CC BY
86
УДК 577.1
Грабовський С.С., к.б.н., доцент [email protected] © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С. З. Тжицького
Б1ОГЕНН1 СТИМУЛЯТОРИ ТА IX ЗАСТОСУВАННЯ
У статт1 йдеться про еикористання тканинних препарат1е для лтуеання I профыактики ргзних захеорюеань, з метою стимуляцИ фгзюлоггчних функцт оргатзму, та для тдеищення засеоюеаност1 харчоеих продуктге I отримання быьших прирост1е при егдгодгелг стьськогосподарських теарин.
Ключо^^ слова: еикористання тканинних препарат1е, екстракт1е, пол1амШе.
Незважаючи на досягнення класично! медицини, яка впродовж тисячол^ь базувалася на скальпелi та хiмiчних препаратах, сучасш лiкарi устшно борються з шфекщями, яю ще швстол^тя тому забирали мшьйони житпв, проводять ювелiрнi операцп, у т. ч. з пересадки оргашв, проте часто виявляються безсилими перед прогресуючими формами раку, СШДом, цукровим дiабетом, хворобою Альцгеймера. I як не дивно, саме в еру глобально! техшфжаци подальший розвиток медицини, спрямований, перш за все, на боротьбу зi злояюсними новоутвореннями, СШДом, тяжкими анатомiчними аномалiями, пов'язують саме з необмеженим терапевтичним потенщалом органiзму хворого, а точшше з його власними стовбуровими кл^инами, якi пiсля вщповщно! обробки можуть набувати властивостей унiкальних лтв, здатних атакувати як злоякiснi кл^ини, так i вiрус iмунодефiциту людини, або ж диференцiюватися у структури нервово! чи серцево! тканин.
Ниш в Укра1ш та за И межами проводять дослщження ефективностi та механiзмiв ди препаратiв кл^инно! i тканинно! терапи, у т. ч. створених iз ксеногенних органiв [1, 2] та стовбурових клiтин [3-5]. При використанш ксеногенного матерiалу не виникають морально-етичнi проблеми, а також вщсутня небезпека iнфiкування характерними для людини вiрусами (В1Л, гепатит), яка мае мюце при використаннi алогенного матерiалу, але залишаеться небезпека передачi антропозооноз них захворювань. У тваринному матерiалi не повинно бути бактерюлопчно!, вiрусологiчноl та мшолопчно! контамшаци (Наказ МОЗ Украши № 96 вщ 4 травня 2000 р). Для проведення аналiзiв на вiдсутнiсть контамшаци матерiал необхiдно деякий час збер^ати у крiоконсервованому станi. Тканиннi препарати використовують в клiнiцi та наукових дослщженнях у виглядi клiтин, фрагменив органа, екстрактiв тканин органiв. .Шкувальш технологи з використанням тканинних препараив у терапп онкологiчних, гематологiчних, невролопчних та кардiологiчних захворювань впевненiше переходять з лаборатори в клiнiчну практику. Введення тканинних препаратiв в оргашзм суттево пiдвищуе його регенерацiйнi властивоси, тому !х
© Грабовський С.С., 2011
стали застосовувати в хiрургiчнiй практищ для стимуляци загоення ран, розсмоктування спайок, як зааб, що сприяе зростанню кiсток при переломах [6-8] та зменшення болючост при каузалгiях, радикулiтах, фантомних болях
[9-11].
