CC BY
18БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
ЕКОТОКСИКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ПИТНИХ ВОД НА
ТЕСТ - ОРГАН1ЗМАХ
Верголяс М.Р.
кандидат б1олог1чних наук, старший науковий ствробтник, Завгдувач лабораторгею бгомаркергв i бготестування.
1нститут кологдног xiMii та xiMii води м. А. В. Думанського НАН Украгни. Украгна, м. Кигв.
ASSESSMENT OF ECOTOXICOLOGICAL QUALITY OF DRINKING WATER TO THE TEST ORGANISMS
Vergolyas M.R. Ph.D., senior researcher,Head of Laboratory of biomarkers and biological testing. Institute of Colloid Chemistry and Water Chemistry. A. V. Dumansky NAS of Ukraine. Ukraine, Kyiv.
АННОТАЦ1Я
Описано актуальшсть i необхвдтстъ бюлопчних методiв оцшки води. Наведено огляд лиературних даних методiв бютестування, як способу бюлопчно! оцшки якосп питних вод. Розглянуто тест-об'екти що використовуються в бiотестуваннi природних i питних вод, !х реакци на даю токсичну речовин. Запропо-новано основш напрямки вибору чутливих тест-органiзмiв для аналiзу вод за результатами !х бютесту-вання. Метод полягае у визначеннi дИ токсикантiв на спещально вибранi органiзми в стандартних умовах з реестрацiею змiн на поведшкових, фiзiологiчних, клiтинному i субклгганному рiвнях. Особливу увагу придiлено оцшщ ризику для здоров'я людини тих факторiв i речовин, генотоксичнiсть i цитотоксичнiсть яких виявляються за допомогою бiомаркерiв рослинних i тваринних клгган.
ABSTRACT
Described relevance and necessity of biological methods for assessing water. The review of the literature data biological testing methods as a way of assessing the quality of biological drinking water. Considered test objects used in natural and biological testing of drinking water, their reaction to the action of toxic substances. The main directions of selecting sensitive test organisms for analysis of water by the results of biological testing. The method consists in determination of action of toxins on specially selected organisms under standard conditions with registration changes at the behavioral, physiological, cellular and subcellular levels. Special attention is given to the risk to human health, the factors and substances genotoxicity and cytotoxicity which are using biomarker plant and animal cells.
Ключовi слова: бютестування, тест-об'екти, питна вода, токсиканти, цитотоксичшсть, генотоксич-ность, гематолопчш показники, культура клгган.
Keywords: bioassay, test facilities, drinking water, toxicants, cytotoxicity, genotoxicity, hematological parameters, cell culture.
Одтею з головних проблем сьогодення е як-ють питно! води. Вода е незамшним компонентом живого оргашзму i необхвдною умовою для життя. Вона виконуе фiзико-хiмiчнi функци, як забезпе-чують нормальний перебгг бiохiмiчних процесiв у будь-якому живому оргашзмг За даними ВООЗ (Всесвгтньо! Органiзацii Охорони здоров'я) бiльше 80% захворювань передаеться через воду. Крiм того, вживання неповноцiнноi води по макро i мь кроелементам, також призводить до безлiчi захворювань, попршення iмунноi системи [1], а водоп-ровiдна (хлорована) вода сприяе накопиченню в водi канцерогенних речовин [2]. Методи бютестування при оцшщ якосп питних вод набула особливо! актуальносп у зв'язку зi стрiмким зростанням кiлькостi потенцшно небезпечних хiмiчних сполук, що забруднюють природнi джерела питного водо-постачання. Фiзико-хiмiчнi методи визначають лише наявшсть i кiлькiсть хiмiчних елементiв в те-стованих водних зразках, але не можуть визначити нестшш сполуки через дуже велику кiлькiсть мож-ливих комбшацш хiмiчних сполук у водi, яш рос-туть з кожним роком, в тому чисда поведiнку антро-погенних сполук i природну вразливють водних екосистем до комбiнованих ефектш !х забруднення. [3].
Бiотестування - один з методiв бiологiчного контролю, який передбачае цiлеспрямоване вико-ристання стандартних тест-органiзмiв i методiв для визначення ступеня токсичностi водного середо-вища, заснований на вимiрюваннi тест-реакци орга-нiзму, його окремо! функци або системи. Тест-ор-ганiзми перебуваючи в дослiджуваному водному зразку, сигнатзують про небезпеку незалежно вiд того, яш речовини i в яких поеднаннях приводять до змiн !х життево важливих функцш [4,5].
