CC BY
23
КОРЕНеВ М.М., БОГМАТЛ.Ф., НОСОВА О.М., Н1КОНОВА В.В., ЯКОВЛеВА 1.М. ДУ «1нститутохорониздоров'я дтей та пдлЫв АМН Украни», м. Харшв
АРТЕРiАЛЬНА ГiПЕРТЕНЗiЯ У П^ТЮВ: ФАКТОРИ ПРОГНОЗУ ПЕРЕБ^У
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ I
ПРОГРАМА ПРОФ1ЛАКТИКИ АГ В УКРА1Н1
ПРОГРАММА ПРОФИЛАКТИКИ АГ В УКРАИНЕ
Велика поширешсть артерiально! гшер-тензп (АГ) у популяци дорослого населення Укра!ни визначае також i значну 11 пошире-нiсть серед дггей, особливо пiдлiткового вiку [1]. Доведено, що АГ перiоду пубертату в зна-чнiй кiлькостi випадкiв переходить у доросле життя [2, 3]. Своечасне виявлення патолопч-них тенденцш у розвитку захворювання в шд-лiткiв та адекватна корекцiя серцево-судин-них порушень у дано! категори хворих можуть суттево вплинути на стан здоров'я дорослого населення.
Як вщомо, випадков^ несистематизованi вимiрювання артерiального тиску (АТ) не завжди вiдображають характер артерiально! гшертензи в даного шдивща. Лише визначен-ня його значень протягом доби е найбшьш шформативним методом у вивченнi хроно-бюлопчних показникiв, оцiнка яких необ-хщна для точно! штерпретаци рiзноманiтних клжчних проявiв захворювання, у тому чи^ уражень органiв-мiшеней, встановлення характеру функщонування вегетативно! нерво-во! системи, а також у визначенш прогнозу та ефективност лiкувальних заходiв [4—9].
При виконанш фрагмента Нащональ-но! програми «Профшактика i лiкування ар-терiально! гшертензи в Укра!ш» протягом 2002—2010 роюв проведено ряд дослщжень, метою яких було: визначення особливостей переб^у та характеру уражень оргашв-мше-ней у пiдлiткiв з АГ, впливу добового профшю АТ на !х формування, розробка методiв про-гнозування можливих ускладнень, профшак-тики та лшування АГ.
В умовах стащонару проводилося комплек-сне клшжо-шструментальне обстеження 340 пiдлiткiв з уперше встановленим дiагнозом первинно! артерiально! гшертензи (ПАГ), iз них 160 о^б обстеженi в динамiцi через 6—12 мюящв, крiм того обстеженi 50 о^б вiком 25 — 35 роив, у яких АГ дебютувала в шдлггковому вiцi (катамнез 10—20 роюв).
yci пiдлiтки знаходилися на лшуванш в умовах стацiонару та отримували терашю препаратами першо! лiнii': адреноблокатори (метопролол, карведилол), антагошсти Ca+ (амлодишн) та iнгiбiтори АПФ (еналаприл) протягом 6 та 12 мюящв.
Проведено добове мошторування АТ i3 використанням апарата Cardiospy виробни-цтва фiрми Labtech LTD (Угорщина). У кожного шдлггка визначали середнi значення систолiчного (САТсер.) та дiастолiчного АТ (ДАТсер.) у денний i шчний час, iндекс часу гiпертензii i добовий iндекс для САТ i ДАТ.
Вегетативний статус вивчався за допомогою добового монiторування ЕКГ на апарай Cardiospy виробництва фiрми Labtech LTD (Угорщина), при цьому визначали стан симпатичного (НЧ) i парасимпатичного (ВЧ) вщдшв нервово! системи, а також вегетативний баланс (НЧ/ВЧ).
Функщональний стан серцево-судинно! системи вивчався за допомогою ультразвукового досль дження серця в М- i В-режимах iз використанням датчика 3,5 мГц на апарай Sonoline-SL1, фiрми Siеmens за стандартною методикою, що рекомендована Асощащею спещашспв з ехокардiографГ!.
Для оцГнки функщонального стану ен-дотелiю клу6очкГв нирок визначався рiвень мiкроальбумiнурii. Для ощнки рГвня мжро-альбумiнурii у добовш сечi використовувалась iмуноферментна тест-система «Альбумш-1ФА» ТОВ НВЛ «Гранум» вГтчизняного виробництва (м. Харкiв) за загальноприйнятою методикою. Добова сеча збиралася в звичайному водному режимi в умовах стащонару.
