CC BY
119
УДК 130.2; 141.7: [130.2:796]
в. е. б1логур 1*
1 Мелггопольський державний педагопчний ушверситет 1меш Богдана Хмельницького (м. Мелггополь)
АНТРОПОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ЛЮДИНОВИМ1РНОСТ1 СПОРТУ ЯК РЕАЛ1ЗАЦ11 РОДОВО1 СУТНОСТ1 ЛЮДИНИ
Мета. Сформувати теоретичш шдстави концепту людиновим1рност1 спорту як реал1зацп родово! сутнос-п людини, що е основою становления нового наукового напряму спортивно! антропологи та фшософп спорту. Методологiя. Осмислення проблем людсько! природи, модуав людського юнування у вигляд! спортивно! д1яльност1, потенщалу антрополопчно! картини спортивного свиу, у даному випадку, спорту як культу-ри в цшому, дае можлив1сть визначити спорт як д!яльшсть, яка у сво!й основ! мае як позитивш результати, направлен! на реатзацш людсько! сутност!, так ! деструктивн!, що направлен! на руйнацш особистосп-спортсмена. Наукова новизна. Дослвдження полягае у досл!дженн! недостатньо вивчено! теми людиновим!рност! спорту з антрополопчно! точки зору. Практичне значення роботи полягае у розробщ недостатньо вивчено! теми в контекст! виконання НДР кафедри теор!!' ! методики ф!зичного виховання ! спорту та спортивних дисциплш Мел!топольського державного педагог!чного ушверситету !м. Богдана Хмельницького «Фшософ!я спорту як нова навчальна дисципл!на ! новий науковий напрямок», в контекст! яко! дослвджуються проблеми спорту, розвитку спортивних цшностей ! св!тогляду молод!, !х соц!ал!зац!! у спортивн!й д!яльност!. Висновки. Упровадження антрополог!чних засад людиновим!рно! сутност! спорту дозволяе розкрити повноту людсько! природи, !! творчо! природи, в результат! чого ! ввдбуваеться самостановлення особистост!. Антрополог!чн! засади людиновим!рносп спорту як реал!зац!! родово! сутност! людини направлен! на прирощення людського (гуманного) потенщалу, накопичення здорових сил молодого поколшня через посередництво розвитку ф!зично! культури ! спорту.
Ключовi слова: антрополог!чн! засади, людиновим!рн!сть спорту, родова сутнють людини, т!лесн! сили людини, м!ра людського розвитку, сутшсш сили людини
Актуальшсть
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та и зв'язок 7з важливими науковими чи прак-тичними завданнями. Ера глобатзацп все б> льше засвщчуе, що характер взаемод!! у сучас-них умовах природи, сусп!льства ! людини все б!льше п!дтверджуе висновок про те, що сут-нють людсько!' природи характеризуеться нев-пинним стремлшням людини вийти за меж! себе ! свого свггу, намагаючись нав!ть об!йти за-кони природи та ютори. Ця характерна особли-в!сть людсько! природи, яка являеться законо-м!рн!стю формування сво!х в!дносин з оточую-чим свггом, пов'язана з антрополог!чними ви-м!рами спорту як реал!зац!! родово! сутност! людини. Спорт як модус культури - це завжди причетшсть людини до створеного ! створюва-ного, це спошб буття !ндив!да у спортивному свт у його шдивщних проявах, в яких людина реатзуе сво! безк!нечн! можливост!, свою неза-вершен!сть ! в!дкрит!сть. Спорт як матриця ан-трополог!чного св!тогляду у сучасних сусп!льс-
твах складаеться з загально! картини !! бачення, теоретико-методолог!чних п!дход!в та практики втшення в реальне життя. Ус!м !снуючим видам спорту притаманний вих!д за меж! людського юнування, в контекст! якого долаеться доцшь-н!сть обмежених можливостей в кореляци з феноменами-факторами соц!уму-екзистенц!!, на-правлених на самовдосконалення особистост!. Спортивш !нтенц!! людини розвиваються ! ку-льтивуються !! смисложиттевими запитами, без розкриття яких неможливо зрозум!ти антропо-лог!чн! вим!ри людиновим!рност! спорту. О. Хаксл! не випадково висловив думку, що спорт може виконувати як творч!, так ! руйн!вн! функци у сусп!льств!, а в полшультурному со-ц!ум! вони все частше п!дтверджуються на практиц!. На думку К. Бленчерда, агресивш !н-стинкти завжди являлись невщ'емною части-ною людсько! природи, спортивш вщносини е вираженням тиску, влади, п!дкорення ! прив!ле-!в, що в цшому розбентежуе антрополог!чн! вим!ри спорту, так як спорт виступае як ш-струмент субл!маци агрес!!, особливо у часи
трансформацiй та суспiльних змш [1, с. 266].
