CC BY
17
УДК 618:619:636.04
Гончаренко В.В., астрант, © Ревунець А. С., канд. вет. наук, Калиновський Г. М., д-р вет. наук
ДВНЗ «Житомирський нацюнальний агроеколог1чний утеерситет»
Б1ОХ1М1ЧНИЙ СКЛАД КРОВ1 НЕТЕЛЕЙ ЧОРНО-РЯБО1 ПОРОДИ ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 ВГГАМ1ННО-МШЕРАЛЬНО1 ДОБАВКИ КАУ М1Н ТМ ДРАЙ
Наведено дат щодо застосуеання етамтно-мтеральног добавки нетелям чорно-рябог породи за 45 дте до отелення на територп Пол1сся. Встаноелено, що е кроег нетелей дослгдног групи тсля застосуеання добавки тдеищиеся ем1ст глюкози, загального бтка, альбумше, креатитну, холестеролу, загального кальцт, неоргашчного фосфору та зменшиеся -глобулше, бтрубту, АСТ.
Ключовi слова: нетел1, етамтно-мтеральна добавка.
Вступ. Мшеральш речовини, що надходять з кормами та водою в оргашзм беруть участь в рiзноманiтних процесах, яю забезпечують гомеостаз.
Мшеральш елементи впливають на енергетичний, азотистий, вуглеводний та лшщний обмш, е структурним матерiалом при формуванш тканин та оргашв, утворенш продукци, входять до складу оргашчних речовин. Вони беруть участь в пщтриманш коло!дного стану бшку, осмотичного тиску, захисних функщях оргашзму i кислотно-лужно! рiвноваги, в процесах дихання, утворення кров^ перетравлювання, всмоктування, синтезу та розпаду i виведення продуктiв обмiну з оргашзму, мають великий вплив на дiяльнiсть ферментiв та гормонiв i регулюють обмiн речовин, задiянi у процесах знешкодження отруйних речовин та синтезi антитiл. Потреба тварин у мшеральних речовинах значно коливаеться залежно вщ вiку, фiзiологiчного стану, умов утримання, типу годiвлi [1-9].
Згiдно з дослщженнями вся територiя Житомирсько! област входить до швшчно-схщно! бiогеохiмiчноl зони, що вiдрiзняеться низьким вмiстом в грунтах та водних джерелах рухомих форм йоду, кобальту, цинку, мда та марганцю [3,4,6].
Нестача або надлишок окремих елементiв, тобто порушення оптимального спiввiдношення !х в рацюш, призводять до розладу обмiнних процеЫв, зниження перетравностi поживних речовин та ефективност !х використання, а при тривалому дисбалансi - навiть до виникнення специфiчних захворювань особливо у нетелей, коли оргашзм ще не повшстю сформований
[1-9].
Повноцiнне мшеральне живлення тварин тiльки за рахунок кормiв майже неможливе [1,2,4]. Пiдгодiвля нетелей вiтамiнами та мiкроелементами е основою профшактики мiкроелементозiв, патологи переб^у отелення,
© Гончаренко В.В., Ревунець А. С., Калиновський Г. М., 2009
45
отримання здорового приплоду та норм^заци процеЫв вщтворення. Постшно ведеться пошук в^амшно-мшеральних добавок, яю змогли б задовольнити потребу тварин у вггамшах та мiнералах в повному обсязi [1,6-8,12,13].
Матер1али 1 методи дослщжень.
Об'ектом дослiдження були нетелi чорно-рябо! породи за 45 дшв до отелення. Дослiди проведет у весняно-л^нш перiод в умовах Житомирщини за прив'язного утримання тварин. Перед проведенням дослщу визначали клмчний стан тварин за показниками температури, пульсу та частоти дихальних рухiв. З вiдiбраних 20 нетелей-аналогiв сформували двi групи по 10 тварин в кожнш. Кров для бiохiмiчного аналiзу вiдбирали з яремно! вени вранщ до годiвлi. Перша група тварин - дослщна, !м впродовж 38 дшв вранщ з концентрованими кормами до основного ращону додавали в^амшно-мшеральну добавку (табл.1) в дозi 150 г на одну голову, друга - контрольна, тварини споживали корми згщно з основним ращоном. Пiсля закiнчення згодовування добавки за 7-9 дшв до отелення вщ вЫх тварин знову вщбирали кров для бiохiмiчного дослiдження.
Термш вагiтностi визначали за даними запиав у журналах осiменiння телиць та результатами ректального дослщження.
Бiохiмiчнi дослщження кровi проведенi в лаборатори кафедри акушерства i ырурги ЖНАЕУ.
