CC BY
11
ВИСНОВКИ
1. При дослщженш системи комплементу у хворих на ЧПЛ були отримаш данi про досто-вiрне вiрогiдне зниження рiвня С3 при хрошчних формах дерматозу, яке було бшьш вираженим при дисемiнованих його формах, та вiрогiдне зростання рiвнiв С3 у хворих на гострий ЧПЛ у сшвставленш з групою порiвняння.
2. Як при хрошчному, так i при гострому ЧПЛ
вiдмiчалось вiрогiдне зниження pîbhh гемо-лiтичноï активнiстi комплементу та шдвищення рiвня фрагменту С4 у порiвняннi з контрольною групою.
3. Отримаш даш щодо змiн рiвнiв системи комплементу фрагмент С3, С4 та його гемол> тичноï активнiстi свщчать про ïï зацiкавленiсть у мехашзмах розвитку ЧПЛ.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
1. Клиническая иммунология: (Руководство для врачей) / Под ред. Е.И.Соколова. - М.: Медицина, 1998. - 272с.
2. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. - 2-е изд. / Г.И.Назаренко, А.А.Ки-шкун. - М:Медицина, 2002. - 308с.
3. Патофизиология: Курс лекций: Учеб. пособие для студ. мед.вузов. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Медицина, 1997. - 752с.
4. Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Иммунная система человека. - М.: Медицина, 1996. - 272с.
5. Слесаренко Н.А. Красный плоский лишай (современные иммунологические и биохимические аспекты) и методы патогенетической терапии.: Авто-реф.дис. ... д-ра мед.наук.- К., 1995. - 36с.
6. Якобисяк М. 1мунолопя / Пер. с пол. тд ред. В.В.Чоп'як. - [Вшниця]: Нова кн., 2004. - 660с.
7. Frank M.M. Complement deficiencies // Pediatr.
Clin. North. Am. - 2000. - Vol.47, N6. - P.1339-1354.
8. Kathleen E. Sullivan M.D., PhD. Complement deficiency and autoimmunity // Current Opinion Pediatrics. - 1998. - N10. - P. 600-606.
9. Ross S.C., Densen P. Complement deficiency states and infection: epidemiology, pathogenesis and consequences of neisserial and other infections in an immune deficiency // Medicine. Baltimore. - 1984. - Vol.63, N5. - P. 243-273.
10. Walport M.J. Complement. Second of two parts // New Engl. J. Med. - 2001. - Vol.344, N15. - P.1140-1144.
11. Walport M.J., Ph.D., F.R.C.P. Complement. First of Two Parts // New Engl. J. Med. - 2001. - Vol.344, N14. -P.1058-1065.
12. Walport M.J., Ph.D., F.R.C.P. Complement. Second of Two Parts // New Engl. J. Med. - 2001. -Vol.344, N5. - P.1140-1144.
УДК:616.831-009.11:615.825:615.849.19-036.76-053.5/.7
В.В.Абрамов, Н.Ю.Гришутна
ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ К1НЕЗЮТЕРАШ1 У КОМПЛЕКС З ЛАЗЕРОТЕРАПИЮ В РЕАБ1Л1ТАЦП Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ЦЕРЕБРАЛЬНИЙ ПАРАЛ1Ч
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра спортивног медицини, лжувальног фгзкультури та валеологИ (зав. - д. мед. н., проф. В.В.Абрамов)
Ключовi слова: дитячий церебральний парал1ч, спорт 1нвал1д1в, ф1зкультура, dimu Kew words: children cerebral palsy, sport of disabled, physical culture, psychology, children
Резюме. Нами было проведено обследование 110 детей с церебральным параличом. Была поставлена цель - показать эффективность применения адаптивной физкультуры у этой группы детей. Был изучен неврологический, соматический статус, данные психологического тестирования, оценки вегетативного тонуса и вегетативной реактивности методом кардиоинтервалографии, периферического кровообращения методом реовазографии и центрального кровообращения методом реоэнцефалографии. Было выделено три группы лечения:1-я - 30 чел., которым применялись восстановительные средства адаптивной физкультуры и спорта в комплексе с лазеротерапией, во 2-й группе - 34
Сощальна реабштащя дiтей з оргашчним ураженням нервово! системи у наш час стала великою проблемою у державi [9]. Тому актуальною е необхщшсть розробки методичних реко-мендацiй з кшезютерапи як засобу адаптивно! фiзкультури та спорту, розробки обективних критерив прогнозу ефективносп вщновно! тера-пи [3,4].
