CC BY
120Антропометричний профіль студентів юнацького віку
Станішевська Т.І., Галько Т.І.
Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького
Анотації:
Розглянуто основні анатомо-морфологічних особливості будови тіла здорових юнаків-студентів. Обстежуваний контингент склали 90 юнаків-волонтерів. Вік студентів становить від 17 до 21 року. В етнічному аспекті більшість обстежуваних українці, що постійно проживають у південно-східних регіонах України. Серед студентів було виділено три основних сома-тотипа: астенічний, нормостеніч-ний, гіперстенічний. Морфофунк-ціональні ознаки організму хлопців характеризувалися безперервною індивідуальною мінливістю і дискретністю.
Ключові слова: соматотип, нормостеніки, астеніки, гіперстеніки.
Станишевская Т.И., Галько Т.И. Антропометрический профиль студентов юношеского возраста. Рассмотрены основные анатомо-морфологические особенности строения тела здоровых юношей-студентов. Обследуемый контингент составили 90 юношей-волонтеров. Возраст студентов - от 17 до 21 года. В этническом аспекте большинство обследуемых украинцы, которые постоянно проживают в юго-восточных регионах Украины. Среди студентов было выделено три основных соматотипа: астенический, нормостенический, гиперстенический. Морфофункциональные признаки организма юношей характеризовались беспрерывной индивидуальной изменчивостью и дискретностью.
соматотип, нормостеники, астеники, гиперстеники.
Stanishevskaya T.I., Galko T.I. Anthropometric type of students of youth age. The basic anatomic morphological features of structure of body of healthy youths-students are considered. The inspected contingent was made by 90 youths-volunteers. Age of students - from 17 to 21 years old. In an ethnic aspect most inspected Ukrainians which constantly live in the south-east regions of Ukraine. Among students it was selected three basic somatotype: asthenic, normosthenic, hypersthenic. Morphofunc-tional the signs of organism of youths were characterized continuous individual changeability and discreteness.
somatotype, asthenic, hypersthenic, normosthenic.
Вступ.
Юнацький вік являє собою особливий, переломний етап в індивідуальному розвитку організму людини. У віці 17 - 21 року закінчується біологічне дозрівання організму й відбувається соціальне становлення особистості [1,2]. У цьому періоді в основному закінчується ріст тіла в довжину, стабілізується статева зрілість, а енергетичні витрати на одиницю маси тіла наближаються до відповідних показників у дорослих [5]. Остаточне біологічне формування організму цього віку ще не закінчене й знання його особливостей у цей період дозволяє розробити методи цілеспрямованого впливу для досягнення гармонічного розвитку організму й збереження його здоров’я [6].
На думку багатьох авторів, зовнішньою, найбільш доступною дослідженню характеристикою цілісного організму є соматотип, що може виступати як основа конституційної діагностики й оцінки фізичного розвитку [1, 2, 7].
Разом з тим спостерігається недостатня досліджу-ваність проблеми діагностики й оцінки фізичного розвитку молоді у віці 17 - 21 року з урахуванням зовнішнього оточуючого середовища. Тому є необхідність у вивченні зазначених проблем.
Робота виконана у відповідності до плану НДР кафедри анатомії та фізіології людини і тварин Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою роботи було вивчення основних анатомо-морфологічних особливостей будови тіла здорових юнаків-студентів у віці від 16 до 21 року. За конституціональними особливостями юнаків було поділено по соматотипах та визначено відсоток кожного типу від загальної кількості вибірки обстеженого студентського контингенту.
Методи і організація досліджень. Обстежуваний контингент склали 90 юнаків-волонтерів, студентів
© Станішевська Т.І., Галько Т.І., 2010
Мелітопольського державного педагогічного університету ім. Б. Хмельницького, що відповідають юнацькій віковій групі, віком від 17 до 21 року. В етнічному аспекті більшість обстежуваних українці, що постійно проживають у південно-східних регіонах України.
Вибір методичних прийомів та обсяг досліджень визначався цілями й завданнями роботи. У ході дослідження не були порушені біотичні норми та правила проведення експерименту.
