Научная статья на тему 'Апістимулятор як засіб підвищення імунітету курчат'

Апістимулятор як засіб підвищення імунітету курчат Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
41
19
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АПіСТИМУЛЯТОР / ТРУТНЕВИЙ РОЗПЛіД / іМУНіТЕТ / КИШКОВА ПАЛИЧКА / ТИТРИ АНТИТіЛ / іНДЕКСИ / ТИМУС / БУРСА ФАБРИЦіУСА / ВАКЦИНАЦіЯ

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Корольова О.С., Мартиненко В.В., Апатенко В.М.

У статті представлено результати застосування препарату апістимулятора, виготовленого з трутового розплоду, для підвищення імунної відповіді курчат при вакцинації проти хвороби Н’юкасла, а також для нейтралізації імунодепресивної дії кишкової палички.I

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Корольова О.С., Мартиненко В.В., Апатенко В.М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

n this article was presented the results of usin immunostimulant, made from drone brood, for the increase immunity of chickens at a vaccination against Newcastle disease.

Текст научной работы на тему «Апістимулятор як засіб підвищення імунітету курчат»

УДК 619.616. 98. 576

Корольова О. С., студентка 3 курсу факультету ветеринарно! медицини, Мартиненко В. В., студентка 3 курсу факультету ветеринарно! медицини,

Апатенко В. М., науковий керiвник, доктор ветеринарних наук © Хартвська державна зооветеринарна академ1я

АП1СТИМУЛЯТОР ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ 1МУН1ТЕТУ КУРЧАТ

У статт1 представлено результати застосування препарату атстимулятора, виготовленого з трутового розплоду, для тдвищення ¡мунног вгдповгдг курчат при вакцинацп проти хвороби Н'юкасла, а також для нейтрал1зацп ¡мунодепресивног дп кишковог палички.

Ключовi слова: атстимулятор, трутневий розплгд, ¡муттет, кишкова паличка, титри антитщ гндекси, тимус, бурса Фабрицуса, вакцинащя.

Вступ. Сучасна складна етзоотична ситуащя характеризуемся формуванням складних паразитоценозiв, появою емерджентних шфекцшних захворювань та значним вщходом поголiв'я. Одна з причин ускладнення етзоотичного стану полягае у широкому розповсюдженш iмунодефiцитiв у тварин. У свою чергу причиною виникнення iмунодефiцитiв е iмунодепресивний вплив рiзних факторiв, серед яких головну роль вадграють бюлопчш iмунодепресанти вiрусно!, бактерiально! та зоопаразитарно! природи [1].

Найбiльшi втрати птахiвництву завдають вiруси хвороби Н'юкасла, пташиного грипу, хвороби Марека, iнфекцiйного ларинготрахе!ту та шфекцшного бронхiту кур, хвороби Гамборо, яю викликають гостро перебiгаючi захворювання, що супроводжуються зниженням продуктивностi, появою слабо стшкого потомства при високш смертностi птахiв.

В умовах зростаючо! штенсифжаци птахiвництва велике значення мае тдвищення збереження птахомолодняку. У зв'язку з цим виникае потреба у пщвищенш якост протиепiзоотичних заходiв, важливим ланцюгом яких е iмунiзацiя проти хвороби Н'юкасла.

Встановлено, що кишкова паличка, будучи iмунодепресантом, негативно впливае на iмунну вщповщь при використанш живо! вакцинi проти хвороби Н'юкасла [2, 3].

Кишкова паличка стшка у зовшшньому середовищi та збер^аеться на рiзноманiтних об'ектах до 3-4 мкящв. Колiбактерiоз у молодняку мае гострий переб^ та характеризуеться пригшченням активностi, сонливiстю, спрагою, втратою апетиту, дiареею. Як вiдомо, на сьогодшшнш день немае розроблено! специфiчно! профилактики колiбактерiозу птахiв, тому ми вважаемо, що дане дослщження мае суттеве значення в галузi птахiвництва.

