CC BY
23
Науковий BiCHHK, 2004, вип. 14.1
3. Криницький Г.Т. Про методику використання електроф1з1олог1чних показниюв для визначення життездатносп деревних рослин// Лкове господарство, лкова, паперова i де-ревообробна промисловкть. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1992, вип. 23. - С. 3-10.
4. Криницький Г.Т. Морфоф1зюлопчт основи селекцп деревних рослин. Автореф. дис... докт. бюл. наук. - К., 1993. - 46 с.
5. Мальцев Г.А. Оценка жизнеспособности сосны электрофизиологическим и визуальным методом// Матер. 10 науч. конф. аспирантов и науч. сотр. ВНИИ лесовод. и механиз. лес. х-ва. Пушкино 1 апр. 1987 г. - М., 1987. - С. 195-198.
6. Mac Dougall R.G., Maclen D.A., Thomson R.G. The use of electrical capacitance to determine growth and vigor of spruce and fir trees and stands in New Brunswick// Can. J. Forest Res., 1988, № 5. - P. 587-594.
7. Mac Dougall R.G., Thomson R.G., Harald P. Stem electrical caraccitanceand resistance measurements and relanend to total foliar biomass of balsam fir trees// Can. J. Forest Res.,1987, № 9. - P. 1070-1074.
УДК630*232.11: 630*165.62: 630*161.051 Доц. P.M. Гречаник, канд. с.-г. наук;
асист. С.Б. Марутяк, канд. с.-г наук; студ. М.М. Лгсовий - УкрДЛТУ
Ф13ИКО-Х1М1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ГРУНТ1В ГЕОГРАФ1ЧНИХ КУЛЬТУР БУКА Л1СОВОГО (FAGUS SILVATICA L.) НА
РО3ТОЧЧ1
Дослщжено ф!зико-х1м1чт властивоеп груипв географ1чних культур бука лко-вого на Розточч^ що дасть змогу детальтше розкрити особливоеп !х росту i розвитку.
^ronoBi слова: грунт, властивосп, географiчнi культури, бук лковий.
Doc. R.M. Grechanyk, assist. Marutiak S.B., stud. M.M. Lisoviy - USUFWT
Phisical-chemical property of soil of Geografic culture of the beech of forest (Fagus Silvatica L.) in Rostochya
By the authors were conducted the investigation of physical - chemical property of soil of geographic culture of the beech of forest in Rostochya. Which will help in detail disclose the peculiarity of its grows and development.
Kaywords: soil, property, geographic culture, beech of forest.
Значш вщмшносп у росп та розвитку деревних рослин одного виду викликаються, у першу чергу, вщмшностями конкретних умов 1х зростання. Ще в минулому сторiччi лiсiвники помнили, що при використанш для виро-щування лiсу насшня, яке походить з шших райошв, результати часто були негативними. Виникла необхщшсть вивчення виду, як складно! системи форм генотишв, що дозволило би диференцшовано шдшти до перекодування насшня з одних географiчних райошв в шшь Основою виртення цих питань стали дослщи з географiчними культурами*, iсторiя вивчення яких нараховуе вже понад 150 ромв. Значний внесок у теорш i практику закладання геогра-фiчних культур деревних порщ, в розробку схем лiсонасiнневого районуван-ня внесли: М.К. Турский, А.Н. Соболев, В.Д. Опевський, С.А. Самофал, А.1. Колеснiков, П.К. Фальковський, Ф.1. Фомiн, В.М. Обновленський, М.М. Ве-ресiн, В.Ф. Правдiн, П.1. Войгаль i iн. Дослiдження цих вчених показали не-
якщо за основу розподшу виду на культури беруть географiчнi областi, тодi говорять про географiчнi культури [7].
