CC BY
496
Кучерявый В.С. Аутэкологические особенности интродукции туи западной (Thuja occidentalis L.) в различных климатических зонах
Туя западная, естественным ареалом которой является восточное атлантическое побережья Северной Америки, получила широкое распространение в западных регионах Украины, которые находятся под влиянием влажных масс Атлантического океана. Одновременно в степной зоне Украины тую западную замещает биота, которая хорошо переносит сухой климат.
Ключевые слова: туя западная, туя восточная (биота), климат, изотерма, интродукция.
Kucheryaviy V.S. Autecological features of introduction of thuja western (Thuja occidentalis L.) are in different climatic areas
Thuja western, natural area which is east atlantic coast of North America, has received wide distribution in the western regions of Ukraine, under the influence of wet wt Atlantic. However, in the steppe zone of Ukraine thuja western replaces biota, which is very tolerant of dry climate.
Keywords: western white cedar, eastern white cedar (biota), climate, isotherm, introduction.
УДК 630*2:504.03 Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ПРИЧИНИ ТА НАСЛ1ДКИ ЗНЕЛ1СНЕННЯ I ДЕГРАДАЦП Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ В УКРА1Ш
Визначено основш причини зменшення площi лгав та деградаци люових еко-систем. Показано негативний вплив природних та антропогенних чиннигав на знелю-нення та деградащю лгав. Встановлено основш наслщки, спричинеш знелюненням та деградащею люових екосистем.
Ключовг слова: лiсовi екосистеми, знелюнення, деградащя лгав.
У забезпеченш сталого розвитку кра!ни, створенш сприятливого сере-довища проживання людини, збереженш бюлопчного р1зномашття винятко-во важливу роль вдаграють люов1 екосистеми. Зважаючи на це, надзвичайно актуальним питанням сьогодення е вивчення основних причин та виявлення наслщюв знелюнення 1 деградацп люових насаджень.
Розширення промислово! та господарсько! сфери д1яльносп людини призвело до змши законом1рностей формування 1 р1вноваги люових екосистем та збшьшення впливу виробництва на природш ландшафти. Вилучення люових земель для промисловосп, сшьського господарства 1 транспортних комушкацш, урбашзацшш процеси, нестале 1 неефективне ведення люового господарства, а також техногенне забруднення повпряного середовища 1 Грунтового покриву зумовлюють знелюнення та деградащю люових екосистем та породжують щлу низку як еколопчних, так 1 сощально-економ1чних проблем. Розвиток суспшьства спричинюе надм1рне споживання люових ре-суршв та призводить до зменшення площ1 л1с1в. Щор1чний обсяг загопвель деревини у свт перевищуе р1чний прирют на 20-24 %. З 80 % площ1 рубання люу отримують низькоякюну деревину 1 тшьки з 20 % площ1 - дшову деревину високо! якост [1].
В Укра!ш тривалий час люи експлуатували нерацюнально, що призвело до зменшення площ1 люових екосистем, змши структури насаджень 1 ви-
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2011. - Вип. 21.16
дового складу. Протягом Х1Х та початку ХХ столггь площа лiсiв Укра1ни зменшилась на 30,5 % [2]. Особливо штенсивно вiдбувалася експлуатацiя ль сових екосистем Карпат у повоенш роки. Так, унаслщок масових суцiльних рубань було знищено три четвертих щнних лiсових насаджень на гiрських схилах Карпат [3]. За перюд 1946-1970 роюв в Укра1нських Карпатах вируба-но понад 120 млн м3 високояюсно1 дшово1 деревини, а рубання головного ко-ристування перевищували розрахунковi лiсосiки у 2,5-4,0 рази [2]. Почина-ючи з 1960 р., площа лiсiв в Украш поступово збшьшуеться за рахунок ство-рення люових насаджень в малолiсистих областях твдня кра1ни.
Причинами довготривалого попршення стану лiсiв i зменшення площi лiсових екосистем е комплекс дп негативних природних та антропогенних чинниюв (рис.). Дослiдження, проведенi науковцями рiзних науково-дослщ-них i освiтнiх установ, доводять, що деградацiя лiсiв та зменшення площi ль сових насаджень зумовлено одночасною дiею рiзних чинниюв, як тiсно взаемопов'язанi мiж собою та призводять як до змши люистосп, так i до зни-ження бюлопчно1 стiйкостi лiсових екосистем. Вплив будь-якого чинника, чи то антропогенного, чи то природного, призводить до певних негативних нас-лщюв у формуванш лiсових екосистем, а сукупшсть декiлькох чинникiв по-силюе дiю кожного зокрема.
