CC BY
18
УДК 636.4.084:633.875
Дармограй Л.М., канд. с-г. наук, доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарноХ медицины та бютехнологт
ím. С.З. Гжицького
Б1ОКОНВЕРС1Я ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН ТА ШТЕНСИВШСТЬ РОСТУ СВИНЕЙ НА В1ДГОД1ВЛ1 ЗАЛЕЖНО В1Д К1ЛЬКОСТ1 ЗЕЛЕНО1 МАСИ
ГАЛЕГИ СХЩНО1 В РАЦ1ОН1
Дослгджено особлиеост1 триеалого згодоеуеання зеленоi маси Талеги схгдног молодняку свиней на егдгодгелг. Доведено про еплие даноi культури е р\зних ктькостях на ттенсиетсть росту, обмт речоеин i функцюнальний стан оргатзму. Встаноелено оптимальну ктьтсть зеленоХ маси Талеги схiдноi е рацюнах свиней (25% за пожиетстю). Окреслено перспектиеи подальших до^джень бiологiчноi цiнностi щеХ кормоеог культури.
Ключоei слова: зелена маса, Талега схiдна (galega orientalis), свит, ттенсиетсть росту, бюхгмчт показники кроеi.
Головним вектором тдвищення ефективност ведення rany3Í свинарства у господарствах рiзно! форми власност е змщнення кормово! бази та забезпечення збалансовано!, еколопчно!, повнощнно! годiвлi тварин за вама показниками живлення [2,3]. В комплекс завдань, яю стоять перед бюлопчною наукою важлива роль належить процесам функщонування оргaнiв травлення, особливо вивчення трансформацп поживних речовин i продуктивно! ди нетрaдицiйних, малопоширених кормiв в оргaнiзмi тварин [1,7]. До таких належить галега схщна, що належить до бобових, бaгaторiчних рослин з перiодом використання 10-15 роюв та високим вмiстом поживних i бюлопчно активних речовин, зокрема вiтaмiну С i проте'ну [6,10]. Бшьшшть зелених кормiв завдяки сво!й нiжностi, вмiсту ароматичних речовин е ушверсальним подразником травних залоз i як наслщок - добрий корм для годiвлi свиней. Поряд з цим, деяю зеленi корми, особливо бобов^ мiстять сaпонiни, алкало'ди, куместрол та iншi речовини, якi знижують 1х смaковi якостi й можуть викликати порушення, пов'язaнi з функщонування оргашв й систем оргaнiзму тварин [1,4,6].
Змшюючи кiлькiсть i влaстивiсть кормiв, умови 1х виробництва й годiвлi свиней можна впливати на 1х живлення, посилювати або уповiльнювaти процеси обмiну речовин та величину продуктивностi.
Метою наших дослщжень було вивчити вплив рiзно! кiлькостi зелено! маси галеги схiдно! на iнтенсивнiсть росту та функщонування оргашзму молодняку свиней на вiдгодiвлi.
Матер1али i методи дослщжень. Науково-господарсью дослiди проводили у Коломийськш дослiднiй станци Iвaно-Фрaнкiвського iнституту
© Дармограй Л.М., 2008
35
АПВ. Матерiалом для дослщжень слугувала зелена маса галеги схщно! у фазi бутошзаци, початку цвтння. Об'ектом експерименту були пщсвинки велико! бшо! породи тримiсячного в^. Для вирiшення поставлено! мети було пвдбрано й сформовано 3 групи молодняку свиней за принципом аналопв, враховуючи вiк, живу масу, штенсившсть росту. Перша група була контрольною, якш згодовували 85% комбiкорму i 15% зелено! маси галеги схщно! за пожившстю. У другiй та третш групах свиней збiльшували на 10 i 20% зелену масу дано! культури зменшуючи вiдповiдну кiлькiсть концентраив у рацiонi. Нормування годiвлi пщдослщних тварин здiйснювали згiдно з юнуючими нормами [9]. Всi дослiдження проводились згщно зi схемою дослiду (табл.1) iз травня по вересень 2002 року (121 день).
1.Схема дослщу, п=11
Група Характер год1вл1
1- контрольна Комбшзрм 85% 1 зелена маса галеги схвдно! 15% - за пожившстю та прем1кс.
2- дослвдна Комбшэрм 75% 1 зелена маса галеги схвдно!' 25% - за пожившстю та премжс
3- дослвдна Комбшэрм 65% 1 зелена маса галеги схвдно!' 35% - за пожившстю та премжс
Iнтенсивнiсть росту пiддослiдних тварин визначали шляхом щомiсячного iндивiдуального зважування вранцi до годiвлi та в юнщ дослiду. 1з ростом свиней добовi даванки кормiв збiльшували, але структура рацiону була незмiнною протягом усього дослщу. Тварини мали вшьний доступ до води.
Кров для дослщжень брали у свиней по 4 тварини iз кожно! групи у вщ 4, 5 i 7 мюящв вранцi до годiвлi. Бiохiмiчнi показники кровi пiддослiдних тварин визначали за такими методиками: вмют загального азоту -колориметрично за допомогою ФЕКа, [5]; загальний бiлок - рефрактометрично, i бiлковi фракцi! - нефелометричним способом [8]. Отримаш цифровi даш оброблено бiометрично з використанням комп'ютерно! програми.