Тому у нашому дослiдженнi вперше до сощ-ального простору спорту застосовуеться нова парадигма св^оглядно! системи людиновимiр-носп, яка дозволяе виявити мiру сшввщнесено-стi тенденцiй спорту i потреб у розвитку сутш-сних сил людини як !х родово! сутносп, напра-влених на формування цшсно! особистостi спортсмена, що е його тдоймою, програмою i дороговказом дiянь. Все це дозволяе поглибити теоретичш уявлення про дискурс феномена спорту, быьш точно визначити складов7 7 тен-денцИ' розвитку сучасного спортивного мислен-ня 7 практики спорту, концептуал1зацИ' сучас-них знань про спорт, що базуються на антро-пологгчних засадах. Адекватне осмислення да-ного, достатньо визначального блоку проблем, дозволяе розiбратися в особливостях сучасного етапу розвитку спорту, особливостях протисто-яння св^оглядних установок, цшностей, регу-лятивiв i практик, що характеризують спортив-не життя сьогодш. Адже заради людини розбу-довуеться суспiльство, увесь уклад загальноде-ржавного та спортивного буття наци, форму-ються соцiогуманiстичнi засади спорту як зага-льно цивiлiзацiйного явища [2, с. 582].
Тому сама лопка проблем, особливостей та тенденцш розвитку спорту як специфiчноl со-щально! практики потребуе звернення до бшьш широкого контексту дослiдження - соцюантро-пологiчного i соцiокультурного, що базуються на концепт людиновимiрностi. Динамiчно зро-стаюча криза сучасного пороту, сутшсть якого заключаеться у тенденци порушення меж люд-сько! вимiрностi, е достатньо великим спонука-льним фактором дослщження даного феномена, визначення перспектив його розвитку i вияв-лення тих засобiв, застосування яких дозволяе гумашзувати сферу спорту. Саме з ще! точки зору актуальною е проблема, яка потребуе все-бiчного i грунтовного дослiдження антрополо-гiчних засад спорту (спортивно! антропологи, фiзичноl антропологи), з одше! сторони, на-ближення сучасного спорту до меж людинови-мiрностi, а з друго!, подолання зростання за-гроз, пов'язаних з деструктивними явищами у середовищi спорту, якi вивчае антрополопя, предметом яко! е людина як особливий рiд су-щого та осмислення проблем людсько! приро-ди, модусiв людського iснування, потенщалу антрополопчно! картини свiту, у даному випа-дку спорту[3, с. 19]. Це i визначае актуальнiсть даного дослщження.
Тема даного наукового дослщження е результатом виконання НДР кафедри теори i методики ф1зичного виховання i спорту та спор-тивних дисциплiн Мелiтопольського державного педагопчного унiверситету iменi Богдана Хмельницького «Фiлософiя спорту як нова на-вчальна дисциплiна i новий науковий напря-мок», в контекстi яко! дослщжуються проблеми спорту, розвитку спортивного мислення, щнностей i свiтогляду молод^ !х соцiалiзацil у сере-довищi спорту.
Анал1з остантх досл1джень i публтацт, в яких започаткованорозв'язання даног проблеми i на яю спираеться автор. Перше використан-ня термiну «антрополопя» ми зустрiчаемо в античность Аристотель (384-322 рр. до н.е.) першим вжив його для визначення сфери знань, яка вивчае переважно духовну сторону людсь-ко! природи. З цим значенням термш проюну-вав бшьше тисячолiття. Збереглося воно i до сих шр, наприклад, у релшйному знаннi (теологи), фшософи, багатьох гумаштарних науках (мистецтвознавствi), психологи. У 1501р. свгг побачила книга М. Хундта «Антрополопя про переваги, природу i властивост людини i про елементи, частини i члени людського тша». У цьому анатомiчному творi термiн «антрополо-гiя» був вперше застосований у зв'язку з опи-сом виключно фiзичноl (бюлопчно!) побудови людини. Книга Г. Капелла, яка вийшла у 1533р. була названа «Антрополопя, або розмисли про людську природу». У данш робот термш «антрополопя» вперше супроводжуеться даними про шдивщуальш варiацil побудови тша людини, його iндивiдуальноl плинностг Саме з цьо-го моменту в наущ встановлюеться подвiйне тлумачення антропологи: з одше! сторони, як науки про людську душу, з шшо!,- як науки про людське тшо, його побудову i багатомаштшсть. Для нашого дослiдження цiкавими розробками е твори Х. Ортега->Гассета, Й. Хейзшга, в яких утверджуеться можливють осягнення сутностi спорту (культури в цшому) завдяки дослщжен-ню феномена гри, а також вивчення глибинно! життево! активностi людини, що вказуе навт на збиткову повноту людських можливостей.
