УДК 336.13.051
АРХ1ТЕКТОН1КА СУКУПНОГО Ф1ИАИСОВОГО ПОТЕИЩАЛУ УКРА1НИ: ПОЗИТИВН1 СИНЕРГЕТИНН1 ЕФЕКТИ ТА СУКУПН1 РИЗИКИ
® 2017 ПОРТНА 0. В.
УДК 336.13.051
Портна О. В.
Архггектожка сукупного фiнансового потенщалу УкраУни: позитивнi синергетичнi ефекти та cyKynHi ризики
Мета cmammi полягае у визначенн позитивных синергетичних ефект'в i сукупних ризимв архтектонки сукупного фшансового потен^алу Укроти. На основ:розглядунизки аспект'в архтектонки сукупного фнансового потен^алуУкрани i3застосуваннямсистемного тдходувизначено, щоупроцеС взаемодП складових сукупного фшансового потенщалу крани як системи виникае деюлька вид'т синергИ: мобшацшна, накопичувальна, реал'ваишна. Створення та реалващя позитивних синергетичних ефект'ю здшснюеться за допомогою певноi шфраструктури. За фунщюналшим призначенням для сукупного фнансового потенцалу крани та його синергетичних ефект'т у складi uiei шфраструктури виокремлено складовi: грошово-кредитн установи, фшансов'! ринки, бюджетна система. П'д(рунтям створення та реапваци синергетичних ефект'в сукупного фнансового потен^алу крайни як забезпечувального ресурсу нацональноi економки стае приватно-публнне фшансове партнерство. Але поряд позитивними синергетичними ефектами архтектонки сукупного фшансового потен^алу крани з'являються i сукупн ризики. До сукупних ризиюв, якi характеризуются втра-тами ресурав, зменшенням обсягiв надходжень i фнансування, зниженням вiддачi вiд використання ресурав як у розр:з: складових, так i сукупного фшансового потен^алу Укра/ни загалом, погiршенням фiнансово-економiчного стану крани тощо, можна в'днести: глобалiзаuiю, фiнансiалiзаuiю, витоки ресурав, тiнiзаuiю фiнансово-економiчноi сфери, лшднсть, кредитт, процентш, валютш, нфляишт, виробнич ризики, приватиза^ю, де-uентралiзаuiю, викривлення фiнансово-економiчноi iнформаuii. Перспективами подальших досл'джень у цьому напрямi е визначення заход'в посилення позитивних синергетичних ефект'в та обмеження, а також нейтралiзаuiiризит сукупного фнансового потен^алу кра/ни. Кпючов'1 слова:сукупний фшансовий потен^ал кра/ни, позитивн синергетичн ефекти, ризики. Б'бл.: 10.
Портна Оксана Валентин'юна - кандидат економiчних наук, до^нт, докторант кафедри економiчноi теори та економiчних метод'в управлшня, Хармвський наuiональний унверситет :м. В. Н. Каразна (пл. Свободи, 4, Харшв, 61022, Украна) E-mail: portna@biqmir.net
УДК 336.13.051
Портная О. В. Архитектоника совокупного финансового потенциала Украины: положительные синергетические эффекты и совокупные риски
Целью статьи является определение позитивных синергетических эффектов и совокупных рисков архитектоники совокупного финансового потенциала Украины. На основе рассмотрения ряда аспектов архитектоники совокупного финансового потенциала Украины с применением системного подхода определено, что в процессе взаимодействия составляющих совокупного финансового потенциала страны как системы возникает несколько видов синергии: мобилизационная, накопительная, реализационная. Создание и реализация позитивных синергетических эффектов осуществляется с помощью определенной инфраструктуры. По функциональному назначению для совокупного финансового потенциала страны и его синергетических эффектов в составе данной инфраструктуры выделены составляющие: денежно-кредитные организации, финансовые рынки, бюджетная система. Основой создания и реализации синергетических эффектов совокупного финансового потенциала страны как обеспечивающего ресурса национальной экономики становится частно-публичное финансовое партнерство. Но вместе с позитивными синергетическими эффектами архитектоники совокупного финансового потенциала страны возникают и совокупные риски. К совокупным рискам, которые характеризуются потерями ресурсов, уменьшением объемов поступлений и финансирования, снижением отдачи от использования ресурсов как в разрезе составляющих, так и совокупного финансового потенциала Украины в общем, ухудшением финансово-экономического состояния страны и т. п., можно отнести: глобализацию, финан-сиализацию, утечки ресурсов, тенизацию финансово-экономической сферы, ликвидность, кредитные, процентные, валютные, инфляционные, производственные риски, приватизацию, децентрализацию,
UDC 336.13.051
Portna O. V. The Architectonics of the Aggregate Financial Potential of Ukraine: Positive Synergetic Effects and Overall Risks
