CC BY
49
18. Про затвердження Правил пожежно! безпеки в люах Укра!ни / Держком. люового господарства Укра!ни: 27.12.2004 р., № 278. - Офщ. видання. - К. : Офщшний вiсник Укра-!ни, 2005. - № 13. - С. 321.
19. Про затвердження Положення про лiсовi пожежш станцп / Держком. лiсового господарства Укра!ни: 28.12.2005 р., № 526. - Офщ. видання. - К. : Офщшний вюник Укра!ни, 2006. - № 4. - С. 82.
Кузык А.Д. Моделирование пожарной опасности лесов
Проведен анализ существующих материальных и математических моделей, исследующих пожарную опасность лесов. Материальные модели не могут полностью охватить все случаи, связанные с возникновением и распространением пожаров. Основными свойствами большинства математических моделей является макроуровень, применение метеорологических данных, информации о растительности и источники возгорания. Сформулированы требования к модели пожарной опасности лесов на уровне отдельных деревьев. Обоснована необходимость учета лесных мероприятий, влияющих на пожарную безопасность лесов.
Ключевые слова: лесной пожар, модель, лесоводческие мероприятия.
Kuzyk A.D. Simulation of forest fire danger
The paper analyzes existing physical and mathematical models that explore the forest fire danger. Material models can not fully cover all the cases related to the emergence and spread of fires. The main characteristics of most mathematical models are macrolevel, the use of meteorological data, information on vegetation and ignition sources. The requirements for forest fire risk model on tree level are formulated. The necessity of incorporation of silvicultural treatments that affect the fire safety of forest is substantiated
Keywords: wildfire, model, forestry treatments.
УДК 712.41 1нж. В.С. Кучерявий - НЛТУ Украши, м. Льв1в
АУТЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 1НТРОДУКЩ1 ТУ1 ЗАХ1ДНО1 (THUJA OCCIDENTALIS L.) У Р1ЗНИХ КЛ1МАТИЧНИХ ЗОНАХ
Туя захщна, природнш ареал яко! е схщне приатлантичне побережжя Швшчно! Америки, значно поширена в Захщних регюнах Укра!ни, яга знаходяться шд впли-вом вологих мас Атлантичного океану. Водночас у Степовш зош Укра!ни тую захщ-ну замщае бюта, яка добре витримуе сухий ^мат.
Ключовг слова: туя захщна, туя схщна (бюта), ^мат, iзотерма, штродукщя.
Вступ. Пор1вняльний анатз використання ту! в озелененш р1зних кль матичних зон свщчить, що цей вид поширений у мюцях, як е под1бними за ктматичними характистиками до природного ареалу виду - Приатлантично! зони Швшчно! Америки.
Об'ект та методика дослщжень. Об'ектом дослщжень були наса-дження ту! захщно!, як за кшматичними характеристиками е близькими до природного ареалу (м. Льв1в та м. Сколе i с. Розлуч, що знаходяться в Бески-дах, м. Люблш та м. Замосьць - у Польщ^ курорт Семершг - в австрiйських Альпах), а також у зонах iз сухим степовим кшматом (м. Полтава, м. Вщень, с. Парндорф - Австрiя). Для виявлення насаджень з ту! захщно! використову-вали маршрутний метод. Частоту трапляння дерев приймали за Б.К. Терме-ною (1982). Бюметричш показники розвитку рослин одержували з викорис-танням таксацiйних методiв. 1зотерми температур повiтря та кiлькiсь опадiв взято з лiтературних джерел [1-4].
Результати досл1дження. Аналiз лiтературних джерел та власт спос-тереження стали приводом для дослщження результатiв ттродукцп ту! захвд-но1 залежно вiд характеру аутеколопчних факторiв, передусiм клiматичного. Ми взяли до уваги висновки вщомого вченого - дендролога О.1. Колестко-ва - про те, що туя захщна добре росте в Люостеповш зот, а "в степових i на-пiвпустельних районах добре росте лише при поливГ' [5]. Водночас автор вказуе на зволоженi мюця зростання ту! захщно1 на 11 батьювщит - Приат-лантичнiй зот Швтчно1 Америки: "вiд Канади i Нью-Браунсуiка до Вiрджi-нп та Каролти" [6].
