CC BY
25
ня. У цьому випадку використання трансформованих мюьких 6ioTonÍB у тро-фiчному аспект е одним з напрямiв адаптацп цих видiв до iснування в урбо-ландшафтi i призводить до тдвищення ступеня 1х синантропностi.
Л1тература
1. Башта А.-Т.В. Фауна рукокрилих (Chiroptera) регiону Сколiвських Бескидiв (Укра-1нсью Карпати) / А.-Т.В. Башта // Науковi дослiдження на об'ектах природно-заповщного фонду Карпат та збереження природних екосистем в контекстi сталого розвитку. - Яремче, 2005. - С. 8-13.
2. Географiчна енциклопедiя Укра1ни. - Т. 3. / Редкол.: О.М. Маринич (вiдпов. ред.) та ш. - К. : Вид-во "Украшська Радянська Енциклопедiя" iм. М.П. Бажана, 1993. - 480 с.
3. Статистичний щорiчник Львiвськоl областi за 2008. - Львiв, 2009. - Ч. 2. - 276 с.
4. Татаринов К.А. Звiрi захщних областей УРСР / К.А. Татаринов. - К. : Вид-во АН УРСР, 1956. - 188 с.
5. Татаринов К.А. Рукокрылые Подолии и Прикарпатья. Показатели их численности и пути охраны / К.А. Татаринов // Материалы 1-го Всесоюзного совещания по рукокрылым. -Л. : Изд-во ЗИН АН СССР, 1974. - С. 58-60.
6. Bashta A.-T. Survey of current state and distribution of bats (Chiroptera) in Ukraine // Stu-dia Chiropterologica. - 2009. - Vol. 6. - P. 43-80.
Ивашкив И.М., Башта А.-Т.В. Видовой состав и особенности пространственного распределения рукокрылых урбоэкосистем Бескидов
Проанализированы видовой состав и особенности биотопического распределения различных видов рукокрылых в урбоэкосистемах региона Бескидов (городов Сколе и Турка). На исследуемой территории обнаружено 10 видов рукокрылых. Согласно результатам детекторных учетов, самыми многочисленными являются Eptesi-cus serotinus и Pipistrellus nathusii, составляющих 43,4 и 18,9 % от всех регистраций. Далее в порядке уменьшения процента регистраций расположены Nyctalus noctula (14,2 %), Myotis sp. (5,7 %), Vespertilio murinus (4,7 %o), Eptesicus nilssonii (7,6 %o), Pi-pistrellus pygmaeus (3,3 %), Pipistrellus pipistrellus (2,4 %).
Ключевые слова: рукокрылые, Chiroptera, урбоэкосистема, Бескиды, Карпаты.
Ivashkiv I.M., Bashta A.-T.V. Specific composition and features of the spatial distributing of bats in the urboecosystems of Beskids
The paper is devoted to the current structure and biotope distribution of bats in the urboecosystems of Beskids (towns of Skole and Turka). The presence of 10 bat species has been noted. Eptesicus serotinus and Pipistrellus nathusii were the most abundant species. Further, in decreasing order of occurrence there follow Nyctalus noctula (14,2 %), Myotis sp. (5,7 %), Vespertilio murinus (4,7 %), Eptesicus nilssonii (7,6 %), Pipistrellus pygma-eus (3,3 %), Pipistrellus pipistrellus (2,4 %). Eptesicus serotinus and Vespertilio murinus showed the highest degree of synanthropy.
Keywords: bats, Chiroptera, urboecosystems, Beskids, Ukrainian Carpathians.
УДК 593.5 Ст. наук. спшроб. О.1. Киселюк, канд. бюл. наук;
зав. лаб. В.Б. Тимочко - Карпатський НПП, м. Яремча
МОН1ТОРИНГ ФАУНИ НА ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1ЯХ
Наведено загальш вщомост про шдходи, об'екти спостережень та програму проведення мошторингових дослщжень за представниками тваринного св^у на при-родно-заповщних теритс^ях. Розглянуто методики та методи дослщжень, сформовано принципи формування мережi пункпв постшного спостереження.
Ключовг слова: мошторинг, фауна, природно-заповщш територи.