The aim of the article is to determine the positive synergetic effects and overall risks of the architectonics of the aggregate financial potential of Ukraine. Based on the consideration of a number of aspects of the architectonics of the aggregate financial potential of Ukraine using the system approach, it is determined that in the process of interaction of the components of the aggregate financial potential of the country as a system, several types of synergy arise: mobilization, accumulative, realization one. The creation and implementation of positive synergies are carried out with the help of a certain infrastructure. According to the functional purpose for the aggregate financial potential of the country and its synergetic effects, the components of this infrastructure are: monetary organizations, financial markets, and the budget system. The basis for the creation and implementation of synergetic effects of the aggregate financial potential of the country as a resource providing for the development of the national economy is a private-public financial partnership. But together with positive synergetic effects of the architectonics of the aggregate financial potential of the country, overall risks also arise. The overall risks are characterized by loss of resources, decline in the volumes of receipts and financing, decreased efficiency of the resource use both in the context of the aggregate financial potential of Ukraine and its components, deterioration of the financial and economic condition of the country, etc. They include the risks of globalization, financialization, resource leaks, shadowing of the financial and economic sphere, liquidity, as well as credit, interest, currency, inflation, production risks, and risks of privatization, decentralization, distortion of financial and economic information. Prospects for further research in this direction are the identification of measures to strengthen positive synergies and limit and neutralize the risks of the aggregate financial potential of the country
искажение финансово-экономической информации. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является определение мероприятий по усилению позитивных синергетических эффектов и ограничению, а также нейтрализации рисков совокупного финансового потенциала страны.
Ключевые слова: совокупный финансовый потенциал страны, позитивные синергетические эффекты, риски. Библ.: 10.
Портная Оксана Валентиновна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: portna@biqmir.net
Keywords: aggregate financial potential of the country, positive synergetic effects, risks. Bibl.: 10.
Portna Oksana V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: portna@biqmir.net
Постановка проблеми. Реамзащя як тактичних, так i стратепчних завдань стабшзацп та розвитку фшансово-економiчно! сфери Украши у сучасному глобамзацшно-му просторi можлива у поеднанш щлей та штересш уйх учасниив фiнансово-економiчних в^носин, завдяки по-силенню взаемодп фшансово! та економiчно! складових сустльного життя, врахуванню особливостей i параметрiв наявних i майбутнк як позитивних синергетичних ефекпв, так i сукупних ризикiв зовншнього та внутрiшнього серед-овища як уск складових, так i сукупного фшансового по-тенцiалу Украши загалом.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Широке коло питань фiнансово-економiчно!, бюджетно'1, шститу-цшно! архiтектонiки розглядали А. Гриценко, Д. Мщенко, I. Чугунов, Т. Меркулова, О. Носова, О. Портна та багато iн. Фiнансовi кризи, фiнансова безпека стали об'ектами досль джень О. Барановського, В. Гейця, Т. Богдан та багато ш.
Невиршеш рашше частини проблеми. З огляду на значну опрацьовашсть вичизняними вченими як рiз-них аспектш архiтектонiки, И позитивних синергетичних ефекпв, так i проблем фiнансово-економiчних криз, слiд зазначити, що, як архггектошщ сукупного фiнансового потенщалу Украши придкено мало уваги, так i у цьому руслi визначенню його позитивних синергетичних ефектш i сукупних ризикiв.
Мета статть Визначення позитивних синергетичних ефектiв i сукупних ризикш архiтектонiки сукупного фшансового потенщалу Украши.
Виклад основного матерiалу дослiдження. На основi опрацювання надбань науковцш, попереднiх досль джень архиектошки та застосування системного тдходу до розгляду сукупного фiнансового потенщалу краши [5; 6] можна визначитися з багатьма невирiшеними ранiше аспектами зазначених проблем. На нашу думку, влучно та емко сформулювала загальний принцип синергп В. Решетило [7]. Спираючись на ц дослiдження економiчно! синергетики реамзацп ринкового потенцiалу iнституцiональних систем та застосовуючи и висновки до об'екта нашого досл^жен-ня, сформулюемо загальний принцип синергп сукупного фiнансового потенцiалу краши: ефективнiсть, яка виникае при взаемодп рiзних складових цшсно! емерджентно! сис-теми сукупного фiнансового потенцiалу краши, набагато вище, нiж проста сума ефектш, яку можна отримати в^ функцiонування кожно! складово1 окремо.
