CC BY
52
УДК 33
АВТОХТОННА ХАРАКТЕРИСТИКА BЗA6МOЗB'ЯЗKiB П1ДСИСТЕМИ ЕКОНОМКО-АНАЛГГИЧНО! ОБРОБКИ 1НФ0РМАЩ1 В ФУНКЩОНАЛЬНО РОЗВИНУТИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛШНЯ СПЕЩАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПЩПРИШСТВАМИ ТА НАУКОВО-ВИРОБНИЧИМИ ОБ'СДНАННЯМИ СУЧАСНО1 П0СТiНДУСТРiAЛЬН0Í КРА1НИ
® 2014 ТКАЧЕИКО С. А.
Ткаченко С. А. Автохтонна характеристика взаемозв'язмв пщсистеми економiко-аналiтичноi обробки iнформацГí в функцюнально розвинутих системах управлiння спецiального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями сучасноТ постiндустрiальноi' краТни
Беручи до уваги складнсть модел'> тдсистеми економшо-аналтично! обробки шформацп в системах управлшня тдприемствами, мета cmammi зведена до того, щоб вперше вiдобразити и iнформацiйнi зв'язки, дотдити: внутршш зв'язки тдсистеми управлшня, як формують и як едине цле; зовшшнш вдносно тдсистеми iнформацiйний обмш. Аналзуючи прац вчених i практичний доcвiд, визначено, що шформацйш взаемозв'язки тдсистеми економко-аналтичноi обробки iнформацi¡, на вiдмiну вiд шших тдсистем системи управлшня тдприемством, не досить дотджеш. Об(рун-товано тдюд до того, що сукуптсть внутршшх i зовшшшх зв'язмв економшо-аналтично!обробки шформацпсистем управлшня тдприемствами, об'еднаниху схем1 являе iнформацiйну модель тдсистеми. iнформацiйна модель, адекватна процесам анал'ву на тдприемствах, в'др'зняеться простотою виконання, волод'к стйкстю функцюнування при коректуваннях складу вюдно!'та виюдно!'iнформацi¡, виправленш помилок i передбачае розвиток тдсистеми. Виходячи зi складностiув'язки економ'жо-анал'1тично'1 обробки iнформацi¡системи управлшня тдприемством iз системами управлшня верхнього iнижнього р'вшв, а також недостатньоlрозробки питань, виршення якихвиходитьза рамки створення тдсистеми iповинно передувати проектуванню анал'ву, дана проблема заслуговуе спе^ального дотдження. Хоча положення, що належать до створення в системах управлшня тдприемствами тдсистеми економко-аналтичноlобробки iнформацi¡перев'ренi на практиц i не визивають сумтв'ю, запропоновану концеп^ю необхiдно розглядати як таку, що розвиваеться. Виконаш дослдження - це перший тдюд до актуально¡, складноlпроблеми управлшня тдприемствами. Багато питань т'шьки намiченi i повинш стати предметом дослдження. Кпючов'1 слова: тдсистема економко-аналтичноlобробки шформацп, система, характеристика взаемозв'язмв Рис.: 2. Табл.: 3. Б'бл.: 11.
Ткаченко Сергй Анатолйович - кандидат економчних наук, доцент, проректор, М'жнародний технолог'нний ушверситет «Миколавська полтех-шка» (вул. Н'шольська, 11а, Миколаю, 54030, Украша) Email: nukoblikaudit@inbox.ru
УДК 33
Ткаченко С. А. Автохтонная характеристика взаимосвязей подсистемы экономико-аналитической обработки информации в функционально развитых системах управления специального назначения промышленными предприятиями и научно-производственными объединениями современной постиндустриальной страны Принимая во внимание сложность модели подсистемы экономико-аналитической обработки информации в системах управления предприятиями, цель статьи сведена к тому, чтобы впервые показать ее информационные связи, исследовать: внутренние связи подсистемы управления, которые формируют ее как единое целое; внешний относительно подсистемы информационный обмен. Анализируя труды ученых и практический опыт, определено, что информационные взаимосвязи подсистемы экономико-аналитической обработки информации, в отличие от других подсистем системы управления предприятием, недостаточно исследованы. Обоснован подход к тому, что вся совокупность внутренних и внешних связей экономико-аналитической обработки информации систем управления предприятиями, объединенных в схеме, представляет информационную модель подсистемы. Информационная модель адекватна процессам анализа на предприятиях, отличается простотой исполнения и обладает устойчивостью функционирования при корректировках состава входящей и исходящей информации, исправлении ошибок и предусматривает развитие подсистемы. Исходя из сложности увязки экономико-аналитической обработки информации системы управления предприятием с системами управления верхнего и нижнего уровней, а также недостаточной разработки вопросов, решение которых выходит за рамки создания подсистемы и должно предшествовать проектированию анализа, данная проблема заслуживает специального исследования. Хотя положения,
UDC 33
Tkachenko S. A. Autochthonous Characteristic of the Connection Within Subsystem of Economic and Analytical Information Processing in the Functional Development of Special-purpose Control Systems of Industrial Enterprises and Scientific-production Associations of Modern
Post-industrial Countries Taking into account the complexity of the subsystem of economic and analytical model of information processing in business management systems, the purpose of the article is to show its information links for the first time, explore: internal communication management subsystem that form it as a whole; external to the subsystem information exchange. By analyzing the works of scientists and practical experience, it was determined that the information interrelations within economic and analytical information processing subsystem, in contrast to other subsystems of enterprise management, are insufficiently examined. The approach to ensure that all of the internal and external relations of economic and analytical information processing control systems, integrated in the scheme is an information model of the subsystem was grounded. Information model is adequate to the analysis processes in enterprises; it is characterized by the simplicity of performance and stable functioning given the adjustments of incoming and outgoing data, correcting errors and provides for the development of the subsystem. Considering the complexity of linking of economic and analytical information processing enterprise management system with control systems of the upper and lower levels, and lack of development issues that goes beyond the creation of the subsystem and should precede the design analysis, this problem deserves a special study Although the points relating to the creation of economic and analytical information processing enterprise management subsystem were tested in practice and are not doubted, the proposed concept should be seen
относящиеся к созданию в системах управления предприятиями подсистемы экономико-аналитической обработки информации проверены на практике и не вызывают сомнений, предложенную концепцию необходимо рассматривать как развивающуюся. Выполненные исследования - это первый подход к актуальной, сложной проблеме управления предприятиями. Многие вопросы только намечены и должны стать предметом исследования.
Ключевые слова: подсистема экономико-аналитической обработки информации, система, характеристика взаимосвязей Рис.: 2. Табл.: 3. Библ.: 11.
Ткаченко Сергей Анатольевич - кандидат экономических наук, доцент, проректор, Международный технологический университет «Николаевская политехника» (ул. Никольская, 11а, Николаев, 54030, Украина) Email: nukoblikaudit@inbox.ru
as evolving. The studies - this is the first approach to an actual, complex problem of enterprise management. Many questions have only been identified and should be the subject of research.
Key words: Economic and analytical information processing subsystem, system, the characteristic relationships Pic.: 2. Tabl.: 3. Bibl.: 11.
