CC BY
40
штеграцп. Вони показали можливий шлях оргашзаци засобами штеграци навчання англомовного читання майбутшх фахiвцiв технiчних напрямюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барабанова Г. В. Методика навчання професшно-ор1ентованого читання в немовному ВНЗ: монограф1я / Г. В. Барабанова. - К.: Ф1рма «ШКОС», 2005. - 315 с.
2. Ветохов О. Читати i ще раз читати: психолопя навчання читання шшомовних текспв / О. Ветохов // 1ноземш мови. - 2000. - № 4. - С. 86-95.
3. Мартинова Р. Ю. Цшсна загальнодидактична модель змюту навчання шоземних мов: монограф1я / Р. Ю. Мартинова. - К.: Вища школа, 2004. - 454 с.
4. Програма з англшсько! мови для професшного стлкування / Г. С. Бакаева, О. А. Борисенко, I. I. Зуенок та ш. - К.: Ленвгг, 2005. - 119 с.
5. Сметанникова Н. Н. Значение чтения для решения задач образования (о роли и месте преподавателя в средней и высшей школе) / Н. Н. Сметанникова // Homo legens - 2. - М., 2000. -С. 150-156.
УДК 811.112.2:378
Н. М. ЛЕНЮК
СУТН1СН1 ОЗНАКИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ Н1МЕЦЬКОМОВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В
ТЕХН1ЧНИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ
Розглянуто результати до^дно-експериментального навчання cmydeHmie вищих навчальних saKnadie техтчного напряму у процес самостшног роботи з використанням навчально-методичного поабника. Теоретично обтрунтовано i визначено переваги даного поабника щодо пiдвищення ефективностi самосттно'1 позааудиторно'1' роботи студентiв технiчних спещальностей з ншецькоИ мови. Визначено напрямки, за якими проводяться сучаст до^дження iншомовноi компетентностi як методично'1 проблеми у процеа самостшно'1' роботи. Описано основнi етапи перевiрки ефективностi методики формування нiмецькомовноi компетентностi студентiв технiчних спещальностей у процесi самосттно'1' роботи.
Ключовi слова: тшомовна компетенттсть, нiмецькa мова, самостшна робота, поабник, вищий навчальний заклад.
Н. М. ЛЕНЮК
БАЗОВЫЕ ПРИЗНАКИ УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ ФОРМИРОВАНИЯ НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ У СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ
Рассмотрены результаты исследовательско-экспериментального обучения студентов высших учебных заведений технического направления в процессе самостоятельной работы с использованием учебно-методического пособия. Теоретически обоснованы и определены преимущества такого пособия для повышения эффективности самостоятельной внеаудиторной работы студентов технических специальностей по немецкому языку. Определены направления, по которым проводятся современные исследования иноязычной компетентности как методической проблемы в процессе самостоятельной работы. Указаны основные этапы проверки эффективности методики формирования немецкоязычной компетентности студентов технических специальностей в процессе самостоятельной работы.
Ключевые слова: иноязычная компетентность, немецкий язык, самостоятельная работа, пособие, высшее учебное заведение
N. M. LENYUK
ESSENTIAL FEATURES OF METHODOLOGICAL SUPPORT FOR THE FORMATION OF COMPETENCE IN GERMAN IN STUDENTS OF TECHNICAL
SPECIALTIES
The article deals with the results of experimental learning of the students of technical higher educational institutions in the process of autonomous learning, using a study and methodical textbook. The research presents theoretical substantiation to the advantages of such textbook in making autonomous out of class German studies by the students of techical specialties in German language more effective. The article identifies the directions, which modern scientific investigations of foreign language competence as methodical problem in the process of autonomous learning are conducted in.
Keywords: foreign language competence, the German language, autonomous learning, textbook, higher educational institution.
