CC BY
40
Solodky V.D., Bespalko R.I., Kazimir I.I. Cadastral assessment of biodiversity in projected National natural park "Bukovina mountain forests"
The perspective analysis and cadastral assessment of biodiversity in projected National natural park "Bukovina mountain forests" are presented in order to realize a state policy for expansion the nature and reserve fund territories and the program of reserve business development in the Chernivtsi region. The actions for genofund preservation of rare types in flora and fauna, ecological and balanced environmental management and perfection of cadastral researches the natural resources will become the precondition for effective management by sustainable development in the Carpathian region.
Keywords: Bukovina Carpathians, balanced development, nature reserve fund (NRF), national natural park (NNP), state cadastre, cadastre identification.
УДК 630*228.7:620.2 Проф. Я.Д. Фучило1, д-р с.-г. наук;
ст. наук. cniepo6. М.В. Сбитна, канд. с.-г. наук; здобувач О.Я. Фучило3
АВТОХТОНН1 ВЕРБИ УКРА1НИ
Наведено даш про видовий склад автохтонно! дендрофлори Укра!ни. 1з 25 ви-дiв автохтонних верб Украши 4 належать до шдроду верба (Salix), 16 - до шдроду ветржс (Vetrix) i 5 - до шдроду хаме™ (Chamaetia). 1стотне господарське значення мають природш насадження верб бшо!, ламко!, тритичинково!, гостролисто!, попе-лясто! i, меншою мiрою, - вушкато!, сшезько!, козячо!, розмаринолисто!, п'ятитичин-ково! i прутоподiбно!. Представники пiдроду Chamaetia i 4 види пiдроду Vetrix е рад-кiсними червонокнижними видами, що потребують охорони.
Ключовг слова: автохтонна дендрофлора, верба, вид, розповсюдження, вико-ристання.
Необхщнють залюення значних обсяпв малоефективних для сшьсько-господарського використання земельних упдь, нейтрад1зацп за допомогою люових насаджень негативно! ди низки еколопчних чинниюв, зростання по-питу на деревну сировину та шш1 продукти люу ставлять перед л1с1вниками Укра!ни проблему необхщносп розширення асортименту зад1яних у люогос-подарському виробнищв деревних вид1в. У вир1шенш поставлених завдань важлива роль належить швидкорослим видам, зокрема вербам.
Особливого значення використання верб набувае зараз, коли назрша необхщнють штенсивного розвитку виробництва вщновлюваних джерел енергп, зокрема - фггомаси. Одним з ефективних напрям1в отримання ос-танньо! е !! вирощування на спещальних енергетичних плантащях.
Рхд верба (Salix L.) - найчисельшший в дендрофлор1 Укра!ш, однак дотепер вш залишаеться недостатньо вивченим. Метою наших дослщжень було уточнення видового складу верб, що природно ростуть в Укра!ш i виз-начити !х мюце у виршенш р1зних економ1чних i еколопчних проблем. В ос-таннш обробщ роду Salix L. для територп Украш [4] описано 25 вид1в: у тд-род1 верба - 4, хамепя - 5 i в тдрод1 ветржс - 16 (табл.).
