CC BY
17УДК 634. 224 : 581.4 : 581.143.051 : 582.192
Б1ОЛОГ1ЧН1 ТА МОРФОЛОГ1ЧН1 ОЗНАКИ АЛИЧ1 ВЕЛИКОПЛ1ДНОТ - ЯК ОСНОВА ДЛЯ ЩЕНТИФ1КАЦ1Т СОРТ1В ТА ЕКСПЕРТИЗИ ТХ НА ВИР1ЗНЯЛЬН1СТЬ, ОДНОР1ДН1СТЬ I СТАБ1ЛЬН1СТЬ
Павлюк В.В., кандидат сльськогосподарських наук 1нститут сад'вництва УААН, ПавлюкН.В., молодший науковий спiвробiтник Укранський нститут експертизи сорт'в рослин
Постановка проблеми. Серед плодових кюточкових культур алича е одшею з найменше вiдомих культур. Найцiннiшим е рiзновид аличi гiбридноT, одержаний внаслiдок схрещування сор^в сливи китайськоТ з аличею типовою кримською. У науковiй термЫологп з 2002 р. росiйськими вченими введений ще один ТТ термЫ-синошм - слива руська [1]. Основним регюном масового вирощування аличi е твдень УкраТни i Крим, Краснодарський i Ставропольський краТ РосiT та деяк пiвденнi регiони БiлорусiT. ЦЫнють ТТ як плодовоТ культури визначаеться бюлопчними та господарськими ознаками.
За скороплщнютю алича гiбридна перевищуе черешню, вишню, сливу i подiбна до персика. Першi товарнi врожаТ дае на четвертий рк пiсля садЫня в саду, оскiльки завдяки надзвичайно Ытенсивному, у 2-3 хвилi, росту пагоыв ця рослина за один вегетацмний перiод здатна сформувати крону. На однорiчних пагонах останньоТ масово закладаються генеративнi бруньки. Такого рiзноманiття щодо забарвлення плодiв, привабливостi та строюв достигання не вiдмiчено н в якоТ iншоT плодовоТ культури. А формування плодiв вагою 25-45 г - закономiрно зумовило вживання термЫу "алича великоплiднаи.
Прийнято вважати, що основним фактором, який стримуе розповсюдження аличi в пiвнiчнi райони УкраТни, вважаеться ТТ низька зимостмкють. Але, як на нашу думку, основною причиною е недостатня вивченють нового сортименту ^е'Т культури, отриманого за останн два-три десятил^тя в^чизняними та зарубiжними селекцiонерами, та незадовтьна iнформованiсть спе^алю^в-садiвникiв про ц досягнення. Неодноразовi спроби окремих господарниюв та садiвникiв-аматорiв вирощувати сорти, завезен з пiвдня, не давали бажаних наслщюв. На це були об'ективш причини.
Основу сортименту аличi до недавнього часу становили введен в районування в 50-70-х роках сорти селекци Нiкiтського ботанiчного саду (НБС) а саме; Обтьна, Пiонерка, Пурпурова, Нштська жовта, Люша вишнева та Десертна. При середньому рiвнi зимостмкост дерев та генеративних бруньок вони в цтому вiдповiдали фунтово-^матичним умовам Пiвдня УкраТни та Криму.
Через певний час за комплексом показниюв найцЫшшими з них виявились Обтьна та Десертна: сердньоро^ дерева, висока врожайнють, великi привабливi плоди добрих смакових та технолопчних якостей. Але в умовах ^вшчного Степу в окремi зими дерева значно пошкоджувались, i причиною цьому були не сттьки низькi температури пов^ря, скiльки Тх рiзке коливання та регулярш запiзнiлi веснянi заморозки. В умовах Люостепу та Полiсся абсолютний мУмум температур дещо вищий, але повторюванють i тривалiсть найбiльш нищiвних вiдлиг значно менша. Дiя ж весняних
заморозюв менша, оскiльки припадае на стадю п'яти-десятиденно1 зав'язi.