Використання екотоксиколопчних бiотестiв -рослинних i тваринних тест-органiзмiв i !х клгган-них бiомаркерiв вкрай важливо для об'ективного i комплексного контролю за все зростаючою шльш-стю ксенобютишв, що забруднюють водне середо-вище, бiльшiсть з яких не нормуються iснуючими стандартами, проте мають здатшсть викликати рiз-номанiтнi токсичнi, цитотоксичш, генотоксичнi або мутагеннi ефекти. Ушверсальнють клiтинноi орга-нiзацii вiдкривае широк можливостi для токсико-логiчних дослщжень iз застосуванням рiзних груп тварин i рослин i подальшою екстраполящею отри-маних результатiв на оргашзм людини [6].
У наших роботах для аналiзу впливу токсич-них речовин у водних зразках на оргашзм i його кль
тини був вщбраний наступний наб1р бютеспв: ро-слини - цибуля Allium cepa, пшениця Triticum, салат Lactuca sativa, ог1рок Cucumis sativus; безхребе-тш - пдра Hydra attenuate; ембрюни (кринки) риб, Danio rerio; ракопод1бн1 - дафшя Ceriodaphnia affinis Lilljeborg i Daphnia magna Straus, хребетш тварини - риби даню Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan, гуппи Poecillia reticulata Peters, золота рибка Carassius auratus auratus, короп Cyprinus carpio; карась Carassius auratus gibelio; шпорцевие жаби, Xenopus; щури Vistar. Вибiр тест-органiзмiв визна-чаеться !x поширетстю, простотою культивування i змкту в лабораторних умовах, методика проведення експериментв i експресивнiстю отримання результата.
Жива система характеризуеться множиншстю реагуванння i мiстить так1 компоненти, як гомеос-татичне врiвноваження, буферизащя, системи депо-нування та зв'язування токсиканпв тощо. К1нцева картина, що формуеться в результатi взаемодп пд-робiонтiв (та iншиx живих органiзмiв) з токсикантами, не рiвнозначна i зумовлена двома основними факторами: силою впливу токсиканта, яка залежить ввд його xiмiчно! природи, бюлопчно! активностi, концентраций тривалостi й повторносп впливу — з одного боку, та особливостями реагування живих органiзмiв на цей вплив — з другого. Без сумшву, будь-яка речовина за достатньо високих концентра-цш може впливати на пдробюнпв, виявляючи ушкоджувальний та пригнiчувальний вплив.
Отриманi нами даш пiсля проведених багато-разових дослщжень показали, що бiотестування на оргашзмовому та клiтинному рiвняx доцшьно за-стосовувати для комплексно! оцшки якостi водного середовища, критерiями яко! служать стандартнi показники виживаностi, розвитку i розмноження тварин i рослинних тест-органiзмiв, також структу-рнi та функцюнальш параметри !х клiтин [7].
Завданнями наших дослiджень е екотокси-кологiчна оцiнка води з рiзниx джерел водопо-стачання на тест-оргашзмах рiзниx систематич-них груп i ix клiтинаx, яка дозволяе врахувати шкiдливий вплив токсичних речовин на тест-об'-екти з подальшою екстраполяцiею отриманих ре-зультатiв на оргашзм людини.
Метод бiотестування на рослинних тест-об'ектах звичайнiй простий i чутливий спосiб ви-значення штегрально! токсичностi води, виклика-но! рiзними чинниками. Показником токсичностi виступае пригнiчення росту корiнцiв цибулi. Вста-новлено, що рiст корiнцiв пригшчуеться при бiльш низьких концентрацiяx токсиканту. Цей метод дозволяе визначити не пльки токсичшсть водного середовища, а i його мутагенш властивостi [8,9].