Tkachenko Sergey А. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Pro-rector, International Technological University «Mykolaiv Polytechnic» (vul. Nikolska, 11a, Mykolaiv, 54030, Ukraine) Email: nukoblikaudit@inbox.ru
Постановка проблеми у загальному виглядi та И зв'язок iз важливими науковими та практичними за-вданнями. Системний шда!д до проектування, формуван-ня i побудови в функщонально розвинутих системах управлшня спещального призначення промисловими тдприем-ствами та науково-виробничими об'еднаннями тдсистеми економшо-анамтично1 обробки шформаци передбачае глибинне досл^ження 'й внутршнк i зовншшх зв'язив. Шд зв'язком прийнято розушти обопкьне або однобiчне накладення обмежень елементами методу системи управ-лшня на поведшку один одного.
Найбкьше значення для тдсистеми економшо-аналiтичноl обробки шформаци мають шформацшш зв'язки, тобто зв'язки, яи забезпечують передачу шформаци i таи, що змшюють унасл^ок цього стан центрш, яи отримують шформащю. Дослiдження iнформацiйних зв'язкiв виступае важливим насамперед з точки зору вико-нання тдсистемою управлiння щльово1 функци, оскiльки дозволяе встановити цiннiсть передано'' шформаци, и значення для конкретних користувачш тощо. До того ж, таке досл^ження досить корисне i з позицiй теорп шформаци -воно допомагае зробити в^пов^ь на питання про кiлькiсть пов^омлень рiзних видiв, про частоту пов^омлень, про 1хш зв'язки мiж собою в процеа проходження, про обсяг шформаци, яка проходить i шше. Вивчення iнформацiйних зв'язкiв пiдсистеми управлшня дозволяе встановити мюця виникнення початково'1 шформаци, визначити найбкьш рацiональнi види носив шформаци, розрахувати необх^-ну ккьисть i пропускну здатнiсть шформацшних каналов, установити послiдовнiсть i перiодичнiсть вирiшення економiко-аналiтичних задач тощо.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми i на якi спи-раеться автор, виокремлення не виршених рашше час-тин загально! проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. На жаль, незважаючи на вищеозначене, шформацшш взаемозв'язки тдсистеми економiко-аналiтичноl обробки шформаци, на в1дмшу в^ iнших пiдсистем функ-цiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями [1 - 3] та ш., не досить комплексно досмджеш i мало висвiтленi в спещальних лггера-турних джерелах [4 - 8] i кершних методичних матерiалах iз функцiонально розвинутих систем управлшня спещаль-
ного призначення суб'екпв виробничо-господарсько! д1-яльностi [9 - 11].
Формулювання цiлей статтi (постановка завдання).
Беручи до уваги велику складшсть загально1 моделi тдсис-теми економжо-анамтично1 обробки шформаци в функщ-онально розвинутих системах управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та виробни-чими об'еднаннями, уявляеться дощльним застосувати до в^ображення и iнформацiйних зв'язкiв наступний пiдхiд: по-перше, дослiдити внутрiшнi зв'язки тдсистеми управлшня, яи формують П як едине цiле; по-друге, дослiдити зовнiшнiй вiдносно до тдсистеми шформацшний обмiн тощо.
При цьому першочергово потрiбно взяти до негайно1 уваги, що загальний змгст iнформацiйних зв'язив за вказа-ними напрямками розвитку з достатньою глибиною i точ-нiстю може бути дослiджено i вiдображено тiльки в процеа робочого проектування та впровадження тдсистеми управлшня та ш.
Виклад основного матерiалу дослiдження з по-вним обгрунтуванням отриманих наукових результа-пв. Внутрiшнi зв'язки пiдсистеми економжо-анамтично1 обробки шформаци диференщюються на два ключовi види: зв'язки мiж завданнями всередиш одного економжо-аналiтичного блоку тдсистеми; зв'язки мiж задачами рiз-них економжо-анамтичних блокiв пiдсистеми тощо.
Зробимо бкьш детальне дослiдження шформацш-них зв'язив першого виду на прикладi фрагменту ретроспективного економiчного анамзу дiяльностi промислово-го пiдприемства та науково-виробничого об'еднання. Мiж задачами, яи входять у такий блок, юнуе доволi щiльний iнформацiйний зв'язок. Задачi пiдсистеми управлiння пов'язанi мiж собою не ткьки в межах одного економжо-аналiтичного комплексу, але i на рiвнi рiзних комплексов, що виявляеться в обмш мiж ними промiжною та вихiдною iнформацiею тощо.
Особливо щкьний зв'язок задач виявляеться в комплексах аналiзу пращ та зароб^но: плати й аналiзу якостi. Наприклад, у комплексi аналiзу працi та заробiтноl працi виршення задачi аналiзу використання робочого часу виступае можливим ткьки тсля виршення завдання аналiзу стану i руху чисельного складу робiтникiв; виршення за-дачi аналiзу продуктивностi пращ, у свою чергу, базуеть-ся на шформаци двох названих завдань. Нарешп, задача
аналiзу виконання плану за фондом заробггно'1 плати ви-ступае споживачем iнформацiï Bcix трьох перерахованих вище завдань. В комплекс аналiзу якостi завдання аналь зу якостi продукцп та робгг для свого вирiшення вимагае розв'язання задач: аналiзу якостi матерiалiв, аналiзу браку й аналiзу якостi пращ виконавцш тощо.
Не виключаеться в деяких комплексах наявшсть пiдсистеми управлшня локальних завдань, iнформацiйно не пов'язаних з шшими задачами того ж комплексу, на-приклад, завдання економiчного аналiзу витрат на вироб-ництво за економiчними елементами в комплекс еконо-мiчного аналiзу собiвартостi. Але хоча ця задача i не мае шформацшного зв'язку з шшими задачами комплексу, вона пов'язана з ними лопчно, осккьки мiж виконанням кошторису витрат на виробництво i виконанням плану за собiвартiстю iснуе визначена прогнозована залежшсть. Включення аналогiчних локальних задач до складу того чи шшого економiко-аналiтичного комплексу диктуеться реальною необхiднiстю отримання замкнутого контуру економiко-аналiтичного забезпечення та ш.
Взаемозв'язок мiж задачами всередиш будь-якого економiко-аналiтичного комплексу органiчно випливае iз само'1 природи економiчних процесш, якi здiйснюються на промислових тдприемствах та науково-виробничих об'ед-наннях, i насамперед iз 1хньо1 однорiдностi та едность
Дещо iнший характер мають взаемозв'язки мiж задачами рiзних економiко-аналiтичних комплексiв, що визначаеться оботльною обумовленiстю та обопкьною залежнiстю рiзних сторiн дiяльностi промислових тдпри-емств i науково-виробничих об'еднань. Зокрема, як видно iз представлено'1 схеми для виршення завдання факторного аналiзу обсягу виробництва, що входить у комплекс аналiзу обсягу виробництва та реалiзацiï продукцп, необ-хiдна шформащя задачi аналiзу продуктивностi працi iз комплексу аналiзу працi i заробггно'1 плати та завдання аналiзу впливу якосп на виробничо-господарськi показни-ки та критерп з комплексу аналiзу якостi. Далi, вирiшення задачi аналiзу впливу якостi на виробничо-господарськi показники в комплекс задач аналiзу якост базуеться на використаннi iнформацiï завдання аналiзу виконання плану i динамки щодо готово'1 продукцп iз комплексу аналiзу обсягу виробництва та реалiзацiï продукцп i задачi аналь зу виконання плану та динамки собiвартостi iз комплексу аналiзу собiвартостi.