Антропометричне обстеження включало визначення 16 вимірювальних ознак у юнаків, за результатами яких здійснювався розрахунок основних компонентів тіла, площі тіла, індексу Кєтлє [5]. Склад тіла фракціонувався на жировий, м’язовий і кістковий компоненти з обчисленням їх абсолютних і відносних значень.
Класифікація конституціональних типів серед обстежуваного контингенту здійснювалася за методикою М.В. Черноруцького [7]. Відповідно значенню індексу фізичного розвитку Піньє (ІП), юнаків було розподілено по соматотипах: астенічний при ІП>30, гіперстенічний при ІП<10 і нормостенічний тип при 10<ІП<30 [6].
На підставі отриманих антропометричних даних обчислювалась площа поверхні тіла, абсолютні показники основних компонентів тіла: абсолютна маса жирової тканини, абсолютна маса м’язової тканини, абсолютна маса кісткової тканини.
Площа поверхні тіла обчислювалася з використанням формули У. Ісаксона:
S = (100+W+(H - 160))/100, (1)
де S - площа тіла (м2); W - вага тіла (кг); Н - довжина тіла (см).
Абсолютні значення основних компонентів тіла розраховувались за формулою Я. Матейко .Загальна кількість жирової тканини розраховувалося за формулою:
D=d•S•k, (2)
довжина тіла (см); О2 - квадрат середньої величини дистальних діаметрів плеча, передпліччя, стегна, гомілки; к - константа, яка дорівнює 1,2.
Крім того, у даному дослідженні наряду із ростово-ваговими показниками був використаний індекс Кєтлє (ІК), що розраховувався за формулою:
ІК= W/L2, (6)
де W - вага тіла (кг), L - довжина тіла (см).
Всі отримані при вимірах й обчисленнях дані заносилися у карту індивідуального антропометричного обстеження/
Оцінка вірогідності розходжень між даними досліджуваних груп проводилася з використанням Ькритерію Ст'юдента для дослідження вибірок з нерівним числом спостережень.
Результати дослідження.
Загальне антропометричне вивчення всього досліджуваного контингенту юнаків включало аналіз основних групових розмірних показників і характеристик компонентного складу тіла. Середні значення антропометричних показників юнаків відповідали віковим нормативним показникам та мали наступні значення: показник росту юнаків дорівнював 176,4±0,26 см, маси тіла - 68,4±0,22 кг, ширини плечей 52,8±0,11см, діаметру плеча 28,7±0,09 см, діаметру передпліччя 25,4±0,07, стегна - 53,0±0,13 см, гомілки - 35,0±0,06 см (табл. 1).
При оцінці компонентного складу тіла юнаків всієї вибірки необхідно відзначити перевагу м’язового компонента 44,7±0,11%, достатню масу жирової тканини 23,2±0,20% і масу, що перебуває в межах вікової
Таблиця 1
Антропометричний профіль юнаків-студентів у віці від 17 до 21 року
Визначені величини (п = 90)
Антропометричні показники М сер. т М тіп М тах ст
ріст, см 176,4 0,26 157 190 5,5
вага, кг 68,4 0,22 56 84 5,7
ширина плечей, см 52,8 0,11 48 63 2,1
плеча 28,7 0,09 24 36 2,6
передпліччя 25,4 0,07 22 31 1,6
діаметр, см стегна 53,0 0,13 45 62 2,8
гомілки 35,0 0,06 31 39 1,9
Таблиця 2
Компонентний склад тіла юнаків 17 - 21 року
Компонентний склад тіла Визначені величини (п = 90)
М сер. т М М ст
Відносна маса жирової тканини, % 23,2 0,20 10,1 36,4 6,4
Відносна маса м'язової тканини, % 44,7 0,11 35,9 49,9 3,9
Відносна маса кісткової тканини, % 19,0 0,14 9,1 27,8 2,7
де D - загальна кількість жиру (кг); d - середня товщина підшкірного жиру разом зі шкірою (мм); S -поверхня тіла (м2); к - константа, яка дорівнює 0,13.
При цьому товщина підшкірної жирової клітковини разом із шкірою обчислювалася по формулі:
d=d1+d2+d3+d4, (3)
де D - товщина підшкірної жирової клітковини разом із шкірою; d1, d2, d3, d4 - товщина шкірно-жирових складок відповідно під нижнім кутом лопатки, на задній поверхні плеча, на животі праворуч від пупка, на латеральній поверхні гомілки (мм).
