CC BY
6
УДК 658.014:005.1 JEL: М11
АРХЕТИП1КА СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ЯК ОСНОВА ХОЛ1СТИЧНОГО РОЗВИТКУ
П1ДПРИ6МСТВ
© 2020 ЧОБ1ТОК В. I.
УДК 658.014:005.1 JEL: М11
Чобггок В. I. Архетитка системи управлiння як основа холiстичного розвитку тдприемств
Мета cmammi - формування архетипки системи управл'шня як основи холктичного розвитку тдприемств. Результати проведеного дот-дження свiдчать про те, що майстернкть управл'шня обов'язково повинна мати в основi талант, оригiнальнiсть, креативнкть i см'шивкть особистостi. Талановиткть кер'вника проявляеться в його iндив'дуальних рисах, нестандартних поглядах мислення, в широкому свтоглядi, з використанням вербальних i невербальних засоб'в впливу й обов'язкового розум'шня наЫдмв сво'1'х управл'шських дй. Протягом багатьох рот кнування людство формувало на рзних етапах свого д'шлектичного безперервного розвитку методи, форми та засоби системи управл'шня. Прогрес розвитку системи управл'шня не мае л'шшноi спрямованостi та е результатом взаемоди рзних процеав, виршальну роль у цьому розвитку в'дграе цлеспрямована д'тльшсть людства, тому що все життя людини полягае у по^йних наполегливих пошуках ктини для винаходу метод'в адаптацИдо мнливого середовища. Наголошено, що, незважаючи на вплив внутршшх чи зовтшшх фактор'в, тдприемствам завжди необхiдно адаптуватися до цих вплив'в, вчасно й ефективно продукувати управлiнськi ршення, ризикувати, займатися активним розвитком, що слугуватиме основою для холктичного розвитку будь-якоi системи. Визначено, що одним iз найб'шьш складних 'шструмент'в управлшня е управл'шське ршення, в основi якого мають бути об(рунтоваш креативш рекомендацИщодо органiзацiii стимулювання д'яльностi тдприем-ства. Сформувати управл'шську 'дею та переконати у ii доцiльностi не завжди вдаеться навть досв'дченим управл'шцям, як володють методами мистецтва управлшня, а отже, необхiдно шукати нестандарты, креативш ршення для отримання позитивного ефекту та холктичного розвитку тдприемств.
Кпючов'1 слова: архетитка, система управлшня, етапи розвитку, управлiнськi ршення, холктичний розвиток тдприемств. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-486-497 Табл.: 5. Б'бл.: 12.
Чобток Вiкторiя iBaHiBHa - кандидат економчних наук, доцент, доцент кафедри економки та органiзацiiд'тльностi суб'ект'в господарювання,
Укратська шженерно-педагог'нна академiя (вул. Ушверситетська, 16, Харшв, 61003, Украша)
E-mail: vika_chobitok@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5272-388X
УДК 658.014:005.1 JEL: М11
Чобиток В. И. Архетипика системы управления как основа холистического развития предприятий
Цель статьи - формирование архетипики системы управления как основы холистического развития предприятий. Результаты проведенного исследования свидетельствуют о том, что мастерство управления обязательно должно иметь в основе талант, оригинальность, креативность и смелость личности. Талантливость руководителя проявляется в его индивидуальных чертах, нестандартных взглядах мышления, в широком мировоззрении, с использованием вербальных и невербальных средств воздействия и обязательного понимания последствий своих управленческих действий. В течение многих лет существования человечество формировало на разных этапах своего диалектического непрерывного развития методы, формы и средства системы управления. Прогресс развития системы управления не имеет линейной направленности и является результатом взаимодействия различных процессов, решающую роль в этом развитии играет целенаправленная деятельность человечества, потому что вся жизнь человека состоит в постоянных упорных поисках истины для изобретения методов адаптации к меняющейся среде. Отмечено, что, несмотря на влияние внутренних или внешних факторов, предприятиям всегда необходимо адаптироваться к этим воздействиям, своевременно и эффективно производить управленческие решения, рисковать, заниматься активным развитием, что послужит основой для холистического развития любой системы. Определено, что одним из самых сложных инструментов управления является управленческое решение, в основе которого должны быть обоснованные креативные рекомендации по организации и стимулированию деятельности предприятия. Сформировать управленческую идею и убедить в ее целесообразности не всегда удается даже опытным управленцам, которые владеют методами искусства управления, а следовательно, необходимо искать нестандартные, креативные решения для получения положительного эффекта и холистического развития предприятий.
Ключевые слова: архетипика, система управления, этапы развития, управленческие решения, холистический развитие предприятий. Табл.: 5. Библ.: 12.
Чобиток Виктория Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и организации деятельности субъектов хозяйствования, Украинская инженерно-педагогическая академия (ул. Университетская, 16, Харьков, 61003, Украина) E-mail: vika_chobitok@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5272-388X
UDC 658.014:005.1 JEL: M11
Chobitok V. I. Archetypics of Management System as the Basis for a Holistic Development of Enterprises
TThe article is aimed at forming the archetypics of management system as the basis for a holistic development of enterprises. The results of the carried out research demonstrate that the skill of management must have at the heart talent, originality, creativity and courage of personality The talent of a manager is manifested in his individual traits, non-standard views of thinking, in a broad worldview, using both verbal and non-verbal means of influence and mandatory understanding of the consequences of the own managerial actions. Over the years, at different stages of its dialectical continuous development, mankind has shaped the methods, forms and means of management system. Progress of development of management system is not linear and is the result of interaction of different processes, the purposeful activity of mankind plays a decisive role in this development, because the whole life of a human consists in constant persistent search for truth related to invention of methods of adaptation to a changing environment. It is noted that, despite the influence of internal or external factors, enterprises always need to adapt to these impacts, make timely and effective managerial decisions, take risks, engage in active development, which will serve as the basis for a holistic development of any system. It is defined that one of the most complex management instruments is a managerial decision, which should be based on the informed creative recommendations as to the organization and stimulation of the enterprise's activity. It is not always possible even for experienced managers who know the methods of management skill to form a managerial idea and succeed in proving its expediency, and therefore it is necessary to look for non-standard, creative solutions to get a positive effect and holistic development of enterprises. Keywords: archetypics, management system, development stages, managerial decisions, holistic development of enterprises. Tabl.: 5. Bibl.: 12.
Chobitok Viktoriia I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business Entities, Ukrainian Engineering
and Pedagogical Academy (16 Universytetska Str., Kharkiv, 61003, Ukraine)
E-mail: vika_chobitok@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5272-388X
Майстершсть управлшня обов'язково повинна мати в основi талант, оригшальшсть, креатившсть i смкивють особистость Та-лановиткть керiвника проявляеться в його шдивь дуальних рисах, нестандартних поглядах мислення, в широкому свиогляд^ з використанням вербальних i невербальних засобiв впливу та обов'язкового розу-мшня наслоив сво1х управлшських дш.