Методика на пдрах Hydra attenuata грунту-еться на встановленш рiзницi м1ж кiлькiстю загиб-лих у випробнш водi та у вод^ в як1й тест-оргашзми утримуються (контроль). Дорослi тест-органiзми Hydra attenuata експонують в статичнiй системi уп-родовж 96 годин. Щд впливом токсичних агентiв ri-дра проявляе широкий спектр морфологiчниx змш, що вказують на сублетальнi (хрошчш) i летальнi
ефекти. Спостереження ведуться щоденно з фксу-ванням морфолопчних змiн. Наприкiнцi випробу-вань на основi аналiзу кiлькостi та ступеню помгг-них морфологiчниx змiн у пдр рееструють вижива-нiсть контрольно! i пiддослiдно! груп тварин [10].
Основним видом органiзмiв, який легко куль-тивуеться в лабораторних умовах в будь-яку пору року е Ceriodaphnia affinis и Daphnia magna, ви-користовуеться в ролi тест-об'екта, як сигнально! iнформацi! про токсичнiсть середовища. Дафшя належать до найб№ш поширених представникiв зоопланктону. Щопулярнiсть цих рачшв як тест-об'ектiв пов'язана, головним чином, з !xнiми фiзiо-логiчними властивостями. За характером живлення вони е фiльтраторами, чутливими до дп токсичних речовин, легко вводяться в культуру, доволi стiйкi в лабораторних умовах (при культивуванш in vitro), дають цiлий комплекс тест-реакцш i мають короткий життевий цикл. Останне дозволяе простежити наслiдки токсичного впливу (навиъ у малих конце-нтрацiяx) протягом ряду поколiнь. Бютестування iз залученням таких гiдробiонтiв, як дафнп е загаль-ноприйнятим i широко використовуеться для дослi-дженя як токсичностi рiзниx xiмiчниx речовин, так i якостi водного середовища загалом [11].
Антропогеннi змiни водних екосистем не мо-жуть не вщображатись на фiзiологiчному станi пдробюнпв, зокрема риб та жаб. Костисп риби та жаби - досить численний i розповсюджений клас, що займае важливе мiсце в екосистем^ визнанi зру-чними тест об'ектом для вивчення як1сного стану водного середовища. Одшею з штегральних систем, що дозволяють простежити порушення на рiз-них рiвняx функцiонування, е система кровi. Гема-тологiчнi показники добре вiдображають реакцш дек1лькох систем органiзму на вплив рiзноманiтниx фiзiологiчниx та патологiчниx факторiв на орга-нiзм. Умови перебування накладають вiдбиток на морфологiчнi особливосп i кiлькiснi показники че-рвоно! й бiло! кровi. До того ж, гематолопчш показники являються високо специфiчними для виду i змiнюються в достатньо вузьких межах, що дозволяе використовувати !х в якосп маркерiв рiзниx фь зiологiчниx та патологiчниx процесiв. Вивчення внутршньовидових особливостей клiтинного складу кровi риб та жаб е необхвдним для iнтерпре-тацi! фiзiологiчниx змш, що виникли в наслiдок ге-нетичних чи фiлогенетичниx змiн та в наслвдок впливу факторiв зовшшнього середовища [6,13].
Тест-об'екти риб та жаб рекомендовано як моделью об'екти при визначенш бiологiчно! ди поте-нцiйно небезпечних речовин в вод^ для скринiнгу токсикантiв таких як мутагени, тератогени та кан-церогени. 1х можна рекомендувати використовувати для скриншгу потенцiйно небезпечних для людини токсичних речовин, що потрапляють в питну воду. Це тдтверджують коефiцiенти кореляцi! мiж показниками на рибах i в культурi лiмфоцитiв пе-риферично! кровi людини. Отриманi значення кое-фщенпв лiнiйно! кореляцi! свiдчать про взаемозв'-
язок багатьох показнишв, що визначаються на ри-бах, i шлькосп пошкоджених аберрантних метафаз з метаболiчноl активацiею [12].
Серед перспективних методолопчних пiдxодiв до використання показник1в кровi у якостi бюмар-керiв слщ вiдзначити мiкроядерний тест, який уст-шно використовуеться як метод дослщження ге-нотоксичностi водних розчинiв рiзниx класiв спо-лук in vivo, так i для монiторингу xiмiчного забруднення води in situ. Для дослщження за допо-могою мкроядерного аналiзу на рибах i жабах най-частiше використовували еритроцитi периферично! кровi, також iншi клiтини тканин плавщв та зябер у риб. Мкроядерний тест на еритроцитах дае можли-вiсть визначення кластогенних речовин у водному середовищ, оск1льки еритроцити риб та жаб мають ядра. Численш дослiди показали, що в еритроцитах периферично! кровi у польових умовах часто зу-стрiчаються мкроядра внаслвдок впливу рiзноманi-тних полютанпв [13].