Реалiзацiя принцишв Болонсько1' конвенцп, змша осв^ньо1' парадигми висувають hobî, бшьш яюсш вимоги до вищоï школи. Умови утворення единого ринку пращ в Сврош, забезпечення високого рiвня шдготовки майбутшх фахiвцiв зпдно з вимогами свiтових стандартiв, одержання «подвшних» дипломiв потребують вiд фахiвця фундаментальноï загальноï i професiйноï шдготовки, сформованосп критичного мислення, володiння комплексом професшних i соцiальних компетентностей. У цьому контекст актуальною постае проблема модершзацп освiтнього процесу, пов'язаного з формуванням нiмецькомовноï компетентностi студентiв техшчних спецiальностей [1].
Проблема формування професшно1' компетентностi фахiвцiв рiзних галузей висвгглена в науковiй лiтературi достатньо. Зокрема, ïï психологiчнi аспекти вивчали М. Боршневський, Л. Карамушка, В. Моляко, В. Семиченко, iншi аспекти розглянут у працях Е. Барбiноï,
0. Заболотсько1', I. Зязюна, Н. Кичук, Л. Коваль, Л. Петухово1'. Особливосп формування iншомовноï комунiкативноï компетентностi дослщжували Г. Бородша, М. Гез, Г. Дементьева, О. Заболотська,
1. Зiмняя, Г. Китайгородська, Л. Морська, С. Ншолаева, Ю. Пассов, О. Тарнопольский, М. Кенал, М. Селс-Мурсiя, Д. Хаймс, Савiньйон, Б. Шпiцберг [2].
У центрi уваги багатьох дослщниюв стоиъ питання розробки шляхiв удосконалення змюту професiйно-орiентованоï iншомовноï пiдготовки майбутшх фахiвцiв немовних спецiальностей, зокрема: економiчних (В. Борщевська, Г. Гринюк, Р. Гришкова, I. Каменська, К. Матвеева, Ю. Семенчук, О. Тарнопольский), вшськових (Д. Гуляев, О. Колотуша, Ю. Шмiдт, Л. Маслак), юридичних (С. Юржнер, Л. Котлярова, Г. Савченко, А. Посохова), медичних (О. Петращук, I. Рябцевич), технiчних (Д. Бубнова, К. Джандалiева, С. Коломiець, Г. Кравчук), металургшних (I. Ярема), природничих (Н. Микитенко) та iн. Проте проблема формування шмецькомовно1' компетентностi студенев технiчних спецiальностей, зокрема майбутнiх IT-фахiвцiв, не була предметом спещальних дослiджень.
Рекомендацiями з мовно1' осв^и щодо становлення конкурентоспроможного фахiвця у кожнш професiйнiй сферi, готового виршувати виробничi завдання в умовах шшомовно1' комунiкацiï, передбачено навчання студентiв шд час аудиторно1' та позааудиторно1' самостшно1' роботи [3]. З кожним роком кшьюсть годин на самостiйне опрацювання навчального матерiалу значно зростае. Ця тенденцiя пов'язана з розподiлом навчальних годин курсу «Iноземна мова за професшним спрямуванням» на факультетах, де вш викладаеться як iноземна (шмецька) мова для студентiв технiчних спещальностей. Вiдповiдно до навчальних планiв Херсонського нащонального технiчного унiверситету (ХНТУ) та Чорноморського державного ушверситету (ЧДУ) iменi Петра Могили майже 50 % навчальних годин выводиться на самостшну позааудиторну роботу студентiв [4, с. 16, 30]. Тому це питання е актуальним в сучасних умовах навчання студенев технiчних спецiальностей.
На основi вивчення й узагальнення досвщу викладання нiмецькоï мови (нiмецькоï) для студенев технiчних спецiальностей на I—II курсах у ХНТУ та ЧДУ iм. П. Могили, спостереження за ходом навчального процесу при формуванш шмецькомовно1' компетентностi студенев технiчних спецiальностей у процесi самостшно!' роботи, аналiзу лiнгвiстичноï та
методично1 лiтератури з проблеми дослщження, вивчення пiдручникiв та методичних пошбниюв, доходимо висновку, що до сьогодш не розроблено науково обгрунтовано1 методики формування у студенев технiчних спещальностей нiмецькомовноï компетентностi у процесi самостшно1 роботи та ïï навчально-методичного супроводу.
