CC BY
14
■ Мкарю, що практикуе_Тпявмя
To General Practitioner ■ [Jcmivic*
UDC 616.718.72:616.72]-001.5-08.001.36 DOI: 10.22141/1608-1706.2.18.2017.102566
V.S. Kozopas
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Municipal City Clinical Emergency Hospital, Lviv, Ukraine
Analysis of the current state of treating intra-articular
factures of the calcaneus
Abstract. The paper considers the problem of treating fractures of the calcaneal bones, features of application of surgical treatment methodology that provides anatomical reposition, osteoplasty and stable functional osteosynthesis. The analysis of the methods for conservative and surgical treatment of intra-articular fractures of the calcaneal bones was performed, the advantages and disadvantages of techniques used today were identified.
Keywords: calcaneus; fractures; osteosynthesis
Introduction
Fractures of the calcaneus belong to high-energy traumas that lead to serious injuries of the locomotor system. Patients with intra-articular fractures of the calcaneus lose their ability to work for a long period of time, and in many cases they become disabled due to a number of complications (pain, swelling, deformities). Fractures of the calcaneus account for 1—2 % of all fractures of skeleton and up to 60 % of fractures of tarsus in the structure of locomotor system injuries [1, 2]. Fractures of the calcaneus occur 3—11 times more often in men than in women. Fractures of both calcanei are observed in 11.7—20.7 % of cases, and their combination with other injuries of the locomotor system occur in 35.4 %. These fractures result from high-energy traumas, direct action of destructive forces on the heel, falling from a height (catatrauma) or traffic accidents. The complex anatomy and diversity of types of fractures of the calcaneus cause difficulty in treating patients with these injuries. Treatment of damaged articular surface of the calcaneus of talocalcaneal joint is an especially difficult task in treating patients with fractures of the calcaneus. The share of such injuries accounts for 75—80 % of fractures of the calcaneus [3—5]. Due to significant difference in the literature data regarding rational approach to the treatment of fractures of the calcaneus and their consequences, the comparative analysis of the results of treatment of these injuries with conservative and surgical methods was conducted.
Goal of the thesis: to analyze the effects of conservative and surgical treatment of intra-articular fractures of the cal-caneus.
Materials and methods
The results of clinical observation of 142 patients with intra-articular fractures of the calcaneus formed the basis of the present thesis. Patients have been hospitalized in the 1st and 2nd trauma departments of the Communal City Clinical Emergency Hospital of Lviv in the period from 2006 to 2015.
The patients examined were aged from 19 to 84. The average age of the victims was 42.9. There were 111 men (78.2 %), and 31 women (21.8 %). 67 (47.1 %) victims were hospitalized in a state of alcoholic intoxication. 130 patients had unilateral lesion, and 12 patients had bilateral lesion. Isolated injuries were in 47 patients. In 95 patients calcaneal fractures were a part of a multiple trauma. Direct mechanism of injury of the calcaneus was mainly associated with catatrauma, observed in 103 (72.5 %) patients.
Primary causes of catatrauma were negligence at work performed at home (falling from trees, roofs, stairs, balconies, into a hole, etc.), there were 77 (74.8 %) such observations; accidents related to safety rules violations (falling at a construction site, from a floor, or into sewers or inspection hatches, etc.) made up 9 (8.7 %); 17 (16.5 %) cases of falling from a height caused by mental disorders (alcoholic delirium, schizophrenia, depression, etc.); compression between
© Trauma, 2017 © «Травма», 2017
© Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017 © Видавець Заславський О.Ю., 2017
For correspondence: V. Kozopas, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected] Для кореспонденцп: Козопас В.С., Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected]
AiKapra, ^o npaKTMKye / To General Practitioner
a car and other mechanisms was observed in 39 (27.5 %) patients.
