CC BY
18
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9504 http://nvlvet.com.ua
UDC 615.33.636.09
Antimicrobial activity of danofloxacin regarding to bacteria, pathogens of respiratory infections in pigs
T.I. Stetsko, I.Ia. Kotsiumbas, Ya.M. Liubenko, V.N. Padovskyi, H.P. Uhryn
State Scientific-Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed Additives, Lviv, Ukraine
Article info
Received 03.09.2019 Received in revised form
02.10.2019 Accepted 03.10.2019
State Scientific-Research Control Institute of Veterinary Medicinal Products and Feed Additives 11, Donetska str., Lviv, 79019, Ukraine. Tel.: +38-067-252-98-29 E-mail: stetskot@ukr.net
Stetsko, T.I., Kotsiumbas, I.Ia., Liubenko, Ya.M., Padovskyi, V.N., & Uhryn, H.P. (2019). Antimicrobial activity of danofloxacin regarding to bacteria, pathogens of respiratory infections in pigs. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(95), 22-26. doi: 10.32718/nvlvet9504
The objective of the research was to study the antimicrobial activity of danofloxacin, the third-generation fluoroquinolone antibiotic, against bacteria, pathogens of acute respiratory infection in pigs. Samples of nasal excretions were selected from clinically sick weaned piglets with acute respiratory infection for microbiological investigation. The sensitivity test, carried out by the disc-diffusion method, showed a high level of the microflora sensitivity of the inflammatory exudate to danofloxacin. Bacteria Streptococcus suis and Bordetella bronchiseptica have been isolated and identified from biomaterial by generally accepted microbiological methods. The degree of antimicrobial activity of danofloxacin against isolated strains of microorganisms was established by determination the minimum inhibitory concentration (MIC) of danofloxacin for isolated bacteria by consecutive dilutions in a liquid nutrient medium. The MIC average of danofloxacin for Streptococcus suis isolates (n = 20) was 0.33 ± 0.082 pg/ml andfor Bordetella bronchiseptica isolates (n = 8) - 0.21 ± 0.044 pg/ml. The obtained results showed a high level of bacteriostatic activity of danofloxacin regarding bacterial isolates, pathogens of acute respiratory infection in pigs. Danofloxacin, like other fluoroquinolones, is a critical antimicrobial substance for veterinary medicine. Therefore, chemotherapeutic agents based on this antibiotic can serve as a drug of choice for empirical treatment of pigs with acute respiratory infections of bacterial etiology. To right choose an effective agent for etiotropic therapy and minimize the selection of resistant strains of microorganisms, the antimicrobial susceptibility of isolated bacteria should be pre-established.
Key words: fluoroquinolones, danofloxacin, pigs, respiratory infections, bacteria, Streptococcus suis, Bordetella bronchiseptica, antimicrobial sensitivity of microorganism, minimal inhibitory concentration.