Таблиця 1
№ з/п Назва елемента Кшьшсть елемента в 150г
1. Кальцш, г 18
2. Фосфор, г 6,0
3. Натрш, г 7,5
4. Магнш, г 4,5
5. Вгг. А, МО 105 000
6. Вгг. Дз, МО 15 000
7. Вт Е, МО 300
8. Зал1зо, мг 225
9. Цинк, мг 300
10. Марганець, мг 225
11. М1дь, мг 60
12. Иод, мг 7,5
13. Кобальт, мг 3,0
14. Селен, мг 3,0
Умкт глюкози визначали глюкозо-оксидазним методом, загальний бiлок -за допомогою рефрактометра ЦРЛ-1, альбумiнiв та глобулЫв -нефелометричним (турбiдиметричним) методом, загальний бшрубш за методом (1ендрашка, Клеггорна i Грофа у модифкаци Левченка В.1., Влiзла В.В. 1988), креатиншу - за допомогою кольорово! реакци Яффе, активнiсть АСТ 46
- за методом Рейтмана-Френкеля, ЛФ - (Вагнер В.К., Путшн М.В., Харабуга Г.Г.), загального холестеролу - методом Ьлька. Результати дослщжень були статистично опрацьоваш з використанням критерш Ст'юдента.
Результати дослщжень. За даними обстежень з визначенням показниюв температури, пульсу та дихання тварини перед початком дослщу були клмчно здорова Аналiзуючи результати бiохiмiчного дослiдження 13-ти показникiв кровi перед початком експерименту, за 12-ма нами не виявлено суттево! рiзницi мiж тваринами обох груп (табл. 2). Середнш показник активностi iндикаторного ферменту АСТ в обох групах нетелей виходив за верхню фiзiологiчну межу i становив у дослiднiй грут - 67,0 Од/л, в контрольнш - 65 Од/л. Збiльшення активност АСТ можна пояснити порушенням функцш печiнки, що виникае при цитолiзi гепатоцитiв [11,14].
Таблиця 2
Результати б1ох1м1чного дослiдження кров1 нетелей, М±м_
№ з/п Дослщжуваш показники Дослщ n=10 Контроль, n=10
За 45 дшв до отелення За 7-9 дшв до отелення За 45 дшв до отелення За 7-9 дшв до отелення
1. Глюкоза, ммоль/л 2,93±0,10 3,08±0,14 2,86±0,02 2,61±0,05
2. Загальний бшок, г/л 70,6±1,54 81,8±2,04 71,3±0,42 73,2±0,25
3. Альбумши, у проц. 42,9±0,57 45,4±0,48 41,4±0,30 36,2±0,36
4. Глобулши, у проц. 57,1±0,57 54,6±0,48 58,6±0,30 63,8±0,36
5. Бшрубш, мкмоль/л 5,7±0,55 5,2±0,49 5,5±0,48 5,44±0,40
6. Сечовина, ммоль/л 5,5±0,50 5,3±0,14 5,2±0,04 4,9±0,30
7. Креатинш, мкмоль/л 127,6±5,93 135,8±6,19 124,1±2,6 129,6±4,0
8. АСТ, од/л 67,0±2,33 51,3±1,52 65,3±0,61 57,3±0,89
9 ЛФ, од/л 180,5±14,02 181,4±11,22 186,2±1,85 167,1±10,17
10 Холестерол, ммоль/л 2,7±0,19 3,3±0,09 2,6±0,08 2,5±0,06
11 Триглщерид, ммоль/л 0,61±0,06 0,63±0,03 0,65±0,03 0,67±0,05
12 Са, ммоль/л 2,7±0,04 2,9±0,04 2,8±0,04 2,7±0,03
13 Р, ммоль/л 1,4±0,04 1,6±0,05 1,4±0,02 1,3±0,03
Нашi дослiдження виконанi на нетелях останшх мiсяцiв плодоношення, коли плщ iнтенсивно розвиваеться, збiльшуеться кшьккть продуктiв катаболiзму i зростае навантаження на печшку. За таких умов навт незначне пошкодження гепатоцитiв викликае зростання активностi АСТ в кровi [11]. Результати проведеного дослiду узгоджуються з iншими авторами [17,18] про змши активностi АСТ у нетелей i корiв останнього мiсяця плодоношення. Додавання до основного ращону вггамшно-мшерально! добавки певним чином вплинуло на обмш речовин та бiохiмiчний склад кровi нетелей дослщно! групи. Воно виразилось збшьшенням у фiзiологiчних межах умюту глюкози, загального бiлку, альбумЫв, креатинiну, холестеролу, загального кальцiю,
47
неоргашчного фосфору та зменшенням глобулмв, бшрубшу i АСТ. Концентращя сечовини, триглiцеридiв та актившсть ЛФ майже не змiнилась.
