CC BY
77
М1КРОБ1ОЛОГ1Я
© Абеева Н. I., Дрегваль О. А., Черевач Н. В., ВЫшков А. I. УДК 579.61: 616-078
Абеева Н. I., Дрегваль О. А., Черевач Н. В., BiHHiKOB А. I.
АНТИБЮТИКОЧУТЛИВЮТЬ КЛ1Н1ЧНИХ ШТАМ1В STAPHYLOCOCCUS AUREUS
Днiпропетровський нацiональний унiверситет iM. Олеся Гончара
(м. Днтро)
microviro@ukr.net
Робота виконана у рамках держбюджетно'| теми № 1-294-15 «Структурно-функцюнальы особливостi природних мiкробiоценозiв та мехаызми бiологiчноI дiI антимiкробних препара^в».
Вступ. Розповсюдження стафiлококiв носить генералiзований характер. Носiйство широко роз-повсюджене, майже не рееструеться i виявляеться лише при травмах та зниженн захисних сил макро-органiзму. Збитки, яких зазнае сусптьство через втрату працездатност з-за стафiлококовоI iнфекцiI, поступаються лише грипознiй iнфекцií [4,11,12].
Серед причин ураження стафтококами можна вiдмiтити численнi епiдемiологiчнi аспекти, якi пов'язан зi збiльшенням контингенту осiб зi зниже-ною опiрнiстю органiзму, концентра^ею мiського населення, внутрiшньо-лiкарняною циркуляцiею по-лiрезистентних штамiв, невдалим вибором препа-ратiв для антибiотикотерапií тощо, тому саме серед пащен^в лiкувальних закладiв необхiдний моыто-ринг носiйства з метою запобтання поширення ш-фекци [12].
Такий монiторинг включае вщстеження циркуля-цií штамiв стафiлококiв та ¡х властивостей: штенсив-но вивчаються фiзiолого-бiохiмiчнi властивостi iзо-лятiв, як визначають патогеннiсть та вiрулентнiсть окремих штамiв, дослiджуються структури клiтинноí стшки у зв'язку з аналiзом мехаызму дií ряду ан-тибактерiальних препара^в, наприклад, таких, як пенiцилiни та цефалоспорини. Увага дослщниюв придiляеться також аналiзу генетичних структур та особливо позахромосомних детермшант стмкос-тi до антибютиюв - R-плазмiд [2,4,5]. В природних умовах стафтококи також ефективно обмшюють-ся генетичною iнформацiею за рахунок трансдукци [7,13].
З огляду на це метою роботи було дослщити ви-довий склад, фактори патогенностi та стiйкiсть до антибютиюв штамiв стафiлококiв з верхнiх дихаль-них шляхiв.
Об'ект i методи дослщжень. Виконання досл^ джень здiйснювали на базi бактерiологiчного вiдцiлу клЫко^агностично'| лабораторií КЗ «Обласна кт-ычна лiкарня iм. 1.1. Мечникова ДОР» у м. Днiпро.
Об'ектом доотдження була частота виявлення назального носмства стафiлококiв серед пацiентiв лiкарнi.
Предмет доотдження - штами стафiлококiв, що видiленi вiд пацiентiв лiкувального закладу.
Дослщжували 63 зразки бiологiчного матерiалу з носу та зiву, що отриман вiд осiб, госпiталiзованих до рiзних вiццiлень.
Бактерiологiчне дослiдження на стафтокок здй снювали вiдповiдно до порядку, регламентованому у Наказi № 535 «Об унификации...» [6]. Вщповщно до вказаних матерiалiв визначали видову належнють стафiлококiв та прояв ними лтазно'|, лецитиназно'| та гемолiтичноí активной.