У 1942 р. В. П. Фиатов висунув гшотезу тканинного л^вання, згiдно з якою у тваринних i рослинних органiзмах, а також у вщдалених тканинах у процес !х адаптацп до несприятливих впливiв, вiдбуваеться бiохiмiчна перебудова i утворюються речовини з вираженою бюлопчною активнiстю — бiогеннi стимулятори, яю допомагають органам i тканинам протистояти руйшвним факторам i введенi в оргашзм хворого пiдвищують його ошршсть та сприяють одужанню. В. П. Фиатов тдкреслював важливе значення принципу саморегуляци органiзму, широкий дiапазон його пристосувальних можливостей, вважав, що поява бюгенних стимуляторiв пiд впливом несприятливих чинниюв середовища — загальний закон живо! природи. В. П. Фиатов писав, що бюгенш стимулятори утворюються всюди, де ведеться боротьба за життя i пристосування до нових умов юнування. Особливо! уваги заслуговують дослiдження позитивний вплив тканинних препараив на обмiннi процеси в оргашзм^ зокрема бiосинтез бiлкiв та його iмунологiчну реактивнiсть [12].
Основнi положення гшотези тканинно! терапи були сформованi у 1951 рощ: спочатку бюгенш стимулятори вводили в оргашзм шляхом пересадок консервованих тканин, згодом — вприскували пщ шюру за допомогою шприца. Отримаш даш про хiмiчний склад стимулюючих речовин тканинних препаратiв: у результат переважання анаеробного обмiну в iзольованих тканинах, якi перебувають в умовах знижено! температури, в них накопичуеться велика кiлькiсть карбонових кислот i амiнокислот з високою бюлопчною актившстю.
Тканинна терапiя почала широко застосовуватись на практищ: у комплексному лжуванш гшеколопчних, онкологiчних захворювань, при туберкульозi легень [13-15]. Тканинна тератя призначаеться у вiдновлювальному перiодi при полiомiелiтi i мае неабиякий ефект [16].
Ефектившсть тканинно! терапi! доведена i в герiатрi!, особливо у боротьбi з передчасним старiнням. У цьому нас переконують данi клмчних дослiджень, проведених спiвробiтниками 1нституту геронтологи АМН СРСР: препарати консервованих за В. П. Фиатовим тканин сприяють нормалiзацi! життевих функцiй у старих i лiтнiх людей [17].
Препарати плацентарно! тканини мають сприятливий вплив на функщю серцево-судинно! системи, покращують скорочувальну здатнiсть мiокарду, пiдвищують електроактившсть серця. Пiд впливом тканинно! терапи у людей похилого вiку стимулюеться ниркова дiяльнiсть, нормалiзуеться андрогенна функщя кори наднирникiв, суттево покращуеться самопочуття [18].
Важливу роль тканинних препараив у ветеринарi! i тваринництвi передбачив В. П. Фиатов ще на початковш стадi! розвитку цього методу терапи. Дослщження, проведенi на тваринах, пщтвердили високу бiологiчну активнiсть тканинних препараив не тiльки для л^вання i профiлактики рiзних захворювань, але й з метою стимуляцi! фiзiологiчних функцiй органiзму, для
пщвищення засвоюваност поживних речовин i отримання бшьших приросив при вiдгодiвлi сiльськогосподарських тварин.
Кшшчш та експериментальнi спостереження свiдчать про безсумшвну доцiльнiсть комбiнацi! тканинних препараив з вiтамiнами, антибiотиками, антикоагулянтами, ендокринними препаратами та шшими медикаментозними засобами, ефектившсть яких при цьому пом^но посилюеться i розширюються можливостi застосування тканинно! терапi! у лiкувальнiй медициш. Отримано чимало даних про активш компоненти тканинних препаратiв, якi виступають як iндуктори бiосинтезу. Наприклад, препарати з плаценти мiстять стеро!днi гормони, через малi концентрацi! яких щ препарати не можуть розглядатись як виключно гормональнi. Разом з тим при парентеральному введенш цi гормони самi по собi i в поеднанш з iншими речовинами мають виражений вплив на метаболiзм. Вони можуть виступати як iндуктори бюсинтезу ряду ферментних бiлкiв. Iндукцiя бюсинтезу бшюв кровi екстрактом алое яскраво продемонстрована в дослщах за допомогою радюактивно! iндикацi!. Пiсля парентерального введення цього препарату кроликам встановлено пщвищення бюсинтезу бшюв сироватки кров^ особливо тсля втрати кровi. Включення мiчених амiнокислот в цьому випадку збшьшувалось на 30 %. Слiд вважати, що втрата кровi знiмае репреаю бiосинтезу бiлкiв, i тому шдукщя його екстрактом алое особливо виражена [19].