Оскшьки глюкоза перетворюеться в глiкоген лише в гепатоцитах, то згщно з нашими даними, наявш у складi згодовувано! добавки мiнеральнi речовини i вiтамiни сприяють вiдновленню паренхiми та функцш печiнки, збiльшуючи концентрацiю глюкози в кровi [4,11].
Збiльшення вмюту загального бiлку у кровi нетелей при згодовуванш в^амшно-мшерально! добавки з 70,6 до 81,8г/л можна пояснити тим, що печiнка - единий орган, де синтезуються бiлки. Отже, вщновлення гепатоцитiв активiзуе бiлок-синтезуючу функцш печшки, нормалiзуе бiлковий обмiн в органiзмi [11].
Вiтамiни та мшеральш речовини, що мiстяться в згодовуванш добавщ позитивно вливали на обмш речовин в органiзмi матерi i плода. За нашими даними, це тдтверджуеться змiною концентраци креатинiну в кров^ яка за 45 дшв до отелення становила 127,6 мкмоль/л та за 7 дшв до отелення в дослщнш групi збшьшилась до 135,8 мкмоль/л. Вiдомо, що напередодш родiв, завдяки скороченню м'язiв матки, змiнюеться розмiщення плода в матщ, на що потрiбна значна енерпя [16]. Оскiльки креатинiн е похщним i кiнцевим продуктом метаболiзму креатину, при розпадi якого утворюються новi сполуки, що е джерелом енерги для скорочення м'язiв матки [11,15], то концентращя креатиншу закономiрно зростае. Порiвняно з нетелями контрольно! групи його концентращя в кровi збшьшилась на 6,2 мкмоль/л тд впливом мшеральних речовин (кобальту, мвд, цинку та марганцю) згодовувано! добавки [4].
Пщ кiнець тiльностi у зв'язку з розсмоктуванням жовтого тша змшюеться гормональний статус тварин i концентрацiя прогестерону поступово знижуеться, естрадюлу - зростае. Печiнка е органом, в якому активно вщбуваеться обмш стеришв, зокрема холестеролу та стеридiв. Всi статевi гормони е стеридами, як складаються iз жирних кислот i холестеролу [11,16,19]. Вважаемо, що поеднання ди вiтамiнiв та мшеральних речовин добавки стимулюе обмiн жирiв, внаслiдок чого зростае концентрацiя холестеролу в кровi дослiдно! групи нетелей, який використовуеться оргашзмом як джерело статевих гормошв [11].
Згодовування добавки нетелям перед отеленням вплинуло на вмкт у кровi дослiдних тварин загального кальщю та неорганiчного фосфору, концентращя яких зросла на 0,2 ммоль/л порiвняно з вихщними показниками, та на 0,2 i 0,3 ммоль/л - з контрольною групою тсля дослiду. Незважаючи на те, що це збшьшення не е вiрогiдним, воно вказуе, що згодована тваринам в^амшно-мiнеральна добавка, завдяки вмкту мiнеральних речовин, корегуе кальщево-фосфорний обмiн в бiк його оптимiзацi!.
У нетелей контрольно! групи перед отеленням порiвняно iз даними до проведення дослщу, концентрацiя 9 дослщжуваних показникiв знизилась: глюкози - на 0,25 ммоль/л, альбуммв - на 5,2 %, бшрубшу - на 0,06 мкмоль/л, сечовини - на 0,3 ммоль/л, холестеролу - на 0,1 ммоль/л, загального кальщю -на 0,1 ммоль/л, неоргашчного фосфору - на 0,1 ммоль/л та активноси АСТ - на
48
8 Од/л, ЛФ - на 19,1 Од/л, а концентращя 4 показниюв збшьшилась: загального бшка - на 1,9 г/л, глобулЫв - на 5,2 %, креатиншу - на 5,5 мкмоль/л, триглiцеридiв - на 0,02 ммоль/л. Аналiзуючи наведеш даш, можна припустити, що виражене збiльшенням активностi шдикаторного ферменту АСТ пiдвищенням концентраци глобулмв у тварин контрольно! групи вказують на патологiчнi змiни в печшщ [10,11]. Зниження в кровi концентраци загального кальцiю та неорганiчного фосфору слщ розглядати як фiзiологiчнi явища, що супроводжують завершення тiльностi.
Висновки. 1. Згодована нетелям за 45 днiв до отелення в^амшно-мшеральна добавка КАУ Мiн Драй негативно не дie на загальний стан оргашзму i мае корегувальний вплив на обмш речовин.
2. Зменшення в кровi дослiдних тварин концентраци шдикаторного ферменту АСТ та збшьшення вмюту глюкози, загального бiлку, альбуммв, холестеролу свiдчить про вiдновлення структури гепатоциив i функцiй печiнки.
Л1тература
1. Лапшин С.А. Новое в минеральном питании с/х животных / С. А. Лапшин, Б.Д. Кальницкий, В.А. Кокорев. - М.: Росагропромиздат, 1988. - 207 с.
2. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных / Г.А. Богданов. - М.: Агропромиздат, 1990. - 624 с.
3. Мжроелементози сшьськогосподарських тварин / [Судаков М. О., Береза В. I., Погурський I. Г. та ш.], - Ки!в, Урожай, 1991 - 144 с.
4. Мшеральне живлення тварин / Г.Т. Клщенко, М.Ф. Кулик, М.В. Косенко. -К.: Свгг, 2001. - 566 с.
5. Бiохiмiчнi основи нормування мшерального живлення велико! рогато! худоби. 2. Мкроелементи / Влiзло В. В., Сологуб Л. I., Янович В. Г., та ш. // Бюлопя тварин. - Львiв, 2006. - Т. 8, № 1-2. - С. 41-62.
6. Мжроелементози худоби. Альтернативш методи дiагностики, профшактика /Стадник А. М., Кравцiв Р. Й., Личук М. Г., Жуковський I. К., Федорович В. Л. // Вкник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Бша Церква, 2005. - Вип.33. - С. 239-248.
7. Роль мжроелеменив у життедiяльностi тварин / М. Захаренко, Л. Шевченко,
B. Михальська та ш. // Вет. медицина Укра!ни. - 2004. - № 2. С. 13-16.
8. Комплексш мшеральш i вiтамiнно - мшеральш добавки у годiвлi тiльних та дшних корiв / Хiмiч О. // Тваринництво Укра!ни. - 2003. - №7. - С. 27-28.
9. Мицык В.Е. Микроэлементи в кормлении сельскохозяйственных животных. / В.Е. Мицык. - К.: 1962-162с.
10. Георгиевский В. И. Физиология сельскохозяйственных животных / В. И. Георгиевский. - Москва: Агропромиздат, 1990 - 511 с.
11. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя / [Левченко В!., Влiзло В.В., Кондрахш I.n. та ш.]; за ред.. В1. Левченка i В.Л. Галяса. - Бiла Церква, 2002. - 400 с.
12. Ревунець А. С. Вплив домшок адсорбенив до ращону корiв у запуску на прояв i якють передвiсникiв отелення в зонi радiацiйного забруднення / А.
C. Ревунець // Вюник НАУ. Науковi проблеми ветеринарно! медицини. -
49
2000. - с. 393- 396.
13. Малимш Р.£. Профилактика акушерсько! патологи шляхом корекци годiвлi глибокотшьних корiв / Р.£ Малимiн // Вiсник НАУ ^y^Bi проблеми ветеринарно! медицини. - 2000. - С. 372 - 373.
14. Dariusz Bednarek, Danuta Bik. Skutki neidoboru skladnikow mineralnych u bzdla i jwiec // Nova Weterynarynaria. - 1997. - Rok.2, №1. - P.25-33.
15. Bencharif D., Tainturier D., Slama H., Prostaglandins and postpartum period in the cow // Revuede-Medecine-Veterinaire. - 2000.- Vol.151, №5. - P.401-408.
16. Ветеринарне акушерство, гiнекологiя та бютехнолопя вiдтворення тварин з основами андрологи: Пiдрyчник/ [Яблонський В. А., Хомин С.П.,Калиновський Г.М. та ш.]. - Вiнниця: Нова Книга, 2006. - 592 с.
17. Захарш В.В. Бiохiмiчний статус кровi нетелей чорно-рябо! породи, до i тсля отелення, вирощених на Житомирщинi / В.В. Захарш // Вюник ПДАА. -Вип. 3. - 2007. - С. 153-157.
18. Захарш В.В. Бiохiмiчний склад кровi корiв-первiсток до i пiсля родiв / В.В. Захарш // Збiрник наукових праць ЛНАУ. Серiя Ветеринарнi науки. - №. 92. - 2008. - С. 64-68.
19. Гормоны, клетки, организм роль гормонов у млекопитающих/ П. Клегг, А.Клегг; Под ред. И.С. Эскина - М.: изд. «Мир», 1971.- 280с.
Summary
V.V. Goncharenko, A.S. Revunets, G.M. Kalynovsky.
BIOCHEMICAL BLOOD COMPOSITION IN HEIFERS OF WHITE-AND-BLACK BREED WHEN FED WITH KAU MIN DRY MINERAL
VITAMIN SUPPLEMENT.
The paper presents the data on the application of mineral vitamin supplements to heifers of white-and-black 45 days before calving in polissya area. It has been established that after the application of supplements the content of glucose, total protein, albumins, creatinine, cholesterol, total calcium, inorganic phosphorus, increased and that of globulins, bilirubine, AST decreased.
Key words heifers, mineral vitamin supplement.
Стаття надшшла до редакцИ 16.03.2009
50