Використання занять адаптивною фiзкуль-турою з рiзними видами i формами руху та спорту показали !х велику ефектившсть у структурi медико-сощального вiдновлення [9,11].
Однак у деяких випадках розширення рухо-вих режимiв для цих хворих може бути причиною напруженосп адаптативних реакцш [6,7].
Метою нашого дослiдження була ощнка ефек-тивностi комплексного лшування хворих iз дитя-чим церебральним паратчем (ДЦП) за допо-могою програми адаптивно! фiзкультури та спорту, вилучення синдромiв дефiцитарностi рiзних вiддiлiв мозку методом нейропсихологiчного те-стування та розробки обективних критерив прогнозу подальших занять [3,10,11].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Щд нашим наглядом у спецiалiзованих реа-бiлiтацiйних пiдроздiлах мiста протягом 6 мюя-цiв знаходились 110 дггей з ДЦП. Хворим 1-! та 2-! ктшчних груп проводилися цикли тренувань. У комплекс пдрокшезютерапевтично! програми входили циктчш види спорту (при-естафети, елементи спортивних iгор, плавання), дихальна гiмнастика. До комплексу реабiлiтацi! пащенпв 1-! групи (30 осiб) входила лазеротерашя. До 2-! групи увшшли 34 пацiенти. Медикаментозне т-кування проводилось !х однолiткам з ДЦП, що склали 3-ю групу (26 ошб). Контрольну групу склали 20 здорових дтей такого ж вшу. Групи адаптивно! фiзкультури та спорту були складеш з урахуванням особливостей психомоторно! ор-
чел. - применялся только коррекционный двигательный режим, пациенты 3 группы - 26 чел. - получали медикаментозное лечение, контрольную группу составили 20 здоровых сверстников. Результаты обследования показали, что у пациентов 1-й группы были получены самые высокие показатели восстановления.
Summary. Examination of 110 children with cerebral palsy was carried out. The aim was to show the efficacy of adaptive physical culture. Neurologic, somatic status, data ofpsychologic tests, assessment of vegetative tonus were studied. Vegetative reactivity was studied by method of cardiointer-valography, peripheral blood circulation - by method of rheovasography and central blood circulation - by method of rheoencephalography. Patients were devided into 3 groups. 1-st group (30 children) underwent adaptive physical culture - sport correction in combination with laserotherapy. 2-nd group (34 children) underwent physical cultural - sport measures only. 3-d group -(26 children) received conventional treatment. Healthly children (20 persons) were in a control group. The results achieved testify that the best results were received in the patients of the 1-st group.
гашзаци руху. Bci дгги мали збережений ш-телект.
Ефектившсть реабштацшно! програми ощ-нювали за показниками соматичного, невроло-пчного статусу, вегетативного забезпечення д> яльносп, стану периферичного кровообпу кшщ-вок та церебрально! гемодинамши, стато-мотор-них функцш. Ощнка параметрiв рухових можли-востей проводилась за шкалою Озерецького, ви-щих психiчних функцш - за допомогою методу Лурiя в модифшащ! ^ммерницько!, Векслера [4,10].