Бiльш конкретно опис спорту як природно! ^рово! дiяльностi належить американським до-слiдникам А. 1нгхем i Дж. Лоу. Аналiзуючи со-цiальнi практики спорту як проспр розгортання сутнiсниx сил людини, Ж. Ебер (1925) i А. Пуш (1959) вказують на той сощальний меxанiзм, який по сутi конституюе спорт у якост змага-
льно! форми людських взаемовщносин, в умо-вах зростаючого розриву мiж цiлями i засобами сучасно! змагально! практик, актуалiзуючи проблеми людиновимiрностi спорту. При цьо-му виникае i проблема переосмислення взаемо-вщносин фiзично! культури i спорту у комер-цiйних формах. Спорт як форматзована змага-льнiсть, що мае лептимний статус, являеться актуалiзацiею онтолопчно! сутностi змагально-стi у сощальному i культурному буттi. Спортивна змагальшсть як реалiзацiя родово! сутносп людини сприяе не тiльки збшьшенню фiзiоло-гiчних показникiв тiла, але й розвивае повно-цiнну особистють.
Спортивна змагальнiсть представлена роботами В. Видрша, С. Пурвича, Л. Жарова, Ю. Сегала, В. Столярова, Ю. Фомiна. Проблеми шзнання людини дослiджували I. Кант, Е. Касарер, О. Больнов, Ю. Пабермас, Б. П. Юдш, В. П. Табачковський, А. I. Уйомов, К. Ю. Райда, Ф. В. Лазарев, Н. В. Хамггов, Л. Е. Моторша, Н. В. Омельченко та ш. Фшо-софсько-антропологiчний аспект наукового т-знання грунтовно дослiджений в роботах таких авторiв, як В. П. Андрущенко, Е. К. Бистриць-кий, I. В. Бичко, I. В. Бойченко, М. М. Вер-ников, В. С. Порський, Л. В. Пубер-нський, I. Я. Матковська, М. С. Дмiтрiева, С. Б. Крим-ський. Екзистенцшш вимiри фшсофсько-антропологiчного шзнання знаходимо у творчш спадщинi В. Шинкарука. Значний внесок в роз-робку низки загальних проблем методологи наукового шзнання внесли В. I. Подшивалкша, М. В. Попович, О.П. Пун-ченко, А. I. Уйомов, А. Ю. Цофнас, але поки що не зроблений роз-горнутий методолопчний аналiз теоретичних пiдвалин сучасно! антропологи, застосований до аналiзу такого феномена, як спорт.
Вид1лення невир1шених рамше частин зага-льног проблеми, котрим присвячуеться означена стаття. Антрополопчш вимiри людинови-мiрностi спорту як реалiзацil родово! сутностi людини виступають частиною бiльш широко! сфери - сфери фiзично! культури, яка покликана перетворювати природне начало людини та його культурно й антрополопчно оформлену тшесшсть, тобто трансформувати морфологiчнi характеристики тша у вiдповiдностi з культур-ним iдеалом. Саме через посередництво спорту фiзична культура виконуе функщю людинови-мiрностi, яка являеться одшею з складових фу-нкцi! розвитку i удосконалення людсько! тшес-носп, направлено! на реалiзацiю сутнiсних сил
людини, що е виявленням !! родово! суп. Родо-ва сутшсть людини не дослщжувалася в сощо-гумаштарних науках, тим бшьше у !! кореляци 3i спортом.
Мета
Мета статп - сформувати теоретичнi шдс-тави концепту людиновимiрностi спорту як ре-алiзацi! родово! сутностi людини, що е основою становлення нового наукового напряму спортивна антрополопя та фiлософiя спорту.
Формулювання цтей cmammi (постановка завдання):
• розкрити родов! озиаки людини, нацист на виявлення!! родово! сутносп;
• уточнити теоретичш уявлення про основнi характеристики феномена спорту, визначивши складовi i тенденцi! розвитку сучасного спортивного мислення i практики спорту, концепту-алiзацi! сучасних знань про спорт, що базують-ся на антрополопчних засадах;
• виявити площини, в яких розгортаються антрополопчш ВИУПрИ людинови\прностк
• проанал1зувати проблеми приросту людсь-кого (гуманного) потенцiалу, накопичення здо-рових сил молодого поколiння, що розвивають-ся через посередництво розвитку фiзично! ку-льтури i спорту.
Виклад основного матерiалу
У наш час зростае значення такого виду антропологи, як спортивна, яка вивчае закономiр-носп морфолопчних i функцiональних змiн, що вщбуваються в органiзмi людини шд впливом спортивно! дiяльностi. Основний метод шзнання - метод антропометри чи соматометри - ви-мiрiв живо! людини, для яких велику роль вщ> грають такi науки, як анатомiя i фiзiологiя, генетика i психологiя, бiометрiя i бiофiзика. У наш час без антропологи не мислима ш медицина, ш археологiя, нi фiлософiя.