Victims were taken to the clinic by ambulance team from the scene of injury or by the team of the Emergency Medicine Center after the victims received medical care in district hospitals. The terms and scope of the medical activities depended on the presence of associated injuries. All patients hospitalized underwent comprehensive clinical and radiological orthopedic examination according to the routine treatment schedule. They focused on X-ray examination in three projections: lateral, allowing assessment of Bohler and Gissane angles; axial (tangential Harris projection) of posterior foot, allowing assessment of the degree of expansion of heel and identification of varus or valgus; oblique projection (Broden projection), allowing visualization of posterior articular facette of subtalar joint and the degree of displacement of fragments. If necessary, anterior-posterior X-ray of the foot was performed allowing for visualization of calcaneocuboid joint and the degree of displacement of fragments. During the analysis of X-ray pictures, the following parameters were taken into account: decrease in height of the calcaneus, defiguration of the surface of posterior articular region, change in values or tear of Gissane and Bohler angles shoulders, deviation of the body of calcaneus in axial radiograph. For preoperative planning computed tomography of calcanei was used. When choosing a treatment strategy, we primarily evaluated the state of skin of the damaged segment, the overall condition of the patient, presence of concomitant pathology or combined injuries, potential complications (hypostatic, vascular, infectious, etc.). The severity of fractures of the calcaneus in patients was assessed according to P. Essex-Lopresti and R. Sanders classifications. Clinical examination of patients was based on manifestation of a number of clinical symptoms, the severity of which was in direct proportion to the degree of fracture of the calcaneus.
Results and discussion
Results of treatment were studied in 142 patients with intra-articular fractures of the calcaneus in a period from 6 and 12 months after the injury. Anatomical and functional implications depended on the type of intra-articular fractures of the calcaneus and treatment methods applied. Depending on the degree of displacement of fragments, intra-articular fractures of the calcaneus were divided into three degrees of severity: mild — fractures without displacement (8.22 %), average — fractures with displacement of the 1st degree (27.36 %), and severe — fractures with displacement of the 2nd — 3rd degrees (64.42 %). Positive clinical results with lingual fractures were better (71.01 %) than the ones with the central impression (66.37 %), however the latter were better than the fragmented fractures (48.04 %). The severity of damage was the basis to determine therapeutic approach. Patients with intra-articular fractures of 88 (62 %) calcanei were treated with plaster cast, including 58 (65.9 %) patients without reposition of fragments, 9 (10.2 %) patients with manual reposition and 21 (23.8 %) patients with skeletal traction. This technique was performed at intra-articular fractures of the calcaneus with dis-
placement of the 1st and 2nd degrees without lesion of the capsule-ligamentous apparatus of talocalcanean joint. After conservative treatment, the results were positive in 20.7 % of patients (excellent in 3 patients, good in 19, satisfactory in 41, and bad in 25 patients). The average duration of disability made up 5.9 months (2,5—13 months). After 6 months, 4 (4.5 %) patients achieved satisfactory results, 71 (80.6 %) patients had good results; in 12 months 77 (87.5 %) patients maintained good results, and excellent results were obtained in 5 (5.7 %) patients. Among the conservative methods of treatment of patients, the greatest number of unsatisfactory results (28.4 %) was due to the use of plaster cast without the reposition of fragments of the calcaneus. Analysis of conservative methods of treating intra-articular fractures of the calcaneus showed lack of effectiveness. Fixing with plaster cast after manual repositioning led in some cases to secondary displacement of fragments of the calcaneus. Possibilities of conservative treatment, including skeletal traction, are very limited, especially in fragmented fractures of the calcaneus, when capsule and ligamentous apparatus of the posterior subtalar joint is damaged. Repositioning of these fractures is possible with surgical method (open or closed). Displacement of posterior articular surface of the calcaneus for more than 2 mm, decrease in Beller angle for less than 20°, valgus of the calcaneus exceeding 10°, varus greater than 5°, extension or shortening of the calcaneus for more than 20 % were the indications for surgery. Surgical treatment was conducted in 54 patients with intra-articular fractures of the calcanei. Perosseous osteosynthesis was applied in 15 (10.6 %) patients. Metal osteosynthesis of fractures of the calcaneus was performed in 39 (27.4 %) cases with the traditional external plates and plates with angular stability.
