CC BY
30
О. А. Балабак УДК 631.354.2:632.945:631.811.98:633.16
кандидат с.-г. наук, завiдувач вiддiлу генетики, селекцй' та репродуктивноТ бiологü' рослин
Нацiонального дендрологiчного парку «Софпвка» НАН УкраТ'ни O.A.Balabak@mail.ru
В. В. Любич
кандидат с.-г. наук, доцент Уманського нацiонального ушверситету садiвництва LyubichV@gmail.com
БЮЛОПЧНА ЦIННIСТЬ БГЛКА ФУНДУКА ЗАЛЕЖНО ВIД СОРТУ
Анота^я. Наведено результати досл/джень вм/сту б/лка, основних ам/нокислот у гор/хах фундука залежно в/д сорту, коефiцieнт ефективност метабол'/зац// ессенц/альних ам/нокислот та /х б/олог/чна ц/нн/сть. Встановлено, що фундук характеризуeться високим вм/стом б/лка. Проте змiнюeться в широкому д/'апазон/' - в/д 16,7 % у гор/ха сорту Степовий становив до 20,8 % у сорту Mорозiвський.
1з ессенц/альних ам/нокислот найб/льше метиться лейцину, вм/ст якого в/д 8,8 г/кг у гор/ха сорту Степовий до 13,3 г/кг у гор/ха сорту Украина - 50. Вм/ст вал/ну був найменшим у гор/ха фундука сорту Степовий, а найб/льшим у сорту Mорозiвський - 10,2 г/кг. Вм/ст фен/лалан/ну змiнюeться в/д 5,5 г/кг у сорту Степовий до 8,4 г/кг у сорту Дох/дний i Tрапезунд, а /золейцин - в/д 3,6 г/кг у сорту Степовий до 8,6 г/кг у сорту Mорозiвський. Найменше в гор/ха фундука м/стилось мет/он/ну (0,1-0,3 г/кг) та триптофану (0,1-0,2 г/кг) незалежно в/д сорту.
У складi зам/нних ам/нокислот найб/льше було глютам'/ново/ кислоти - в/д 47,2 г/кг у гор/ха сорту Давид/вський до 56,9 г/кг у гор/ха сорту Mорозiвський. Арг/н/ну та аспараг'/ново/ кислоти було менше, вм/ст яких iстотно змiнюeться в/дпов/дно в/д 18,4 г/кг гор/ха фундука у сорту Веселобоковенський до 24,9 г/кг у гор/ха сорту Долинський та в/д 15,0 г/кг у гор/ха сорту Веселобоковенський до 21,8 г/кг у гор/ха сорту Mорозiвський. Найменше м/стилось цистину -в/д 0,6 г/кг до 3,5 г/кг залежно в/д сорту фундука.
Найнижчий коефiцieнт метабол'/зац// ефективностi ессенц/альних ам/нокислот у гор/ха фундука сорту Степовий - 0,28, а найвищий у гор/ха сорт/в Укра/на - 50 i Tрапезунд - 0,35. 1з досл/джуваних сорт/в фундука найкращими показниками ам/нокислотного скору характеризуются сорти Укра/на - 50, Tрапезунд i Mорозiвський. Ключовi слова: фундук, б/лок, ам/нокислота, ам/нокислотний скор.
A. А. Балабак
кандидат сельскохозяйственных наук, заведующий отделом генетики, селекции и репродуктивной биологии растений Национальный дендрологический парк «Софиевка» HAH Украины
B. В. Любич
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент Уманский национальный университет садоводства
БИОЛОГИЧЕСКАЯ ЦЕННОСТЬ БЕЛКА ФУНДУКА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОРТА
Аннотация. Приведены результаты исследований содержания белка и аминокислот в орехе фундука в зависимости от сорта, коэффициент эффективности метаболизации эссенциальных аминокислот и их биологическая ценность. Установлено, что орехи фундука характеризуются высоким содержанием белка, но этот показатель меняется в широком диапазоне. Tак, в орехе сорта Стэповый составил 16,7 %, а в орехе сорта Mорозовский - 20,8 %. Из эссенциальных аминокислот больше всего содержится лейцина, количество которого меняется от 8,8 г/кг в орехе сорта Степовый до 13,3 г/кг у сорта Украина - 50. Содержание валина было наименьшим у орехе фундука сорта Степовый, а наибольшим у сорта Mорозовский - 10,2 г/кг. Содержание фенилаланина менялось от 5,5 г/кг у сорта Степовый до 8,4 г/кг в орехе сорта Доходный и Tрапезунд, а изолейцин - от 3,6 г/кг в орехе сорта Степовый до 8,6 г/кг в орехе сорта Mорозовский. Mеньше всего в орехах фундука содержалось метионина (0,1-0,3 г/кг) и триптофана (0,1-0,2 г/кг) независимо от сорта.
