CC BY
16
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
вих (Salicaceae Mirbel.), оскiльки для них характерш великий внутршньови-довий полiморфiзм, широка еколопчна пластичнiсть та здатнiсть до вегетативного розмноження.
У природнш флорi Укра1ни рiд Salix L. представлений 26 автохтонни-ми видами, Í3 них на рiвниннiй частит росте 16 [1]. Однак асортимент верб, представлених у колекщях боташчних садiв i паркiв та озелененш, значно ширший. Так, в останньому виданнi Дендрофлори Укра1ни [2] описано 43 ви-ди i 11 гiбридiв верб, вiднесених до 20 секцш. З кожним роком контролювати iнтродукцiйний процес в Украш стае все важче. Досить часто впчизняш та закордонш приватнi фiрми iмпортують велику кiлькiсть видiв та декоратив-них форм верб, якi не актматизоваш до rрунтово-клiматичних умов Укра1ни. Зазвичай, такi види у суворi зими iстотно пiдмерзають. Явище шдмерзання пагонiв ми могли спостерiгати шсля зими 2010-2011 рр. у S. caprea Kilmar-nok', S. integra japonica Thunb. 'Hakuro-Nishiki'.
Однак, незважаючи на рiзноманiття представникiв вербових у лан-дшафтних композицiях зазвичай використовують менш декоративнi, але бiльш стшю до урбоекосистем, автохтоннi види, штродуценти ж лише зрiдка трапляються у колекщях боташчних садiв та дендропарюв. Серед роду Salix L. е сланю види, перспективнi для створення альшнарпв та рокарпв. Шир-шого застосування у ландшафтному дизайн потребують i кущовi верби при-датнi для створення живоплотiв та боскепв. Тому питання використання верб у ландшафтних композицiях е актуальним.
Пiд час створення ескiзiв композицш з використанням видiв роду Salix L. використовували принципи, розроблеш в роботах Л.1. Рубцова [3], А.П. Вергунова, М.Ф. Денисова, С.С. Ожегова [4]. Основою сучасного парко-будiвництва е ландшафтно-екологiчний метод, що враховуе взаемозалежнiсть мiж рослиннiстю i мюцем ll iснування, а також ставлення рослин до шших елеменпв ландшафту.
У ходi формування об'емно-просторових композицш виршальне зна-чення мають габiтуси дерев та кущiв, 1х висота, довговiчнiсть i динамiка росту вщносно одне одного. Велике значення мають естетичш особливостi дерев i кущiв, якi характеризуються змшою розмiрiв, форми, кольору, облиствле-нютю, що зумовлено 1х ростом i розвитком, а також сезонним циклом життедiяльностi. У групових насадженнях дерева i кущi мають здатнiсть "притулятися" один до одного, утворюючи едину взаемозв'язану групу.
Зазвичай верби - досить пластичний садивний матерiал. Серед них ви-дiляють як дерева I-II величини до 20 м заввишки, кущi вiд 1 до 3-6 м заввиш-ки, так i сланю форми до 0,15-0,50 м заввишки. У межах роду можна видшити пластичш види, як здатш утворювати залежно вiд еколопчних умов мiсцез-ростання форму невеликого деревця або ж куща. До них належить як автох-тоннi S. triandra L., S. caprea L., S. viminalis L., так i штродуковаш верби -S. lucida Muhl., S. dasyclados Wimm., S. longifolia Muhl., S. sebwerinii Е. Wolf., S. elaegnos Scop., S. acutifolia Willd., S. daphnoides Vill., S. kangensis Nakai.
Життеву форму дерева мають автохтонш види S. pentandra L., S. alba L., S. fragilis та штродуковаш S. babylonica L., S. matsudana Koidz., S. uden-
sis Trautv. et Mey., S. capusii Franch. Художня виразнiсть того чи шшого виду рослин визначаеться розмiрами, формою, вщтшком, фактурою i динамiкою листюв, а також 1'х кольоровою гамою у pi3Hi перiоди року, характером, фактурою i кольором кори, характером квггування i плодоношення. Групи дерев зазвичай утворюють промiжну ланку мiж лiсовими масивами, узлiссями i вщ-критими просторами партеру.
Найбшьш перспективнi для створення змiшаних груп ^rn^i верби мюцево! флори S. hastata L., S. aurita L., S. phylicifolia L., S. lapponum L., S. myrsinifolia Salisb., S. cinerea L., S. rosmarinifolia L., S purpurea L., S. vinogra-dovii A. Scvorts., S. starkeana Willd. та штродуценти - S. alatavica Rar. ex Stschegl, S. pulhra Cham., S. caspica Pall., S. integra Thunb., S. ledebouriana Trautv., S. tenuifolia Turcz.