Metal osteosynthesis was performed under tourniquet with lateral L-shaped access. Full thickness skin graft was retracted cranially and supported with three Kirschner wires incised into the ankle bone. Under direct visual control we performed open reposition of fragments of the calcaneus with pre-fixation by wires. In most cases, after repositioning and restoring shapes of the calcaneus, there occurred spongy bone tissue defect. The greater was the displacement of articular fragment, and, correspondingly, compression of the spongy substance, the more severe was the defect. For plastic repair we used cortical-spongy autograft of the wing of ilium, the most part of which was firmly inserted after appropriate preparation into the defect so that it would perform both plastic and supporting function for the repo-sitioned articular fragment. The remaining part of the graft was fragmented, and we tightly filled the gaps left. We applied a plate on the external surface of the calcaneus and then fixed it with screws. During the procedure intraoperational radiological control was performed. Vacuum drainage was carried out for 2—3 days. Procedures showed that reposition and osteosynthesis of comminuted fracture of the calcaneus are very difficult because of the small bone fragments. With surgical treatment, positive results were obtained in 79.3 % of patients (12 patients had excellent results, 17 patients had good results, 9 patient had satisfactory, and 1 patients had unsatisfactory result). The average duration of disability was 4.5 months. After 6 months, 26 (66.6 %) patients
j Aiêapro, ùo npaKTèKye / To General Practitioner
achieved satisfactory results, and 13 (33.4 %) patients had good results; 12 months later good results were maintained in 22 (56.4 %) patients, excellent results were obtained in 17 (43.6 %) cases.
All complications of metal osteosynthesis with external plates were divided into intraoperative and early postoperative that occurred within 4 weeks. Among the early postoperative complications postoperative hematomas were observed in 6 (15.3 %) cases, including 5 cases where wound healed by primary intention after draining. Superficial marginal necrosis of the skin of peripheral regions of surgical wound was observed in 3 (7.7 %) patients, which did not lead to further complications. Superficial maturation of the region of postoperative wound was found in 2 (5.1 %) patients, which required only conservative treatment.
Conclusions
The study demonstrated that a differentiated approach to the treatment of intra-articular fractures of the calcaneus with consideration of the type of injury allows improving functional results and reducing the number of complications and duration of disability period. Conservative treatment does not ensure recovery of the shape of the calcaneus and the anatomical and functional characteristics of the foot, it takes more time for treatment. Application of the methodology of surgery that involves anatomical reposition, bone plasty and stable-functional osteosynthesis, provides 79.3 % of the foot function already in 6 months after surgery with
further improvement within 1 year. The results of the study suggest the benefits of surgical treatment of intra-articular fractures of the calcaneus.
Conflicts of interests. Authors declare the absence of any conflicts of interests that might be construed to influence the results or interpretation of their manuscript.
References
1. Gulabi D. Mid-term results of calcaneal plating for displaced intraarticular calcaneus fractures / GGulabi D., Sari F, Sen C. et al. // Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. — 2013. — Vol. 19, № 2. — P. 145-151.
2. Schepers T. Displaced Intra-articular Fractures of the Calcaneus with an emphasis on minimally invasive surgery. Thesis. — Netherlands: Erasmus Universiteit Rotterdam, 2009.
3. Maskill J.D. Calcaneus fractures: a review article / Maskill J.D., Bohay D.R., Anderson J.G. // Foot Ankle. Clin. — 2005. — Vol. 10, № 3. — P. 463-489.
4. Лябах А.П. Переломи п'ятково'1 шстки: Порiвняль-ний анализ оперативного та консервативного лжування / А.П. Лябах, О.Е. Mix^euu, В.Я. Нанинець//Всник ортопеда, травматологП та протезування. — 2009. — № 3. — С. 37-40.
5. Гаврилов И.И. Накостный металлоостеосинтез внутрисуставных переломов пяточной кости / И.И. Гаври-лов // Травма. — 2010. — Т. 11, № 5. — С. 530-532.
Received 20.02.2017 ■
Козопас В. С.