1 НУ бiореcyрciв i природокориcтyвання Украшн, м. Кшв;
2 ВП НУ бiореcyрciв i природокориcтyвання Украшн, Боярcька ЛДС, м. Боярка;
3 Hаyк. кер1вник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р c.-г. наyк - НУ бiореcyрciв i прнродокорнстування Украшн м. Кшв
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
Табл. Автохтонш верби УкраТни
№ з/ п Украшська назва .HaTHHCLKa Ha3Ba Ce^ia Шдрвд
1. В. бша S. alba L. Salix Salix
2. В. ламка S. fragilis L. Salix Salix
3. В.тритичинкова S. triandra L. Amygdalinae Salix
4. В. п'ятитичинкова S. pentandra L. Pentadrae Salix
5. В. чорнична S. myrtilloides L. Myrtilloides Chamaetia
6. В. сггчаста S. reticulata L. Chamaetia Chamaetia
7. В. трав'яна S. herbaceae L. Retusa Chamaetia
8. В. туполиста S. retusa L. Retusa Chamaetia
9. В. альпшська S. alpina Scop. Myrtosalix Chamaetia
10. В. списотздбна S. hastata L. Hastatae Vetrix
11. В.сива S. eleagnos Scop. Canae Vetrix
12. В. лапландська S. lapponum L. Villosae Vetrix
13. В. фтколиста S. phylicifolia L. Arbuscella Vetrix
14. В. козяча S. caprea L. Vetrix Vetrix
15. В. попеляста S. cinerea L. Vetrix Vetrix
16. В. вухата S. aurita L. Vetrix Vetrix
17. В. силезька S. silesiaca Willd. Vetrix Vetrix
18. В. Старке S. Starkeana Willd. Vetrix Vetrix
19. В. розмаринолиста S. rosmarinifolia L. Incubaceae Vetrix
20. В. пурпурова S. purpurea L. Helix Vetrix
21. В. Виноградова S. Vinogradovii Skvorts. Helix Vetrix
22. В. прутовидна S. viminalis L. Vimen Vetrix
23. В.гостролиста S. acutifolia Willd. Daphnella Vetrix
24. В. вовчеяпдна S. daphnoides Vill. Daphnella Vetrix
25. В. мiрзинолиста S. myrsinifolia Salisb. Nigricantes Vetrix
1з наведених вид1в, в< ep6u ciTHacTa (S. reticula ita L.) i cnuco под1бна (S.
hastata L.) вказуються як сумшвш, наявшсть яких у Карпатському ripcbKOMy масивi Чорногора - единому perioHi Укра!ни, де вони можуть траплятися згiдно з даними попередшх дослiдникiв [1, 3], необхщно уточнити. 1снують дат, що вказують на наявнiсть верби сггчасто! також на масивi Полонина Руна [7], однак у останне видання Червоно! книги Укра1ни ll не включено [8].
Назаров М.1., Котов П.1. i Гержедовiч П.1. [3] у загальнш характерис-тицi роду Salix L. вказують, що в Укра!ш зростають 27 автохтонних видiв верб. Фактично ж поданий опис тшьки 26 видiв, один з яких - верба сухо-любна (S. xerophila), не пiдтверджyють жодним iз пiзнiших дослiдникiв. Верба сухолюбна - це синонiм верби Бебба (S. Bebbiana), яка в межах Укра!ни замщена вербою Старке, або сизою (S. Starkeana Willd. = S. livida Wahl.). Очевидно, вербою сухолюбною вважали екземпляри верби Старке, у яких опушеш жилки на нижнш сторонi листкових пластинок. Крiм цього, вербу Китайбелеву (S. Kitaibelliana Willd.), яку М.1. Назаров i iн. [3], €.М. Брадю [1] i В.В. Крiчфалyшiй [2] вважають окремим видом, О.К. Скворцов [4, 6] вважае рiзновидом верби туполисто! (S. retusa L.), який немае тдстав видшяти на-вггь як пiдвид. Отже, за О.К. Скворцовим, у "Флорi УРСР" [3] фактично описано 24 види верб.
У "Визначнику рослин Укра!ни" G.M. Брадiс [1] описала 26 видiв верб. З них, як ми вже вщзначали, О.К. Скворцов не визнае як окремий вид вербу Китайбелеву, а вш гербарш збори верби повзучо! (S. repens L.), якi 3Í6-ранi на територп Укра1ни, вщносить до верби розмаринолисто! (S. rosmarini-folia L.). Тобто, як i в попередньому випадку, залишаеться 24 види. Двадцять п'ятим видом, за О.К. Скворцовим [4-6], е верба Виноградова (S. Vinogradovii A. Skvorts.) - вид дуже близький до верби пурпурово! (S. purpurea L.), який, на наш погляд, доцшьно трактувати як пiдвид останньо!. Крiм цього, описа-нi М.1. Назаровим [3] i €.М. Брадiс [1] верби Жакенову (S. jaquinii Host.) i чоршючу (S. nigricans Sm.) О.К. Скворцов трактуе як синошми вщповщно верб альпшсько! (S. alpina Scop.) i мiрзинолистоl (S. myrsinifolia Salisb.), а вербу сиву (S. incana Schrank) - як S. eleagnos Scop.
