CC BY
8
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
Summary
EFFECT OF LEVOROTATORY AMLODIPINE ON MICROCIRCULATION IN ELDERLY PERSONS WITH ESSNCIAL HYPERTENSION AND ISCHEMIC HEART DISEASE Pavlenko L.A.
Key words: essencial hypertension, S-amlodipine, microcirculatory bed, endothelial functional condition.
Essential hypertension is known to be the commonest cardiovascular disease and affects about 15-20% of adults. Therapy of arterial hypertension should lead not only to the blood pressure drop but to the reducing the risk of target organs affection as well. New drugs on the basis of levorotatory isomer allow to achieve the target level of arterial pressure by lower dosage in comparison with racemic one .and may provide additional positive effects on the condition of microcirculatory bed and hemorheological indices. S-amlodipine as a representative of calcium antagonists of dihydropyridine series is considered to be the proper in the case. Taking into account the effectiveness of the drug in elderly patients is little studied the present research was aimed to study the influence of S-amlodipine on daily dynamics of arterial pressure and ECG, circulation in skin microvessels, epithelium functional condition, the level of thrombocytic aggregation activity, hemorheological indices in elderly patients with essential hypertension and ischemic heart disease.
УДК 616.127-005.8:616-071.3
АРТЕР1АЛЬНА Г1ПЕРТЕН31Я У ПАЦ1ЕНТ1В 13 ХР0Н1ЧН0Ю П0СТ1НФАРКТН0Ю АНЕВРИЗМОЮ СЕРЦЯ: ЕВ0ЛЮЦ1Я П0ГЛЯД1В
Солейко О.В., Солейко Л.П.
Вшницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. M.I. Пирогова
Проведено вивчення рол{ АГ у формуванн ХПАС та особливостей кл{тчного перебку ХПАС, по-еднаног з АГ. Виявлет достовipнi вiдмiнностi в частотi даного поеднання залежно вiд cmami, вi-ку, типу руховог активност1 аневризми, соматотипу. Отриман дан дозволяютъ прогнозувати виникнення ХПАС у naцieнmiв iз АГ та в подалъшому визначати диференцшований niдхiд до тератг даног категорИ хворих.
Ключов1 слова: артер1альна ппертензт, хроннна постЫфарктна аневризма серця, соматотип.
Вступ
Особливютю сучасноТ хроычноТ патологи е и комплекснють [6]. Зокрема, таке "поеднання" найчаспше зустр1чаеться серед захворювань системи кровооб1гу. Завдання стосовно скоро-чення поширеносп хрошчноТ патологи серед населения видтеы Всесв1тньою оргашзац1ею охо-рони здоров'я до рангу прюритетних. Свропей-ська пол1тика "Здоров'я для BCix на XXI стол1ття" та М1жнародна Програма профтактики нешфек-цшних захворювань (CINDI) ставлять за мету суттеве зменшення показниюв захворюваносп, ¡нвалщносп та передчасноТ смертности пов'язаних з основними хроычними хворобами.
Особливе мюце в загальнш структур! IXC на-лежить ¡нфаркту м1окарда та його ускладненням, серед яких хроычна пост1нфарктна аневризма серця (ХПАС) вже не одне десятир1ччя nociflae одне з пров1дних м1сць, а показник виживаемост1 терапевтичних хворих ¡з ХПАС не змшювався протягом останн1х 40 рок1в [1]. Формування аневризми - це динам1чний i патогенетично склад-ний процес, в основ! якого лежить деструкц1я Mi-окарда та прол1ферац1я ф1брозно1 тканини i який залежить в1д р1вня оклюз1| коронарноТ артерЛ, стану колатерального русла, ступеня ураження коронарних артер1й поза зоною шфаркта, в тому числ1 самостшного чи медикаментозного в1дновлення кровотоку в уражених артер1ях [15]. Розвиток патолопчного процесу в аневризмати-
чно змшеному л1вому шлуночку пов'язаний не ттьки з наявн1стю випинання, але й нав1ть в 61-льшому ступеш - з несприятливим його впливом на сус1дн1 зони та вщдалеш в1д аневризми д1лян-ки збереженого м1окарда. Велику роль в утво-ренн1 додатковоТ порожнини серця посщають патоф1з1олог1чн1 \ гемодинам1чн1 порушення, обумовлеш рубцьовою зоною м1окарда, що не приймае участь у нормальних скороченнях.