Протягом багатьох роив юнування людство формувало на рiзних етапах свого дiалектичного без-перервного розвитку методи, форми та засоби сис-теми управлшня. Прогрес розвитку системи управлшня не мае лшшну спрямовашсть та е результатом взаемоди рiзних процеав, виршальну роль у цьому розвитку вщграють цкеспрямована дiяльнiсть люд-ства, тому що все життя людини полягае у постшних наполегливих пошуках ютини для пошуку методiв адаптаци до мшливого середовища.
У складних непередбачуваних ситуацiях не за-вжди вдаеться виршити проблеми традицшними методами, необх^дно шукати нов^ креативш, нестан-дартш, шновацшш методи для досягнення поставлено! мети.
Отже, питання ефективного використання ме-тодiв управлшня, що застосовуються в рiзних ситуа-щях, в^дпов^но до вимог середовища, е актуальним напрямом досл^дження.
Аналiз публкацш щодо формування системи управлшня як основи холктичного розвитку шдпри-емств св^дчить про те, що щ питання, розглядають-ся як зарубшними, так i вичизняними науковцями, такими як: Денисюк О. та Гамiе А. [2], Штерс Т. та Уотермен Р. [7], Прохорова В. та Проценко В. [8], Ра-евнева О. [9] та ш.
Питання формування системи управлшня як основи холютичного розвитку шдприемств е акту-альними та потребують подальшого досл^дження.
Мета статт - формування архетишки системи управлшня як основи холктичного розвитку шдпри-емств.
У сучасних умовах господарювання сталий роз-виток шдприемств формуеться шд впливом адаптивного реагування на змши внутршнього та зовншньо-го середовища. Своечаснють адаптивного реагування на змши обумовлюеться багатогранною системою управлшня як основного ресурсу у формуванш холю-тичного розвитку шдприемств.
Протягом життя виникають непередбачеш фак-тори, що вимагають пошуку та продукування нових управлшських поглядiв на виршення рiзних питань. Розглянемо бкьш детально архетишку системи управлшня на рiзних етапах розвитку сусшльства (табл. 1 - табл. 5).
Аналiз давнього перюду розвитку системи управлшня надав можлившть виокремити основш ^де! управлшня цього перюду, а саме: розвиток; захист народу; система самоврядування; початок демократа; принцип ушверсального управлшня; управлшня персоналом, мотиващя; розмежування функцш управлшня; стратепчне та тактичне управлшня; розподк територш; яшсть управлшня пращ, рацiоналiзацiя пращ; контроль, ефективна оргашзащя пращ, використання штенсивних технологш та нових знань. Але основними ресурсами в цей перюд залишалися землi та раби.
Аналiз перюду розвитку системи управлшня середньовiччя св^дчить про виокремлення: л^дер; по-ведшка людей; централiзацiя; реформи; податки; роз-
Таблиця 1
Давнш перiод розвитку системи управлшня
Засновник теорп Перюд Сутнкть теорп i поглядiв у формуванш «управлшня» Основна щея управлiння
1 2 3 4
Особлива каста жре^в-комерсанпв 3000-2000 рр. до н. е. Побудоваш египетськ трамщи свiдчать про високий рiвень розвитку не тiльки науки та культури, а й управлшського мистецтва Розвиток
Хаммуралi 1792-1750 рр. до н. е. Запропонував оригiнальний лiдерський стиль, постшно пщтри-муючи в пщданих образ турботливого опiкуна i захисника народу. Для традицшного методу керiвництва, який характеризував мину-лi династп царiв, це було явним нововведенням. Сутшсть полягала в появi свггськоТ манери управлiння, виникненнi формально!' системи оргаызацп i регулювання вiдносин людей, нарешп, в зародженнi основ лщерського стилю, а отже, i метс^в мотивацй' поведiнки Захист народу
Навуходоносор II 605-562 рр. до н. е. Вплив жерцiв на систему управлшня стае значним, з'являються са-мовряднi мiста, якi мають ряд привтёв. Час повного вщродження, економiчного розквiту i культурного розвитку Система самовря-дування
Перикл 494-492 рр. до н. е. Один з «батыш-засновниив» афшськоТ демократ Став проводити сер^ реформ, як знаменували собою важливий етап в демократи-зацГТ афiнського полiса, позицюнував себе як виразника iнтересiв усього народу Початок демократ^
Сократ 470-399 рр. до н. е. Головне в управлшы - поставити потрiбну людину на потрiбне мк-це i домогтися виконання доручених Тй завдань. Причому вiн пщ-креслював, що ефективно управляти сусптьними справами може тiльки той, хто сам досяг успiхiв в особистих справах. На основi аналiзу рiзних форм управлiння Сократ проголосив принцип ушверсальносп управлiння Принцип унiверсального управлiння
Ксенофонт 430-355 рр. до н. е. Автор роботи «Домострой» («Ойкономта»), пiдкреслював, що «домоведення», або «ведення господарства», е важливою наукою, необхiдною для людини. 1'Т мета - допомога людинi в збтьшенш належного Тй майна i збагаченнi господарства. Одним iз перших у свгговм управлiнськiй думцi досить докладно розглядав проблему подту працк Вiн пiдкреслював кориснiсть подiлу праць що дае великий ефект не ттьки у виробничiй сферi (навпъ у кухарськiй справi), але i в управлiнськiй працi. На його думку, той, хто виконуе одну роботу, виконуе ТТ якнайкраще. Керуюч повиннi прагнути так органiзувати роботу, щоб пробудити у кожного пра^вника често-любнi бажання i дух змагання, в результат чого вщбудеться збть-шення продуктивностi працi i збагачення господарства Управлiння персоналом, мотиващя
Платон 428-348 рр. до н. е. Розглядав державу крiзь призму норм етики та мораль На його думку, iснування сусптьства фунтуеться на двох принципах - моральной i господарювання, включаючи ринковi iнститути, такi як грошь торгiвля тощо. Що стосуеться вищих стаыв, то приватна власнiсть заперечуеться, проте третьому стану вона навпъ необ-хщна, оскiльки вчить ощадливосп. 1дея про необхiднiсть управлш-ня на основi знань, iдея про обов'язковий розподт i спецiалiзацiю прац та iдея про обов'язковий облт при прийняттi рiшення в конкретнш ситуацГГ Розмежуван-ня функцiй управлшня
Аристотель 384-322 рр. до н. е. Заклав основи вчення про домогосподарства. У роботах «Ыкома-хова етика» i «Полiтика» вперше дослщжував економiчнi процеси з метою виявлення в них загальних закономiрностей. Економта була видiлена в самостiйну сферу дiяльностi. Видiлив економiку i хрематистику. Метою економти е придбання споживчих вартостей, необхщних для життя, домашнього господарства i для державних потреб. Економiчна дiяльнiсть обумовле-на природними причинами i е необхщною. Хрематистика - непри-родна дiяльнiсть, мистецтво наживати стан шляхом торпвль яка не е необхiдною i не узгоджуеться з законами природи. Займався питаннями спецiалiзацN працi Спецiалiзацiя працi, ефективне управлiння
о_
<
£ <
3
Ё О X
8 ш
1 2 3 4
Олександр Македонський 356-323 рр. до н. е. Створив теор^ стратепчного та тактичного управлшня вшськами Стратепчне та так-тичне управлшня
Дюклетан 245-316 рр. до н. е. Для стаб^зацп управлшня i забезпечення захисту кордоыв, а та-кож з метою запоб^ання узурпацГГ ввiв адмiнiстративне i територн альний подiл влади - тетрарх^ Розподт тери-торiй