Все це зумовлювало доцiльнiсть та актуальнiсть ЫтродукцГ| copTiB аличi з метою вивчення ïxHix морфологiчних i бiологiчних ознак та господарсько цЫних властивостей в твжчнших регiонах, i надання ïм об'ективно!' оцiнки на можливiсть впровадження у виробництво. Цьому сприяло також включення до "Реестру сор^в рослин Украши" та можливiсть належно'' експертизи на вирiзняльнiсть, однорiднiсть i стабiльнiсть, що тюно пов'язано з апробацiею сор^в у саду.
Внаслiдок роботи, проведено' Ыститутом садiвництва УААН, та пюля вивчення на державних сортодiльницях на початку 90-х роюв розпочався новий значний етап розвитку культури аличi на Пiвночi Украши. Рекомендуються та допущен до промислового вирощування з включенням до Державного реестру сор^в Кубанська комета (1991 p.), Путешественнща (1992 р.) та Жемчужина (1993 p.). Вс три придатнi для вирощування в колективних садах i на присадибних дтянках у Люостепу, а першi два - ще й Полюск
Станом на 2005 р. Державний реестр сор^в рослин, придатних для поширення в Украшу налiчуе вже 10 сортiв ^eï культури, що в цiлому достатньо для виробництва, але ютотно менше, нiж сливи (15 сортiв) та Ыших кiсточкових. Тому питання подальшого вдосконалення сортименту аличi е актуальним, а визначення морфолопчних показникiв дерев, пагоыв, плодiв та листя, як i деяких бюлопчних ознак, е визначальним при щентифкацп рослин у саду i розсаднику та проведены експертизи на вирiзняльнiсть, стабтьнють i однорщнють.
Матерiали, умови та методи дослщжень. В lнститутi садiвництва (1С) УААн (м. Ки'в) iнтродукцiя та сортовивчення аличi проводяться з 1978 р. Спостереження та облки виконуються вiдповiдно до "Програми та методики сортовивчення плодових, ягщних та горiхоплiдних культур" [8]. Дослiдження значного набору сор^в селекцiï Нiкiтського ботанiчного саду, Середньоазiатськоï та Кримсько' дослiдно-селекцiйних станцм BIP дало змогу визначити перспективнють аличi у вiдповiдних зонах.
^вденна частина Киïвськоï областi мае ^матичы умови типовi для зони Люостепу. Середньодобова температура найтеплшого мiсяця (липня) становить 20 °С, холодного (ачня) - мiнус 6,3 °С. Абсолютний максимум температури сягае 34,7 °С, абсолютний мiнiмум - мiнус 32,8°С. Piчна сума опадiв 600 мм з коливанням по роках вщ 486 до 729 мм, з яких пщ час вегетацп рослин випадае 370 мм. Безморозний перюд тривае 210-223 доби. Сума активних температур вище 10 °С становить 2750 °С.
Результати дослщжень. Несприятливi та дуже мiнливi умови
зимового перюду 1984-1985 роюв, рiзкi зниження та перепади температур до -34 °С взимку 1986-1987 роюв подтвердили високу зимостiйкiсть дерев сортiв аличi гiбридного походження. Найбiльш зимостiйкими е сорти, отриман вiд запилення слив СкороплщноТ та Клаймакс пилком аличi типовоТ, тобто видiленоT з природних популяцм.
У подальшому, внаслiдок закладання у 1989-1990 рр. двох стацюнарних польових дослiдiв, було вивчено близько 80 Ытродукованих та вiтчизняних сортозразюв аличi великоплiдноT. Як i зазвичай алича рано вступае у плодоношення, ТТ врожайнiсть iнтенсивно наростае вже з п'ятого-шостого рокiв. Поряд з цим, ютотне погiршення клiматичних умов як у зимовий перюд, так i пiд час вегетацiT протягом 1997-1999 рр. вкрай негативно вплинуло на стан дерев багатьох сор^в i дало можпивють оцiнити кращi сорти за Tхнiми потенцiйними властивостями.
