CC BY
15
Актуальт проблеми сучасно! медицини
ДПН, в то же время пациенты с показателем более 10 Баллов по шкале NSS составили группу с наиболее тяжелой ДПН. В результате исследования была установлена статистически значимая связь между степенью проявления диабетической полинейропатии и наличием у пациентов сосудистых осложнений таких как диабетическая нефро- и ретинопатия, инфаркт миокарда и инсульт.
Summary
INTERRELATION BETWEEN THE VASCULAR AND NEUROLOGICAL COMPLICATIONS OF DIABETES MELLITUS Orlyk A.S.
Keywords: polyneuropathy, nephropathy, retinopathy, myocardial infarction, stroke
This paper presents the findings obtained by studying interrelation between the intensity in manifestation of diabetes neuropathy and presence of micro- and macrovascular complications in diabetic patients. The research involved diabetic 1510 patients who underwent the course of treatment in 62 medical centers of Ukraine. The intensity in manifestation of neurological symptoms was evaluated by the NSS score (Neurological Symptoms Score). Patients with index up to 5 points by NSS score had mild diabetes neuropathy; the group with moderate diabetes neuropathy indicated from 5 to 10 points; last group with most severe diabetes neuropathy included patients showed more then 10 point by the NSS score. We have found out statistically significant correlation between the intensity in manifestation of diabetes neuropathy and the presence of micro- and macrovascular diabetic complications (diabetic nephropathy, diabetic retinopathy, myocardial infarction and acute ischemic stroke) in the patients.
УДК: 616.127-005.4-06:616.127-005.8-036.11
Свiтлик Г.В., Кияк Ю.Г., Гарбар М.О., Базилевич А.Я., Полторак Л.В., Турко Ю.В., Белюсова В.М.
БЕЗБОЛЬОВА 1ШЕМ1Я М1ОКАРДА У ПАЦ1ЕНТ1В З ГОСТРИМ 1НФАРКТОМ М1ОКАРДА З ЕЛЕВАЦ1ЕЮ СЕГМЕНТА ST: ВЗАЕМОЗВ'ЯЗОК З Г1ПЕРТРОФ1ЕЮ Л1ВОГО ШЛУНОЧКА I РОЗВИТКОМ ШЛУНОЧКОВИХ АРИТМ1Й
Л^вський нацюнальний медичний уыверситет iменi Данила Галицького, Комунальна мюька кп^чна л^арня швидкоТ медичноТ допомоги м. Львова
У cmammi наведет особливост{ виникнення безбольовот шемп мюкарда в пащент{в з гострим тфарктом мюкарда з елеващею сегмента ST та супутньою артерiальною гinертензieю. Роз-крито ii залежтсть вiд ступеня гтертрофи лiвого шлуночка, стратеги лжування, з'ясовано вплив на появу шлуночкових аритмш.
Ключов1 слова: безбольова 1шем1я мюкарда, гострий шфаркт реперфуз1я мюкарда, шлуночков1 порушення ритму.
Згщно результат добового мошторингу (ДМ) ЕКГ, у 34-66% хворих з гострим коронарним синдромом на фон зникнення скарг i стаб^зацп кл^чноТ картини рееструеться безбольова ше-мiя мюкарда (ББ|М) - порушення його перфузп, яке не супроводжуеться появою стенокардп або ТТ ешваленпв. Об'ективним показником корона-рноТ недостатност при цьому е безсимптомн змши сегмента ST - збтьшення його депресп (елевацп) вщносно вихщного рiвня [1, 2].