Серед фактор1в ризику утворення постшфарк-тно1 аневризми серця 61льш1сть дослщниш ви-д1ляють: глибину \ площу некрозу, повтори! ¡н-фаркти мюкарда, що зб1льшують зону ураження стшки серця, несвоечасну д1агностику ¡нфаркту мюкарда \ як наслщок - п1зню госп1тал1зац1ю таких хворих, недотримання режиму спокою в ранньому перюд1 ¡нфаркту м1окарда, чолов1чу стать \ молодий в1к пац1ент1в [10]. В ос1б молодого в1ку цьому сприяе краща контрактильна функц1я неураженого м1окарда \ в1дсутн1сть роз-винених колатералей у м1окард1. Проте, якщо розглядати частоту формування аневризми пюля 0-1нфаркту в межах одн1е1 стат1, то вона приблизно однакова (у 35 % чоловтв \ 31 % жшок) [13]. У зв'язку з цим б1льша к1льк1сть постшфарктних аневризм серед чолов1к1в у популяцп пов'язана з б1льшим процентом захворюваносп ¡нфарктом м1окарда серед чолов1чо1 статк Таким чином, вважаеться, що передумовою формування аневризми л1вого
* № держреестрацп планово!' науково-docnidHoiроботи 0103U005288 «Порушення вазорегулюючоГ функцп ендотел/ю i по-казниш гемодинамики та fx корекщя у хворих /з захворюваннями серцево-судинно)'системи»
Актуальт проблеми сучасно! медицини
шлуночка виступають будь-ям фактори, як1 збтьшують навантаження на серце \ призводять до пщвищення внутр1шньосерцевого тиску. Так, наприклад, серед причин, що вважаються вщповщальними за виникнення ХПАС, передуе артер1альна ппертенз1я (АГ). Сучасна наукова л1тература мехашзм впливу АГ пояснюе саме з гемодинам1чних позицш [11]. До того ж, це пов'язано ¡з розповсюдженютю дано'Г нозологи як у структур! поширеност1 хвороб, так \ у структур! захворюваносп, де частка АГ складае 41,80 %. Зокрема, хвороби системи кровооб1гу на 60,00 % \ бтьше формують також р1вень смертносп населения.
3 ¡ншого боку, оптим1зац1я лкувальних про-грам гострого ¡нфаркту мюкарда сприяе тому, що деяк1 дтянки стшки л1вого шлуночка збер1га-ють задовтьну васкуляризацш [1], що призво-дить до збереження значного об'ему життездатноТ м'язовоТ тканини у пащент1в ¡з ХПАС. Кр1м того, коронаровентрикулограф1чш дослщження останшх рош свщчать про ¡снування достатньо значноТ ктькосп пац1ент1в ¡з ХПАС з атеросклеротично незмшеними коро-нарними артер1ями [1]. Даш аспекти сучасного патоморфозу ХПАС е тими факторами, що здат-ш надихати сучасну терапевтичну науку на розв'язання проблеми зв'язш "причина - на-слщок", що завжди була I залишаеться провщною в р1шенн1 основного питання клшки -оцшки лкування I прогнозу при встановленш но-золопчнш форм1. У зв'язку з цим визначення ро-л1 АГ у формуванш ХПАС та вивчення особли-востей переб1гу ХПАС у поеднанш з АГ е актуальною й багатогранною задачею, пов'язаною з великою ктькютю р1зномаштних реакцш оргаш-зму.
Метою нашого дослщження стало вивчення особливостей ключного переб1гу ХПАС у поеднанш з АГ та визначення рол1 АГ у формуванш ХПАС.
Матер1али \ методи дослщження
За перюд з 1998 року по 2008 рк на баз1 кар-дюлопчного вщдтення №1 мюько'Г ктшчноТ лн карш №1 м. Вшниц1 клшко-лабораторне та ¡н-струментальне обстеження в повному обсяз1 бу-ло проведено 142 патентам ¡з ХПАС у вщ1 вщ 36 до 85 рош (середнш вк 52,71 ± 1,80 рош) та 290 патентам групи пор1вняння з постшфаркт-ним кардюсклерозом пюля перенесеного О-¡нфаркту, не ускладненим ХПАС, аналопчноТ вн ково1 категорп.
