkhiepiskopa Sergiya [Blessed memory of Archbishop Sergius]. Zhurnal Moskovskoy Patriarkhii. 12. pp. 4-6.
Vlasov, V. (2005) Arkhiepiskop Serafim Ostroumov [Archbishop Seraphim Ostroumov]. Orlovskaya pravda. 18th November.
Anon. (1925) Gramata o khirotonii i kanonicheskom ustanovlenii pervago pravoslavnago arkhiepiskopa Prazhskogo i vseya Chekhoslovakii vysokopre-osvyashchennago Kir Savvatiya [Diploma of the consecration and canonical establishment of the first Orthodox Archbishop of Prague and All Czechoslovakia Most Eminent Cyrus Savvatii]. In: Pravoslavnyy Russkiy kalendar' na 1926 g. [Russian Orthodox Calendar for 1926]. Vyshniy Svidnik. pp. 84-85.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 2. List 2. File 262.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 21. List16. File 60.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 63. List 1. File 280.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 63. List 1. File 598.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 63. List 1. File 680.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 63. List 2. File 603.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 151. List 2. File 262.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 151. List 2. File 1334.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 151. List 3. File 37.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 151. List 3. File 38.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund 151. List 7. File 1041.
The State Archives of Transcarpathian Region (DAZO). Fund R 1490. List 4d. File 21.
Danilets', Yu. (2009) Pravoslavna tserkva na Zakarpatti u pershiy poloviniXXst. [Orthodox Church in Transcarpathia in the early twentieth century]. Uzhgorod: Karpati.
Danilets', Yu. (2012) Zarodzhennya ta poshirennya pravoslavnogo rukhu v Pivnichno-Skhidniy Ugorshchini na pochatku KhKh stolittya [The origin and spread of the Orthodox Movement in Northeast Hungary in the early twentieth century]. Naukovizapiski Uzhgorods'kogo universitetu. Seriya: Istorichno-religiyni studii. 1. pp. 34-52.
Danilets, Yu. (2013) Obranyj Bozhym Provydinnjam. Zhyttjepys prepodobnogo
Oleksija Karpatorus'kogo spovidnyka [Chosen providence of God. Biography of St. Alexis Karpatoruskoho confessor]. Chernivtsi: City.
Danilets, Yu. (2014) Newspapers "Delo" and "Delo and New Slovo" as a source of history trial in Marmarosh-Sigot years 1913-1914. Rusin. 2. pp. 249-269. (In Russian).
Danilets, Yu. (2014) To history of orthodoxy in Ugrian Rus on the eve of the WWI (on materials of american newspaper «Svet»). Rusin. 3. pp. 9-21 (In Russian).
Danilets, Yu. (2014) K voprosu o podgotovke vtorogo Maramorosh-Sigotskogo protsessa protiv pravoslavnykh Zakarpat'ya [On the issue of preparation of the second-Maramorosh Sigotskogo proceedings against Orthodox Transcarpathia]. Slavic Almanac. Vol. 12. Moscow, Indrikis.
Dubec, R. (1999) Vplyv Jablochyns'kogo monastyrja na vidrodzhennja svjatogo pravoslav'ja vZakarpatti [Impact Yablochynskoho monastery in St. revival of Orthodoxy in Transcarpathia]. Pravoslavny Kalendar.
Evlogiy (Georgievskiy), mitropolit. (1994) Put' moey zhizni: Vospominaniya [The path of my life: Memoirs]. Moscow Worker; VPMD.
Zhuravskaya, A. (2009) Arkhiepiskop Sergiy (Korolev) i zhizn' pravoslavnoy obshchiny v Chekhii v 20-40-e gody XX v. [Archbishop Sergius (Korolev), and the life of the Orthodox community in the Czech Republic 20-40 years of the twentieth century]. Vestnik slavyanskikh kul'tur [Journal of Slavic cultures]. Issue number 4, 2009. (Volume XIV).
Karpatalja telepuldseinek vallasi adatai (1880-1941) Kozponti Statisztikai Hivatal (2000) / Dr. Kepecs Jozsef (szerk), Czibulka Zoltan (osszeall.). Budapest [In Hungarian].