1снуе пряма залежнють мiж тривалютю етзо-дiв шемп, частотою Тх виникнення та важкютю атеросклеротичного ураження коронарного русла [9]. Одним iз факторiв, якi сприяють появi шемп при 1ХС, е гiпертрофiя мюкарда за наяв-ностi у патента артерiальноТ гiпертензiТ (АГ). При вираженш гiпертрофiТ лiвого шлуночка (ГЛШ) зростае потреба мюкарда в кисн i одно-часно погiршуеться кровопостачання серцевого м'яза, так як розвиток кашлярноТ атки вiдстае вiд збiльшення маси ппертрофованого мiокарда [3, 7, 8, 16]. Зменшення перфузп мюкарда пщвищуе ризик виникнення загрозливих для життя аритмш та раптовоТ смерти сприяе прогресуванню серцевоТ недостатностi [11, 12-15, 17].
мюкарда з елева^ею сегмента ST, гiпертрофiя пiвого шлуночка,
Прогностично несприятливим для па^ен^в iз стабiльною коронарною хворобою е сумарне значення тривалост всiх епiзодiв шемп впро-довж доби бiльше 60 хвилин. Вважають, що така ситуа^я вимагае негайноТ оптимiзацiТ фармако-терапи, а в разi ТТ неефективност - проведення коронарографiТ та виршення питання щодо ре-васкуляризацiТ мюкарда [2, 4, 6].
Об'ективна оцшка стану кровопостачання мь окарда i прогнозу пацiента вимагае врахування епiзодiв i больовоТ, i безбольовоТ шемп. З'ясовано, що своечасне виявлення й усунення як симптомних, так i безсимптомних проявiв мю-кардiальноТ iшемiТ е в рiвнiй мiрi прогностично важливим для попередження небезпечних для життя «коронарних подш» [1, 2, 4, 10].
Таким чином, на сьогодшшнш день наявнють ББ1М розглядаеться як прогностично несприят-ливий чинник, а ТТ рання дiагностика здатна зна-чно покращити результати лiкування хворих з 1ХС [2, 4, 5]. Поряд з цим особливост виникнення ББ1М, вираженiсть Т'Т проявiв, вплив на ктыч-ний переб^ захворювання у пацiентiв з гострим шфарктом мiокарда, зокрема за наявност ГЛШ на грунтi артерiальноТ ппертензи, залишаються
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
вивченими недостатньо.
Мета дослвдження
Виявити ешзоди ББ1М у па^етчв з гострим шфарктом мiокарда з елева^ею сегмента ST (ПМtST), з'ясувати Тх залежнiсть вiд наявностi ппертрофп лiвого шлуночка, а також вплив на появу шлуночкових аритмiй (ША).
Матерiал i методи дослiдження
Обстежено 194 хворих вком вiд 35 до 65 ро-кiв з ПМtST, 145 з яких (1 група), на фон стан-дартноТ фармаколопчноТ терапiТ, було проведено ефективний тромболiзис iз застосуванням альтеплази, 24 (2 група) - черезшюрне коронар-не втручання (ЧКВ) iз стентуванням шфарктза-лежноТ коронарноТ судини, а 25 па^етчв (3 група) отримували лише медикаментозне лкуван-ня, згщно сучасних рекомендацiй.
На другу-третю добу захворювання та в перед-день виписки зi стацiонару вам хворим проведено ДМ ЕКГ та ЕхоКГ. Впродовж стацюнарного етапу лкування рееструвалась (планово та в час наяв-ностi симптомiв аритми) стандартна ЕКГ спокою в 12 загальноприйнятих вщведеннях.
ДМ ЕКГ здiйснювали iз застосуванням холте-рiвськоТ системи Solveig (КиТв). Оцiнювали наяв-нiсть епiзодiв iшемiТ мiокарда - больовоТ та без-больовоТ (змiни депресiТ/елевацiТ сегмента SТ), Тх кiлькiсть i загальну тривалють. Епiзодами iшемiТ трактувались перюди поглиблення депре-сiТ (зростання елеваци) сегмента ST бiльше, нiж на 0,1 мВ, тривалiстю не менше 1 хв. та з штер-
валами мiж 2 епiзодами теж не менше 1 хв. Шлуночковi порушення серцевого ритму розцн нено як загрозливi для життя шлуночковi аритми (ЗЖША) - епiзоди стшкоТ шлуночковоТ пароксиз-мальноТ тахiкардiТ (ШПТ) i фiбриляцiТ шлуночкiв (ФШ), та Тх провюники (шлуночковi екстрасисто-ли (ШЕ) IVb та V клаав згiдно класифiкацiТ за В. Lown).