Льв'тський нацональний медичний ун'терситетiм. Данила Галицького, м. Льв'т, Укра'на Комунальна мська клнчналiкарня швидкоI медичноI допомоги, м. Льв'т, Укра'на
Ана^з сучасного стану лкування внутршньосуглобових переломiв п'яткових юсток
Резюме. У статт розглянуто проблему лжування внутрш- методик консервативного та оперативного лжування вну-
ньосуглобових переломiв п'яткових исток, особливост тршньосуглобових переломiв п'яткових исток, визначеш
застосування методологи оперативного лжування, що пе- переваги та недолжи методик, що застосовуються на сучас-
редбачае анатомiчну репозицш, исткову пластику та ста- ному етат.
биьно-функцюнальний остеосинтез. Проведений анатз Ключовi слова: п'яткова истка; переломи; остеосинтез
Козопас В.С.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, г. Львов, Украина Коммунальная городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Львов, Украина
Анализ современного состояния лечения внутрисуставных переломов пяточных костей
Резюме. В статье рассмотрены проблема лечения внутрисуставных переломов пяточных костей, особенности применения методологии оперативного лечения, предусматривающей анатомическую репозицию, костную пластику и стабильно-функциональный остеосинтез. Проведен анализ
методик консервативного и оперативного лечения внутрисуставных переломов пяточных костей, определены преимущества и недостатки методик, применяемых на современном этапе.
Ключевые слова: пяточная кость; переломы; остеосинтез
■ Мкарю, що практикуе_Тпявмя
To General Practitioner ■ [Jcmivic*
УДК 616.718.72:616.72]-001.5-08.001.36 DOI: 10.22141/1608-1706.2.18.2017.102566
Козопас В. С.
Льв'тський нацюнальний медичний унверситет ¡м. Данила Галицького, м. Льв'в, Укра!на Комунальна мська l<лiнiчналкарня швидко!медично!допомоги, м. Льв'в, Укра!на
Анал1з сучасного стану лкування внутршньосуглобових перелом1в п'яткових кюток
Резюме. У статт розглянуто проблему лкування внутршньосуглобових перелом'ю п'яткових ксток, особливост застосування методологи оперативного лкування, що передбачае анатомчну репози-цЮ, ксткову пластику та стабльно-функцюнальний остеосинтез. Проведений анал'з методик консервативного та оперативного лкування внутршньосуглобових перелом'ю п'яткових ксток, визначен переваги та недолки методик, що застосовуються на сучасному етап. Ключовi слова: п'яткова кстка; переломи; остеосинтез
Вступ
Переломи п'ятково! ыстки вщносять до високо-енергетичних травм, що призводять до тяжких ушкоджень опорно-рухово! системи. Пащенти з внутршньосуглобовими переломами п'яткових исток на тривалий час втрачають працездатшсть та здебшьшого стають швалщами за рахунок велико! кiлькостi ускладнень (болi, набряк, деформацп). У структурi ушкоджень опорно-рухового апарату переломи п'ятково! ыстки становлять 1—2 % вщ ушх переломiв скелета i до 60 % переломiв заплесна [1, 2]. У чоловтв переломи п'ятково! ыстки спостерь гаються в 3—11 раз частше, нiж у жшок. Переломи обох п'яткових ысток вiдмiчаються в 11,7—20,7 % випадыв, а !х поеднання з шшими пошкодженнями опорно-рухового апарату — в 35,4 %. Таы переломи виникають унаслiдок високоенергетичних травм, прямо! дп руйнуючо! сили на п'яту, падшня з висо-ти (кататравма) або дорожньо-транспортних пригод. Складна анатомiчна будова та багатограншсть типiв переломiв п'ятково! ыстки обумовлюють складнiсть лiкування пащенпв iз даними пошкодженнями. Особливо складним завданням у лiкуваннi пащен-пв iз переломами п'ятково! кiстки е лшування по-шкоджень суглобово! поверхш п'ятково! кiстки таранно-п'яткового суглоба. На долю таких пошко-джень припадае 75—80 % переломiв п'ятково! ыстки [3—5]. Через значну розбiжнiсть даних лггератури щодо рацiонального пiдходу до лкування переломiв
п'ятково! кiстки та !х наслiдкiв був проведений по-рiвняльний аналiз результатiв лiкування цих ушко-джень консервативним та оперативним методами.