Нами дослiджуеться проблематика, пов'я-зана з аналiзом мiсця людини у сучасному спо-ртi i мiра спiввiдношення рiзних сторiн його природи в дихотомi! «бюлопчне-сощальне», <^зичне-духовне», що також впливае на роз-виток родово! сутносп людини. Вiтчизняна ф> лософiя спорту намагаеться подолати вузью рамки вiдношення до iндивiда тшьки як носiя лише фiзичних якостей, базуючись на ще! бю-сощально! природи людини, але й можливост формувати особистiсть як духовно-тшесну щ-
люшсть. Тому, на нашу думку, м1сце спорту в онтолог1чному простор7 культури визначаеть-ся, перш за все, його здатмстю виявляти меж1 максимальног реалгзацИ можливостей, якими волод1е людська ттестсть. При цьому при ви-значенн антрополог1чних засад спорту краще тдтти з! сторони реал^зацИ потреб 7 мотива-цт, постыьки у потребах можливо вийти за меж7 можливостей та при докладанм для цьо-го вах сил 7 зд1бностей. Тому у спорт1 закладе-н можливост1 реал^зацп людиновим1рног фун-кцп культури. Анашз людиновим!рносп засвщ-чив, що ниш спортивне осмислення природи людини все бшьшою м1рою проривае вузький горизонт суто земного, природно-тваринного юнування людини, входячи в прост1р бшьш глибинних штерпретацш реатзаци родово! сутност! людини. Сучасний спорт упритул т-дшшов до виявлення меж людиновим!рносп, так як вш дае максимальш навантаження для тша 1 духу, що дозволяе вважати його одним з ареатв антрополопчно! меж! (термш С. Хоружого). За межами ще! меж! - вихщ в шший вим1р по вщношенню до нормального людського життя: в смерть, травму, кризу са-мосвщомосп. Порушення людиновим!рносп вносить у спорт елемент антигуманносп, руй-нування всього людського, породження негати-вних стимул1в для розвитку особистосп. Дух змагальносп моделюе ситуащю людського са-мовизначення, яке здшснюеться в систем! «Я-1нший» чи «Я-1ншЬ>, тому самовизначення можливо, якщо «Я» зютавляе сво! показники з 1ншими. Сьогодш як школи зростае сощальна щншсть спорту { займатися цим видом д1яльно-ст стае все бшьш престижним. Як вщм!чае В. П. Кремшь, « Ринкова економша забезпечуе колосальний викид людсько! енерги - як руйш-вно!, так { творчо!, але також наповнюе енерп-ею сам каштал. Людська енерпя { каштал «зш-шлись» разом, стимулюючи один одного. Каш-тал, завдяки яким сто!ть всеохоплююча мета -грош1, а за ними багатство, вигода, б1знес, доб-робут, втягнув в себе людину, захопив !!, в пев-ному род! пригштив !!, зняв вс заборони, яю заважають погош за грошима, Отже, за владою 1 статусом. На арену життя вийшла в повному смисл! слова нова людина - прагматична [4, с. 14].
Антрополопчш вим1ри людиновим!рносп спорту як реал!заци родово! сутност! людини виходять на концепщю м1ри людського роду, яка е зв'язуючою ланкою м1ж гумаштарною
наукою антропоном1ею 1 суспшьною наукою антрополопею. Якщо антрополопя у принцип! покликана вивчати родов! якост людства, то антропоном!я дослщжуе якост! людського ш-див!да (у нашому розум!нн! спортсмена). Д!а-лектичний зав'язок загального ! окремого дозволяе вщм^ити, що якост! людського роду (загальне) властив! ! кожному людському шди-в!ду (окреме). Дослщження м!ри людського роду передбачае виявлення ! обгрунтування таких якостей людини, як! являються його родо-вими сутшсними силами ! характеризують ко-жну людину. Досл!дження сукупносп якостей, ознак людського роду дають можливють ви-явити чотири таких сощальних константи: св> дом!сть, мова, спшкування ! д!яльн!сть, так як вс! !нш! якост! не являються родовими, чи яв-ляються модусами, видами названих якостей як сутшсних. На нашу думку, слщ вид!лити чотири родових ознак людини, нацыених на виявлення гг родовог сутност1: 1) свщомють як власти-вють мозку спортсмена в!дображати дшсшсть в спортивних образах ! мов!, що слугуе регулятором людсько! життед!яльност! на спортивному р!вн! ! волод!е р!зним об'емом; 2) мова спортсмена як знакова система для вираження думок, здшснення сощальних комушкащй ! творчого мислення, що виконуе функцп - експресивну, комушкативну, творчу; 3) сп!лкування як вся сукупшсть комун!кац!й спортсмена, яка визна-чаеться !нформац!йними, праксеолог!чними та аксюлопчними чинниками, що виражають три тдсистеми соц!ального досв!ду людства -знання, ум!ння ! соц!альн! установки; 4) д!яль-н!сть як доц!льна взаемод!я людини з предмет-ним спортивним св!том, що базуеться на свщо-мост!, мов! ! сп!лкуванн!, що являе собою штег-ративну яюсть людини ! об'еднуе у функщона-льному комплекс! вс! родов! якост! людини ! виводить антрополог!чн! засади дослщження на в!с!м компонент!в - суб'екта, об'екта, засоб!в, процесу, умов, результату, системи ! середови-ща. Все вище перераховане допомагае погли-бити антрополопчш засади людиновим!рносп спорту як реал!защ! родово! сутност! людини, показати зв'язок спортивно! д!яльносп з свщо-м!стю спортсмена, мовою та його спшкуван-ням, що в цшому направлено на п!двищення культури самосвщомосп, сприяти пошуку лю-диною ютини свого буття [5, с. 25].