У композицп № 1 для оформлення берегово'' лшп струмка пропонуемо використати невисок кущовi види: вербу тонколисту (S. tenuifolia) висотою 1,5 м, вербу пурпурову (S. purpurea) до 2 м заввишки i вербу розмаринолисту (S. rosmarinifolia) до 2,5 м заввишки (табл., рис. 1). Верба тонколиста вирiз-няеться тонкогшлястою ажурною кроною, блискучими Ырувато-бурими па-гонами i дрiбними зеленувато-сизими листками. Верба пурпурова видь ляеться довгими гнучкими шрувато-оливковими пагонами i сизувато-зелени-ми гостропилчастими листками. Верба розмаринолиста утворюе розлогу крону з гнучкими жовтувато-бурими пагонами i темно-зеленими, з синюватим вщтшком, слабко опушеними листками. Доповнити композищю верб можна куртинами астильби пбридно! (Astilbe hybrida (Н.) 'Gloria Purpurea') i швниюв Кемпфера (Iris kaempferi Sieb. ex Lem. 'Midsummer Reverie'). Ажурна крона верби тонколисто'' у поеднанш з водним плесом надае композицп легкоси, а трав'яш багаторiчники - завершеность 7
1 2 3 4 5 6 У композицп № 2 для оформлення берегово! лшп невелико! водойми доцшьно використати вербу алатавську (S. alatavica) - 1,5 м заввишки, вербу козячу плакучу (S. caprea 'Pendula') - 2-2,5 м заввишки i вербу лапландську (S. lapponum L.) - 1,5 м заввишки i вербу штчасту (S. reticulata L.) 0,7 м заввишки (табл., рис. 2).
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
Табл. Бюметричт po3Mipu рослин, запропонованих для формування композицш
Назва рослини
Висота, м
Дiаметр крони, м
Кшьккть. шт.
Композищя №1
S. tenuifolia
1.5
1.5
S. purpurea
2.0
2.0-3.0
S. rosmarinifolia
2.5
1,5
Astilbe hybrida 'Gloria Purpurea'
0.7
0.7
Iris kaempferi 'Midsummer Reverie'
0.5
0.7
Композищя № 2
S. alatavica
1.5
1.5
S. caprea 'Pendula'
2-2.5
2.0
S. lapponum
1.5
1.5
S. reticulata
0.7
1.0
Композищя № 3
S. hastata
2.0
1.0-1.5
S. herbacea
0.3
1.2
S. alpina
0.15
1.0
S. retusa
0.2
1.0
S. rotundifolia
0.5
1.5
S. lanata
1.0
1.5-2.0
S. myrsinifolia
5.0
1.5
Плакуча крона верби козячо! може утворювати парасолю або шатро залежно вщ висоти штамбу вибраного деревця. Верба лапландська у компо-зици мае кулясту форму крони з темно-червоними гшками i дрiбнозубчасти-ми, тьмяно-зеленими листками. Верба алатавська утворюе низькорослий кущ з короткими жовтувато-Ырими ледь опушеними пагонами i тьмяно-зеленими листками. Доповнити композицш можна вербою сггчастою, що утворюе сланкий кущ з товстими буруватими гшками i густо опушеними темно-зеле-ними Ытчасто-зморшкуватими листками.
У самих геометрично правильних формах крон дерев можна побачити певш образи, як через зiр здатш впливати на психжу людини. Так, сферична
форма верби лапландсько! мае контур замкненого кола. Закшчетсть контуру i форми загалом надае композици статичного характеру, створюе образ пов-ного задоволення й конструктивно! завершеность Це заощадливий фактор, який збертае акумульовану енергiю. Плавт риси силуету, завершенiсть i чгг-кiсть виражено! форми пiдтримують добрий настрш i сприяють збереженню психiчних сил.
У малих садах дуже модними в Укра!нi стали альтнари та рокари. Однак альпiнарi! можна побачити не часто, оскшьки у них мають бути вико-ристат лише високогiрнi види рослин. 1деально для влаштування альпiнарi!в надаються невисок сланкi i напiвсланкi види верб S. reticulata L., S. herba-ceae L., S. retusa L., S. alpina Scop., S. rotundifolia Trautv., S. lanata L., S. myrtilloides L., S. starkeana Willd. До того ж S. herbacea, S. retusa, S. alpina, S. myrtilloides, S. lapponum i S. starkeana занесет до останнього видання Черво-но! книги Укра!ни [5] i розведення !х у культурi сприятиме охоронi i збереженню бiорiзноманiття цих видiв.