1. Лкове та садово-паркове господарство
15
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
однородность генотипу деревних рослин одного виду при зростанш в р1зних кшматичних умовах, пояснили характер реакцп рослин на зм1ну зовшшнього середовища. У наш час роботи з закладання 1 вивчення географ1чних культур ще бшьше актив1зувались. Кр1м типових бюметричних вим1рювань у геогра-ф1чних культурах, все ширше проводять ф1зюлого-бюх1м1чш дослвдження, як1 дозволяють в1дкрити внутр1шш особливосп росту 1 розвитку р1зних кл1-матишв. Ставиться питання про проведення в цих культурах пбридизацшних робгг 1 створення на Гх баз1 пбридно-насшневих дшянок, як1 можуть в1д1грати важливу роль у п1двищенн1 продуктивности л1сових насаджень [3].
Постановка задач!. Для того, щоб зрозушти всю складность процес1в у л1совому насадженш, необх1дно глибоко 1 всеб1чно вивчити взаемов1дноси-ни вс1х його компонентов. Тому ми провели досл1дження ф1зико-х1м1чних властивостей грунтов географ1чних культур бука л1сового, оск1льки деревн1 рослини живляться шляхом ф1зико-х1м1чних процес1в 1 саме в1д цих процес1в залежить Гх р1ст 1 розвиток.
„ 125 м _ <---► I Г/
к 110 м 1 к '-'гр4 грЮ '-' □□■рз п>9
'-'гр2 Гр8 '-' 1 |ф' П-7 1И ТЧ 1 110 м
250 м
\
Умоет позначення: рп - грунтовий розр1з №п ~ Середня в1дстань м1ж рядами дерев = 2,45 м ~ Середня в1дстань м1ж деревами в ряд1 = 1,26 м
Рис. 1. Схема розмщення Грунтовых розртв
Об'екти дослщжень. Географ1чн1 культури бука л1сового закладен1 п1д кер1вництвом проф. Г.Т. Криницького весною 1995 року у Страдч1всько-му навчально-виробничому люокомбшал УкрДЛТУ в рамках м1жнародно! програми "Оценка генетичних ресурсов бука в Сврош". Координуеться прог-рама 1нститутом л1сово! генетики (Н1меччина). У спшьному експеримент1 бе-руть участь 23 европейськ1 краГни, в тому числ1 - УкраГна. В украГнськш час-тин1 експерименту представлено 13 провешенцш бука, 1 популяция з Молдо-ви та 56 походжень з Центрально!, Зах1дно1 та Швденно! Свропи. Географ1чн1 координати м1сця посадки: географ1чна широта 49'55, довгота 23'42. Висота н.р.м. 330 метр1в. Посадка здшснена на вершин1 плато на зруб1 букового л1су
16
Зб1рник науково-техшчних праць
Наукрвий вкник, 2004, вип. 14.1
(Carpineto-Fageta). Koжнa з пpoвeнieнцiй виcaджeнa в тpьox блoкax y тpик-parniñ пoвтopнocтi (див. pиc. 1).
Оетовш клiмaтичнi xapaктepиcтики дiлянки: cepeдньopiчнa тeмпepa-тypa 7,6 °C, cepeдня тeмпepaтypa нaйтeплiшoгo мicяця +18 °C, cepeдня тeмпe-paтypa нaйxoлoднiшoгo мicяця -3,7 °C, piчнi oпaди - 660 мм. Tp^amc^ вeгe-тaтивнoгo rop^y - 212 днiв, cyмapнa cepeдня тeмпepaтypa (зa пepioд тpa-вeнь-чepвeнь) 2400 °C, кiлькicть oпaдiв зa вeгeтaцiйний пepioд - 400 мм [5].
Meтoдикa дocлiджeнь. Для дocлiджeння фiзикo-xiмiчниx влacтивocтeй rpyнтiв, нa якж зpocтaють гeoгpaфiчнi кyльтypи, 6уло зaклaдeнo 10 rpyero-виx poзpiзiв i зpoблeнo oпиc rpyнтoвиx пpoфiлiв зa зaгaльнoпpийнятими мeтo-дикaми [4].