Мета роботи: провести анатз наслiдкiв консервативного та оперативного л^вання внутршньосугло-бових переломiв п'ятково! ыстки.
Матер1али та методи
Основою дано! роботи були результати клшчного спостереження за 142 постраждалими з внутршньосу-глобовими переломами п'ятково! ыстки. Хворi пере-бували на стацюнарному лiкуваннi в 1-му та 2-му трав-матологiчних вiддiленнях комунально! мюько! клiнiчно!' лiкарнi швидко! медично! допомоги м. Львова з 2006 по 2015 р.
Вк: обстежених хворих становив вщ 19 до 84 роыв. Се-реднiй вiк — 42,9 року. Чоловшв було 111 (78,2 %), жь нок — 31 (21,8 %). У сташ алкогольного сп'яншня було госпiталiзовано 67 постраждалих (47,1 %). Однобiчне ураження було в 130 пащентав, двобiчне — у 12. 1зольо-ваш ушкодження були в 47 обстежених. У 95 пащентав переломи п'ятково! ыстки були складовою частиною полиравми. Прямий механiзм пошкодження п'яткових ысток в основному був пов'язаний iз кататравмою, що спостерiгалася в 103 (72,5 %) постраждалих.
До основних причин кататравми належали: необереж-нють при виконаннi роботи в побул (падшня з дерева, даху, драбини, балкону, в яму та ш.) — 77 спостережень (74,8 %); нещасш випадки на виробництвi, пов'язаш з
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Козопас В.С., Львiвський нацiональний медичний уыверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: V. Kozopas, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
порушеннями техшки безпеки (падшня на будiвельно-му майданчику, i3 поверху, у каналiзацiйнi або оглядовi люки та iн.), — 9 (8,7 %); падшня з висоти, що обумов-леш порушенням психики (алкогольний делiрiй, шизоф-ренiя, депресивний стан та ш.), — 17 (16,5 %); стиснення мiж автомобтем та iншими механiзмами — 39 (27,5 %).
До клЫки постраждалi були доставленi бригадою швидко! медично! допомоги з мiсця отримання травми або бригадою Центру екстрено! медично'! допомоги та медицини катастроф тсля надання постраждалим медично! допомоги в районних лшарнях. Термiни та обсяг проведених лiкувальних заходов залежали в1д наявностi супутнiх ушкоджень. Уш госпiталiзованi пацieнти проходили всебiчне клiнiко-рентгенологiчне ортопедичне об-стеження за загальноприйнятою схемою. Основну увагу надавали рентгенолопчному дослщженню, що проводили в трьох проекциях: боковiй — дозволяла оцшити кути Bбhlerа та Gissane; аксiальнiй (тангенцiальна проекция Harris'a) заднього вiддiлу стопи — дозволяла оцшити сту-пiнь розширення п'ятки та визначити варусне чи валь-гусне втхилення; косiй (проекция Broden'a) — дозволяла вiзуалiзувати задню суглобову фасетку пттаранного су-глоба та стушнь змiщення уламив. За потреби викону-вали передньозадню рентгенограму стопи, що дозволяла вiзуалiзувати п'ятково-кубоподiбний суглоб та ступiнь змiщення уламив у ньому. Анатзуючи рентгеногра-ми, ураховували так! показники: зменшення висоти п'ятково! кустки, дефiгурацiю поверхнi задньо! суглобо-во! дтянки, змiну значень або розрив плечей кутiв B6hler та Gissane, девiацiю тiла п'ятково! истки по акшальнш рентгенограмi. Для передоперацшного планування за-стосовувалась комп'ютерна томографiя кусток стопи. Обираючи тактику лiкування, насамперед оцiнювали стан ширних покривiв пошкодженого сегмента, загаль-ний стан хворого, наявнють супутньо! патологи або по-еднаних пошкоджень, можливiсть виникнення усклад-нень (гiпостатичнi, судиннi, шфекцшш тощо). Ступiнь тяжкостi переломiв п'ятково! истки у хворих оцшювався за класифiкацiями Р. Essex-Lopresti та R. Sanders. Кль нiчне обстеження хворих грунтувалося на проявi ряду клИчних симптомiв, вираженiсть яких була в прямш за-лежностi вiд ступеня руйнування п'ятково! кустки.