Катон Старший (Цензор) 234-149 рр. до н. е. Першим в економiчно-управлiнськоГ' думки Стародавнього Риму поставив проблему ефективносп рабовласницького господарства, пов'язавши ГГ з оргаызацкю виробництва i обмiну. Величезна роль у пщвищенш ефективностi та прибутковост мавт-ку вiдводилася господаревi мавтку. Його основними завданнями було загальне управлшня мавтком i контроль роботи керуючих i рабiв. Давав рекомендацп господаревi з планування, розподту та облiку вироблених у мавтку робiт Ефективысть виробництва, контроль, планування, розподт та облт, органiзацiя праць стимулювання
Марк Теренцш Варрон 116-27 рр. до н.е. У його роботi знайшли вщображення процеси концентрацп землi, штенсифтацп сiльського господарства i зростання товарносп ра-бовласницьких господарств, багато в чому пов'язаш з подальшим проникненням в нього товарно-грошових вщносин. Багато уваги придтяв розгляду проблеми рацiоналiзацiГ' використання в гос-подарствi прац рабiв. Радив застосовувати бiльш гнучк методи примусу до працi, заохочуючи рабiв матерiально та морально. Придтив багато уваги питанням якостi управлшськоГ' працi Якiсть управлiння працi, мотива^я, рацiоналiзацiя працi
Луц1й Юнш Модерат Колу-мелла 4-70 рр. н. е. Мавтком особисто повинен управляти строгий i досвiдчений гос-подар. Необхщно використання iнтенсивних технологiй i наукових знань. Необхiдна ефективна оргашза^я працi рабiв. Необхiдний правильний пiдбiр керуючих. Ще одним значущим умовою ефективноГ' органiзацiГ' працi вiн вва-жав постiйний контроль Контроль, ефективна оргашза^я працi, використання штенсивних технологiй та новихзнань
Джерело: сформовано автором на основi [1; 3-6; 10-12]. Таблиця 2 Розвиток системи управлшня середньовiччя
Засновниктеорп Перюд Сутнiсть теорм i поглядiв у формуваннi «управлшня» Основна щея управлiння
1 2 3 4
Нiкколо Макiавеллi 1469-1527 рр. У своГ'й роботi «Государ» розкрив, що лщер прагне до устху правителя, що вс його дм мають узгоджуватися, в першу чергу, з законами необхщносп, а також з поведшкою його тдлеглих. Лiдер може розраховувати на успiх тiльки в тому випадку, якщо враховув людську психолопю, розумiв нюанси 'хнього способу мислення, моральш звички, недолiки i переваги. Важливо врахо-вувати, що в багатьох випадках поведшкою людей керув често-любство, проте розумiння цього ще недостатньо. Необхщно визна-чити, хто саме в найбтьш честолюбним, а отже, i небезпечним для того, в чи'х руках влада: ть хто мав намiр зберегти те, що в, або ть хто хоче придбати те, чого ще немав Лiдер, поведшка людей
Томас Мор 1478-1535 рр. Основна причина вах порогав i лих - це приватна власшсть i зумовленi нею протирiччя iнтересiв особистостi i сусптьства, багатих i бiдних, розкошi й убогосп. Приватна власнiсть i грошi по-роджують злочини, якi не можна зупинити жодними законами та санщями Негативне став-лення до приватно'' власносп
Василш III 1479-1533 рр. Збтьшилося земельне дворянство, влада активно обмежувала iмунiтет i привте''' бояр - держава йшла шляхом централiзацiГ' Централiзацiя
1ван Грозний 1530-1584 рр. Проведено реформи вiйськовоГ' служби, судово'' системи, державного управлшня, в тому чиш впровадженi елементи самовряду-вання на мiсцевому рiвнi (губна, земська й iншi реформи) Реформи судова, державна, еле-менти самовря-дування
о_
<
£ <
3
Ё О X
1 2 3 4
Елизавета I Тюдор 1533-1603 рр. Значно посилено корол1вську адмУстра^ю, упорядковано фшан-сове вщомство. Розвиток нових виробництв приваблював у краТну майстр1в-ем1грант1в, протегував торговельним компантм Податки, розвиток нових виробництв
Томас Манн 1571-1641 рр. Головним капталом вважав торговий капрал, джерелом збагачен-ня - лише торпвлю, в як1й експорт перевищував ¡мпорт, що приносить приркт капталу та збагачення населення Каптал, грош1
Джерело: сформовано автором на основi [1; 3-6; 10-12].
Таблиця 3
Розвиток системи управлшня перiоду iндустрiалiзацií
о_
<
<
а
I
О X
8 Ш
Засновник теорп Перюд Сутнкть теорп i поглядiв у формуваннi «управлiння» Основна iдея управлiння
1 2 3 4
Адам Сми 1723-1790 рр. Сутнктю \ природою багатства £ виключно праця. Для примноження багатства краще розвиток стьського господарства, а не промисло-вость бо, на думку вченого, каптал, вкладений в землеробство, дода£ набагато бтьшу варткть до дшсного багатства \ дохщ. Держав1 необ-хщно захищати втьну конкуренц1ю в егоТстичних ¡нтересах вичизня-них п1дпри£мц1в. Неодмшною умовою для того, щоб економтш зако-ни дтли, £ втьна конкуренцт. Праця £ £диним загальним, так само як \ £диним точним, м1рилом вартост або £диною м1рою, за допомогою якоТ ми можемо пор1внювати м1ж собою вартост рвних товара в ус1 часи \ в уах мкцях. «Багатства народа» розгляда£ грош1, як \ вс кла-сики, не ¡накше як технтне знаряддя для обмшу, торпвл1, ставлячи на перше мкце Тхню фунщю засобу об|гу Конкуренцт, праця, дох1д, каптал, грош1
1ммануТл Кант 1724-1804 рр. Для обфунтування можливост знання сл1д виходити з того, що не наш1 пвнавальш зд1бносп вщповщають свпу, а св1т повинен узгоджу-ватися з нашими зд1бностями, щоб взагал1 могло вщбутися пвнання. 1накше кажучи, наша свщомкть не просто пасивно осяга£ св1т, яким вш £ насправд1 (догматизм), але, скорше, навпаки, св1т узгоджу£ться з можливостями нашого пвнання, а саме: розум £ активним учасни-ком становлення самого свпу, даного нам у досвр. Досвщ по суп £ синтезом того чутгевого змкту («матери»), що да£ться св1том (речей в соб|), \ т1£*1* суб'£ктивноТ форми, в як1й ця матера (вщчуття) осяга£ться свщомктю Розум, пвнання
Наполеон Бонапарт 1769-1821 рр. Полника у фшансово-економтнш сфер1 сприяла розвитку бангав-ськоТ справи (в 1800 р. заснований Банк Францп) \ торгових палат. Велике значення мало встановлення в 1803 р. нового золотого вмкту франка, який став з цього часу однкю з найстабтьшших грошових одиниць в £вропк У Францп був вщновлений монархтний режим з уама властивими йому зовшшыми атрибутами (дв1р, титули \ ¡н.), одночасно збер1г найважпивш революцмш соц1ально-економтш завоювання, перш за все визнання прав на землю за ТТ новими влас-никами - селянами Розвиток бангавськоТ сфери, ре- волюцшы соцтльно- економтш завоювання
Роберт Оуен 1771-1858 рр. Проводив соц1ально-управлшський експеримент, метою якого була гуманвацт вщносин м1ж п1дпри£мцями \ робтниками та знаходжен-ня нових способа органвацп виробництва \ управлшня, як дозволили б полегшити умови прац1, тдвищити заробтну плату прац1вникам \ надати Тм гарантй'зайнятосп. При прийом1 на роботу в1н запропонував оцшювати здатност потен-цшного прац1вника \ вщповщно до цього пропонувати той чи ¡нший вид роботи. Запропонована Р. Оуеном система оцшки \ мотивацп прац виявилася дуже ефективною Мотивацт, соц1ально-управлшський експеримент
Чарльз Беббщж 1792-1871 рр. Спец1ал1зац1Т \ розподт1 прац1, що допомагають зрозум1ти природу та значення фабричного виробництва. На його думку, подт прац явля£ собою найбтьш важливий принцип для вах тих, хто викону£ будь-яку роботу. Спец1алвацт прац|
3
Фредерт Баспа
1801-1850 рр.