За комплексом бюлопчних та господарських ознак на юнець 1997 р. iз 80 сортозразкiв було видтено лише 26. Однак умови перезимiвлi 1997-1998 рр. спричинили вимерзання значноТ частини дерев (вiд 40 до 100%) таких попередньо видтених сор^в, як Машенька, Метдейська, Дончанка, Чернушка, Мараанка, Василiвська та Донецька тзня. Це пов'язано з генетичним походженням - отримаш вони вiд пбридизацп, чи з насiння сортiв аличi кримськоТ типовоТ. У 1998 р. в найкращому стан виявились дерева сор^в аличi гiбридноT (алича х слива китайська) - Шатьор, Гек, Комета рання, Колоновидна, Кубанська комета (стандарт), Путешественнща, Грашт, Абрикосовий аромат, Дарунок друзям, Комета тзня та КремЫь. Навiть пiсля сильного морозу вони кв^ували i дали врожай вщ 3 до 14 кг з дерева або 880 ц/га. Вiзуально помiтних ушкоджень дерев не в^^чено, але, як виявилось тзнше, мало мiсце iстотне ураження провщноТ деревини штамбiв. Повторна дiя раннiх i сильних морозiв (-28 °С) на початку грудня 1998 р. значно попршила стан дерев, унаслщок цього на завершальних етапах сортовивчення у повноцЫному станi було ттьки 13 сортозразкiв.
Саме з цими перспективними сортами i було проведено детальны дослщження бiологiчних та морфолопчних ознак власне дерев, пагошв, листя, строкiв достигання, iдентифiкацiйних ознак плодiв та вмiсту основних речовин, як основних та достовiрних показниюв для апробацiT сортiв i можливос^ експертизи на вирiзняльнiсть, однорiднiсть i стабiльнiсть.
Все це засвiдчило про наявнють як загальних, так i специфiчно сортових та iндивiдуальних ознак дерева, пагоыв, листя (табл.1 ).
99
Таблиця 1
1дентифкацшы ознаки дерев аличi великоплщноТ, 1993-2002 рр.
Сорт Дерево Пагони Листя
сила росту форма крони, густота пагоно -утворююча здатысть За тов-щиною кол1р кори форма
1 2 3 4 5 6 7
Дончанка рання слабка широко -округла, густа висока тонга корич-невий округло -овальна
Комета рання вища серед ньоТ широко -округла, густа висока середы зелену-вато-корич-невий обернено яйце видна
Путешественыца серед ня широко -округла, густа висока середы с1ро-зе-лений овальна
Кубанська комета слабка плоско -округла, середня вище сердньоТ середы червоно-корич-невий овальна
Гек дуже сильна округло -розлога, рщка слабка товст1 черво но-корич-невий обернено яйце видна
Об1льна слабка плоско -округла, рщка низька товст1 зелену ва-то-корич-невий видовжено-овальна
Жемчужина нижча серед ньоТ широко -округла, середня середня середы зелену -вато-с1рий овальна
Колоново дна сильна вузько п1ра мщальна, густа слабка тонга с1ро-зеле-ний овальна
Дарунок друзям серед ня плоско -округла, густа висока товст1 черв-но-корич невий обернено-яйцевидна
Зг1дно з конкретними та багатор1чними строками проходження фенолопчних фаз рослинами визначались строки достигання плод1в вищевказаних сорт1в. Виявлено, що алича вдало "заповнюе" та "вписуеться" в абрикосовий сезон, осктьки сам абрикос на п1вноч1 краТни малопоширений. За строками достигання у Люостепу УкраТни
сорти ал^ розподтяються на дуже раны (до 20 липня), раны (20-30 липня), середы (1-5 серпня) та ызы (пюля 5 серпня) (табл.2).