Природно, що у випадку представлення блоку перь одичного аналiзу дiяльностi промислового пiдприемства та науково-виробничого об'еднання в повному виглядi взаемозв'язки задач ускладнюються, а сама кiлькiсть 1х зростае. Так, наприклад, виникае необх^шсть вiдобразити iнформацiйнi зв'язки завдань факторного аналiзу обсягу виробництва з завданнями комплексов аналiзу використан-ня засобiв працi та аналiзу використання предметов працi, показати iснуючi взаемозв'язки мiж завданнями комплек-сiв аналiзу якост i аналiзу прибутку та рентабельности мiж комплексами аналiзу собiвартостi i аналiзу прибутку та рентабельностi i щлий ряд iнших зв'язкiв.
Щкьшсть iнформацiйних зв'язк1в задач усеред-иш блоку перiодичного аналiзу дiяльностi тдприемства (об'еднання) i 1хня кiлькiсть св^чать про цiлiснiсть цього блоку та його певною мiрою самостiйноï ролi в реалiза-
цц функцiй уСе'1 пiдсистеми управлiння, що притаман-не й шшим економiко-аналiтичним блокам тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï.
Поряд iз зв'язками в межах того чи шшого економко-аналiтичного блоку в пiдсистемi економiко-аналiтичноï обробки шформаци наявш i внутрiшнi iнформацiйнi зв'язки мiж задачами рiзних економiко-аналiтичних блоив. Наяв-нiсть цих внутрiшнiх зв'язив обумовлена еднiстю об'ектав, що аналiзуються, еднiстю використано'1 початково'1 шформаци та необхiднiстю ïï iнтегрованоï обробки, визначаеться самою природою принципу комплексное економiчно-го аналiзу. Саме цей вид шформацшних зв'язив, яи в^о-бражають перетворення рiзних видiв економiчного аналiзу i взаемодiю рiзних блок1в, формуе економiчний аналiз у щ-лiсну функцiональну пiдсистему управлшня.
Велика складшсть пiдсистеми економко-аналь тично'1 обробки iнформацiï обмежуе можливостi детального розгляду в данш робот всiх iнформацiйних зв'язкiв, що кнують мiж ïï рiзними блоками. Тому для отримання принципового уявлення досить буде розглянути щ зв'язки на прикладi завдань, що входять до складу будь-якого однойменного комплексу, наприклад, комплексу аналiзу якость Так, на рiвнi промислового тдприемства та науково-виробничого об'еднання завдання оперативного аналiзу браку, якостi пращ виконавщв, повернень, претензiй i рекламацш iнформацiйно забезпечують завдання ретроспективного аналiзу якостi матерiалiв, браку, якост працi виконавцiв, якостi продукцп i робгг та шшь Останнi, у свою чергу, передають шформащю за-вданням, що виршуються в блоках пор1вняльного перспективного аналiзу.
Розгляд взаемозв'язив пiдсистеми економко-аналiтичноï обробки шформаци в розр1з1 комплексiв завдань дозволяе зробити певнi узагальнення.
1. Пiдсистема економiко-аналiтичноï обробки шфор-
маци, виршуючи заздалегiдь задане коло завдань, яи об'еднанi загальними методичними принципами, мае в наявност стши канали внутршшх iнформацiйних зв'язив.
2. Бкьшють блок1в пiдсистеми (ретроспективного аналiзу, функцiонально-вартiсного аналiзу, по-р1вняльного та проблемно-орiентованого ана-лГзу) управлшня мають шформацшш зв'язки на входах i на виходах, тобто отримують i передають економiко-аналiтичну шформащю. Так, наприклад, блок ретроспективного аналiзу отримуе шформащю з блоку оперативного аналiзу, а пере-дае до блоку перспективного аналiзу д1яльносп пiдприемства (об'еднання); блок пор1вняльного аналiзу отримуе iнформацiю з блоку ретроспективного аналiзу i передае ïï до блоку проблемно-орiентованого аналiзу.
3. В пiдсистемi наявний блок оперативного аналiзу, який ткьки передае iнформацiю шшим економко-аналiтичним блокам пiдсистеми, але не отримуе в1д них шяко'1 iнформацiï. Входами цього блоку виступае шформащя шших тдсистем функщо-нально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемства-ми та виробничими об'еднаннями.
4. В пiдсистемi наявний блок перспективного ана-лiзу, який ткьки отримуе шформащю з iнших економiко-аналiтичних блокiв, але не передае 11 iншим блокам. Результатна шформащя цього блоку виходить за межi пiдсистеми i використо-вуеться для здiйснення вiдповiдних функцш ш-шими пiдсистемами функцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та виробничими об'еднаннями.
5. Вх^на шформащя, яка надходить до конкретного блоку тдсистеми управлшня, може надходити як з одного блоку (наприклад, до блоку ретроспективного економiчного аналiзу поступае шформащя ткьки з блоку оперативного аналiзу), так i з деккькох блоив. Останне е типовим для блоив поршняльного економiчного аналiзу, перспективного економiчного аналiзу.
6. Якщо всередиш окремих функцiонально розвинутих економiко-аналiтичних блокiв, як було показано вище, наявнi iнформацiйнi зв'язки мiж задачами рiзних економiко-аналiтичних цкеспря-мованих складових угрупувань, тодi мiж блоками пiдсистеми управлiння iнформацiйнi зв'язки здш-снюються тiльки через задачi однойменних аналь тичних комплексш i iнше.
Корисним способом вивчення шформацшних зв'яз-кiв задач усерединi тдсистеми економiко-аналiтичноl обробки шформацп може стати побудова граф-схеми взаемозв'язку задач, що дозволяе встановити шформацшш i лойчш зв'язки мiж завданнями, якi виршують як усереди-нi окремих економiко-аналiтичних блокш, так i в тдсисте-мi управлiння в цкому. Для цього перш за все формуеться, виходячи iз наявно! на пiдприемствi структури прийняття управлiнських рiшень, повний перелж задач пiдсистеми, якi необйдш для досягнення заданих цкей, попм вводиться поняття ршня виршення задач.
Далi, виходячи з того, що рiвнем «0» вважаються задач^ якi являють собою iнформацiйну базу аналiзу (за-дачi шформацшно-довкково! тдсистеми i iнших функ-цiональних тдсистем функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тд-приемствами та науково-виробничими об'еднаннями), до 1-го рiвня належать економiко-аналiтичнi задачi, якi базу-ються тiльки на використаннi шформацп задач 0-го рiвня. Пiсля цього з перелшу задач пiдсистеми управлшня, який залишився, обираються тi, для виршення яких необх^на вихiдна шформащя хоча б одше! задачi 1-го рiвня i задач рiвня 0. Це будуть задачi 2-го ршня. У загальному випадку п + 1 рiвень економiко-аналiтичних задач буде являти сукуптсть деккькох виршуваних на базi вихкно! шформацп, або хоча б одше! задачi п-го рiвня.
Отже, поняття рiвня вирiшення задач спшпадае з при-йнятим у теорп графш поняттям рангу поди, а сам процес побудування граф-схеми зводиться до поеднання таких задач, iз яких вихкна шформащя одше! ктотна для виршення шшо!. Використання розглянутого способу вкображен-ня iнформацiйних зв'язкш пiдсистеми управлiння надае можливiсть: отримати загальну уяву про функцiонування тдсистеми економiко-аналiтичноl обробки шформацп та
ïï окремих блокiв; виявити iнформацiйну залежшсть задач aHaAÎ3y одна вiд одно!; визначити важливiсть одних задач пiдсистеми вiдносно до iнших ïï задач; установити посль довнiсть вирiшення економiко-аналiтичних задач; усунути паралельнi потоки економiко-аналiтичноï iнформацiï; усунути можливiсть повторного виршення одних i тих самих завдань; визначити склад задач першо! i подальших черг упровадження тдсистеми управлшня.