Визначення м’язового компоненту. Одним з основних компонентів складу тіла є м’язова маса, на вираженість якої впливають фактори зовнішнього середовища (соціальні умови, харчування, руховий режим). Для визначення абсолютної кількості м’язової тканини використалась наступна формула:
М=Ь-г2-к, (4)
де М - абсолютна маса м'язової тканини, кг; L -довжина тіла, дів; г2 - квадрат середньої величини радіусів плеча, передпліччя, стегна й гомілки без підшкірного жиру й шкіри, см; к - константа, яка дорівнює 6,5.
Визначення кісткового компоненту. Процентний вміст кісткової тканини визначали за формулою:
Q=L•O2•k, (5)
де Q - абсолютна маса кісткової тканини (кг), L -
норми, кісткової тканини 19,0±0,14% (табл. 2).
За нашим даними середньогрупові розмірні параметри юнаків 17 - 21 року, що постійно проживають у південно-східних регіонах України не мають достовірних розходжень в антропометричних показниках з юнаками, що проживають на території центральної України [1,2].
Серед юнаків-студентів Мелітопольського державного педагогічного університету нами виявлено 3 конституціональних типи: нормостенічний, астенічний та гіперстенічний. Для юнаків нормостенічного конституціонального типу характерний був середній зріст вище 165 см, середній ступінь розвитку кісткового й жирового компонентів, виражений рельєф мускулатури. Грудна клітина мала циліндричну форму, живіт достатньо прямій, спина звичайна, рідше, сутула [6, 7].
Середні значення антропометричних показників юнаків нормостенічного конституціонального типу були наступні: зріст - 176,9±0,3 см, маса тіла -68,1±0,4 кг, ширина плечей - 54,5±0,2 см, діаметр плеча - 30,4±0,2 см; діаметр передпліччя - 26,1±0,16 см,
стегна - 52,7±0,2 см, гомілки - 35,6±0,14 см (табл. 3). Необхідно відмітити, що ряд показників юнаків нор-мостенічного конституціонального типу не мав значимих відмінностей від середньогрупових даних. Серед 90 обстежених юнаків представники нормостенічної конституції склали 61,11 % від всієї вибірки.
Для юнаків астенічного конституціонального типу характерним був зріст вище 165 см, порівняно низький розвиток жирової й м’язової тканини, плоска або впала грудна клітина, впалий живіт, як правило сутула спина [7].
Середні значення зросту юнаків астенічного конституціонального типу склали 181,7±0,3 см, маси тіла - 63,8±0,03 кг, ширини плечей - 50,9±0,14 см, діаметру плеча - 26±0,1 см, діаметру передпліччя -23,7±0,13 см, стегна - 50,4±0,11 см, гомілки - 32,8±0,1 см (табл. 3).
Нами відмічено, що ряд соматометричних показників юнаків астенічного конституціонального типу мав ряд значимих відмінностей від середньогрупових даних. Для юнаків астенічного конституціонального типу характерний більш високий зріст, але менші по-
Таблиця 3 Антропометричні показники юнаків різних соматотипів
Антропометричні показники (М±т) п = 90 Соматотипи
Нормостенічний (М±т) п = 55 Астенічний (М±т) п = 24 Гіперстенічний (М±т) п = 11
Ріст, см 176,4± 0,26 176,9±0,3 181,7±0,3 168,2±0,6
Вага, кг 68,4±0,22 68,1±0,4 63,8±0,03 74,8±0,7
Ширина плечей, см 52,8±0,11 54,5±0,2 50,9±0,14 52,5±0,2
Діаметр плеча, см 28,7±0,09 30,4±0,2 26,4±0,11 29,3±0,3
Діаметр передпліччя, см 25,4±0,07 26,1±0,16 23,7±0,13 26,3±0,2
Діаметр стегна, см 53,0±0,13 52,7±0,2 50,4±0,11 57,2±0,3
Діаметр гомілки, см 35,0±0,06 35,6±0,14 32,8±0,1 36,7±0,16
Таблиця 4 Компонентний склад тіла юнаків різних конституціональних типів
Компонентний склад тіла М+т п = 90 Соматотипи юнаків
Нормостенічний (М±т) п = 55 Астенічний (М±т) п = 24 Гіперстенічний (М±т) п = 11
Відносна маса жирової тканини, % 23,2±0,20 24,3±0,11 21,3±0,3 25,7±0,16
Відносна маса м'язової тканини, % 44,7±0,11 45,6±0,10 43,1±0,3 41,9±0,14
Відносна маса кісткової тканини, % 19,0±0,14 18,1±0,12 20,0±0,4 19,1±,12
казники маси тіла, ширини плечей і діаметральних розмірів плеча, передпліччя, стегна й гомілки [7]. Серед 90 обстежуваних юнаків представники астенічної конституції склали 26,7% від всієї вибірки.