Без сумшву, що одним з основних механiзмiв впливу бюлопчно активних речовин в тканинних препаратах е ферментш системи: iндукцiя бюсинтезу ферментних i не тiльки ферментних бшюв, активування проферменив i пщвищення енергетичного рiвня ферментiв. Наявнiсть специфiчних компонентiв або переважання якихось метаболтв у препаратi може привести до посилення або послаблення направленостi окремих процесiв, посилення анаболiчних або катаболiчних реакцiй. У кiнцевому результатi це вщбиваеться на фiзiологiчному станi, зокрема виражаеться у пiдвищеннi опiрностi оргашзму.
Тканиннi препарати мiстять цiлий комплекс бюлопчно активних речовин, яю завдяки iндукцi!, репресi!, iнгiбiцi!, пiдвищенню енергетичного рiвня рiзних ферментiв, можуть впливати на метаболiзм не тiльки хворого, але й вiдносно здорового оргашзму. Ц препарати бувають дiевi i тодi, коли нема виражено! патологи: маючи у своему складi шдуктори, а, можливо, й iнгiбiтори ферменив, вони обумовлюють постiйну дiяльнiсть ауторегулюючих механiзмiв клiтини i завдяки цьому стимулюють функцiональну пластичнiсть клiтини, осюльки порушення iндукцi! ферментiв, природно! реакци в клiтинi, що лежить в основi !! функцiонально! пластичностi, може призвести до ушкодження ауторегулюючих механiзмiв органiзму.
Поряд з класичними фармаколопчними тестами для перевiрки бiологiчно! активност тканинних препаратiв застосовуються методи, в основi яких лежить властивiсть !х активувати рiст i розмноження клпин, здатнiсть прискорювати процеси регенерацi!, впливати на обмш речовин, виявляти антитоксичну дiю i пiдвищувати загальну ошршсть органiзму. Активнiсть тканинних препаратiв перевiряеться також на !х здатностi пщвищувати фагоцитарнi властивостi лейкоцитiв.
Використовуються наступш тести:
1. Дрiжджовий тест — заснований на властивост тканинних препараив прискорювати рют i розмноження дрiжджових кл^ин. За величиною екстинкци показника електрофотоколориметра встановлюють процент активност препарату.
2. Роговидний тест — актившсть препарату оцшюють за впливом його на процес регенерацп штучно викликаного дефекту ропвки ока жаби.
3. Парабютичний тест — дiю препарату оцшюють за швидюстю виходу зi стану парабюзу iзольованого м'язу жаби.
4. Антитоксичш тести — пiсля введення в оргашзм тварин тканинних препараив знижуеться прояв токсичностi специфiчних фармаколопчних речовин, що застосовуються в отруйних дозах: строфантину, стрихшну, дикумарину, щашстого натрiю.
Дослiдження механiзму ди тканинних препараив на органiзм сприяе розробщ рацiональних схем тканинно! терапи, уточненню показань до И застосування i використанню з найбiльшим лiкувальним ефектом [20].
Тканинш препарати пiдвищують актившсть ферменив трансамiнування: аспартатамiнотрансферази i аланш амiнотрансферази. Закономiрно посилюеться також дiя комплексу дегiдрогеназ: глiцерофосфатдегiдрогенази, сукцинатдегiдрогенази i глютаматдегiдрогенази, що особливо помiтно в таких органах, як серце, печшка, нирки, слизова оболонка тонкого кишечнику. Пщвищуеться актившсть найважливших ферментiв вуглеводного обмiну [21].