Верифкац1я д1агнозу ХПАС проводилась на пщстав1 м1жнародних стандартних критерив [2]. У 36 пащент1в д1агноз ХПАС був верифкований також за даними аутопсп.
За даними Ехо-КГ ми видтяли 2 типи руховоТ активност1 (кшезу) аневризми: акшетичний -аневризма без видимо! мехашчноТ активное^ (акшез1я в систол! з деформованим д1астол1чним контуром) та дисмнетичний - аневризма, що характеризуемся парадоксальним рухом (дискше-
з1я в систол! з деформованим д1астол1чним контуром) з подальшим розподтом хворих за типом кшезу.
Антропометричш вим1рювання здшснювались за методом В. В. Бунака (1939, 1941) у модифкацп П.П. Шапаренка (1989); дослщження компонентного складу — за методом Я. Матейка з подальшим визначенням ттобудови [14]. Визначення соматотитв проводилося за двома методиками. Перша - визначення соматотипу зг1дно плече-ростового ¡ндексу за методом В.Н. Шевкуненка, А.М. Геселевича (1925) в модифкацп Б.А.Нштюка та А.1.Козлова (1990) [8], а саме: за значениями вщношення ширини плечей до довжини тта з урахуванням маси тта i роз-витку пщшюрного жиру. Оцшка значень ¡ндешв проводилась за принципом диференц1ацп вщхилень шляхом визначення ¡нтервал1в [М - 3m - М - 0,67m]; [М ± 0,67m]; [М + 0,67m - М + 3m], де М - середне арифметичне значения, m -середне квадратичне вщхилення. Визначались наступи! групи соматотипу: дол1хоморфи - значения вказаноТ ознаки знаходиться в ¡нтервал1 [М - 3m - М - 0,67m]; мезоморфи - значения вщ-hochoi ширини плечей в ¡нтервал1 [М ± 0,67m]; брах1морфи - значения ознаки вщповщае ¡нтер-валу [М + 0,67m - М + 3m]. Другою застосова-ною нами методикою визначення соматотипу стала схема соматотипування за вщносним BMi-стом основних компоненте маси тта за
A.В.Шалауровим та А.Г.Щедриною (1991) у модифкацп В.Г.Нколаева (2007), що передбачае видтення 9 дискретних соматичних тип1в. Отримаш значения процентного вмюту жировоТ, KicTKOBOi та м'язовоТ тканин переводяться в бали за допомогою нормативно! таблиц!
B. Г. Нколаева з використанням методу сиг-мальних вщхилень. За стандартш антропометричш показники здорових людей були взят1 нормативш показники здорових oci6 Подтьського perioHy аналог1чно1 bIkoboi групи [14].
yci розрахунки зд1йснювались ¡з використанням комп'ютерноТ програми MATHCAD 12 Professional з використанням параметричних критерпв зг1дно з рекомендац1ями О.П. Мшцера (2003) [9]. Достов1рн1сть в1дм1нностей м1ж трупами визначали за 1-критер1ем Стьюдента у випад-ках великоТ к1лькост1 спостережень анал1зованих параметр1в та за наявносп правильного розпод1лу величин. У виб1рках ¡з ненормальним розподтом даних napHi rpynoßi пор1вняння проводились непараметричним методом Манн-У1тн1. При анал1з1 залежних виб1рок застосовувався критерш В1лкоксона. Р1вень значимост1 (а) у не-параметричних досл1дженнях дор1внював 0,05. Достов1рним вважали результат статистичних дослщжень при ¡мов1рност1 помилки (р) менше 0,05, що в1дпов1дав критер1ям, визнаним у меди-ко-б1олог1чних досл1дженнях. Кореляцшш сп1вв1дношення оц1нювали методом л1н1йно1 кореляци для параметричних даних.