Вiдповiдно до Наказу МОЗ Украши № 167 вiд 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказ^ вок ...» [8] визначали чутливють видiлених штамiв стафiлококiв до антибiотикiв. Для доотдження за-стосовували диск-дифузiйний метод. Використову-вали стандартнi диски з антибютиками (НИЦФ, РФ) з оксацилiном, еритромщином, тетрациклiном, ци-профлоксацином, гентамiцином, ванкомщином вщ-повiдно до указiвок.
Результати дослщження та Ух обговорення. Всього було дослiджено 63 зразки бюлопчного ма-терiалу з носу та зiву осiб, що проходили лкування у рiзних вiццiленнях лiкарнi. Було видтено 65 шта-мiв мiкроорганiзмiв, серед яких частка стафiлококiв склала 63,5% (40 штамiв).
Найбiльший ризик стафтококового носiйства ви-явлено серед пащен^в вiццiлення гнiйноí хiрургií 11 випадюв (91,7%) серед обстежених пащен^в вщщ-лення. Високий рiвень носмства також встановлено для пацiентiв пол^ычного вiдцiлення - 14 випадкiв (87,5%). У вщдтены iнтенсивноí терапií стафтоко-кове носiйство виявлено у 3 обстежених (50%). Най-менше випадюв носiйства виявлено серед вагiтних пологового будинку лiкарнi - 12 випадюв (41,4%), що е позитивним показником, адже стафiлококове носiйство е фактором ризику при вагiтностi i може зумовити рiзнi ускладнення вагiтностi як у самих ва-гiтних ^муносупреЫя, зрив вагiтностi тощо), так i у новонароджених (септичнi явища, ураження шюри, розвиток толерантностi) [1,10].
^м стафiлококiв, якi були найбiльш часто ви-явлюваними мiкроорганiзмами, у дихальних шляхах обстежених також виявляли стрептококи - 16 ви-падюв (24,6%), нейсерп та мораксели - по 3 випад-
Рис. 1. Видовий спектр видшених штамiв стафiлококiв.
ки (4,68%), псевдомонади - 2 (3,1%) та бацили - 1 (1,5%).
Отриман результати ствпадаюты з вiдомими да-ними [3] про те, що стафтококове носiйство е пере-важним i становить найбiльшi ризики для ураження населення.
Для вЫх видiлених штамiв стафiлококiв було проведено щентифкащю до виду (рис. 1).
Визначено, що переважну бтышюты серед видшених штамiв стафiлококiв складали представ-ники виду Staphylococcus aureus - 70% (28 шта-мiв). Також видтяли S. epidermidis - 17,5% (7) та S. saprophyticus - 12,5% (5) штамiв.
Для вЫх видiлених стафiлококiв проводили ви-вчення прояву основних факторiв патогенностi, ти-пових для цих мiкроорганiзмiв [9], а саме: продукци плазмокоагулази, гемолiзинiв, лiпази, лецитiнази (табл.).
Встановлено, що переважно патогенними можна було вважати абсолютну бтышють штамiв золотистого стафтокока, понад 89,3% яких продукували вс дослiджуванi фактори патогенностi. Гемолiз у всiх штамiв iдентифiкували як р-тип iз зоною просвгглен-ня середовища вiд 2 до 11 мм.
Штами епiдермалыного та сапрофтого стаф^ лококiв були значно менш небезпечними, рiвены продукцiI ними вказаних факторiв патогенностi був нижчим, особливо, шо стосуетыся гемолiзинiв, якi продукували 28,6% та 20,0% штамiв вщповщно.
Для штамiв золотистого стафiлококу здмснюва-ли дослiдження iз встановлення чутливост до анти-бiотикiв (рис. 2). Визначали чутливюты до оксацил^ ну, еритромщину, тетрациклiну, ципрофлоксацину, гентамiцину та ванкомщину.