Однак робоче проектування тдсистеми економжо-аналiтичноï обробки шформацп вимагае бкьш детального розкриття взаемозв'язкiв задач економiчного аналiзy. Характеристика шформацшних зв'язив у цьому випадку повинна включати вказшку масивiв шформацп, !х ре^зит-ний склад i носп iнформацïï. У рядi випадкш повиннi бути вказанi ще й оргашзацшш зв'язки, тобто з якого тдроздку надходить iнформацiя, куди вона передаеться тощо.
Фрагмент внyтрiшнiх шформацшних взаемозв'язив комплексу завдань функцп економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï пiдсистеми продуктивной працi та фонду заробiтноï плати на рiвнi масивiв представлено на рис. 1, табл. 1.
Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити пев-ний конклюзшний умовивк, що необхiднiсть визначення внутршшх iнформацiйних зв'язкiв задач, яи вирiшyють у пiдсистемi економiко-аналiтичноï обробки шформацп, обумовлена двома основними факторами впливу: по-перше, взаемозв'язком i взаемозалежшстю основних фyнкцiй, що виконуе тдсистема yправлiння; по-друге, специфiкою комплексу техтчних засобш фyнкцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями i пов'язаних iз ним набором методiв, еле-ментш, способш i процедур обробки технiко-економiчноï iнформацiï тощо.
Iнформацiйний взаемозв'язок задач тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки шформацп забезпечений реалiзацiею наступних вимог: мiж задачами кожного окре-мого комплексу i блоку тдсистеми управлшня повинен бути внутршнш шформацшний обмiн; в^носно до окремих блокш тдсистеми управлшня повинен бути зовншнш шформацшний обмш та im
Iнформацiйний обмш здшснюеться по ходу техно-лопчного процесу обробки iнформацiï i за ршнями iерар-хп органiзацiйного забезпечення. Внутршш iнформацiйнi зв'язки задач тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï повиннi Грунтуватися на всебiчномy врахyваннi взаемозв'язив мiж рiзними економiко-аналiтичними по-казниками та критерiями i забезпечувати адекватне вко-браження дослiджyваних об'ектш i процеав у пiдсистемi yправлiння та штегровану обробку спецiальних даних.
Важливою цклю створюваних на пiдприемствах фyнкцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення виступае розширення складу управлш-ських задач, яи вирiшyються комплексно, i зменшення кiлькостi задач, вирiшyваних локально. Зв^си досить зако-номiрним уявляеться штерес розробниив фyнкцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями до виршення проблем стикування рiзно-функщональних задач. Хоча функщональш тдсистеми
Рис. 1. Схема внутршшх взаемозв'язмв комплексу завдань з економiчного аналiзу працi та заробгшоТ плати. Блок перiодичного аналiзу дiяльностi промислового тдприемства та науково-виробничого об'еднання
Таблиця 1
Характеристика масивiв внутрiшнього iнформацiйного зв'язку комплексу завдань з економiчного аналiзу працi та
заробгшоТ плати1
Скорочена характеристика масиву Задачi пiдсистеми
звщки надходить iнформацiя куди надходить iнформацiя
1нформа^я про виконання плану за чисельыстю робiтникiв Aналiз чисельного складу робiтникiв пiдпри£мства Aналiз використання робочого часу
lнформацiя про динамiку чисельност робiтникiв Aналiз чисельного складу робтигав п1дпри£мства Aналiз використання робочого часу
Aналiз продуктивностi прац
Aналiз фонду зароб^но''' плати та причин вщхилень вiд плану
lнформацiя про використання планового фонду робочого часу Aналiз використання робочого часу Aналiз продуктивностi працi
Aналiз фонду заробггно''' плати та причин вiдхилень вщ плану
1нформа^я про динамту використання робочого часу Aналiз використання робочого часу Aналiз продуктивностi працi
Aналiз фонду зароб^но''' плати та причин вщхилень вiд плану
1нформа^я про виконання плану iз продуктивностi працi Aналiз продуктивностi працi Aналiз фонду заробггно''' плати та причин вщхилень вiд плану
lнформацiя про динамту продуктивностi працi Aналiз продуктивное працi Aналiз фонду заробгшоТ плати та причин вщхилень вщ плану
1 ВхГдш та вих^ш масиви, зовшшш по в^ношенню до комплексу завдань економiко-аналiтичноï обробки шформаци, що розглядаеться, в даному перелку не наводяться.
функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та ви-робничими об'еднаннями i розробляються окремо, але мiж ними кнують певнi зв'язки, яи обyмовленi наявнiстю за-гального об'екту системи yправлiння. Тому ув'язка локально спроектованих тдсистем в едине щле передбачае досль дження i визначення характеру зв'язку м1ж тдсистемами.
Зв'язки будь-яко'1 пiдсистеми управлшня, яи здш-снюються через ÏÏ входи i виходи, розглядаються в^носно до не'1 як зовнiшнi, тобто як зв'язки iз зовнiшнiм середови-щем. Пiдсистема економiко-аналiтичноï обробки шформацп мае багаточисельш та рiзнорiднi зовнiшнi зв'язки, найбкьш важливими з яких уявляються зв'язки з пара-лельними фyнкцiональними пiдсистемами фyнкцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями. Важливкть цих зв'язкш визначаеться щкь-шстю взаемозалежностi задач економiчного аналiзy i задач шших пiдсистем yправлiння, що знаходить свое в^обра-ження в обсягу перехкно'1 (вхiдноï та вихкно'О iнформацiï, частотi iнформацiйного обмiнy, вагомост iнформацiï для вирiшення конкретних задач.
Проведет на цей час дослкження, зокрема, нада-ють пiдставy зробити висновок про те, що тдсистема економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï iнформацiйно пов'язана з уйма функцюнальними пiдсистемами функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями. При цьому вона мае з уама тдсистемами функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями, за виклю-ченням тдсистеми бухгалтерского облжу та звггносп, двосторонт шформацшш зв'язки, тобто використовуе для виршення свок завдань вих^ну шформащю функцюналь-них тдсистем i надае 1м свою шформащю. З тдсистемою бухгалтерського облжу та звггност зв'язок односторон-нiй - ткьки з отримання облжово'1 iнформацiï.
Особливо важливими для роботи тдсистеми еконо-мiко-аналiтичноï обробки iнформацiï виступають зв'язки iз входу, за допомогою яких вона отримуе з шших тдсистем необхкну 1й планову i облiково-економiчнy iнформацiю. Без цiеï iнформацiï тдсистема як елемент функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями функцюнувати не може. Саме тому розробка економiчного аналiзy в функцюнально розвинутих системах управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями повинна здшснюватися у точному зв'язку iз тдсистемами планування i бухгалтерського облжу, на 1х базi тощо.
Детальний розгляд вхкно'1 шформацп тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки шформацп показуе, що ткьки дв тдсистеми функцюнально розвинуто'1 системи управлшня спещального призначення промисловим тд-приемством та науково-виробничим об'еднанням переда-ють 1й однорiднy за фyнкцiональним призначенням шфор-мацiю: технiко-економiчного планування - планову перспективного та поточного (перюдичного) характеру i бухгалтерського облжу та звггносп - облiково-економiчнy
шформащю. 1з решти тдсистем управлшня в тдсистему економiко-аналiтичноï обробки шформацп надходить як планова, так i облiково-економiчна шформащя.