ПРИЧИНИ ЗНЕЛ1СНЕННЯ ТА ДЕГРАДАЦП ЛЮОВИХ ЕКОСИСТЕМ - t -
природш
антропогенн] [
Д1я природних явнщ та стичш
eKOHOMÍ4H¡ сошальш
+ +
Б езв1 дпо в i да л ьна Порушення законодавства,
господарсысо-економ1чиа норм i правил сошальн их
Д|ЯЛЬН1СТЬ люднни стандарт!
- глобальна змша клжагту
- змши в землекористуванш
- природж CTiixií
- несприятлив! приролш явища
- змша грунтовнх умов ¡ ri д рол orí ч него режиму
- зниження CTiftKOCTÍ до ф|тозахворювань
- пошкодженнй ентомошклдннками
- пошкодження твари нами
- jiicoBi пожеж] спричинеш природою
- вилучения л1совнх земель для ¡Нших господарських погреб
- нестале ведения л1Сового господарства
- сампЕ1льн1 рубання aicy
- лшов1 пожеж!
- нерашоналыне внкористання aieOBiix ресурсов
- Згачш рекреашйш навантаження
-внпасання худоби
- кисло™ опали
- забруднення довгалля
- недосконал!сть законодавчга бази
- порушення л i со со го законодавства
- недостатне фжансування л1согоеподарськпх заходов
- неузгоджешеть дж державних структур, оргашв влади та самоврядування
- низький pi вень
со шаль и ого забезпечення населения та внсокий pieeHb беэроб1тгя
- низький pieeHb правово! культури
Рис. Основт причини знелкнення та деградацп тсових екосистем
До перетку основних природних чинникiв знелiснення та деградаци лiсiв потрiбно вiднести: глобальну змшу ^мату, змiни в землекористуванш, змшу Грунтових умов i пдролопчного режиму, зниження стiйкостi до фгго-захворювань i пошкодження ентомошкiдниками та дикими тваринами, природш стихшш явища (повенi, вiтровали та буреломи), ^c^n^ra^i природнi явища та погодш умови (пожежi, cпричиненi природними явищами, пiзнi веcнянi та раннi осшш заморозки, добовий перепад температур тощо).
Так, тiльки потягом 2010 р. вщ фiтозахворювань та пошкоджень енто-мошкiдниками i дикими тваринами загинуло 6927 га лicових насаджень, а за-гальна площа оcередкiв шюдниюв i хвороб лicy становила 557,4,6 тис. га. Значна площа люових насаджень гине i внаслщок несприятливих погодних умов. За останшх п'ять роюв (2006-2010 роки) територiя загиблих насаджень вщ цього чинника становила 45,2 тис. га [4]. Негативний вплив природних чинниюв на стан люових екосистем значно поступаеться комплекснш ди ан-тропогенних чинникiв, яю умовно можна подiлити на економiчнi та cоцiальнi.
До економiчних чинниюв, яю зyмовленi безвiдповiдальною виробни-чою дiяльнicтю людини, насамперед, потрiбно вщнести: вилучення лicових земель з метою добування корисних копалин та створення нових промисло-вих об'ектiв, нестале та неефективне ведення лicового господарства, само-вiльнi рубання лicy, нерацюнальне використання лicових реcyрciв, лicовi по-жежi, випасання худоби, киcлотнi опади, значш рекреацiйнi навантаження та забруднення довюлля.
Необгрунтоване розмiщення промислових тдприемств, збiльшення площ видобування покладiв корисних копалин, спорудження лiнiй комушка-цш та ведення житлового бyдiвництва призвело до вилучення значних площ земель люового фонду. Тшьки тсля проведення комплексу фиомелюратив-них та рекультивацшних заходiв можливе повернення цих земель назад у ль согосподарське використання [5]. Негативно впливають на стан люових екосистем i самовшьш рубання люу, i нестале ведення люового господарства, i нерацюнальне використання люових ресуршв, i значш рекреацшш навантаження, що особливо характерним е для люистих регiонiв краши [6].