Антимжробна актившсть данофлоксацину щодо бактерш, збудниюв
•• • •• • 1 ••• «j
гостро1 ресшраторно1 шфекцп у свиней
Т.1. Стецько, 1.Я. Коцюмбас, Я.М. Любенко, В.Н. Падовський, Г.П. Угрин
Державний науково-досл1дний контрольной тститут ветеринарних npenapamie та кормових добавок, м. Львiв, Укра'та
Метою дослгдження було вивчення антимикробноi активностг фторхтолонового антибютика третього поколтня данофлоксацину щодо бактерш, збуднитв гострог рестраторног тфекцп у свиней. Вгд клШчно хворих на гостру рестраторну тфекцгю вгдлучених поросят для мтробюлоггчних дослгджень вгдбирали зразки носових видтень. Тест на чутливгсть, проведений диско-дифузшним методом, показав високий ргвень чутливостг мтрофлори запального ексудату до данофлоксацину. Загальноприйняти-ми мтробюлоггчними методами з бюматергалу були видтет та гдентифтоват бактерп Streptococcus suis i Bordetella bronchiseptica. Ступть антимтробног активностi данофлоксацину щодо видтених штамiв мiкроорганiзмiв встановлювали шляхом визначення мтшальног iнгiбуючоi концентрацИ (М1К) данофлоксацину для бактерiй-iзолятiв методом по^довних розведень у рiдкому поживному середовищi. Середне значення М1К данофлоксацину для iзолятiв Srptococcus suis (n = 20) становило
0,33 ± 0,082 мкг/мл, а для iзолятiв Bordetella bronchiseptica (n = 8) - 0,21 ± 0,044 мкг/мл. Отриман результаты показали высокий pieeHb бактерюстатичноХ активностi данофлоксацину щодо бактeрiй-iзолятiв, збуднитв гострог рестраторноХ тфекцп у свиней. Данофлоксацин, як й iншi фторхiнолони, е критично важливою антимтробною речовиною для ветеринарноХ медицини. Bid-так хшютерапевтичш засоби на основi цього антибютика можуть служити препаратами вибору за eмпiричного л^вання свиней при гострих рестраторних iнфeкцiях бактeрiальноi етюлогп. Для правильного вибору ефективного засобу етютропноХ терапп та мiнiмiзацii селекцп резистентних штамiв мiкроорганiзмiв miд попередньо встановити антимтробну чутливють бактeрiй-iзолятiв.
Ключовi слова: фторхтолони, данофлоксацин, свит, ре^раторж тфекцп, бактерп, St^ptococcus suis, Borcktella bronchiseptica, антимтробна чутливють мiкроорганiзмiв, мiнiмальна тг1буюча концентращя.
Вступ
Ресшраторш захворювання свиней широко поши-рен практично у вах крашах свпу з розвиненим сви-нарством, чим завдають фермерам великих економiч-них збитшв. Вважають, що шфекци дихальних шляхiв е одшею з основних причин захворюваносп та смерт-носп у поросят тсля ввдлучення (Straw et al., 1983; Losinger et al., 1998). У рiзних господарствах захво-рювашсть поросят на рестраторш хвороби зазвичай становить 30-70%, а летальшсть може досягати 40% (Orljankin et al., 2010). У США 39,1% уах випадшв загибелi пост-ввдлучених поросят пов'язане з захво-рюваннями органiв дихання (Losinger et al., 1998). Респiраторнi шфекци викликають зниження темпiв росту молодняку свиней (Christensen, 1995) та зрос-тання конверсп кормiв (Straw et al., 1989).
Збудниками рестраторних хвороб свиней е вiруси i бактерп, причому часто !х асощацп. Так, наприклад, вiрус репродуктивно-респiраторного синдрому свиней (РРСС), о^м репродуктивно! системи, вражае органи дихання поросят пiсля ввдлучення. Персистуючи в !хньому органiзмi та розмножуючись у клiтинах iму-нно! системи (лiмфоцитах i макрофагах), вiрус руйнуе !х, призводить до iмунодефiцитних станiв. У таких тварин створюються умови для залучення в шфекцш-ний процес бактерiальних респiраторних патогешв, таких як: Mycoplasma hyopneumoniae, Actinobacillus pleuropneumoniae, Haemophilus parasuis, Pasteurella multocida, Salmonella choleraesuis, Streptococcus suis, Bordetella bronchiseptica та iншi (Palunina, 2004; Orljankin et al., 2005; Bochev, 2007; Hansen et al., 2010). Багато з цих мiкроорганiзмiв можуть дiяти як опортушстичт мiкроорганiзми на вже ослаблену iмунну систему поросят (Opriessnig et al., 2011).