Туя захiдна появилася у Сврош у 1536 р. тсля вiдкриття Колумбом Америки. Вона стала одним i3 перших твтчноамериканських дерев, ттро-дукованих на европейському континентi, передусiм у Захiднiй Сврот, i знач-но поширилася в тогочасних парках. Згодом в Сврот появилося чимало 11 де-коративних форм, значна частина з яких свш початок як культивари беруть i3 Сполучених Штатiв Америки [6-8].
Польський дендролог проф. В. Бугала звертае увагу на те, що туя захщна як рослина невибаглива до Грунпв i така, що добре витримуе низькi температури, набула поширення на територп уше1 Польщi з 11 вологим м'яким ктматом [8]. Спiввiтчизник автора В. Сенета наводить приклади появи перших екземплярiв ту1 захщно1 та 11 декоративних форм у розсадниках Польщi (1920-1930 рр.). У кшматичних умовах Польщi туя у вщ 30-40 рокiв досягае висоти 15 м. 150^чт дерева у знаному польському арборетумi, що в Куртку, досягають висоти близько 20 м [9].
Дослщжуючи процеси штродукцп ту1 захщно1 для озеленення Львова, зокрема парюв, скверiв, придомових садiв i цвинтарiв, ми виявили, що першi екземпляри цього декоративного дерева, передушм його колоноподiбнi та т-рамiдальнi форми, походять iз Куртка. 1х живцями у 30-40-х роках минулого столiття розмножував Т. Вшьчинський - професор медичного факультету Львiвського унiверситету [10]. Сьогоднi на територп медичного унiверситету та на прилеглих територiях (Личакiвський цвинтар) зростають красивi екземпляри туй, висаджених у передвоент роки.
Туя захiдна виявилася морозостшким видом, про що свщчить 11 поширення на твтч вiд Львова - на Волит та Бiлорусi. За даними А. А. Чаховсь-кого, Н.В. Шкутко [11], найстаршi дерева на територп Бшоруш у вiцi 80 рокiв досягли висоти 17 м, а дiаметр стовбура становить 38-40 см. У Карпатах (Се-редт Бескиди), за нашими даними, туя захщна не тдмерзае i вирiзняеться добрим ростом (рчш прирости пагонiв становлять 12-15 см).
Аналiз iзотерм сiчня i липня мiсць зростання ту1 захщно1 (рис. 1-4) у Приатлантичнiй зот пiвночi США i Канади та близьких до Львова регютв Польщi та Бiлорусi дае пiдстави для тдтвердження подiбностi клiматичних умов 11 природного ареалу та репону Львова, що унеможливлюе використан-ня цього виду для озеленення населених територш. Аналопчно до мiсцевостi Семерiнг (700 мн.р.м.), в австрiйських Альпах та м. Сколе i с. Розлуч у Карпатах (600 мн.р.м.), туя захщна адаптувала до досить суворих прських умов.
Рис. 1. Швшчна Америка: Ьотерми липня
Рис. 2. Швтчна Америка: 1зотерми ачня
Сухий кшмат Вщня i Парндорфа (Австрiя), що знаходяться у Пан-нонськiй низовинi (стара назва Середньодунайсько1 рiвнини) i м. Полтави, де ми дослщжували тую захщну, не сприяв 11 поширенню. Частота трапляння 1х у мiських i сшьських насадженнях е низькою (1 бал). У Полтавi для озеленен-ня тую захщну замiщае бiота (ТЬ. опеПаНз), а в умовах сухого панонського клiмату туя захiдна (головним чином 11 колоноподiбнi та трашдальш форми)
зростае лише у придомових садах за умов регулярного поливу. Характерний приклад: у Вщенському боташчному саду зростае серед досить добре пред-ставлених видiв iз родинами кипарисових лише один екземпляр ту! захщно!, стан якого пригнiчений.
Рис. 3. Украгна: ¡зотерми липня
Рис. 4. Украгна: ¡зотерми ачня
Як видно з табл. та рис. 1-4 iзототерми шчня i липня атлантичного уз-бережжя пiвночi США i Канади, а також середньорiчна кiлькiсть опадiв, за сво!ми параметрами подiбнi до ктматично! зони заходу Укра!ни i сходу Польщ^ Середнiх Бескидiв та австршських Альп (у районi гiрського перева-
лу Семершг). У Львiвськiй областi: прикордонному Люблшському воевод-ствi (м. Замосьць) зростання ту! захщно! та 11 культиварiв серед зелених наса-джень можна ощнити 3 балами, оскiльки вони трапляються у парках, скверах, на кладовищах, у захисних насадженнях. Незважаючи на високу моро-зостшюсть ту! захщно! в умовах Карпат i Альп, вона та 11 культивари поши-ренi там значно рщше (2 бали).