В составе заменимых аминокислот больше всего было глютаминовой кислоты, содержание которой меняется от 47,2 г/кг в орехе сорта Давидовский до 56,9 г/кг в орехе сорта Mорозовский. Аргинина и аспарагиновой кислоты было меньше, содержание которых существенно менялось соответственно от 18,4 г/кг в орехе фундука сорта Веселобоковенский до 24,9 г/кг в орехе сорта Долинский и от 15,0 г/кг в орехе сорта Веселобоковенский до 21,8 г/кг в орехе сорта Mорозовский. Mеньше всего содержалось цистина - от 0,6 г/кг до 3,5 г/кг в зависимости от сорта фундука. Низкий коэффициент эффективности метаболизации эссенциальных аминокислот был в орехе фундука сорта Степовый - 0,28, а самым высоким у сортов Украина - 50 и Tрапезунд - 0,35. Из исследуемых сортов фундука наилучшими показателями аминокислотного скора характеризуются сорта Украина - 50, Tрапезунд и Mорозовский. Ключевые слова: фундук, белок, аминокислота, аминокислотный скор.
O. A. Balabak
PhD of Agricultural Sciences, Head of the Department of Genetics, Selection and Reproductive Biology of Plants of National Dendrological Park "Sofiivka" NAS of Ukraine V. V. Liubych
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor Uman National University of Horticulture
THE BIOLOGICAL VALUE OF HAZELNUT PROTEIN DEPENDING ON CULTIVAR
Abstract. The findings of the researches on the protein & amino acids content in the nuts of hazel depending on the cultivar
В!СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УШВЕРСИТЕТУ САД^НИЦТВА №2, 2016
52
ПЕРВИННА ОБРОБКА ПРОДУКГ1В РОСЛИННИЦTВA
as well as efficient factor of essential amino acids metabolization and their biological value are cited in the article. It is established that the hazelnut is characterized by big content of protein but this index changes in a wide range. Thus, it's content for the cv. 'Stepovyi' made up 16.7 % and for the cv. 'Morozivskyi' — 20.8 %.
Leucine makes up the largest part of amino acids and its quantity varied from 8.8 g/kg (cv. 'Stepovyi') to 13.3 g/kg (cv. 'Ukraina-50'). The content of valine was minimal in the nuts of hazel cv. 'Stepovyi' and maximal minimal in the hazelnuts of the cv. 'Morozivskyi' — 10.2 g/kg. Phenylalanin content varied from 5.5 g/kg (cv. 'Stepovyi') to 8.4 g/kg (cv. 'Dokhidnyi' and cv. 'Trapezund') and isoleucine content — from 3.6 g/kg (cv. 'Stepovyi') to 8.6 g/kg (cv. 'Morozivskyi'). The parts of methionine and tryptophan were the least in the hazelnut — 0.1-0.3 g/kg and 0.1-0.2 g/kg correspondingly regardless of the cultivar.
The glutaminic acid made up the largest part nonessential amino acids, its content varied from 47.2 g/kg (cv. 'Davydivskyi') to 56.9 g/kg (cv. 'Morozivskyi'). The parts of arginine and asparaginic acids were less and their contents varied considerably from 18.4 g/kg in the nuts of hazel cv. 'Veselobokovenivskyi' to 24.9 g/kg in the hazelnuts of cv. 'Dolynskyi' and from 15.0 g/kg (cv. 'Veselobokovenivskyi') to 24.9 g/kg correspondingly. The part of cystine was the least — from 0.6 g/kg to 3.5 g/kg dependently on the hazelnut cultivar.
The hazelnuts of cv. 'Stepovyi' were characterized by low efficiency factor of essential amino acids metabolization — 0.28 and the highest factor was inherent in the hazelnuts of cv. 'Ukraina-50' and cv. 'Trapezund'. Cv. 'Ukraina-50', cv. 'Trapezund' and cv. 'Morozivskyi' are characterized by the best amino acid score indices among the hazelnut cultivars under research. Keywords: hazelnut, protein, amino acid, amino acid score.