Bизнaчeння xiмiчниx влacтивocтeй rpyнтy викoнyвaлocь зa CTa^;ap-тними мeтoдикaми [1, 2, 6]:
• вмкт гyмycy - зa I. Tюpiним;
• eMparam aзoт - диcyльфoфeнoлoвим мeтoдoм;
• pH (1н. KCl) - пoтeeцioмeтpичeим мeтoдoм;
• pyxoмi фopми фocфopy i к&тю - зa мeтoдoм Kipcaeoвa.
Peзyльтaти дocлiджeнь. З мeтoю визнaчeнeя лicopocлинниx влacтивoc-тeй rpyнгiв тa вивчeнeя впливу eдaфiчнoгo фaктopa нa цeнoтичнi зв'язки мiж кoмпoнeнтaми дocлiджyвaниx гeoгpaфiчниx кyльтyp ми пpoвeли дocлiджeнeя 10 зaклaдeниx rpyнтoвиx poзpiзiв, зa якими зpoблeнo oпиc rpyнтoвиx пpoфiлiв зa гeнeтичними гopизoнтaми тa мopфoлoгiчними oзнaкaми кожного iз гopизoнтiв:
[pyнmoвuй npoфiль Ж 1
П^стилта, лиcтя бyкa, топол1 тpaв'яeиx porara, cipий, пyxкa, пфи вщ-cyтei, cyxa.
Гyмycoвий, тeмeo-cipий, плитчacтa, пyxкий, тoeкoпopиcтий, cyпicoк, cвiжий, пocтyпoвий.
Eлювiaльeий, кopичeeвий, плитчacтa, щшьеий, тoeкoпopиcтий, тpiщи-eyвaтий, пicoк, пpиcипки, cвiжий поступовий.
Iлювiaльeий, жoвтo-кopичeeвий, глибчacтa, дyжe щшьеий, we^^i-щиeyвaтий, пicoк, cyxий, поминай.
H0 (0-3) H (3-5) E (5-47) I (47-83)
P (83 i)
H0 (0-3) H (3-7) HE (7-10) E(10-48)
I (48 i)
H0 (0-2) H (2-5)
tpyнmoвuй npoфiль Ж 2
П^стилта, ciprä, листки буга, вepби, тpaв'яeиx pocrae, пyxкa, пфи вщ-cyтei, cyxa.
Гумушвий, тeмeo-cipий, плитчacтa, щшьеий, WH^mp^ra^ тoeкoтpi-щиeyвaтий, cyпicoк, пpимaзки, cвiжий, пocтyпoвий. Гyмycoвo-eлювiaльeий, жoвтo-cipий, плитчacтa, щшьеий, тoeкoтpiщи-eyвaтий, пicoк, cвiжий, помиеий.
Eлювiaльeий, жoвтo-кopичeeвий, плитчacтa, щiльeий, WH^mp^ra^ пicoк, пpиcипки, cyxий, пocтyпoвий.
Iлювiaльeий, бypo-кopичeeвий, глибчacтa, щiльeий, тoeкoпopиcтий, ^теипки, кaмieeя, cyxий, пocтyпoвий.
[pyнmoвuй npoфiль Ж 3
П^стилта, cвiтлo-cipий, отад бyкa, вepби, oжиea, тpaв'яeиx pocrae, пyxкa, гiфiв eeмa, cyxa.
Гумушвий, тeмeo-cipий, плитчacтa, пyxкий, тoeкoпopиcтий, тpiщиey-вaтий, cyпicoк, cвiжий, пoмiтeий.
1. Лicoвe та caдoвo-пapкoвe гocпoдapcтвo
17
У^а^^кий дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
E (5-38) EI (38-56) I (56 i)
Ho (o-3) H (3-6) E (6-22) EI (22-45) I (45 i)
Ho (o-3) H (3-7) E (7-46) I (46-81 i)
Ho (o-4)
H (4-7)
E (7-34)
EI (34-47) I (47-76 i)
Ho (o-3) H (3-6) HE (6-12) E (12-59) I (59-9o i)
Ho (o-3) H (3-5)
Eлювiaльний, жoвтo-кopичнeвий, плитчacтa, щшьний, тoнкoтpiщинyвa-тий, шток, пpимaзки, cyxий, пocтyпoвий.