Поряд iз функцюнальними тдсистемами тдсистема економiко-аналiтичноï обробки шформацп мае ще й вхк-ш зв'язки з банком даних функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями, з якого вона отримуе шформащю довккового, нормативного i архiвного характеру.
Замкнупсть контуру управлшня функцюнальних тдсистем функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемства-ми та науково-виробничими об'еднаннями забезпечуеть-ся використанням у них вихкно'1 шформацп тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки шформацп, яка необхк-на для безпосереднього здшснення функцп регулювання. До^дження вихкних зв'язив тдсистеми економжо-аналiтичноï обробки iнформацiï показуе, що функцюнальш пiдсистеми фyнкцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями отримують ви-хкну економiко-аналiтичнy iнформацiю з yсiх блоив тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки шформацп, але при цьому ккьисть економiко-аналiтичних блокiв, якi кореспондують iз пею чи iншою пiдсистемою, неоднакова. Так, якщо у тдсистемах, якi управляють техшчною пiдго-товкою, матерiально-технiчним забезпеченням, кадрами i яистю надходить вихкна шформащя iз шести економiко-аналiтичних блокiв, тодi як пiдсистема оперативного управлшня основним виробництвом використовуе вих^ну шформащю ткьки одного блоку - оперативного економiч-ного аналiзy.
Потрiбно зазначити також, що вихiдна шформащя тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï, ^м фyнкцiональних пiдсистем yправлiння, передаеться ще й до банку даних функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тд-приемствами та науково-виробничими об'еднаннями, де вона систематизуеться, класифжуеться, групуеться i нако-пичуеться для подальшого ïi використання.
Б1льш глибоке розкриття вхкних i вихiдних зв'язкш тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï з шшими пiдсистемами фyнкцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тд-приемствами та виробничими об'еднаннями обумовлюе не-обхкшсть 1х описання на ршш окремих задач i показник1в. Як приклад наводимо шформацшш зв'язки комплексу завдань iз аналiзy пращ та заробггно'1 плати блоку ретроспективного аналiзy дiяльностi пiдприемства (рис. 2, табл. 2).
Взаемодiя задач тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï з задачами шших тдсистем функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями здшснюеться через взаемозв'язок показниив, а саме: отримуючи вк шших тдсистем 1х результатш показники, необхкш для вирь шення задач економiчного аналiзy, пiдсистема економiко-аналiтичноï обробки шформацп водночас передае 1м результата свок розрахункш тощо.
Рис. 2. Блок-схема взаемозв'язку комплексу завдань аналiзу пращ та заробiтноï плати (блок ретроспективного аналiзу) з iншими тдсистемами функцiонально розвинутих систем управлiння спещального призначення промисловими пiдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями
Таблиця 2
Позначення блок-схеми взаемозв'язку комплексу завдань з аналiзу працi та заробiтноï плати (блок ретроспективного аналiзу) з iншими тдсистемами функцюнально розвинутих систем управлiння спещального призначення промисловими
пiдприемствами та виробничими об'еднаннями
Банк даних функцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями
Характер зв'язку тдсистеми економшо-аналiтичноï обробки шформаци Кореспондуюча тдсистема управлiння Задача
Вхщна Управлiння кадрами Розрахунок плану за чисельшстю персоналу
Розрахунок фактично'Т чисельностi персоналу
Розрахунок планового фонду робочого часу
Розрахунок фактичного фонду робочого часу
Техшко-економГчне плану-вання Розрахунок фактичного обсягу виробництва
Розрахунок плану за продуктивного праЩ
Розрахунок плану за фондом заробгшоТ плати
Облт i BBÎTHÎCTb Розрахунок фактичного фонду заробггноТ плати
Банкданих Чисельшсть персоналу за попереднш перюд
Фонд робочого часу за попереднш перюд
Продуктившсть праЩ за попереднш перюд
Фонд заробгшоТ плати за попереднш перюд
Bихiдна Управлшня кадрами Аналв чисельного складу робггникв тдприемства
АналГз використання робочого часу
Техшко-економГчне планування Аналв продуктивной праЩ
Аналв фонду заробггно'1' плати та причин вщхилень вщ плану
Банк даних АналГз чисельного складу робггникв тдприемства
АналГз використання робочого часу
Аналв продуктивной праЩ
АналГз фонду заробггно'1' плати та причин вщхилень вщ плану
Використання однойменних показниив i критерпв оптимальносп у вирiшеннi комплексу задач р1зних тдсис-тем пояснюеться тим, що щ пiдсистеми часто-густо управ-ляють одними i тими об'ектами та процесами, але ткьки з р1зним функцiональним контуром навантаження. Напри-клад, матерiальнi ресурси можуть бути об'ектами, окр1м пiдсистеми економiко-аналiтичноï обробки шформаци,
наступних пiдсистем: управлiння технiчною тдготовкою виробництва, технiко-економiчне планування, управлiння матерiально-технiчним забезпеченням, бухгалтерського облшу i звиносй тощо.
Для пiдсистеми економiко-аналiтичноï обробки iH-формацп особливо важливим виступае аспект реального забезпечення поршняносп та взаемозв'язку р1зних по-
казниив i критерiiв як за обсягом, так i за методологiею '1х вимiрювання, тобто забезпечення семантичних та алгорит-мiчних зв'язив.
З метою iнформацiйноi ув'язки задач пiдсистеми економiко-аналiтичноi обробки шформаци з шшими тдсистемами на ршш показникш доцкьно використовувати таблиц з указ1вкою в них складш економiко-аналiтичноi ш-формацп та перелшу пiдсистем i задач, з якими ця шформащя повинна бути ув'язана. Далi за економiко-аналiтичним за-вданням ув'язка повинна здшснюватися окремо за вхiдними i вих^ними показниками. Пiсля цього за нижченаведеною формою робиться опис уск перех^них (вхiдних i вихiдних) показник1в (табл. 3). Ц данi дозволять отримати в1дпов^ на
Проведения роби1 з шформацшно'1 ув'язки задач тд-системи економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï з задачами шших пiдсистем найбкьш доцкьно здiйснювати на стади технiчного проектування функщонально розвинутих систем управлiння спещального призначення промисловими тдприемствами та виробничими об'еднаннями в цкому. З щею метою може бути застосований, зокрема, рекомендо-ваний порядок ув'язки рiзнофункцiональних задач та шше.
На першому етапi визначають склад використовува-них документiв i масивiв шформаци та встановлюють коло показникш та 1х найменування. Ц роботи здшснюють тодГ, коли за кожною Гз вирiшуваних задач визначено початкову, промГжну i вихГдну шформаци (розроблеш форми первин-них докуменпв i визначеш масиви, необхкш для виршен-ня задач, встановлено склад показникш, яи знаходять використання в документах i масивах, та к найменування). Отримаш за кожним завданням дат тдлягають класифь кацп, групуванню та впорядкуванню у цкому за тдсисте-мою управлшня та шше.