Ехокардiографiчне обстеження проводилось i3 допомогою апарату Sonoline Versa Plus, Siemens (Нмеччина). Масу мiокарда лiвого шлуночка (ММ ЛШ) вираховували за формулою ASE-cube: ММ ЛШ = 1,04 х (КДР ЛШ + товщина мiжшлуночковоТ перетинки + товщина задньоТ стшки ЛШ)3 - 1,04 х КДР ЛШ3 - 13,6 (г). Осктьки маса мюкарда знач-ною мiрою залежить вiд антропометричних особ-ливостей тiла людини, критерieм оцшки ММ ЛШ вважали iндекс маси мюкарда ЛШ (1ММ ЛШ), роз-рахований за формулою: 1ММ ЛШ = ММ ЛШ / площа поверхн тта (г/м2). 1ММ ЛШ >125 г/м2 у чоловiкiв (ч.) i >110 г/м2 у жшок (ж.) розцiнювали як ознаку ппертрофи мiокарда ЛШ [18].
Результати та 1х обговорення
У 64 (44,14%) па^етчв, якi пiддавались тромболiтичнiй терапп (1 група), пiд час ДМ ЕКГ зареестровано безсимптомн епiзоди iшемiчних змiн сегмента ST загальною тривалютю вiд 39 до 460 хв. У 71,88% цих випадш (46 па^етчв) епiзоди iшемiТ поеднувались iз ГЛШ: 1ММ ЛШ >125 (ч.) i >110 г/м2 (ж.) (табл. 1).
Таблиця 1
тривалсть етзодв ББ1М впродовж доби у пациенте з HMjST
ББ1М, загальна тривалють (хв.): 1 група (n=145): 64 (44,14%) особи 2 група (n=24): 5 (20,83%) осiб 3 група (n=25): 18 (72%) оЫб
1 2 1 2 1 2
1ММ ЛШ>125 (ч.), >110 (ж.) 327±85,5 214±41,5 127±64,8 70±15,5 395±45,1 303±45,5
г/м2 (n=46) (-34,6%) (n=3) (-44,9%) (n=15) (-23,3%)
1ММ ЛШ<125 (ч.), <110 (ж.) 105±26,5 44±10,1 45±13,4 12±3,5 124±34,2 76±16,5
г/м2 (n=18) (-58,1%) (n=2) (-73,3%) (n=3) (-38,7%)
Прим1тки: 1 - показники на 2-3-ю добу захворювання; 2 - пок
Слщ зазначити, що у па^ен^в 1-Т групи iз ГЛШ тривалють ББ1М впродовж доби була до-стовiрно бтьшою в порiвняннi з особами без п-пертрофiТ: 327±85,5 хв. та 105±26,5 хв., вщповн дно (р<0,01).
В той же час серед пацiентiв, яким було про-ведене ЧКВ, ББ1М спостерiгалась лише в п'яти (20,83%) хворих, а в па^ен^в, як пiддавались лише медикаментознш терапiТ, ББ1М була заре-естрована у 18 (72%) оаб. Середня сумарна тривалiсть епiзодiв ББ1М впродовж доби у осiб з ГЛШ та без неТ теж достовiрно вiдрiзнялась серед па^етчв 2-Т i 3-Т груп i складала, вiдповiдно, 127±64,8 i 45±13,4 та 395±45,1 i 124±34,2 хв. (р<0,05).
