CC BY
9
УДК 504.064:63
БЮТИЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ПОЛЬОВО1 АГРОЕКОСИСТЕМИ В Г1РСЬК1Й ЧАСТИН1 ЛЬВ1ВЩИНИ Н.Я. Лопотич1, В.В. Лихочвор2
Наведено результати дослщження бюпотенщалу агроекосистем картоплi залежно вщ гiпсометричного ршня розмiщення у прськш частинi Львiвськiй обл. Показано, що на дшянках, де вiдсутня або маловiрогiдна ерозiя грунту, бюпотенщал картоплi реаль зуеться найповнiше i можна отримати високий господарський врожай. Найбiльшi заг-рози екопотенщалу польових агроекосистем виявлено у середньогiрських та особливо у висотних елементах рельефу, де стрiмкiсть схилш сприяе интенсивному змиву орного горизонту, iнколи разом з частиною врожаю культур. Це зумовлюе нагальну потребу зменшити площi ршьничих агроекосистем в ерозiйно небезпечних ландшафтах прсько! Львiвщини для стабшзаци екоситуаци в регiонi.
Ключовi слова: агроекосистеми, бюпотенщал, екопотенщал, ерозiя, гiпсометричний ршень, екобезпека.
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. Моза1'ка парцелярних i бюге-оценозних екосистем утворюе суцiльний бюгеоценотичний покрив ландшаф-тних екосистем, основними компонентами якого е рослинний i грунтовий покриви [1]. Сучасний бiогеоценотичний покрив карпатсько! частини Львшсько! обл. мiстить рукотворнi компоненти - штучш агроекосистеми, якi створила лю-дина для продовольчого забезпечення i комфортного проживания в горах.
Бютичш потенцiали рослинних угруповань, як основа екопотенщалу бюге-оценозiв i визначальш чинники 1х продукцiйноí функцií, в агробюгеоценозах Карпат докорiнно змiненi. Шд екопотенцiалом розумiють сукупнiсть речовин-но-енергетичних ресурсш i властивостей, корiнних для певно! мiсцевостi (на-тивних) екосистеми, ят забезпечують ц максимально можливi й самодостатнi структурно-функцiональнi параметри (енергетичш, органiзацiйнi, бiогеохiмiчнi, водотрансформацiйнi, середовищнi) [3]. Екопотенщал таких систем е макси-мальним обсягом корисних для людини функцiй (захисних, продукщйних, рек-реащйних, естетичних тощо). Вторинний екопотениiал екосистеми - це сукуп-нiсть ц речовинно-енергетичних ресурсiв i властивостей, сформованих пiд впливом господарського втручання, за якого формуються ц поточнi структур-но-функиiональнi параметри i кориснi функцц. Вторинний потениiал агроекосистем характеризуются головно бiопродуктивнiстю основно! вирошувано! культури. Автотрофна продукиiя культурних рослин, наприклад бiотичний вро-жай картоплi (уся надземна й пiдземна фiтомаса, зокрема i корисна для людини 11 частина - бульби), отримана в максимально можливш кiлькостi в певних умо-вах, становить бiопотениiал сорту.
Мета дослвдження - встановити бюпотенщал польово! агроекосистеми картоплi залежно ввд висотного розташування поля в умовах прсько! частини Львiвшини.
Матерiали i методи дослщження. Модельнi агроекосистеми пвдбрано пiд час маршрутних дослiджень в агроупддях сшьських рад Сколшського р-ну:
1 ст. викл. Н.Я. Лопотич, канд. с.-г. наук - Львгвський нацюнальний аграрний унгверситет;
2 проф. В.В. Лихочвор, д-р с.-г. наук - Льв1вський нацюнальний аграрний ун1верситет
Корчинсько1 (високопрна частина мiсцевостi i середньогiр'я) та Верхньосиньо-видненсько1 (низькогiр'я). Бiотичну врожайнкть картоплi встановлено методом пробних площ [2] з урахуванням ширини мiжрядь i густоти рослин i3 подаль-шим перерахунком у тонни на 1 га. Товаршсть бульб ощнено згiдно з вимогами ДСТУ 4013-2001 та ДСТУ 404-2001.
Едафiчнi умови вивчали на основi прикопок, закладання грунтових шурфiв в екосистемах та вщбору зразкiв грунту для агрохгшчного та iнших аналiзiв. Агрохiмiчнi показники грунту визначено за стандартними методиками: рухомi форми фосфору i калда - методом Чiрикова (ДСТУ 4405: 2005); умкт азоту лужногiдролiзованого - за Корнфшьдом.