Шсля виконання такого тдготовчого обсягу роботи рекомендуеться перейти до другого етапу роби1, який включае: змктовне дослГдження термшолопчного апарату, що застосовуеться розробниками в проектних методичних матерГалах; дослГдження кентичносп шформаци, яка мк-титься в документах i масивах, з метою усунення ÏÏ надмГр-носп; всебГчного дослГдження повноти шформаци з точки зору ÏÏ достатносп для виршення конкретних задач, а та-кож рекомендацш за кожним Гз напрямив дослГдження.
ДослГдження термшолопчного апарату виступае необх^ною складовою для усунення неоднакових найме-нувань одного й того показника i критерш оптимальносп в задачах рГзних тдсистем, навпъ одше'1 тдсистеми управлшня.
Роботи з досл^ження кентичност шформаци пови-HHi забезпечити усунення отримання в деккькох задачах одше'1 i rid шформаци. Цей факт повинен привести до зна-чного скорочення показникш i критерпв вхкно! та вихкно!
питания про те, сккьки i яких саме показник1в надходить до тдсистеми економжо-аналГтично'1 обробки шформаци Гз rid чи шшо'1 тдсистеми i сккьки та яких саме економжо-аналГтичних показник1в, в свою чергу, передаеться шшим тдсистемам функщонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями. До того ж, вивчен-ня взаемозв'язкш показникш мае велике значения для орга-шзацп масивш показниив i к пошуку в них, осккьки вГдкри-ваеться можливють розмщення показник1в з урахуванням тюноти семантичних зв'язк1в мГж ними. Однак, це пов'язане з виршенням питань про мГру тюноти цих зв'язкш i про роз-роблення метрики простору ознак показникш.
шформаци тдсистеми управлшня, а вкповкно, до змен-шення витрат на обробку шформаци i прискорення видачГ необх^них управлшських ршень.
ДослГдження повноти шформаци проводиться з метою виявлення вксутносп якоьнебудь шформаци, необ-хкно'1 для виршення задач тдсистеми.
Другий етап роби1 шформацшно'1 ув'язки задач завер-шуеться розробленням методичних рекомендацш, спрямо-ваних на ушфшащю термшологи та усунення надлишково'1 шформаци при забезпеченш ÏÏ повноти.
I насаминець, на третьому етат, на базГ виконаних ранше роби1 здшснюються: коректування задач тдсистеми економшо-анал1тично'1 обробки шформаци та задач, шформацшно пов'язаних з нею, шших тдсистем управлшня; коректування схеми документообиу й шформацшних потоив; розроблення шформацшних моделей окремих блоив i тдсистеми економжо-анал1тично'1 обробки iH-формацп в цкому, як являють собою опис шформацшних потокш мГж ïï функщональними частинами й шшими тдсистемами функщонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та виробничими об'еднаннями.
ПотрГбно зазначити, що процес шформацшно'1 ув'язки задач функцп економГчного аналГзу з задачами шших тдсистем управлшня досить складний i трудомкткий, внаслГдок чого актуальним стае питания про його фор-мування та впровадження. Сформувати та впровадити процес ув'язки рГзнофункщональних задач можна ткьки використовуючи спещальну операцшну систему функщонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями i набГр сервкних програм, як забезпечують передачу вк одше'1 задачГ до шшо'1, а також своечасний пошук i надання необхкно'1 техшко-економГчно'1 шформаци.
Узагальнюючи викладене, вид1лимо принципи, на яких базуються взаемозв'язки тдсистеми економжо-
Таблиця 3
Характеристика вхiдних та вих^них показникiв i критерй'в оптимальносп задач пiдсистеми економiко-аналiтичного
забезпечення
Показник 1дентифкатор показника Алгоритмiчне позначення показника Шаблон показника Структура коду Методи кодування (загальнодержавж, галузевi, локально
аналiтичноï обробки шформацп з шшими пiдсистемами функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями: використання едино'1 системи показниив; використання едино'1 системи класи-фжацп i контролювання iнформацiï; спiльнiсть рiзних дже-рел iнформацiï; спiльнiсть окремих носпв iнформацiï; тд-порядкування руху iнформацiï та способiв ïï обробки щлям системи yправлiння; використання в управлшш зворотно-го зв'язку; здшснення централiзованоï обробки iнформацiï на шформацшно-обчислювальних центрах промислового пiдприемства та виробничого об'еднання; застосування ш-тегровано'1 обробки шформацп тощо.
Шдвищення комплексностi функцп економiчного аналiзy досягаеться у тому випадку, якщо штегращя обро-блювано'1 iнформацiï йде не ткьки по горизонтали охоплю-ючи завдання одного рiвня yправлiння, але i по вертикал^ коли охоплюються завдання рiзних ршнш. Це означае, тд-система економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï буде найбкьш ефективно фyнкцiонyвати лише тодi, коли вона буде оргашчно поеднана з функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення верхшх i нижшх ршшв тощо.
Вiдносно до фyнкцiонально розвинуто'1 системи yправлiння спецiального призначення промисловим тд-приемством та науково-виробничим об'еднанням системою yправлiння верхнього рiвня виступае об'еднана фyнкцiонально розвинута система управлшня спещального призначення. Наявшсть зв'язив мiж пiдсистемою економiко-аналiтичноï обробки шформацп функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями i об'еднаними функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення обумов-люеться тим, що кнують численш та рiзноманiтнi зв'язки мiж тдприемствами (об'еднаннями) i галузями економжи, до яких вони входять.
Сполучення тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки шформацп i об'еднаних функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення - одна з най-актуальнших проблем сьогодення в економщ краши.
Перюдичний аналiз дiяльностi головних yправлiнь i галузей в цкому здiйснюеться зазвичай за зведеними звь тами, що в загальному випадку надае можливкть комплексно дослкити всi основш сторони дiяльностi зазначених ланок як об'ектш yправлiння. Однак при цьому виникае i певна шформацшна прогалина, осккьки в низцi випадкiв вксутня необхiдна диференцiйована iнформацiя, яка роз-кривае вплив кожного окремого тдприемства (об'еднання) на економiко-аналiтичнi показники вищих ланок. Для про-ведення оперативного аналiзy з пiдприемств (об'еднань) протягом звггних перiодiв запитуеться за заздалепдь встановленим перелiком додаткова iнформацiя переваж-но облiково-економiчного, а часто i планового характеру. Обсяг ще'1 шформацп досить значний, ïï обробка на верх-ньому рiвнi вимагае ютотних витрат часу та засобш, а сама передача з тдприемств зазвичай через систему кущових шформацшних центрiв пов'язана з перевантаженням кана-лш зв'язку. Крiм того, практика св^чить про те, що при-близно на 10 % та оперативна шформащя, що надходить вк
тдприемств за каналами зв'язку, е недостовiрною i непри-датною для економiчного аналiзy.