Табл. Клшатичт умови мкць зростання туТ зах1дноТ та частоты трапляння у зелених насадженнях
Назва мюцевоси Перюд обсте-ження наса-джень Температура ач-ня, °С Температура лип-ня, °С Середньор1ч-на юльюсть опад1в, мм Частота траплян-ня, бал
Штати В1рджишя, Каролша (США) - -5 +15 500-1000 3
м. Льв1в 2010-2011 рр. -4 +18 700-800 3
м. Полтава вересень 2010 -7 +21 460 1
м. Люблш, м. Замосьць (Польща) липень 2011 р. -2 +18 600-700 3
Паннонська низовина (Австр1я, м. Вщень, с. Парндорф) вересень 2011 р. -1...-5 +20 500-700 1
Альпи (Австр1я - курорт Семершг) вересень 2011 р. -7 +16 1200 2
Карпати (Бескиди, м. Сколе, с. Розлуч) 2010-2011 рр. -4 +18 700 2
Рис. 5. Грунтово-клшатичт зони УкраТни
Пушкар В.В., який дослщжував iнтродукцiйнi процеси, пов'язаш з розробленням пропозицiй щодо використання хвойних у садово-парковому будiвництвi Укра1ни, не рекомендуе культивувати тую захщну i 11 декоратив-нi форми в IV, V i VI природно-кшматичних зонах (рис. 5). Лише обмежено цей вид i форми, на думку автора, потрiбно культивувати у III природно-кль матичнш зош (Швшчний i Центральний Степ), куди вiднесенi Юровоградсь-ка, Днiпропетровська, Запорiзька, Донецька i Луганська областi. Полтава, яка знаходиться у твденнш частит Люостепу, за сухiстю клiмату близько до III-1 природно-ктматично1 зони, тому нашi дослiдження загалом зб^аються з висновками В.В. Пушкаря щодо часткового використання ту1 захщно1 в цьому регiонi [15]. Як показали нашi спостереження, у Полтавi в зелених на-садженнях переважае бюта.
До регiонiв, де тую захщну рекомендують лише частково, В.В. Пушкар вщносить Закарпаття, яке за кшматичними характеристиками близьке до кль мату Паннонсько1 низовини, де, як ми зазначили, ця рослина поширена лише у придомових садах i в контейнерних посадках, за умови регулярного поливу.
Висновки. Штродукщя ту1 захщно! для озеленення населених терито-рш е рацiональною лише в кшматичних зонах - аналогах, де температура i вщносна вологiсть повiтря, вологють Грунту е близькими до умов мюць зрос-тання ареалу виду. У сухших мiсцях зростання 11 можна використовувати для озелененш лише за умов регулярного поливу.
Л1тература
1. Мухин А.Н. Австрия. Страны и народы / А.Н. Мухин, Н.М. Листова. - М. : Изд-во "Мысль", 1979. - С. 343-374.
2. Гохман В.М. Северная Америка. Страны и народы / В.М. Гохман, Г.М. Игнатьев, М.Н. Карпов, Ю.П. Аверкиева. - М. : Изд-во "Мысль", 1980. - С. 20-62.
3. Максимовский В.П. Польша. Страны и народы / В.П. Максимовский, О.Я. Ганцкая. -М. : Изд-во "Мысль", 1980. - С. 19-24.
4. Природа. Украшська радянська енциклопед1я. - К. : Вид-во УРЕ, 1964. - С. 9-70.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 703 с.
6. Majdecki L. Historia ogrodów / L. Majdecki. - Warszawa : Wyd-wo PWN, 1978. - 942 s.
7. Ciolek G. Ogrody polskie / G. Ciolek. - Warszawa : Wyd-wo Arkay, 1978. - 293 s.
8. Bugala W. Drzewa krzewy dlia terenów zieleni / W. Bugala. - Warszawa : Wyd-wo Panstwowe wydawnictwo Rolnicze i Lesne, 1979. - 593 s.