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
Результати. Обговорення
У xofli дослщження з вивчення особливостей nepeöiry ХПАС у поеднанш з АГ нами був отри-маний ряд цкавих результатов. АГ - захворю-вання, що суттево ускладнюе nepeöir IXC, - у нашому досл1дженн1 зустр1чалась ¡з однаковою частотою у пац1ент1в з ХПАС та у хворих з пост-¡нфарктним кард1осклерозом, не ускладненим ХПАС (53,5 % та 51,3 % вщповщно). Серед по-мерлих хворих ¡з ХПАС у структур! супутньоТ патологи за клш1чними даними перевага належала АГ (41,7 %). Найб1льша к1льк1сть хворих ¡з ХПАС та АГ припадала на вковий д1апазон 51-60 рок1в (40,7 %). Частота АГ у хворих ¡з ХПАС значно переважала серед жшок. Так, майже Bei пащентки з ХПАС страждали АГ (88,2 %), тод1 як у чолов1чш популяцп хворих ¡з ХПАС АГ зустр1-чалась у 48,8 %. Серед хворих ¡з ак1нетичним типом руховоТ активност1 аневризми (n = 56) АГ рееструвалась у 60,6 %, тод1 як у пац1ент1в ¡з ди-ск1нетичним типом руховоТ' активное^ (n = 86) - у 48,7 %. У BCix пац1енток ¡з ХПАС та АГ cnocTepi-гався ак1нетичний тип руховоТ активное^ аневризми. OTpnMaHi результати дозволяють вид1лити серед пац1ент1в ¡з ХПАС несприятливу у прогностичному плаш групу ризику. Це ж1нки 5l-60-pi4Horo в1ку з АГ та акшетичним типом руховоТ aKTHBHOCTi аневризми.
За локал1зац1ею аневризми серед пац1ент1в ¡з ХПАС та АГ переважали постшфарктш аневризми 1а типу (передньо-перегородково-BepxiBKOBi) та II типу (передньо-BepxiBKOBi). Отримаш даш щодо локал1зац1Т аневризм асоцшвалися з даними коронарографп. Найбтьша виражен1сть оклюз1йного процесу спостер1галась у переднш м1жшлуночков1й артер1Т та заднш м1жшлуночко-в1й г1лц1 правоТ коронарноТ артер1Т. У переважн1й 61льшост1 (81,48%) випадш спостер1галось ура-ження проксимальних в1дд1л1в крупних коронар-них артерш. Щодо розповсюдженост1 оклюз1Т коронарного русла, то найбтьша частота уражен-ня спостер1галась у передн1й м1жшлуночковш артер1Т (82,59 %). Друге i трете м1сце належали, в1дпов1дно, заднш м1жшлуночковш артер1Т (48,15 %) та задньобоковш г1лц1 огинаючоТ артерп (40,74 %). У 7,4 % хворих спостер1гались атеро-склеротично незм1нен1 коронарш судини. Даний аспект наштовхнув нас на пошук ¡нших, у тому числ1 неатеросклеротичного генезу чинник1в, зокрема антропометричних показник1в, як1 мо-жуть докпадати св1й внесок у мехаызми розвит-ку ХПАС.
Виходячи з цих позиц1й, визначення соматотипу — зовшшньоТ, найб1льш доступно!' для вивчення та вим1рювання, вщносно ст1йкоТ в онтогенез! i генетично детерм1нованоТ п1дсистеми загальноТ конституц1Т — надае можливост1 в1дображати ochobhI особливосп динам1ки, онтогенеза, метабол1зма, загальноТ реактивное^ орган1зму та 61отиполог1ю особистост1. Соматотип у хворих ¡з ХПАС та АГ, визначений за методикою A.B. Шалаурова та
А.Г. ЩедриноТ в модифкаци В.Г. Школаева, являв кютково-жировий або «невизначений» тип. У цих пац1ент1в спостер1гався достов1рно (р<0,05) низький процент м'язового компонента (38,2 ± 6,8 %) та достов1рно високий вм1ст к1сткового (18,9 ± 2,8 %). Показники м'язового та кюткового компонент1в у контрольн1й груш здорових ос1б складали в1дпов1дно 43,6 ± 4,9 % та 15,1 ± 1,2 %. Хвор1 з ХПАС у силу свого функцюнального стану в1дносяться до категорп пац1ент1в ¡з деф1цитом руховоТ активность У зв'язку з цим визначення надзвичайно низького вм1сту м'язового компонента у склад1 маси т1ла пац1ент1в ¡з ХПАС може виступати патогенетич-ною передумовою виникнення аневризми.