Eлювiaльнo-iлювiaльний, кopичнeвий (плямиcтий), глибчacтa, щiльний, шток, пpимaзки, cyxий, пocтyпoвий.
Iлювiaльний, ipжaвo-кopичнeвий, плитчacтa, щiльний, пicoк, пpимaзки, гамшня, cyxий, пoмiтний.
fpyнmoeuй npoфiль M 4
П^стилта, cipa, oпaд буга, вepби, бepeзи, тpaв'яниx pocлин, oжинa, пyx-кa, гiфи вi1дcyтнi, cyxa.
Гyмycoвий, тeмнo-cipий, плитчacтa, пyxкий, тон^^р^тей, cyпicoк, пpиcипки, cвiжий, пocтyпoвий.
Eлювiaльний, жoвтo-кopичнeвий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиcтий, тoнкoтpiщинyвaтий, cyпicoк, cвiжий, пocтyпoвий.
Eлювiaльнo-iлювiaльний, кopичнeвий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиc-тий, шток, cyxий, пocтyпoвий.
Iлювiaльний, бypий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиcтий, тoнкoтpiщи-нyвaтий, шток, cyxий, пocтyпoвий.
fpyнmoeuй npoфiль M 5
П^стилта, кopичнeвo-cipий, oпaд буга, бepeзи, тpaв'яниx pocлин, пyxкa, e пфи, cвiжий, пoмiтний.
Гyмycoвий, cвiтлo-cipий, глибчacтa, пyxкий, тoнкoпopиcтий, тpiщинy-вaтий, cyпicoк, пpиcипки, вoлoгий, пoмiтний.
Eлювiaльний, cвiтлo-кopичнeвий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиcтий, шток, пpиcипки, cвiжий, пoмiтний.
Iлювiaльний, тeмнo-кopичнeвo-бypий, плитчacтa, дyжe щiльний, тон-кoтpiщинyвaтий, пicoк, пpиcипки, cyxий.
fpyнmoeuй npoфiль M б
П^стилта, cвiтлo-cipий, oпaд бyкa, вepби, oжини, e пфи, пyxкa, cвiжa, пocтyпoвий.
Гyмycoвий, тeмнo-cipий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиcтий, cyпicoк, пpимaзки, cвiжий, пocтyпoвий.
Eлювiaльний, жoвтo-кopичнeвий, плитчacтa, тoнкoтpiщинyвaтий, дyжe щiльний, пicoк, ^теипки, cвiжий, пocтyпoвий.
Eлювiaльнo-iлювiaльний, бypo-кopичнeвий, annraacra, дyжe щiльний, тoнкoпopиcтий, пicoк, cвiжий, пocтyпoвий.
Iлювiaльний, ipжaвo-кopичнeвий, плитчacтa, щшьний, ^жижи, cвiжий.
Ipyнmoeuй npoфiль M 7
П^стилта, cвiтлo-cipий, oпaд буга, вepби, бepeзи, тpaви, oжини, e пфи, пyxкa, cвiжa, пocтyпoвий.
Гумушвий, тeмнo-cipий, плитчacтa, пyxкий, пopиcтий, тoнкoтpiщинy-вaтий, cyпicoк, пpиcипки, cвiжий, пocтyпoвий.
Гyмycoвo-eлювiaльний, жoвтo-cipий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиc-тий, cyпicoк, пpиcипки, cвiжий, ^мутовий.
Eлювiaльний, жoвтo-кopичнeвий, плитчacтa, щiльний, тoнкoтpiщинyвa-тий, пicoк, пpимaзки, cвiжий, тминий.