Уа бактерiальнi респiраторнi патогени, залежно ввд здатностi викликати захворювання, подiляють також на три групи (Stevenson, 1998; Thacker, 2001; Done, 2002). До першо! групи належать основнi (пер-виннi) бактерiальнi патогени, як1 потрапляють в орга-нiзм свиней рестраторним шляхом, викликаючи роз-виток пневмони. Вони мають фактори вiрулентностi, котрi долають природний захист в легенях тварини. До ще! групи вiдносять Mycoplasma hyopneumoniae, Actinobacillus pleuropneumoniae, Bordetella bronchiseptica. Друга група включае другоряднi (вто-риннi) патогени, яш потрапляючи через верхнi ди-хальнi шляхи поросят, не викликають пневмони. Для li розвитку пот^бне пошкодження легенiв, обумов-лене пневмотропними вiрусами або мiкоплазмами. До ще! групи належать Pasteurella multocida,
Haemophilus parasuis, Streptococcus suis, Mycoplasma hyorhinis. Третя група включае бактерiальнi патогени, що переносяться кров'ю при розвитку септицемп. До ще! групи належать Salmonella choleraesuis, Actinobacillus suis, Actinomyces pyogenes (Arcanobacterium pyogenes).
Для л^вання рестраторних захворювань бакте-рiальноl етюлогп у свиней широко використовуються антибактерiальнi препарати. Вибiр ефективного хiмi-отерапевтичного засобу часто ускладнений наявнiстю антибютикорезистентних штамiв збудника чи збуд-нишв шфекци, причому опiрнiсть мiкроорганiзмiв зазвичай носить полiрезистентний характер. Тому для досягнення терапевтичного ефекту важливим е пра-вильний вибiр антибактерiального засобу, який би мiстив активнодiючу речовину, до дй' яко! чутливий мжрооргашзм - збудник захворювання.
Фторхiнолони належать до критично важливих ан-тимшробних препаратiв для ветеринарно! медицини (Stetsko et al., 2018) завдяки широкому спектру бактерицидно! дй, безпечносл, а також фармакокшетичним i фiзико-хiмiчним властивостям, високому ступеню бiодоступностi та проникнення в тканини i клггани макроорганiзму (Brown, 1996; Papich & Riviere, 2001). Фторхшолони, завдяки ввдсутносп аналогiв у природному середовищ^ забезпечують ввдносно високу активнiсть щодо полiрезистентних штамiв мжроорга-нiзмiв. Розвиток резистентносл мiкроорганiзмiв до ди фторхшолошв проходить значно повiльнiше, нж до антибютишв iнших груп (Brown, 1996; Martinez-Martinez et al., 1998; Stetsko, 2005). Для антибютишв ще! групи не характерна перехресна резистентшсть з шшими класами антибiотикiв (Stetsko, 2005).
Мета до^дження - вивчити ашгашкробну акти-внiсть фторхiнолонового антибютика третього поко-лiння данофлоксацину щодо бактерш, збудник1в гост-ро! ресшраторно! шфекци у свиней. Завдання досль дження - видiлити та вдентифшувати мiкроорганiзми, збудники гостро! ресшраторно! шфекци у молодняку свиней та встановити стутнь чутливосп бактерш-iзолятiв до данофлоксацину.
MaTepia™ i методи дослвджень
Для дослвджень використовували новий антибак-терiальний препарат Данофлокс 2,5% (розчин для ш'екцш) виробництва ПАТ "Галичфарм", дшчою речовиною якого е фторхшолоновий антибiотик третього поколiння данофлоксацин. Суб'ектами досль дження були 20 поросят породи велика бша рiзно!
стат! 2-мюячного вшу, з клшчними ознаками гостро! ресшраторно! шфекцп (пневмони).