Доводив, що накопичення капталу веде до збагачення найманих пра^вниш: за пiдвищенням продуктивностi прац слiд зростання реальних доходiв робггнигав, як за рахунок зростання оплати праць так i за рахунок здешевлення продуктiв, якi виробляють i споживають робочi. Одночасно зi зростанням капралу знижуеться i його цша, тим самим прискорюючи розвиток економти. Таким чином, iнтереси i капггалкпв, i робiтникiв збiгаються - як мЫмум у вимозi вiльноï тор-гiвлi та обмеження державного втручання. Каптал завжди працюв на штереси людей, якi Тм не волод^ть, тобто на iнтереси споживачiв
Збагачення
найманих
пра^внигав
за рахунок
накопичення
капiталу
Карл Маркс
1818-1883 рр.
Пов'язував феномен влади з вщносинами власностi й економiчним пануванням правлячого класу. Володшня приватною влашстю пе-редбачалося единим джерелом економiчноï влади. Полiтична влада, на його думку, £ вторинною, лише породженням економiчноï влади, а держава £ шститутом економiчно пануючого класу, який за допо-могою держави стае ще й полiтично панiвним класом i здобувае новi засоби для придушення i експлуатацп пригнобленого класу. Карл Маркс вважав, що держава не повинна повшстю контролювати еко-номiку i регулювати життя кожного шдивща суспiльства. Маркс ототожнював таи поняття, як грошi i влада, власшсть i держава, вважав Тх явищами однорiдного порядку. На його думку, у ви-робниц^ пануе той, хто контролюе i поставляе каптал. Власники капталу також i панують в сусптьста i, бтьш того, визначають його моральне обличчя. Вони контролюють навпъ державу, яка стае пщ-леглим волi i штересам пануючого класу
Економiчна влада, капiтал, приватна власнiсть
Фрiдрiх Енгельс
1820-1895 рр.
З точки зору соцiалiзму розглянув основнi явища сучасного еконо-мiчного порядку, як необхщы наслiдки панування приватно!' власнос-тi. Доручив Тм викласти основы засади виробленого ними соцiалiзму. Працював з К. Марксом, пщтримував його щеТ
Економiчнi порядки
Джерело: сформовано автором на основ! [1; 3-6; 10-12].
Таблиця 4
Розвиток системи управлшня XX ст.
Засновниктеорп Перюд Сутнкть теорп i поглядiв у формуваннi «управлшня» Основна щея управлiння
1 2 3 4
анр! Файоль 1841-1925 рр. Розробив загальний пщхщ до аналiзу дiяльностi адмiнiстрацiГ' i сфор-мулював деякi, суворо обов'язковi принципи управлшня. Видтив п'ять функцiй управлшня, що являють собою самостшы напрямки, але в той же час пов'язаш з шшими напрямками процесу управлшня Функцп управ-л!ння, принципи управлшня
Гаррингтон Емерсон 1853-1931 рр. Дошджував можпивосп застосування наукового менеджменту до будь-якого виробництва в будь-якш галузi економiки. Неефективною вш вважав всю економiчну систему кра'ни. На його думку, нацюналь-на ефектившсть виробництва не в фунщвю надлишку або нестачi природних ресурав: нaвiть маючи 'х в достатнш кiлькостi, кра'на може втрачати сво'' переваги через неефективне та нерацюнальне використання ресурсiв. Тiльки правильна оргашза^я може забезпе-чити ефективне застосування машин, мaтерiaлiв i людських зусиль, зниження витрат виробництва Рацюналь-н!сть, оргаш-за^я виробни-цтва
Фредер^ У. Тейлор 1856-1915 рр. Найбтьшим нещастям, вiд якого страждають як господaрi фабрик i зaводiв, так i робочi, в недолiк завзяття, вщсутшсть бажання працю-вати з повною выдачею, свiдомо повiльнa робота з метою знизити денну вироблення, «солдатська робота». Тейлор ставив перед собою висок цтк «Знищення «прохолоди» i рiзних причин повiльностi в ро-ботi, - писав вiн, - мав нaстiльки знизити витрати виробництва в про-мисловостi, що як наш внутршнш, так i наш зовншнш ринок значно розширяться, i ми зможемо конкурувати бiльш шж на рiвних умовах з нашими суперниками Мотивацiя працiвникiв
CL <
£ <
S
Ü О X
s
Ш
1
2
4
1 2 3 4
Гуго Мюнстерберг 1863-1919 рр. Автор перших робгг по визначенню професшно'Г придатносп. Ви-дтяв так проблеми господарськоТ психотехнти: шдивщуально'Г профпридатностi, навчання, вправи, стомлення, пристосування техшки до людини, монотони, впливу алкоголю на продуктивнГсть, травматизму, впливу плаката i реклами в промисловосп i торгiвлi Професшна придатнГсть
Макс Вебер 1864-1920 рр. 1деалом у науц про суспiльство була свобода. Процедурну норму шструментального рацiоналiзму вщокремив вiд цiлей, яким вона тд-порядкувалась, i зробити ТТ домшантною соцiальною цiннiстю в собi, тодГ як застосування органiзацiйних форм мало на мет розширити владу людини, що досягала величезноТ влади в галузi особистого права. Саме в цьому кривться iррацiональнiсть рацюнально'Г органГзацГ''. РацГональна оргашзацГя,
Франц Оппенгеймер 1864-1943 рр. Вiльне суспiльство i втьна праця не повиннi залежати вщ полiтичних диктатур держав, а приватне виробництво i товарообмiн повиннi бути втьш вiд економiчних диктатур монополш ВГльне приватне вироб-ництво
Мерi Паркер Фоллет 1868-1933 рр. Засновниця ново''' фiлософií' управлiння, що базувться на розумiннi мотивiв груп i iдеí' iнтеграцiйного £дностi. Особливостями и теорп був комплексний пщхщ до дослiдження управлiнських проблем, облт психологiчних i соцiальних аспектiв управлшня i критика наукового менеджменту Мотиви, психо-лопчш та соцн альнГ аспекти