Залежно bía результатов, що виникають у процеа взаемодп складових сукупного фшансового потенщалу кра!-ни, що обумовлено його виконанням основних функцш, виникае декiлька видiв синергп: мобшзацшна, накопичу-вальна, реалiзацiйна. Мобiлiзацiйна синерпя обумовлена процесами мобшзацп сукупного фшансового потенщалу кра!ни, що включае фiнансовi ресурси всiх його складових. Мобшзацшна синергiя виникае внаслiдок активно! мобшзацп та взаемодп складових сукупного фшансового потенщалу краши. У процеа мобшзацп фшансових ресурсов уск складових сукупного фiнансового потенцiалу краши зростае синергетичний ефект, адже передбачаеться мобшзащя сукупност ресурсов, а не просто арифметичне поеднання потенщалш. Накопичувальна синергiя прояв-ляеться у процесах накопичення мобшзовано! сукупностi фiнансових ресурав уск складових сукупного фiнансового потенщалу краши. У процеа накопичення мобшзованих ресурсiв вск складових сукупного фшансового потенщалу краши синергетичний ефект в^ 1х комплексно! взаемодп зростае. Реамзацшна синергiя пов'язана з тим, що результата реамзацп мобiлiзованого та накопиченого сукупного фшансового потенщалу кра!ни значно перевищують ре-зультати реамзащ! фiнансових потенцiалiв його складових, зазначене характеризуеться появою додаткових джерел фiнансово-економiчного зростання та нових можливос-тей, оптимiзацiею грошових потокiв, на основi акумуляцп та перерозподку сукупностi фшансових ресурсов - зрос-танням фшансових можливостей вах суб'ектов сукупного фшансового потенщалу кра!ни.
Синергетичнi ефекти сукупного фшансового потенщалу кра!ни значно збкьшуються при виконаннi умов внутршньо узгодженого функцiонування всiх його елемен-тов i складових за рахунок !х внутрiшнiх зв'язков, що при-зводить до формування у сукупного фшансового потенщалу кра!ни здатност до гнучкого реагування на загальш фiнансово-економiчнi умови, якi швидко змшюються.
Створення i реалiзацiя позитивних синергетичних ефекпв сукупного фiнансового потенцiалу кра!ни як сис-теми здiйснюеться за допомогою певно! iнфраструктури, яка в^ображае сукупнiсть способiв функцiонування фшан-сових вiдносин i визначае органiзацiйно-економiчнi форми руху ресурсов сукупного фiнансового потенщалу кра!ни як системи. Головним призначенням ще! iнфраструктури, вiдповiдно до визначених нами вище основних функцш
i позитивних синергетичних ефектiв сукупного фонансово-го потенщалу краши, виступае забезпечення мобшзащо, накопичення та реалiзацiï сукупносто фiнансових ресурсов. За функцiональним призначенням для сукупного фшансового потенщалу краши та його синергетичних ефектов у складi ще'о iнфраструктури дощольно видолити певнi складовi.
Грошово-кредитнi установи через мобшзащю, накопичення та реалiзацiю (на основi руху грошей та кредиту) фшансових ресурсов складових сукупного фшансового потенщалу краши залучаються до складу онфраструктури створення та реалозащо синергетичних ефектов тоею морою, якою вона забезпечуе функщонування економочних форм оснування фонансов i фшансових ресурсов.
Фонансово ринки через мобшзащю, накопичення та реалозащю фшансових ресурсов забезпечують рух грошо-вих коштов i 'ох еквовалентов, що може водбуватися в формо обмону на ринках грошей i щнних паперов.
У контекстi розгляду синергетичних ефектов сукупного фiнансового потенцiалу кра'они зазначенi складовi онф-раструктури мають забезпечити його мобiлiзацiю, накопичення та реалозащю на осново оптимального розмощення сукупних ресурсов, оптимозащю способов 'ох перемощення у часо i просторо, локводность тощо.