Таблиця 2
Послщовнють достигання плодiв рiзних сортiв аличi за умов твычного Лiсостепу УкраТни (Кш'вська область), 1993 - 2002 pp.
Найбтьш ранне достигання плод1в в1дм1чено у сорт1в Дончанка рання та Комета рання (14-20 липня), найп1знше - у сорт1в Глобус, Дарунок друзям, Колоновидна [3, 5].
Сорти мали 1стотну р1зницю за середньою масою плод1в. У сад1вник1в-профес1онал1в 1снуе загальноприйнята градац1я плод1в алич1 за величиною (масою) [8]: дуже др1бн1 - масою менше 9 г; др1бн1 - в1д 9 до 15 г; середы - вщ 16 до 25 г; велик! - вщ 26 до 35 г; дуже велик! - масою понад 35 г. Мова йде про середню масу плод1в (не менше 100 штук) при нормальному навантаженн дерева врожаем, а не про поодинок чи перш1 плоди на молодих деревах.
Наш1 спостереження та анал1з результат1в роботи 1нших дослщниюв (Артем1вська досл1дна станц1я розсадництва, 1нститут плод1вництва Бторуси', Кримська досл1дно-селекц1йна станц1я В1Р Краснодарського краю Росп) пщтвердили, що на сьогодн1шн1й день незаперечними "фаворитами" крупноплщносл серед алич1 е сорти Обтьна, Глобус та Генерал (маса плод1в понад 50 г), що було пщтверджено при вирощуванн у р1зних грунтово-кп1матичних умовах [6, 10, 11, 12]. Б1льш1сть сорт1в в1днесено до великопл1дних, з масою плоду 30-35 г.
У цтому плоди алич^ як i сливи домашньоТ, мали видовжено-овальну, овальну, яйцеподiбну, обернено-яйцеподiбну, округлу та широкоокруглу форму ( табл. 3)
Таблиця З
Основнi iдентифiкацiйнi ознаки плодiв аличi, 1993-2002 рр.
Сорт Дости гання плодiв Форма Об'ем та маса.г Забар влен ня Смак, (5-ти бальна шкала) Кюточка
Дончанка рання надра нне, 12-16.07 округла велига, 26 г черво не кисло-солодкий, 4,4 вiдокрем люеться важко
Комета рання надра нне, 13-17.07 яйце подiб на велига, 28 г темно-черво не кислувато-солодкий, 4.7 вщокрем люеться легко
Путешест-веннща ранне, 24-30.07 плоко-округла вище середi iх 24 г темно-черво не кисло-солодкий, 4,2 не вщокремлюеться
Кубанська комета ранне, 20-26.07 яйце подiб на великi, 28 г темно-черво не кисло-солодкий, 4,2 не вщокремлюеться
Гек середне, 27.073.08 яйце подiб на великi, 26 г жовте кислувато-солодкий, 4,3 вщокрем люеться важко
Об^ьна середне, 5-10.08 округ ла Дуже велига, 42 г темно-фiоле тове кисло-солодкий, 4,2 вщокрем люеться легко
Жемчужи-на середне, 2-8.08 яйце подiб на середы, 22 г черво носине кислувато-солодкий, 4,6 вщокрем люеться легко
Колоновидна тзне, 10-15.08 яйце подiб на велига, 26 г червоно-сине кисло-солодкий, 4,1 вщокрем люеться важко
Дарунок друзям тзне, 8-14.08 широ ко овальна велига, 26 г темно-черво не кисло-солодкий, 4,1 не вщокремлюеться
На вщмшу вiд сливи, у бтьшосл сортiв аличi кiсточка не вщокремлюеться вiд м'якотi. "Вiльну" кiсточку мають сорти Комета рання, Обiльна, Жемчужина, Глобус, Динна, Подарок Сад-Пганта, Арбузна, Анджелшо, Оленька, Колоновидна, Асалода, Лама [2, 3, 6, 10].