Ще зовciм недавно вважали, що лicам, як винятково складним екосис-темам, притаманна висока стшюсть до техногенних забруднень атмосферного повпря та Грунтового покриву. Проте нагромаджеш протягом оcтаннiх двох десятилиь доcлiдження похитнули оптимicтичнi концепцiï щодо дина-мiчноï cтiйкоcтi лicових екосистем до тривалого поглинення доз забрудню-вальних речовин. Оцiнка впливу рiзних компонентiв на лicи Свропи показуе, що процес деградаци охоплюе 20-25 % лiciв континенту [1].
Рiвень пошкодження деревноï роcлинноcтi промисловими викидами залежить насамперед вiд ïх хiмiчного i агрегатного складу. Найбiльш небез-печними за токcичнicтю дiï для деревноï роcлинноcтi е фтор, фтористий во-день, хлор, ciрчиcтий анпдрид, окисли азоту, хлористий водень, амiак, бензол, ciрководень, оксид вуглецю [7].
У перелiкy основних причин деградаци лiciв також називають i випа-дання кислотних опадiв, що призводить до пошкодження лиcтковоï поверхш рослин та порушення киcлотно-лyжноï рiвноваги у лicових Грунтах з подаль-
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.16
шим зростанням токсичносп iонiв алюмiнiю i водню. Оскiльки кислi бурозе-ми мають низьку та дуже низьку буферну здатнiсть щодо нейтралiзацiй кис-лотних опадiв, то вони можуть бути ютотним чинником зниження стiйкостi та ослаблення смерекових лiсiв в Укра!нських Карпатах [8]. Значна площа ль сових насаджень гине внаслiдок необережного поводження з вогнем. Так, тшьки протягом 2010 р. в люовому фондi Укра!ни було зафiксовано 3240 ви-падкiв лiсових пожеж, внаслщок чого загинуло 3127 га люових насаджень, а заподiянi збитки становили 26,7 млн грн. [4].
На процес знелюнення та деградацп лiсiв значний вплив мае i комплекс сощальних чинникiв, зумовлених порушенням законодавства, норм i правил сощальних стандарпв. До соцiальних чинникiв потрiбно вiднести: не-досконалiсть законодавчо1 бази, порушення лiсового законодавства, недос-татне фшансування лiсогосподарських заходiв, неузгодженiсть дш держав-них структур, органiв влади та самоврядування, низький рiвень сощального забезпечення та високий рiвень безробптя, низький рiвень правово1 культури населення.
Проведет дослщження в межах Програми Е№1-РЬЕО, якi базувались на анкетному стандартному опитуванш експертiв, показали, що 68,0 % пред-ставникiв лiсозалежних громад, 76,0 %> представникiв пiдприемницьких кш та 61,5 % фахiвцiв люового господарства вважають недосконалу правову базу важливим чинником прямо! загрози для стану лiсiв 1хньо1 мюцевосп [6]. Неузгодженiсть дiй Держагенства земельних ресуршв, Держлюагенцп, мюце-вих оргашв влади та самоврядування створюе можливосп для незаконного вилучення земель люового фонду та !х приватизацiю як юридичними, так i фiзичними особами.
Низький рiвень соцiального забезпечення та високий рiвень безроби-тя, за даними дослщжень у межах Програми Е№1-РЬЕО, е iстотними чинни-ками, як спричиняють незаконнi рубання люу мiсцевим населенням. Так вважають 61,5 % опитаних фахiвцiв люового господарства та 75,3 % опитаних мешканщв люозалежних громад (загалом опитано 600 респонденпв) [6]. 54,5 % мешканщв люозалежних громад та 44 % фахiвцiв люового господарства вважають низький рiвень правово! культури населення вагомим чинником незаконних рубань люу, що призводить до змши складу i структури люових насаджень [6].