Джерелами iнформацií щодо соцiально-економiчноí ситуацií у Сколгвсько-му й Туртвському р-нах i у Львшсьюй обл. зокрема були статистичш щорiчни-ки i галузевi довщники по Львiвськiй областi за 2001-2005 роки [5]. Статистич-не моделювання ландшафтно-екологiчних процесгв i цифрових результапв ви-конали з використанням програми MS Excel для кореляцiйного i дисперсiйного аналiзiв.
Виклад основного матерiалу. Лацдшафтнi екосистеми Сколiвського i Турювського р-нiв Львiвськоí обл. - лков^ лучнi, польовi та урбанiстичнi, за рiзними цiльовими класифiкацiями [1, 3], розташоваш у фiзико-географiчнiй Карпатськiй краЫ (Зовнiшнi Карпати), Центральноeвропейськiй геоботанiчнiй провiнцií в околицi букових карпатських лiсiв, у Карпатському районi зони вертикально! клшатично!' поясностi, в умовно чистому репош Украши.
Польовi екосистеми у прськш Львiвщинi займають приблизно 27 % агро-угiдь. Пашвною польовою культурою е картопля, яка на Сколiвщинi займае 20,6, на Туркгвщиш - 16,7 %, тобто бшьшу частку вiд площi польових агроекос-титем [5]. Згiдно з офщшною статистикою, вiд 2000 р. тривае тенденцiя до зменшення плошд рiльних екосистем в обох районах. Це можна простежити i на прикладi сiльрад, де було закладено модельнi облiковi дiлянки.
Основою екопотенщалу гiрських агроекосистем е потенцiал едафотошв. Його вивчали за показниками поживного режиму, виконавши агрохiмiчнi досль дження орного пласту на ршьних та лучних екосистемах рiзного гшсометрич-ного ршня. Встановлено, що запаси гумусу на розораних грунтах загалом дещо нижч^ нiж у лучних екосистемах. Високий вмкт гумусу - 2,7 % - зберкаеться у високопр'1, особливо в пасовишцiй екосистемi. Луки-сшожап найкраще збе-регли запас гумусу в низькопр'1, а мають найменш кислу реакцiю грунту. Кис-лими е пасовищнi грунти (ргвень рНсол. сягае 4,4), що свiдчить про слабку окультурешсть. Умiст доступних поживних речовин у грунтах дослiджених екосистем дуже виразно пов'язаний з 1х гiпсометричним ргвнем. Так, запаси лужногiдролiзованого азоту найбiльшi у низинних грунтах уах вивчених екосистем - до 140 мг/кг грунту. Найбiднiшi на доступний азот високопрш пасо-вишцi грунти, якi, вочевидь, потребують додаткового його внесення.
Подiбну закономiрнiсть виявлено щодо вмiсту в орному шарi рухомого фосфору. Максимальний ресурс цього мшерального елемента мають низинш грунти, особливо орних польових екосистем - 187 мг/кг грунту. Мшшальш ре-зерви фосфору виявлено у високопрних пасовищних екосистемах (77 мг/кг
2. Екологя та довкiлля
221
грунту), яш традицшно удобрювали за залишковим принципом. Ще строкапшу залежшсть встановлено щодо ресурс1в обмшного калда ввдносно висотного розташування модельних екосистем. Якщо низинн грунти польових екосистем мктять 255 мг/кг калда, то високопрн пасовищн екосистеми мають утрич1 менше цього елемента.
Отже, екопотенщал прсько-лкових грунпв за агрох1м1чними параметрами вагомо залежить в1д ршня 1х висотного розташування. Тривале використання родючосл грунпв у польових екосистемах зумовило помине зменшення в них гумусових речовин, пор1вняно з екосистемами лучними режиму зволоження. Ресурси азоту, фосфору й калда найбшьш1 в низинних екосистемах, 1 1хшй шд-вищений ршень шдтриманий бшьшим внесениям оргашчних 1 мшеральних добрив, передуем шд картоплю й шш1 просапш культури в польових екосистемах.