1з 25 видiв верб, як природно зростають на територп Укра!ни, 9 видiв трапляються лише в Карпатах. У рiвниннiй частинi трапляеться 16 автохтон-них видiв роду Верба. Серед автохтонних верб Укра!ни iстотне господарське значення мають верби бiла (рис. 1), ламка, тритичинкова, гостролиста, попе-ляста i, меншою мiрою, - вушката, козяча, розмаринолиста, п'ятитичинкова i прутовидна.
Рис. 1. Верба 6im (S. alba L.) в 3annaeiр. Temepie на Житомирщиш
Загалом можна видшити таю основш напрями використання верб:
1. Л^вничо-еколопчний:
• створення на нелгсових i лгсових землях сприятливих умов для появи самось ву та зростання у подальшому насаджень бiльш цшних деревних порвд;
• полшшення Грунтових умов для тдвищення iнтенсивностi росту головних лiсоутворювальних порщ у хвойних i широколистяних люах (козяча, силезь-ка, вушката та шш^;
• захист Грунтш вщ водно! i вiтровоI ерозп (закршлення берегш водойм, схи-лш, ярш i балок, рухомих пiскiв тощо - використовуються верби бiла, ламка, гостролиста, тритичинкова, сива, козяча, прутовидна та шш1).
2. Сировинний (як джерело дешево! i швидковщновлювано! сировини для рiзних галузей промисловостi):
Науковий вкник М.1Т У Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
• дшова деревина для отримання пиломатер1ал1в i використання у круглому вид1 (верби бша, ламка i ïxni пбриди);
• прут для виготовлення плетених виробiв (верби прутовидна, тритичинкова, гостролиста, пурпурова та шш^;
• сировина для отримання енергетичноï бiомаси (верби бша, прутовидна, тритичинкова, гостролиста, пурпурова, ламка, сива та шш^;
• сировина для отримання целюлози i паперу (верби бша, ламка, козяча, п'ятитичинкова, сива, прутовидна та шш^;
• сировина для виготовлення медичних препаратш, дубильних речовин тощо (верби бiла, ламка, п'ятитичинкова, сива, попеляста, тритичинкова, пурпурова, вушката тощо).
3. Кормове:
• верби як рясш i стабшьш ранньовесняш медоноси, продукуючи нектар, пилок i деяш iншi речовини, сприяють вдаовленню бджолиних сiмей тсля зи-мiвлi, е кормовою базою шших комах;
• дрiбна i велика рогата худоба i дию тварини охоче поïдають листя, молодi гiлки i кору верб.
4. Декоративний: висока декоративна цштстъ окремих видiв i форм верб, ранне i ефектне цвтння роблять ïх незамiнним пiд час озеленення насе-лених пунктiв, окремих будiвель, формування ландшафтних насаджень у лiсах зелених зон мiст тощо. Сланкi чагарнички з пiдроду хаметiя до-цшьно використовувати пiд час оформлення альшнарпв (рис. 2).
Рис. 2. Верба трав'яна (S. herbaceaeL.) в УкршнськихКарпатах
Таким чином, найбшьше господарське значения мають таю найпоши-рен^ види верб: бiла, ламка, козяча, тритичинкова, гостролиста, прутовидна, попеляста, вушката i деяк шшь
Представники тдроду Chamaetia (верби чорнична, сггчаста, трав'яна, туполиста й альпшська), а також 4 види тдроду Vetrix (списоподiбна, лап-ландська, фтколиста i Старке) е рщюсними червонокнижними видами, що потребують охорони. Проте i 1х можна використати, зокрема як високодеко-ративнi рослини.