За результатами повторного мошторування ЕКГ у пацiентiв iз ГЛШ виявлено нижчу ефектив-нiсть антианпнальноТ терапiТ: загальна трива-лiсть епiзодiв ББ1М у цiеТ категорiТ хворих змен-шилась на 34,6%, 44,9% i 23,3% (р<0,01), вщпо-
:и напередодш виписки з: стационару. вщно, у пацiентiв 1-Т, 2-Т i 3-Т груп, в той же час у оаб без ГЛШ ц змши були бiльш вщчутними: -58,1%, -73,3% i -38,7% (р<0,001). Важливо вщмн тити, що у хворих, якi пiддавались мiокардiаль-нiй реперфузiТ (механiчнiй чи фармаколопчнш), вiдсоток зменшення сумарноТ тривалостi етзо-дiв ББ1М був вищим (за наявност ГЛШ та без неТ), у порiвняннi з пацiентами, у яких не проводилась реперфузiя мюкарда. Найефектившшим виявилось ЧКВ: добовий мошторинг ЕКГ напе-редоднi виписки зi стацiонару у хворих iз стенто-ваною iнфарктзалежною судиною реестрував лише в окремих па^ен^в поодинок нетривалi епiзоди ББ1М.
Щодо больових епiзодiв iшемiТ мiокарда, то у дослщжуваних пацiентiв вони на фон оптимально пiдiбраноТ антиангiнальноТ фармакотерапи практично не рееструвались, Тх вщсоток у зага-льнiй кiлькостi транзиторних епiзодiв iшемiТ мю-карда складав 3,44%.
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
Епiзоди шемп (больовоТ та безбольовоТ) на ЕКГ найчаспше проявлялись елевацieю сегмента ST (72%), рiдше - його депреаею (28%), вщ-носно вихщного рiвня, вiдповiдно, на 245,1±20,9 i 209,1±12,5 мкВ. При детальному переглядi стрiчок ЕКГ у частини па^енпв виявлено перн оди транзиторноТ шверсп зубця Т (9 випадкiв), яю, однак, як епiзоди iшемiТ мюкарда нами не розцшювались. Бiльш часто ББ1М виникала в ш-
Шлуночковi порушення серцевого
чний час доби.
Впродовж стацюнарного етапу лкування у дослщжуваних пацieнтiв, згiдно даних ДМ ЕКГ i рутинних запиав CTpi40K ЕКГ, рееструвались шлуночковi аритмп - шлуночковi екстрасистоли (мономорфнi, полiморфнi, пары, трупов^ paHHi), епiзоди нестшкоТ та стшкоТ шлуночковоТ пароксизмальноТ тахкардп, фiбриляцiя шлуночкiв (табл. 2).
Таблиця 2
ритму в na^eHmÍB з HM^ST на стацонарному етатлжування
Подiя Частота виявлення у патента
ШЕ - загальна юльюсть 3,25±0,23 на 1тис. серцевих скорочень
ШЕ «R на T» 1,12±0,03
ШЕ - пар i трипле^в 12,35±1,24
Нестшка ШПТ 1,02±0,04
Стшка ШПТ 15 - всього у дослщжуваних па^енпв
ФШ 9 - всього у дослщжуваних патент
Важливо в^^тити, що за наявност ппер-трофп мюкарда ЛШ шлуночковi порушення серцевого ритму, зокрема ЗЖША та Тх провiсники, виникали значно часпше.
Встановлено кореляцiю мiж частотою виникнення епiзодiв ББ1М та ix тривалiстю в дебют захворювання i виникненням ЗЖША - стшкоТ шлуночковоТ пароксизмальноТ таxiкардiТ, фiбри-ляцп шлуночкiв та Тх провюниш впродовж ста-цiонарного етапу лкування: r=0,52, r=0,71 i r=0,61, вщповщно, (p<0,05).