Постановка проблеми. Потреба в продуктах рос-линного походження задовольняеться не повшстю, тому пошуки нових джерел сировини, виявлення, доцтьшсть збтьшення та можливють Тхнього використання - проблема важлива та актуальна. Наявшсть в УкраТш сприят-ливих Грунтово-^матичних умов, позитивний досвщ шших краТн у промисловому виробниц^ горiхiв, велика мютюсть внутршнього ринку й динамка зовшшнього попиту свщчать про доцтьшсть промислового вирощу-вання фундука для задоволення внутршшх потреб та експорту. ^м вмюту олп', фундук мае високий вм^ бтка, проте його цшшсть недостатньо вивчена.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Фундук вщомий в свт надзвичайно давно, проте популярним став лише на початку ХХ ст. Основними виробниками та експортерами горiхiв фундука у свт е Туреччина, Iталiя та 1спашя. Фундук у свтовому виробниц^ серед горiхоплiдних культур поадае трете мюце тсля мигдалю та волоського горiха. Вш е цшною культурою, яка дае важливий у харчовому вщношенш продукт. Горiхи багат на поживш речовини, а за калоршшстю (понад 2930 кДж) переважають рибу i м'ясо [1].
В УкраТш - це нова культура. Лщина (Corylus domestica Kosenko et Opalko) вщноситься до родини лщинових (Corylaceae), роду лщина (Corylus L.). Середня врожайшсть горiхiв вщ 0,5 до 2,5 т/га [2].
Горiхи фундука широко використовуються в харчовш промисловост - близько 80 % сировини для виробництва шоколаду, 15 % - цукерок, сухого печива та ш. кондитерських виробiв, а 5 % вживаеться безпосередньо в Тжу. Ядро фундука добавляють для тдсилення та по-кращення смакових властивостей молочних продукпв, хлiбобулочних i кондитерських виробiв, десер^в, закусок i гарнiрiв [3, 4].
У горiха фундука вмют насичених жирних кислот становить менше 10 %, тодi як в оливковш олп' 15 %, проте насичення олеТновою кислотою висока. Природы стероли, мононенасичеш та полшенасичеш жирш кислоти, як е в горiха фундука, зумовлюють зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань людини завдяки зменшенню рiвня холестерину в кровк Використання Тх в Тжу не протипоказано нав^ь хворим на дiабет. Через досить низький вм^ вуглеводiв фундук вживаеться за сувороТ дiети. Отриману з горiхiв ол^, макуху та горiхове молоко рекомендовано використовувати в л^увальних цтях [5, 6].
Хiмiчний склад залежить вiд строку збирання врожаю, особливостей сорту, грунтово-клтатичних умов та еле-ментiв агротехнологГТ. Горiх фундука е джерелом вта-мiнiв групи В i Е. Так споживання 25 г горiхiв повшстю забезпечуе оргашзм людини в^амшом Е i на 25 % потреби вiтамiну В6. Вм^ жиру в ядрi фундука скла-дае, в середньому, 55-67 %, а бiлка - 14-16 %. Амiно-кислоти, впливають на формування смаку та аромату горiха фундука [7, 8]. Вщомо, що горiх фундука м^ить
yci He3aMiHHi амiнокислоти, проте Тхня кiлькiсть та ви-значення бюлопчноТ цiнностi бiлка для рiзних copTiB не вивчена.
Мета статл. Вивчення BMiCTy бiлка, амiнoкиcлoтнoгo складу ropixa фундука та його бюлопчно'Т цшносп залеж-но вiд сорту.
Методика дослщження. Вивчали сорти фундука, що наведено в таблицях. Вмют бтка визначали за ДСТУ 4117:2007, вм^ амiнoкиcлoт - методом юнообмшноТ piдиннoТ хpoматoгpафiТ на аналiзатopi амшокислот Т-339. Для визначення суми амшокислот цистин + цистеТн i метюншу пробу гopiха окиснювали надмурашиновою кислотою, вмют триптофану - пiддавали гiдpoлiзу лугом iз 5 % розчином хлориду олова, вм^ решти амшокислот -розчином 0,1 моль/дмЗ НС1, що мiстить 2 % тюдинглколю.
Кoефiцieнт ефективнoстi метабoлiзацiТ (КЕМ) ессенцЬ альних амiнoкислoт розраховували за формулою
КЕМ =
I НА
I ЗА '
де !НД - вмiст ессен^альних амiнокислот, %; !ЗД -вмют замiнних амiнокислот, %.
