CC BY
22
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.89-008.45/.48-036.81/.82-084 DOI: 10.22141/2224-0586.5.92.2018.143251
Крштафор А.А.
ДЗ «Днпропетровська медична академ1я МОЗ Украни», м. Днпро, Укра'на
Базовi принципи проф^актики когштивних розлив
■ ■ ■ ■ W
та BiAHOBAeHHq когнiтивних функцiи при критичних станах
Резюме. Мета. На nidcmaei аналiзу сучасних наукових публжацш, присвячених когнтивним роз-ладам, обумовленим критичними станами, сформулювати 6a3oei принципи профлактики цих порушень i вiдновлення когнтивних функцш у грут хворих. Mamepimu та методи. Дослiдження проведено i3 залученням електронних бiблiотек, пошукових систем i репозитарИв наукових робт: Google Scholar, PabMed, Wiley Online Library, Elsevier, Researchgate.net, Springer, Cochrane Library, Нащональна бiблiотека ш. B.I. Вернадського, eLIBRARY.RU, Medi.ru, CYBERLENINKA.ru, mydisser.com та шших. Висновки. Сучасний стан вивчення проблеми дае можливсть сформулювати базовi принципи профыактики когнтивних розладiв та вiдновлення нормальног роботи когнтивних функцш, впровадження яких мае покращити налдки хворих тсля критичних статв та ятсть гх життя у вiддаленому перiодi.
Ключовi слова: когттивтрозлади; тсляоперацшна когнтивна дисфункщя; критичт стани; не-фармакологiчнi засоби профыактики; нейротропна тератя
Бступ
Запобтання та л^вання когштивних розладiв, обумовлених критичними станами, е важливим компонентом анестезюлопчного забезпечення та штенсивно! терапп, головна мета якого — збере-ження та покращення якосп життя пащентш тсля перенесеного критичного стану.
Критичними називаються таю стани, при яких гомеостаз оргашзму хворого i кожш окремi органи та системи внаслщок ди несприятливих факторiв, яю викликали цей стан, зазнають суттевого напру-ження з можливим вщхиленням показниюв вщ фiзi-олопчного дiапазону, що потребуе профiлактичного або л^вального втручання ззовнi для вщновлення !х нормального функцiонування.
Це зумовлюе включення положень, розрахова-них на ре^зацго цього завдання, в провщш реко-мендацп як м1жнародного, так i регiонального рiвня. Слщ зазначити, що бшьшють цих рекомендацiй сто-суеться насамперед питань профiлактики i лжуван-ня делiрiю, а не когштивних розладiв [1, 2]. Проте в англомовнш науковiй лiтературi часто когштивш розлади розглядають як варiант делiрiю. Наприклад,
P.P. Pandharipande 3i cniBaBT. проявами делiрiю вва-жають знижений piBeHb свiдомостi, галюцинацГi i помилковi думки, розсiяну увагу, rocTpi змiни ментального статусу, дезоргашзоване мислення [2].
Американською псих1атричною асощащею в 1994 роцi [3] разом з шшими градацiями когнiтивних розладдв, наведеними в роботi L.S. Rasmussen [4], були визначенi термiни основних видiв когштивно! дисфункцп, обумовлено! критичними станами:
1. Делiрiум — гострий розлад свщомосп 3i змь нами когштивних функцш, яю можуть коливатися протягом дня.
2. Деменщя — множинш когштивш дефщити, що включають порушення пам'ять Цей стан спричиняе зниження професшного або сощального функц1о-нування.
3. Амнестичт розлади — порушення пам'яп, що не супроводжуються 1ншими когн1тивними розладами.
4. М'ят когттивт розлади — викликана або за-гальним станом здоров'я, або використанням речо-вини когштивна дисфункц1я, що не вщповщае кри-терiям будь-якого 1ншого захворювання. Важливою осо6лив1стю е те, що порушення в когштивному
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Крiштафор Артур Анатолшович, кандидат медичних наук, доцент кафедри анестезюлоги та iнтенсивноí терапи, ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, Укра'1'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Arthur Krishtafor, PhD, Associate Professor at the Department of anesthesiology, intensive care and emergency medicine of faculty of postgraduate education, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected]
функцiонуваннi пiдтверджуeться нейропсихолопч-ним тестуванням.
L.S. Rasmussen в 2001 рощ запропонував визна-чення шсляоперацшно! когнгтивно! дисфункцГ! як когнiтивного розладу, який розвиваеться в ранньо-му i зберiгаеться у вщдаленому пiсляоперацiйному перюдГ, що клiнiчно проявляеться порушенням пам'ятГ та iнших когнiтивних функцiй i пщтверджу-еться зниженням когнiтивних функцш не менше нгж на 10 % вщ рiвня, що був перед операщею, да-ними нейропсихолопчного тестування [5, 6].