Постановка проблеми. Зникнення видiв тварин i рослин завдяки дь яльностi людини е однieю з глобальних екологiчних проблем. Першим кро-ком до 11 вирiшення е стеження (монiторинг) за змшами чисельностi та поши-рення видiв. На його результатах базуеться природоохоронна дiяльнiсть -мiжнароднi та нацюнальш програми, практичнi заходи тощо. За даними мош-торингу оцшюють ефективнiсть вжитих заходiв ^ в разi потреби, здiйснюють 1х коригування.
Мотторинг фауни - це комплексна система спостережень, збирання, оброблення, систематизацп та аналiзу шформацп про стан тваринного свпу, яка дае оцiнку i прогнозуе його змши, розробляе обrрунтованi рекомендацп для прийняття управлiнських рiшень.
Мета монторингу фауни - своечасне виявлення запоб^ання i усунен-ня наслщюв негативних процесiв i явищ для збереження бютичного рiзнома-нiття i забезпечення науково обгрунтованого використання об'екпв тваринного свiту.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Згiдно з програмою "Лгто-пису природи" [14] проводяться спостереження, як за безхребетними, так i за хребетними тваринами. 1нвентаризащя може бути первинною, поточною та узагальнювальною [15]. За роки функцюнування ще! програми на територп закладено мережу монiторингових дiлянок для проведення дослщжень як за окремими компонентами екосистемами Карпатського НПП, так i за комплексом загалом. Одшею з важливих i обов'язковою частиною таких дослiджень е спостереження за станом тваринного свпу.
Ус результата, що нагромаджуються внаслiдок польових дослщжень, узагальнюють у щорiчних " Лiтописах природи" у роздiлах "Фауна" та "Збереження видiв рослин i тварин, природних середовищ, що занесет в чинш для Укра1ни мiжнароднi перелiки" [3-13]. Значну увагу в монiторингових досль дженнях придшено знахiдкам видiв, що занесенi у Червону книгу Укра1ни, Мiжнароднi червош списки. За результатами польових дослщжень створю-ють бази даних та проводять картування цих видiв [1, 2, 16].
ЦШ та об'екти спостережень п1д час проведення мошторингу фауни:
• дию тварини - ссавщ, птахи, плазуни, земноводт, риби, комахи та шш1 тва-рини, що мешкають на земш. (на поверхш, в грунп, в тдземних порожни-нах), у поверхневих водах [ атмосфер! в умовах природно! свободи;
• мюця перебування (оселища) диких тварин (середовище, в якому дий тварини мешкають в сташ природно! свободи).
Монiторинг тваринного свпу здшснюеться за такими напрямами:
• спостереження за дикими тваринами, що належать до об'екпв полювання, [ мюцем !х проживання;
• спостереження за дикими тваринами, що належать до об'екпв рибальства, [ мюцем !х проживання;
• спостереження за дикими тваринами, занесеними до Червоно! книги Укра-!ни, [ мюцем !х проживання;
• спостереження за дикими тваринами, яю належать до видав, що тдпадають тд д1ю м1жнародних договоргв Укра!ни, [ мгсцем !х проживання.
Монiторинг тваринного свпу може здшснюватися i за шшими напряма-ми, якi визначае Мiнiстерство охорони навколишнього природного середовища.