Iлювiaльний, тeмнo-кopичнeвий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиcтий, пicoк, cвiжий.
fpyнmoeuй npoфiль M S
П^стилта, cвiтлo-cipий, oпaд буга, бepeзи, тpaв'яниx pocлин, oжини, e пфи, пyxкa, cвiжa, пoмiтний.
Гумушвий, тeмнo-cipий, плитчacтa, пyxкий, пopиcтий, тoнкoтpiщинy-вaтий, cyпicoк, пpиcипки, cвiжий, тминий.
18
Збipник наyкoвo-тexнiчниx пpаць
^укрвий вкник, 2004, вип. 14.1
Eлювiaльний, cвiтлo-кopичнeвий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиcтий, тpiщинyвaтий, cyпicoк, пpиcипки, cвiжий, пocтyпoвий. Iлювiaльний, кopичнeвий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиcтий, шток, cвiжий, пocтyпoвий.
[pунmoeuй npoфiль Ж 9
П^стилта, cipий, oпaд буга, вepби, тpaв'яниx pocлин, мaлини, oжини, бepeзи, e гiфи, пyxкa, вoлoгa.
Гyмycoвий, чopний, плитчacтa, пyxкий, тoнкoпopиcтий, cyчинкa, вoлo-гий, пocтyпoвий.
Eлювiaльний, тeмнo-cipий, плитчacтa, пyxкий, тoнкoпopиcтий, cymco^ пpиcипки, вoлoгий, пocтyпoвий.
Iлювiaльний, cipo-кopичнeвий, плитчacтa, щiльний, тoнкoпopиcтий, тpi-щинyвaтий, cyпicoк, cвiжий.
fpунmoeuй npoфiль Ж 10
П^стилта, cвiтлo-cipий, oпaд буга, вepби, бepeзи, тpaв'яниx pocлин, oжини, пyxкa, гiфи вi1дcyтнi, вoлoгa, пocтyпoвий.
Гyмycoвий, тeмнo-cipий, плитчacтa, пyxкий, тoнкoпopиcтий, тpiщинy-вaтий, cyчинкa, пpиcипки, вoлoгий, пocтyпoвий. Eлювiaльний, тeмнo-кopичнeвий, плитчacтa, пyxкий, тoнкoпopиcтий, cyглинoк, cвiжий, пocтyпoвий.
Iлювiaльний, кopичнeвo-cipий, глибчacтa, щiльний, тoнкoпopиcтий, тoнкoтpiщинyвaтий, пicoк, cвiжий.
Для тсгс, щсб тoчнiшe визнaчити xapaктep rpyнтoyтвopeння тa тип rpyнтiв гeoгpaфiчниx кyльтyp бум лicoвoгo na Poзтoччi ми пpoвeли дселщ-жeння aгpoxiмiчnиx влacтивocтeй фунив (див. тaбл. 1).