Вщ хворих поросят за допомогою стерильних ват-них тампошв вщбирали зразки носових видшень. Чутливють до данофлоксацину мжрофлори носового ексудату визначали диско-дифузшним методом (Metodychni vkazivky po vyznachenniu chutlyvosti mikroorhanizmiv..., 2010). Для цього використовували стандартш паперов1 диски, яш просочували розчином данофлоксацину таким чином, щоб кожний диск мю-тив в соб1 5 мкг цього антибютика. 1нтерпретащю результата визначення чутливосп мжрофлори носового ексудату до данофлоксацину здшснювали за такими критер1ями: д1аметр зони затримки росту на-вколо диску з данофлоксацином > 22 мм - мжрофлора чутлива; 18-21 мм - мжрофлора пом1рно чутлива; < 17 мм - мжрофлора резистентна (National Committee for Clinical Laboratory Standards, 2004). Для видшення м1крооргашзм1в проводили первинний поав бюматер1алу на звичайний агар (МПА). Отри-маш 1зольован1 колони переавали в проб1рки з МПБ i МПА для отримання чисто! культури. Видшення та шентифжацш мiкроорганiзмiв проводили за загаль-ноприйнятими мiкробiологiчними методиками
(Golovko et al., 2007; Kravtsiv et al., 2008). Рiвень бак-терюстатично! активностi препарату Данофлокс 2,5% встановлювали шляхом визначення мшмально! шп-буючо! концентраци (М1К) данофлоксацину для бак-терiй-iзолятiв методом серiйних розведень у ршкому поживному середовищi (Metodychni vkazivky.... 2007). Для цього готували послщовш розведення препарату Данофлокс 2,5% таким чином, щоб отри-мати розчини з концентращею данофлоксацину 50,0; 25,0; 12,5; 6,25; 3,13; 1,6; 0,8; 0,4; 0,2; 0,1; 0,05 мкг/см3. 1нтерпретащю отриманих результата М1К данофлоксацину для видшених штамiв мшроор-ганiзмiв проводили таким чином: штам мшрооргашз-му вважався чутливим до данофлоксацину, якщо величина М1К була < 0,25 мкг/см3, помiрно чутливим -вщ 0,25 до 1 мкг/см3, резистентним - > 1 мкг/см3 (National Committee for Clinical Laboratory Standards, 2004).
Результата та ix обговорення
Результати тесту на чутливють до данофлоксацину мжрофлори носових видшень хворих на гостре рест-раторне захворювання поросят показаш рис. 1.
30 -1- - -
29 -28--- - — - - -
27
26--- - — — — - - - - -
25--- - - — — — — — - - — - -
24
23 22 21
20 -- - -
19 -18-- — — — — — — — — — — — — - - — — — — — -
17 16 -15-- — — — — — — — — — — — — — — — — — — — -14- — — — — — — — — — — — — — — — — — — — -13 12 11
10-- — — — — — — — — — — — — — — — — — — — -9 -- — — — — — — — — — — — — — — — — — — — -8-- — — — — — — — — — — — — — — — — — — — -7 -- — — — — — — — — — — — — — — — — — — — -6-- — — — — — — — — — — — — — — — — — — — -5-- — — — — — — — — — — — — — — — — — — — -4 3 2
1 — — — — — — — — — — — — — -
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Рис. 1. Дiаметр зони затримки росту мшрофлори навколо диску з данофлоксацином, мм (n = 20)
Зпдно з отриманими результатами тесту на чутли-вють, мшрофлора 17 зразшв носових видшень поросят проявила високу чутливють до данофлоксацину (85%), а 3 зразки (15%) - помiрну чутливють. Середне значення дiаметру зони затримки росту мжрооргашз-мiв навколо диску з данофлоксацином становило 25,25 ± 0,75 мм.