Результати дослщжень. Про переб^ процесiв обмiну речовин, !х рiвень та величину, в органiзмi пщдослщних свиней судять за штенсившстю росту i бiохiмiчними показниками кровi. Адже, кров е тим середовищем, яке миттево реагуе на змiни годiвлi тварин. Iнтенсивнiсть росту вiдгодiвельних свиней за перюд дослiду наведено у табл. 2.
Отримаш експериментальш даш вказують на те, що кормовi фактори, в даному випадку, зелена маса галеги схщно! та !! кшьюсть, неоднаково впливала на величину приросту живо! маси, швидюсть i напруженiсть росту пiддослiдних тварин. Аналiзуючи данi цiе! таблицi бачимо, що найвищi прирости живо! маси мали свиш 2 групи, що на 8% бшьше порiвняно з контрольною групою. Необхiдно вiдзначити, що молодняк свиней на вiдгодiвлi третьо! групи, яким згодовували зелену масу галеги схщно! у кшькост 35 % за пожившстю, показав найнижчi показники штенсивност росту порiвняно з тваринами 1 i 2 групами.
36
2. Зведеш дан штенсивносп росту свиней на вiдгодiвлi _ за першд дослiду (М ± т, п=11)_
Показники Один вим1ру Групи
1- контр. 2- досл1дна 3- дослщна
жива маса:
на початок дослщу кг 32,27 ± 0,74 33,0 ± 0,85 32,54 ± 0,90
на кшець дослщу кг 104,71 ± 2,65 110,91 ± 1,36 103,46 ± 1,95
Прирют живо! маси:
абсолютний кг 72,44 ± 2,08 77,91 ± 0,65** 70,91 ± 1,13*
середньодобовий г 598,61 ± 17,1 644,0 ± 13,97** 586,02 ± 9,39*
у % до контролю % 100,0 108,0 97,90
Вщносний % 105,69 ± 1,01 108,21 ± 1,06 104,40 ± 0,84
Примтка: *р<0,05; **р<0,01
Вщносна швидюсть росту або вiдносний прирiст живо! маси за перюд дослiду вщображае ступiнь напруженостi процесiв росту, а також вказуе на штенсившсть росту оргашзму. Характеризуючи цей показник можна вщзначити, що у тварин першо! групи вiн становив - 105.69 %, у 2 - 108.21 %, що е найвищим i у 3 групi - 104.40 %.
Виршення бiлково! проблеми у годiвлi тварин е одним iз перших крокiв до успiху. Саме тому метою було з'ясувати динам^ переб^ обмiну бiлкiв в органiзмi пiддослiдних свиней при тривалому згодовуванш зелено! маси галеги схiдно!. Одержат результата наведено у таблиц 3.
3. Показники обмiну б1лкмв у кров1 свиней за перiод дослiду (М ± т, п=4)
Показники
Один вим1ру
Групи
1- контр.
2- дослвдна
3- дослвдна
у 4-х м1сячному вщ1
Ылок загальний Азот загальний Альбумши Глобулши:
У
г/л
г % %
% % %
65,95 ± 0,21 2,015 ± 0,19 46,01 ± 0,79
15,42 ± 1,08 19,85 ± 0,85 18,75 ± 1,45
67,8 ± 0,38 2,03 ± 0,26 45,80 ± 1,29
16,43 ± 0,95 16,25 ± 0,50 21,52 ± 1,69
67,6 ± 0,23 2,045 ± 0,31 46,92 ± 0,83
15,28 ± 1,20 18,45 ± 0,75 19,35 ± 1,41
у 5-х м1сячному вгщ
Ылок загальний Азот загальний Альбумши Глобулши:
У
г/л
г % %
% % %
72,22 ± 0,90 2,36 ± 0,24 41,75 ± 2,53
16,55 ± 1,88 20,60 ± 1,20 21,10 ± 1,30
75,55 ± 1,25 2,62 ± 0,18* 41,01 ± 3,29
17,25 ± 1,95 20,65 ± 2,50 21,10 ± 1,85
73,32 ± 1,05 2,43 ± 0,09 44,17 ± 1,95*
16,55 ± 1,58 20,27 ± 2,0 19,10 ± 1,52
у 7-х м1сячному вщ1
Ылок загальний Азот загальний Альбумши Глобулши:
У
г/л
г % %
% % %
72,62 ± 1,05 1,95 ± 0,30 40,98 ± 1,69
17,67 ± 1,75 12,62 ± 0,85 28,73 ± 2,10
79,22 ± 0,97 2,15 ± 0,29** 46,70 ± 0,98*
15,20 ± 2,50 18,77 ± 1,92 19,33 ± 3,15
75,33 ± 1,10 1,93 ± 0,09 40,55 ± 0,88
14,97 ± 1,45 22,12 ± 0,91 22,37 ± 2,25
Примтка: *р<0,05; **р<0,01; ***р<0,001
37
Згщно з даними таблиц видно, що Bei показники o6MiHy бшюв в opraHi3Mi свиней трьох груп за перюд до^ду знаходились у межах величин фiзiологiчно! норми. Вiдзначаeться також збiльшення величини названих показникiв iз вiком i тривалютю згодовування. Встановлено вiрогiдне збшьшення загального бiлка i загального азоту у кровi свиней друго! групи порiвняно з контрольною групою (р<0,05; 0,01), що вказуе про штенсившший обмiн речовин у тварин дано! групи. На нашу думку подiбнi змши пов'язанi iз надходженням в оргашзм свиней найбiльш оптимально! кшькост повноцiнного проте!ну i БАР. Внаслщок чого вiдбуваeться краще засвоення проте!ну та iнших поживних речовин корму й трансформащя лабiльного пулу амшокислот для синтезу власних бiлкiв тша i пiдвищення iнтенсивностi росту свиней.