Введення тканинних препараив викликае також реакцiю зi сторони гормонально! системи оргашзму: збiльшуеться утворення адренокортикотропного гормону i стимулюеться видшення кортикостеро!дiв та пiдвищуеться продуктивнiсть тварин [22]. Пвд впливом тканинних препараив пiдвищуеться утворення в наднирниках стеро!дних гормонiв, у сечi збiльшуеться кшьюсть 17-кетостеро!дiв, пiдсилюеться iнкреторна функцiя ам'яниюв i пiдшлунково! залози. Тканиннi препарати тдвищують метаболiзм, пов'язаний з бюсинтезом рибосомально! i ядерно! бiлково! фракцп клiтин печiнки [23].
Тканиннi препарати викликають глибоку перебудову органiзму, що супроводжуеться змшою ряду важливих його систем. Як вщомо, старiння супроводжуеться певним пщвищенням концентрацi! холестерину у кровi i деяким його зниженням тсля 60 рокiв [24]. Одночасно змшюеться у зворотному порядку обмш лецитину, кiлькiсть якого у плазмi кровi помiтно зменшуеться. Зворотна залежшсть мiж кiлькiстю лецитину i холестерину виражаеться коефщентом лецитин/холестерин, який для людей середнього в^ е в межах 1,0-1,1.
Пусковий мехашзм фiзiологiчно! стимуляцi! тiсно пов'язаний з уама ланцюгами нейрогуморального апарату, який регулюеться ЦНС, тому дiя стимулятора вщбуваеться не локально, а охоплюе сукупшсть систем тваринного органiзму, забезпечуючи змiну бiотонусу. Тому у практицi бютехнологи розмноження i акушерства застосовують найрiзноманiтнiшi методи i засоби для штенсифжацп вiдтворення тварин [25, 26].
Деяю автори вивчали гормональний склад тканинного препарату «Фетоплацентат» та його вплив на вмют статевих гормонiв у кровi ^TeniB [27]. Особливо ефективним е застосування iхглюковiту, катозалу i тривiтамiну та тканинного препарату з плаценти кобили або корови для тдвищення моторно! функци статевих органiв та синхрошзацп охоти у корiв-пeрвiсток [28].
Л. П. АфанаЫева [29] застосовувала коровам у сухостшний пeрiод за 14 дшв до отелення двохкратне пщшюрне введення тканинного препарату «Фетоплацентат» у комплекс з мiнeральними добавками для вивчення вмюту свинцю i кадмш в матeринськiй, фeтальнiй частинi плаценти, амнютичнш рiдинi, корковому слизу корiв, якi знаходилися в радiацiйно забрудненш та вiдносно чистiй зонах.
У сучасних несприятливих умовах навколишнього середовища та при матeрiальнiй скрутi ветеринарно! медицини, велике значення набувае тдвищення загально! рeзистeнтностi органiзму тварин шляхом застосування нeспeцифiчних стимулюючих прeпаратiв [25, 30].
I. В. Паращенко [31] дослщжувала eфeктивнiсть одноразового пiдшкiрного застосування бюстимулятора ПДЕ, виготовленого з пуповини та плацентарних тканин людини i комплексного його використання з внутршньо м'язовим введення тривiтамiну. 1х введення телицям парувального вiку рiзних порщ викликае прояв повноцшно! стади збудження та !х заплiднeння вiд першого осiмeнiння, скорочення строку прояву феномену охоти та зменшення кiлькостi телиць, яю проявляють статевий цикл вдруге.
У зв'язку з цим багато дослщниюв знову звернули увагу на ввдом^ але забутi засоби л^вання — використання тваринно! i рослинно! сировини для виготовлення рiзних препараив [32]. Увага бiологiв, фiзiологiв та ктшциспв уже давно звернена на позитивний вплив компонент плаценти на оргашзм людини та тварин. Проте, на шляху неодноразових спроб використання бюлопчних властивостей цих тканин, були отримаш рiзнi результати окремими авторами. Це найбшьш за все пов'язано з втратою активностi екстрагованих речовин [25, 32]. У нашш кра!ш цей метод набув широкого використання завдяки роботам В. П. Фшатова, I. А. Калашника, М. П. Тушнова, Н. I. Краузе та ш.
