CC BY
15
1 2 3 4 5 6 7 8
Helichrysum plicatum DC. 2 3 3 3 3 14 OП
Heliopsis scabra (Dun.) Fern. 3 2 3 3 3 14 OП
Hieracium aurantiacum L. 3 3 3 3 3 15 OП
Hieracium villosum Jacq. 1 1 2 2 2 8 МП
Inula helenium L. 3 3 3 3 3 15 OП
Inula magnifica Lipsky 3 2 3 2 3 13 OП
Inula salicina L. 3 3 3 3 3 15 OП
Leuzea rhapontica (L.) Holub 2 3 3 3 3 14 OП
Liatris spicata (L.) Willd. 2 2 3 3 3 13 OП
Ligulatia dentata (A. Gray) Hara cv. Desdemona 3 2 3 2 3 13 OП
Ligularia dentata (A. Gray) Hara cv. Otello 3 2 3 2 3 13 OП
Ligularia przewalskii (Maxim.) Diels 3 2 3 2 3 13 OП
Leontopodium alpinum Cass. 2 1 3 2 2 10 П
Pyrethrum coccineum (Willd.) Worosch 2 2 3 3 2 12 П
Pyrethrum majus (Dest) 1 3 2 1 3 10 П
Rudbeckia bicolor Nutt. 2 3 3 2 3 13 OП
Rudbeckia hirta L. 3 3 3 2 3 14 OП
Rudbeckia laciniata L. 3 2 3 3 3 14 OП
Scorzonera humilis L. 3 3 3 3 3 15 OП
Silphium perfoliatum L. 3 3 3 3 3 15 OП
Solidago canadensis L. 3 2 3 3 3 14 OП
Solidago x hybrida hort. cv. Dzintra 3 2 3 2 3 13 OП
Tanacetum vulgare L. cv. Crispum 3 3 3 3 2 14 OП
Telekia speciosa (Schreb) Baumg. 3 3 2 2 3 13 OП
Примiтки: OП - особливо пеpспективнi; П - ^pOTe^^rn; МП - мало ^prae^^rn
Таким чином, за комплексом бюлого-господарських ознак бiльшiсть iнтродукованих багаторiчних рослин з родини Лв1егаееае е особливо перспек-тивними в умовах культивування - 63 %; значна частина е перспективними -35 %. Поодинок види е малоперспективш для штродукци в умовах Львова.
Лггература
1. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н.,. Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
2. Былов В.Н., Кариконова Р.А. Методика изучения биолого-хозяйственных свойств перспективных видов// Бюлл. Гл. ботан. сада. - М. - 1978, вып.107. - С. 77-82.
УДК 502.1Магктр Ю.А Ейсмунт - Хмельницький шцюнальний ушверситет
БЮРВНОМАШТТЯ ПРИРОДНИХ ТА КУЛЬТУРНИХ СИЛЬВАЦЕНОЗ1В I ПРОБЛЕМИ РЕ1НТРОДУКЦП РОСЛИН-СИЛЬВАНТ1В У М1СЬК1 ПАРКИ М. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Вивчення видово'1 структури лiсового та паркового фiтоценозiв. Ключов1 слова: фiтоценоз, реiнтродукцiя.
Master's Degree Yu.A. Ejsmunt - Khmelnytsky national university
Biodiversification of connatural and cultivated sylvacenosis and problems of sylvant-plants reintroduction into the park of Khmelnytsky city
Stady of the structure of forest and park phytocenosis. Keywords: phetodenosis, reintroduction.
366
Замввдна справа в Галичиш, на ^дшт та Вoлинi
Парковi фiтоценози, як правило, створюються в типових люорослин-них умовах, характерних для певно! люово! зони. Проте !х розвиток знахо-диться пiд постiйним антропогенним пресом, який тормозить сильватиза-цiйнi процеси i супроводжуеться антропогенiзацiю пiднаметових чагарнико-вих та трав'янистих ярусiв. У зв'язку з цим виникають проблеми рештродук-ци лiсових рослин (парковi фiтоценози).
Методолопчною основою для дослiдження культур-фiтоценозiв е метода порiвняльно! екологи. В умовах комплексно! зелено! зони м. Хмельницького ми пщбрали аналоги, фггоценози, що проростають в умовах свiжо! грабово! дiброви (за П.С. Погребняком - Д2). У примiському лiсi за контроль взята дь лянка дубового насадження ДЛГО "Хмельницькшс" з типовою видовою i прос-торовою структурою (вiк 60-70 рокiв). В аналопчних мiських умовах мюцез-ростання пщбрат парковi фiтоценози парку iм. 500-рiччя м. Хмельницького.