Артур Лайон Боулi 1869-1957 рр. Основы прац присвяченi економiчнiй теорп, статистик заробiтноí' плати, сезонним коливанням виробництва i цГн, зовнГшнГй торгГвлГ Велико'' Британп, розподГлу нацiонального доходу, дослщженню жит-тввого рГвня трудящих; Закону БоулГ - гiпотезi про сталГсть частки заробiтноí' плати в нацюнальному доходГ ЗаробГтна плата, рГвень жит-тя трудящих
Алан РейлГ 1869-1947 рр. Американський теоретик менеджменту, один з керГвникв компанГ'' General Motors. Одним з перших всебiчно обфунтував принцип де-легування вiдповiдальностi Принцип вГд-повГдальностГ
Альфред Слоун 1875-1966 рр. Ставився до управлшня як до науки i спирався на згуртовану групу менеджерiв. КомпанГ'' «Форд Мотор» при його керГвництвГ здобула перемогу завдяки реорга^зацп управлiння, модернiзацií' виро6Гв, удосконалення облту та контролю, проведення науково-техшчних i маркетингових дослiджень РеорганГзацГя управлГння, контроль, науковГ дослГ-дження
Костянтин Воблий 1876-1947 рр. Вивчав ГсторГю народного господарства, економiчну статистику, демограф^, економiку страхово'' справи, мiграцГ'' населення. Видн лив на територií' кра'ни такi райони: Пiвденно-Схiдний, Центральний i Захiдний. ОсновнГ науковi працi присвячен проблемам розвитку i розмiщення продуктивних сил Укра'ни, створенню нових галузей промисловосп та комплексному розвитку райоыв. Розробив науко-ву схему економiчного районування Укра'ни Розвиток, про-дуктивнГ сили
Джейм Муж 1884-1957 рр. Був висококвалiфiкованим шженером i досвiдченим топ-менеджером, один Гз керiвникiв компанií' General Motors. Одним з перших обфунтував унГверсальнГсть принципГв органГзацГ'' Принципи органГзацГ''
Лшдал УрвГк 1891-1983 рр. ПГдкреслював унГверсальнГсть принципГв i методГв наукового менеджменту i його вГдповГднГсть сучасним тенденцГям економГчного розвитку захГдних кра'н. На його думку, «концепцп, що лежать в основГ наукового менеджменту, можуть бути використанГ в будь-якш сферГ, де цГлеспрямована дГяльнГсть людини потребув управлГн-ня i контролю. Розглядав науковий менеджмент як «один з аспектГв рацюналГзацп, що становить для приватного пщпривмця, що займавться виршен-ням проблем органГзацГ'' бГзнесу, найбГльший Гнтерес» Рацюналь-нГсть, науко-вГсть
Вiктор Новожилов 1892-1970 рр. Дослщжував проблеми теорГ'' та методологГ'' розрахункв еконо-мГчно'Г ефективностГ в народному господарствГ. Застосовував на практицГ сво'Г знання для вирГшення задачГ знаходження загального максимуму ефекту вщ капГталовкладень соцГалГстичного господарства. Основною проблемою економГчних дослГджень В. Новожилов вважав проблему вимГрювання витрат i 'х результатГв. Вчений зроби значний внесок у розробку концепцп економГчно'' реформи. ЕкономГчнГ дослщження, економГчна кГбернетика
CL <
£ <
S
о
X
S
Ш
1 2 3 4
Розробив теор^ оцшки господарськоТ' дiяльностi, обфунтував пiдхiд до цшоутворення, дослiджував ефективнiсть iнвестицiй в нову техш-ку, збагатив теорiю економнчноТ' кiбернетики
Лютер Гьюлт 1892-1993 рр. Описуючи тi види управлшськоТ' дiяльностi, якi спостерiгаються у вах оргaнiзaцiях, винайшов акронiм РОБйСОВБ, першi лiтери якого вiдповiдaють aнглiйським словами «планування, оргaнiзaцiя, пiдбiр персоналу, командування, координа^я, звiтнiсть i бюджету-вання». РОБйСОВБ замислювався як сполучна ланка мiж теорi£ю упрaвлiння i реальноТ' упрaвлiнськоТ' практики Зв'язок теорй' i практики
Василь Немчшов 1894-1964 рр. Роботи в област теорй' i практики статистики (питання со^альноТ' та економiчноТ' структури сусптьства, питання теорГТ статистичного спостереження, розробка метс^в об'£ктивного вимiрювaння i ана-лiзу масових господарських явищ), проблем розвитку виробничих сил i структури сусптьного виробництва, методологи вивчення продуктивной прaцi, розробки моделей планового господарства, економiчноТ' оцiнки Виробничi сили, продуктив-нiсть прац
Людв^ Ергард 1897-1977 рр. Держава повинна встановити прозорi та зрозумiлi всiм правила «гри» в економiцi, не допускаючи жодних невиправданих привтеТ'в i водночас - жодноТ дискримiнaцiТ' будь-яких суб'£ктв господарю-вання. Пiдтримувaти потрiбно не великих пщпри£м^в, якi прекрасно впораються i сaмi, а малий i середнiй бiзнес. 1 це не просто слова. Со^альний характер моделi ринковоТ' економiки Ергарда проявляться, на його власну думку, перш за все в тому, що вона £ ... ринко-вою. А тому створю£ умови для швидкого економiчного зростання, збтьшення суспiльного багатства i да£ можливiсть перевaжнiй бть-шостi громадян самим забезпечити пщвищення свого добробуту. На переконання Ергарда, со^альы виплати з боку держави в мiру його розвитку i збагачення повиннi не зростати, а ... зменшуватися Пiдтримкa держави, соцiaльний захист
Людвiг фон Берталанфi 1901-1972 рр. Основна щея полягала у визнaннi iзоморфiзму зaконiв, керуючих функцiонувaнням системних об'£ктв. Сучaснi дослiдження в зaгaльнiй теорй' систем повинш iнтегрувaти напрацювання, накопичен в галузях «класичноТ» загальноТ' теорй' систем, кiбернетики, системного aнaлiзу, дошдження оперaцiй, системно'' шженери i синергетики Загальна теорiя дослщження