З представлених на рисунку 2 даних можна по-бачити, що найбтышу ефективнiсты мав ванкомщин,
Частота виявлення прояву фактор1в патогенност досл1джуваними штамами стаф1локок1в
^^^Ознака Абс. / %
Вид Плазмокоагулаза Гемолiзини Лецитшаза Лтаза
S. aureus, n=28 28/100 27/96,4 25/89,3 25/89,3
S. epidermidis, n=7 0/0 2/28,6 5/71,4 4/57,1
S. saprophyticus, n=5 0/0 1/20,0 4/80,0 3/60,0
Рис. 2. Чутливiсть до антибiотикiв видiлених штамiв золотистого стафiлокока.
стiйких штамiв до якого виявлено не було. Також високу ефективнiсты встановлено для оксацилшу -89,3%, ципрофлоксацину та гентамщину, чутливими до яких були 85,7% штамiв. Знижену ефективнiсты визначено для тетрациклЫу, чутливими до якого були 53,6% до^джених штамiв стафтокоюв, та еритромiцину - 35,7% штамiв чутливi, що вiрогiдно може бути пояснене давым застосуванням цих ан-тибiотикiв, а отже, i поширенням генiв стiйкостi до них [4,12,13].
Висновки
1. Встановлено, що вщдшенням найбтышого ри-зику стафiлококового носмства серед пацiентiв е в^тення гнмно! хiрургiI 11 випадкiв (91,7%) серед обстежених пащен^в вщдлення, а найменшого ри-зику - пологовий будинок - 12 випадюв (41,4%).
2. Частота виявлення стафтокоюв у 63 зраз-ках, отриманих вiд пащен^в, склала 63,5%. З них як S. aureus щентифкували 70% (28 штамiв), як S. epidermidis - 17,5% (7) та S. saprophyticus - 12,5% (5). Понад 89,3% штамiв золотистого стафтокока продукували лтазу, лецитшазу та гемолiзини.
3. Найбтыш ефективними антибiотиками проти видiлених штамiв були ванкомiцин - 100% чутлив^ оксацилiн - 89,3%, ципрофлоксацин та гентамщин -85,7% штамiв чутливг
Перспективи подальших дослiджень. Проблема стафтококового носiйства серед пацiентiв у кл^чнм практицi е однiею з найбтыш гострих та актуалыних i потребуе обов'язкового вирiшення. Одним з напрямiв дослiджены при розробцi захо-дiв профiлактики поширення стафiлококiв та за-Таблиця. побiгання зумовлених ними ускладнены пiд час лiкування е 1х виявлення в осiб, що гос-пiталiзуютыся у лiкувалыний заклад, тому монiторинговi дослiдження можуты стати у нагодi для встановлення ри-зику iнфiкування та розвитку ускладнены при л^ваны пер-винно! патологи.
Лiтература
1. Козлова е.П. Динамка становления мкрофлори здорових доношених новонароджених дiтей / е.П. Козлова // Мкробюл. журнал. - 2007. - № 2. - С. 73-79.
2. Красноголовцев В.Н. Стафилококки / В.Н. Красноголовцев. - К.: Медицина, 2009. - 134 с.
3. КулЫч В.А. Клшка стафтококових шфекцм / В.А. КулЫч. - К.: Здоров'я, 2008. - 247 с.
4. Макушенко P.C. Видовий склад та чутливють до антибютиюв оксацилшрезистентних штамiв стафiлококiв / P.C. Макушен-ко, Л.В. Авдеева, Я.Ю. Мачерет // AML. - 2008. - № 1-2. - С. 14-19.
5. Мкробюлопя / М.Г. Серпйчук, В.К. Позур, А.1. Вшнков [та 1н.]. - К: КиУвський унiверситет, 2005. - 375 с.
6. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений: приказ № 535. - [чинний вщ 22.04.1985 р.]. - М.: МОЗ СССР, 1985. - 65 с.
7. Предтеченский Б.Е. Руководство по клиническим лабораторным исследованиям / Б.Е. Предтеченский. - М.: Знание, 2009. - С. 719-774.