Несприятливо впливала на переб^ захворювання наявнiсть професiйноТ шкщливостк у таких пацieнтiв АГ супроводжувалась значним зро-стання 1ММ ЛШ (до 140-150 г/м2), добовий мош-торинг ЕКГ виявляв тривалi епiзоди ББ1М (вiд 200 до 460 хв.), а впродовж перюду спостере-ження доволi часто рееструвались екстрасистоли високих градацш з етзодами нестiйкоТ шлуночковоТ пароксизмальноТ тахкардп. Переважно у ^еТ ж категорп хворих виникали ЗЖШТ.
Висновки
1. Наявнють ГЛШ у па^ентв iз ^fST сприяе розвитку бтьш частих i тривалих епiзодiв ББ1М з вiдсутнiстю адекватноТ вiдповiдi на лкування.
2. Безбольова iшемiя мюкарда у па^етчв з ПМtST е вагомим фактором ризику розвитку ША.
3. Професшна шкщливють е суттевим чинни-ком розвитку безбольовоТ iшемiТ мюкарда i прогностично несприятливих шлуночкових пору-шень ритму у па^етчв iз ПМtsT.
4. ДМ ЕКГ е шформативним методом вияв-лення епiзодiв iшемiТ мiокарда i рекомендований в раннш перiод гострого шфаркту мiокарда з метою оцшки ризику розвитку шлуночкових аритмiй та оптимiзацiТ антианпнальноТ терапiТ.
Лiтература
1. Аксельрод А.С. Холтеровское мониторирование ЭКГ: возможности, трудности, ошибки / А.С. Аксельрод, П.Ш. Чомахидзе, А.Л. Сыркин. - М. : МИА, 2007. - 186 с.
2. Дабровски А. Суточное мониторирование ЭКГ / А. Дабровски, Б. Дабровски, Р. Пиотрович. - М. : МЕДПРАКТИКА, 2000. - 208 с.
3. Бочкарева Е.В. Безболевая ишемия миокарда при различных уровнях артериального давления у больных со стенокардией напряжения (J-образная зависимость) / Е.В. Бочкарева, Е.В. Кокурина, В.П. Воронина [и др.] // Кардиология. - 2005. - №5. -С. 34-37.
4. Бугаенко В.В. Результаты длительного наблюдения и отдаленный прогноз у больных с безболевой ишемией миокарда / В.В. Бугаенко // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 2004. - №6. -С. 69-73.
5. Диагностика и лечение стабильной стенокардии. Российские рекомендации (второй пересмотр) / Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2008. - №6. - С. 6-38.
6. Жаршов О.Й. Холтерiвське мошторування електрокардюграми: еволю^я кпрчного застосування, дiагностичнi можливост^ по-казання / О.Й. Жаршов, М.С. Сороювський, У.П. Черняга-Ройко // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 2004. - №1. - С. 122131.
7. Черненкова Е.А. Использование холтеровского мониторирова-ния ЭКГ у больных артериальной гипертензией / Е.А. Чернен-кова, Р.А. Черненков, Г.В. Жуков [и др. ] // Вестник аритмоло-гии. - 2003. - №32. - С. 55-56.
8. Коломиец В.В. Бессимптомная ишемия миокарда на фоне гипертонической болезни / В.В. Коломиец, Б.А. Пивнев // УкраТн-ський кардюлопчний журнал. - 2001. - №2. - С. 46-54.
9. Лутай М.И. Поражение венечного русла у пациентов с ишеми-ческой болезнью сердца со стабильной стенокардией и без таковой и частота выявления эпизодов ишемии миокарда / М.И.Лутай, В.В.Бугаенко, А.Г.Белоножко [и др.] // УкраТнський кардюлопчний журнал. - 2001. - №6. - С. 18-21.
10. Рябыкина Г.В. Диагностика ишемии миокарда у больных с ко-ронарогенной и некоронарогенной патологией при холтеровс-ком мониторировании электрокардиограммы / Г.В. Рябыкина // Вестник аритмологии. - 2003. - №32. - С. 8-11.