Тренування проводили адекватно стану адап-тивних можливостей дитини за даними кардю-штервалографи [6,7]. Корекщя уражених рiвнiв оргашзаци рухiв була збудована у залежност вщ зон локально-оргашчного ураження нервово! системи з опорою на збережеш рiвнi [1,10].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ГХ ОБГОВОРЕННЯ
Щд час проведення динамiчного нагляду ви-явлено, що у 54% хворих (19 - спастична дшле-пя, 14 - правостороннш гемшарез, 12 - лiвосто-роннш гемшарез) вщзначалась недостатшсть стовбурових структур, у 28% - дефщитаршсть пiдкiркових структур, у 74% - недостатшсть зад-нiх гностичних систем.
Дослiдження статомоторних функцiй виявили низькi показники тестiв: рухово! памят^ коорди-нацi!, одночасностi, ритмiчностi рухiв, ручно! швидкостi, мязово! сили, статично! витри-валостi.
За даними реоенцефалографи, значнi вщхи-лення зустрiчались у вшх хворих: у виглядi по-рушень венозного вiдтоку - 40% випадюв, аси-метрiй пульсового кровонаповнювання - у 69%, порушень тонусу мапстральних судин та пери-феричного русла - у 39%.
Обстеження свщчило про патологiчнi змiни вегетативного забезпечення дiяльностi (ВЗД) у
вшх хворих: пригнiчення гуморально! регуляци серцевого ритму, порiвняно iз контрольною гру-пою, як у станi спокою (Мо-0,58 с. при нормi -0,74 с.), так i тсля ортопроби (Мо-0,70 с.), зни-ження парасимпатично! регуляци (АХ - 0,22 с. при нормi 0,3 с. у споко!), пiсля ортопроби АХ — 0,21с. Водночас спостерталась активащя симпатично! системи (АМо — 27,0% при нормi 22%), вщзначався рiст iндексу напруженостi ко-мпенсаторних реакцш органiзму як у сташ спокою (iндекс напруженостi 1Н — 125 од. при нор-мi 65,0 од.), так i пiсля навантажувально! проби (1Н — 93,3 од.).
Дослщження периферичного кровооб^у верх-нiх та нижнiх кшщвок виявило зниження крово-наповнення у 54,5% хворих.
За даними реоенцефалографи, у 23,3% хворих мав мюце ппертонус артерiй великого калiбру i артерiол. У 57,7% хворих спостертались ознаки утруднення венозного вiдтоку, у 20% виявлена асиметрiя кровотоку.
Корекщя порушень функцiй заднiх гностич-них зон здiйснювалась шляхом розвитку координации просторово! орieнтащ!, рухово! памят в iндивiдуальних комплексах. При дефщитарност функцiй переднiх гностичних зон основним на-прямком був розвиток повшьно! регуляци на етапi визрiвання та реатзаци практичних нави-чок, шдвищення самоконтролю за особистою дь
яльшстю. При недостатностi стовбурового рiвня оргашзаци рухiв (за Бернштейном) акцент виновно! роботи ставився на покращання реци-прокних взаeмовiдношень, просторових уявлень шляхом розвитку навичок повшьно! моторики в колективних заняттях ЛФК, плаванням, еста-фетах.
Спортивш та адаптивно^зкультурш заходи вплинули позитивно на стан зорово-просторово-го гнозису у 1-й та 2-й лшувальнш груш, особливо у дггей iз спастичною дшлепею, показники зорового гнозису наблизились до норми 7 батв ( р<0,01 ). У пацiентiв iз гемшарезами зросли показники рухових та тактильних функцш, зорового гнозису - 14 батв (р<0,01), покращились слухомовна та зорова память. У пащеипв iз п-перкiнетичною формою була присутня позитивна динамша зорово-просторового гнозису - 14 батв (р<0,01). За даними оцiнки шкал Векслера, покращання були получеш у невербальному та вербальному блоках теспв.