Попередити виникаючий iмунодефiцитний стан можливо шляхом застосування iмуностимулюючих препаратiв, пошуки яких активно ведуться на

© Корольова О. С., Мартиненко В. В., Апатенко В. М., 2009

125

даний час. Значна увага придшяеться атстимуляторам, отриманим з продукив бджшьництва [4].

Дослщ проводили з метою оцшити piBem iMyrnTeTy птахiв пiсля вакцинаци з використанням iмуностимуляцil трутневим розплодом, виготовленим за спещальною методикою [5], а також проан^зувати iмунодепресивну дiю E. coli шляхом застосування даного iмуностимулятора.

Матер1али i методи. В експериментi використовували апiстимулятор, який готували з трутневого розплоду бджш.

Трутневий розплiд - це сукуптсть личинок, передлялечок i лялечок робочих бджiл i труттв. Даний гомогенат мае у своему складi багато незамiнних амiнокислот, ферменив, жиро- та водорозчинних вiтамiнiв та мжроелеменив. Трутневий розплiд прискорюе метаболiчнi процеси органiзму [6].

Дослiд проводили на курчатах строкато! м'ясо-яечно! породи у вщ 10 дiб. УЫх курчат роздiлили на 5 груп по 4 курчати у кожнш. Усi групи утримувались iзольовано одна вщ одно! в однакових умовах та отримували однакову годiвлю. 1-а, 2-а та 5-а групи отримували перорально по 20 мг атстимулятора впродовж 5-и днiв. 1-а група курчат отримала апiстимулятор у виглядi екстракту трутневого розплоду, починаючи з вжу 10-ти дiб i до вакцшаци.

На 14-у добу ус курчата були провакцинованi живою вiрусною вакциною штаму Ла-Сота iнтранозально. 2-а група отримала таку ж дозу атстимулятора тсля вакцинаци i далi впродовж 5-и днiв. 3-я контрольна група атстимулятору не отримувала.

Курчата 1-!, 4-! та 5-! груп були шфжоваш кишковою паличкою у концентраци 1 млрд. в 1 мл внутршньом'язово у дозi 0,2 мл. На курчатах 4-! групи дослщжували iмунодепресивну дiю кишково! палички при вакцинаци за рiвнем нароблених антитш в реакци затримки гемаглютинаци (РЗГА) без використання апiстимулятора, а в 1-й та 5-й з використанням iмуностимуляцil (табл. 1).

Таблиця 1

Схема вакцинащ'', ¡нфнкування та iмуностимулящ'l курчат_

Група 1 Група 2 Група 3 Група 4 Група 5

Апiстимулятор перед вакцинацiею + - - - -

Вакцинащя, Ла-Сота + + + + +

Iнфiкування E. coli + - - + +

Атстимулятор одночасно з вакцинацiею - + - - +

Результати дослщження. На 6-й день тсля шфжування кишковою паличкою в 4-й грут почали проявлятися ознаки колiбактерiозу у виглядi дiареl 126

та загально! слабкост оргатзму. При розтит курчат ще! групи у кшщ експерименту макроскотчно було виявлено ураження тонкого вщдшу кишкiвнику у виглядi спайок та катарального запалення слизово! оболонки, селезшка збiльшена. У 1-й та 5-й групах ознак патологи не виявлено, що свщчить про ефективну дш апiстимулятора.

Результати iмуностимулюючоi' ди атстимулятора виявляли за титрами антитiл в РЗГА та проведенням iмуноморфологiчних дослщжень з виявленням iндексiв тимусу та бурси Фабрищуса (табл. 2).