Середні значення зросту юнаків гіперстенічно-го конституціонального типу дорівнювали 168,2±0,6 см, маси тіла - 74,8±0,7 кг, ширини плечей - 52,5±0,2 см, діаметру плеча 29,3±0,3 см, діаметру передпліччя 26,3± 0,2 см, стегна - 57,2±0,3 см, гомілки - 36,7±0,16 см. Хлопці гіперстенічного конституціонального типу характеризувалися високими балами жирової тканини й відносно низькими балами кісткової тканини, тоді як мускулатура була розвинена середньо або слабко (табл. 4).
Ряд показників юнаків астенічного конституціонального типу має значимі відмінності від середньо-групових даних. Для юнаків гіперстенічного конституціонального типу характерний не тільки більш низький ріст, але й більш високі показники маси тіла, діаметру стегна й гомілки.
Серед 90 обстежених юнаків представники гіпер-стенічної конституції склали 12,2 % від всіх обстежених хлопців.
Висновки.
Таким чином, серед юнаків-студентів у віці від 17 до 21 року були виявлені 3 конституціональних типи: нормостенічний, астенічний та гіперстенічний.
Морфофункціональні ознаки організму хлопців характеризувалися безперервною індивідуальною мінливістю і дискретністю, що складали окремі індивідуально-типологічні групи з переважанням
нормостенічного (61%) і найменше зустрічаємого гі-перстенічного (12,2%) соматотипів.
Подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення біохімічних показників крові, взаємозв’язку гормону кортизолу та гормонів щитоподібної залози з конституціональними особливостями студентів юнацького віку.
Література.
1. Васильев С.В. Основы возрастной и конституциональной антропологии / С.В. Васильев . - М.: Луч, 1996. - С. 70-79.
2. Еремина Е.Л. Состояние физического развития и уровня соматического здоровья школьников подросткового возраста в г. Полтаве / Е.Л. Еремина // Всеукраїнська міжвузівська наук. -практ. конф. «Методичні проблеми фізичної культури та спорту: досвід, сучасні напрямки та перспективи». - Дніпропетровськ.
- 1999. - 188 с.
3. Агаджанян Н.А. Здоровье как биологическое свойство организма (учение о конституции и проблемы возраста) / Н.А. Агаджанян, Б.А. Никитюк // Учение о здоровье и проблемы адаптации
- Ставрополь: Изд-во СГУ, 2000. - С. 44-78.
4. Куцов Г.М. К вопросу о конституциональных признаках адаптивных резервов организма человека / Г.М. Куцов, Н.В. Ермакова, А.М. Ходорович // Здоровье студентов: Тез. междунар. науч.-практ. конф. М.: Изд-во РУДН, 1999. - С. 41-52.
5. Козлов В.И. Методические указания к лабораторным занятиям по спортивной морфологии / Козлов В.И., Гладышева А.А., Митин В.В. - М.: Изд-во: Физкультура и спорт, 1976. - 104 с.
6. Прокофьева Н.Я. Формирование пропорций тела у детей разных соматотипов / Прокофьева Н.Я. - Тюмень: Северный простор, 2006. - 225 с.
7. Штефко В.Г. Схемы личностной диагностики конституциональных типов. / В.Г. Штефко, А.Д. Островский. - М.:Луч., 1979. -120 с.
Надійшла до редакції 05.05.2010р.
Станішевська Тетяна Іванівна Галько Тетяна Іванівна stamsch@ukr.net