Дослiджувалася видова, еколопчна, популяцiйна та просторова структура люових i паркових фiтоценозiв (за методикою проф. В.П. Кучерявого).
Методи дослщжень: бiометричний, фiтоценологiчний, фенолопчний.
Фiтоценологiчними дослiдженнями, проведеними у згаданих вище на-садженнях, вдалося встановити структуры особливостi природних i культур-них угруповань - мiкроасоцiацiй, яю, враховуючи особливостi формування паркових насаджень, займають невелик дiлянки, а тому !х не можна квалiфi-кувати як повночленш асоцiацi!.
Скорочення: Гкш - гiркокаштан кiнський, Лп.д -липа дрiбнолиста, Кл.п - клен польовий, Бп - береза повисла, Кл.г -клен гостролистий, Бзч -бузина чорна, Ягл -яглиця, Ос.в. - осока волосиста, Р.т. - розрив-трава, Грв -гравшат мюький.
Нас. №1 Гкш+ Лп.д+ Бп+ Кл.г+ Бзч+ Ягл+ Ос.в+ Р.т (парк iм.500-рiччя м. Хмельницького)
Площа дослiджувано! дiлянки - 1500 м .
Видова структура деревостану: 9 дерев пркокаштана кiнського (середня висота - 18 м, середнш дiаметр - 38 см), 3 - липи дрiбнолисто! (середня висо-та - 16 м, середнш дiаметр - 28 см), 1 - берези повисло! (середня висота -20 м, середнш дiаметр - 38 см). У шдлюку один кущ бузини чорно! та один кущ клена гнала; у трав'янистому покривi яглиця звичайна, гравшат мюький, розрив-трава звичайна, кропива дводомна, осока волосиста, купина багатоквггкова, крущата гола, щрцея звичайна, вербозiлля у тдросп рiдко клен гостролистий.
Розглядаючи еколопчну структуру, дослiдили, що пркокаштан кшсь-кий та береза бородавчата - свгглолюбш рослини, ростуть на помiрно воло-гих, слабокислих та кислих грунтах. Трав'яш рослини, таю як розрив-трава звичайна та яглиця звичайна, осока волосиста - тiньовитривалi рослини, що ростуть на слабо кислих та кислих грунтах.
Вивчаючи популяцшну структуру ми охарактеризували рослини за феноритмотипами (за Борисовою): дерева - довготриваловегетуючi з перь одом зимового спокою, трав'янист рослини у генеративному та пост генеративному перюдь
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Проективне покриття верхнього ярусу - 90-95 %, що характеризуе як суцшьне, а проективне покриття трав'яного покриву - 15 % (слабке покриття).
Нас. № 2. Яс.з.+ Бп +Кл.п.+ Ягл +Тр.м+. Р.т+Кр.д+Кв.з+ Ягл+ Тр.в (парк iм. 500-рiччя м. Хмельницького)
Площа дослiджувано! дiлянки - 1500 м .
Видова структура деревостану: 9 дерев ясеня звичайного (середня ви-сота -24 м, середнш дiаметр - 30-40 см), одна береза плакуча (середня висо-та -20-22 м, середнш дiаметр - 20-22 см).
Серед чагарниюв -клен польовий (один кущ), у трав'яному покривi яг-лиця звичайна, гравшат мiський, розрив-трава звичайна, кропива дводомна, осока волосиста, квасениця звичайна, вербозшля монетчасте, рщко - самоЫв ясеня звичайного.
Розглядаючи екологiчну структуру, дослщили, що ясен звичайний та береза повисла - свплолюбш рослини, що ростуть на помiрно вологих, слабокис-лих та кислих грунтах. Всi трав,янi рослини належать до тшьовитривалих видав.
Вивчаючи популяцшну структуру за феноритмотипами: дерева - це довготриваловегетуючi з перiодом зимового спокою, трав'янист рослини знаходяться у генеративному та постгенеративному перюдь
Проективне покриття деревного ярусу - 85 %, а трав'яного покриву -75 %, що свщчить про оптимальну шсолящю шднаметового ярусу.
Нас. №3. Бп +Кл.г.+ Ясз + Ягл +Гр. Р.т (парк iм.500-рiччя м. Хмельницького)
Площа дослiджувано! дшянки - 700 м2.