Л1тература
1. Брадю G.M. Salix L. / С.М. Брадiс // Визначник рослин Украши / за ред. Д .К. Зерова. -К. : Изд-во "Урожай", 1965. - С. 186-193.
2. Крiчфалушiй В.В. Види роду Salix L. в Украшських Карпатах / В.В. Крiчфалушiй // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1982. - Вид. 39, № 2. - С. 52-56.
3. Назаров М.1. Salix L. / М.1. Назаров, П.1. Котов, П.1. Гержедовiч // Флора УРСР. - К. : Вид-во АН УРСР, 1952. - Т. 4. - С. 17-86.
4. Скворцов А.К. Salix L. / А.К. Скворцов // Определитель высших растений Украины. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - С. 130-133.
5. Скворцов А.К. Salix purpurea L. и родственные ей виды / А.К. Скворцов // Новости систематики высших растений. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1966. - С. 48-66.
6. Скворцов А.К. Ивы СССР / А.К. Скворцов. - М. : Изд-во "Наука", 1968. - 262 с.
7. Червона книга Украши. Рослинний свгг. - К. : Вид-во "Украшська енциклопедiя", 1996. - 608 с.
8. Червона книга Украши. Рослинний свгг. - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. -
900 с.
Фучило Я.Д., Сбитная М.В., Фучило О.Я. Автохтонные ивы Украины
Приведены данные о видовом составе естественной дендрофлоры Украины. Из 25 видов автохтонных ив Украины 4 относятся к подроду ива (Salix), 16 - к подроду ветрикс (Vetrix) и 5 - к подроду хаметия (Chamaetia). Существенное хозяйственное значение имеют естественные заросли ив белой, ломкой, трехтычинковой, остролистной, пепельной и, в меньшей мере, - ушастой, силезской, козьей, розмаринолистной, пятитычинковой и корзиночной. Представители подрода Chamaetia и 4 вида подрода Vetrix являются редкими краснокнижными видами, нуждающимися в охране.
Ключевые слова: автохтонная дендрофлора, ива, вид, распространение, использование.
Fuchylo Ya.D., Sbytna M. V., Fuchylo O. Ya. Autochthon willows of Ukraine
Data about species composition of natural dendroflora of Ukraine are presented. From 25 species of native willows of Ukraine 4 species behave to subgenus Salix, 16 - to the subgenus Vetrix and 5 - to the subgenus Chamaetia. The natural stands of S. alba L., S. triandra L., S. fragilis L., S. cinerea L. have a essential economy value. S. aurita L., S. si-lesiaca Willd., S. caprea L., S. rosmarinifolia L., S. pentandra L. and S. viminalis L. have less important. Representatives of subgenus Chamaetia and 4 species of subgenus Vetrix are rare species of Red Book of Ukraine, that need care.
Keywords: autochthon dendroflora, willow, species, distribution, use.
УДК 674.032.477.2 Здобувач Т.1. Шуплат1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
Ф1ТОКЛ1МАТ П1ДНАМЕТОВОГО ПРОСТОРУ КУЩОВИХ ВИД1В I ФОРМ ЯЛ1ВЦЮ ТА IX Ф1ТОМЕЛ1ОРАТИВНА РОЛЬ
Висв^лено особливост створення ф™^мату надземного простору низько-рослих кущових видiв та форм ялiвцю i його ф^омелюративну роль. Здшснено ощ-нювання декоративних якостей переважаючих в мюькому озелененш видiв та форм. Показано 1хш фггомелюративш особливосп та роль в мюькому середовищг Ключовг слова: кущ, ялiвець, ф^о^мат, мелюращя.
Програма та методи дослщження: Програмою передбачено досль дження фиоктмату тд наметом кущових низькорослих вид1в та форм ял1в-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
