CC BY
22
УкраУнський державний лкотехшчний унiверситет
3. Страхов В.В., Писаренко А.И., Борисов В.А. Глобализация лесного хозяйства. -М.: ВНИНЦлесресурс, 2001. - 400 с.
4. Forest Resources of Europe, CIS, North America, Australia, Japan and New Zealand: Main Report. - New York and Geneva: United Nation, - 2000. - 448 pp.
5. II Pan-European Ministerial Conference on Protection of Forest in Europe. - Helsinki, 1993. - 264 pp.
6. Rametsteiner E. Sustainable Forest Management Certification. Frame Condition, Se-signs and Impact Assessment. - Vienna: Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe Liaison Unit Vienna, 2000. - 200 pp.
7. Кравець П.В., Лакида П.1., Швиденко А.З. Парадигма стшкого розвитку i бюс-ферно'1 ролi лiсiв Украши// Наук. вюник НАУ. - К.: НАУ. - 1999, вип. 17. - С. 80-87.
УДК 630* 232.11 Ст. викл. Р.М. Гречаник, канд. с.-г. наук;
доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; студ. М.М. Лковий - УкрДЛТУ
Б1ОМЕТРИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 М1НЛИВОСТ1 ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУР БУКА Л1СОВОГО (FAGUSSILVATICA L.) НА РОЗТОЧЧ1
Проведено дослщження бюметричних особливостей мшливосп географiчних культур бука люового на Розточч^ що дасть змогу детальнiше розкрити особливосп 1х росту i розвитку.
Ключов1 слова: грунт, властивостi, географiчнi культури, бук лiсовий.
Senior teacher R.M. Grechanyk; doc. H.H. Hrynyk;
stud. M.M. Lisovyy - USUFWT
Biometrical features of variability of geographic silve culture of the beech of forest (Fagus silvatica l.) in Rostochya
By the authors were conducted the investigation biometrical features of variability of geographic silve culture of the beech of forest in Rostochya. Which will help in detail disclose the peculiarity of its grow and development.
Kay words: soil, property, geographic silve culture, beech of forest.
Значш вщмшносп у рост та розвитку деревних рослин одного виду спричинеш, в першу чергу, вщмшностями конкретних умов !х зростання. Ще в минулому стор1чч1 лшвники помнили, що при використанш для вирощування люу насшня, яке походить з шших райошв, результати часто були негативни-ми. Виникла необхщшсть вивчення виду, як складно! системи форм генотишв, що дозволило би диференцшовано шдшти до перекодування насшня з одних географ1чних райошв у шшь Основою виршення цих питань стали дослщи з географ1чними культурами*, 1стор1я вивчення яких нараховуе вже понад 150 роюв. Значний внесок в теорда i практику закладання географ1чних культур деревних порщ, в розробку схем люонасшневого районування внесли: М.К. Турський, А.Н. Соболев, В. Д. Опевський, С. А. Самофал, А.1. Колесшков, П.К. Фальковський, Ф.1. Фомш, В.М. Обновленський, М.М. Вересш, В.Ф. Пра-вдш, П.1. Войгаль i ш. Дослщження цих вчених показали неоднорщшсть генотипу деревних рослин одного виду при зростанш в рiзних кшматичних умо-вах, пояснили характер реакци рослин на змiну зовнiшнього середовища. У наш час роботи iз закладання i вивчення географiчних культур ще бщьше ак-
* якщо за основу розподшу виду на культури беруть географ1чт обласп, тод говорять про географ1чт культури [4].
236
Стан i тенденци розвитку лшвничоТ освiти, науки та лкового господарства в УкраТш
тишзувались. Крiм типових бiометричних вимiрювань у географiчних культурах, все ширше проводить фiзiолого-бiохiмiчнi дослщження, як дають змогу вiдкрити внутрiшнi особливостi росту i розвитку рiзних клiматипiв. Ставиться питання про проведення в цих культурах гiбридизацiйних робiт i створення на !х базi пбридно-на^нневих дшянок, як можуть вiдiграти важливу роль у щд-вищеннi продуктивност люових насаджень [1].
Постановка задач1
Для того, щоб зрозумiти всю складтсть процесiв у лiсовому насад-жент, необхщно глибоко i всебiчно вивчити взаемовщносини всiх його ком-понепив. Тому ми провели дослiдження бюметричних параметрiв географiч-них культур бука л^ового, оскшьки вони е основними показниками процесiв росту i розвитку рослин.
Об'екти досл1джень
Географiчнi культури бука лiсового закладенi пiд керiвництвом проф. Г.Т. Криницького весною 1995 року в Страдчiвському навчально-виробничо-му лiсокомбiнатi УкрДЛТУ в рамках мiжнародноl програми "Оценка генетич-них ресур^в бука у Gвропi". Координуеться програма 1нститутом люово! генетики (Шмеччина). У спiльному експериментi беруть участь 23 европейськ кра1ни, в тому чи^ - Укра1на. В украшськш частинi експерименту представлено 13 провшенцш бука, 1 популяция з Молдови та 56 походжень з Центрально!, Захщно! та Швденно! Gвропи. Географiчнi координати мiсця посадки: географiчна широта 49'55, довгота 23'42. Висота 330 м н.р.м. Посадка здшснена на вершинi плато на зрубi букового лiсу (Carpineto-Fageta). Кожна з провiненцiй висаджена в трьох блоках у трикратнiй повторност (рис. 1).