З уах 20 зразшв носового ексудату були видшеш й щентифшоваш стрептококи. На МПА вони давали рют дрiбних круглих, з рiвними краями колонш, у м'ясо-пептонному бульйош (МПБ) - легке помутнш-ня, слабкий пристшний рют та невеликий осад, на
кров'яному агарi — зони гемолiзу. Мжроскошя маз-шв виявила raroBi грампозитивш овальш або кулепо-дiбнi клггини 1 мкм в дiаметрi, що розташовувалися попарно або ланцюжками рiзноl довжини. Таш мор-фолопчш та культуральш властивосп характерш для стрептококу Streptococcus suis. Важають, що Streptococcus suis - на першому мющ серед умовно патогенних збуднишв рестраторних шфекцш у свиней (Huang et al., 2005; Gottschalk et al., 2010; Fittipaldi et al., 2012). Стрептококова пневмошя найбшьш по-ширена серед молодняку свиней, особливо шсля вщ-лучення, i все частше рееструеться в склащ комплек-
сного рестраторного захворювання (Huang et al., 2005; Gottschalk et al., 2010; Fittipaldi et al., 2012). При цьому стрептокок досить часто пов'язаний з iншими мiкроорганiзмами, такими як Mycoplasma spp., Pasteurella multocida, Actinobacillus pleuropneumoniae або вiрус свинячого грипу (Orljankin et al., 2010; Hansen et al., 2010).
Доведено, що Bordetella bronchiseptica може збь льшити вiрулентнiсть Str. suis i ускладнити переб^ хвороби (Zhao et al., 2011). У нашому випадку, мшро-бюлопчним дослiдженням було встановлено, що у деяких поросят стрептококова iнфекцiя супроводжу-валася наявнiстю шшо! умовно-патогенно! бактери Bordetella bronchiseptica (8 iзолятiв). На МПА свiжо видiленi культури утворювали колони бiрюзового кольору з темно-сишм центром розмiром вiд 2 до 4 мм. B. bronchiseptica на кров'яному агарi формувала через 24 години дуже дрiбнi, опуклi, з гладкою блис-кучою поверхнею i рiвними краями колони з зоною ß-гемолiзу. На агарi Мак-Кони бордетели давали рют дрiбних колонш з рожевою периферieю i свплим центром. У рiдкому поживному середовищi (сироват-ковий МПБ) B. bronchiseptica росла з рiвномiрним помутншням середовища, в подальшому утворювався осад i пристiнкове шльце, i середовище ставало про-зорим. При мшроскопи мазшв, фарбованих за Гра-мом, виявляли дрiбнi грамнегативш кокобацили, рiв-номiрно розташованi в мазку поодиноко, парами або короткими ланцюжками.
Значення М1К данофлоксацину для iзолятiв Streptococcus suis показан на рис. 2, а для iзолятiв Bordetella bronchiseptica - на рис. 3. За рiвнем бакте-рюстатично! активности 13 iзолятiв Streptococcus suis виявилися чутливими до данофлоксацину (65%), 6 -помiрно чутливими (30%), лише один штам цього мшрооргашзму - резистентним (5%). Щодо Bordetella bronchiseptica, 6 штамiв ще! бактери були чутливими до данофлоксацину i 2 штамп - по\прно чутливими.
MiHÎMajibHa un ¡буюча концентращя. мкг/мл
Рис. 2. М1К данофлоксацину для штамiв Streptococcus suis, видiлених ввд хворих на респiраторне захворювання поросят (n = 20)
Середне значення М1К данофлоксацину для iзоля-■пв Streptococcus suis становило 0,33 ± 0,082 мкг/мл, а для iзолятiв Bordetella bronchiseptica - 0,21 ± 0,044 мкг/мл. Отриман результати показали високий рiвень чутливостi бактерш^золяттв, збудникiв гостро! рестраторно! шфекци у свиней, до данофлоксацину.
Рис. 3. М1К данофлоксацину для штам1в Bordetella bronchiseptica, видшених ввд хворих на рестраторне захворювання поросят (n = 8)
Висновки
Бактери е одними з основних причин виникнення рестраторних захворювань незаразного характеру у свиней. Ниш антибютики залишаються основою х1мь отерапп рестраторно! шфекци бактер1ально! етюлоги у свиней. Ефектившсть антибактер1ально! терапп рестраторних захворювань залежить ввд чутливост м1кроорган1зм1в, збудниив шфекци, до антимшробно-го засобу. Антибютики фторхшолонового класу залишаються одними з ефективних та безпечних засоб1в етютропно! терапп з широким спектром бактерицидно! дп. БактерпЧзоляти, збудники захворювань орга-шв дихання у свиней, збер1гають високий р1вень чут-ливост до дп данофлоксацину, фторхшолонового антибютика третього покол1ння. Це робить препарати на основ! цього фторхшолону антим!кробним засобом першочергового вибору при л!куванн! бактер!альних респ!раторних шфекцш у свиней, особливо при емт-ричному п!дход! до терапп.