Але складовими, яко ми розглянули вище, не вичер-пуеться онфраструктура зо створення та реалозащо синергетичних ефектов сукупного фшансового потенщалу краони. На нашу думку, вагомою складовою зазначено'о онфра-структури е бюджетна система. Це обгрунтовуеться таким: ресурси, яко моболозуються та накопичуються у бюджетах розних ровнов, е значущою складовою як фонансов держави, так i сукупного фшансового потенщалу краони; за рахунок моболозованих о накопичених бюджетних ресурсов водбува-еться перемощення та вкладання ресурсов (бюджетне фо-нансування, бюджетне кредитування тощо); держава бере активну участь у запозиченнях як на зовношньому ринку, так i на внутрошньому, для покриття дефщиту бюджету, тобто знов-таки стае суб'ектом, який моболозуе, накопичуе та реалозуе фонансово ресурси через бюджетну систему.
Бюджетна система - система оргашзащ'о фшансових водносин, яка через моболозацою, накопичення та реалоза-щю оперуе фондами грошових коштов.
Без зайво'о деталозащо мобшзоваш, накопичено та то, що реалозуються, ресурси сукупного фонансового по-тенщалу кра'они, що активозовано водповодною онфраструк-турою створення та реалозащо позитивних синергетичних ефектов, можна подолити на: подсистему приватних фшансових ресурсов, тобто водносини без участо держави, а фо-зичних особ, суб'ектов господарювання, розних органозова-них груп всередино водповодного групування та мож ними, що включае ресурси суб'ектов господарювання, населення тощо; подсистему публочних фонансових ресурсов, тоб-то водносини за участю держави, що включають ресурси держави.
Враховуючи дано стосовно структури сукупного фо-нансового потенщалу краони, найбольшо'о питомо'о ваги фо-нансових ресурсов подприемств i значно'о частки фонансов населення, ми пропонуемо за основу взаемодп складових сукупного фшансового потенщалу краони взяти приватно-державне фонансове партнерство.
З огляду на зазначене, можна визначити, що си-нергетично ефекти сукупного фшансового потенщалу кра'они створюються та реалозуються через водповодну онфраструктуру на осново поеднання приватних о пу-блочних фшансових ресурсов. З урахуванням сказаного напрошуються тако висновки: по-перше, синергетич-но ефекти сукупного фшансового потенщалу кра'они опосередковуються оргашзащею приватно-публочно'о фшансово'о взаемодп, призначенням яко'о е моболоза-щоя та накопичення фонансових ресурсов суб'ектов вза-емодп, перерозподол акумульованих ресурсов вод приватного сектора до публочного о у зворотному напрямку з метою 'ох ефективно'о реалозащо; по-друге, приватно-публочне фонансове партнерство е основою та результатом створення та реалозащо синергетичних ефектов сукупного фшансового потенщалу кра'они, адже приватно фонансово ресурси водограють больш значущу роль у структуро сукупного фшансового потенщалу кра'они, яка постойно збольшуеться, на водмону вод публочних ресурсов.
Тобто приватно-публочне фонансове партнерство як форма взаемодп фшансових ресурсов е подГрунтям створення та реалозащо синергетичних ефектов сукупного фо-нансового потенщалу кра'они як забезпечувального ресурсу нащонально'о економоки.
Сукупний фонансовий потенщал кра'они - ще водкри-та система, в якой незначно ресурси на входо можуть забез-печити могутной поток благ на виходо. Система мае сукуп-ность засобов i способов впливу, тобто управлоння. Тож до-щльним е розгляд структурно-управлшсько'о компоненти в архггектошщ сукупного фшансового потенщалу Укра'о-ни, яка виконуе певно функщ'о задля досягнення визначе-них щлей. Отже, якщо регуляторами фшансових ринков i системи грошово-кредитних о фонансових установ, тобто фонансового сектора, е НБУ, Нащоональна комосоя з щонних паперов та фондового ринку, Нащоональна комосоя, що здой-снюе державне регулювання у сферо ринков фшансових послуг, то тако шститущ'о через виконання ними певних функщй, яко закроплено у законодавчо-нормативних актах, треба виокремити у суб'екти структурно-управлшсько'о компоненти в архггектошщ сукупного фшансового потенщалу Укра'они. Зазначено шститущ'о здойснюють вплив як на окремо складово сукупного фшансового потенщалу кра'они, так о на прощеси, яко характеризують його онфраструктуру шляхом водповодного нормативного регулювання, здой-снення контролю тощо. Водносинами щодо формування та використання ресурсов бюджетов усох ровнов управляють через податкове та бюджетне законодавство, що вклю-чае: Конститущю, Податковий кодекс, Бюджетний кодекс, Митний кодекс, Закон «Про Державний бюджет Укра'они», оншо закони, що регулюють бюджетно водносини, нормативно- правово акти КМУ та онших органов виконавчо'о влади тощо. Всо зазначено шститущ'о е подпорядкованими Президенту Укра'они та подзвотними Верховной Радо Укра'они. Таким чином, структурно-управлонська компонента архогектошки сукупного фшансового потенщалу Укра'они передбачае дояльность складно'о багатофункщонально'о сис-теми, що е онтегрованою в загальну систему управлоння кра'оною.