Антропогеннi змiни водних екосистем не мо-жуть не ввдображатись на фiзiологiчному станi пд-робюнпв, зокрема риб та жаб. У сукупносп з ш-шими параметрами, одержуваними при популяцш-них дослвдженнях (генотип, особливостi морфологi!) це може дати корисш у практичному й у теоретичному ввдношенш вiдомостi про рiвень антропогенного навантаження водойм.
Щури е одними з основних експериментальних тварин в бюлопчних i медичних дослiдженняx. Для оцшки вплив рiзниx токсичних речовин у водi на органiзми лабораторного щура лшп Вiстар, ви-вчали !х поведiнку, окремi органи i клггини кровi
[14].
Гематологiчнi показники живих органiзмiв е iндикатором не пльки фiзiологiчного стану оргаш-зму, але i одним з основних критерив виявлення забруднення питних вод [15,16].
Загальна теорiя систем в бюлоги видiляе надорганiзмовий (популяцiйний) рiвень та рiвень цiлiсного органiзму, за яким слвдують системний, органний, тканинний, клтшнний та субклiтинний. У токсикологи вказаному пiдxоду зокрема ввдповь дае розподшення показник1в на iнтегральнi (неспе-цифiчнi) та специфiчнi. Щершi дозволяють перева-жно судити про стан всього оргашзму, або його найважливших систем, другi - про стан окремих оргашв або функцiй. При цьому iнтегральнi показники, таш як маса тiла, морфологiчний склад кров^ морфологiчнi змiни в органах, коефщент маси вну-трiшнix оргашв - виглядають бiологiчно бiльш зна-чущими [17]. Однак, визначення специфiчниx пока-зник1в, як1 вiдображають даю дослвджувано! речо-вини на окремi системи та органи, метаболiчнi процеси, активнiсть ферментiв дозволяе встано-вити мехашзм дi! i найбiльш ранш прояви токсичного ефекту [15].
До тегральних показник1в, як1 ввдображають стан органiзму вiдноситься маса тша тварин та ввд-носна маса або шдекс маси внутрiшнix оргашв. Динамка змши маси тша експериментальних тварин шд час експозици ввдображае загальний стан орга-
шзму та загально! (неспецифiчно!) реакцi! на шток-сикацш. Це дозволяе у процес експерименту шви-дко оцшити стан органiзму тварин, рiвень розвитку iнтоксикацi!, а також скорегувати за необхщносп хвд експерименту [17].
Органами-мшенями токсичного впливу xiмiч-них речовин на оргашзм в першу чергу е печшка, селезiнка, нирки. При цьому маса тша тварин може не змшюватись, тому, поруч з визначенням маси тша ощнюють абсолютну i в1дносну масу (маса ор-гану/маса тiла х 100) внутршшх органiв. Цi показники вадносно простi i досить чутливi i показовi. Абсолютний i вiдносний показник маси приблизно однаково iнформативний лише у випадку, коли вiд-сутш значнi вiдмiнностi у масi тша тварин. У зв'язку з цим, абсолютш показники використову-ють лише при вшсутносп розбiжностей у маа до-слiдниx i контрольних тварин. У випадку, коли маса тша тварин в^^зняеться сшвставляють вiдно-сш показники маси органiв [15].
Система кровi е досить чутливою до ди потен-цiйно небезпечних екзогенних чиннишв. Клiтини кровi одними iз перших стикаються з речовинами та сполуками, як1 надходять в оргашзм. Це зумов-люе необxiднiсть обов'язково! оцiнки стану периферично! кровi за умови визначення !х токсичних властивостей [15, 18].