Робоча група, що складаеться з фахiвцiв рГз-них спецiальностей, на початку 2018 року запро-понувала термiн «перюперацшш нейрокогнiтивнi розлади». Це поняття мютить когнiтивнi розлади, визначенi перед оперативним втручанням (нейро-когнтивт розлади); будь-яю форми гострих по-рушень когнгтивних функцiй у пiсляоперацiйному перiодi (тсляоперацшний делiрiй); зниження когш-тивних функцш, дiагностованi протягом перших 30 дшв пiсля операци вдстрочене нейрокогнтивне eidmeneHHM) або протягом перших 12 мгсящв (тсля-операцшт когнтивт розлади) [7].
Мета: на пiдставi аналГзу сучасних наукових публiкацiй, присвячених когнГтивним розладам, обумовленим критичними станами, сформулювати базовi принципи профiлактики цих порушень i вщ-новлення когнГтивних функцш у груш хворих.
Mатерiали та методи
Дослiдження проведено Гз залученням електрон-них бГблГотек, пошукових систем i репозитарпв наукових робГт: Google Scholar, PabMed, Wiley Online Library, Elsevier, Researchgate.net, Springer, Cochrane Library, Нацюнальна бГблютека Гм. B.I. Вернад-ського (nbuv.gov.ua), eLIBRARY.RU, Medi.ru, CYBERLENINKA.ru, mydisser.com та шших. Пошук наукових робГт проводився за такими ключовими словами: "cognitive impairment", "cognitive dysfunction", "cognitive disorders", "postoperative cognitive dysfunction", "in critical patients", "non-pharmacological treatment", "pharmacological treatment", "assessment of cognitive function", "mental disorders in critical patients". Часовий дГапазон пошуку: першГ згадування — 2018 р.
Результати та обговорення
Проблема когнГтивних порушень, обумовлених критичними станами, вивчаеться досить тривалий час. Так, перша публжацГя стосовно когнГтивних порушень, пов'язаних з екстремальним впливом на оргашзм хворих, датуеться 1947 роком [8], перша публжацГя стосовно шсляоперацшно! когштивно! дисфункцГ! — 1955 роком [9]. Незважаючи на понад п'ятдесятилГтню юторш вивчення стану когнГтивних функцГй при критичних станах, тГль-ки в публжацГях останнГх 5 рокГв почали з'являтися бГльш-менш обГрунтоваш рекомендацГ! щодо про-фГлактики та лГкування !х порушень.
Бшьшють рекомендацГй стосуються винятково шсляоперацшно! когнгтивно! дисфункцп, однак з
огляду на те, що операцшна травма й анестезгя е рГз-новидом критичного стану, цГ рекомендаций можуть бути прийнятГ i щодо профшактики когнГтивних по-рушень, викликаних критичними станами.
Головними позицГями бГльшостГ рекомендацГй е:
1. Визначення наявностГ у хворого факторГв ри-зику розвитку когнГтивних порушень [1, 10, 11].
2. Виключення або зменшення впливу факто-рГв, якГ можуть бути модифжованими, та застосу-вання профГлактичних заходГв проти факторГв, яю не можуть бути модифГкованими або видаленими [10-12].
3. Рутинним повинно бути визначення наявностГ у хворого делГрш [10-12, 13]. Якщо розцшювати де-лГрГй як синдром порушених розумових функцГй, то рутинним мае бути визначення стану когнГтивних функцГй.
4. Нефармаколопчш заходи профГлактики та лГкування когнГтивних розладГв е необхщним компонентом як при застосуванш фармакологГчних засо-бГв, так i без них [10, 12, 13].
5. У випадку, коли у пащента розвиваеться де-лГрш зГ збудженням, для седацГ! рекомендуеться застосування дексмедетомГдину. БензодГазепГни застосовувати не рекомендуеться, оскГльки вони збГльшують ризик розвитку делГрш [10, 11, 13]. Вза-галГ сучасний шдхщ до седацГ! передбачае викорис-тання ii тГльки у тих випадках, коли це обумовлено спещальними ситуацГями/показаннями (напри-клад, з метою зниження внутрГшньочерепного тис-ку) та шдивщуальними завданнями седацГ! [12].
КонцепцГя eCASH (early Comfort using Analgesia, minimal Sedatives and maximal Humane care — ранне комфортне застосування аналгезГ!, мтмальна се-дацГя та максимальний гуманний догляд за хворим) [14] безпосередньо не передбачае профГлактику делГрГю та когнГтивно! дисфункцп, але викладенГ в нгй компоненти орГентованого на пащента догляду (patient-centred care) перекликаються з рекоменда-цГями, якГ наведенГ вище:
1. Часте i вГдповГдне його стану стлкування з па-щентом.
2. Роз'яснення пацГенту сутГ та користГ процедур, якГ йому проводяться.