Для ощнювання актуального рiвия екопотенщалу ршьних екосистем Ско-л1вського р-ну впродовж 2012-2013 рр. здiйснили облiк бютичного врожаю бульб картоплi на модельних пробних площах, розташованих у низовиш, се-редньогiр'í та високогiр'í. Найкращим для вирощування картоплi виявився 2012 р. Урожайнкть бульб у дослщах у середньому становила 21,82 т/га (табл. 1). Бютична врожайнiсть картоплi була найвищою на родючих низинних грунтах i в середньому становила 25,55 т/га. 1стотно нижчою (-3,95 т/га) вияви-лася врожайнiсть бульб у середньопр'1, i ще нижчою (-7,28 т/га) на дшянках ви-сокогiр'я. Продуктивнiсть агроекосистем картоплi 2013 р. змшювалася за под1б-ною закономiрнiстю, проте за менш вагомого зменшення у високопр'1 й на нижчому рiвнi середньо! врожайностi бульб у дослщах. Вихiд товарно! бульби був вищим 2012 р., порiвняно з наступним, проте зменшувався у високопр'1 й залишався найвищим у середньопр'1 упродовж двох рокiв.
Табл. 1. Бютична врожайшсть картоплi на модельних делянках, т/га
Пробна площа Урожайнiсть бульб у 2012 р. Вщхилення вщ контролю (±К) (Н1Р05 = 2,35) Урожайтсть бульб у 2013 р. Вщхилення вщ контролю (±К) (Н1Р05 = 2,50)
Високопр'я 18,27 -7,28 14,90 -6,05
Середньогiр'я 21,63 -3,95 16,67 -4,28
Низовина (К) 25,55 - 20,95 -
Умкт доступних поживних речовин у грунтах дослвджених екосистем ду-же виразно пов'язаний з 1х гiпсометричним рiвнем. Так, запаси лужнопдрол1зо-ваного азоту найбiльшi у низинних грунтах усiх вивчених екосистем - до 140 мг/кг грунту. Найбiднiшi на доступний азот високопрш пасовищнi грунти, якi, вочевидь, потребують додаткового його внесення. Подабну закономiрнiсть виявлено щодо вмiсту в орному шарi рухомого фосфору. Якщо низинш грунти польових екосистем мктять 255 мг/кг калда, то високопрш пасовищш екосистеми мають утричi менше цього елемента.
Порiвняння дослщжених рiвнiв екопотенцiалу модельних агроекосистем картоплi за врожайнiстю бульб зi статистичними даними у Сколiвському i Тур-кiвському р-нах св1дчить, що його використовують у крашд роки тшьки наполовину (табл. 2). Тшьки за останш два роки спостережень бачимо тенденцда до зростання врожайносп картопл1 в районах.
Табл. 2. ДинамЫа середньоХ врожайностi картоплiу гiрських районах Львiвщини
Район Одиниця вимiру Рш
2000 2005 2008 2009 2010 2011 2012
Сколiвський т/га 9,0 8,3 9,0 10,0 8,3 13,5 13,6
% 100,0 92,2 100,0 111,1 92,2 150,0 151,1
Туркiвський т/га 9,9 9,1 10,7 11,1 9,2 14,7 14,7
% 100,0 91,9 108,1 112,1 92,9 148,5 148,5
Причиною вагомих коливань ршня родючосп грунпв 1 продуктивной ршьних екосистем е катастроф1чш ерозшн процеси [1, 4, 6], яю нищать значну частину врожаю на схилових, особливо, високопрних дшянках. Найбшьша час-тка р1лл1 у сшьськогосподарських упддях е у Туртвському райош. Глибша ос-военкть земель цього району зумовлена бшьшою часткою низинних та се-редньовисотних територш 1з р1вн1шим. Середшй ухил поверхн земель на Тур-ювщит становить 10,0 град., на Скол1вщиш - 13,4 (табл. 3). Середня висота те-риторп н.р.м. у Скол1вському р-н бшьша, а перепади висот виразшш^ тобто пе-реачешсть рельефу значно бшьша, шж у Туртвському райош.
Табл. 3. Орографiчнi особливостi гiрських райошв Львiвщини
Район
Ухил середнш. град.
Висота н.р.м.
Експозиц1я, га
середня
Пн
Пд
нульова
Турювський
10,0
471
1378
730
60960
57014
4781
Сколiвський
13,4
349
1352
760
71830
70681
4818
м
Високопрт територц 1з переаченим рельефом Скол1вщини значно менше заселен! людьми та менше освоен шд сшьськогосподарсью потреби. Проте роз-мщення там картопляних полш - це велика загроза для стабшьносп ландшафту. Тому загалом у прських районах школи не вдаеться з1брати весь вирощений урожай. Окр1м цього, чим вищий гшсометричний ршень ршьних земель, тим бшьша в1ропдшсть втрати иродукцц через площинну ерозда на полях. Варто додати, що обсяги внесення оргашчних добрив шд просапн й овочев1 культури, зокрема шд картоплю, щор1чно зменшуються у зв'язку з1 зменшенням погол1в'я свшських тварин 1 вщсутнктю техшки для !х транспортування й використання.