Найбшьшого поширення набули тканинш препарати В.П. Фiлатова, якi практично нешюдлив^ мiстять у собi таю природш фiзiологiчнi сполуки, як оргашчш кислоти, у тому числi i нeзамiннi, комплекс вiтамiнiв, макро- i мiкроeлeмeнтiв [33, 34].
Амeриканськi вчеш з Унiвeрситeту Брауна встановили, що путресцин виконуе суто захисну функщю при eпiлeптичному нападi. Протягом деюлькох годин пiсля приступу вiн перешкоджае активацi! i руйнуванню нeйронiв в головному мозку. Результати роботи опублжоваш в журналi Nature Neuroscience. У тривалш сeрi! eкспeримeнтiв на модeлi eпiлeпсi! в пуголовкiв жаби виявили тдвищення рiвня путресцин в мозку тсля приступу. Вони встановили, що у результат путресцин перетворюеться на у-амшомасляну кислоту (ГАМК). Оскiльки ГАМК е основним гальмiвним нeйромeдiатором в нервовш систeмi, вона сприяе зниженню активностi нeйронiв в ходi !х гeнeралiзовано! розрядки пiд час приступу i перешкоджае !х повторному
збудженню, яке може привести до розвитку нового нападу. Синтез путресцину активований до чотирьох годин тсля нападу епшепси, i це якраз вистачае, аби захистити нейрони протягом найвщчутшшого «тимчасового вжна». Провщний автор роботи Карлос Айзенман вважае, що подальшi дослiдження цього мехашзму допоможуть в розробцi нових лжарських препаратiв для протиепiлептично! терапи у дiтей. «Ми описали нову роль амшв — захисний ефект для мозку, що розвиваеться, — цитуе ученого портал ЕигекЛ1ег1 — Пуголовки i нашi дiти не дуже схожi один на одного, а ось хiмiчнi процеси в мозку тих i iнших мають багато спшьного» [35].
Франк Мадео та вчеш з унiверситету Граца додаючи спермщин в середовище однокл^инних i багатоклiтинних органiзмiв виявили, що дрiжджi на живильному середовищi з додаванням цього полiамiну живуть в 3-4 рази довше, нiж без нього, а людсью iмуннi кл^ини — майже в три рази. Тривалють життя мушок дрозофiл i мiкроскопiчних круглих черв'якiв при додаванш в !х !жу спермiдину збшьшувалася приблизно на 30 вiдсоткiв. У мишей, яких годували багатою полiамiном !жею, спостерiгалося виражене зменшення вшового пошкодження бiлкiв органiзму. Iмовiрно, така дiя спермiдину обумовлена його позитивним впливом на генетичну регуляцiю процесу аутофагi!. Вiн полягае в переробщ клiтиною сво!х компонентiв, пошкоджених зовшшшми чинниками, наприклад, ультрафiолетовим випромiнюванням або хiмiчними окиснювачами. Коли аутофагiя вщбуваеться недостатньо iнтенсивно, клiтина переповнюеться «вщходами». Спермiдiн запобiгае цьому, принаймнi, частково [36].
Хрошчне введення щурам починаючи з 6-мюячного вiку екстрактiв ксенооргашв не впливае на змiну маси тварин, обумовлену фiзiологiчними причинами. Концентращя ТБКАП в плазмi кровi дослщних тварин достовiрно не вiдрiзнялась вщ цього показника у контролi протягом усього строку спостереження (12 мюящв). При уведенш сумiшi екстрактiв 24-мюячним щурам спостерiгаються зниження активностi пероксидацп лiпiдiв в органiзмi та збшьшення тривалостi життя тварин.