Ця характерна особлив!сть людсько! природи, яка являеться основою антрополопчних засад людиновим!рност! спорту, породжуе про© Бiлогур. В. е., 2013
блему дуалiзму трансгресивно! творчосп, яка, з одше! сторони, е позитивною, так як розширюе сферу самореатзацп людини та 11 родово! сут-ностi, а з шшо!, - дiе негативно, - адже часто руйнуе людську природу i сприяе виходу де-структивних штенщй людини. Саме у цьому закладена основа проблематизацп людивимiр-ностi св^у у його антропологiчних засадах, сформованих людиною у виглядi рiзноманiтних сощальних практик, однiею з яких i е спорт. Половна загроза, яка може виникнути перед людиною, - це загроза людини перейти у вимiр нелюдиновимiрний, у якому стикаються люди-на, природа i суспiльство. Тому в основi антро-пологiчних засад людиновимiрностi спорту -сучасна людина, яка повинна знайти шанс i зрозумгги себе, сформувати простiр сустльно здiйснюваних духовних i фiзичних пошуюв, нацiлених на гуманiзацiю суспiльного катталу як iнтегруючого фактору гумашзацп людського розвитку. «У даному випадку тд гуманiзацiею суспiльного капiталу ми розумiемо об'ективно iснуючу в тому чи шшому суспiльствi можли-вiсть впливу сощальних суб'екпв на сукупний ресурс, створюючи такий спошб, необхiднi пе-редумови для гармонiйного розвитку людсько! особистостi, соцiально значимих здiбностей людини» [6, с. 296-297].
Антрополопчш вимiри людиновимiрностi включають двi площини: 1) свщ що розгляда-еться як реальшсть, обмежена можливостями людини; 2) свщ що розглядаеться як обмеже-нiсть само! людини, пов'язано! з безмежшстю можливостей (термiн «спортивна емюсть» як вмiстилище фiзичних i духовних сил). Тому суттева сторона людиновимiрностi у сферi спорту полягае у визначенш мiри спiввiднесеностi гранично виражених, природних даних, i культурно модифшованих тiлесних властивостей людини, можливостей 11 оперативного штелек-ту, а також, безумовно, психiчних характеристик особистост (волi, стiйкостi, тершння, ви-тривалостi) i моральних якостей (почуття вщ-повiдальностi, товариськостi, обов'язку), сшв-вiднесених з принципами гармони i цiлiсностi людини.
Для спорту вона е головною функщею, яка виражае 11 природу, завдяки якш розвиваються фiзичнi i ментальнi можливосп, якими володiе людина. Антропологiчнi вимiри людиновимiр-ностi спорту як реатзацп родово! сутностi людини направлеш на поглиблення антрополопч-них уявлень, що знаходяться в основi вщно-
шення до людини як ютоти сощально-бюлопчно!, навички яко! базуються на культи-вуванш тшесних сил людини. Зпдно 3i сво!ми основними iнтенцiями спорт являеться простором розгортання сутшсних сил спортсмена, на-цiлених на збертаючу природно детермiновану його антрополопчну цiлiснiсть, в основi яко! розширення спортивних можливостей. Це по-яснюеться тим, що у сучасному ceimi в остант роки зростае ттерес у рамках спортивног антропологи до людськог miлеcноcmi, що форму-еться тститутом спорту, до збереження i укртлення здоров'я i формування здорового пособу життя. Цей штерес збертаеться у ба-гатомаштних формах i базуеться на концепцп людського потенщалу. Реальш форми приросту людського потенщалу через посередництво ф> зично! культури i спорту операцiоналiзуються у процесах ефективно! сощалiзащ! молодi, у про-цесах продовження активного перюду життя i працездатностi, у процесах професюнатзацп становлення особистостi-спортсмена в системi висококвалiфiковано! працi [7, с. 119].