Визначення соматотипу у пац1ент1в ¡з ХПАС I АГ виявило, що у цих пац1ент1в найчаст1ше зустр1чаеться мезоморфний тип - 50 %. На долю дол1хоморфного типу припадае 20 % в грут з ппертошчною хворобою та 26,7 % в грут з цук-ровим д1абетом, брах1морфного - 30 % I 23,3 % вщповщно. Серед контрольно!' групи здорових оаб Подтьського регюну мезоморфний, дол1хо-морфний та брах1морфний соматотипи зустр1ча-лись у наступному сп1вв1дношенн1: 66,7 %, 23,3 % та 10 % вщповщно. Даш результати корелю-ють з даними Шапаренка П.П. [14] з визначення соматотипу у хворих на ппертошчну хворобу, хоча в нашому дослщженш брах1морф1я I мезо-морф1я у груш пац1ент1в ¡з АГ зустр1чаеться у ме-нш1й к1лькост1 випадюв.
Проте, практичного значения набувае не тть-ки встановлення соматотипу, але й вивчення сп1вв1дношень м1ж параметрами оргашзму в ц1-лому та окремо взятих орган1в або частин т1ла людини. Серед 20 комбшацш показник1в, що ви-явили у груш хворих ¡з ХПАС та АГ сильний ко-реляц1йний зв'язок, найб1льший ¡нтерес являють антропометричн1 параметри, величини яких не в1дносяться до одшеТ складовоТ ¡, в1дпов1дно, не можуть бути вирахован1 одна з одноТ: довжина т1ла — довжина лопатки (г=0,78), довжина т1ла — довжина плеча (г=0,78), довжина тулуба — довжина нижньоТ к1нц1вки (г=0,75), довжина тулуба — довжина лопатки (г=0,82), довжина тулуба — загальна довжина верхньоТ кшц1вки (г=0,78), ширина гом1лки — ширина стопи (г=0,71), ширина гом1лки — обхват ещниць (г=0,71).
В ус1х групах супутньоТ патолог1Т, що анал1зу-вались, дом1нували в1дхилення в1д стандартних показник1в здорових ос1б тих антропометричних параметр1в, що характеризували поперечн1 та обхватш розм1ри, а саме поперечний розм1р гру-дноТ кл1тки, ширина плеча, ширина таза, ширина стегна, обхват шиТ, обхват грудей, обхват плеча та обхват зап'ястку (р<0,05). Також в1дм1нн1стю хворих ¡з ХПАС та супутньою патолог1ею вс1х представлених груп було значне достов1рне по-р1вняно ¡з стандартними показниками здорових оаб Подтля зб1льшення параметру «висота го-лови» та зменшення параметру «довжина шиТ».
Актуальн проблеми сучасно! медицини
У результат! пор1вняльноТ характеристики компонентного складу маси тта в залежносп вщ типу кшезу аневризми у хворих ¡з ХПАС та АГ було виявлено, що саме у пац1ент1в з акшетич-ним типом руховоТ активносп процент м'язового компонента був достов1рно бтьшим \ складав 41,60 ± 3,40 % пор1вняно з патентами ц1еТ ж групп (34,80 ± 6,40 %) ¡з дискшетичним типом руховоТ активносп аневризми (р<0,05).
Таким чином, визначення соматотипу певною м1рою реал1зувало двоб1чний ¡нтерес, одна сторона якого пов'язана з профтактичною медициною — виявленням фактор1в ризику захворювань \ фактор1в благополуччя; друга — ¡з зако-ном1рнютю сполученосл захворювання з певним набором конституцюнальних ознак оргашзму як додатковоТ пщстави щодо рол1 спадкового фактора в етюлоги даного захворювання.