Лшадний спектр кровГ вивчався за рiвнем загального холестерину (ЗХС), триглщери-дГв (ТГ) и холестерину лшопротещв високо! щГльностГ (ХС ЛПВЩ) фотометричним методом на фотометрi загального призначення Cormay Multi (Польща).
Статистична обробка матерiалу проведена на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакету прикладних програм SPSS 17.0.
Таблиця 1. Антропометричш показники пщл'пшв ¡з первичною артер1альною г1пертенз1ею (М ± m)
Показники Група контролю (n = 30) Пiдлiтки з ПАГ (n = 340) Пiдлiтки з ПАГ (1МТ < 24,9 кг/м2) (n = 150) Пiдлiтки з ПАГ (1МТ > 24,9 кг/м2) (n = 190)
Зрют, см 174,8 ± 1,5 174,9 ± 1,5 175,1 ± 1,5 174,8 ± 1,4
Маса тiла, кг 72,3 ± 2,6 76,2 ± 1,4* 66,2 ± 1,4 85,8 ± 2,6*
1ндекс маси тiла, кг/м2 20,3 ± 0,6 24,9 ± 0,3* 21,8 ± 0,3 28,2 ± 0,6*
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з групою контролю.
Таблиця 2. Середн значення АТ i ЧСС залежно вд типудобового профлю АТ у пщл1тк1в
з артерiальною гiпертензieю (М ± m)
Показ-ник Dipper (n = 125) Non-dipper (n = 145) Over-dipper (n = 70)
День Hi4 Доба День Hi4 Доба День Hi4 Доба
САТ, мм рт.ст. 123,15 ± 2,53 112,45 ± 2,20 118,80 ± 2,04 129,29 ± 2,24 118,00 ± 2,05 120,80 ± 1,04 131,36 ± 3,58 110,72 ± 3,38* 125,00 ± 2,50
ДАТ, мм рт.ст. 70,15 ± 1,22 60,40 ± 1,53 67,30 ± 1,25 76,17 ± 1,24 69,47 ± 1,15** 70,30 ± 1,27 74,63 ± 1,71 54,90 ± 1,51* 67,81 ± 1,83
АТсер., мм рт.ст. 87,45 ± 1,52 79,65 ± 1,63 84,32 ± 1,45 93,47 ± 1,46 79,00 ± 1,36 86,30 ± 1,25 93,45 ± 2,22 73,27 ± 1,88 86,45 ± 2,27
Пульсо-вий АТ, мм рт.ст. 55,60 ± 3,12 51,75 ± 1,58 53,05 ± 1,54 52,58 ± 1,68 50,29 ± 1,53 51,10 ± 1,35 56,54 ± 2,66 55,36 ± 2,82* 56,18 ± 2,65**
ЧСС, уд/хв 81,06 ± 2,78 61,05 ± 2,00 77,29 ± 2,02 85,82 ± 2,54 62,29 ± 1,85 70,90 ± 1,65 85,63 ± 3,17 60,27 ± 2,14 76,03 ± 2,05
Примтки: * — р < 0,05 порiвняно з групою dipper;
Результати та Тх обговорення
Шдлггки з первинною aртерiaльною гшер-тензда за сво1ми антропометричними характеристиками дещо в1^знялися вщ пiдлiткiв i3 нормальними показниками артерiального тиску (групи контролю). Так, практично при однакових показниках зросту маса тша та ш-декс маси тша (1МТ) у шдлггюв iз ПАГ були вищими i бiльшу частину з них (62 %), вщ-повщно до класифжаци ВООЗ, вiднесено до розряду передожиршня (табл. 1).
У бшьшост випадкiв пiдлiтки з ПАГ скарги не пред'являли, шдвищення АТ встановлено при профшактичних оглядах. Лише 35,0 % до-слiджуваних скаржилися на головш болi, болi в дшянщ серця, погане самопочуття, особливо при значних психоемоцшних та фiзичних навантаженнях.
Серед осiб молодого вжу, у яких АГ дiа-гностовано в шдлггковому вiцi, через 10 та 20 роив катамнезу 1МТ був у межах 34,2— 36,2 кг/м2, що дозволило дiагностувати в бшь-шостi з них ожиршня I або II ст.