3. Допомога хворому орГентуватися в часГ й мГсцГ його знаходження.
4. Зменшення зайвого шуму в оточеннГ хворого.
5. ЗапобГгання надмГрнГй фжсаци хворого у лгжку.
6. Сприяння спанню хворого в нГчний час.
7. Адекватна фГзична активнГсть, рання мобшза-цГя хворого.
8. СтимуляцГя розумово! дГяльностГ.
9. ВГдновлення професГйних навичок (профе-сГйна терапГя), включаючи тренування когнГтивних функцГй.
10. Вщведення достатнього часу для стлкування з членами сГм'!.
НефармакологГчнГ заходи профГлактики можуть бути умовно роздшеш на заходи загального та ш-дивГдуального плану. ПершГ спрямоваш на забез-печення психологГчного i фГзичного комфорту хво-
рого. Другi — враховують наявнi у хворого фактори ризику розвитку когнiтивних розладiв.
Заходи загального плану, спрямован на покра-щення психолопчного i фiзичного комфорту хворого, мають включати такi компоненти:
1. Забезпечення можливостi користування хво-рим засобiв, якi покращують сприймання шформа-цй (окуляри, слуховi апарати або пiдсилювачi слуху).
2. Пiдвищення мобГльност (рання мобiлiзацiя пiсля операцГ! та при покращенш самопочуття при критичних станах — вставання з л1жка щонайменше двiчi на добу).
3. Допомога хворому в орГентацй в час та про-сторi.
4. Адекватне знеболювання з вГддаванням переваги неотатним анальгетикам, що подiбнi до аце-тамiнофену.
5. КогнГтивна стимуляцiя (якщо можливо, з ура-хуванням псих1чного статусу).
6. Прост стандарти та пiдходи до спГлкування хворого з родичами й шшими особами для запобь гання поведшковим розладам.
7. Забезпечення можливостi харчування та вжи-вання рiдини природним шляхом.
8. Забезпечення релаксацГ! i виконання протоколу нефармакологiчного сну, створення умов для нiчного сну.
9. КорекцГя медикаментозное терапй з метою зменшення кiлькостi лiкiв i 1х iнвазивних методiв введення (одночасний початок терапп п'ятьма i бГльше новими препаратами збiльшуe ймовiрнiсть розвитку когнгтивних порушень) [15].
Одним iз важливих компонентiв загальних за-ходiв профiлактики когнiтивних розладiв е пра-вильний пiдбiр анестезiологiчного забезпечення й аналгоседацй. Цьому питанню останнiм часом присвячено чимало наукових дослщжень. Серед найчастше використовуваних загальних анестети-юв, таких як тiопентал натрiю, кетамш i пропофол, за даними наукових дослщжень, якi проводилися на кафедрi анестезюлогп та штенсивно! терапп КЗ «Дншропетровська медична академГя МОЗ Укра!-ни», найменший вплив на когштивш функцГ! у до-рослих мае пропофол [16], що дозволяе рекоменду-вати вибiр загально! анестезГ! на основi пропофолу для хворих iз наявнiстю факторiв ризику.
Запобiганню розвитку шсляоперацшно! когш-тивно! дисфункцГ! допомагае використання пГд час загально! анестезГ! таких методiв контролю !!, як BIS-мошторинг i реестрацiя акустичних виклика-них потенцiалiв [17]. A.H. Shu зГ спiвавт. визначили, що тдтримання глибини комбшовано! шгаляцш-но-внутрГшньовенно! анестезГ! на рГвнГ 40—50 балГв BIS пом'якшуе вплив анестезГ! на когштивш функ-цГ!, особливо в осГб молодого i середнього вГку [18]. При використанш седацГ! пГд час регюнарно! анес-тезГ! рекомендовано шдтримувати глибину седацГ! не нижче 80 одиниць бюпектрального Гндексу [19].
Стосовно хГрурпчно! операцГ! та !! анестезюло-гГчного забезпечення як критичного стану, то заходи профГлактики передбачають усунення або
максимальне гальмування психолопчного стресу, пов'язаного з ними. При цьому слщ пам'ятати, що будь-яю засоби з антипсихотичною й анксюлггич-ною дieю потенцiйно можуть гальмувати когнiтивнi функцп, i тому !х треба використовувати у мшмаль-но ефективнш дозi. Окрiм того, для гальмування збудження не слщ використовувати бензодiазеmни, оскiльки !х негативний вплив на когштивш функ-цГ1 доведений у численних дослщженнях, у роздш огляду, який стосуеться впливу на когштивш функ-цГ1 препаратiв для анестези.