Результати досл1дження. На територп суб'екта мониторингу закла-даеться мережа монпорингових дiлянок для проведення спостережень за станом тваринного свпу. Зоолопчш дослiдження iз вивчення рiзних груп тварин проводяться за такими методами: Безхребетш тварини:
• метод вщносного облжу населения безхребетних трав'яного ярусу ("косшня" ентомолопчним сачком);
• вщносний облж безхребетних, що мешкають на поверхш Грунту, передуим жукв (пастки Барбера);
• вщносний облж лгтаючих форм безхребетних (комбГноваш пастки);
• вщносний облгк лiтаючих форм безхребетних, що активш у темний час доби: багато видiв метеликгв та жукш (за допомогою свiтлових пасток);
• прямого вiзуального облжу комах на стащонарних дiляиках (джмiлiв, бджш, ос, великих метеликв та двокрилих);
• абсолютний облiк Грунтово! мезофауни (жуки, багатоиiжки, кiльчастi черви тощо);
• вдаосш облiки чисельиостi стовбурових шюдниюв (використаиия феромои-них пасток);
• облiк абсолютно! чисельносп гиiзд прямокрилих (звичайиа руда люова мурашка);
• вiдносиi облши иаземио! малакофауии. Риби:
• вдаосна чисельиiсть иа постшних маршрутах тд час иересту. Земноводт та плазуни:
• вдаосна чисельиiсть земиоводних (плазунш) иа постшних маршрутах. Птахи:
• облж птахгв у гнiздовий перюд на стацiонарних маршрутах або пробних пло-щах;
• облiк тетерукових птахш на маршрутах;
• облiки птахш на постшних маршрутах уздовж берегових лшш водойм;
• сезоннi мираци;
• метод крапкового облiку сов, шляхом реестраци голосiв;
• швентаризащя видового складу;
• заселения штучних гнiздiвель;
• спостереження за проходженням фенологiчних фаз у легко дiагностованих видгв.
Ссавщ:
• вщносний зимовий облгк ссавцв за слiдами i результатами !х життедiяльностi;
• абсолютний облгк лисищ та борсука (хижакш-норниюв) у весняно-лiтнiй пе-рюд (виявлення Г пiдрахунок зайнятих ними шр);
• вщносний облж бшяводних видГв куницевих;
• вщносний облж дрГбних ссавщв живоловушками;
• вщносний облж чисельносп оленя карпатського тд час гону. Принципи формування мережi nунктiв постiйного спостереження.
Вивчення видового складу фауни, структури угруповань (асамблей) проводиться шляхом щентифшаци тварин на постшних пробних площах (ППП),
профшях i трансектах та маршрутних ходах. Пробш площi та маршрутнi ходи на територп суб'екта фонового мониторингу розмiщуються з урахуванням зоогеографiчного районування, рослинних i висотно-зональних пояив, бюло-пчно1 характеристики виду чи угруповань.
Закладки ППП. Для закладання ппп дшянок, призначених для стежен-ня за станом рiзних компонентiв природних комплекшв, доцiльно використо-вувати т самi дшянки, якi можуть бути прилеглими одна до одно1 частинами одного угруповання. Це полегшить працю фахiвцiв, якi зможуть отримати всебiчний опис ще1 дшянки, зменшить порушення наземного покриву, викли-канi закладанням площ та проведенням на них спостережень, збшьшить мож-ливостi для комплексного анатзу динамiки рiзних компоненпв природних комплекшв, зокрема впливу рекреацп.
Ппп мають вiдображати всю сукупнють основних варiантiв корiнних або близьких до них угруповань. Тому вони мають бути приурочен насампе-ред до основних елеменпв рельефу (плакорiв, схилiв, долин тощо). У прсь-ких мiсцевостях цi площi потрiбно закладати в рiзних висотних поясах, у ПЗ, НПП, БЗ, розташованих у долинах рiчок - у заплав^ на терасах, мiжрiчкових просторах тощо. Необхщно забезпечити системою постшних спостережень також похiднi угруповання, динамiчнi процеси в яких виявляються особливо наглядно. Це можуть бути дшянки, на яких вщбуваються демутацiйнi процеси тсля зняття антропогенного пресу внаслщок створення ПЗ, НПП, БЗ. До таких дшянок належать i територп, де вщобразилася дiя стихшних факторiв (пожеж, повенi тощо), i дiлянки з рiзним ступенем впливу рекреацп.
Мережа ппп повинна також забезпечити спостереження за станом по-пуляцш окремих видiв тварин, тому пробш площi мають охоплювати мюця поширення рiдкiсних та цiнних видiв iз врахуванням рiзних екологiчних умов 1х зростання.