Все це необхщно у зв'язку з тим, що сучасному спорту властива орiентацiя на технокра-тичш тенденцп та iдеали, що передбачають можливiсть змiнювати людську тшесшсть шту-чним (синтетичним, сурогатним, фальшивим) шляхом, що направлене на формування «квазь людини» на основi використання сучасних над-сучасних технологiй. Все це приводить до по-рушення людиновимiрностi, яка повинна скла-дати гумашстичну спрямованiсть спортивно! дiяльностi. Тому сучасний спорт зберiгае рiз-ницю соцiокультурних i соцiоантропологiчних вимiрiв, як мають рiзний потенцiал людинови-мiрностi. З однiе! сторони, спорт направлений на змагальшсть у сферi фiзичних i психолопч-них можливостей людини, носить активютсь-кий, атональний характер. Культ устху поряд з культом тша виступае найважливiшою щншс-тю, що мотивуе спортсмена, який завжди праг-не до максимального результату, який означае перемогу. З шшо!, спорт як складна практика духовно-тшесного удосконалення, базуеться на особливому тиш св^огляду, що пов'язуе у еди-ний вузол людину i одухотворену природу, що проявляеться у спорт схщно! культури. Перс-пективи гумашзацп спорту пов'язанi у нашi днi з необхiднiстю дослщження олiмпiйсько! ще1 холiзму - щеалу цiлiсного людського розвитку на основi цiнностей чесностi i справедливостi, якими повинш керуватися не тiльки спортсме-
ни, але й суддi i вболiвальники. В той же час гумашзащя спорту передбачае юнування не тiльки «великого», але й масового спорту, здат-ного втягнути у чесну змагальшсть мiльйони людей [8, с. 75].
Наукова новизна
Наукова новизна дослщження полягае у до-слiдженнi недостатньо вивчено! теми людино-вимiрностi спорту з антрополопчно! точки зо-ру. Практичне значення роботи полягае у роз-робщ недостатньо вивчено! теми в контекст виконання НДР кафедри теори i методики ф> зичного виховання i спорту та спортивних дис-циплш Мелiтопольського державного педагоп-чного ушверситету iм. Богдана Хмельницького «Фiлософiя спорту як нова навчальна дисцип-лша i новий науковий напрямок», в контекст яко! дослiджуються проблеми спорту, розвитку спортивних щнностей i свпогляду молодi, IX сощатзацп у спортивнш дiяльностi.
Висновки
Висновки з даного досл1дження:
1. Таким чином, в основi антрополопчних засад людиновимiрно! сутносп спорту зростан-ня людяностi, що визначаеться як розкриття повноти людсько! природи, творчо! природи людини, здшснення творчого акту у вiдношеннi до самого себе, в результат чого i вiдбуваеться самостановлення особистостi спортсмена. По-шук нових шляхiв у фшософи спорту пов'язана з «поворотом до людини», постшним пошуком мiри, направлено! на коригування людсько! природи завдяки спорту, самоздшснення i самостановлення шдивща як родово! сутност, зростання культури буття iндивiда. Не випад-ково М. Шелер вщзначав, що в основi розвитку культури вш вбачае зростання людськостi, що розкриваеться як повнота людсько! природи, розкриття творчо! природи людини, що пов'язана з духовнютю i протисто!ть об'ективацi!, iншими словами е одухотворен-ням всього життя людини, в результат чого нiколи не зупиняеться процес «становлення людини», а отже i гуманiзацi! як людини, так i соцiуму. Тому пiд антропоцентризмом розум> еться спiввiдношення зв'язкiв «людина-Абсолют», при якому людина стае висхщною точкою пiдрахунку в розумшш антрополопч-них засад людиновимiрностi спорту як реалiза-цi! родово! сутносп людини.
2. Спорт починае виступати i як спосiб за-
лучення шших кра!н до щнностей 1ндустр1аль-но! i постшдус^ально! цившзацш. Змшюеть-ся i тип спортсмена, який представляе собою штернащональний тип, що символiзуе переваги цившзаци. I все ж таки тшьки те суспiльство здатне реатзувати гуманiстичнi начала у спорт, якi орiентуються на розвиток творчих поте-нцiй людини, а не на вузько прагматичш ште-реси. Тому спорт повинен вщображати не тшьки позитивний смисл iндустрiально! цившзаци, який полягае в !! спрямованостi на аксiологiчнi цiнностi, але й антрополопчний смисл.