Перспективи подалъших до^дженъ. Науково-практичне значення матимуть досл!дження, пов'язаш з вивченням терапевтично! ефективност! та безпечно-ст! х!м!отерапевтичного препарату на основ! данофлоксацину при лшуванш рестраторно! шфекци бак-тер!ально! етюлоги у свиней. Актуальним е також досл!дження чутливост до данофлоксацину бактерш, збуднишв iнших системних захворювань у свиней.
References
Straw, B.E., Neubauer, G.D., & Leman, A.D. (1983). Factors affecting mortality in finishing pigs. Journal of the American Veterinary Medical Association, 183(4), 452-455. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/ 6618972.
Losinger, W.C., Bush, E.J., Smith, M.A., & Corso, B.A. (1998). Mortality attributed to respiratory problems among finisher pigs in the United States. Preventive Veterinary Medicine, 37(1-4), 21-31. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9879577.
Orljankin, B.G., Mishin, A.M., & Aliper, T.I. (2010). Infekcionnye respiratornye bolezni svinej: jetiologija, diagnostika i profilaktika. Veterinarija Kubani. Krasnodar, 3, 5-7 (in Russian).
Christensen, N.H. (1995). Evaluation of the effects of enzootic pneumonia in pigs on weight gain and days to slaughter under New Zealand conditions. New Zealand Veterinary Journal 43(4),146-148. doi: 10.1080/00480169.1995.35875.
Straw, B.E., Tuovinen, V.K., & Bigras-Poulin, M. (1989). Estimation of the cost of pneumonia in swine herds. Journal of the American Veterinary Medical Association, 195(12), 1702-1706. https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/2689415.
Bochev, I. (2007). Porcine respiratory disease complex (PRDC): a review. Etiology, epidemiology, clinical forms and pathoanatomical features. Bulgarian Journal of Veterinary Medicine, 10(3), 131-146. https://pdfs.semanticscholar.org/8245/dd62548092df6 6c6612cd7a4a39a440972ff.pdf.
Orljankin, B.G., Aliper, T.I., & Nepoklonov, E.A. (2005). Infekcionnye respiratornye bolezni svinej. Veterinarija, 11, 3-6 (in Russian).
Palunina, V.V. (2004). Jeksperimental'noe vosproizvedenie bronhopnevmonii u porosjat. Veterinarija, 5, 22-25 (in Russian).
Hansen, M.S., Pors, S.E., Jensen, H.E. et al. (2010). An Investigation of the Pathology and Pathogens Associated with Porcine Respiratory Disease Complex in Denmark. J Comp Pathol., 143(2-3), 120-231. doi: 10.1016/j.jcpa.2010.01.012.
Opriessnig, T., Giménez-Lirola, L.G. & Halbur, P.G. (2011). Polymicrobial Respiratory Disease in Pigs. Animal Health Peseach Reviews, 12(2), 133-148. doi: 10.1017/S1466252311000120.
Done, S.H. (2002). Porcine respiratory disease complex (PRDC). The Pig Journal, 50, 174-196.
Stevenson, G.W. (1998). Bacterial pneumonia in swine. Proc. 15th IPVS Congress, 11-20.
Thacker, E.L. (2001). Immunology of the porcine respiratory disease complex. Vet. Clin. North America: Food Anim. Pract., 17, 551-565. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11692508.
Stetsko, T.I., Muzyka, V.P., & Hunchak, V.M. (2018). Critically important antimicrobial preparations for veterinary medicine. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(87), 19-26. doi: 10.15421/ nvlvet8704.