Процеси знелюнення та деградацп, породжеш рiзними чинниками, спричинюють низку негативних наслщюв, основними серед яких е:
• зменшення лгсистоста та втрата земель люового фонду;
• зниження стабшьносл та стшкосп люових екосистем;
• ослаблення еколопчних фуикцш люу;
• змша видового складу, структури та продуктивной! лгсових насаджень;
• зниження р1вня бюлопчного р1зномашття;
• зниження р1вня рекреацшно! привабливоста люових насаджень;
• збшьшення витрат на забезпечення вщновлення люових екосистем;
• виникнення конфлшпв у сфер1 люокористування;
• попршення умов навколишнього природного середовища.
Незважаючи на рiзноманiтнi програми щодо сталого ведення лiсового
господарства та вдосконалення люогосподарсько! дiяльностi, забезпечення
розширеного вщтворення лiсiв i пiдвищення продуктивностi люових насаджень, процеси знелюнення та деградаци люових екосистем i над^ залиша-ються найактуальнiшими проблемами сучасносп.
На сьогоднi зусилля повиннi спрямовуватися на вдосконалення люового законодавства, ведення люового господарства на засадах наближеного до природи лiсiвництва, дотримання критерпв сталого люокористування, роз-роблення новгтшх систем мониторингу лiсiв i дистанцiйних методiв оцiнення лiсових ресурив, проведення сертифжацп лiсiв, залiснення люових упдь, стимулювання збалансованого використання послуг лiсових екосистем, тд-вищення рiвня правово1 культури i екологiчного виховання населення та ос-новне - на перегляд системи поглядiв на лю як на невичерпний самовщнов-лювальний ресурс.
Л1тература
1. Чернявський М.В. Деградащя лгав i 11 еколопчш наслщки / М.В. Чернявський // Ращ-ональне природокористування та охорона навколишнього середовища : курс лекцш. - К. : Вид-во НМК ВО, 1991. - С. 83-101.
2. Генарук С.А. Люи Украши / С.А. Генарук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
3. Масжевич Ю.Г. Причини та наслщки обезлюнення Схщних Карпат / Ю.Г. Масжевич // Основные причины обезлесения и деградации лесов : тезисы докладов. - Алушта : Изд-во Обществ. благотвор. фонда "Спасение редких животных и растений", 1999. - С. 23-24.
4. Украша у цифрах у 2010 рощ // Держком. статистики Украши / за ред. О.Г. Осаулен-ка. - К. : Вид-во "Август Трейд", 2011. - 252 с.
5. Геник Я.В. Еколопчш основи люово! фггомелюраци та рекультивацп порушених земель / Я.В. Геник // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 33. - С. 33-37.
6. Чернявський М. Проблеми доступу мюцевого населення до люових ресурав та неза-конш рубки в люах Карпат i Захщного Полюся : монограф1я / М. Чернявський, I. Соловш, Я. Геник та ш. - Льв1в : Вид-во "Зелений Хрест", Лша-Прес. - 2011. - 256 с.
7. Ворон В.П. Лю i техногенне забруднення атмосфери / В.П. Ворон // Ращональне природокористування та охорона навколишнього середовища : курс лекцш. - К. : Вид-во НМК ВО, 1991. - С. 101-111.
8. Шпагавська I.M. Нагромадження полютанпв у люових екосистемах Украшських Карпат як фактор ослаблення i деградацп лгав / I.M. Шпагавська, О.Г. Марискевич / I.M. Шпа-гавська, О.Г. Марискевич // Основные причины обезлесения и деградации лесов : тезисы докладов. - Алушта : Изд-во Обществ. благотвор. фонда "Спасение редких животных и растений", 1999. - С. 39.
Генык Я.В. Причины и последствия обезлесения и деградации лесных экосистем в Украине
Определены основные причины уменьшения площади лесов и деградации лесных экосистем. Рассмотрено негативное влияние природных и антропогенных факторов на обезлесение и деградацию лесов. Установлены основные последствия, вызванные обезлесением и деградацией лесных экосистем.
Ключевые слова: лесные экосистемы, обезлесение, деградация лесов.
Henyk Ya.V. Causes and consequences of deforestation and degradation of forest ecosystems in Ukraine
Main causes for reducing of forest areas and degradation of forest ecosystems determined. Negative impact of natural and anthropogenic factors on deforestation and degradation of forests demonstrated. Main consequences caused by deforestation and degradation of forest ecosystems determined.
Keywords: forest ecosystems, deforestation, degradation of forests.