8. Про затвердження методичних вказiвок щодо визначення чутливост мiкроорганiзмiв до антибактерiальних препара^в: Наказ МОЗ УкраУни № 167 чинний вщ 05.04.2007 р. - К: МОЗ УкраУни, 2007. - 63 с.
9. Руководство по медицинской микробиологии. Кн.1: Общая санитарная микробиология. Кн.1 / А.С. Лабинская, Е.Г. Волина (ред.). - М: Бином, 2008. - 1080 с.
10. Савчук Т.Д. Стафилококковые инфекции / Т.Д. Савчук. - М.: Медицина, 2003. - 188 с.
11. Смирнова А.А. Микробиология и профилактика стафилококковых инфекций / А.М. Смирнова. - М.: Медицина, 2007. - 231 с.
12. Ткачик I. Рацюнальна антибютикотератя шфекцм, спричинених проблемними грампозитивними збудниками / I. Ткачик, О. Дима // Лки УкраУни. - 2004. - № 3. - С. 52-55.
13. Яковлев В.П. Факторы устойчивости бактерий к тетрациклинам / В.П. Яковлев, С.В. Яковлев // Антибиотики и химиотерапия. - 2008. - № 1. - С. 27-34.
УДК 579.61: 616-078
АНТИБЮТИКОЧУТЛИВЮТЬ КЛ1Н1ЧНИХ ШТАМ1В STAPHYLOCOCCUS AUREUS Абеева Н. I., Дрегваль О. А., Черевач Н. В., Вшшков А. I.
Резюме. Стафтококове носмство серед пац1ент1в становить значний ризик загрози виникнення усклад-нень при л1куванн1, запоб1гти яким може монлторингове дослщження на стафтокок при госп1тал1зацИ.
Метою роботи було дослщити видовий склад, фактори патогенност1 та стмкють до антибютиюв штам1в стафтокоюв, видтених з верхних дихальних шлях1в.
При обстеженн1 63 ос1б на стафтококове носмство встановлено, що воно мало мюце у 63,5% випадюв. З них серед пац1ент1в вщдтень: гн1йноТ х1рургИ - 11 випадюв (91,7%), пол1кл1н1чного в1дд1лення - 14 випадюв (87,5%), штенсивно'| терапИ - 3 випадки (50%), пологового будинку - 12 випадюв (41,4%). Як S. aureus щен-тиф1кували 70% (28) штам1в, як S. epidermidis - 17,5% (7) та S. saprophyticus - 12,5% (5) штам1в. Найбтьш ефективними антиб1отиками проти видтених штам1в були ванком1цин - 100% чутлив1, оксацил1н - 89,3%, ципрофлоксацин та гентамщин - 85,7% штам1в чутлив1.
Ключовi слова: стаф1лококи, носмство, фактори патогенност1, чутлив1сть до антибютиюв.
УДК 579.61: 616-078
ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ К АНТИБИОТИКАМ КЛИНИЧЕСКИХ ШТАММОВ STAPHYLOCOCCUS AUREUS Абеева Н. И., Дрегваль О. А., Черевач Н. В., Винников А. И.
Резюме. Стафилококковое носительство среди пациентов представляет значительный риск угрозы возникновения осложнений при лечении, предотвратить которые может мониторинговое исследование на стафилококк при госпитализации.
Целью работы было определить видовой состав, факторы патогенности и устойчивость к антибиотикам штаммов стафилококков, выделенных из верхних дыхательных путей.