Результати та обговорення
Результати лiкування вивченi в 142 хворих iз внутрш-ньосуглобовими переломами п'яткових кусток у термш в!д 6 та 12 мюящв пiсля травми. Анатомо-функцiональнi наслiдки залежали вщ типу внутрiшньосуглобових пере-ломiв п'ятково! кустки i застосованих методiв лiкування. Залежно в1д ступеня змщення уламив внутршньосу-глобовi переломи п'ятково! истки були розподтенк на леги — переломи без змiщення (8,22 %), середньо! тяж-костi — переломи зi змiщенням 1-го ступеня (27,36 %) i тяжк1 — переломи зi змiщенням 2-3-го ступеня (64,42 %). Позитивних клИчних результат при язичкових переломах було бтьше (71,01 %), н1ж за типом центрального втиснення (66,37 %), проте при наявност останшх позитивних клшчних результатiв спостерiгалося бтьше, шж при роздроблених переломах (48,04 %). Стушнь
тяжкост ушкодження в основному визначав л1кувальну тактику. Хворим 1з внутр1шньосуглобовими переломами п'яткових исток (88 ошб — 62 %) проведено лкування г1псовою пов'язкою, 1з них без репозиц!! уламив було 58 ошб (65,9 %), з ручною репозищею — 9 (10,2 %) 1 скелет-ним витягненням — 21 (23,8 %). Дана методика прово-дилася при внутршньосуглобових переломах п'ятково! истки з1 змщенням 1—2-го ступеня без ушкодження капсульно-зв'язкового апарату таранно-п'яткового су-глоба. Пюля консервативних методов л1кування позитив-ш результати отриман1 у 20,7 % хворих (вщмшний — у 3, добрий — у 19, задовтьний — у 41 1 поганий — у 25). Се-редня тривалють непрацездатност1 — 5,9 мюяця (2,5—13 м1сяц1в). Через 6 мюящв у 4 (4,5 %) хворих були досягнул задовтьш результати 1 в 71 (80,6 %) — добрц через 12 мь сящв добр1 результати збер1галися в 77 (87,5 %) хворих, вщмшш результати отримаш в 5 ос1б (5,7 %). При засто-суванн1 консервативних метод1в л1кування хворих най-бтьша к1льк1сть незадов1льних результат1в (28,4 %) обу-мовлена застосуванням г1псово! пов'язки без репозиц1! уламк1в п'ятково! истки. Анал1з консервативних метод1в л1кування внутршньосуглобових перелом1в п'ятково! кустки показав !х недостатню ефективн1сть. Ф1ксац1я гш-совою пов'язкою тсля ручно! репозиц!! в ряд1 випадив призвела до вторинного зм1щення фрагмент1в п'ятково! кустки. Можливост консервативного л1кування, у тому числ1 скелетного витягнення, значно обмежен1, особливо при роздроблених переломах п'ятково! истки, коли ушкоджуеться капсульно-зв'язковий апарат заднього тдтаранного суглоба. Репозиц1я таких перелом1в мож-лива оперативним способом (вщкритим чи закритим). Показаннями до оперативного л1кування були зм1щення задньо! суглобово! поверхн1 п'ятково! кустки бтьш н1ж на
2 мм, зниження кута Беллера менше 20°, вальгус п'ятково! кустки бтьше 10°, варус бтьше 5°, розширення чи вко-рочення п'ятково! истки бтьш н1ж на 20 %. Оперативне лкування проведено в 54 хворих 1з внутршньосуглобо-вими переломами п'яткових исток. Черезистковий ос-теосинтез застосовано в 15 (10,6 %) пащенлв. Металоос-теосинтез (МОС) перелом1в п'ятково! истки проводився у 39 випадках (27,4 %) традицшними наистковими пластинами та пластинами з кутовою стабтьнютю.