Мета статт - охарактеризувати експериментальне навчання студентiв технiчних спецiальностей у процес самостiйноï роботи щодо формування нiмецькомовноï компетентностi з використанням навчально-методичного пошбника «Deutsch für Kybernetiker» на I—II курсах.
Теоретичш положення методики формування нiмецькомовноï компетентносп студентiв технiчних спецiальностей у процес самостiйноï роботи, розробленi пiдсистема вправ та навчально-методичний посiбник «Deutsch für Kybernetiker» стали шдгрунтям для формулювання гiпотези експерименту: запропонована нами методика формування шмецькомовно1' компетентностi студентiв техшчних спещальностей у процес самостiйноï роботи, яка грунтусться на iдеях компетентшсного, рефлексивного, особистiсно-дiяльнiсного, рiвневого пiдходiв, здатна значно тдвищити ефективнiсть формування вказано1' компетентностi майбутнiх фахiвцiв.
Навчально-методичний пошбник «Deutsch für Kybernetiker», призначений для студенев технiчних спецiальностей майбутнiх IT-фахiвцiв, складаеться з двох частин. Перша становить собою корективний курс для студенев I-го курсу, друга — професшно спрямоване навчання шмецько1' мови студенев технiчних спецiальностей. Корективний курс передбачае навчання фонетики, граматики, лексики шмецько1' мови з використанням автентичних текспв рiзноï тематики: «Die Technische Universität München», «Das Studium und Leben in Deutschland», «Die Industrie in der Ukraine», «Die Industrie der BRD», «Wladimir Iwanowitsch Wernadskyj», «Ukraine und Deutschland». Друга частина спрямована на формування професшно1' компетентносп через заучування спещальних термшв, мовних клше, шструкщй та використання ix у ситуацiях комунiкативноï та фаxовоï спрямованостi.
Вказаний посiбник розроблено з використанням автентичних неадаптованих матерiалiв, при вiдборi яких враховувалися спецiальнiсть, професшна спрямованiсть та iнтереси студентiв. Вправи для формування фонетичноï компетентностi передбачають: презентацiю лексичного матерiалу у писемному мовленш та його семантизацiю з опорою на рщну мову; правопис слiв з ïxнiм транскрибуванням та правильною вимовою; запис слiв з транскрипцп та ïx читання.
До основних видiв вправ для розвитку лексично].' компетентностi належать: вправи на ознайомлення, розтзнавання, вiдтворення лексичних одиниць; визначення походження i значення шшомовних термiнiв; пiдбiр синонiмiчниx рядiв; вживання лексичних одиниць у словосполученнях, реченнях, понадфразових едностях; здогадка слiв за ïx першими або останнiми леерами; побудова нових слiв вiд базових. До вправ дляформування граматичноï компетентносп вiдносяться: вправи на трансформацiю, постановку, заповнення пропускiв у реченнях, самосийне вживання граматичних структур. Для розвитку усного мовлення використовуемо таю вправи: складання тематичних дiалогiв з опорою на рiзнi типи запитань (деталiзуючi, ключовi); продукування тематичних монологiв з опорою на слова та словосполученння; драматизащя розмови на основi раптового повщомлення; драматизацiя полiлогiв на основi перегляду змiсту побутовоï проблемноï ситуацп, що спонтанно виникла.
Посiбник «Deutsch für Kybernetiker» продемонстрував можливий шлях оргашзаци навчального процесу, спрямованого на формування професiйноï нiмецькомовноï компетентностi студеннв теxнiчниx спецiальностей засобами самостiйноï роботи, у ХНТУ та ЧДУ iм. П. Могили.
Експериментальна перевiрка ефективносп методики формування нiмецькомовноï компетентностi студеннв техшчних спещальностей у процес самостiйноï роботи з використанням зазначеного пошбника проведена нами вiдповiдно до таких еташв експериментального навчання:
• пошуково-розвщувального, головною метою якого було здшснення передекспериментального анкетування;
• констатувального, на якому проведено передекспериментальний зрiз з метою установлення рiвня сформованостi нiмецькомовноï компетентностi студеннв техшчних спещальностей I першого курсу;
• формувального, який включав власне експериментальне навчання i складався з двох частин i промiжного 3pi3y;
• прикiнцевого, на якому проведеш пiсляекспериментальний 3pi3 з метою визначення рiвня сформованостi шмецькомовно1 компетентностi учасниюв експерименту, а також обробка та штерпретащя резyльтатiв експериментального навчання.