Висновок. Екосистеми польових культур на орних упддях, де пашвною е картопля, мають найбшьший екопотенщал у низинних частинах ландшафту. Врожайшсть 1 товарш якосп бульб 1з пiднесениям мкцевосп на вишд гшсомет-ричн рiвнi iстотно зменшуються. Це можна пояснити ктотним зменшенням по-казникiв родючосп рiльних грунтш, активiзацiею площинного змиву гумусового ирофшю, недостаттм оргашчним та мiнеральним !х удобренням картопл^ особливо на високогiрних дiлянках.
Умови прських райошв сприяють вирощуванню картоплi й овочш на невеликих несхилових дшянках, головно низинних мкцях на терасах рiк, де можна отри-мати сталi врожа! за умови використання сучасних сортов i органiчних добрив.
Лiтература
1. Ашропогенш змши бiогеоценотичного покриву в Карпатському регiонi / за ред. М.А. Голубця. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 166 с.
2. Екологя та довкшля
223
2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Агропромиз-дат", 1985. - 351 с.
3. Голубець М. А. Концептуальш засади сталого розвитку прського регюну / М. А. Голу-бець, П.С. Гнатш, М.П. Козловський та iH. - Львгв : Вид-во "ПоллГ, 2007. - 288 с.
4. Лендел М.А. Аграрне виробництво в Карпатському регiонi: сучасний стан, тенденцн, перспективи розвитку / М.А. Лендел. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 2006. - 216 с.
5. Офщшний сайт Сколгвсько! райдержадмшстрацл та Сколшсько! райради. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://skole-region.org.ua/.
6. Wojciechowski K.H. Problemy percepcji i oceny estetycznej krajobrazu / K.H. Wojciechowski // Rozprawy habilitacyjne 28. UMCS, Lublin, 1986. - S. 283.
Надтшла доредакцп 27.10.2016р.
Лопотич Н.Я., Лихочвор В.В. Биотический потенциал полевой агро-экосистемы в горной части Львовщины
Представлены результаты исследования биопотенциалов агроэкосистем картофеля в зависимости от гипсометрического уровня размещения в горной части Львовской обл. Показано, что на участках, где отсутствует или маловероятна эрозия почвы, биопотенциал картофеля реализуется наиболее полно и можно получить высокий хозяйственный урожай. Самая большая угроза экопотенциалу полевых агроэкосистем выявлена в сред-негорных и особенно в высотных элементах рельефа, где стремительность склонов способствует интенсивному смыву пахотного горизонта, иногда вместе с частью урожая культур. Это обусловливает необходимость уменьшить площади полеводческих агро-экосистем в эрозионно опасных ландшафтах горной Львовщины для стабилизации эко-ситуации в регионе.
Ключевые слова: агроэкосистемы, биопотенциал, экопотенциал, эрозия, гипсометрический уровень, экобезопасность.
Lopotych N. Ya., Likhochvor V. V. Biotic Potential of Field Agroecosystems in the Mountainous Area of Lviv Region
The results of the study of biological potentials of potato agro-ecosystems based on hypsometric level of placement in the mountainous part of Lviv region are provided. It is shown that in areas where there is no soil erosion or unlikely, potato biological potential is fully implemented and we can get a high economic yield. The biggest threat for ecological potential of the field of agro-ecosystems are found in midland and especially in high-altitude terrain where rapidity slopes help intense flushing of the arable layer, sometimes with the crop plants. This causes the urgent need to reduce the area of arable agro-ecosystems in erosion dangerous mountain landscapes of Lviv to stabilize the region ecosystem.
Keywords: agro-ecosystems, biological potential, ecological potential, erosion, hypsometric level of environmental safety.
УДК 633.88:581
ФЛОРИСТИЧНЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ МЕДОНОСНИХ
РОСЛИН НАДЗБРУЧЧЯ С.С. Монастирська1, Я.Я. Павлишак2, Н.К. Гойванович3
Медоносш рослин вщграють значну роль у житт людини, адже вони е основою для вироблення меду, мютять комплекс важливих вггамшш. Багатство флори рослин-медо-ноив зумовлено комплексом природно-шматичних умов, пов'язаних з розташуванням
1 доц. С. С. Монастирська, канд. бюл. наук - Дрогобицький ДПУ 1м. 1вана Франка;
2 доц. Я.Я. Павлишак, канд. с.-г. наук - Дрогобицький ДПУ 1м. 1вана Франка;
3 викл. Н.К. Гойванович - Дрогобицький ДПУ 1м. 1вана Франка