Таблиця 2

Титр антитш в РЗГА та шдекс тимусу i бурси Фабрищуса_

Група 1 Група 2 Група 3 Група 4 Група 5

Титр АТ, log2 6,1 7,2 4,3 5,1 6,1

1ндекс тимуса 5,2 5,6 4,9 4,6 5,3

1ндекс бурси Фабрицiуса 4,7 5 4,6 4,3 4,7

В ходi дослщження було встановлено пiдвищення титрiв антитш у курчат, яю отримали атстимулятор до 7,2 log2, в той час, як у контрольнш rpyni без апiстимулятора титр антитiл склав 4,3 log2. Таким чином дослщжуваний iмуностимулятор виявив iмуностимулюючу дiю пщвищенням рiвня гуморального iмунiтету за показниками титрiв антигемаглютининiв в РЗГА.

Порiвнюючи результати iмуноморфологiчних дослiдiв 1-i' та 5-i' групи курчат встановлено, що дiя iмуностимулятора виявилась приблизно рiвною мiрою незалежно вiд застосування його до або тсля вакцинаци.

1ндекси тимусу у курчат 1-i', 2-i та 5-i' груп мали показники 5,2; 5,6 та 5,3 вщповщно, що перевищувало цi показники у 3-й та 4-й групах, яю вщповщали значенням 4,9 та 4,6. 1ндекс бурси Фабрицiуса в групах, що отримували апiстимулятор, також мали бшьш високi результати.

Також у ходi дослiду був виявлений позитивний влив iмуностимулятора на прирiст маси курчат. Вже через 7 дтв було пом^но, що простимульованi атстимулятором групи курчат набирають вагу швидше, нiж непростимульованi. В кiнцi дослщу прирiст курчат 1-i, 2-i та 5-i груп складав у середньому 16-18 г на добу, в той час, як в 3-й та 4-й групах прирют складав 812 г на добу. Це свщчить про те, що препарат атстимулятор прискорюе метаболiзм в органiзмi курчат.

Висновки. 1. Атстимулятор у виглядi екстракту трутневого розплоду за результатами серолопчних та iмуноморфологiчних дослщжень достовiрно пщвищуе iмунну вiдповiдь курчат при вакцинаци живою вiрусною вакциною штаму Ла- Сота при застосуваннi до та тсля iмунiзацii. 2. Використання апiстимулятора дозволяе усунути iмунодепресивну дш E. coli при вакцинаци проти хвороби Ньюкасла. 3. Атстимулятор при п'ятикратному введент з моменту шфжування кишковою паличкою пiдвищуе захиснi функци органiзму. 4. Виявлено позитивний вплив атстимулятора на добовий приркт курчат.

127

Л1тература

1. Rautenschlein Protective immunity against infectious bursal disease virus in chickens in the absence of virus-specific antibodies/ Rautenschlein and J.M. Sharma.- Veterinary Immunol. Immunopathol. 2002. -89:149-158с.

2. Турицына Е.Г. Иммунодефициты и поствакцинальные осложнения у птиц в патоморфологическом аспекте/ Турицына Е.Г. - К.,1988. -40-52с.

3. Timms L. Cell-mediated immune response of chickens to Newcastle disease vaccines/ Timms L., Alexander D.J.- Avian Pathol, 1977, 6, 51—59с.

4. Криничний О.М. Можливост використання продукпв бджшьництва для лжування хворих тварин // Збiрник наук. праць Луганськ. нац. аграрн. ушверситету /серiя 4 "Ветеринарш науки"- Луганськ, 2002.- 41-44с.

5. Апатенко В.М., Дрокина Е.А. Пчелиные иммуностимуляторы для птиц // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини: збiрник наукових праць Харювська державна зооветеринарна академiя. - Х.: РВВ ХДЗВА., 2007. - Випуск 15 (40), ч. 2, т. 1 "Ветеринарш науки", 288с.

6. Taklimi S.M. Effect of propolis oil extract (POE) on immune response and performance of loying heps. / Taklimi S.M., Lotfollahian, J. Pouresa.- Bd.: Archiv fur Geflugelkunde, 2002. - 183р.

Summary

In this article was presented the results of usin immunostimulant, made from drone brood, for the increase immunity of chickens at a vaccination against Newcastle disease.

Стаття надшшла до редакцИ 9.04.2009

128

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.