Ренас Лайкерт 1903-1981 рр. Теорiя стилiв керування - стилi упрaвлiння, розробленi Ренсiсом Лайкертом у 1960-х роках в Мiчигaнському ушверситет дош-дження, яка присвячена вщмшностям ефективноТ' i неефективноТ' оргаызацп. У своТ'й теорй' Лайкерт видiлив двi крaйностi щодо стилiв керiвництвa - керiвник, орi£нтовaний на завдання, i керiвник, оркн-тований на швробтиив. Вiн узагальнив реaльнi методи управлшня i залежно вiд стилю керiвництвa розробив чотири основнi моделi управлшня (експлуататорський авторитаризм, доброзичлива авто-кратя, консультативна демокрaтiя, спiльне упрaвлiння) Моделi упрaвлiння
Ральф Стогдiлл 1904-1978 рр. Лщерство - це зв'язок, який кну£ мiж людьми в якiйсь со^альнш ситуацп, i люди, якi £ лщерами в однiй ситуацГТ, не обов'язково будуть ними в шших ситуа^ях». Саме сформовaнi конкретнi обставини визначають вiдбiр лiдерa i детермшують його поведiнку. Так, напри-клад, стати лщером в кримiнaльнiй оргаызацп можуть спритнi, жвaвi, aморaльнi особистосп, здaтнi в будь-який момент переступити закон i норми соцiaльноТ' справедливость Ясно, що в iншiй ситуацГТ, на-приклад серед спiвробiтникiв релтйноТ' оргаызацп, що займа£ться блaгодiйною дiяльнiстю, такого типу особистостi не мали б шанав на лiдерство Лiдерство
Дуглас МакГрегор 1906-1964 рр. Були запропоноваш теорiя «X» i теорiя «У», якi розглядають моти-ва^ю людини з двох протилежних сторш. Теорiя «X» допуска£, що бiльшiсть людей не зaцiкaвленi у вщповщальносп i що люди працю-ють або ттьки через грошi або зi страху перед якимись погрозами. Однак, створивши теор^ «X», МакГрегор дшшов висновку, що таке розумшня людськоТ' природи не вiдповiдa£ дшсносп, а менеджмент, побудований на цьому тдходь не вiдповiдa£ сучасним потребам. Упрaвлiнськa поведшка, мо-тивaцiя
о_
<
£ <
3
Ё О X
1 2 3 4
Таким чином, була створена теорт «У», основним постулатом яко'Г е те, що люди не лшив! \ не безвщповщальш. Ця теорт доводить, що люди можуть бути самоврядними \ творчими в робот при правильна мотивацп
Абрахам Маслоу 1908-1970 рр. Був одним ¡з перших учених у галуз1 мотиваци та психологи, хто запропонував уыверсальну теор1ю ¡ерархи потреб (1943 р.). Пкля 20 рокв роботи у клшщ в1н сформулював визнану у всьому свт теор1ю людсько''' мотиваци. Головною особливктю ц1еТ теори е те, що людина - творча особиспсть, спрямована на саморозвиток \ само-реалва^ю. У сво'й теори в1н виокремлював п'ять основних груп потреб людини, \ зпдно з якою потреби вищого р1вня не будуть задо-вольнятися доти, доки не будуть задоволен потреби нижчих р!вшв. Протягом тривалого часу незадоволена потреба нижнього р1вня, яку переживае людина, впливае на V'' поведшку; коли цю потребу задо-волено, виникае нова потреба й спонукае людину до и задоволення. Коли \ ця потреба задоволена, тод1 виникае нова (ще вищого р1вня), \ так дал! Мотивацт, потреби
Морк Алле 1911-2010 рр. Займався аналвом економтних проблем, зокрема, проблеми по-еднання економтно!' ефективност \ справедливой в розподт! до-ход1в Справедли-вкть, розподт дохода
Леонщ Канторович 1912-1986 рр. Розвинув ¡дею оптимальност в економщ. Встановив взаемозалеж-нкть оптимальних цш \ оптимальних виробничих \ управлшських ршень. Кожне оптимальне ршення взаемопов'язане з оптимальною системою цш Оптимальн! виробнич! та управлшськ ршення
Пол Ентош Самуельсон 1915-2009 рр. Науков1 ¡нтереси охоплювали практично вс галуз1 сучасно''' еконо-мки. Результати воображен в1д теорГ'' споживчого вибору в умовах визначеност \ ризику, економетрики та фшансово!' економти до макроекономти, теорГ'' капралу, мжнародно!' торпвл!, загально''' р1в-новаги та економти добробуту тощо Каптал, фшан-сова економн ка, споживач!, мжнародна торпвля
Рассел Акофф 1919-2009 рр. Значний внесок у розвиток теори \ наукових методв управлшня. Де б вш не висловлював свою думку, вчений безкомпромкно вщ-стоював необхщнкть активно'' учасп, креативного пщходу, ршення проблем, полтшення майбутнього \ вимоги «планувати або бути планованим». Найбтьш помтний внесок Р. Акоффа в теори дош-дження операцш, ¡нтерактивного планування, циркулярних органн зацш Креативний пщхщ, ¡нтер-активне плану-вання
Фредер!к Герцберг 1923-2000 рр. Природне продовження теори Маслоу: мотиватори сконцентрован на верхах р1внях ¡ерархи потреб Маслоу, тод1 як ппентш фактори являють собою потреби нижшх р!вшв. Ця теорт була створена на основ! даних, отриманих в результат! ¡нтерв'ю, як бралися на рв-них робочих мкцях, в рвних професшних групах \ в рвних кра'нах. Задоволенкть \ незадоволення роботою викликаються рвними чинниками. Так, були видтеы «мотиватори» (чинники, що роблять позитивний вплив на мотива^ю) \ «чинники контексту», або «ппент-н чинники» (чинники, що роблять негативний вплив на мотива^ю, визначають незадоволення вщ роботи) Мотивацт
Крк Арджирк 1923-1974 рр. В основ! його фтософи лежить ¡дея про те, що прац1вники, взагал! кажучи, дуже «незр1л1» люди, хоча за вщповщних умов вони можуть стати цтком «зртими». Вш вважае, що бтьшкть робочих, особливо пра^вникв нижчого р1вня, управлшський персонал середнього р1в-ня ! деяк провщы прац1вники управлшня в мас сво'й е «незртими» людьми. 1 це справедливо всюди. Бтьшкть людей, особливо чоловн ки, вельми «незр1л1» люди Персонал! його можли-вост
о_
<
£ <
3
Ё О X
2 ш
Джерело: сформовано автором на основi [1; 3-6; 10-12].