Табл. 1. Aгpoxiмiчнi eлacmueocmi tpунmie гeoгpaфiчнux кульmуp
E (5-43) I (43-79 i)
H0 (0-3) H (3-7) E (7-50) I (50-76 i)
H0 (0-3) H (3-7) E (7-50) I (50-76 i)
№ п/п Грунтовий пpoфiль № Haзвa фун-тoвoгo го-pmorny pH (KCl) Вмкт гyмycy, % Вмкт y 100 г rpyrny, мг
NO3 P2O5 K2O
1 2 3 4 5 6 7 8
1 1 H 3.83 2,3 0,21 16,46 69,2
2 E 4.25 1,2 0,175 5,0 30,4
3 I 4.31 2,6 0,105 14,31 35,2
4 IP 4.55 0,86 0,14 43,39 68,2
5 P 4,55 0,28 0,105 22,56 45,2
6 2 H 3,74 2,1 0,14 4,2 24,4
7 E 4,24 0,29 0,105 2,8 18,2
S I 4,20 0,4 0,105 3,0 62,2
9 3 H 3,76 1,59 0,14 4,2 45,2
10 E 4,19 0,4 0,105 13,88 10
11 EI 4,13 0,2 0,105 1,7 11,8
12 I 4,25 1,81 0,175 2,55 41,6
13 4 H 4,72 4,6 0,21 13,1 38,2
14 E 4,07 4,1 0,21 2,5 17,2
15 I 4,32 1,1 0,21 5,5 7,2
16 IP 4,43 0,7 0,175 3,6 3,6
17 P 4,43 0,5 0,14 1,7 2,84
18 5 H 3,63 9,1 0,475 7,0 21,6
1. Л^ве Ta caдoвo-пapкoвe гocпoдapcтвo
19
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
1 2 3 4 5 6 7 8
19 Е 4,22 1,3 0,21 7,9 7,12
20 6 Н 3,83 9,5 0,39 5,0 48,8
21 Е 4,29 2,8 0,245 4,6 21,6
22 Е1 4,31 1,9 0,175 8,5 8,98
23 I 4,42 2,07 0,07 15,6 9,6
24 I 4,31 0,84 0,105 8,7 13
25 7 Н 3,98 1,5 0,14 3,8 18,2
26 НЕ 4,25 0,98 0,14 5,5 13
27 Е 4,26 0,78 0,175 14,74 11,8
28 I 4,37 0,47 0,07 2,8 41
29 8 Н 3,63 4,5 0,14 6,5 35,2
30 Е 4,25 1,7 0,175 4,6 15,2
31 9 Н 3,86 5,0 0,105 8,4 39
32 Е 4,11 4,1 0,14 8,7 18,2
33 I 4,15 5,7 0,14 19,1 13
34 10 Н 3,65 2,6 0,245 17,33 27,2
35 Е 4,02 2,3 0,21 8,7 14
36 I 4,16 3,1 0,14 18,7 36,2
Висновки. Опис грунтових горизонлв становить уяву про весь верти-кальний профшь грунту 1 дае шдставу вважати, що географ1чш культури бука зростають на с1рому люовому шдзолистому грунта.
Перспективш напрямки роботи. 3 метою проведения подальшо! гене-тико-селекщйно1 роботи з географ1чними культурами бука люового на Розточч1 ми запланували проведення бюметричних вишрювань, морфолого-анатом1чш та ф1зюлого-бюх1м1чш дослщження 1 карюлопчний анал1з цих деревних рослин.
Лггература
1. Александрова Л.И., Найдёнова О.А. Лабораторно-практические занятия по почвоведению. - Л.: Агропромиздат, 1986. - 295 с.
2. Аринумкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во МГУ, 1970. - 487 с.
3. Герушинский З.Ю., Криницкий Г.Т., Гут Р.Т., Божок А.А. Географические культуры сосны обыкновенной на Львовском Розточье. - Львов: ЛТИ, 1983. - 47 с.
4. Дида А.П., Геник Я.В., Хосцький П.Б., Бондаренко В.Д. Дослщження грунпв в польових умовах. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1999. - 34 с.
5. Короткий путвник по науково-дослщних об'ектах. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1995. - 48 с.
6. Практикум по агрохимии/ А.С. Радов, И.В. Пустовой, А.В. Корольков. Под ред. И.В. Пустового. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1985 - 312 с.
7. Ромэдэр Э., Шёнбах Г. Генетика и селекция лесных пород: Пер. с нем. - М.: Сель-хозиздат, 1962. - 268 с.
УДК 630*905:630*63 Асист. Ю.Й. Каганяк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
СТАТИСТИЧНА ОЦ1НКА СТРУКТУРИ Л1СОВОГО ФОНДУ УКРА1НИ
На основ1 шформацп, отримано'1 внасл1док проведення державного л1сового кадастру, анал1зуеться розпод1л площ1 за категор1ями захисност1 в межах I групи л1с1в. Розраховано питому вагу кожно' ¡з розглянутих категор1й у лковому фонд1 л1согос-
20
Зб1рник науково-техн1чних праць