Дмiнокислотний скор розраховували за такою формулою:
Ф
А = — х 100, О
де Д - амшокислотний скор, %; Ф - фактичний вмют амшокислоти, мг/г бiлка; О - оптимальний вмют амшо-кислоти, мг/г бтка.
Математичну обробку даних проводили методом одно-факторного дисперсшного аналiзу [9].
Основнi результати дослiдження. Результати дослщжень свщчать, що горiх фундука характеризуемся високим вмiстом бiлка. Так, у горiхах сорту Степовий -16,7 %, а в сорту Морозiвський iстотно вищий - 20,8 % (Н1Р05=0,9) або на 25 % (рис. 1). Вмют бтка в горiхах решти сор^в змшювався вiд 17,1 до 19,3 %. За цим показником заслуговують уваги сорти Морозiвський, Долинський, Давидiвський та Лоавський урожайний.
Вмiст амiнокислот в горiха фундука iстотно змiнювався залежно вщ сорту. Сума дослiджуваних амшокислот змшювалась вiд 157,4 г/кг у горiха сорту Степовий до 197,7 г/кг у горiха сорту Морозiвський (табл. 1).
Найбiльший вмiст незамшних амiнокислот у горiхах сортiв Морозiвський (47,5 г/кг), УкраТна - 50 i Трапезунд (46,3) та Долинський (45,2 г/кг).
1з ессенцiальних амшокислот у горiхах найбiльше мiстилось лейцину, вмют якого змiнювався вiд 8,8 г/кг горiха сорту Степовий до 13,3 г/кг у сорту УкраТна - 50. Вмют валшу, фенталаншу та iзолейцину iстотно менший. Так, вмют валiну найменший у горiха фундука сорту Степовий, а найбтьший у сорту Морозiвський - 10,2 г/кг
№2, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УНIВЕРСИTЕTУ СAДIВНИЦTВA
53
Примтка. 1е - сума ессенцiальних, 1з - замiнних, 1в - всього ам'!нокислот.
Степовий Веселобоковенський Дохщний Украша - 50 Дар Павленка Трапезунд Лос1вський урожайний Давщцвський Долинський Мороз1вський
□ 16,7
□ 17,1
118,3 118,3
HIР0 5=0,9
□ 18,6 18,7
-119,0
I 19,2 I 19,3
□ 20,8
16,2 16,8 17,4 18 18,6 19,2 19,8 20,4 21 Рис. 1. Вм^т бшка в горiха фундука залежно вщ сорту (2012-2014 рр.), %
Вмiст амiнокислот у горiха фундука залежно вщ сорту (2012-2014 рр.), г/кг
Таблиця 1
(б 10 4 и 5 X 0 1 < Сорт
Степовий Веселобоковенський й и н g Ч Дар Павленка Лозiвський урожайний Давидiв-ський Укра'ша - 50 Трапезунд Долинський £ >S Я s 2 * рь ос Z
Вал 6,6 7,4 6,7 7,5 8,4 8,4 8,6 7,2 8,5 10,2 0,4
1зе 3,6 5,6 5,6 5,3 5,7 5,7 6,3 7,2 6,4 8,6 0,3
Лей 8,8 9,5 11,2 9,9 10,7 10,7 13,3 12,8 12,1 11,2 0,6
Лиз 4,3 4,1 4,3 4,3 4,3 4,3 5,4 5,6 4,5 5,0 0,2
Мет 0,2 0,2 0,1 0,2 0,1 0,1 0,9 0,1 0,3 0,1 0,0
Тре 5,5 5,6 5,9 4,6 5,7 5,7 4,2 5,0 5,6 5,8 0,3
Три 0,1 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,1 0,2 0,2 0,2 0,0
Фен 5,5 6,4 8,4 7,1 7,8 7,8 7,7 8,4 7,5 6,7 0,4
34,6 39,1 42,4 39,1 42,7 42,7 46,3 46,3 45,2 47,5 2,1
Ала 7,4 8,4 8,5 8,2 8,2 8,2 8,1 9,1 8,5 10,3 0,4
Арг 21,6 18,4 21,5 21,0 21,9 21,9 24,1 23,3 24,9 24,1 1,1
Асп 17,6 15,0 16,9 20,5 18,4 18,4 16,9 16,6 17,9 21,8 0,9