ППП повиннi бути чгтко фiксованi на мiсцевостi системою маркуваль-них знакiв i мати свою нумеращю. Кожна з них включаеться до мережi дшя-нок спостереження. Мюце 11 розташування фжсують на схемi ПЗ, НПП, БЗ. Це ж стосуеться i дшянок, на яких проводить дослiдження iншi оргашзацп. Пересування, змiни нумераци ппп неприпустимi та можуть проводитися лише у виняткових випадках. Тодi площа, яка створюеться, отримуе свш номер, старий номер площi, яка закриваеться, лжвщуеться, а в архiвах ПЗ, НПП, БЗ лишаеться весь матерiал, що стосуеться площi тд цим номером. Щоб запо-б^и плутанинi, новiй ппп не можна присвоювати номер пе1 площi, що лжвь дуеться. Якщо закладаеться зовим нова ппп, то 11 описують, наносять на кар-тографiчну основу. Кшьюсть ппп залежить вiд рiзноманiтностi природних умов i розмiру природно-заповщно! територп, кiлькостi науковцiв, можли-востей дютаватися до площ. Розмiри площ визначаються метою дослщження, типом рослинносп, складнiстю структури ценозiв, але вони мають шдходити для спостережень протягом тривалого часу.
Профiлi та трансекти. ПрофЫ та трансекти закладаються з метою проведення рiзних видiв спостережень - еколопчних, фенологiчних, зооло-пчних тощо - з тим, щоб ними були охоплеш рiзнi геоморфолопчш елемен-
ти екосистем. Бажано, щоб охарактеризованi вище пробш дiлянки розмiщу-валися на профшях або трансектах, що розширить можливост для порiвняль-них дослщжень, комплексного аналiзу динамiки природних комплексiв.
ПрофЫ та трансекти розмежовують стовпами - на вщкритих терито-рiях через 250-500 м, в лiсi та прських умовах - через 100-250 м залежно вiд рельефу i типу лiсу. Бажано проводити картування в певний мюяць за оптимального розвитку.
Висновки. Програма монiторингу передбачае виршення таких зав-
дань:
1) анал1з стану природних та антропогешзованих комплекшв 1 популяцш;
2) вивчення 1 прогнозування динамжи чисельност тварин, ступеня !х впли-ву на бюгеоценози;
3) розроблення оптимальних ршень 1з збереженням рекомендацш та охо-рони як окремих вид1в, так [ популяцш;.
4) розроблення методичних рекомендацш з1 ймов1рного господарського ви-користання окремих компонента екосистем.
Л1тература
1. Карпатський нацюнальний природний парк : монография / за ред. О.1. Киселюка, М.М. Приходька, А.1. Яворського. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Фол1ант", 2009. - 672 с.
2. Киселюк О.1. Методи оцшки стану тварин на природоохоронних територ1ях (на прик-лад1 Карпатського нащонального природного парку) / 0.1. Киселюк, В.Б. Тимочко // Молодь у виршенш регюнальних та транскордонних проблем еколопчно! безпеки : матер. П'ято! М1ж-нар. наук. конф. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2006. - С. 76-80.
3. Л1тописи природи Карпатського нащонального природного парку за 1987-2001 роки. - Т. 1-16. - Рукописи.
4. Лггопис природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 2000. - Кн. 14. - 190 с. - Деп. в Ук-
р1НТЕ1 08.02.01 р., № 0201И004423.
5. Лггопис природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 2001. - Кн. 15. - 200 с. - Деп. в Ук-
р1НТЕ1 02.07.01 р., № 0201И005690.
6. Лггопис природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 2002. - Кн. 16. - 240 с. - Деп. в Ук-
р1НТЕ1 04.04.02 р., № 0202И006043.
7. Лггопис природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 2003. - Кн. 17. - 230 с. - Деп. в Ук-
р1НТЕ1 08.12.05 р., № 0205И007129.
8. Лггопис природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 2004. - Кн. 18. - 222 с. - Деп. в Ук-
р1НТЕ1 08.12.05 р., № 0205И007130.
9. Лггопис природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 2005. - Кн. 19. - 288 с. - Деп. в Ук-
р1НТЕ1 08.12.05 р., № 0205И007128.
10. Лггопис природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 2008. - Кн. 20. - 241 с. - Деп. в Укр1НТЕ1 01.10.08 р., № 0208И005809.