4. Сьогодш формуеться нова культур-антропологiчна модель «людини вщпочиваю-чо!», яка прийшла на змiну моделi «людини працюючо!», в контекстi яко! реалiзуеться образ людини-спортсмена як активного, емоцш-ного, енергiйного, готового до пошуку нових емоцiйних та естетичних стандарта. При цьому рiзнi види спорту е своерщним культурним ш-дикатором, що фшсуе належнiсть iндивiда до те! чи iншо! культурно! матрищ. Рiзнi види спорту, в яких людина самореатзуе себе, утво-рюють символiчну систему, яка, згiдно з П. Бурдье, «вщповщае простору сощальних i культурних позицiй».
5. Антрополопчну парадигму у спортi щка-вить проблема приросту людського (гуманного) потенщалу, накопичення здорових сил молодого поколшня через посередництво розвитку ф> зично! культури i спорту, що дозволяе виявляти механiзми ефективностi людського потенцiалу в умовах трансформацп сучасного укра!нського суспшьства, ефективностi функцiонування людського iнтелекту в цшому, соцiальних та економiчних швестицш в людський ресурс.
6. Антрополопчну парадигму у спорт цiка-вить проблема приросту людського (гуманного) потенщалу, накопичення здорових сил молодого поколшня через посередництво розвитку ф> зично! культури i спорту, що дозволяе виявляти мехашзми ефективностi людського потенцiалу в умовах трансформацп сучасного укра!нського суспшьства, ефективност функцiонування людського iнтелекту в цшому, сощальних та економiчних швестицш в людський спортив-ний ресурс.
Перспективи подальших розв1док у даному напрямку:
• аналiз фшософи спорту як ново! навчально! дисциплши i нового наукового напрямку з антрополопчно!, аксюлопчно!, онтолопчно! та
метаф1зично1 тонок зору;
• сощально-фшософський аналiз спорту як головно! субстанци самореалiзацil особистостi та фiлософiя сучасного спорту як сублiматив-ного вираження шдивщуально! i сощально! життедiяльностi людини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бшогур, В. е. Свггоглядш ор1ентацп студенпв: тенденцй' змш у трансформацшному суспшьствг [Монограф1я] / В. е.Бшогур. -Дшпропетровськ : Пороги, 2011. - 311с.
2. Воробьев, А. В. Спорт как цивилизованное явление // Философия и будущее цивилизации: тезисы докладов и выступлений IV Российского философского конгресса: в 5 т. - М. : Современные тетради, 2005. - Т. 4. - С. 582.
3. Гусев, С. С. Смысл возможного. Коннотацион-ная семантика / С. С.Пусев. - СПб. :Алетейя, 2002. - 192 с. (Тела мысли).
4. Екзистеншш вим1ри фшософсько-антрополопчного тзнання: творча спадщина
В. Е. БИЛОГУР1*
1 Мелитопольский государственный педагогический университет имени Богдана Хмельницкого (г.Мелитополь)
АНТРОПОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ ЧЕЛОВЕКОМЕРНОСТИ СПОРТА КАК РЕАЛИЗАЦИИ РОДОВОЙ СУЩНОСТИ ЧЕЛОВЕКА
Цель. Сформировать теоретические основания концепта человекомерности спорта как реализации родовой сущности человека, что есть основой становления нового научного направления спортивной антропологии и философии спорта. Методология. Осмысление проблем человеческой природы, человеческого существования в виде спортивной деятельности, потенциала антропологической картины спортивного мира, в данном случае, спорта как культуры в целом, дает возможность определить спорт как деятельность, которая в своей основе имеет как позитивные результаты, направленные на реализацию человеческой сущности, так и деструктивные, которые направлены на разрушение личности-спортсмена. Научная новизна заключается в исследовании недостаточно изученной темы человекомерности спорта с антропологической точки зрения. Практическое значение работы состоит в разработке недостаточно изученной темы в контексте выполнения НИР кафедры теории и методики физического воспитания и спорта и спортивных дисциплин Мелитопольского государственного педагогического университета им. Богдана Хмельницкого «Философия спорта как новая учебная дисциплина и новое научное направление», в контексте которого исследуются проблемы спорта, развития спортивных ценностей и мировоззрения молодежи, их социализации в спортивной деятельности. Выводы. Внедрение антропологических оснований человекомерной сущности спорта способствует возможности раскрыть полноту человеческой природы, ее творческой природы в спортивной деятельности, в результате чего и происходит самостановление личности. Антропологические основания человекомерности спорта как реализации родовой сущности человека направлены на увеличение человеческого (гуманного) потенциала, накопления здоровых сил молодого поколения благодаря посредничеству физической культуры и спорта
Ключевые слова: антропологические основания, человекомерность спорта, родовая сущность человека, телесные силы человека, мера человеческого развития, сущностные силы человека
Антрополопчш вимцри фшософських дослщжень, 2013, вип. 4.
B. Шинкарука: матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. 1-4 квггня 2011 р. / Кшв.нац. ун-т îm. Тараса Шевченка, Т-во «Знания» Украши, 1н-т фшософ. îm. Г.С.Сковороди НАН Украши, Ун-т суч. знань. - К. : Т-во «Знання Украши», 2011. -
C.14.