Показники офюного АТ у пiдлiткiв iз ПАГ знаходились у межах вщ 125 до 160 мм рт.ст. для систолiчного та вiд 60 до 95 мм рт.ст. для дiастолiчного, в о^б молодого вжу 25—35 рокiв показники офiсного АТ знаходилися в межах вщ 140 до 165 мм рт.ст. для систолiчно-
** — р < 0,01 порiвняно з групою dipper.
го та вщ 85 до 105 мм рт.ст. для дiастолiчного, тобто бшьшють iз них мали м'яку або помiрну артерiальну ппертензда. Останнi скаржилися на головнi болi (58,2—60,0 %), болi в дшянщ серця (36,0—48,5 %), високу метеочутливють (34,0-45,0 %), недомагання (30,0-36,0 %). Разом iз тим лише 30,0-35,0 % о^б вжом 25-35 роив одержували нерегулярно антигшертен-зивш препарати, переважно iз групи шпбгго-рiв АПФ або бета-адреноблокаторiв.
Добове мошторування артерiального тиску в пщлггюв дозволило видiлити чотири групи хворих, яю вiдрiзнялися залежно вiд характеру його циркадних коливань.
До першо'1 групи ввiйшли 34,0 % пащенпв iз нормальним шчним зниженням АТ, як сис-толiчного, так i дiастолiчного (добовий шдекс знаходився в межах 10-20 %), яю в бiльшостi дослiджень назван dippers. У другу групу ввш-шли 40,0 % пiдлiткiв iз недостатнiм нiчним зниженням АТ (добовий шдекс був меншим за 10 %), яю названi non-dippers. У третю групу були включенi 22,0 % пащенпв iз надмiрним шчним зниженням АТ (понад 20,0 %) — over-dippers. У 4,0 % шдлггюв у шчш години вщбу-валося шдвищення АТ, що дозволяло вщнести 1х у групу night-peakers.
Середнi значення САТ i ДАТ, а також серед-нього й пульсового АТ у дослщжуваних групах
Таблиця 3. 4acTOTHi показники вар'абельност серцевого ритму пщлтюв з АГзалежно вд тип'в
добового профлю АТ (М ± m)
Показник спектра ВСР, мс2/ГцО000 Dipper [п = 95) Non-dipper (п = 120) Over-dipper (п = 45)
День Hi4 День Hi4 День Hi4
НЧ (симпатична ланка ВНС) 7,62 ± 0,82 7,50 ± 1,92 8,66 ± 1,54 10,00 ± 2,16 8,60 ± 2,54 6,70 ± 1,53
ВЧ (пара-симпатична ланка ВНС) 3,37 ± 0,70 6,87 ± 1,96 5,83 ± 1,53 10,00 ± 2,65 5,62 ± 1,54 8,50 ± 2,53
НЧ/ВЧ 2,23 ± 0,33 1,11 ± 0,28 1,41 ± 0,34 1,00 ± 0,16 1,50 ± 0,74 0,78 ± 0,48
не мали достовiрних вщмшностей як у денш, так i в шчш перiоди доби. Проте звертало на себе увагу, KpiM недостатнього зниження шч-ного САТ, шдвищення рiвня Hi4Horo пульсового АТ у груш non-dipper (табл. 2).
Вщомо, що у хворих на АГ при проведенш добового мошторування АТ рееструеться його шдвищена варiабельнiсть. Показано, що шд-вищена варiабельнiсть АТ, як i ступiнь шчно-го зниження АТ, мають високу прогностичну значущiсть щодо виникнення серцево-судин-них ускладнень (шсульт, iнфаркт).
Проаналiзована варiабельнiсть АТ за добу, у перюд денно! активност та нiчного сну й у шдлггюв iз ПАГ. Установлено достовiрне шд-вищення варiабельностi АТ у груш шдлггшв over-dipper, що значно перевищувало анало-гiчний показник навиъ групи non-dipper, проте одержан результати не вiдрiзняються вiд коливань нормальних значень варiабельностi АТ для шдлйюв, запропонованих 1.В. Леон-тьевою, Л.П. Агатиповим (2002) (для САТ у денний час — до 15 мм рт.ст., у шчний — до 12 мм рт.ст., а для ДАТ у денний час — до 14 мм рт.ст., у шчний час — до 12 мм рт.ст.).