Доведено, що використання сумiшi екстрактiв печiнки, селезшки та пiдшлунково! залози свиней протягом 10 дiб сприяе гальмуванню росту карциноми Герена в початковий перюд на 24,7 %, якщо введення починали вщразу тсля трансплантацп пухлини. При цьому збiльшуеться тривалiсть життя щурiв. Перевагою використання тканинних i клiтинних екстрактiв у тому, що пащент одержуе збалансованi сполуки природного походження, яю впливають на метаболiзм цiлiсного органiзму [37].
Висновок.
Терапевтичний ефект грунтуеться на тому, що при введенш в органiзм рецитента фетальних клiтин i тканин вщбуваеться активащя спецiалiзованих i прогенiторних кл^ин, вiдновлення клiтинного i тканинного гомеостазу.
Попит на тканинш препарати з кожним роком зростае, не тшьки в нашш кра!нi, але й за рубежем. Подальший розвиток тканинно! терапi! — принципово нового методу л^вання — одна з актуальних задач теоретично! i практично! медицини.
Тканинш препарати, як стимулятори функцюнально! дiяльностi органiзму, близью оргашзму за сво!м хiмiчним складом, нетоксичш i не мають побiчно! дi!, eфeктивнi при патологiчних процесах, яю важко пiддаються лiкуванню звичними лжами, тому доцшьно продовжити вивчення хiмiчного складу прeпаратiв, !х стандартизаци та iдeнтифiкацi!.
Л1тература
1. Гальченко С. G. Крiоконсeрвування фрагмeнтiв оргашв ссавцiв i бiологiчна дiя одержаних з них водно-сольових екстрактв : Дис... д-ра бiол. наук: 03.00.19 / НАН Укра!ни; 1нститут проблем крюбюлогп i крiомeдицини. — Х., 2007. — 328 арк. — Бiблiогр. : арк. 274-328.
2. Mark R. Bell, James A. Belarde, Hannah F. Johnson & Carlos D. Aizenman. A neuroprotective role for polyamines in a Xenopus tadpole model of epilepsy. Nature Neuroscience. published online 6 March 2011; doi:10.1038/nn.2777.
3. Насадюк Х. М. Лжар^мунолог, амейний лжар Медичний центр «Гемафонд» м. Ки!в, Укра!на Автореф. дис ... канд. мед. наук
4. Шпак В. С. Тканинш базофши та органогенез пeрeдмiхурово! залози людини у пренатальному онтогeнeзi. — Рукопис. Дисeртацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спещальшстю 14.03.09. — пстолопя, цитологiя, eмбрiологiя. — Нацюнальний медичний унiвeрситeт iм. О. О. Богомольця, Ки!в, 2001.
5. Factors Affecting Flow Karyotype Resolution Bee Ling Ng* and Nigel P. Carter The Wellcome Trust Sanger Institute, Wellcome Trust Genome Campus, Hinxton, Cambridge, United Kingdom Received 20 February 2006; Revision Received 17 May 2006; Accepted 19 June 2006).
6. Волошин Я. М., Хаютин Д. М., Ланда £. М. КлЫко-пстолопчний аналiз рубщв i виразок шюри, яю довго не загоюються при тканиннш тeрапi! // «Лiкарська справа». — 1950. — № 9. — С. 829-836.
7. Ковальський В. В., Палладш Л. I., Епельбаум С. Е. i А. I. Ролл (Вплив водних екстрактв з консервовано! шюри на загоення ран. - «Бюлетень експериментально! бюлоги»,1945, т. 20, ; 4-5,стор. 33-36.),
8. Мiхeльсон Н. М. Рубщ шкiри пiсля опiкiв i боротьба з ними. — М., 1947. — 346 с.
9. Сршкович I. Г. Тканинна тератя каузалги i фантомних болiв. «Вчeнi записки Укра!нського експериментального iнституту захворювань очей iм. акад. В. П. Фшатова». — 1949. — т. 1. — С. 202-207.