Пс 2,8 4,8 4,6 4,0 4,5 4,5 4,3 4,1 2,8 3,8 0,2
Глi 8,4 7,0 8,6 8,4 8,3 8,3 7,1 9,1 9,0 9,1 0,4
Глу 48,0 48,0 48,0 53,8 47,2 47,2 51,9 49,7 51,9 56,9 2,5
Про 5,6 6,2 6,2 7,0 7,2 7,2 6,8 6,4 6,6 6,2 0,3
Сер 7,1 6,3 6,9 6,4 7,0 7,0 6,9 7,7 6,6 9,1 0,4
Тир 3,7 3,9 7,0 3,8 7,0 7,0 4,7 4,8 4,8 5,4 0,3
Цис 0,6 1,6 1,6 1,1 1,7 1,7 1,0 1,2 1,6 3,5 0,1
122,8 119,6 129,8 134,2 131,4 131,4 131,8 132 134,6 150,2 6,6
I в 157,4 158,7 172,3 173,3 174,1 174,1 178,1 178,0 179,6 197,7 8,7
або на 54 % (Н1Р05=0,4). Вм^ феншаланшу змшювався вiд 5,5 г/кг у сорту Степовий до 8,4 у сорту Дохщний i Трапезунд, а iзолейцину - вщ 3,6 у сорту Степовий до 8,6 г/кг у сорту Морозiвський. Найменше в горiха фундука метюншу (0,1-0,3 г/кг) та триптофану (0,1-0,2 г/кг) незалежно вщ сорту.
У складi замiнних амiнокислот найбiльше було глюта-мiновоí кислоти, вмiст якоТ вiд 47,2 г/кг у горiха сорту Давидiвський до 56,9 г/кг у горiха сорту Морозiвський. Арпншу та аспарагiновоТ кислоти менше, вмют яких ю-тотно змiнювався вщ 18,4 г/кг у горiха фундука сорту
Веселобоковенський до 24,9 у сорту Долинський та вщ 15,0 у горiха сорту Веселобоковенський до 21,8 г/кг у горiха сорту Морозiвський. Найменше у горiхах цистину -вщ 0,6 до 3,5 г/кг залежно вщ сорту фундука.
КоефМент ефективностi метаболiзацiТ ессенцiальних амшокислот також змiнювався в широкому дiапазонi. Так, найнижчий вiн у горiха фундука сорту Степовий - 0,28, а найвищий у горiхах сор^в УкраТна - 50 i Трапезунд -0,35 (рис. 2). У переважноТ бшьшосп сортiв мали ко-ефiцieнт ефективностi метаболiзацiТ амiнокислот на рiвнi 0,33.
№2, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
ПЕРВИННА ОБРОБКА ПРОДУКТ1В РОСЛИННИЦТВА
Рис. 2. Коефщieнт ефективностi метаболiзацiï ессенцiальних амiнокислот фундука залежно вiд сорту
Таблиця 2
Бюлопчна цiннiсть бiлка фундука залежно вiд сорту, 2012-2014 рр.
а т о л с и к О X 'i < Амшокислотний скор, %
Еталон за ФАО/ВООЗ Украша - 50 Степовий Дар Павленка Долинський Лозiвський урожайний Давидiв-ський £ >х Я s S * рь ос S Трапезунд й и н а X о Д Веселобоко-венський
Вал 50 94 79 81 88 88 88 98 77 73 87
1зе 40 86 54 71 83 75 74 103 96 77 82
Лей 70 104 75 76 90 80 80 77 98 87 79
Лiз 55 54 47 42 42 41 41 44 54 43 44
Мет + цис 35 30 14 20 28 27 27 49 20 26 30
Тре 40 58 82 62 73 75 74 70 67 81 82
Три 10 5 6 11 10 11 10 10 11 11 12
Фен + тир 60 113 92 98 106 130 129 97 118 140 100
Розрахунок амшокислотного скору свiдчить, що основною лiмiтуючою амiнокислотою е триптофан, значення якого становило лише 5-12 % залежно вщ сорту фундука (табл. 2). 1з сор^в фундука, що дослiджували, най-кращi показники амiнокислотного скору в горiхах сортiв Украша - 50, Трапезунд i Морозiвський за п'яти лiмiтую-чими амiнокислотами.