Таблиця 5
Розвиток системи управлшня XXI ст. - вггчизняш науковц
Засновниктеорй Перюд Сутнкть теорй i поглядiв у формуванн «управлiння» Основна iдея управлiння
1 2 3 4
Анатолш Яковл£в 1937 р. Економiчнa оцiнкa Т'х фактичноТ нaдiйностi в експлуатацп електро-технiчних виробiв. Теорiя i методи економiчноТ' оцiнки зaсобiв автоматизации Спецiaлiст з питань економiчноТ' оцiнки зaсобiв прaцi Економiчнa оцiнкa, маркетинг
Олександр Амоша 1937 р. Нaуковi прaцi присвяченi проблемам економiки промисловосп та соцiaльноТ' полiтики, комплексним дошдженням со^ально-економiчних завдань удосконалення виробництва, умов та охорони прац на пщпри£мствах, оточуючого Т'х навколишнього середовища, оцшки ефективносп i полiпшення оргаызаци нaуково-дослiдних ро-бiт, реaлiзaцiТ' зaходiв з прискоренню iнвестицiйних та шновацмних процесiв в УкраТ'нк Вiн £ засновником науково'Т школи з дошдження найважпивших економiчних проблем формування промислово'Т по-лiтики та забезпечення умов життедяльносп на виробництвi lнновaцiйнi та iнвестицiйнi процеси, со^ально- економiчнi завдання
1гор Бланк 1938 р. lнвестицiйний менеджмент, фшансовий менеджмент, антикризове фiнaнсове управлшня, швестицшний менеджмент lнвестицiйний та фшансовий менеджмент, антикризове управлшня
Валерш Ге£ць 1945 р. Започаткував i розвива£ наукову школу в гaлузi макроекономти та фiнaнсiв. Обфунтував стрaтегiю розвитку економти УкраТни на довгострокову перспективу, за якою узгоджено та гармоызовано цн льовi орi£нтири стaбiльного економiчного зростання, iнституцiйних перетворень, iнновaцiйно-iнвестицiйноТ' модерызацп економiки, структурно-технологiчного оновлення й штеграцп на цiй основi у свггову економiку. Запропонував нову концепцiю економiчного зростання в умовах нестaбiльностi. Нaуковi iнтереси сконцентровaнi також на розв'язанн проблем вза£модГТ суспiльствa, держави та бiз-несу в напрямку створення ефективних мехaнiзмiв Т'хнього впливу на подальшу кaпiтaлiзaцiю економiки УкраТни i на забезпечення Т'Т сaмодостaтностi як суб'£кта мiжнaродноТ' дiяльностi Економiчнi перетворення, шновацшно- швестицшна модернiзaцiя
Володимир Дикань 1948 р. Забезпечення конкурентоздатност пiдпри£мств в умовах ринковоТ' економти; економiчнa безпека пiдпри£мствa; стрaтегiчне управлшня пщпри£мством Конкурентоз-дaтнiсть, еко-номiчнa безпека, стратепчне упрaвлiння
Володимир Пономаренко 1948 р. Проводить дослiдження iз розробки теоретичних засад стратепч-ного управлшня пщпри£мством в умовах перехщно'Т економiки. Формулю£ i теоретично обГрунтову£ ситуaцiйно-ресурсний пiдхiд до стрaтегiчного управлшня тдпри£мством i зaсновaнi на ньому методи та конкретш технологГТ. Очолю£ наукову школу «Розробка системи стратепчного упрaвлiння промисловим пiдпри£мством». Голова секцп «Теоретичнi основи i прaктичнi рекомендацп з проблем економiчного розвитку регюну» Стрaтегiчне управлшня, економiчний розвиток
Петро Перерва 1948 р. Основоположник маркетингу як науки в УкраТы, автор наукового напрямку в европ iз самомаркетингу. Автор першого в УкраТ'ш пщ-ручника з маркетингу «Управлшня маркетингом на мaшинобудiвно-му пщпри£мствЬ. lнiцiaтор становлення та розвитку економiчноТ' та бiзнес-освiти Розвиток еко-номiчноТ' та бiзнес-освiти, маркетинг
Олег Кузьма 1949 р. Засновник науковоТ' школи процесу структурованого менеджменту. Займався питаннями шновацшного й швестицшного розвитку, кон-курентоспроможнiстю пщпри£мства Структурова-ний менеджмент, конкурен-тоспроможнiсть
Микола Кизим 1955 р. Промислова полiтикa i прiоритетнi напрями модершзацп економiки; формування конкурентоспроможностi нацюнально'Т економiки та забезпечення економiчноТ' безпеки держав; кризовi явища в еконо-мiцi та Т'х ранн£ розтзнавання Конкуренто-спроможнiсть, модернiзaцiя економiки, кризовi явища
о_
<
£ <
3
I
О X
1 2 3 4
Олена Ареф'£ва 1960 р. Займа£ться питаннями планування економтноТ безпеки, формування потенцтлу п1дпри£мства, економтноТ' стшкосп п1дпри£мства; розвитку людського капралу; контролшгу Економтна безпека, по- тенц1ал п1д- при£мства, економтна стшгасть, контролшг
Втторт Хаустова 1973 р. Займа£ться питаннями моделювання сталого розвитку, оцшки вар-тост! п1дпри£мства, конкурентоспроможност п1дпри£мств, розвитку кризових явищ Конкуренто-спроможшсть, кризов! яви-ща, сталий розвиток
Наталт Гавкалова 1972 р. Займа£ться питаннями формування соцтльно-економтного меха-нвму ефективносп менеджменту персоналу, стратегию ефективно-го менеджменту персоналом Менеджмент персоналу
Втторт Прохорова 1974 р. Засновник науковоТ' школи «Управлшня економтним розвитком п1дпри£мств», прюритеты напрями дошдження: стратепчне управлшня п1дпри£мств; управлшня холктичним розвитком п1дпри£мств; механвм про£ктного управлшня ¡нновацшним розвитком решжи-ырингом виробничих п1дпри£мств; ¡нновац|йн1сть тдпри£мств; управлшня ¡нновацшним розвитком тдпри£мств Економтний розвиток, стратепчне управлшня, ¡нновацшний розвиток
Андр|й Штангрет 1977 р. Займа£ться дошдженнями розвитку новиньоТ економтноТ' думки, зокрема, стосовно постшдустртльного сусптьства та економти знань, теоретико-методолопчних \ методичних засад удосконалення управлшня економтною безпекою та антикризового управлшня п1дпри£мствами рвних галузей господарювання Економта знань, анти-кризове управлшня
Джерело: сформовано автором на основi [1; 4; 5; 11; 12].
виток нових виробництв; каштал, грош1 Тобто невеликий розвиток нових виробництв та розвиток тор-гiвлi стали шдгрунтям появи нових ресурав, а саме: каттал; грошi; розвиток та поведiнка людей.
С амий великий прорив у розвитку суспкьства був на еташ розвитку шдустрiалiзащi. Аналiз перiоду розвитку системи управлшня перю-ду шдустрiалiзащI свкчить про виокремлення нових iдей управлшня, а саме: конкуренцiя; праця; дохк; розум; пiзнання; розвиток банкiвськоi сфери; рево-люцiйнi соцiально-економiчнi завоювання; спещаль зацiя працi; економiчнi порядки. Основними ресурсами в цей перюд були конкуренщя, мотивацiя та заробина плата.
Аналiз перiоду розвитку системи управлшня ХХ ст. свкчить про значний прорив науки. Велика ккьюсть розробок виршувала питання: ращональ-носп; органiзацГi виробництва; принципiв в^повь дальносп; реорганiзацГi управлiння; контролю, розвитку наукових дослкжень; формування моделей управлшня; л^ерству; формування управлiнськоI поведiнки; врахування потреб пращвнишв; розвитку мiжнародноi торпвл^ креативного пiдходу, iнтер-активного планування. Основними ресурсами в цей перiод е мотивацiя, продуктивнiсть працi, заробiтна, оргашзащя та рацiоналiзацiя виробництва.