Рання активiзацiя хворих, тобто швидке роз-ширення рухового режиму, вже давно довела свою ефективнiсть щодо профшактики низки шсляопе-рацiйних ускладнень [20, 21]. Поеднання цшеспря-мовано! рухово! активностi з активацiею розумово! д1яльносп може значно пiдвищити !х сумарну ефек-тивнiсть [22]. На думку Ю.А. Старчино! i В.В. Захарова [23], вже доведена роль фiзичних вправ помiрно! iнтенсивностi в середиш життя та збере-ження тривало!, бажано довiчно! штелектуально! активност в профiлактицi розвитку i прогресування когнiтивних порушень, отже, цi два елементи про-фшактики i вщновлення когнiтивних функцiй е невщ'емними.
В уск рекомендац1ях найбiльш невизначеним е фармаколопчна профiлактика i терашя делiрiю та когнiтивних розладiв. З ще! точки зору заслуговуе на увагу систематизований огляд R.B. Serafim et а1. [24]. Автори проаналiзували 2646 публжацш, 15 досль джень (6729 пащенпв), присвячених профiлактицi, i 7 публжацш (1784 пащенти) — лжуванню делiрiю. На пiдставi проведеного аналiзу публiкацiй автори дiйшли висновку, що фармаколопчш засоби можуть знижувати iмовiрнiсть розвитку делiрiю, скорочува-ти час перебування у вщщленш штенсивно! терапй i тривалiсть мехашчно! штучно! вентиляци легень, але вiдомостi про це е дуже гетерогенними. Бiльшiсть проаналiзованих авторами дослщжень пiдтримують висновок, що застосування для лiкування делiрiю якогось одного фармаколопчного засобу не скоро-чуе тривалостi делiрiю i перебування в лжарш, не знижуе летальносп у бiльшостi пацiентiв.
F. ВПойа et а1. [25], проаналiзувавши 5904 кль нiчнi дослiдження, в яких вивчався вплив рiзних фармакологiчних препарапв на стан когнiтивних функцiй, змогли видшити серед них тiльки 24 ран-домiзованих дослiдження. Але результати навиъ цих дослщжень були суперечлив^ що, на думку авторiв, пов'язано зi значною кiлькiстю методолопчно! не-вiдповiдностi одних дослiджень iншим.
Найбшьш ефективними препаратами для ль кування когнiтивних порушень, за даними конт-рольованих дослiджень, е засоби, що впливають на специфiчнi нейромедiаторнi системи. Препарати, яю посилюють активнiсть холшерпчних, норадре-нергiчних, дофамiнергiчних, серотонiнергiчних систем i блокують глутаматнi рецептори, виклика-ють полiпшення когнiтивних функцiй. Проте ш-гiбiтори холiнестерази, такi як галантамш, ривас-тигмiн, донезепш, не дозволяють досягти iстотного
покращення повсякденно! активностi пацiентiв при судиннш деменцп, оскшьки основною точкою при-кладання дГ! цих препарата е деменцiя при хворобi Альцгеймера [26].
Як показали численнi дослщження, при неде-ментних когнiтивних розладах препарати нейро-тропного ряду недостатньо ефективш, вираженiсть побiчних ефектiв (таких як збудливють, дратали-вiсть, порушення сну) часто переважае потенцiйну терапевтичну користь. До того ж щ препарати не гальмують прогресування помiрних когнiтивних розладiв [27].
З огляду на це останнiм часом розробка препа-рапв, призначених для профшактики та вщновлен-ня когнiтивних функцш, спрямована на створення засобiв комбшовано! дГ!. Зазвичай така комбiнацiя поеднуе шрацетам iз препаратом шшо! групи, пере-важно з вазоактивною дiею.
Хоча ефективнiсть цих та шших комбiнованих нейротропних препаратiв доведена численними кль нiчними дослiдженнями [28—30], бшьшють iз них, на жаль, мае тшьки таблетовану форму, що обмежуе можливiсть !х використання в штенсивнш терапГ! критичних станiв. Саме тому майже единим препаратом, який широко використовуеться в практищ штенсивно! терапп, залишаеться пiрацетам i його комбшац1я з тiотриазолiном — тюцетам. Внаслiдок цього бiльшiсть наукових публжацш стосовно ког-нiтивних дисфункцiй, обумовлених критичними станами, присвячена дослщженням саме цих двох препарапв [31—36].
З урахуванням наведених вище рекомендацiй базовими принципами профшактики та лжування когштивних розладiв, обумовлених критичними станами, можуть бути визнанi такi:
1. Виявлення факторiв ризику розвитку когш-тивних розладiв при надходженнi до лжарш, або принаймнi перед проведениям анестезюлопчного забезпечення й оперативного втручання, або у ви-падку виникнення критичного стану.
2. Обов'язкове скриншгове обстеження вихщно-го рiвия когштивних функцш пашента (за вщсут-носп контакту з хворим — опитування родичiв).