Kursy dlya dukhovenstva Mukachevsko-Pryashevskoy eparkhii [Courses for the clergy of the Diocese of Mukachevo-Pryazhevskoy] (1933) Russkaya Zemlya [Russian Land]. 12 August.
Mitropolit skopski Josif (2008) Memoari [Metropolitan of Skopje Joseph: Memoirs]. Svetigora, Cetinje.
Niv'er, A. (2007). Pravoslavnye svyashchennosluzhiteli, bogoslovy i tserkovnye deyateli russkoy emigratsii v Zapadnoy i Tsentral'noy Evrope: 1920-1995: Biograficheskiy spravochnik [Orthodox clergy, theologians and church leaders of Russian emigration in Western and Central Europe: 1920-1995: Biographical Directory].Moscow; Paris: Russian Way; YMCA-Press.
Nikitin, V. (1983) Zhizn'i pastyrskoe sluzhenie arkhiepiskopa Sergiya Koroleva [Life and pastoral ministry of the Archbishop Sergius Korolev]. Zhurnal Moskovskoy Patriarkhii [Journal of the Moscow Patriarchate]. Nr. 3.
Okuntsov, I. (1967). Russkaya emigratsiya v Severnoyi Yuzhnoy Amerike [Russian emigration to North and South America]. Buenos Aires: The Sower [In Russian].
Pravoslavnyy karpatorusskiy vestnik [Orthodox karpatorusskiy vestnik]. (1935). Nr. 1.
Pravoslavnyy karpatorusskiy vestnik [Orthodox karpatorusskiy vestnik]. (1936). Nr. 3-4.
Sobranie dukhovenstva dlya dukhovnykh uprazhneniy v Svyato-Nikolaevskom Monastyre [The meeting of the clergy for the spiritual exercises at the
St. Nicholas Monastery] (1937). Pravoslavnyy karpatorusskiy vestnik. [Orthodox karpatorusskiy vestnik]. Nr. 8.
Prebyvanie v Moskve delegatsii Pravoslavnoy Tserkvi Zakarpatskoy Ukrainy [Staying in Moscow, the delegation of the Orthodox Church of the Transcarpathian Ukraine] (1945). Zhurnal Moskovskoy Patriarkhi [Journal of the Moscow Patriarchate]. Nr. 11.
Rasskaz arkhimandrita Aleksiya ot 28 noyabrya 1945 g. (2005) [The story Archimandrite Alexy on November 28th, 1945]. Vasiliy (Pronin), arkhimandrit. Istoriya pravoslavnoy tserkvi na Zakarpat'e [Vasily (Pronin), Archimandrite. History of the Orthodox Church in Transcarpathia]. K.: Philokalia [In Russian].
Statisticky lexikon obci v republice Ceskoslovenske ...na zaklade vysledkli sCitani lidu z 15. ünora 1921, IV: Podkarpatska Rus. 1928. Praha [In Czechian].
Sulyak, S. (2009) The Rusin and Ukrainian questions on the Eve of WWI. Rusin. 2 (In Russian).
Kharkevich, Ya. Svyato-Onufrievskiy Yablochinskiy monastyr' i svyashchennomuchenik Serafim (Ostroumov) [St. Onufrievsky Yablochinsky monastery and martyr Seraphim (Ostroumov)] // http://www.pravoslavie.ru/ put/ 1860.htm (Accessed: 26st October 2015).
Central State Historical Archive, city Lviv. Fund. 462. List 1. File 222.
Данилец Юрш Васильович - кандидат iсторичних наук, доцент кафедри icropii Украши Державного вищого навчального закладу «Ужгородський нацюнальний уш-верситет» (Ужгород, Украша).
Данилец Юрий Васильевич - кандидат исторических наук, доцент кафедры истории Украины Ужгородского национального университета (Ужгород, Украина).
Danilets Yurij - Uzhhorod National University (Uzhhorod, икгате).
E-mail: jurijdanilec@rambler