При обследовании 63 человек на стафилококковое носительство установлено, что оно имело место в 63,5% случаев. Из них среди пациентов отделений: гнойной хирургии - 11 случаев (91,7%), поликлинического отделения - 14 случаев (87,5%), интенсивной терапии - 3 случая (50%), роддома - 12 случаев (41,4%). Как S. aureus идентифицировали 70% (28) штаммов, S. epidermidis - 17,5% (7) и S. saprophyticus - 12,5% (5) штаммов. Наиболее эффективными антибиотиками против выделенных штаммов были ванкомицин - 100% чувствительны, оксациллин - 89,3%, ципрофлоксацин и гентамицин - 85,7% штаммов чувствительны. Ключевые слова: стафилококки, носительство, факторы патогенности, чувствительность к антибиоти-
UDC 579.61: 616-078
SENSITIVITY TO ANTIBIOTICS OF CLINICAL STRAINS OF STAPHYLOCOCCUS AUREUS Abeeva N. I., Drehval O. A., Cherevach N. V., Vinnikov A. I.
Abstract. Distribution of staphylococci is generalized in nature. The carrier is widespread, it almost not recorded and indicate only during injuries or reducing the defense mechanism of macroorganism. Losses caused by staphylococcal infection incurred society because of disability take the second place after influenza infection.
Among the reasons for the defeat by staphylococci can note numerous epidemiological aspects, associated with an increase in the contingent of people with low resistance, concentration of urban population, nosocomial circulation of multiresistant strains, wide selection for antibiotic drugs, etc., therefore, there is a need to make monitor among patients of medical institutions for the prevent of infection. Such monitoring includes tracking the circulating of staphylococci strains and their properties: physiological and biochemical properties of isolates that determine pathogenicity and virulence of certain strains are intensively studied, also studied the structure of the cell wall in connection with the analysis of the mechanism of action of some antibiotics.
The aim of research was to investigate the species spectrum, pathogenicity factors and antibiotic resistance of staphylococci strains, isolated from upper respiratory tract.
Research was made on base of the Department of bacteriological diagnostic of laboratory of CI «Mechnikov Regional Clinical Hospital DRC» in the Dnipro city.
The object of the research was the incidence of nasal carriage of staphylococci among hospital patients. Subject of the research were strains of staphylococci isolated from patients of the hospital. 63 samples of biological material from the nose and pharynx of obtained patients from different departments were investigated. For research standard bacteriological methods and disco-diffusion method were used.
There were studied 63 samples of biological material from the nose and throat of persons undergoing treatment in different hospital units. It were allocated 65 strains of microorganisms, including staphylococci, share of it was 63.5% (40 strains). It was found that greatest risk of staphylococcal carriage among patients took place in the department of purulent surgery 11 cases (91.7%) among the patients, and the least risk - maternity - 12 cases (41.4%). The frequency of staphylococcus in whole samples from obtained patients was 63.5%. Of those strains as S. aureus were identified 70% (28 strains), as S. epidermidis - 17,5% (7) and S. saprophyticus - 12,5% (5). More than 89.3% of S. aureus strains produced lipase, lecitinase and hemolysins, all strains produced plasmocoagulase. Hemolysis in all strains identified as р-type with diameter of zones from 2 to 11 mm. Strains of saprophytic and epidermal staphylococci were much less dangerous, their level of production of same pathogenicity factors were lower, especially concerning hemolysins that produced by 28.6% and 20.0% strains respectively. The most effective antibiotics against selected strains were vancomycin - 100% sensitive, oxacillin - 89.3%, ciprofloxacin and gentamicin - 85.7% of strains were susceptible. Besides staphylococci that were most frequently identified microorganisms, in upper respiratoty tract also were isolated streptococci - 16 cases (24.6%), neisseria and moraxella - 3 cases (4.68%), pseudomonas - 2 (3.1%) and bacilli - 1 (1.5%).
The problem of staphylococcal carriage among patients in clinical practice is one of the most pressing and urgent and requires mandatory solution. One of the research areas in developing of measures to prevent the spread of staphylococci and prevent complications caused by them during their treatment is identifying it in persons, that are hospitalized, that's why the monitoring studies may be useful for setting and decreasing of risk of complications in the treatment of primary pathology.
Keywords: staphylococci, carriage, factors of pathogenicity, sensitivity to antibiotics.
Рецензент — проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 08.10.2016 року