3. Регулярний контроль когниивного стану пiд час гострого перюду критичного стану для виявлення дисфункци або делiрiю.
4. Застосування багатокомпонентно! (нефарма-колопчно! i фармаколопчно'!), стушнчасто! схеми профшактики, вiдновления i покращення когштив-них функцiй, головш засади яко! такi:
- профшактичш та лiкувальнi заходи повиннi починатися або обов'язково мютити нефармаколо-пчш i фармакологiчнi заходи загального плану:
- пiдбiр оптимального виду анестези та аналгосе-дацГ!;
- контроль глибини анестезп i аналгоседацп;
- структурування добового циклу «день-шч»;
- обмеження зовнiшнiх подразникiв (рiзких i гучних звукiв, вид iнших тяжких хворих i машпуля-цiй, яю !м проводяться, та iнше);
- посильне iнтелектуальне i рухове навантаження;
- 1нш1 заходи загального плану, спрямоваш на забезпечення психолог1чного i ф1зичного комфорту хворого (санiтарно-гiгiенiчнi процедури, контакт 1з родичами та шше).
- головна мета профiлактики — усунення або зменшення впливу фактор!в ризику, як1 можна мо-дифжувати;
- фармакологiчна профшактика i лжування по-винн1 бути спрямованi на виршення чотирьох голо-вних завдань:
- усунення негативного впливу токсичних ме-таболтв життедiяльностi (профшактика i щонай-швидше розв'язання гострих розладiв функцю-нування печiнки, нирок, водно-електролiтного балансу i кислотно-лужного стану);
- забезпечення адекватного потребам мозкового енергопостачання (пiдтримка ефективного крово-о61гу, пiдтримка сатурацп кров! киснем, пщтримка забезпечення нервових клггин енергiею в умовах гшоксп внаслщок оптимiзацli продукцп аденозин-трифосфату);
- захист та вiдновлення фосфол1п1дних мембран нервових клггин;
- протекцiя та покращення мiжнейронноl пере-дачi 1мпульс1в.
Контроль за станом когштивних функцш мае проводитися до виписки з лжарш, а у випадку збе-реження зниженого р1вня когн1тивних функц1й на час виписки, i на вщдаленому (амбулаторному) ета-п1 реабштацп.
Висновки
Сучасний стан вивчення порушень когштивних функцш при критичних станах дае можливють сформулювати базовi принципи профшактики ког-н1тивних розладiв i вiдновлення нормально1 роботи когн1тивних функцш, впровадження яких мае по-кращити наслiдки хворих п1сля критичних сташв i як1сть 1х життя у вщдаленому перiодi.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщ-сутн1сть конфлжту iнтересiв при пщготовщ дано1 статп.
Список лiтератури
1. Mohanty S. Optimal Perioperative Management of the Geriatric Patient: A Best Practices Guideline from the American College of Surgeons NSQIP and the American Geriatrics Society / S. Mohanty, R.A. Rosenthal, M.M. Russell, M.D. Neu-man, C.Y. Ko, N.F. Esnaola // Journal of the American College of Surgeons. - 2016. - Vol. 222, Iss. 5. - P. 930-947. - doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2015.12.026.
2. Pandharipande P.P. The intensive care delirium research agenda: a multinational, interprofessional perspective ^/P.P. Pandharipande, E.W. Ely, R.C. Arora, M.C. Balas, M.A. Boustani, G.H. La Calle, C. Cunningham, J.W. Devlin, J. Elefante, J.H. Han, A.M. MacLullich, J.R. Maldonado, A. Morandi, D.M. Needham, V.J. Page, L. Rose, J.I.F. Salluh, T. Sharshar, Y. Shehabi, Y. Skrobik, A.J.C. Slooter, H.A.B. Smith //Intensive Care Medicine. - 2017. - Vol. 43. - P. 1329-1339. - doi: 10.1007/s00134-017-4860-7.
3. American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. — 4th ed. (DSM-IV). — International version. — Washington DC: American Psychiatric Association, 1995.
4. Rasmussen L.S. Defining postoperative cognitive dysfunction /L.S. Rasmussen //European Journal of Anaesthesiology. — 1998. — Vol. 15, Iss. 6. — P. 761-764.
5. Rasmussen L.S. Does anesthesia cause postoperative cognitive dysfunction? A randomized study of regional versus general anesthesia in 438 elderly patients /L.S. Rasmussen, T. Jonson,
H. Kulpers, D. Kristensen, V.D. Siersma, P. Vila, J. Jolles, A. Pa-paioannou, H. Abildstrom, J.H. Silverstein, J.A. Bonal, J. Raeder,
I.K. Nielsen, K. Korttila, L. Munoz, C. Dodds, C.D. Hanning, J.T. Moller // Acta Anesthesiologica Scandinavica. — 2003. — Vol. 47, Iss. 3. — P. 260-266. — doi: 10.1034/j.1399-6576.2003.00057.x.