При ощнщ шдексу ппертензп залежно вщ типу добового профшю (ДПАТ) установлено, що в бшьшосн пащенив iз групи dipper шд-вищення САТ рееструвалося вдень, у той час як у груш non-dipper — уночь Це дозволяе го-ворити про перевагу лабшьно! систолiчно! п-пертензп в груш шдлггюв dipper у перюд денно! активносп, а в груш non-dipper — у перюд шчного сну. ДАТ в обох порiвнюваних групах не перевищував нормальних значень. Зов^м iншi тенденцп встановлено в шдлггюв iз групи over-dipper, у яких шдекс ппертензп значно нижчий у шчш години й в1^зняеться iстотно вiд аналопчних показникiв пiдлiткiв в iнших групах. На особливу увагу заслуговуе шдекс ппертензп у шдлггюв iз ДПАТ night-peaker, у
яких вiдмiчалося значне шдвищення як систо-лiчного АТ у шчний перюд доби (70 %), так i дiастолiчного (57 %) та середнього АТ (61 %), що свщчить про стабшьний характер АГ.
Саме стушнь шчного зниження АТ у досль джуваних шдлйюв дозволив видiлити серед них три основш групи: dipper, non-dipper та over-dipper. У груш non-dipper добовий шдекс як для САТ, так i для ДАТ i середнього АТ був достовiрно нижчим, шж у груш dipper, що е закономiрним. Проте нижчим шж 10,0 % цей показник був саме для САТ, що свщчить про систолiчний характер ппертензп в обстежених шдлггюв i е несприятливою прогностичною ознакою перебiгу АГ надалi. Значне зниження АТ, особливо дiастолiчного та середнього, вщбувалось у шдлггюв у нiчнi години в груш over-dipper, що також е ознакою формування несприятливих клжчних проявiв, зокрема колапто!дних реакцiй та iшемiчних уражень центрально! нервово! системи.
При вивченш вегетативного статусу залежно вщ типу ДПАТ у дослщжуваних пiдлiткiв виявлено наступнi сшввщношення симпатично! й парасимпатично! ланок вегетативно! не-рвово! системи (табл. 3).
У денний час переважала актившсть симпатично! ланки вегетативно! нервово! систе-ми, незалежно вщ типу ДПАТ, але з деякою перевагою в груш dipper. У шчний час вщбу-вався прирют парасимпатично! ланки ВНС, але у груш non-dipper значно зростала також i актившсть симпатичного вщдшу ВНС. Це призводило до зсуву вегетативного балансу в бж активацп симпатично! ланки вегетативно! нервово! системи. Лише в шдлггюв iз групи over-dipper у шчш години переважали пара-симпатикотонiчнi впливи (табл. 3).
Аналiз морфофункцiональних показни-кiв серця у пiдлiткiв iз групи dipper не виявив суттевих порушень структури й функцГ! мю-
Таблиця 4. Ехокард1ограф1чн1 показники серця в пщл1тк1в з АГ залежно вщ титв добового профлю
АТ (М ± m)
Показник Dipper (n = 125 ) Non-dipper (n = 145) Over-dipper (n = 70)
ДЛП, см 2,62 ± 0,03 2,64 ± 0,02 2,65 ± 0,02
ДЛШ, см 4,64 ± 0,09 5,01 ± 0,10* 4,90 ± 0,12
ДПШ, см 2,01 ± 0,07 2,14 ± 0,06 2,38 ± 0,03
ТМзс, см 0,68 ± 0,02 0,66 ± 0,01 0,64 ± 0,01
ТМШП, см 0,68 ± 0,02 0,75 ± 0,04 0,80 ± 0,06*
ММЛШ, г 93,46 ± 7,89 125,54 ± 4,38* 130,27 ± 5,43*
1ММЛШ, г/м2 50,26 ± 5,09 65,21 ± 2,31 69,40 ± 4,80*
Примтка: * — р < 0,05 порiвняно з групою dipper.
Таблиця 5. Показники функцП' нирок у пщл1тк1в iз р1зними типами добового профлю артер 'ального
тиску (М ± m)
Показники Dipper (n = 95) Non-dipper (n = 120) Over-dipper (n = 45)
Мiкроальбумiнурiя, мг/л 13,50 ± 6,70 65,40 ± 9,30* 33,40 ± 6,70
Креатинш KpoBi, ммоль/л 0,099 ± 0,002 0,104 ± 0,004 0,098 ± 0,003
Клубочкова фiльтрацiя, мл/хв 104,90 ± 9,00 97,30 ± 5,00 94,30 ± 4,00
Примтка: * — р < 0,01 порiвняно з групою dipper.