Вивчення якюних показниюв плодiв засвiдчило, що на вщмшу вiд сливи, з якою алича мае багато подiбного за морфологiчними та бiологiчними ознаками, смак та хiмiчний склад ТТ плодiв е дещо
специфiчним. Аличi притаманна значно вища кислотнють, менша цукристiсть та особливий аромат. СтупЫь вираженостi цих показникiв визначаеться фунтово-^матичними умовами вирощування та сортовими особливостями.
Отриман нами ( 1нститут садiвництва, КиТв) результати хiмiчного аналiзу плодiв у цiлому пiдтвердили результати Тх дегустацiйноT оцiнки. Але для повноТ та об'ективноТ оцiнки якост плодiв, залежно вiд впливу Ыших клiматичних умов, ми проаналiзували та ствставили данi хiмiчного складу плодiв з Tхнiми параметрами за умов, звщки походить бiльшiсть сортiв, що вивчаються.
За умов КиТвщини вмют сухих речовин становив 8,7-14,4%, з максимальним значенням у сор^в Комета рання, Дончанка рання, (11,17-11,57%). Абрикосовий аромат, Гек, Метдейська (14,0-14,41%) та мУмальним у сорту Комета тзня (8,7 %).
Порiвняно високi показники вмiсту цукрiв у плодах зафксовано в основному у середньо- та тзньостиглих сортiв, а саме: Абрикосовий аромат, КремЫь та Гранiт (8,8-8,9%), а також Кубанська комета i Метдейська (по 8,5%). Найменший вмют цу^в (до 7%) виявлено в плодах сор^в як раншх (Комета рання), так i деяких тзых (Оленька та Комета пiзня). Натом^ь найменший вмiст кислот вiдмiчено у сор^в Метдейська (1,59), Кубанська комета (1,81) та Оленька (1,88%).
За умов Краснодарського краю Росп, звщки походить бтьшють сор^в, умiст сухих речовин в плодах аличi становить вщ 10,5 до 19%, тодi як у сливи може сягати 30%. Умют цукрiв невисокий - 4-11%, умют вiльних кислот може сягати 4%. За вмютом аскорбЫовоТ кислоти алича в деякiй мiрi перевершуе сливу домашню [9].
Згщно з багаторiчними даними (1997-2001рр.) за найвищим умютом сухоТ речовини тут видтено сорт Незнайомка (19,44%), високим -Подарок Сад-Пганта, Глобус та Сарматка (14,36-14,78%), найменшим - сорти Комета рання, Шатьор, Арбузна та Кубанська комета (10,1510,96%) [10].
Найвищим умютом цуфв за тих же умов (9,1-10,0%) характеризуються сорти Динна, Незнайомка, Найдьона та Колоновидна. А найменшим вмютом кислот (1,09-1,35%) - сорти Динна, Незнайомка та Подарок Сад-Пганта. Найвищий цукрово-кислотний Ыдекс (вщношення цукру до кислоти) мали сорти Динна (9,2 %), Незнайомка (7,9 %) та Подарок Сад-Пганта (6,3 %).
До важливих бюлопчно активних речовин вщносяться фенольш сполуки, вщ яких в значнм мiрi залежить смак, аромат та забарвлення плодiв. В умовах КиТвщини найвищий вмют фенольних сполук мав один сорт - Грашт (617,5 мг/100г), високий - сорти Жемчужина, Кубанська комета, Путешественнща та Дончанка рання (429- 467 мг/100г). В умовах Краснодарського краю - високий вмют цих
сполук мали сорти iз забарвленою м'якоттю - КремЫь та Жемчужина (784 мг/100г) [10]. Однаковим, за рiзних умов, виявився вмiст фенольних сполук у сорту Обтьна - 399 мг/ЮОг, та дуже близьким - у сорту Путешественнща.