Використання медикаментозних методiв коре-кци у 3-й групi показало менш очевидний результат покращання: показника слухового гнози-су - 16 батв (р<0,01) при гемiпаретичнiй форм^ 12 балiв (р<0,05) - при спастичних дшлепях, зорового гнозису - 22 бали (р<0,01) у хворих iз гемiпарезами, 15 балiв (р<0,01) - у хворих iз спа-стичними дiплегiями (рис.1,рис.2).
16 14 12 10
Значення показнишв у балах 8
6 4 2 0
12 3 4
Групи вщновного лiкування:1- комплексного,2-адаптивноУ фiзкультури та спорту, 3-медикаментозного,4-норма. Ряд1-спастичнi дтлегп, ряд 2-гемтаретичж форми
■ Ряд1 ПРяд2
Рис. 2. Вщновлення слухового гнозису
Проведене лшування сприяло покращанню якостi ходи, усiх параметрiв рухових можливос-тей дитини. У хворих iз спастичною дiплегieю позитивна динамша переважно була наявна у ру-ховому праксисi, просторових уявленнях. У хворих iз спастичним гемшарезом зросли показники рухових, тактильних функцш, покращилася слу-хомовна, рухова память. Менш значна динамiка була у хворих iз лiвостороннiм гемiпарезом, що, можливо, повязано з бiльшим значенням в онто-генезi формування вищих психiчних функцiй право! пiвкулi.
За даними реоенцефалографи, у групi комплексного лшування покращання венозного вщ-току спостерiгалось у 36%, норматзащя тонусу магiстральних судин та периферiчного русла - у 53% хворих, асиметрiя зменшилася до 4%. Позитивна динамша корелювала з даними покращання вегетативного забезпечення рухово! ак-тивностi. Дiти, яким проводилась реабштащя шляхом кiнезiотерапi! протягом твроку, а не використовувалась медикаментозна тератя (друга група), мали результата зниження напруже-ностi вегетативно! реактивности 1Н знизився з 125од. до 97од. У них пiдвищилась парасимпа-тична активнiсть (А Х - 0,28 сек) та зменшилась напружешсть симпатично! регуляцi! (АМо -
24,5%). Гуморальна регулящя серцевого ритму активiзувалася: Мо пiдвищився з 0,58 с до 0,62с. У пащенпв першо! групи, що займались комплексною реабштацшною програмою, зменшилась напружешсть вегетативно! реактивности 1Н знизився з 125од. до 60,7 од., знизилася симпатична реактивнють: показник АМо зменшився з 29,0% до 23%, норматзувалася ваготонiчна реак-тивнiсть - шдвищились значення АХ з 0,22 с до 0,27 с та 0, 28 с. а також значення Мо - з 0,58 с до 0,72 с. У ш^внянш з цим у пащенпв 3-! групи лише позначилися тенденщя до покращання вегетативно! реактивность Так, 1Н зменшився до 102,5од., стан парасимпатично! регуляцi! набли-зився до норми: АХ тдвищився до 0,25 с, Мо досягнув 0,60 с. Зберпалася помiрна актившсть симпатично! системи - АМо 27,0% .
Пiсля проведеного лiкування у 96% хворих 1-! групи вiдзначено покращання у сташ кровонапо-внення кшщвок - при початковiй гiпотонi! ма-гiстральних артерiй наблизився до норми. Покращання венозного вщтоку, тонусу артерюл шдви-щення вiдзначалося у 92% хворих, у 75% знизився коефщент асиметри. У груш медикаментозного лшування динамiка кровообпу кiнцiвок була незначною.
16
14
12
10
Значення моказниюв у балах 8
12 3 4
Групи вщновного лiкування:1- комплексного,2-адаптивно'|' фiзкультури та спорту, 3-медикаментозного,4-норма. Ряд1-спастичнi дiплегií, ряд 2-гемшаретичж форми
■ Ряд1 ■ Ряд2
Рис. 2. Вiдновлення слухового гнозису
У результат 1-2-х роюв занять 20 дггей об-рали спещалiзащю у спорт та перейшли до занять у спещатзоваш секци (плавання, легка атлетика, настшьний теню), 5 осiб увiйшли в склад параолiмпiйськоl збiрно! команди.