карда, у той час як у rpyni non-dipper установлено дилатацш порожнини лiвого шлуночка при нормальнш товщиш його задньо'' стшки й мiжшлyночковоï перегородки, а в груш over-dipper — деяке збшьшення розмiрiв правого шлуночка та значне потовщення мгжшлуноч-ковоï перегородки. В обох групах i3 неадекват-ним ДПАТ вщзначено збшьшення ММЛШ та 1ММЛШ, що пщтверджуе розвиток проце^в ri-пертензивного ремоделювання серця (табл. 4).
При шдивщуальному аналiзi параметрiв серця виявлено, що в груш з нормальним шчним профшем АТ лише в 6,7 % випадюв вщзначалося iзольоване збiльшення дiаме-тра порожнини ЛШ i тенденцiя до потовщення мюкарда ЛШ i ТМШП; у грyпi ж пащен-пв iз недостатнiм нiчним зниженням АТ у 47,6 ± 5,1 % зареестровано збiльшенням дiаметра ЛШ, а в 19,0 ± 6,4 % — iзольова-не потовщення мгжшлуночково' перегородки; у грyпi з надмiрним нiчним зниженням АТ розширення порожнини ЛШ виявлено в 36,4 ± 4,8 %, а iзольоване потовщення мiжшлy-ночковоï перегородки — у 18,2 ± 6,2 % шдлггйв.
Отже, майже у половини (42,7 ± 3,0 %) пiдлiткiв з АГ, переважно з груп iз неадек-ватним нiчним профiлем АТ, вщбуваеть-ся гiпертензивне ремоделювання серця, що супроводжуеться ютотним збiльшенням маси мюкарда ЛШ та шдексу маси мюкарда.
При ощнщ ендотелiальноï функци' клу-бочкового апарата нирок за рiвнем мжроаль-бyмiнyрiï вiдзначено достовiрне пiдвищення цього показника в пщлггюв iз недостатнiм
нiчним зниженням артерiального тиску (non-dipper). Отриманi результати збтаються з да-ними, як одержанi в дорослих, i свщчать про вплив добового профiлю АТ на формування уражень нирок у пщдатюв iз ПАГ. Iншi показники функци' нирок не в1^знялись у порiв-нюваних групах (табл. 5).
Таким чином, у шдлггюв з АГ уже на етапах формування захворювання окремi варiанти ДПАТ суттево впливають на характер пере-будови органiв-мiшеней. Так, у пщдатюв з АГ категорiï non-dipper, як i night-peaker, установлен дилатацiя порожнин лiвого шлуночка зi збiльшенням iндексy маси мiокарда та до-стовiрне пiдвищення рiвня мшроальбумшури'. Це дае пiдставy вiднести ïx до групи високого ризику формування ускладнень i призначати довготривалу антигшертензивну терапiю препаратами першо'' лши'.
У пiдлiткiв з АГ, у яких ДПАТ характери-зувався значним зниженням АТ у шчш годи-ни over-dipper, вiдбyваеться також структурна перебудова серця з розвитком ексцентрич-но'' гшертрофи', про що свщчать потовщення мiжшлyночковоï перегородки та значне збшьшення шдексу маси мюкарда, а також неадекватна реакщя судин мозку у вщповщь на сис-темну артерiальнy гiпертензiю, що потребуе особливого пщходу щодо вибору антигшер-тензивно'' терапи' та розподшу прийому пре-паратiв протягом доби (загроза ппотензивних реакцiй у шчш години).