Результати нашого дослщження стосовно особливостей ключного переб1гу ХПАС, поедна-но1 з АГ, сп1вставляються ¡з даними багатьох до-слщнимв щодо гемодинам1чних та ^ендерних особливостей АГ. Так, О.О. Кваша та О.В. Малацшська, спираючись на результати 20-р1чного проспективного дослщження жшок 40-59-р1чного в1ку [7], вказують на широке розпо-всюдження у популяци АГ та ¡нших незалежних фактор1в ризику; 1.М. Горбась та сшвавт. — на несприятливу тенденцш до збтьшення ктькосл таких хворих на АГ з трьома \ бтьше чинниками ризику [4]. У дослщженш М.Г. 1лляш та О.Г. Несукай [5] показано, що у жшок АГ за значимютю е таким самим фактором ризику, як \ в чоловтв. До того ж ризик, викликаний ппертенз1ею, збтьшуеться з в1ком. Л.П. Вовк вказуе на те, що у жшок з АГ швидкють \ ступшь розвитку ппертрофи л1вого шлуночка вищ1, н1ж у чоловшв (за умов однакового р1вня артер1ального тиску), про що свщчать вищ1 значения ¡ндексу маси мюкарда л1вого шлуночка у жшочш популяци. Для жшочоТ популяци з АГ ха-рактерним е розвиток ппертрофи мюкарда за концентричним типом без розширення камер серця, тод1 як у чоловтв ексцентричний тип ппертрофи л1вого шлуночка з1 збтьшеними розм1рами л1вого шлуночка визначаеться часпше; бтьший ступшь д1астол1чноТ дисфункци л1вого шлуночка та бтьша частота й вираженють прихованоТ ¡шеми мюкарда, н1ж у чоловшв [3]. Це пояснюе превалюючий процент акшетичного типу аневризми саме серед пац1ен-ток ¡з ХПАС та АГ. Одним ¡з клшко-морфолопчних парадошв ХПАС е той факт, що акшетичний тип аневризми, хоча мае кращу вас-куляризацш \ вщносно бтьший об'ем збереже-Н01 життездатноТ м'язовоТ тканини пор1вняно з дискшетичним типом аневризми в плат ктычно-го переб1гу, гемодинам1чних уражень, прогнозу е бтьш несприятливим за вищим ФК стенокарди та бтьшою частотою внутр1шньопорожнинного тромбозу, бтьш високим тиском у легеневш ар-тери. Менш1 компенсаторн1 резерви у хворих ¡з
акшетичним типом рухливосп пор1вняно з патентами з дискшетичними аневризмами обу-мовлеш попршенням розтяжност1 i бтьшою жорсшстю та ригщнютю ф1брозно-м'язовоТ дтянки м1окарда [12]. Серед хворих на ¡нфаркт м1окарда жшочоТ стат1 АГ зустр1чаеться у 1,5 рази часпше, н1ж у чолов1чш популяци хворих на ¡нфаркт мюкарда [15]. 3 анал1зу повторних ¡нфа-ркт1в, у жшок вони виникають у бтьш старшому Bi^i, проявляються вищим р1внем смертносп по-р1вняно з чоловками, АГ е супутшм обтяжуючим фактором [11]. Таким чином, видтена в xofli нашого дослщження прогностична група ризику багатогранно вщображае часто взаемо-пов'язаний та взаемообтяжуючий патогенез ХПАС та АГ.
Висновки
1. АГ - захворювання, що суттево ускладнюе nepe6ir IXC, - у нашому досл1дженн1 зустр1ча-лась ¡з однаковою частотою у пац1ент1в ¡з ХПАС та у хворих ¡з постшфарктним кард1оскперозом п1сля перенесеного Q-шфаркту, не ускладненим ХПАС (53,5 % та 51,3 % вщповщно).
2. Отримаж результати дозволяють вид1лити серед пац1ент1в ¡з ХПАС несприятливу у прогно-стичному плaнi групу ризику. Це ж1нки 51-60-р1чного в1ку з АГ та акшетичним типом руховоТ aKTHBHOCTi аневризми.
3. Соматотип у хворих ¡з ХПАС та АГ являе собою кютково-жировий або «невизначений» тип ¡з достов1рно низьким процентом м'язового компонента та достов1рно високим bmIctom кютково-го, що може виступати патогенетичною переду-мовою виникнення аневризми.
4. Серед пац1ент1в ¡з ХПАС та АГ у пац1ент1в ¡з акшетичним типом руховоТ активносп аневризми вщм1чався бтьший пор1вняно ¡з хворими з диск1 -нетичним типом аневризми процент м'язового компонента.
5. У пац1ент1в ¡з ХПАС та АГ достов1рно дом1 -нували вщхилення в1д стандартних показник1в здорових oci6 тих антропометричних показник1в, що характеризували поперечн1 та обхватн1 роз-м1ри, параметри «висота голови», «довжина шиТ», як1 можуть використовуватись в якосп про-гностичних критер1Тв у плат розвитку ХПАС.
Л1тература
1. Бокерия Л.А. Опыт лечения постинфарктных аневризм левого желудочка сердца и сопутствующих желудочковых тахиаритмий (1981-1999 годы) / Бокерия Л.А., Федоров Г.Г. // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. -1999. - № 6. - С. 38-44.
2. Борисов И.А. Хирургическое лечение постинфарктной аневризмы левого желудочка / Борисов И.А., Попов Л.В., Блеткин А.Н. // Анналы хирургии. - 2002. - № 3. - С. 1419.