10. Розенцвайг А. М. Ефектившсть антибактeрiально! i тканинно! тeрапi! при нeйрооптикомiелiтi // Офтальмолопчний журнал. — 1958. — № 4.
— С. 232-235.
11. Курако Ю. Л., Волянський В. Е. Диференцшована тканинна тератя посттравматичних церебральних арахно!дитiв. — У зб. «Профшактика i лiкування сшьськогосподарських тварин». — Одеса, 1972. — С. 21-24.
12. Щасний Д. А. Вплив тканинних препаратв В. П. Фшатова на захисш функци i стiйкiсть органiзму до шфекцш : Автореферат докторсько! дисeртацi!.
— Одеса. — 1962. — 42 с.
13. Шилейко В. А., Зелшський А. А. Застосування нових бюгенних стимуляторiв в комплексному лжуванш запальних захворювань жiночих
статевих оргашв. — В кн. : Профшактика i л^вання захворювань сшьськогосподарських тварин. Одеса, 1972. — С. 219-221.
14. Тараненко М. I. Комплексне л^вання експериментального туберкульозу хiмiопрепаратами у поеднанш iз стимулюючою терапiею. — В кн. : Матерiали по обм^ науковою iнформацiею. — К., 1956. — С. 51-54.
15. Воронцов I. М. Досвщ використання тканинно! терапi! ампульними препаратами у випадках раку // Матерiали наук. конф. присвячено! 80-рiччю метода тканинно! терапи за В. П. Фiлатовим. — К. —1963. — С. 32-33.
16. Манукян М. А. До оцшки лшувального використання бiостимуляторiв у вiдновлювальному перiодi полiомiелiту // Лшарська справа.
— 1963. — № 2. — С. 109-114.
17. Чеботарьов Д. Ф., Коркушко О. В., Штанько В. П., Калиновсько! С. Г. Динамiка функцюнального стану серцево-судинно! системи в людей старшого в^ пiд впливом курсу л^вання суспензiею плаценти. — В кн. : Лшарська терапiя в л^ньому i старечому вiцi, 1968. С. 504-511.
18. Гончаренко С. Н. Метод тканинно! терапи i довгол^я. — У кн. : «Дiалектико-матерiалiстичний аналiз основних методiв дослщжень в бiологi! i медицинi». — К., 1973. — С. 274-282.
19. Савицький I. В., Будчанов I. А., Щербина А. А. Тканинна тератя променево! хвороби в експериментах. Автореферат. Дис. Одеса (1965),1966.
20. Тканевая терапия / Под ред. Н. А. Пучковской. — К. : «Здоров'я», 1975. —207 с.
21. Савицький В. I. Вплив деяких тканинних препараив на актившсть аспартатамшотрансферази i аланшамшотрансферази в органiзмi тварини // Матерiали наук. конф., присвячено! 30^ччю метода тканинно! терапп. — К. — 1963. С. 54-55.
22. Тканевая терапия. Биогенные стимуляторы. Пересадка роговицы / Академия наук УССР : Институт клинической физиологии им. акад. А. А. Богомольца 1975. — К. : Изд-во Академии наук УССР, 1953. — 308 с.
23. Макаров М. А., Артемова Т. В. Про вплив тканинних препараив на тканинш залози i склад води в оргашзм1 — У кн. : «Використання тканинних препараив в твариннищв i ветеринари». — К., 1966. — С. 140-147.
24. Иктн В. I. Особливост обмiну речовин. — У кн. : Основи геронтологи. — М., 1969. — С. 81-93.
25. Калашник И. А. Стимулирующая терапия в ветеринарии. — К. : Урожай, 1990. — С. 50-95.
26. Хомин С. П. Гормонально-витаминная терапия нарушений функции яичников у коров и телок : автореф. дис. ... канд. вет. наук : 16.00.07. — Львов, СВИ. — 1965. — 19 с.