11. Тихоненко В.М. Нарушения ритма и проводимости во время эпизодов ишемии миокарда у больных стенокардией / В.М. Ти-хоненко // Вестник аритмологии. - 2002. - №21. - С. 27-32.
12. ACC/AHA/ESC 2006 Guidelines for the Management of Patients With Ventricular Arrhythmias and the Prevention of Sudden Cardiac Death: Executive Summery // Circulation. - 2006. - V. 114. - P. 1088-1132.
13. Coumel P.I. Diagnostic and prognostic implication of exercise-induced arrhythmias / P.I. Coumel // PACE. - 1994. - V. 17. - P. 417-427.
14. Huikuri H. Sudden death due to cardiac arrhytmias / H. Huikuri, А. Castellanos, R. Myerburg // N. Engl. J. Med. - 2001. - №345. - P. 1473-1482.
15. Newby K.H. Sustained ventricular arrhythmias in patients receiving thrombolytic therapy: incidence and outcomes. The Gusto investigators / K.H. Newby, T. Thompson, A. Stebbins [et al.] // Circulation. - 1998. - №98. - P. 2567-2573.
16. Sakir Uen. ST-segment depression in hypertensive patients is linked to elevations in blood pressure, pulse pressure and double product by 24-h Cardiotens monitoring / U.Sakir, J. Baulmann, R. Dusing [et al.] // J. Hypertension. - 2003. - V. 21, №5. - P. 977983.
17. Zipes D.P. ACC/AHA/ESC 2006 guidelines for management of patients with ventricular arrhythmias and the prevention of sudden cardiac death / D.P. Zipes, A.J. Camm, M. Borggrefe [et al.] // Eu-ropase. - 2006. - №8. - P. 746-837.
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
Реферат
БЕЗБОЛЕВАЯ ИШЕМИЯ МИОКАРДА У ПАЦИЕНТОВ С ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА С ЭЛЕВАЦИЕЙ СЕГМЕНТА ST: ВЗАИМОСВЯЗЬ С ГИПЕРТРОФИЕЙ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА И РАЗВИТИЕМ ЖЕЛУДОЧКОВЫХ АРИТМИЙ Свитлык Г.В., Кияк Ю.Г., Гарбар М.О., Базилевич А.Я., Полторак Л.В., Турко Ю.В., Белюсова В.Н.
Ключевые слова: безболевая ишемия миокарда, острый инфаркт миокарда с элевацией сегмента ST, гипертрофия левого желудочка, реперфузия миокарда, желудочковые нарушения ритма.
В статье наведены особенности возникновения безболевой ишемии миокарда у пациентов с острым инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST и сопутствующей артериальной гипертензией. Раскрыта ее зависимость от степени гипертрофии левого желудочка, стратегии лечения, выяснено влияние на возникновение желудочковых аритмий.
Summary
PAINLESS MYOCARDIAL ISCHEMIA IN PATIENTS WITH ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION ACCOMPANIED WITH ST-SEGMENT ELEVATION: RELATIONSHIP OF LEFT VENTRICULAR HYPERTROPHY AND VENTRICULAR ARRHYTHMIAS ONSETS Svitlyk H.V., Kyyak Y.H., Harbar M.O., Bazylevych A.Y., Poltorak L.V., Turko Y.V., Belyusova V.M.
Keywords: painless myocardial ischemia, acute myocardial infarction with ST-segment elevation, left ventricular hypertrophy, myocardial reperfusion, ventricular arrhythmias.
This article focuses on the features accompanying painless myocardial ischemia in patients with acute myocardial infarction, ST-segment elevation and concomitant arterial hypertension. We have revealed the dependence of painless myocardial ischemia on the intensity of left ventricular hypertrophy, its effect on the development of ventricular arrhythmias as well as proper therapeutic strategies.
УДК 613.287.8 (1-22) Синенко О.А.