У композици № 3 для влаштування альпшського ландшафту пропо-нуемо використати вербу списоподiбну (S. hastata) до 2 м заввишки, вербу трав'яну (S. herbacea) до 0,3 м заввишки, вербу альпшську (S. alpina) до 0,15 м заввишки, вербу туполисту (S. retusa) до 0,2 м заввишки, вербу круглолисту (S. rotundifolia) до 0,5 м заввишки, вербу мохнату (S. lanata) до 1,0 м заввишки, вербу мирзинолисту (S. myrsinifolia) до 8 м заввишки (табл., рис. 3).
ВИНОИН
О I 2 3 4 d 6 7 (м)
Рис. 3. Влаштування альпшського ландшафту: 1) S. hastata; 2) S. herbacea;
3) S. alpina, 4) S. retusa; 5) S. rotundifolia; 6) S. lanata; 7) S. myrsinifolia
Верба мирзинолиста або чортюча утворюе розлогу крону, бурувато-зелет пагони i тьмяно-зелет листки. Верба трав'яна утворюе невисокий сланкий кущик з опушеними молодими пагонами i яскраво-зеленими блиску-чими листками з сггчастим жилкуванням. Верба альпшська - це низький сланкий кущ з короткими молодими опушеними листками i темно-зеленими блискучими листками. Верба туполиста - низький сланкий кущ з короткими
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
розгалуженими бурими гшками i зеленими блискучими листками. Верба круглолиста - розпростертий кущ 3i сланкими гшками i тонкими опушеними пагонами та шюрястими зеленими листками. Верба мохната - це приземкува-тий кущ з товстими вузлуватими сро-бурими мохнатими пагонами i цупки-ми шовковисто опушеними листками. Верба списоподiбна утворюе кущ до 2 м заввишки з жовтувато-темно-бурими гшками i тьмяно-зеленими листками з рельефним жилкуванням. Напiвсланкi i сланю верби створюють у ком-позицiï образ повноï пасивносп, статичного стану з лiричним настроем. Це заспокшливий, гальмiвний фактор, який спрямовуе емоцп в стан мiнору i стримуе вольовi iмпульси.
Для створення живоплопв, боскетiв, переходiв, галерей, альтанок ще-ально надаються мiсцевi види S. acutifolia, S. viminalis, S. purpurea, яю легко стригти i формувати.
Висновки. Запропоноваш рекомендацп щодо композицiй № 1-2 мож-на використати в озелененш водойм на садово-паркових об'ектах. Компози-цiю № 3 доцiльно створювати у ботанiчних установах i дендропарках тд час закладання моносадiв верб - салжарпв, де високогiрнi види можна висадити единими родовим комплексом. Ця композищя виконуватиме як естетичну, просвiтницьку, так i науково-дослiдницьку функцп.
Л1тература
1. Фучило Я. Д. Верби Украши (бюлопя, еколопя, використання) : монограф1я / Я. Д. Фу-чило, М.В. Сбитна. - К. : Вид-во "Логос", 2009. - 200 с.
2. Кохно М.А. Дендрофлора Украши. Дикоросл1 й культивоваш дерева i кущг Покрито-насшш. - Ч. I. Довщник / М.А. Кохно, Л.1. Пархоменко, А.У. Зарубенко та ш. / за ред. М.А. Кохна. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - 448 с.
3. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре / Л.И. Рубцов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 272 с.
4. Вергунов А.П. Ландшафтное проектирование / А.П. Вергунов, М.Ф. Денисов, С.С. Ожегов. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 240 с.
5. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Изд-во "Глобал-консалтинг", 2009. - 900 с.
Ищук Л.П. Особенности использования представителей семейства Salicaceae Mirbel. в проектировании ландшафтных композиций
Проанализированы видовой состав и жизненные формы автохтонных и интро-дуцированных видов семейства Salicaceae Mirbel. Даны практические рекомендации относительно использования этих видов при проектировании ландшафтных композиций - групп, живых изгородей, рокариев, альпинариев и в озеленении берегов водоемов. Предложены эскизы композиций с использованием представителей семейства Salicaceae Mirbel.
Ключевые слова: Salix, проектирование, озеленение, композиция, группа, палисад, рокарий, альпинарий.
Ishchuk L.P. Peculiarities of use of the family Salicaceae Mirbel. in the design of landscape compositions
Species composition and vital forms of autochthon and introduces species of Salicaceae Mirbel. family are under analyzed. Practical recommendations for these species using for designing landscape compositions - groups, hedges, rockeries, rock gardens and landscaping pond banks are given below. Composition sketches using the representatives of Salicaceae Mirbel. family are suggested.
Keywords: Salix, design, landscaping, composition, group, hedge, rockeries, rock garden.