За вм^ом пектинових речовин алича гiбридна суттево поступаеться сортам сливи домашньоТ. На КиТвщиы Tхнiй загальний вмiст становить 0,54-0,97%. За вмiстом протопектину видтяються сорти Кубанська комета i Гек (0,73-0,75 %), а найменший показник мае сорт Комета тзня (0,38%). В умовах Краснодарського краю вм^ пектинових речовин значно вищий i становить 0,88-1,73 %, i представленi вони в основному також протопектином (0,58-1,45 %). Полiфенольний комплекс тут включае антоцiани, лейкоантоцiани та флавоноли (15,0-291,1 мг/100 г речовини) [13].
Висновки.
1. Морфолопчы показники дерев, пагоыв, плодiв та листя аличi великоплщноТ е достовiрними i стабiльними бюметричними величинами для конкретного сорту, тому мають служити основою при щентифкацп рослин в саду i розсаднику та проведены експертизи на вирiзняльнiсть, стабтьысть i однорiднiсть.
2. Вивчення вм^у основних речовин у плодах аличi гiбридноT на КиТвщиы та ствставлення Tхнiх показникiв за рiзних умов вирощування засвiдчило послiдовнiсть накопичення сухих речовин та цуфв у плодах саме залежно вщ термУв достигання та сорту. Однак при цьому вщчутним був i фактор впливу метеоролопчних умов перiоду вегетаци певного року. Тому величина вм^у певноТ речовини в плодах, як i характер смаку, е параметром нестабiльним i може використовуватись у вищезгаданих випадках як допомiжний вщносний показник.
3. Мiнливiсть смаку плодiв вiд кислих до солодко-кислуватих, добре вщокремлювана кiсточка у багатьох сор^в та щiльна м'якоть зумовлюють можлив^ь рiзних видiв споживання аличi: для столу, консервування, тривалого збер^ання та заморожування.
4. Перiод масового надходження плодiв аличi великоплiдноT збiгаеться з достиганням абрикоса. Ця культура буде особливо доречною там, де останнм не набув поширення.
Використана лтература:
1. Еремин Г.В. Слива русская // Садоводство и виноградарство.
- 2002. - №6. - С. 20-21.
2. Матвеев В.А. Сорта алычи для Беларуси // Улучшение сортимента косточковых плодовых культур для высокопродуктивных
садов. - Крымск, 2002. - С. 69-72.
3. Меретукова Ф.Н. Новые сорта алычи в южной зоне плодоводства // Улучшение сортимента косточковых плодовых культур для высокопродуктивных садов. - Крымск, 2002. - С. 81-85.
4. Павлюк В.В. Перспективи культури аличi в Полюа та Люостепу УкраТ'ни // Послщовники Л.П.Симиренка - садiвництву УкраТ'ни. -Черкаси, 1995. - С. 78-83.
5. Павлюк В.В. Результати вивчення аличi на пiвночi УкраТ'ни // Садiвництво. - К.: Нора-ПрЫт, 2000. - Вип. 50. - С. 119-120.
6. Павлюк В.В. Совершенствование сортимента алычи крупноплодной на севере Украины // Совершенствование сортимента и технологии возделывания косточковых культур: Тез. докл. и выступл. на науч.-метод, конф. - Орел: Изд-во ВНИИСПК, 1998. - С. 176-179.
7. Павлюк В.В. Стан та перспективи вирощування аличi великоплщноТ на пiвночi УкраТ'ни // Садiвництво. - К.: Урожай, 1993. -Вип. 42. - С. 62-64.
8. Программа и методика сортоизучения плодовых, ягодных и орехоплодных культур / Под общ. ред. Е.Н. Седова и Т.П. Огольцовой. - Орел: Изд-во ВНИИСПК, 1999. - 608 с.
9. Розмыслова А.Г. Химические особенности видовой коллекции рода Prunus Mill. // Улучшение сортимента косточковых плодовых культур для высокопродуктивных садов. - Крымск, 2002. - С. 105-110.