Видова структура деревостану: 8 дерев берези бородавчасто! (середня висота - 24 м, середнш дiаметр - 20-30 см), 2 дерева клена гостролистого (середня висота -18 м, середнш дiаметр - 30 см), 1 ясеня звичайного (середня висота -16 м, середнш дiаметр - 20-30 см).
Пщ деревним ярусом один кущ бузини чорно!: у трав'янистому покри-вi - яглиця звичайна, гравшат мюький, розрив-трава звичайна, кропива дводомна, осока волосиста, чистотш великий, клопогш европейський.
Розглядаючи еколопчну структуру, встановили, що ясен звичайний та береза повисла - свплолюбш рослини, клен гостролистий - тшьовитривалий, що ростуть на помiрно вологих, слабокислих та кислих грунтах. Чистотш великий та клопогш европейський - тiньовитривалi види, що вщдають перевагу вапняним грунтам.
За феноритмотипами: дерева - довготриваловегетуючi з перюдом зимового спокою, трав'янист рослини знаходяться у генеративному та постгенеративному перюд^ шдрют представлений iматурними особинами.
Проективне покриття деревного ярусу - 60 %, що характеризуеться як ви-соке, проективне покриття трав'яного покриву -85 % (майже суцшьне). 1нсоля-цшний оптимум забезпечений присутнютю серед едифiкаторiв берези повисло!.
Нас. №4 Д.з.+ Гр.+Кл.г.+Лп.д+Ос.в+ Ягл
(ДЛГО "Хмельницькшс)"
2
Площа дiлянки - 1000 м .
368
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
У деревосташ дуб звичайний (90 %) (середня висота -25 м, середнш
дiаметр - 36 см), граб звичайний (10 %о) (середня висота -_м, середнш дь
аметр -_см). Поодиноко клен гостролистий.
У трав'яному покривi осока волосиста, яглиця, папороть чоловiча. У пiдростi рiдко клен гостролистий.
Дуб звичайний - свгглолюбний вид, посухостшкий та солевитрива-лий. Осока волосиста, яглиця, папороть чоловiча -тшьовитриваи види.
Деревнi види - довготриваловегетуючi з перiодом зимового спокою, трав'янист рослини у генеративному та постгенеративному перюда, пiдрiст представлений iматурними особинами.
Проективне покриття - 95 %, (високе), а проективне покриття трав'яного покриву - 10 %, що свiдчить про низьку шсолящю шднаметового простору.
Як показали порiвняльнi дослiдження, у паркових фггоценозах спосте-рiгаються процеси десильватизаци, якi проявляються в агресивному заселен-нi до пiднаметового простору рудеральних трав'янистих видiв.
Зметою збагачення бiорiзноманiття паркових фiтоценозiв рекомендуемо рештродукувати в мiськi зеленi насадження типовi рослини-сильванти: печiночницю звичайну (Hepatica nobilis Mill.), копитняк европейський (Asa-rum europaeum L.), зiрочник люовий (Stellaria nemorum L.), барвiнок трав'янистий (Vinca herbacea Waldst.), купина багатоквггкову (Poligonatum multiflorum L.), якi характеризуются високою декоративнiстю.
Лiтература
1. Кучерявый В.А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 247 с.
2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2001. - 400 с.
УДК 598.2+630.182:5054.05(477.8) А.-Т.В. Башта, канд. бюл. наук -
1н-т екологи Карпат НАН Украти, м. nbßis
ОРН1ТОСУКЦЕС1Я: ЗВ'ЯЗОК 13 СУКЦЕС1СЮ РОСЛИННОСТ1 ТА ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ В1ДТВОРЕННЯ Л1СУ
Висвiтлюeться вплив сукцесп лiсу на формування структури орштоугруповань у ходi вiдтворення мшаного люу (смерека+бук+ялиця) i встановлення ролi nTaxiB протягом цього процесу. Дослщжували на територп Сколiвських Бескидiв (Украшсь-Ki Карпати) у 1996-2004 рр.
Ключов1 слова: орнiтоyгрyповання, вторинна сукцеая, орнiтохорiя, Украшсь-Ki Карпати.
Andriy-Taras Bashta - Institute of Ecology of the Carpathians
Bird succession: the connection with plant succession and the importance
in process of forest restoring
Influence of plant succession on the formation of bird community structures in the restoring of mixed forest (spruce-beech-far forest) and determination of role of birds in this process were investigated on the territory of Skolivski Beskids (Eastern Carpathians) in 1996-2004.
Keywords: bird community, secondary succession, ornithochory, Eastern Carpathians.