Таким чином, отримаш даш свiдчать про високу прогностичну значущють оцiнки добо-
Таблиця 6. Морфофункцюнальш показники серця у п 'щл 'пшв ¡з АГ та в осб молодого вку в катам-
нез! через 10 та 20 роюв (М ± т)
ЕхоКГ-показники Група контролю (п = 30) Пщл^ки iз ПАГ (п = 100) Особи в^ом 25-27 рокiв (п = 20) Особи в^ом 35-37 рокiв (п = 30)
ДА, см 2,60 ± 0,03 2,83 ± 0,03 3,50 ± 0,07* 4,12 ± 0,89*
ДЛП, см 2,56 ± 0,05 2,56 ± 0,04 2,66 ± 0,04 4,06 ± 0,91*
ДЛШ, см 4,72 ± 0,05 4,92 ± 0,05 5,04 ± 0,05 6,65 ± 1,64*
ДПШ, см 1,85 ± 0,05 2,16 ± 0,03 2,33 ± 0,07 2,45 ± 0,07
ТМЗС, см 0,67 ± 0,02 0,65 ± 0,02 0,67 ± 0,01 1,36 ± 0,33**
ТМШП, см 0,71 ± 0,01 0,70 ± 0,02 0,77 ± 0,03 1,02 ± 0,02*
ММЛШ, г 101,90 ± 6,90 108,09 ± 2,20 126,69 ± 9,78* 178,77 ± 10,04**
1ММЛШ, г/м2 61,75 ± 4,30 60,01 ± 1,20 67,30 ± 5,16 99,09 ± 5,50*
Примтки: *— р < 0,05; ** — р < 0,01 пюрiвняню з групою контролю.
Таблиця 7. Динамка зм'ш лтщного спектра крювi в пщл1тк1в ¡з ПАГ та в осб молодого в'1ку
в катамнез '1 (10 та 20 роюв) (М ± т)
Показники Група контролю (п = 30) Пщл^ки з ПАГ (п = 100) Особи вiком 23-25 рокiв (п = 20) Особи 33-35 роюв (п = 30)
ЗХС, ммоль/л 3,39 ± 0,20 3,92 ± 0,09 4,35 ± 0,20 5,32 ± 0,21*
ТГ, ммоль/л 0,72 ± 0,08 0,91 ± 0,11 1,58 ± 0,21 2,20 ± 0,25**
ЛПВЩ, ммоль/л 1,51 ± 0,08 1,17± 0,10 1,65 ± 0,11 0,98 ± 0,12*
1ндекс атерогенносп, ум.од. 1,24 ±0,30 2,48 ± 0,17* 2,47 ± 0,17* 3,94 ± 0,35 *
Примтки: * — при р < 0,05; ** — при р < 0,01.
вого профшю АТ у шдлггюв з АГ щодо розви-тку уражень оргашв-мшеней та формування ускладнень, а також дае можливють диферен-цшованого вибору та способу призначення ан-тигшертензивних засобiв, розробки програм профшактики несприятливого перебпу арте-рiально! ппертензи на етапах !! становлення.
При аналiзi структурно-функщонального стану серцево-судинно! системи в шдлггйв з АГ виявлено лише тенденцш до розширення дiа-метра лiвого (4,92 ± 0,05 см проти 4,72 ± 0,03 см; р > 0,1), iншi ж параметри серця залишалися в межах нормальних значень (табл. 6).
Зовсiм iнша картина виявлена в о^б чоло-вiчо! стай вжом 25—27 рокiв (10-рiчний ка-тамнез), у яких АГ дебютувала в пiдлiтковому вiцi. У них встановлено розширення дiаметра кореня аорти (ДА) (р < 0,02), незначне розширення порожнини лiвого шлуночка iз сут-тевим збiльшенням ММЛШ (р < 0,05) та тенденцш до збшьшення 1ММЛШ (р < 0,1), хоча товщина мюкарда лiвого шлуночка й мiжшлу-ночково! перегородки в дослiджуваних групах пащенйв збiльшилася недостовiрно (табл. 6).
При вивченш параметрiв серця в о^б вiком 35—37 рокiв, у яких АГ дiагностовано в шд-лггковому вiцi (катамнез 20 рокiв), установ-
лено розширення його лiвих порожнин: ДА (р < 0,05), ДЛШ (р < 0,01) та ДЛП (р < 0,001). 1стотне розширення ДЛП свщчить про формування у першу чергу дiастолiчно! дисфункци лiвого шлуночка. Виявлено також потовщен-ня задньо! стiнки лiвого шлуночка (р < 0,05) та мiжшлуночково! перегородки (р < 0,05) iз значним збшьшенням не тiльки ММЛШ (р < 0,05), але й 1ММЛШ (р < 0,05) (табл. 6).