125м
Ч г
к 110м г I
III II А 1 1 110м г
250м
Середня вщстань мгж рядами дерев = 2,45м Середня вщстань мгж деревами в ряд! = 1,26м Рис. 1. Схема розм^ення провшенцш бука лшового
Основт ктматичт характеристики дшянки: середньорiчна температура - +7,6°С, середня температура найтеплшого мiсяця - +18°С, середня температура найхолоднiшого тсяця - -3,7°С, рiчнi опади - 660 мм. Тривалють ве-
2. Лiсовi культури та фiтомелiорацiя
237
УкраТнський державний лкотехшчний ун1верситет
гетативного перюду - 212 дшв, сумарна середня температура (за перюд тра-вень-червень) 2400°С, юльюсть опад1в за вегетацшний перюд - 400 мм [3].
Географ1чш культури бука зростають на Ырому люовому шдзолисто-му грунть Опис генетичних горизонт1в та морфолопчних ознак кожного 1з них, дослщження агрох1м1чних властивостей Грунт1в формуе уяву про весь вертикальний профшь грунту, визначае люорослинш властивост грунпв та показуе вплив едаф1чного фактора на ценотичш зв'язки м1ж компонентами дослщжуваних географ1чних культур [2].
Методика дослвджень. При проведенш дослщжень було використано методики, загально прийнят у люовш таксацп при проведенш статистичного анашзу польових матер1ал1в.
Результати дослвджень. При проведенш дослщжень параметр1в дерев у географ1чних культурах було проведено таю обм1ри дерев: д1аметр корене-во1 шийки, д1аметр на висот 1,3 м (там де е), висота стовбура, прирют у висо-ту за останнш вегетацшний перюд та д1аметр крони. Для вс1х цих параметр1в були визначеш середш, максимальш { мш1мальш значення, значення моди та мед1ани, значення сигми коефщ1ента вар1ацп, а також значення коефщ1ента кореляцп м1ж рядами значень цих показниюв. Результати обчислень приведено в табл. 1.
Табл. 1. Параметричш показники дерев бука ярового на пробних площах та
статистичний аналiз отриманих даних
№ дерева Дiаметр коренево! шийки, см Дiаметр на висот 1,3 м, см Дiаметр крони, м Приршт у висоту за останнш рш, см Висота, м
тах 7,38 4,7 2,84 9,28 9,72
min 1,13 0,08 0,04 0,19 1,11
тед 3,4 1,51 0,87 1,22 2,25
тод 3,15 1,41 0,76 0,94 2,1
середне значення 3,6 1,8 0,9 1,3 2,4
сигма 1,13 0,95 0,37 0,59 0,68
варiацiя 30,99 54,26 39,79 45,28 28,61
Значення коефiцiентiв варiацil
Дiаметр коренево! шийки, см 1,000 0,892 0,698 0,389 0,796
Дiаметр на висот 1,3 м, см - 1,000 0,765 0,312 0,805
Дiаметр крони, м - - 1,000 0,265 0,693
Прирiст у висоту за останнiй рiк, см - - - 1,000 0,370
Висота, м - - - - 1,000
Висновки. За результатами кореляцшного анашзу можна зробити таю висновки: висока тюнота зв'язку спостер1гаеться м1ж д1аметром на висот ко-ренево! шийки та д1аметром на висот 1,3 м { висотою дерева; м1ж висотою на висот 1,3 м та д1аметром крони { висотою дерева. Середнш стушнь тюноти зв'язку вщзначаеться м1ж рядами значень д1аметра на висот коренево! шийки
238
Стан 1 тенденци розвитку лшвничоТ осв1ти, науки та л1сового господарства в УкраТш
та дiаметром крони; дiаметром крони та висотою дерева. Низький CTyniHb зв'язку характерний для рядiв значень прирос™ за останнiй вегетацiйний пе-рюд та рештою параметрiв дерев. Це зумовлено тим, що лiсовi культури, що дослщжувалися, мають рiзне походження i тому рiзним чином реагують на нашi клiматичнi умови. На жаль, поки що нам не вдалося знайти даних щодо походження кожно! окремо! особини, тому такий показник, як прирют за ос-таннiй вегетацiйний перiод, що е дуже лабiльний i залежить вщ цiлого комплексу чинникiв, на сьогодш потрiбно розглядати iз врахуванням походження дерева, тобто генетично! передумови щодо росту та розвитку. У майбутньому, за умови визначення походжень дерев, що дослщжувалися, можна буде провести аналiз !х росту та розвитку в умовах Розточчя за окре-мими рядами значень показниюв.
Перспективш напрямки роботи. З метою проведення подальшо! гене-тико-селекцшно! роботи з географiчними культурами бука люового на Роз-точчi ми запланували морфолого-анатомiчнi, фiзiолого-бiохiмiчнi дослщжен-ня та карюлопчний аналiз цих деревних рослин.
Лггература
1. Герушинский З.Ю., Криницкий Г. Т., Гут Р. Т., Божок А.А. Географические культуры сосны обыкновенной на Львовском Розточье. - Львов: ЛЛТИ, 1983. - 47 с.
2. Гречаник Р.М., Марутяк С.Б., Лковий М.М. Фiзико-хiмiчнi властивосп грунпв географiчних культур бука люового (Fagus silvatica L.) на Розточч^/ Наук. вiсник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.1. - С. 15-20.
3. Короткий пут1вник по науково-дослщних об'ектах. - Львiв: УкрДЛТУ, 1995. - 48 с.
4. Ромэдэр Э., Шёнбах Г. Генетика и селекция лесных пород: Пер. с нем. - М.: Сель-хозиздат, 1962. - 268 с.
2. Лiсовi культури та ф^омелшращя
239