Але синергетичш ефекти, якi можна отримати у процеа активно! взаемодп рiзних складових сукупного фшансового потенщалу кра'1ни, можуть бути не тiльки позитивними, з'являються й сукупнi ризики. Сучасшсть характеризуеться рiзким зростанням динамiзму вйх фiнансово-економiчних сфер життя та зростанням ризи-кiв, невизначенiстю розвитку вск сторiн життедiяльностi суспкьства [3].
Сукупш ризики, незважаючи на '1х конкретш фор-ми прояву, тягнуть за собою втрати фшансових ресурсiв, зменшення обсягiв надходжень i фiнансування, зниження вiддачi вiд використання ресурсiв як у розрiзi складових, так i сукупного фiнансового потенцiалу Укра'ни загалом, погiршення фiнансово-економiчного стану кра'1ни тощо. А зазначене залежить вiд широкого спектра фшансових, економiчних, управлiнських, полiтичних i соцiальних ас-пектш, яи впливають на змiни стану нащонального госпо-дарства.
Свiтовi та регiональнi фiнансово-економiчнi дис-пропорцп мiж кра'нами супроводжуються переливами ресурсш у пошуку кращих можливостей та бiльш сприят-ливих i бiльш прибуткових сфер вкладення в шших державах, постшно зростаючою динамiкою фiнансових потокiв у всьому свт, а отже, i значними економiчними змiнами у крашах, коли '1х ринки стають бкьш вiдкритими для мiж-народних витоив чи iн'екцiй ресурсш. Тобто переливи ресурсш, а саме '1х витоки, стають ризиком втрати певних обсяпв сукупного фшансового потенщалу кра!ни. Сучасна ситуащя в Укра'1ш поряд iз значними iн'екцiями фiнансових ресурсш характеризуеться i значними витоками. Але кну-ють рiзнi аспекти витоив нащональних ресурсш (офiцiйнi та тiньовi), що концентруються на рахунках iноземних банив (наприклад, в офшорних зонах). Витоки тшьових ресур-сiв обумовлеш тiньовим як походженням, так i оборотом таких ресурсiв, що складають значну частку ВВП Укра'ни. Наведене дае змогу виокремити сукупний ризик, що полягае в мшзацц економжи, а отже, виведенш значних обся-гш сукупного фiнансового потенщалу кра!ни з офiцiйного обороту у тшьовий.
Сукупним ризиком стають процеси надмiрноl кон-центрацп ресурсiв у найбкьших банках, тобто в^буваеть-ся значне перевищення банивського сектора над рiчним ВВП держав, що е характерним i небезпечним для бага-тьох кра'1н свiту. Надмiрне залучення ресурсiв пiдвищуе потенцiйну загрозу неплатоспроможност банкш, що зна-чно шдсилюе ризики. Також означенi процеси мктять як сам ризик настання банкрутства, так i потенцiйнi наслiдки банкрутства на економiку. У такому разi постае проблема стiйкого профiциту, тобто надлишково! лiквiдностi банив-сько'1 системи, що простежуеться у багатьох кра!нах свiту. Але, як зазначають I. Семенча та А. Головченко [9], проблема формування лшшдносй комерцшних банкiв е актуальною як щодо недостатньо'1, так i надлишково! лжв^ность Лiквiднiсть банкшсько! системи е складним i динамiчним явищем, що безпосередньо залежить в^ загального стану економши та при цьому може виступати i однiею з серйоз-них причин поглиблення економiчноl кризи.