ВПЛИВ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ЧИННИК1В НА ГОТОВН1СТЬ Ж1НОК С1ЛЬСЬКО1 М1СЦЕВОСТ1 ВИГОДОВУВАТИ ДИТИНУ ГРУДЬМИ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я»
Мета досл{дження. Досл{дити вплив тформацшних чиннитв на готовтстъ жток сшъсъког Mic-цевост{ вигодовувати дитину грудъми. Материал та методи. Доcлiдження проводилось у Пол-тавсъкш област1 протягом 2011-2012 рр. Для оцтки стану тдтримки ГВ була розроблена спе-щалъна анотмна анкета «Анкета матерi, яка мае дитину у вц до 2-х ротв». Всъого було об-роблено 487 анкет. Резулътати i висновки. Найбшъш обiзнаними щодо техтки ГВ були жтки, яким допомагав i навчав медичний персонал жточог консулътацп та пологового будинку. Важли-вим чинником ГВ е внутршня переконатстъ жтки в його необхiдноcтi - домтанта лактацИ. На першому мгсцг серед причин припинення ГВ е нестача молока, яку жтки визначаютъ за не-спокшною поведткою дитини, що cвiдчитъ про недостатню тформоватстъ жтки.
Ключов1 слова: грудне вигодовування, тривалють, мотивацт, Ыформованють, навчання.
Дослщжування виконувалось в межах науково-дослщноТ роботи кафедр ппени, екологп, охорони прац1 в галуз1 та соц1альноТ медицини оргаызацп та економ1ки охорони здоров'я з бюстатистикою та медичним правознавством «Наукове обфунтування профтактики негативного впливу окремих чинниив довктля на якють життя та стан здоров'я д1тей в умовах геох1м1чноТ провш-цп», № державноТ реестрацп 0111U8522.
дитини" створило умови для активного поши-рення, захисту та тдтримки ГВ, а ктькють мате-рiв, що годують д^ей грудним молоком, почала стабтьно зростати. Якщо наприкшц 90-х роюв до 3-х мюя^в годували грудьми менше полови-ни матерiв, а до 6 мюя^в — усього 25-30%, то у 2001 роц годували грудьми до 6 мюя^в 38,1% матерiв, у 2003 роц — 40,7%, а у 2006 роц — 45,5%. Водночас збтьшилася ктькють д^ей, як до 6 мюя^в перебувають на виключно ГВ (ВГВ): з 6% у 2005 роц до 18% у 2007. Збтьшилася частка д^ей, як отримували грудне молоко у вiцi 12 мюя^в i бтьше [1].
Грудне вигодовування (ГВ) малюш, коли щуть штенсивы процеси зросту i розвитку, за-кладае фундамент здоров'я на майбутне i е го-ловним фактором, який забезпечуе гармоншний розвиток, високий рiвень iмунобiологiчного захисту [2]. Тому природне вигодовування на пер-
Вступ
Грудне вигодовування (ГВ) в УкраТн з давшх-давен традицшне, проте починаючи з 70-х роюв минулого стол^тя в нас посилилася тенден^я до зниження частоти та тривалост ГВ, а ктькють д^ей, як вигодовувались материнським молоком, почала рiзко зменшуватися. За даними офщшноТ статистики Мшютерства охорони здоров'я, у 80-90-х роках минулого стол^тя в УкраТ-н лише близько 50% жшок годували грудьми малюкв до тримюячного вку i ттьки одна тре-тина — до 6 мюя^в [1].
Незважаючи на катастрофiчний стан ГВ в УкраТн наприкiнцi минулого стол^тя, його тра-дицiТ тепер послщовно, хоч i повiльно, вщрод-жуються. Запровадження у 1996 роц першоТ, а згодом другоТ та третьоТ програм "Пщтримка грудного вигодовування д^ей в УкраТш" та ^^а-тиви ВООЗ/ЮН1СЕФ "Пкарня, доброзичлива до