6. Новицкая-Усенко Л.В. Послеоперационная когнитивная дисфункция в практике врача-анестезиолога / Л.В. Новицкая-Усенко // Медицина неотложных состояний. — 2017. — № 4(83). — С. 9-15. — doi: 10.22141/22240586.4.83.2017.107418.
7. Evered L. Recommendations for the nomenclature of cognitive change associated with anaesthesia and surgery — 2018 / L. Evered, B. Silbert, D.S. Knopman, D.A. Scott, S.T. DeKosky, L.S. Rasmussen, E.S. Oh, G. Crosby, M. Berger, R.G. Eckenhoff and The Nomenclature Consensus Working Group // British Journal of Anaesthesia. — 2018. — In press. — P. 1-8. — doi: 10.1016/j.bja.2017.11.087.
8. Stone C.P. Losses and gains in cognitive functions as related to electro-convulsive shocks/ C.P. Stone// The Journal of Abnormal and Social Psychology. — 1947. — Vol. 42(2). — P. 206-214.
9. Bedford P.D. Adverse cerebral effects of anaesthesia on old people / P.D. Bedford// Lancet. — 1955. — Vol. 266(6884). — P. 259-263. — doi: 10.1016/s0140-6736(55)92689-1.
10. Barr J. Clinical Practice Guidelines for the Management of Pain, Agitation, and Delirium in Adult Patients in the Intensive Care Unit /J. Barr, G.L. Fraser, K. Puntillo, E.W. Ely, C. Gélinas, J.F. Dasta, J.E. Davidson, J.W. Devlin, J.P. Kress, A.M. Joffe, D.B. Coursin, D.L. Herr, A. Tung, B.R.H. Robinson, M.A. Ramsay, R.R.. Riker, C.N. Sessler, B. Pun, Y. Skro-bik, R. Jaeschke // Critical Care Medicine. — 2013. — Vol. 41. № 1. — P. 263-306. — doi: 10.1097/CCM.0b013e3182783b72.
11. Aldecoa C. European Society of Anaesthesiology evidence-based and consensus-based guideline on postoperative delirium / C. Aldecoa, G. Bettelli, F. Bilotta, R.D. Sanders, R. Audisio,
A. Borozdina, A. Cherubini, C. Jones, H. Kehlet, A. MacLullich, F. Radtke, F. Riese, A.J.C. Slooter, F. Veyckemans, S. Kramer,
B. Neuner, B. Weiss, C.D. Spies // European Journal of anaesthesiology. — 2017. — Vol. 34, Iss. 4. — P. 192-214. — doi: 10.1097/EJA.0000000000000594.
12. Baron R. Evidence and consensus based guideline for the management of delirium, analgesia, and sedation in intensive care medicine. Revision 2015 (DAS-Guideline 2015) — short version / R.. Baron, A. Binder, R. Biniek, S. Braune, H. Buerkle, P. Dall, S. Demirakca, R. Eckardt, V. Eggers, I. Eichler, I. Fietze, S. Freys, A. Fründ, L. Garten, B. Gohrbandt, I. Harth, W. Hartl, H.J. Heppner, J. Horter, R. Huth, U. Janssens, C. Jungk, K.M. Kaeuper, P. Kessler, S. Kleinschmidt, M. Kochanek, M. Kumpf, A. Meiser, A. Mueller, M. Orth, C. Putensen, B. Roth, M. Schaefer, R. Schaefers, P. Schellongowski, M. Schindler, R. Schmitt, J. Scholz, S. Schroeder, G. Schwarzmann, C. Spies, R. Stingele, P. Tonner, U. Trieschmann, M. Tryba, F. Wappler,
C. Waydhas, B. Weiss, G. Weisshaar // German Medical Science. - 2015. - Vol. 13. - doi: 10.3205/000223.
13. Guenther U. Patients prone for postoperative delirium: preoperative assessment, perioperative prophylaxis, postoperative tretment / U. Guenther, L. Riedel, F.M. Radtke// Curent Opinion Anesthesiology. - 2016. - Vol. 29, N 3. - P. 384-390. - doi: 10.1097/AC0.0000000000000327.
14. Vincent J.L. Comfort and patient-centred care without excessive sedation: the eCASH concept / J.L. Vincent, Y. She-habi, T.S. Walsh, P.P. Pandharipande, J.A. Ball, P. Spronk,
D. Longrois, T. Strom, G. Conti, G.C. Funk, R. Badenes, J. Mantz, C. Spies, J. Takala // Intensive Care Medicine. -2016. - Vol. 42, Iss. 6. - P. 962-971.