27. Ревунець А. С. Склад та використання тканинного препарату фетоплацентату, виготовленого з матки рiзних вцщв тварин : автореферат дис. ... канд. вет. наук : спец. 16.00.07. «Ветеринарне акушерство» / А. С. Ревунець.
— Житомир, Житомирський нацюнальний агроеколопчний ушверситет. — 2008. — 24 с.
28. Ревунець А. С., Волинець О. Ф., Михайлiвська О. В. Вплив бютичних та абютичних факторiв зовшшнього середовища на вщтворювальну здатнiсть KopiB-nepBiCTOK // Вюник державного агроекологiчног ун-ту. — 2008. — № 2 (23). — Т. 1. — С. 111-115.
29. АфанаЫева Л. П. Морфо-функщональний стан та корекщя проникност плацентарного бар'еру у KopiB : автореф. дис. ... канд. вет. наук : спец. 16.00.07 «Ветеринарне акушерство» / Л. П. АфанаЫева. — Львiв, 2009. — 20 с.
30. Калашник I. О., Кирилш В. В. Вплив дози тканинних препараив на реактившсть opганiзму свиней при вiдгoдiвлi // Вeтepинаpiя. — 1968. —№ 19. — С. 45-53.
31. Паращенко I. В. Вщтворювальна функщя телиць piзних пopiд та методи ix корекцп : дис. ... канд. вет. наук : 16.00.07. — Суми. — 2003. — 211 с.
32. Голбан Д. М., Рейлян Н. С. Новые тканевые препараты для ветеринарных целей // Сборн. научн. тр. Кишиневского СХИ им. Фрунзе «Новые препараты в ветеринари» : Кишинев. — 1990. — С. 4.
33. Дидовець С. Р. Применение тканевых препаратов в животноводстве колхозов и совхозов Украинской ССР // Тр. Научно-произв. конф. по применению тканевых препаратов по В. П. Филатову в животноводстве и ветеринарии. — 1964. — С. 58-65.
34. Паращенко I. В. Вщтворювальна функщя телиць piзниx порщ та методи 1х корекцп : дис. ... канд. вет. наук : 16.00.07. — Суми. — 2003. — 211 с.
35. Mark R. Bell, James A. Belarde, Hannah F. Johnson & Carlos D. Aizenman. A neuroprotective role for polyamines in a Xenopus tadpole model of epilepsy. — Nature Neuroscience. — published online. — 6 March 2011; doi:10.1038/nn.2777.
36. Nature Cell Biology 11, 1305-1314 (2009) Published online : 4 October 2009 | doi : 10.1038/ncb 1975 // Induction of autophagy by spermidine promotes longevity / T. Eisenberg, H. Knauer, A. Schauer, S. Büttner, C. Ruckenstuhl, D. Carmona-Gutierrez, J. Ring, S. Schroeder, C. Magnes, L. Antonacci, H. Fussi, L. Deszcz, R. Hartl, E. Schraml, A. Criollo, E. Megalou, D. Weiskopf, P. Laun, G. Heeren, M. Breitenbach, B. Grubeck-Loebenstein, E. Herker, B. Fahrenkrog & Frank Madeo.
37. Гальченко С. £. Крюконсервування фрагменив оргашв ссавщв i бюлопчна дiя одержаних з них водно-сольових екстрактсв : дис... д-ра бюл. наук: 03.00.19 / НАН Укра1ни; 1нститут проблем крюбюлогп i крюмедицини. — Х., 2007. — 328 арк. — Бiблioгp. : арк. 274-328.
Summary
BIOGENIC STIMULATORS THEIRUSING
The article presents data on application of tissue preparations for curing and prophylaxis of different diseases with the aim of stimulating physiologic functions of the organism and for increasing assimilation of nutritive products and obtaining larger increases at feeding agricultural animals.
Key words: application of tissue preparations, extracts, poliamines
Стаття надшшла до редакцИ 4.05.2011