Висновок. Вмiст бшка та амiнокислот в горiха фундука ^отно змiнюеться залежно вщ сорту. Видiлено сорти фундука з високим вмютом бiлка - Морозiвський, Долинський, Давидiвський та Лосiвський урожайний. Бюлопчна цшжсгь бiлка фундука низька - вс горiхи сортiв мають 5-7 лiмiтуючих амiнокислот. Найнижчий амшокислотний скор за вмiстом триптофану - 5-12 %. Проте горiхи фундука сор^в Долинський, УкраТна - 50 i Трапезунд мають оптимальний амшокислотний скор за трьома амшокислотами.
Л^ература
1. Labell F.M. Hazelnuts supply flavor and crunch / F.M. Labell // Food Processing USA. - 1992. - Vol. 53. - P. 92-94.
2. Косенко I. С. Фундук: Прикладна генетика, селекшя, технолопя розм-ноження i виробництво / I. С. Косенко, А. I. Опалко, О.А. Опалко // -К.: Наукова думка, 2008. - С. 70-72.
3. Силагадзе М.А. Культура ореха в Западной Грузии и перспективы ее промышленного использования / М.А. Силагадзе, И.О. Берулава, А.В. Иобидзе // Пищевая промышленность. - 2005. - №8. - С.136-137.
4. Richardson D.G. The health benefit of eating hazelnuts: implications for bloodlipid profiles, coronary heart disease, and cancer risks / D.G. Richardson // Acta Horticulturae. - 1996. - Vol. 445. - P. 295-300.
5. Старостин В.В. Орешки из своего сада. Фундук и лещина: будут ли они рости в нашем климате / В.В. Старостин // Флора Price. - 2006. - № 8(79). - С. 36-39.
6. Newell F.A. Precursors of typical and atypical roasted peanut flavor / F.A. Newell, M.E. Mason, R.S. Matlock // Journal of Agricultural and Food Chemistry. - 1967. - Vol. 15. - P. 767-772.
7. Sabate J. Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normalmen / J.Sabate, G.E. Fraser, K. Burke, S.F . Knutsen, H. Bennett, K.D. Lindsted // The New England Journal of Medicine. - 1993. - Vol. 328. -P. 603-607.
8. Villarroel M. Characterization of Chilean hazelnut sweet cookies / M. Villarroel, E. Biolley, S. Bravo, P. Carrasco, P. Rios // Plant Foods for Human Nutrition. -1993. - Vol. 43. - P. 279-285.
9. OCHOBU HayKOBUx gocnigweHb B arpoHOMii / [B.O. G^eHKO, n.r. KonuTKO, B.n. OnpMWKO, n.B. KocTorpu3]. - K.: flia, 2005. - 286 c.
References
1. Labell, F.M. Hazelnuts supply flavor and crunch. Food Processing USA, 1992, no. 53, pp. 92-94. (in English).
2. Kosenko, I.S., Opalko, A.I., Opalko, O.A. (2008). Hazel: applied genetics, selection, propagation technology and production. Kyev: Scientific Idea, 2008, pp. 70-72 (in Ukrainian).
3. Silagadze, M.A., Berulava, O.I., Ibiza, A.V. Walnut culture in Western Georgia and the prospects for its industrial use. Food industry,2005, no. 8, pp. 136-137. (in Russian).
4. Richardson, D.G. The health benefit of eating hazelnuts: implications for bloodlipid profiles, coronary heart disease, and cancer risks. Acta Horticulturae, 1996. no. 445, pp. 295-300. (in English).
5. Starostin, V.V. The Nuts from your garden. Hazelnut and filbert: will they grow in our climate. Flora Price, 2006, no. 8, pp. 36-39. (in Russian).
6. Newell. F.A., Mason, M.E., Matlock. R.S. Precursors of typical and atypical roasted peanut flavor. Journal of Agricultural and Food Chemistry,1967, no. 15, pp. 767-772. (in English).
7. Sabate, J., Fraser, G.E., Burke, K., Knutsen, S.F., Bennett, H., Lindsted, K.D. Effects of walnuts on serum lipid levels and blood pressure in normalmen. The New England Journal of Medicine, 1993, no. 328, pp. 603-607. (in English).
8. Villarroel, M., Biolley, E., Bravo, S., Carrasco, P., Rios, P. Characterization of Chilean hazelnut sweet cookies. Plant Foods for Human Nutrition, 1993, no. 43, pp. 279-285. (in English).
9. Eshchenko, V.O., Kopytko, P.H., Opryshko, V.P. et al. (2005). Basic scientific research in agronomy. Kyiv: Diya, 2005. 286 p. (in Ukrainian).
№2, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