1ншим аспектом окреслених проблем е виокремлен-ня фiнансового капiталу, який автономно функщонуе поза
межами створення ВВП, характеризуе cy4acHi фшансово-eKOHOMi4Hi процеси багатьох краш, збiльшye невизначе-шсть свiтових фiнансово-економiчних перспектив, шдви-щуе ймовiрнiсть виникнення фiнансових криз тощо. Тобто значним сукупним ризиком е домшування фiнансовоï ш-дустрп у свiтовiй економiцi, фiнансових активiв над шши-ми активами, фондових ринив серед iнших ринкiв, тобто подальша фiнансiалiзацiя, а отже, динамiчний розвиток фiнансового сектора.
Зазначене стае шдставою виокремлення таких сукупних ризиив сукупного фiнансового потенцiалy краши, що мають мiсце як на нащональному, так i на глобальному рiвнях. Зростання фiнансового сектора, вкладення фь нансових ресyрсiв у активи з високим рiвнем доходу (витоки фшансових ресурсов iз виробництва у спекулятивну сферу), значна привабливють фiнансових iнстрyментiв, превалюювання спекулятивних операцш i зростання вiр-туального кашталу мае сво'1ми наслiдками щновий дисбаланс на товарному та фшансовому ринках, розбалансовуе матерiально-речовy та вартюну структуру економiки, об-межуе спрямування фшансових ресурав у реальний сектор, а зазначене, своею чергою, тягне за собою як негативш насл^ки, так i шдвищення ймовiрностi таких ризиив: де-фщит фiнансyвання реального сектора, зменшення обсягш виробництва, неплатоспроможнiсть, зниження темпiв розвитку шших секторiв i сфер економши.
Украша не е винятком i включена у зазначеш свiтовi процеси. Але, як зазначае О. Руда, поршняно iз крашами з розвиненою ринковою економiкою рiвень потужност розвитку фондових бiрж Украши, показником якого е спш-вiдношення частки капiталiзацiï лiстингових компанiй до ВВП краши, дещо низький i становить лише 19,7 % сукупного ВВП, тодi як найбкьш розвинений акщонерний каш-тал у Великобританп - 122,2 %, США - 114,9 % [8, с. 796].
Узагальнюючи проблеми, спираючись та тдтриму-ючи думки дослiдникiв банкiвськоï системи Украши, що здiйснювали I. Семенча, А. Головченко [9] та ш., можна навести таи сукупш ризики: лжв^шсть (як недостатня, так i надлишкова); валютш курси; шфлящя; облшова ставка; невизначенiсть iнвестицiйних можливостей; недостатня прозорють дiяльностi; неефективнi адмшютративш ршен-ня; недостатня захищенiсть прав громадян та швесторш; зростання недовiри до фiнансовоï системи тощо. Отже, це кредитш, процентнi, валютнi, шфляцшш, виробничi тощо сyкyпнi ризики.
Кризова фiнансово-економiчна ситyацiя у розвину-тих крашах вторинним ефектом мае негативш насл^ки для нацiональних господарств краш, що розвиваються. За даними НБУ [4; 2, с. 15], зараз в^буваеться укршлення долара США, що, на перший погляд, мае начебто позитив-ний ефект, адже дае змогу компенсувати нестачу свггового попиту, обумовлену слабюстю решти провiдних економш свiтy (зокрема бврозони та Японп). Але в той же час завдя-ки цьому з'являються i негативш побiчнi ефекти, а отже, й ризики, що позначаються на закршленш свггових дис-балансiв (дефщиту поточного рахунку США в середньо-му на настyпнi п'ять роив - 2,8 % до ВВП поряд iз про-фiцитами поточного рахунку бврозони та Китаю - 1,9 % та 2,5 % вЦпов^но), яи були в основi останньо'1 свiтовоï
кризи, а також залежность свотово'! економоки вод еконо-моки США. Традищйно вважаеться, що укроплення дола-ра США е несприятливим для нових ринкових економок оз точки зору швестищйних можливостей, оскольки за-охочуе онвесторов до перерозподолу потоков капоталу до США, подвищуе вартость обслуговування боргу, деномо-нованого в доларах США.