15. Postoperative Delirium in Older Adults: Best Practice Statement from the American Geriatrics Society /The American Geriatrics Society Expert Panelon Postoperative Delirium in Older Adults//Journal of the American College of Surgeons. - 2015. - Vol. 220(2). -P. 136-148.e1. - doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2014.10.019.
16. Усенко Л.В., Полинчук И.С. Новые возможности ускорения восстановления познавательных функций у больных после общей анестезии в условиях стационара одного дня / Л.В. Усенко, И.С. Полинчук // Укратський журнал екстремальног медицини iменi Г.О. Можеева. - 2010. -Т. 11, № 1. - С. 32-38.
17. Chunmi L., Weiwu Z. Cerebral monitoring of anaesthesia on reducing cognitive dysfunction and postoperative delirium: a systematic review / L. Chunmei, Z. Weiwu //Journal of International Medical Research. - 17 July 2018. - P. 1-11. - doi: 10.1177/0300060518786406.
18. Shu A.-H. Effect of different depths of anesthesia on postoperative cognitive function in laparoscopic patients: a randomized clinical trial/ A.-H. Shu, Q. Wang, X.B. Chen // Current Medical Research and Opinion. - 2015. - Vol. 31, Iss. 10. -P. 1883-1887. - doi: 10.1185/03007995.2015.1075968.
19. Kato R. Neurotoxicity of anesthetic agents for developing and adult brain / R. Kato, T. Hashimoto, Y. Morimoto // Neu-roanesthesia and Cerebrospinal Protection. - 2015. - P. 127137. - doi:10.1007/978-4-431-54490-613.
20. Morris P.E. Early intensive care unit mobility therapy in the treatment of acute respiratory failure / P.E. Morris, A. Goad, C. Thompson, K. Taylor, B. Harry, L. Passmore, A. Ross, L. Anderson, S. Baker, M. Sanchez, L. Penley, A. Howard, L. Dixon, S. Leach, R. Small, R.D. Hite, E. Haponik// Critcal Care Medicine. - 2008. - Vol. 36. - P. 2238-2243. - doi: 10.1097/ CCM.0b013e318180b90e.
21. Levine B. Rehabilitation of executive functioning: an experimental-clinical validation of goal management training / B. Levine, I.H. Robertson, L. Clare, G. Carter, J. Hong, B.A. Wilson, J. Duncan, D.T. Stuss / Juornal of the International Neuropsychology Society. - 2000. - Vol. 6, Iss. 3. - P. 299312. - doi: 10.1017/S1355617700633052.
22. Brummel N.E. Feasibility and safety of early combined cognitive and physical therapy for critically ill medical and sur-gicalpatients: the Activity and Cognitive Therapy in ICU (ACT-ICU) trial/ N.E. Brummel, T.D. Girard, E.W. Ely, P.P. Pandharipande, A. Morandi, C.G. Hughes, A.J. Graves, A. Shintani,
E. Murphy, B. Work, B.T. Pun, L. Boehm, T.M. Gill, R.S. Dit-tus, J.C. Jackson // Intensive Care Medicine. - 2014. - Vol. 40, Iss. 3. - P. 370-379. - doi: 10.1007/s00134-013-3136-0.
23. Старчина Ю.А., Захаров В.В. Недементные когнитивные нарушения: роль нейрометаболической терапии /
Ю.А. Старчина, В.В. Захаров//Неврология и психиатрия. -2017. - № 3. - С. 8-18.
24. Serafim R.B. Pharmacologic prevention and treatment of delirium in intensive care patients: A systematic review/ R.B. Serafim, FA Bozza, M. Soares, P.E.A.A. do Brasil, B.R.. Tura, E.W. Ely, J.I.F. Salluh // Journal of Critical Care. - 2015. -Vol. 30, Iss. 4. - P. 799-807. - doi: 10.1016/j.jcrc.2015.04.005.
25. Bilotta F. Pharmacological perioperative brain neuroprotection: a qualitative review of randomized clinical trials / F. Bilotta, A.W. Gelb, E. Stazi, L. Titi, F.P. Paoloni, G. Rosa//British Journal of Anaesthesia. - Vol. 110, Iss. Suppl. 1. - 2013. -P. i113—i120. - doi: 10.1093/bja/aet059.
26. Морозова Т.Е., Рыкова С.М. Сердечно-сосудистые заболевания и когнитивные нарушения / Т.Е. Морозова, С.М. Рыкова// Consilium Medicum. - 2012. - Т. 12, № 9. -С. 12-16.
27. Russ T.C. Cholinesterase inhibitors should not be prescribed for cgnitive impairments/ T.C. Russ//Evidence-Based Medicine Online First. - 2014. - doi: 10.1136/eb-2013-101687.
28. Алтунбаев РА. Клинические эффекты препарата «Винпотропил» при дисциркуляторной энцефалопатии (хронической ишемии мозга) / Р.А. Алтунбаев // Практическая медицина. - 2013. - С. 197-200.