Експеримент проводився у 2010-1013 навчальному рощ.
На пошуково-розвщувальному етапi експерименту проведено передекспериментальне анкетування. Перший етап анкетування було спрямовано на визначення студентами ефективносп/неефективносп наявно! методики формування шмецькомовно! компетентностi у процесi самостшно1 роботи, а другий - викладачами.
Результати показали, що студенти; по-перше, не розумдать чiтко змiст самостшно1 роботи з шмецько! мови; по-друге, не забезпечеш належно навчально-методичними матерiалами; по-трете, не вiдвiдyють бiблiотекy та лшгафонний кабiнет для власного пiдвищення рiвня володiння нiмецькомовною компетентнiстю, працюючи натомють удома за комп'ютером; по-четверте, мають бажання пiдвищити свiй рiвень сформованосп шмецькомовно1 компетентностi, про що свщчить !х активна участь в таких заходах, як вшторини, олiмпiади, тижш шмецько1 мови.
За результатами другого етапу анкетування виявлено, що бшьшють викладачiв: володiють правильним уявленням щодо змiстy, форм, видiв, методiв самостшно1 роботи з шмецько1 мови; вказали на вiдсyтнiсть сучасних методичних рекомендацш та посiбникiв для самостшно1 роботи студенев технiчних спецiальностей; засвiдчили наявшсть застарiлого обладнання в лiнгафонномy кабшет та потребу у створеннi комп'ютерного класу з доступом до штернету; зауважили на необхiдностi створення добре оргашзовано1 позакласно1 дiяльностi стyдентiв (гуртюв та клyбiв з шмецько1 мови).
Пюля передекспериментального анкетування проводився основний експеримент, який складався з констатувального, формувального i прикiнцевого етапiв.
Експериментальне навчання вщбувалося в природних умовах на практичних аудиторних заняттях зпдно з розкладом та пiд час виконання завдань у позааудиторнш робот i здiйснювалось за посiбником «Deutsch für Kybernetiker».
Роздши останнього розташоваш у логiчнiй послiдовностi, кожен з яких зосереджуе увагу на однш темi змiстовного модуля. Роздiли побудоваш за принципом структурно1 цiлiсностi, що передбачае лопчне об'еднання мiж собою частин:
• лексичний матерiал до теми, комплекс вправ, призначених для введення лексичних одиниць (термшв) i засвоення !х значень, засвоення лексичних одиниць та граматичних структур;
• завдання, якi орiентyють студента на пошук конкретно1 шформаци у текстi;
• текстовий матерiал, побудований з використанням фахово1 автентично1 лiтератyри вiд мшмально1 до максимально1 кiлькостi вжитих у текстах термшолопчних одиниць;
• завдання, що вимагають осмислення й вщтворення отримано1 шформаци в ситуаци мовлення;
• творчi завдання, якi вдосконалюють сформоваш мовленневi вмiння використовувати отриману шформащю у професiйних ситyацiях.
Для досягнення поставлених цiлей передбачено зiставлення двох варiантiв методики: експериментально1 та загальноприйнято1 (традицiйноl). Проведення експерименту було розпочато iз передекспериментального зрiзy нiмецькомовноl компетентносп стyдентiв технiчних спецiальностей засобами самостшно1 роботи. Завдання складалися з укладеними навчальними комyнiкативними ситyацiями згiдно з вимогами робочо1 програми дисциплiни «1ноземна мова за професiйним спрямуванням шмецька» [4].
На виконання зазначеного зрiзy вiдводилося 2 академiчнi години. Пюля проведення передекспериментального зрiзy виявлено, що у студенев виникають трyднощi зi сприйманням запропонованого тексту на слух, який було побудовано загалом на знайомому мовному матерiалi i тривалiсть якого становила не бшьше 5 хвилин. Пiд час виконання завдань студенти припускалися деяких граматичних помилок, сплутували використання часiв нiмецькоl мови, показали невисокий рiвень словникового запасу, використовували у вiдповiдях простi лексичнi
одинищ та граматичнi структури. Упродовж проведення зрiзy викладач надавав студентам рекомендаци щодо виконання завдань.