За даними лтгератури [19], вплив токсиканпв на систему кровi характеризуеться як загальними, так i специфiчними проявами. Основними мехашз-мами гематотоксично! дi! е порушення еритропо-езу, пригнiчення процесу синтезу гему i глобiну, а також мембрано- та цитотоксична дiя, що призво-дить до зниження тривалостi життя клiтин та !х морфофункцiональниx змiн. Класичним проявом негативного впливу ксенобютишв на органiзм е ро-звиток анемi!. Зазвичай анемiя визначаеться зни-женням вмiсту гемоглобiну в кровi, проте щоб з'я-сувати, залiзодефiцитна вона чи ш, визначають змiст цинкпротопорфiрину - метаболиу обмiну речовин, в процеа перетворення якого утворюеться гем. Якщо гемоглобiн не утворюеться в достатнш кiлькостi, а причин для його утворення iснуе багато i лише одна з них - нестача залiза, тодi цинкпрото-порфiрин (ЦПП) пiдвищуеться. Щiдвищуватися вмiст ЦПП може за впливу цшо! низки забруднюва-чiв, зокрема свинцю та шших важких металiв.
Бiоxiмiчний аналiз кровi дозволяе оцiнити роботу багатьох внутршшх органiв: печiнки, пiдшлу-нково! залози, нирок та iн. Крiм того, бiоxiмiчний аналiз кровi показуе, яких мiкроелементiв не виста-чае в органiзмi [20].
Внаслiдок багатомаштно! функцi! печiнки в життедiяльностi оргашзму оцшка l! функцiонально! здатностi потребуе широкого набору методiв. Проте у бшьшосл токсикологiчниx досл1джень об-межуються визначенням раннix та найбiльш чутли-вих ознак порушення функцi! печшки. У зв'язку з цим, для оцшки функцюнального стану печiнки нами були обраш такi бiоxiмiчнi показники сирова-тки кровi: активнiсть ферменпв аланiнамiнотранс-ферази (АЛТ), аспартатамiнотрансферази (АСТ),
лужно1 фосфатази (ЛФ), Гамма-глутамшгрансфе-рази (ГГТ), вмют бiлiрубiну, сечово! кислоти [21].
За рекомендацiями ISO та шших мiжнародних органiзацiй дослiдження цитотоксично1 дй' речовин можуть проводитись на первинних культурах кль тин i тканин, видшених з органiзму тварин, людини, а також перещеплювальних або постшних, отриманих з окремих видiв пухлин. Вибiр клттин-мшеней залежить ввд очiкуваних бiологiчних ефе-ктiв досл1джувано1 речовини. Дослiдження безпо-середньо на культурi клiтин людини спрощуе екст-раполяцiю даних i прогнозування токсичностi речовини ввдносно органiзму людини [22].
При визначенш якостi питних вод методами 6i-отестування виникае ряд важливих питань щодо екстраполяцiï отриманих результапв на органiзм людини, як, наприклад, чи е данi про токсичнють водних проб, отриманi за допомогою тварин i рослинних тест-органiзмiв, сигналом небезпеки i для людини. Перераховаш вище роботи дають можли-вiсть правильностi перенесення результатiв, отриманих на рiвнi кл1тини, на б№ш висок1 рiвнi орга-шзаци.
Таким чином, аналiз iндивiдуальних особли-востей перерахованих тестових тварин i рослин, а також порiвняння ïx чутливостi по вiдношенню до ряду токсичних речовин дозволили нам сфор-мулювати загальнi вимоги, яким повинш ввдпо-вiдати використовуванi тест-органiзми, а саме простота культивування; легко вщтворюваш в лабораторних умовах: забезпечують сталють ге-нетичних i фiзiологiчниx характеристик;мають високу чутливiсть до основних полютанлв при-родних вод; ïx тест реакци легко спостережуваш i вщтворюваш. При пiдборi виду тварин або рослин для будь-яких специфiчниx бiологiчниx теста можуть бути складеш i iншi додатковi вимоги, але зазначеш вище збертають свое особ-ливе значения.
Необхвднютю застосування бiологiчниx мето-дiв оцшки якосп питно! води не викликае сумнiвiв. Шляхи вирiшения проблеми комбшовашэ1 дiï xiмi-чних речовин полягають у застосуваинi видiв - бю-iндикаторiв для кiлькiсноï' оцiнки токсичность Цей метод е бiотестуваииям i дае можливють по вщпо-вщнш реакцiï тест-органiзму отримати iнтегральну шформацш по всiй сукупностi токсичних агенпв, що впливають на тест-об'ект. Завдяки простотi, оперативностi та доступностi бютестування отри-мало широке визнання у всьому свiтi i його все ча-стiше використовують поряд з методами аналгтич-но1 xiмiï. Значною перевагою цього методу е можливють виявлення токсичного впливу комплексу речовин, яш аналгтично не визначаються.