5. Kretchmar, Scott. Practical philosophy of sport and physical activity. - Champaign, IL : Human Kinetics, 2005. - p. 25.
6. Соснш, О. В. 1нвестици в людський розвиток в умовах глобально! трансформаций навчальний поабник / О. В. Соснш, В. Г. Воронкова, М. А. Ажажа. - Львiв : «Магнолiя 2006», 2011. - 602 с.
7. Фшософсько-антрополопчш читання: творча спадщина В. I. Шинкарука та сьогодення (до 80-лптя ввд дня народження). Частина 1.: [зб. наук. пр.] // Фшософсьш дiалоги 2010. - К., 2010. - 316 с.
8. Mark Holowchak; Heather Lynne Reid: Lanham, Md. : Lexington Books, 2011. - p.75.
V. YE. BILOGUR1*
1 Melitopol State Pedagogical University named after Bogdan Khmelnitsky (Melitopol)
ANTHROPOLOGICAL BASIS OF HUMAN DIMENSION IN SPORT AS THE IMPLEMENTATION OF A PERSON'S GENERIC ESSENCE
The purpose of the article is to make the theoretical framework of a sportsman dimension concept as the realization of a person's generic essence that is a basis of a new scientific direction formation of sports anthropology and philosophy of sport. Methodology. The understanding of human nature problems, human existence in the form of sports activity, the potential of anthropological picture of the sporting world. In this case sport is considered as a culture which gives a chance to define it as an activity which involves positive results aimed at the realization of human essence as well as destructive ones that are aimed at the destruction of a sportsman personality. Scientific novelty is in the research of insufficiently studied theme of sportsman-dimension from the anthropological point of view. Practical value of the work is in elaborating the theme in context of scientific research performance at the department of theory and physical training methods and sports and the disciplines of Melitopol state pedagogical university named after Bogdan Khmelnitskiy. Philosophy of sport is a new subject and a new scientific direction, in the context of which the problems of sport, development of sporting values and outlook of the youth, their socialization in the sports activity are explored. Conclusions the introduction of the anthropological basis of sportsmandimension essence in sport promotes the possibility to show entire human nature, its creativity in sporting life, therefore it leads an individual to a self-formation. The anthropological basis of the sportsman-dimension is aimed at the realization of a person's generic essence for increasing the human potential, physical health of young generation due to physical training and sports.
Keywords: anthropological basis of human dimension in sport, generic essence, bodily powers of a man, the measure of human development, essential powers of a man.
REFERENCES
1. Bilohur V.Je. Svitohljadni orijentaciji studentiv: tendenciji zmin u transformacijnomu suspil'stvi: Monohrafija [Ideological orientation of students: trends in social transformation]. Dnipropetrovs'k, Porohy Publ., 2011. 311p.
2. Vorobev A.V. Sport kak tsivilizovannoe yavlenie [Sport as a civilized phenomenon] // Filosofiya i budushchee tsivilizatsii: tezisy dokladov i vystupleniy IV Rossiyskogo filosofskogo kongressa: v 5 t. Moscow, Sovremen-nye tetrad Publ., 2005. T. 4. 582 p.
3. Gusev S.S. Smysl vozmozhnogo. Konnotatsionnaya semantika [Sense of the possible. Connotationally semantics]. SPb, Aleteyya Publ., 2002. 192 p.
4. Ekzystenijni vymiry filosofs 'ko-antropolohicnoho piznannja: tvorca spadscyna V.Synkaruka: materialy Miznar. nauk.-prakt. konf. 1-4 kvitnja 2011 r. [Existential dimensions of philosophical and anthropological knowledge]. Kyjiv, T-vo «Znannja Ukrajiny» Publ., 2011. P. 14.
5. R.Scott Kretchmar /Practical philosophy of sport and physical activity/Champaign, IL : Human Kinetics, 2005. - p.25.
6. Mark Holowchak; Heather Lynne Reid: Lanham, Md. : Lexington Books, 2011. - p.75.
7. Sosnin O.V., Voronkova V.H., Azaza M.A. Investyciji v ljuds 'kyj rozvytok v umovax hlobal 'noji transformaciji: navcal'nyj posibnyk [Investment in human development in a global transformation]. L'viv. Mahnolija 2006 Publ., 2011. 602 p.
8. Filosofs'ko-antropolohicni cytannja: tvorca spadscyna V.LSynkaruka ta s'ohodennja (do 80-littja vid dnja narodzennja). Castyna 1.: [zb. nauk. pr.] // Filosofs'ki dialohy 2010. K., 2010. -316 p.
HagiMmna go pegKonerii' 20.11.2013
npHHHaTa go gpyKy 25.12.2013