3. Вовк Л.П. Артер1альна ппертензт як фактор ризику IXC у жЫок / Вовк Л.П. // Лки Украши. - 2005. - Додаток. - С. 35-36.
4. Горбась I.M. Еп1дем1олог1я артер1альноТ гапертензп: 20-р1чне спостереження / Горбась I.M., Смирнова 1.П., Да-виденко Н.В. // Л1ки УкраТни. - 2005. - № 5 (додаток). - С. 38-39.
BÎCHHK Украгнсъког медичног cm оматолог in ног' академИ'
5. Ильяш М.Г. Артериальная гипертензия после менопаузы / Ильяш М.Г., Несукай Е.Г. // Укр. кардюл. журн. - 1999. -№ 2. - С. 21-24.
6. 1ншакова Г.В. Тенденцп захворюваност1 та поширеност1 хвороб серед населения Укра'ши протягом 1991-2004 рр. / 1ншакова Г.В., Грузева О.В. // Л1ки УкраТни. - 2005. - № 5 (додаток). - С. 46-47.
7. Кваша О.О. Значимють основних факторш ризику в смертное^ жшок 40-59 рокш за даними проспективного спо-стереження / Кваша О.О., Малацювська О.В. // ГПки УкраТни. - 2005. - Додаток. - С. 49-50.
8. 8. Ковешников В.Г. Медицинская антропология: Монография / Ковешников В.Г., Никитюк Б.А. - К.: Здоров'я, 1992. - 200 с.
9. Мшцер О.П. 1нформацшы технологи в охорож здоров'я: Навч. пос1б. у 10 кн./ МЫцер О.П. - К.: Вища шк., 2003. -Кн. 5. - 350 с.
10. Мягков И.И. Постинфарктные аневризмы сердца: Монография / Мягков И.И., Охримович Л.М., Жура И.И. - К.: Здоров'я, 1987. - 136 с.
11. Ольбинская Л.И. Артериальная гипертензия у больных с высоким сердечно-сосудистым риском: приоритеты в сфере фармакотерапии / Ольбинская Л.И., Морозова Т.Е. // Лечащий врач. - 2007. - № 3. - С. 12-18.
12. Солейко О.В. Особливост1 клшнного nepe6iry хроннних постЫфарктних аневризм серця в залежное^ вщ типу i'x инезу / О.В.Солейко // Biomedical and Biosocial Antropology. - 2004. - № 3. - С. 115-117.
13. Сыркин А.Л. Инфаркт миокарда: Монография / Сыркин АЛ. - М.: Медицина, 1991. - 288 с.
14. Шапаренко П.Ф. Принцип пропорциональности в сомато-генезе: Монография / Шапаренко П.Ф. - Винница: Центр НИТВМИ, 1994. - 225 с.
15. Brochier M.L. Coronary heart disease risk factors in women / Brochier M.L., Arwidson P. // Eur. Heart J. - 1998. - Vol. 19. - P. A45-A52.
Реферат
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКОЙ АНЕВРИЗМОЙ СЕРДЦА Солейко О.В., Солейко Л.П.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, хроническая постинфарктная аневризма сердца, соматотип.
Проведено изучение роли АГ в формировании ХПАС и особенностей клинического течения ХПАС с сопутствующей АГ. Выявлены достоверные отличия в частоте данного сочетания в зависимости от пола, возраста, типа двигательной активности аневризмы, соматотипа. Полученные данные позволяют прогнозировать возникновение ХПАС у пациентов с АГ и определять в дальнейшем дифференцированный подход ктерапии данной категории больных.
Summary
ARTERIAL HYPERTENSION IN PATIENTS WITH CHRONIC POSTINFARCTION CARDIAC ANEURYSM: EVOLUTION OF OPINIONS
Solejko O.V., Solejko L.P.
Key words: arterial hypertension, chronic postinfarction cardiac aneurysm, somatotype.
The research was aimed to study the role of arterial hypertension (AH) in the formation of chronic postinfarction cardiac aneurysm (CPCA) and the peculiarities of the clinical course of CPCA associated with AH. Reliable differences in the frequency of the combination of the diseases depending on the sex, age, type of aneurism motion activity, somatotype. The findings obtained allow to prognose the CPCA occurrence in AH patients and in future to determine the varied approach in the treatment of the patients.