Таким чином, використання адаптивно! фiз-культури та спорту у комплекс з лазеротерашею забезпечуе регулюючий вплив центральних структур на загальну та тонку моторику хворих на ДЦП та покращуе рiвень вищих психiчних фун-кцiй. Адаптацiя до мшмальних (дозованих) стре-сорних сташв пiд час тренування (фiзичного на-вантаження) приводить до покращання клшч-ного стану хворих i !х вегетативних реакцiй. 1н-дивiдуальна програма кшез> та гiдротерапi! доз-воляе покращити витривалiсть фiзичних наван-тажень, функцюнальний стан вегетативно! регу-ляцп, обмежити використання медикаментозно! терапi!.
ВИСНОВКИ
1. Наявнють прямо! залежностi мiж комплек-сним методом реабiлiтацi! (адаптивна фiзкуль-тура та спорт, лазеротератя) та значним покра-щанням показниюв вiдновлення психомоторики, вищих психологiчних функцш, церебрального та периферичного кровообiгу диктуе необхвдшсть використання даного методу реабштаци у бiльш ранньому вiцi пащенпв.
2. Комплексне використання методiв кардю-iнтервалографi! для оцiнки вегетативного тонусу та дослщження психомоторики за Озерецьким е шформативним фактором при вiдборi у групи адаптивно! фiзкультури та спорту, прогнозi щодо подальших занять, ощнщ ефективностi !х впливу при вщновленш функцiйних систем.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - М.: Медицина,1995. - 648 с.
2. Вейн А.М. Заболевания вегетативной нервной системы. - М.: Медицина, 1991. - 623 с.
3. Зотов В.Г. Восстановление работоспособости в спорте. - К.:Здоров 'я, 1990. - 196 с.
4. Комплексная реабилитация детей с детским церебральным параличом: Метод. рекомендации.- М.;С-Петербург,1998. - 17 с.
5. Лазеры в клинической медицине: Руководство для врачей / Под ред Плетнева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1996.- 43 с.
6. Майданик В.Г. Вегетативш дисфункцп у дггей: (патогенетичш механгзми та клшичш форми) // Пе-
дiатрiя, акушерство та пнеколопя.-1998.-№°4.-С.5-11.
7. Механика кровообращения / Каро К., Педли Т., Шротер Р., Сид У. - М.: Мир, 1991. - 624 с.
8. Про становище швалщв в Укрш'ш та основи державно! политики щодо виршення проблем грома-дян з особливими потребами: Держ. доповвдь. -К.:2002. - 160 с.
9. Семенович А.В. Пространственные нарушения при отклоняющемся развитии. - М.:1998. - 50 с.
10. Смычек В.Б. Основы реабилитации: Курс лекций. - Минск: Б.и., 2000. - 132 с.
11. Шапкова Л.В. Коррекционная функция адаптивного физического воспитания // Человек и здоровье.-СПб.,1999 - С.159.
УДК. 613.84 - 092 - 057.874 Н.С. Башшрова
АНАЛ1З ПРИЧИН АКТИВНОГО ТЮТЮНОПАЛ1ННЯ СЕРЕД Д1ТЕЙ ШК1ЛЬНОГО В1КУ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра дитячих хвороб ¿з курсом сестринсько'1 справи (зав. - д.мед.н., проф. К.Д. Дука)
Ключовi слова: причини тютюнопалтня, dimu Key words: reasons of tabacco-smoking, children
Резюме. Проведено анкетирование 2202 детей и их родителей с целью выявить распространённость активного и пассивного табакокурения и причины начала активного курения среди школьников 5-11 классов г.Днепропетровска. В процессе анализа результатов анкетирования выделены критические периоды начала активного табакокурения, а также факторы, которые способствуют этому, для мальчиков и девочек. В результате исследования выявлено, что распространённость актив-