Не кращим чином обстоггь справа, хоча i з шшо'1 причини, i з зворотним шформацшним обмiном. Пiдпри-емства та об'еднання практично не отримують з верхньо-го рiвня економiко-аналiтичноï iнформацiï про показники дiяльностi по галyзi та iншоï iнформацiï, що звужуе ïхнi можливостi щодо проведення порiвняльного аналiзy та виявлення на цш основi резервш пiдвищення економiчноï ефективностi виробництва. Це певною мiрою пов'язане ще з тим, що в складi багатьох розроблюваних i функщ-онуючих об'еднаних фyнкцiонально розвинутих системах управлшня спещального призначення не передбачена спе-цiалiзована фyнкцiональна тдсистема економiчного ана-лiзy. Тому взаемний обмш економiко-аналiтичною шфор-мацiею функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями i об'еднаних функщ-онально розвинутих систем управлшня спещального призначення необхкний. По-перше, це позитивно позначить-ся на повнот i якосп розв'язуваних апаратом yправлiння верхнього рiвня завдань економiчного аналiзy. По-друге, передача тдприемствами вищим шстанщям економшо-аналiтичноï iнформацiï взамiн економiчно-облiковоï та планово'1 дозволить певною мiрою скоротити загальний обсяг передано'1 iнформацiï, а отже, знизити витрати часу та засобiв на ïï обробку. По-трете, скорочення обсягу циркулюючо'1 мiж функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями i об'еднаними функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення шформацп знизить завантаження каналш зв'язку й за шших рiвних умов мае можливють тдвищити достовiрнiсть шформацп та про-веденого на ïï базi економiчного аналiзy. По-четверте, передача в функцюнально розвинуп системи yправлiння спещального призначення промисловими тдприемствами та виробничими об'еднаннями економiко-аналiтичноï шформацп з верхнього рiвня дозволить тдприемствам виршувати цiлий ряд завдань iз порiвняльноï оцiнки ре-зyльтатiв 1х дiяльностi, виявлення резервiв зростання ïï ефективность
Крiм того, ефективне вирiшення комплексу завдань системи управлшня на ршнях функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями i об'еднаних функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення передбачае взаемний шформацшний обмш, в якому беруть участь блоки тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки шформацп, орiентованi на аналiз дiяльностi тдприемств в цкому. Блоки ретроспективного аналiзy i оперативного аналiзy передають на верхнш рiвень вих^ну шформащю; водночас до блоив по-рiвняльного аналiзy, перспективного аналiзy, проблемно-орiентованого аналiзy та фyнкцiонально-вартiсного ана-лiзy надходить аналiтична iнформацiя з верхнього ршня системи управлшня тощо.
Основна задача сполучення тдсистеми економжо-аналiтичноï обробки шформацп функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промислови-
ми тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями з об'еднаними функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення - забезпечення 1х повно'1 шформацшно'1 сушсносп, яка повинна Грунтува-тися на едност застосовуваних технiко-економiчних по-казникiв i критерпв оптимальност та забезпечуватися за рахунок: ушфжацп форм документш; застосування единих класифжаторш; кодiв i шифрш; регламентацп типш машин-них електронних цифрових носив i порядку розмщення на них шформацп. Найважливше значення для забезпечення шформацшно'1 сyмiсностi мае створення ушфжованих систем документацп i едино'1 системи класифiкацiï та коду-вання технiко-економiчноï iнформацiï, використовувано'1 в функцюнально розвинутих системах управлшня спещального призначення окремих ланок нацюнально'1 економжи краши, розробка яких повинна здшснюватися випе-реджаючими темпами i шше.
Спiльне фyнкцiонyвання пiдсистеми економжо-ана-лiтичноï обробки iнформацiï фyнкцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями з системами управлшня верхнього ршня не може бути до-сягнуте ткьки чисто технолопчними операщями щодо збору та обробки шформацп: потрiбною складовою ви-ступае також математична, техшчна та оргашзацшна су-мкшсть. Особливу роль у цих умовах вiдiграе створення единих методш (алгоритмiв) вирiшення однотипних або спiльно розв'язуваних завдань.
Проектування i впровадження тдсистеми економжо-аналiтичноï обробки iнформацiï в функцюнально розвинутих системах управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями повинне здшснюватися на базi единого ме-тодолопчного тдходу з об'еднаними функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення. При цьому слд також враховувати стутнь в^пов^нос-тi фyнкцiй i комплекав завдань, прийнятих у цих системах та традицшно iснyючi завдання управлшня виробничо-господарською дiяльнiстю на кожному iз зазначених рiв-шв. Вiдправним пунктом при проектyваннi, формуванш й yпровадженнi взаемних зв'язкiв мае бути визначення критерпв оптимальностi взаемодп фyнкцiонально розвинутих систем управлшня спещального призначення тощо.
Нижнш рiвень yправлiння вiдносно до функцюналь-но розвинуто'1 системи yправлiння спецiального призначення промисловим тдприемством та науково-виробничим об'еднанням в щлому - функцюнально розвинута система управлшня спещального призначення цехами. Наяв-шсть зв'язкш мiж функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та виробничими об'еднаннями i функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення цехами обумовлено рядом причин: цех, будучи самостшною виробничо-господарською одиницею, входить до складу бкьш складно'1 системи - тдприемства; кнуе взаемозв'язок мiж економiчними показниками ро-боти цеху i тдприемства; виробничо-господарська дiяль-шсть цехш i виробничо-господарська дiяльнiсть тдпри-емства базуються на единш нормативнiй базi; виробнича дiяльнiсть цехш i пiдприемства в щлому в^ображаеться
единою системою документацп та шше. Зв^си - ефектив-не управлшня цехами визначае необх^тсть сполучення тдсистеми економiко-аналiтичноï обробки iнформацiï функцюнально розвинутих системам управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та виробничими об'еднаннями з функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення цехами, яи зктавляються з останшми вама основними блоками. 1з функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення цехами в тдсистему економiко-аналiтичноï обробки шформацп функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тд-приемствами та виробничими об'еднаннями надходять планова i облiково-економiчна шформацп, що в^обража-ють тривалють внyтрiшньозаводських пiдроздiлiв за рiзнi календарнi перiоди. У свою чергу, з тдсистеми економжо-аналiтичноï обробки шформацп до функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення цехами передаеться економiко-аналiтична шформащя, яка необ-х^на для поточного управлшня виробничо-господарською дiяльнiстю цехiв, для комплексного досл^ження та оцiнки виробничо'1 дiяльностi цехш за плановий перюд (мiсяць, квартал, пiврiччя, рiк та iншi) i виявлення резервiв '11 полiп-шення, для прогнозування показниив та критерпв роботи цехiв на перспективу. Використання цеховими функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення економiко-аналiтичноï шформацп забезпечуе замкнутють функцюнального контуру управлшня окреми-ми цехами.
Висновки з даного досл^дження i перспективи по-дальших розвiдок у даному напрямку. Вся сукупшсть внyтрiшнiх i зовнiшнiх зв'язк1в тдсистеми економжо-аналь тично'1 обробки iнформацiï функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та науково-виробничими об'еднаннями, об'еднаних в однш схем^ буде являти собою шформацш-ну модель тдсистеми управлшня. 1нформацшна модель повинна бути адекватною процесам економiчного аналiзy на промислових тдприемствах i в науково-виробничих об'еднаннях, але при цьому вiдрiзнятися простотою ви-конання, володiти стiйкiстю фyнкцiонyвання при коректу-ваннях складу вхiдноï та вихкно'1 iнформацiï, виправленнi всякого роду помилок i передбачати можливють подаль-шого розвитку тдсистеми управлшня та шше.
Виходячи зi складносп ув'язки тдсистеми економжо-аналiтичноï обробки iнформацiï функцюнально розвинутих систем управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та виробничими об'еднаннями з функцюнально розвинутими системами управлшня спещального призначення верхнього i нижнього рiвнiв, а також недостатньо'1 розробки щлого ряду загальних питань, вирь шення яких виходить за рамки створення тдсистеми i повинне передувати проектуванню системи функцюнально розвинутого економiчного аналiзy, дана проблема, безсум-ншно, заслуговуе на те, щоб стати предметом подальшого спещального науково-практичного до^дження тощо.