Отримаш результати свщчать про актив-ну перебудову серця з розвитком гшертрофи мiокарда лiвого шлуночка в даного контингенту хворих, що е незалежним фактором не-сприятливого перебпу АГ надалЬ
Аналiз динамiки змш лiпiдного спектра кровi в шдлггюв з АГ та в о^б iз 10—20-рiчним катамнезом (табл. 7) указуе на поступове зрос-тання рiвнiв загального холестерину, який до-сяг найбшьших значень в осiб iз 20^чним ка-тамнезом (р < 0,05), триглiцеридiв (р < 0,05), паралельне зниження рiвня лiпопроте!дiв ви-соко! щiльностi (р < 0,05) та зростання коефь цiента атерогенностi (р < 0,05).
В о^б, у яких АГ дебютувала в шдлйко-вому вод, змши в лшщному спектрi кровi формуються у двох напрямках: в одних шдви-щення рiвня загального холестерину супрово-
джуеться зниженням показниюв ХС ЛПВЩ, а в шших вiдбyваеться пiдвищення рiвня три-глiцеридiв iз зниженням рiвня ХС ЛПВЩ. Щ змiни в лшщному спектрi кровi е прогностич-но несприятливими ознаками формування в одних атеросклерозу, в шших — метаболiчно-го синдрому вже в молодому вщь
Таким чином, проведеш дослщження дозволили встановити прогностично рiзнi ва-рiанти добових коливань АТ у шдлггюв з АГ (dipper, non-dipper, night-peaker, over-dipper), якi в1^зняються характером впливу на формування уражень оргашв-мшеней iз деза-даптивним ремоделюванням серця, нирок (мiкроальбyмiнyрiï) та розвитком дислшопро-теïнемiй. Дослiдження, проведеш в катамнезi (10—20 рокiв) в о^б, у яких АГ дебютувала на етапах пубертату, свiдчать про прогресивний розвиток гшертрофи' мюкарда в ще' катего-ри' пацiентiв, а також порушень у лшщному спек^ кровi, що xарактернi для атеросклерозу та метаболiчного синдрому. Саме тому шдлггки з АГ потребують комплексного об-стеження для встановлення початкових ознак ремоделювання серця та нирок, а також змш у лшщному спектрi кровi, що будуть визна-чати тактику ''х подальшого спостереження та комплекс терапевтичних заxодiв.
Список л^ератури
1. крепко Ю.М., Горбась 1.М., Смирнова 1.П. Ди-намта статистико-епiдемiологiчних noKa3HUKie peani-зацй' Програми профыактики й лтування apтepiaльноï
гтертензи в Укра1т // Укр. кардiол. журн. — 2003. — № 1. — С. 3-6.
2. Коренев Н.М., Богмат Л.Ф., Носова Е.М., Никоно-ва В.В., Ахназарянц Э.Л., Яковлева И.М. Артериальная гипертензия подросткового возраста: распространенность, механизмы формирования, подходы к лечению // Укр. кардiол. журн. — 2010. — Дод. 1. — С. 57-64.
3. Коренев Н.М., Богмат Л.Ф., Савво И.Д., Носова Е.М. Артериальная гипертензия у подростков — стратегия антигипертензивной терапии // Укр. кардиол. журн. — 2006. — Спец. выпуск. — С. 82-85.
4. Леонтьева И.В., Агатипов Л.П. Метод суточного мониторирования артериального давления в диагностике артериальной гипертензии у детей // Педиатрия. — 2003. — № 5. — С. 10-16.
5. КореневМ.М., БогматЛ.Ф, НосоваЕ.М. та т. Впливдобового профыю артерiального тиску на формування уражень ор-гатв-мшеней у тдлтюв 1з первинною артерiальною гтертен-зкю // Современная педиатрия. — 2008. — № 2. — С. 123-128.
6. Кисляк О.А. Артериальная гипертензия в подростковом возрасте. — М.: Миклош, 2007. — 288 с.
7. Первинна артерiальна гinертензiя у дтей та тд-лттв / За ред. В.Г. Майданника та В.Ф. Москаленка. — К, 2006. — 389 с.
8. Дзяк Г.В., Колесник Т.В., Погорецкий Ю.Н. Суточное мониторирование артериального давления. — Днепропетровск, 2005. — 200 с.
9. Lurbe E, Cifkova R., Cruickshank J.K. et al. Management of high blood pressure in children and adolescents // Recommendations of the European Society of Hypertension. — 2009. — V. 27. — P. 1719-1742.
Отримано 20.01.11 □