10. Седин А.А. Подбор сортов алычи и сливы русской для садов интенсивного типа в Западном Предкавказье: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - Краснодар, 2003. - 25 с.
11. Смыков В.К., Смыков А.В., Горина В.М. Создание гамма-мутантов персика, абрикоса и алычи // Совершенствование сортимента и технологии возделывания косточковых культур: Тез. докл. и выступл. на науч.-метод, конф. - Орел: Изд-во ВНИИСПК, 1998.-С. 224-226.
12. Тараненко Л.И., Ярушников В.В. Краткая технология выращивания алычи в Донбассе // Совершенствование сортимента и технологии возделывания косточковых культур: Тез. докл. и выступл. на науч.-метод, конф. - Орел: Изд-во ВНИИСПК, 1998. - С. 249-251.
13. Троян З.А., Броненко Н.Н. Алыча зоны Краснодарского края и продукты переработки на ее основе // Садоводство и виноградарство 21 века: Материалы междунар. науч.-практ. конф. - Краснодар, 1999. - Ч. 5. - С. 174-175.
УДК 634. 224 : 581.4 : 581.143.051 : 582.192
Павлюк В.В., Павлюк Н.В. Бiологiчнi та морфолопчн ознаки аличi великоплщноТ - як основа для щентифкацп copTiB та експертизи Тх на виpiзняльнicть, однорщысть i cтабiльнicть // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С.96-107.
Представлено результати колекцмного, первинного та виробничого вивчення Ытродукованих та в^чизняних сор^в аличi великоплщноТ в умовах Пiвденнoгo Пoлiccя та Пвычного Лicocтепу УкраТни. На фон кращого стандартного сорту Кубанська комета видтено низку перспективних copтiв як червоно,- так i жoвтoплiдниx piзниx cтpoкiв достигання та для впровадження в тoваpнi насадження piзниx форм власносп. Наведено мopфoлoгiчнi ознаки, бюлопчн ocoбливocтi та кoнкpетнi показники, як мають використовуватись при iдентифiкацiТ сор^в та Тxнiй екcпеpтизi на виpiзняльнicть, oднopiднicть i cтабiльнicть.
Ключовi слова: сорт, морфолопя, iдентифiкацiя, експертиза, виpiзняльнicть, oднopiднicть, cтабiльнicть, дерево, листя, плоди, пагони, вм^ речовин.
УДК 634. 224 : 581.4 : 581.143.051 : 582.192
Павлюк В.В., Павлюк Н.В. Биологические и морфологические признаки алычи крупноплодной - как основа для идентификации сортов и экспертизы их на отличимость, однородность и стабильность // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. -С.96-107.
Представлены результаты коллекционного, первичного и производственного изучения интродуцированных и отечественных сортов алычи крупноплодной в условиях Южного Полесья и Северной Лесостепи Украины. На фоне лучшего стандартного сорта Кубанская комета выделен ряд перспективных сортов как красно,- так и желтоплодных разных сроков созревания и для внедрения в товарные насаждения разных форм собственности. Представлены морфологические признаки, биологические особенности и конкретные показатели, позволяющие проводить идентификацию сортов и их экспертизу на отличимость, однородность и стабильность.
УДК 634. 224:581.4:581.143.051 : 582.192
Pavlyuk V.V., Pavlyuk N.V. Biological and morphological properties of myrobalan plum as the basis for the identification of cultivars and expertizing the concerning differentiation, homogeneity and stability // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2005. - № 2. - С. 96-107.
The authors presents the results of the collectional, primary and promotional investigation of the myrobalan plum large-fruited introduced and "tome cultivars under the conditions of the Ukraine's Southern Polissya and Northern Lisosteppe. On the background of the best standard cv <ubans'ka kometa a number of promise cultivars with both red and yellow fruits has been singled out to be introduced in the farm orchards of differ- ant forms of property. These cultivars are characterized with different Opening terms and purpose of fruits use.