9. Seneta W. Drzewa i krzewy iglaste / W. Seneta. - Warszawa : Wyd-wo PWN, 1981. -
560 s.
10. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 306 с.
11. Чаховский А.А. Декоративная дендрология Белоруссии / А.А. Чаховский, Н.В. Шкутко. - Минск : Изд-во "Урожай", 1979. - 216 с.
12. Кармазин Р.В. Интродукция голосеменных деревьев и кустарников в западных областях Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. бюл. наук. - Львов, 1978. -31 с.
13. Кармазш Р.В. Ытродукщя голонасшних у боташчному саду / Р.В. Кармазш // Пращ боташчного саду ЛДУ, 1963. - С. 44-59.
14. Щербина А. А. Результаты акклиматизации декоративных деревьев и кустарников в г. Львове и его окрестностях / А.А. Щербина // Научно-методические записки Львовского университета. - 1954. - Т. XVI, вып. 7. - С. 23-27.
15. Пушкар В.В. Хвойш у садово-парковому буд1внищта / В.В. Пушкар. - К. : Вид-во Держ. Акад. кер1вн. кадр., культури i мистецтва, 2004. - 284 с.
Кучерявый В.С. Аутэкологические особенности интродукции туи западной (Thuja occidentalis L.) в различных климатических зонах
Туя западная, естественным ареалом которой является восточное атлантическое побережья Северной Америки, получила широкое распространение в западных регионах Украины, которые находятся под влиянием влажных масс Атлантического океана. Одновременно в степной зоне Украины тую западную замещает биота, которая хорошо переносит сухой климат.
Ключевые слова: туя западная, туя восточная (биота), климат, изотерма, интродукция.
Kucheryaviy V.S. Autecological features of introduction of thuja western (Thuja occidentalis L.) are in different climatic areas
Thuja western, natural area which is east atlantic coast of North America, has received wide distribution in the western regions of Ukraine, under the influence of wet wt Atlantic. However, in the steppe zone of Ukraine thuja western replaces biota, which is very tolerant of dry climate.
Keywords: western white cedar, eastern white cedar (biota), climate, isotherm, introduction.
УДК 630*2:504.03 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львы
ПРИЧИНИ ТА НАСЛ1ДКИ ЗНЕЛ1СНЕННЯ I ДЕГРАДАЦП Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ В УКРА1Н1
Визначено основш причини зменшення площi лгав та деградаци люових еко-систем. Показано негативний вплив природних та антропогенних чиннигав на знелю-нення та деградащю лгав. Встановлено основш наслщки, спричинен знелюненням та деградащею люових екосистем.
Ключовг слова: лiсовi екосистеми, знелюнення, деградащя лгав.
У забезпеченш сталого розвитку кра1ни, створенш сприятливого сере-довища проживання людини, збереженш бюлопчного рiзноманiття винятко-во важливу роль вдаграють лiсовi екосистеми. Зважаючи на це, надзвичайно актуальним питанням сьогодення е вивчення основних причин та виявлення наслщюв знелюнення i деградацп люових насаджень.
Розширення промислово! та господарсько! сфери дiяльностi людини призвело до змши закономiрностей формування i рiвноваги лiсових екосистем та збшьшення впливу виробництва на природш ландшафти. Вилучення лiсових земель для промисловосп, сiльського господарства i транспортних комушкацш, урбанiзацiйнi процеси, нестале i неефективне ведення лiсового господарства, а також техногенне забруднення повггряного середовища i Грунтового покриву зумовлюють знелюнення та деградащю люових екосистем та породжують цiлу низку як еколопчних, так i соцiально-економiчних проблем. Розвиток суспшьства спричинюе надмiрне споживання люових ре-сурсiв та призводить до зменшення площi лiсiв. Щорiчний обсяг заготiвель деревини у свт перевищуе рiчний прирiст на 20-24 %. З 80 % площi рубання лiсу отримують низькоякiсну деревину i тiльки з 20 % площi - дiлову деревину високо1 якостi [1].
В Укра1ш тривалий час лiси експлуатували нерацюнально, що призвело до зменшення площi лiсових екосистем, змiни структури насаджень i ви-