Проблеми фонансового сектора тягнуть за собою ризики погоршення ситуащ'1 i невизначеность не тольки фшансово-кредитно'1 системи. Наслодками зазначених прощесов для одних суб'ектов економоки стае дефощит фо-нансування, для онших - неплатоспроможность. Зниження кредитоспроможносто призводить до обмеженосто обся-гов залучення коштов i виникнення ризику фонансування. Нестача фонансових ресурсов, своею чергою, призводить до ризику платоспроможносто, нездатносто мати у по-тробному обсязо та водповодно! якосто активи. Тобто ризик платоспроможносто трансформуеться у ризик формуван-ня активов. Результатом висвотлених прощесов може бути скорочення доходов о погоршення фонансово-економочних результатов дояльносто реального сектора, що згодом спровокуе ризик прибутковосто, а надало, внаслодок не-стачо фшансових ресурсов на здойснення дояльносто, може призвести до посилення ризику платоспроможносто. У таких умовах з'являються ризики досягнення беззбит-ковосто дояльносто. За сучасних фонансово-економочних умов в УкраМ перспективи таких ризиков збольшуються, оскольки формування фшансових ресурсов залежить як вод зовношнього, так о вод внутрошнього фонансування. На-приклад, прощесу формування власних внутрошнох ресурсов мае передувати прибутковость дояльносто за попередно роки, за рахунок яко'1 формуються тако ресурси на наступ-ний пероод.
На нашу думку, сукупним ризиком сукупного фо-нансового потенщалу краши можна вважати ймоворность втрат ресурсов через приватизащю, адже Украша мае сум-ний досвод проведення приватизащ'1 за роки незалежносто, коли практично задарма приватизували багато державного майна. Тож з наявного досводу напрошуеться подсумуван-ня, що у будь-якому разо проведення приватизащ'1 потягне за собою витоки та втрати фонансових ресурсов.
Сукупним ризиком е значна боргова залежность Украши. Посилаючись на думки I. Чуркшо'1 [10, с. 840-841] та подоляючи к, слод зазначити, що головний ризик зрос-тання заборгованосто полягае як в ïï розморо, так i в неро-зумному витрачанно залучених коштов. Зростання заборго-ваносто мае сво'1ми наслодками ризики: формування фонан-сово'1 залежносто краши вод зовношнох ресурсов; нарощення зовношнього боргу держави; формування «споживащького» типу економоки; перетворення проблеми обслуговування боргу в проблему запозичення; здешевлення нащонально'1 грошово'1 одинищ; зубожоння населення в довгостроковой перспективо, замороження сощоальних виплат та он.
До сукупних ризиков сукупного фонансового потен-щалу краши також можна воднести децентралiзацiю, що ха-рактеризуеться складними полотичними, управлонськими, фонансово-економочними та сощоальними прощесами. Ри-зиками децентралiзащï е виникнення боротьби мож розни-ми групами фонансово-економочних i полотичних онтересов.
1ншим аспектом проблеми е питання, чи зможе фонансова база мосщевих бюджетов витримати не тольки фонансуван-ня виконання делегованих повноважень, а й забезпечити у необходному обсязо всо витрати мосщевих громад та при щьому мати можливосто розвитку територп.
Також, на нашу думку, сукупним ризиком е те, що шформащя статистичних спостережень i адмошстративш дано, яко використовуються для розрахунку обсягов сукупного фшансового потенщалу Украши, мостять значно по-милки та похибки (наприклад, у платожному балансо Укра'1-ни [4]), що потребуе визначення пов'язаних оз щим ризиков. Це стосуеться ризиков викривлення облоково! та звотно'1 шформащ'1, що може тягнути за собою втрати ресурсов. Кром того, методи експертно'1 ощнки, яко використовують для визначення окремих показников у офщшнш статистищ у розрозо розних складових сукупного фшансового потенщалу краши, шформащя статистичних спостережень щодо яких водсутня, також можуть призводити до появи водхи-лень. 1ще одноею причиною помилок е прогалини у базо даних [1]. Означене сводчить, насамперед, про слабко мос-щя у виконанно (або за водсутносто виконання) дой особ, яко складають звоти та несуть водповодальность. А негативним результатом може стати не тольки надання неякосно'1, ви-кривлено'1 шформащйно'1 бази для здойснення аналозу та прогнозування, а також втрати ресурсов вод неповно'1 чи / або неправдиво'1 к ощнки.
Висновки. У подсумку можна зазначити, що як позитивно синергетично ефекти, так о сукупно ризики сукупного фонансового потенщалу Украши виникають внаслодок бага-тьох як зовношнох, так i внутрошнох фонансово-економочних, полотичних причин. Сукупно ризики впливають на ство-рення та реалозащою позитивних синергетичних ефектов i водночас гальмують щ прощеси, що стримуе активне фор-мування та ефективне функщоонування сукупного фонансо-вого потенщалу краши.