Литература
1. Vergolyas M. R., Trakhtenberg I. M., Dmytrukha N. M. Assessment of toxic effects of drinking water from various sources on indicators rats Vistar immune system // Journal of Education, Health and Sport. 2016;6(9). Р.855-866. eISSN 2391-8306. DOI.
2. Прокопов В.О. Хлорована питна вода та ризики для здоров'я населения / В.О. Прокопов, О.В. Зорша, С.В. Гуленко [та ш.] // Плена населе-них мюць. - 2012. - Вип.60. - С. 76-86.
3. М. Р. Верголяс М. В.В. Гончарук. Оценка контроля качества воды с помощью тест-организмов и их клеток // Химия и технология воды т.38, №1 2016
4. Arkhipchuk V.V., Goncharuk V.V. // J. Water Chem. and Technol. - 2004. - № 4. - P. 403414.
5. Пат. 97199 Украша, МПК G 01 № 33/18. / В.В. Гончарук, M. P. Верголяс. Опубл. 10.01.2012, Бюл. № 1.
6. M. Vergolyas. Cytogenetic evaluation of the drinking water toxicity // «EUREKA: Life Sciences», 2016. - №1. - 47-54р.
7. Болтша 1.В. Комплексне дослвдженя якосп води рiзного призначення / 1.В. Болтша, М.Р. Верголяс, Л.1. Повякель, 1.А. Злацький, В.В. Завальна, О.В. Коваленко, О.П. Васецька, £.Р. Заець, А.Ю. Семенова // Досягнення i проблеми генетики, селе-кци та бютехнологи. Збiрник наукових праць IX з'гзду. УТПС. Ки!в, ЛОГОС, - 2012. Т.4. С.219-224.
8. Fiskesjo G. (1985). Hereditas. 102, 99-112.
9. Верголяс М.Р. Цитотоксичний вплив хлор- фенолiв на клiтини коренево! меристеми на-сiиня цибулi батуна (Allium fistulosum L.) / Верголяс М.Р., Луценко Т.В., Гончарук В.В. // Цитология и генетика. 6 2013. 6 Т.6 № 1. 6 С. 44-49.
10. Гончарук В. Комлексна оцшка якосп фа-сованих вод / Гончарук В., Архипчук В., Терле-цька Г., Корчак Г.// ВкникНАН Укра!ни. 6 2005. 6 № 3. - С. 47-58.
11. Яшсть води. Визначання гостро! летально! токсичносп на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea) (ISO 6341:1996, MOD): ДСТУ4173-2003. 6 [Чинний вiд 01.07.2004].
12. В. В. Гончарук, М. Р. Верголяс, И. В. Болтина Исследование мутагенности и генотоксично-сти питьевой воды // Химия и технология воды. -2013. - 35, № 5. - С. 426-435.
13. Якють води. Метод визначення цито- та генотоксичносп води i водних розчин1в на кттинах кровi прюноводно! риби Даню pepio (Brachydanio rerio Hamilton- Buchanan): ДСТУ 7387:2013. 6 [Чинний ввд 2014.07.01].
14. Верголяс М.Р., Трахтенберг 1.М., Дмит-руха Н.М., Гончарук В.В. Оцшка токсиксичного впливу питних вод на оргашзм щурiв Vistar // Актуальные проблемы транспортной медицины 2016 г. -№ 2 (44), С. 52-59.
15. Трахтенберг И.М. Методы изучения хронического действия химических и биологических загрязнителей / И.М. Трахтенберг, Л.А.Тимофиевс-кая, И.Я. Квятковская // Рига, Зинатис, 1987. 172 с.
16. Vergolyas M. R. Blood as integrated system of organism / M. R. Vergolyas // ScienceRise. - 2016. -№ 2(1). - P. 7-11.
17. Тихонов В.Н. Анализ изменений массы внутренних органов в токсикологическом эксперименте / В.Н. Тихонов, В.К. Шитиков, H.A. Мирошниченко, А.Ф. Ковалев // Фармакология и токсикология. 1984. - Т. 47. - № 5.-С. 113-116.