11. Лггопис природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 2008. - Кн. 21. - 344 с. - Деп. в Укр1НТЕ1 01.10.08 р., № 0208И005810.
12. Лггопис природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 2008. - Кн. 22. - 287 с. - Деп. в Укр1НТЕ1 01.10.08 р., № 0208И005811.
13. Лггописи природи. - Яремче : Вид-во Карпат. НПП, 1987-1999. - Кн. 1-13. - Рукописи.
14. Програма Лггопису природи для заповщнигав та нацюнальних природних парив. / за ред. Т.Л. Андр1енко. - К. : Академперюдика, 2002. - 103 с.
15. Филонов К.П. Летопись природы в заповедниках СССР : метод. пособ. / К.П. Филонов, Ю.Д. Нухимовская. - М. : Изд-во "Наука", 1985. - 142 с.
16. Фоновий мошторинг навколишнього природного середовища : монограф1я / за ред. М.М. Приходька. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Фол1ант", 2010. - 324 с.
Киселюк А.И., Тымочко В.Б. Мониторинг фауны на природно-за-поведных территориях
Приведены общие сведения о подходах, объектах наблюдений и программа проведения мониторинговых исследований представителей животного мира на при-родно-заповедных территориях. Рассмотрены методики и методы исследований, сформулированы принципы формирования сети пунктов постоянного наблюдения.
Ключевые слова: мониторинг, фауна, природно-заповедные территории.
Kyselyuk O.I., Tymochko V.B. Fauna monitoring on nature protected
areas
The article provides general information about the approaches, the objects of observation and monitoring program of research by the representatives of the fauna in protected areas. The technique and methods of research are shown. The principles of forming the network of constant surveillance are proposed.
Keywords: monitoring, fauna, nature protected areas.
УДК 630*[531+536] Доц. 1.С. Ыькш1, канд. с.-г. наук;
аспр В.М. Савчин1; гол. тж. В.В. СлижуК
ОСОБЛИВОСТ1 ТОВАРНО1 СТРУКТУРИ МОДАЛЬНИХ БУКНЯК1В БУКОВИНСЬКИХ КАРПАТ
За матерiалами польових дослщжень проаналiзовано товарну структуру мо-дальних букнягав. Встановлено низьку товаршсть запасу букових деревосташв в умовах ДП "Путильське люове господарство", що е наслщком стороннього впливу на !х рют i розвиток тд час здшснення господарських заходiв.
Ключовг слова: товарна структура, варпсна структура, сортиментна структура, модальш буковi деревостани, Буковинськ Карпати.
У межах Чершвецького обласного управлшня люового та мисливсько-го господарства сконцентрована основна частина букових л1ив Буковинських Карпат. У люовому фонд1 тдпорядкованих управлшню державних тд-приемств буков1 люи займають 26 % площ1 вкритих люовою рослиннютю земель. У люовому фонд1 Державного тдприемства "Путильське люове господарство" буков1 люи займають незначт площ1 (1,5 %), але мають важливе ль согосподарське та економ1чне значення. Структура заготовлювано! в них де-ревини включае пиловник (42,3 %), фанерну сировину (7,2 %) та техтчну си-ровину (50,5 %). В умовах цього тдприемства буков1 люи, кр1м експлуата-цшних функцш, виконують також важлив1 для регюну водоохоронш, водоре-гулюкга, Грунтозахист, саттарно-ппешчт та шш1 захист функцп. Беручи до уваги наявний дефщит буково! деревини у структур! люово! продукцп на тдприемств1 постшно здшснюють заходи щодо шдвищення продуктивносп букняюв, розширення перел1ку заготовлюваних сортименпв та збшьшення ефективносп використання деревних ресуршв.
З огляду на назван вище проблеми та особливосп розташування люо-вого фонду ДП "Путильське люове господарство", ми вивчали особливосп товарно1 структури запасу деревини в букових деревостанах, що входять до складу експлуатацшного фонду. Обрат для дослщжень модальт буков1 деревостани зростали в умовах волого! ялиново-ялицево! субучини (С3-яляцБк)
1 НЛТУ Украши, м. Львiв;
2 ДП "Путильський лкгосп"