Л1ТЕРАТУРА
1. Державна служба статистики Украши: офщ. сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
2. 1нфляцшний звiт. Березень 2015 року // Нацюнальний Банк Украши: офiц. штернет-представництво. URL: https://bank. gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=127169
3. Краус H. M. Вплив шновацшноТ глобалiзацiï на шно-вацiйну глокалiзацiю економти Украши крiзь призму шститу-цiоналiзму та колаборацп. Глобальт та нацональн проблеми економки. 2016. № 9. С. 3-8.
4. Нацюнальний банк Украши: офщ. штернет-представництво. URL: http://www.bank.gov.ua/
5. Портна О. В. Сукупний фшансовий потенщал краши: системний пдад. Б'знес 1нформ. 2013. № 9. С. 293-298.
6. Портна О. В. Сутнють та синергетичш ефекти архггек-тонти сукупного фшансового потенщалу краши. Актуальн'1 проблеми економки. 2015. № 10 (172). С. 404-409.
7. Решетило В. П. Eкономiчна синергетика реалiзацiï ринкового потенщалу шституцюнальних систем: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.01.01. Харгав, 2006. 36 с.
8. Руда О. Л. Функцюнування фондового ринку Украши, проблеми та перспективи розвитку. Глобальн'1 та нацюнальн'1 проблеми економiки. 2015. № 6. С. 794-798.
9. Семенча I. £., Головченко А. М. Лквщшсть банмвсько'|' системи в умовах фшансовоТ нестабiльностi. Глобальн та на-цональн проблеми eKOHOMiKU. 2015. № 6. С. 686-689.
10. Чуркша I. £. Узгодження нацюнальноТ бюджетной' полiтики з вимогами мiжнародних фшансових шституцш: позитивнi та суперечливi нашдки. Глобальн та нацюнальн проблеми eKOHOMiKU. 2015. № 6. С. 836-841.
REFERENCES
Churkina, I. Ye. "Uzhodzhennia natsionalnoi biudzhetnoi polityky z vymohamy mizhnarodnykh finansovykh instytutsii: pozytyvni ta superechlyvi naslidky" [Coordination of national budgetary policy with the requirements of international financial institutions: positive and contradictory effects]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 6 (2015): 836-841.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy: ofits. sait. http:// www.ukrstat.gov.ua/
"Infliatsiinyi zvit. Berezen 2015 roku" [The inflation report. March 2015]. Natsionalnyi Bank Ukrainy: ofits. internet-predstavny-tstvo. https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category7cat_ id=127169
Kraus, N. M. "Vplyv innovatsiinoi hlobalizatsii na innovatsi-inu hlokalizatsiiu ekonomiky Ukrainy kriz pryzmu instytutsional-izmu ta kolaboratsii" [The impact of innovation globalization of innovation globalgate of economy of Ukraine through the prism
of institutionalism and collaboration]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 9 (2016): 3-8.
Natsionalnyi bank Ukrainy: ofits. internet-predstavnytstvo. http://www.bank.gov.ua/
Portna, O. V. "Sutnist ta synerhetychni efekty arkhitektoniky sukupnoho finansovoho potentsialu krainy" [The nature and synergies of the architectonics of the aggregate financial potential of the country]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 10 (172) (2015): 404-409.
Portna, O. V. "Sukupnyi finansovyi potentsial krainy: system-nyi pidkhid" [The aggregate financial potential of a country: system approach]. Biznes Inform, no. 9 (2013): 293-298.
Ruda, O. L. "Funktsionuvannia fondovoho rynku Ukrainy, problemy ta perspektyvy rozvytku" [The functioning of the stock market of Ukraine, problems and prospects of development]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 6 (2015): 794-798.
Reshetylo, V. P. "Ekonomichna synerhetyka realizatsii rynko-voho potentsialu instytutsionalnykh system" [Economic synergy realization of the market potential institutional systems]. avtoref. dys. ... d-ra ekon. nauk: 08.01.01, 2006.
Semencha, I. Ye., and Holovchenko, A. M. "Likvidnist bankivskoi systemy v umovakh finansovoi nestabilnosti" [Liquidity of the banking system in the conditions of financial instability]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, no. 6 (2015): 686-689.