18. Тица Н.У. Клиническое руководство по лабораторным тестам / Под ред. Н.У.Тица. // М.:ЮНИМЕД-ПРЕСС, 2003. - 942 с.
19. Мехашзми гематотоксично! ди сполук свинцю Апихтша О.Л., Дмитруха Н.М., Коцюруба
A.B. Ta m.// ^ypHan HAMH yKparnu, 2012, t.18, № 1. - C.100-109.
20. KoMapoB ®.H. EHOXHMHHecKHe ucc^egoBa-HHa b K^HHHKe/ KoMapoB ®.H., KopoBHH E.®.// M.: HayKa - 2001. - 215 c.
21. Eepe30B T.T. EHmoraHecKaa xhmhh / Eepe-30B T.T., KopoBHH E.®.// M.: HayKa. 2004. - 540 c.
22. Combes R.D. The use of human cells in biomedical research and testing // Altern. Lab. Anim. -2004. - № 32. - P.43-49.
SOME FEATURES PHYTOGENIC INFLUENCE IN COMMUNITY PARK
Koba V.P.
Federal State Budget Institution of Science "Nikita Botanical Garden - National Scientific Center", Doctor
of Biological Sciences, Professor Spotar E.N.
Federal State Budget Institution of Science "Nikita Botanical Garden - National Scientific Center", Junior
Researcher Sahno T.M.
Federal State Budget Institution of Science "Nikita Botanical Garden - National Scientific Center", research engineer
ABSTRACT
The questions bioecological compliance features of plant growth and development as part of the park communities. The characteristic of the specifics of the growth of vegetative organs of different species of ornamental plants under joint growth in the pack communities. Evaluation of the interaction of plants due to the nature of their impact Phytogenic showed that plant species can have both positive and negative effects on the processes of growth of vegetative organs in the zone of their phytogenic fields. Three types of influence phytogenic field on the growth of vegetative organs: depressing, neutral and stimulating. Suppression of growth processes of vegetative structures within range of phytogenic field of neighboring plants is obviously determined b y the competitive relations in the struggle for the use of environmental resources. The opposite situation - increase in the growth of vegetative organs may be associated with a positive effect of volatile substances emitted by plants, which manifests itself through biochemical stimulation, as well as a factor in rehabilitation of air space around the plants.
Keywords: community park, synecology, transbioticheskie koaktsii, Bioecological conformity, vegetative organs, growth dynamics.
The interaction of plants in the park communities, as well as in nature, carried out at different levels of competition in connection with the influence of various factors of the environment, primarily light conditions, humidity and trophic. In the formation of bioecological individual plant space plays an important role phytogenic field that determines the effect of multi-vector index of an individual on the composition and structure of the local volume of plant community [1, pp. 137141; 3, pp. 1462-1465]. Influence of phytogenic fields occurs not only through active resource consumption environment, but through a variety of effects, including allelopathic currently the most studied [2, pp. 33-39].
To park communities to study and analyze alle-lopathic influence is of great importance not only in terms of the normal development of plants, but also the realization of decorative properties, increasing the stability and longevity of garden and park art. The most labile sign of assessing the level of external influence on the growth and development of the plant is the indicator of the dynamics of the leaf blade of biometrics [4, pp. 109-118].
Bioecological study of the interaction of ornamental plants as part of the park communities studied in the territory of the Arboretum of Nikitsky Botanical Garden (NBG). On separate clumps were identified three sites with different types of plants, which means phyto-genic field in varying degrees, can affect the growth and development of vegetative organs in the area abutting the outer parts of their crowns (intersection phyto-genic fields). The dynamics of biometric characteristics of the leaf blade and shoots synecological due to the interaction of these types of plants. Measured length and width of the lamina 30, the seasonal growth of shoots in 10 parts of plant species studied crown disposed toward each other, as well as 30 and shoots lamina disposed on opposite sides of the crown [6, 100 p.]. Each site was evaluated particular orographic conditions of growth, described dendrometric characteristics of the studied plants. Qualitative observations were processed using variation statistics methods [5, 352 p.].
In the formation of the structure and composition of park communities as the most important in the first place the importance of creating aesthetically pleasing