Papich, M.G., & Riviere, J.E. (2001). Fluoroquinolone antimicrobial drugs. In: Adams HR, editor. Veterinary Pharmacology and Therapeutics, 8th ed. Ames: Iowa State University Press, 898-912.
Brown, S.A. (1996). Fluoroquinolones in animal health. J Vet Pharmacol Ther, 19(1), 1-14. doi: 10.1111/j.1365-2885.1996.tb00001.x.
Stetsko, T.I. (2005). Rezystentnist do ftorkhinoloniv: pokhodzhennia, evoliutsiia, klinichne znachennia ta shliakhy podolannia. Biolohiia tvaryn, 7(1-2), 51-63 (in Ukrainian).
Martinez-Martinez, L., Pascual, A., & Jacoby, G.A. (1998). Quinolone resistance from a transferable plasmid. Lancet, 351(9105), 797-799. doi: 10.1016/S0140-6736(97)07322-4.
Metodychni vkazivky po vyznachenniu chutlyvosti mikroorhanizmiv do antymikrobnykh preparativ metodom dyfuzii v ahar za dopomohoiu standartnykh dyskiv z antybiotykamy (zatverdzheni Naukovo-metodychnoiu radoiu DKVM Ukrainy vid 20.12.2007 r.). Lviv, 2010 (in Ukrainian).
National Committee for Clinical Laboratory Standards (2004). Performance standards for antimicrobial disk and dilution susceptibility tests for bacteria isolated from animals; informational supplement. M31-S1. National Committee for Clinical Laboratory Standards, Wayne, PA.
Golovko, A.N., Ushkalov, V.A., & Skrypnik, V.G. (2007). Mikrobiologicheskie i virusologicheskie issledovanija v veterinarnoj medicine. Spravochnoe posobie. Har'kov: NTMG (in Russian).
Kravtsiv, R.I., Zakhariv, O.Ia., Semeniuk, V.I., & Turko, I.B. (2008). Veterynarna mikrobiolohiia. Posibnyk dlia vyshchykh navchalnykh zakladiv. Lviv, Lvivskyi natsionalnyi universytet veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Hzhytskoho (in Ukrainian).
Metodychni vkazivky po vyznachenniu bakteriostatych-noi ta bakterytsydnoi kontsentratsii antybakterialnykh preparativ metodom seriinykh rozveden (zatverdzheni naukovo-tekhnichnoiu radoiu DDVM Ukrainy Minis-terstva ahropolityky Ukrainy vid 19.12.2002 r.). Kyiv, 2007 (in Ukrainian).
Fittipaldi, N, Segura, M, Grenier, D, & Gottschalk, M. (2012). Virulence factors involved in the pathogenesis of the infection caused by the swine pathogen and zoonotic agent Streptococcus suis. Future Microbiol., 7(2), 259-279. doi: 10.2217/fmb.11.149.
Huang, Y.T., Teng, L.J., Ho, S.W., & Hsueh, P.R. (2005). Streptococcus suis infection. J Microbiol Immunol Infect, 38(5), 306-313. https://www.ncbi.nlm.nih.gov /pubmed/16211137.
Gottschalk, M., Xu, J., Calzas, C., & Segura, M. (2010). Streptococcus suis: a new emerging or an old neglected zoonotic pathogen? Future Microbiol, 5(3), 371-391. doi: 10.2217/fmb.10.2.
Orljankin, B.G., Aliper, T.I., Mishin, A.M. (2010). Infekcionnye respiratornye bolezni svinej : jetiologija, diagnostika i profilaktika. Veterinarija Kubani, 3. http://vetkuban.com/num3_20102.html (in Russian).
Zhao, Z., Wang, C., Xue, Y. et al. (2011). The occurrence of Bordetella bronchiseptica in pigs with clinical respiratory disease. Vet J., 188(3), 337-340. doi: 10.1016/j.tvjl.2010.05.022.