Значний внесок у перюд розвитку системи управлшня ХХ1 ст. зробили вичизняш науковщ, якi формували iнновацiйнi вектори розвитку, а саме: формування економiчноI оцшки; розвиток шновацш-них та швестицшних процесiв; антикризове управ-лiння; модернiзацiя економiки; пiдвищення конку-рентоспроможностi; виокремлення кризових явищ; формування сталого економiчного, стратегiчного розвитку; питання економiчноI безпеки, використан-ня контролiнгу; управлiння персоналом, мотивацшна полiтика та використання економши знань. Основними ресурсами в цей перюд е конкурентоспромож-шсть, менеджмент персоналу, антикризове управлш-ня, економша знань, сталий розвиток.
На кожному з розглянутих еташв формувались новi напрямки розвитку системи управлшня вкпо-вiдно до рiвня розвитку та потреб суспкьства. Кож-ний засновник теори зробив значний внесок, що позитивно вiдбилося на розвитку всього людства.
ВИСНОВКИ
Вкповкно, можна зробити висновок, що, не-зважаючи на вплив внутрiшнiх чи зовшшшх факто-рiв, завжди необхкно пiдприемствам адаптуватися до цих впливiв, вчасно й ефективно продукувати ефективш управлiнськi рiшення, ризикувати, займа-тися активним розвитком, що буде основою для хо-
лштичного розвитку будь-яко'1 системи, 6удь-якого шдприемства. Тому що одним з найбтьш складних iнстрyментiв yправлiння e управлшське рiшення, в основi якого мають бути обгрунтоваш креативнi рекомендаци' щодо органiзацiï i стимулювання дiяль-ност пiдприeмства.
Сформувати yправлiнськy iдею та переконати y ïï доцiльностi не завжди вдаеться навiть досв^д,-ченим управлшцям, якi володiють методами мис-тецтва yправлiння, вiдповiдно, необxiдно шукати нестандартнi, креативнi рiшення для отримання позитивного ефекту та холктичного розвитку шдпри-емств. ■
Л!ТЕРАТУРА
1. Beликi укра'шц : eнциклoпeдiя I укл. А. А. Кл!мов. Харк!в : Paнoк, 200S. 125 c.
2. Дeниcюк О. B., Гам!е А. M. Koнцeптyaльнi за^ди управл!ння орган!зац!йним розвитком пщприем-ава. Ызнес 1нформ. 2014. W S. С. 204-20S.
3. Eкoнoмiчнa eнциклoпeдiя : y 3 т. Т. 3 I гол. peд. Б. Д. Гаврилишин. Kиïв-Тepнoпiль : Акад. народ. roc-подарава, 2002. 951 c.
4. Eкoнoмiчнa eнциклoпeдiя : y 3 т. I вщп. peд. С. B. Mo-чepний. Кив : Акaдeмiя, 2000-2002.
5. Eнциклoпeдiя бiзнecмeнa, eкoнoмicтa, мeнeджepa I за peд. P. Дяк!ва. КиТв : Miжнap. eкoн. фундац!я, 2000. 703 c.
6. Eтнiчнicть : eнциклoпeд. довщник I укл. B. Б. £втух. КиТв : Фeнiкc, 2012. 395 c.
7. Питepc Т., Уoтepмeн P. B пoиcкaх эффeктивнoгo yпpaвлeния. M. : Пpoгpecc, 19S6. 424 c.
S. Прохорова B. B., Пpoцeнкo B. M., Чоб!ток B. I. Фор-мування кoнкypeнтнoï apaien'!' пiдпpиeмcтв на зacaдaх iннoвaцiйнo-cпpямoвaнoгo iнвecтyвaння : монограф!я. Харк!в : У!ПА, 2015. 291 c.
9. Paeвнeвa О. B. Управл!ння розвитком пщприемава: мeтoдoлoгiя, мeхaнiзми, мoдeлi : монограф!я. Харк!в : BД «^EK», 200б. 49б c.
10. Pюc Ж. Поауп cyчacних iдeй: Панорама новтьоТ науки. КиТв : Основи, 1998. бб9 c.
11
12.
Biкiпeдiя - в!льна eнциклoпeдiя. URL: https:II uk.wikipedia.orgIwikiI
Тут ц!каво. URL: http:IItut-cikavo.comIsuspilstvoI tsytaty-ta-aforyzmyI575-zukhvali-i-mudri-tsitati-vin-stona-cherchillya
REFERENCES
Denysiuk, O. V., and Hamiie, A. M. "Kontseptualni zasady upravlinnia orhanizatsiinym rozvytkom pidpryiem-stva" [Conceptual Bases of Management of Organizational Development of an Enterprise]. Biznes Inform, no. 8 (2014): 204-208.
Ekonomichna entsyklopediia [Economic Encyclopedia], vol. 3. Kyiv; Ternopil: Akad. narod. hospodarstva, 2002.
Ekonomichna entsyklopediia [Economic Encyclopedia]. Kyiv: Akademiia, 2000-2002.
Entsyklopediia biznesmena, ekonomista, menedzhera [Encyclopedia of Businessman, Economist, Manager]. Kyiv: Mizhnar. ekon. fundatsiia, 2000.
Etnichnist : entsykloped. dovidnyk [Ethnicity: an Encyclopedic Reference Book]. Kyiv: Feniks, 2012.
Piters, T., and Uotermen, R. Vpoiskakh effektivnogo uprav-leniya [In Search of Effective Management]. Moscow: Progress, 1986.
Prokhorova, V. V., Protsenko, V. M., and Chobitok, V. I. Formu-vannia konkurentnoi stratehii pidpryiemstv na zasadakh innovatsiino-spriamovanoho investuvannia [Formation of Competitive Strategy of Enterprises on the Basis of Innovation-oriented Investment]. Kharkiv: UIPA, 2015.
Raievnieva, O. V. Upravlinnia rozvytkom pidpryiemstva: metodolohiia, mekhanizmy, modeli [Enterprise Development Management: Methodology, Mechanisms, Models]. Kharkiv: VD «INZhEK», 2006.
Rius, Zh. Postup suchasnykh idei: Panorama novitnyoi nauky [Progress of Modern Ideas: Panorama of Modern Science]. Kyiv: Osnovy, 1998.
Tut tsikavo. http://tut-cikavo.com/suspilstvo/tsytaty-ta-aforyzmy/575-zukhvali-i-mudri-tsitati-vinstona-cher-chillya
Velyki ukraintsi : entsyklopediia [Great Ukrainians: an Encyclopedia]. Kharkiv: Ranok, 2008.
Vikipediia - vilna entsyklopediia. https://uk.wikipedia.org/ wiki/
CL <
£ <
S
i 0 X
БIЗНECIHФOPM W 4 '2020
www.business-inform.net