Заслуговуе на увагу такий факт, що свиш дослiдних груп тсля по!дання i до наступно! годiвлi були менш рухливi нiж !хш ровесники, яким не згодовували зелену масу галеги схiдно!. Це вказуе на те, що о^м вщомих бiологiчно активних речовин у даному кормi е ще сполуки аналопчно! дi!, але не встановлено! природи, яю подiбно ерготропiнам сприяють пщвищенню iнтенсивностi росту i кращому засвоенню поживних речовин рацiону.
Висновки
1. На попередшх етапах проведених нами дослщжень було встановлено поживну та бюлопчну цiннiсть кормiв iз козлятника схщного та !х вплив на обмш речовин й продуктивнiсть тварин. До того ж доведено, що включення у ращони свиней -15% за пожившстю зелено! маси галеги схщно! не викликало порушення фiзiологiчного стану i метаболiчних процесiв в органiзмi пiддослiдних тварин.
2. Викладеш результати порiвняльно! оцiнки впливу рiзноl кiлькостi кормово! культури, що дослщжувалась, на продуктивнiсть i стан здоров'я свиней свщчать, що найбiльш оптимальна кшьюсть !! в рацiонах молодняку свиней на вiдгодiвлi е 25% за пожившстю.
3. Встановлено вiрогiдний вплив зелено! маси галеги схщно! на показники обмiну бшюв в органiзмi свиней. Особливо у свиней друго! групи, в яких виявлено вiрогiдне збшьшення кшькост бiлка й загального азоту у порiвняннi з контрольною групою (р<0,05; р<0,01), але щ показники були у межах фiзiологiчно допустимо! норми.
Лггература
1. Бакай С. Белковые корма для свиней // Свиноводство, 1994, №3. - С. 4-6.
2. Бабыч А.А. Животноводство: Проблема кормов. - М.: Знание, 1991. - 64с.
3. Богданов Г.А. Кормление с. - х. животных. - М., 1990. - 612с.
4. Березовський М.Д., Деркач М.О., Овчаренко Л.1. Бiохiмiчнi показники кровi та продуктившсть свиней. // Свинарство, 1978. - № 28. - С. 8 - 11.
5. Васильева А.С. Клиническая биохимия с. - х. животных - М.: 1974. - 250с.
6. Дармограй Л.М. Обмш речовин, продуктившсть та окремi показники бшкового обмiну в органiзмi тварин при згодовуванш козлятника схщного
38
// Науковий вюник Полтавсько! державно! аграрно! академи. Полтава, 2002. т. 2 (21). - С. 268 - 272.
7. Зубець М.В. Актуальш питання наукових дослщжень з фiзiологi! i бiохiмi! с.-г. тварин. // Науковий вюник ЛАВМ iM.. С.З. Гжицького. Львiв 2000, т. 2 (№2), ч. 2. - С. 61 - 64.
8. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч. З.: Клиническая биохимия / Под. ред. М.А. Базарновой. - К.: Высшая школа, 1986. - 279 с.
9. Ноздрш М.Т., Карпусь М.М. Деталiзованi норми годiвлi с.-г. тварин / Довщник. К.: 1991. - 344с.
10. Skorko-Sajko H., Tywonczuk J., 2003/ Nutritive valye and quality of Galega silages. Ann. Anim Scn., Suppl. 2, p. 307 -310.
Summary Darmohraj L.M.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z. Gzhytskyj BIOCONVERSION OF NUTRITIOUS AND THE INTENSITY OF PIGS GROWTH AT FATTENING DEPENDING ON THE QUANTITY OF GREEN MASS OF GALEGA ORIENTALIS (LA) IN RATION The peculiarities of long- term feeding of green mass Galega orientalis to fattening young pigs were investigated. It was studied the influence of this culture at different quantities on growth intensity, metabolism and functionary state of organism. An optimal quantity of green mass Galega orientalis in the rations of pigs (25 per cent by its nutrition) was determined. It was also emphasized the perspectives of investigation of biological value of this plant.
Key words: green mass, Galega orientalis, pigs, growth intensity, biological indices of blood.
Стаття надшшла до редакцИ 4.09.2008
39