Потрiбно також сказати, що хоча багато положень, яи належать до створення в функцюнально розвинутих системах управлшня спещального призначення промисловими тдприемствами та виробничими об'еднаннями
функцiональноi пiдсистеми економiко-аналiтичноi оброб-ки iнформацii перевiренi на практицi i не викликають сум-нiвiв, запропоновану концепцiю необх^но розглядати як таку, що розвиваеться (наприклад, сучасний рiвень методологи економiчного аналiзу не дозволяе ще досить повно визначити структуру блокш функцiонально-вартiсного та проблемно-орiентованого аналiзу, утруднений вибiр апа-рату для виршення задач цих блокш тощо). Виконаш до-слiдження - це перший тдх!д до актуальноi, але складноi проблеми управлiння промисловими пiдприемствами та виробничими об'еднаннями в сучасних глобалiзацiйних умовах. Багато питань пльки намiчено i повинно стати предметом подальшого дослiдження спецiалiстами рiзно-рiдних напрямiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Aрбатов Г. A. Человек системы / Г. A. Aрбатов. - М. : Ва-гриус, 2002. - 265с.
2. Пушкар М. С. 1деальна система облту: концепцiя, архн тектура, шформа^я : монографiя / М. С. Пушкар, М. Г. Чумачен-ко. - Тернопть : Карт-бланш, 2011. - 336 с. (До 50^ччя Терно-пiльського нацiонального економiчного ушверситету).
3. Хруцкий В. Е. Внутрифирменное бюджетирование: настольная книга по постановке финансового планирования / В. Е. Хруцкий, В. В. Гамаюнов; [2-е изд., перераб. и доп.]. - М. : Финансы и статистика, 2008. - 464 с.
4. Банк С. В. Методология финансового учета, анализа и аудита операций с деривативами в период гармонизации и адаптации к международным стандартам : дис. ... доктора экон. наук: 08.00.12 / Банк Сергей Валерьевич; [Место защиты: Орлов. гос. техн. ун-т]. - Орел, 2008. - 304 с.: ил.
5. Методология и организация бухгалтерского учета и экономического анализа в условиях рыночной экономики / [под ред. Л. Т. Гиляровской]. - М. : Современная экономика и право, 2004. - 213, [1] с.: ил., табл.; 20 см.
6. Олшник О. В. Розвиток економiчного аналiзу в умовах шституцшних змш : монографiя / О. В. Олшник. - Житомир : ЖДТУ, 2008. - 653 с.
7. Поиск инновационных элементов развития анализа и бухгалтерского учета экономических процессов : материалы III Межрегиональной научно-практической конференции преподавателей вузов, ученых, специалистов и аспирантов / М-во образования и науки Российской Федерации, Новосибирский гос. ун-т экономики и упр., Кафедра бухгалтерского учета; [отв. ред. Т. Н. Гунбина]. - Новосибирск : НГУЭУ, 2010. - 312, [4] с.: табл.; 20 см.
8. Цал-Цалко Ю. С. Статистичний аналiз фшансово''' звгт-носп: теорiя, практика та штерпрета^я : монографiя / Ю. С. Цал-Цалко. - Житомир : Житомирський державний технолопчний ушверситет, 2004. - 506 с.
9. Григор Н. М. Методичн рекомендацп' з формування со-бiвартостi продукцп' (робгт, послуг) у промисловосп / Н. М. Григор та ш. - К. : ДП «Д1КТЕД» Мастерства промислово''' полг™ки Укра'ни, 2007. - 305 с.
10. Григор Н. М. Методичн рекомендацп оцшки впливу змш економiчних фактсрв на результаты показники прибутку, рентабельное виробництва i реалiзацп' продукцп (робгт, послуг) / Н. М. Григор та ш. - К. : ДП «Д1КТЕД» МУстерства промислово''' полпти Укра'ни, 2007. - 139 с.
11. Григор H. М. Методичн рекомендацп оцшки впливу змш економiчних фактсрв на co6iBapTicTb виробництва продукцп (робгг, послуг) у промисловосп та на ефективысть роботи пщприемств / H. М. Григор та ш. - К. : ДП «Д1КТЕД» Мастерства промисловоТ полiтики Укра'ши, 2008. - 408 с.
REFERENCES
Arbatov, G. A. Chelovek sistemy [Man system]. Moscow: Vagrius, 2002.
Bank, S. V. "Metodologiia finansovogo ucheta, analiza i audita operatsiy s derivativami v period garmonizatsii i adaptatsii k mezhdunarodnym standartam" [Methodology of financial accounting, analysis and audit of operations with derivatives during the harmonization and adaptation to international standards]. dis. ... doktora ekon. nauk: 08.00.12, 2008.
Hryhor, N. M. Metodychni rekomendatsii z formuvannia sobivartosti produktsii (robit, posluh) u promyslovosti [Guidelines for the formation of the cost of goods (works, services) in the industry]. Kyiv: DP «DIKTED» Ministerstva promyslovoi polityky Ukrainy, 2007.
Hryhor, N. M. Metodychni rekomendatsii otsinky vplyvu zmin ekonomichnykh faktoriv na rezultatni pokaznyky prybutku, rentabelnosti vyrobnytstva i realizatsii produktsii (robit, posluh) [Guidelines assessing the impact of changes in economic factors on a results performance gains, profitability and sales of products (works, services)]. Kyiv: DP «DIKTED» Ministerstva promyslovoi polityky Ukrainy, 2007.
Hryhor, N. M. Metodychni rekomendatsii otsinky vplyvu zmin ekonomichnykh faktoriv na sobivartist vyrobnytstva produktsii (robit, posluh) u promyslovosti ta na efektyvnist roboty pidpryiemstv [Guidelines assessing the impact of changes in economic factors on the cost of production (works, services) industry and the performance of enterprises]. Kyiv: DP «DIKTED» Ministerstva promyslovoi polityky Ukrainy, 2008.
Khrutskiy, V. E., and Gamaiunov, V. V. Vnutrifirmennoe biudzhetirovanie: nastolnaia kniga po postanovke finansovogo planirovaniia [Intra-budgeting: a reference book on the formulation of financial planning]. Moscow: Finansy i statistika, 2008.
Metodologiia i organizatsiia bukhgalterskogo ucheta i ekonomicheskogo analiza v usloviiakh rynochnoy ekonomiki [Methodology and organization of accounting and economic analysis in a market economy]. Moscow: Sovremennaia ekonomika i pravo, 2004.
Oliinyk, O. V. Rozvytok ekonomichnoho analizu v umovakh instytutsiinykh zmin [Development of economic analysis in terms of institutional change]. Zhytomyr: ZhDTU, 2008.
Pushkar, M. S., and Chumachenko, M. H. Idealna systema obliku: kontseptsiia, arkhitektura, informatsiia [An ideal accounting system: concept, architecture, information]. Ternopil: Kart-blansh, 2011.
Poisk innovatsionnykh elementov razvitiia analiza i bukhgalterskogo ucheta ekonomicheskikh protsessov. Novosibirsk: NGUEU, 2010.
Tsal-Tsalko, Yu. S. Statystychnyi analiz finansovoi zvitnosti: teoriia, praktyka ta interpretatsiia [Statistical analysis of financial reporting: theory, practice and interpretation]. Zhytomyr: ZhDTU, 2004.