У результат проведеного зрiзy встановлено, що сформованють шмецькомовно1 компетентностi стyдентiв техшчних спецiальностей перебувае на середньому та низькому рiвнях. Отже, вона сформована недостатньо. В зв'язку з цим нами була розроблена методика формування шмецькомовно1 компетентност засобами самостшно1 роботи студентв.
Завдання пiсляекспериментального зрiзy були сформульоваш на основi посiбника «Deutsch für Kybernetiker». Пюля проведення зрiзy виявлено, що переважна бшьшють студентв не мала значних трyднощiв як зi сприйманням аyдiотекстy на слух, так i з його читанням. Виконуючи завдання, майбyтнi фахiвцi показали вмшня користуватися граматичними структурами, продемонстрували високий рiвень словникового запасу, використовуючи у вiдповiдях професiйнi термiни, лексичш одиницi зi спецiальностi. Запропонованi завдання дали змогу активiзyвати лексичнi навички, перевести словниковий запас стyдентiв iз пасивного в активний. Упродовж проведення зрiзy в стyдентiв не було потреби в консультаци викладача щодо виконання вправ.
Показником результативност навчання стало значне тдвищення рiвня сформованосп шмецькомовно1 компетентностi у стyдентiв експериментально1 групи (ЕГ) порiвняно зi студентами контрольное' групи (КГ). Так, у КГ (високий рiвень - 6,8 %, достатнш - 26,25 %, середнш - 31,17 %, низький - 35,17 %) студенти набули бшьш високих резyльтатiв порiвняно зi студентами ЕГ (високий рiвень - 11,02 %, достатнш - 39,83 %, середнш - 29,66 %, низький -19,46 %).
У результат проведеного зрiзy з'ясовано, що рiвень сформованосп шмецькомовно1 компетентностi студентв е високим i достатнiм. Лише незначно1 кiлькостi стyдентiв ця компетентнють опинилася на низькому рiвнi. Отже, рiвень шмецькомовно1 компетентностi майбyтнiх фахiвцiв технiчних спецiальностей зрiс у них тдвищився iнтерес до вивчення шмецько1 мови i цьому сприяло використання розроблено1 нами методики формування шмецькомовно1 компетентностi стyдентiв технiчних спецiальностей у процес самостшно1 роботи.
Експериментальне навчання дозволяе стверджувати, що навчально-методичний посiбник «Deutsch für Kybernetiker» доцшьно використовувати в аудиторий та позааyдиторнiй роботi з шмецько1 мови для формування у студентв технiчних спецiальностей (IT-фахiвцiв) шмецькомовно1 компетентностi у процесi самостшно1 роботи.
Перспективу подальших дослiджень вбачаемо у створенш електронного пiдрyчника щодо формування шмецькомовно1 компетентностi стyдентiв технiчних спещальностей з використанням посiбника «Deutsch für Kybernetiker» на заняттях з шмецько1 мови.
Л1ТЕРАТУРА
1. Загальноевропейсьш Рекомендаци з мовно1 освгги: вивчення, викладання, оцшювання / пер. з англ. О. М. Шерстюк; наук. ред. укр. вид. С. Ю. Школаева. - К.: Ленв1т, 2003. - 273 с.
2. Бондар Л. А. Теоретико-методолопчш засади штеграци навчально-шзнавальнох та самоосв1тньо1 д1яльност1 студент1в: монограф1я / Л. А. Бондар. - К.: Педагопчна думка, 2013. - 336 с.
3. Методика преподавания иностранных языков: общий курс: учеб. пособие / М. А. Ариян, М. А. Измайлов, О. Г. Оберемко, А. Н. Шамов ; под ред. А. Н. Шамова. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: АСТ МОСКВА; Восток - Запад, 2008. - 253 с.
4. Робоча програма з дисциплши «1ноземна мова за професшним спрямуванням (шмецька)» / упоряд. О. Подвойською. - Херсон: 2008.