29. Мартынов М.Ю. Терапия хронической сосудистой мозговой недостаточности/М.Ю. Мартынов, И.А Щукин, А.А. Никонова, И.Е. Сердюк, А.П. Глухарева // Справочник поликлинического врача. - 2006. - № 8. - С. 75-79.
30. Лобзин С.В. Опыт использования препарата Ома-рон в лечении вертебрально-базилярной недостаточности / С.В. Лобзин, Т.В. Бодрова, А.В. Василенко//Журнал неврологии и психиатрии. - 2009. - № 1. - С. 40-43.
^т
31. Хижняк А.А. Вплив загальноЧ анестезп на стутнь когнтивних змш у хворих похилого вку з ургентною хiрургiч-ною патологiею /А.А. Хижняк, К.Г. Михневич, 6.О. Баусов, С.С. Дубiвська // Медицина невiдкладних сташв. - 2015. -№ 1(64). - С. 132-135.
32. Сафарова Е.Р., Кушанов Р.С. Психоэмоциональные расстройства у пожилых больных в послеоперационном периоде кетаминовой анестезии/Е.Р. Сафарова, Р.С. Кушанов // Бюллетень медицинских Интернет-конференций. -2013. - Т. 3, № 2. - С. 87.
33. Усенко Л.В., Полинчук И.С. Когнитивные нарушения после общей анестезии при экстракардиальных вмешательствах и эффект раннего введения тиоцетама в послеоперационном периоде / Л.В. Усенко, И.С. Полин-чук // Международный неврологический журнал. - 2011. -№ 6(44). - С. 65-69.
34. Дубовская С.С. Изучение особенностей когнитивной дисфункции у геронтологических больных в послеоперационном периоде и методы ее коррекции / С.С. Дубовская, Н.Д. Битчук, Д.Р. Мещанина // Велес. - 2016. - № 1—3. -С. 111-115.
35. Барулин А.Е., Курушина О.В. Когнитивная дисфункция и хроническая ишемия мозга: опыт клинического применения препарата Тиоцетам // Нервные болезни - 2016. -№ 3. - С. 39-42.
36. Burkhart C.S., Steiner L.A Can postoperative cognitive dysfunction be avoided? / C.S. Burkhart, L.A. Steiner // Hospital Practice. - 2012. - Vol. 40, Iss. 1. - P. 214-223. -doi:10.3810/hp.2012.02.962.
Отримано 01.06.2018 ■
Kриштaфaр A.A.
ГУ «Днепропетровсшя медицинсшя ai<añeMrn МЗ Уl<рaины», г. Днепр, Укрaинa
Бaзoвыe пpинципы пpoфилaктики ^штивны^ paccтpoйcтв и вoccтaнoвлeниe ^ши^вны^ функций пpи кpитичecкиx cocтoянияx
Резюме. Цель. На основе анализа современных научных публикаций, посвященных когнитивным расстройствам, обусловленным критическими состояниями, сформулировать базовые принципы профилактики этих нарушений и восстановление когнитивных функций в группе больных. Материалы и методы. Исследование проведено с привлечением электронных библиотек, поисковых систем и репозитариев научных работ: Google Scholar, PabMed, Wiley Online Library, Elsevier, Researchgate.net, Springer, Cochrane Library, Национальная библиотека им. В.И. Вернадского, eLIBRARY.RU, Medi.ru, CYBERLENINKA.ru,
mydisser.com и других. Выводы. Современное состояние изучения проблемы дает возможность сформулировать базовые принципы профилактики когнитивных расстройств и восстановления нормальной работы когнитивных функций, применение которых должно улучшить исход больных после критических состояний и качество их жизни в отдаленном периоде.
Ключевые слова: когнитивные расстройства; послеоперационная когнитивная дисфункция; критические состояния; нефармакологические средства профилактики; нейротропная терапия
A.A. Krishtafor
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Basic principles for prevention of cognitive disorders
Abstract. Background. The purpose was to formulate basic principles for prevention of cognitive impairment associated with critical states and restoration of cognitive functions on the background of the analysis of modern scientific publications. Materials and methods. The following libraries are included in the study: Google Scholar, PubMed, Wiley Online Library, Elsevier, Researchgate.net, Springer, Cochrane Library, Verna-dsky National Library of Ukraine, eLIBRARY.RU, Medi.ru, CyberLeninka.ru, mydisser.com and others. Conclusions. The
and restoration of cognitive functions at critical states
current state of studying the problem makes it possible to formulate the basic principles for prevention of cognitive disorders and restoration of normal cognitive functioning, the introduction of which should improve the outcomes in patients after critical conditions and the quality of their life in the remote period.
Keywords: cognitive disorders; postoperative cognitive dysfunction; critical states; non-pharmacological means of prevention; neurotropic therapy