МОС виконувався п!д джгутом 1з латерального Ь-подабного доступу. Повношаровий ширно-шд-шкрно-фасщальний клапоть в1дводився кран1ально та утримувався проведеними в таранну истку трьома спи-цями Юршнера. П!д прямим в1зуальним контролем ви-конувалася вткрита репозиция уламив п'ятково! истки
3 попередньою ф1ксац1ею спицями. Здебтьшого п1сля репозиц!! та в!дновлення форми п'ятково! истки вини-кав дефект спонпозно! истково! тканини. Вш був тим бтьший, чим б!льшими були змщення суглобового фрагмента та, втповщно, компрешя спонгюзно! речови-ни. Для пластики використовували кортикально-спон-г!озний автотрансплантат ¡з крила клубово! кустки, бть-шу частину якого п!сля втповтно! п!дготовки щтьно вставляли в дефект — так, щоб в!н, окр!м пластично!, виконував ! опорну функцш для репонованого суглобового фрагмента. 1ншу частину трансплантата подр!бню-
вали, i цими шматочками щiльно заповнювали пром!ж-ки, що залишилися. По зовшшнш поверхнi п'ятково! истки наистково накладалася пластина та проводилась !! фiксацiя гвинтами. Протягом операци виконувався ш-траоперацiйний рентгенологiчний контроль. Вакуумне дренування здiйснювалося протягом 2—3 даб. Операци показали, що репозицiя й остеосинтез осколкового перелому п'ятково! истки дуже складнi через др!бш к1ст-ков1 фрагменти. При оперативному лкуванш позитивш результати отримаш в 79,3 % хворих (вщмшний — у 12, добрий — у 17, задовтьний — у 9, незадовтьний — у 1). Середнш термш непрацездатност становив 4,5 мюяця. Через 6 мюящв у 26 хворих (66,6 %) були досягнут! задо-втьш результати ! в 13 (33,4 %) — добр!; через 12 мюящв добр! результати зберйались у 22 хворих (56,4 %), вщмш-ш результати отримаш в 17 ошб (43,6 %).
Ус! ускладнення МОС наистковими пластинами були розподтеш на штраоперацшш та ранш пюляоперацшш, що виникали протягом 4 тижшв. Серед ранн!х тсляопе-рацшних ускладнень вщшчено пюляоперацшш гемато-ми — у 6 хворих (15,3 %), !з них у 5 ошб пюля дренування рана заго!лась первинним натягом. Поверхневий кра-йовий некроз шк1ри перифершних дтянок операцшно! рани, що не призв1в до подальших ускладнень, спостерь гався в 3 пащентав (7,7 %). Поверхневе нагноення делянки шсляоперацшно! рани, що потребувало лише консервативного лкування, виявлене у 2 хворих (5,1 %).
Висновки
Проведен! дослщження продемонстрували, що дифе-ренцшований п1дх1д до л!кування внутр!шньосуглобових перелом!в п'яткових к1сток з урахуванням типу пошко-дження дозволяе покращити функщональш результати, а також зменшити ильисть ускладнень та терм!ни не-працездатност пац!ент!в. Консервативне л!кування не
забезпечуе вщновлення форми п'ятково! истки i анато-мо-функц1ональних характеристик стопи, займае бтьше часу для лкування. Застосування методологи оперативного лкування, що передбачае анатомiчну репозицш, исткову пластику та стабiльно-функцiональний остеосинтез, забезпечуе 79,3 % функцй стопи уже через 6 мюящв пюля операцй при подальшому !! покращеннi в строки до 1 року. Результати проведеного дослщження свщчать про переваги оперативного лкування внутршньосуглобових переломiв п'ятково! кiстки.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при пщготовщ дано! статтi.
Список л1тератури
1. Gulabi D. Mid-term results of calcaneal plating for displaced intraarticular calcaneus fractures / GGulabi D., Sari F, Sen C. et al. // Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. — 2013. — Vol. 19, № 2. — P. 145-151.
2. Schepers T. Displaced Intra-articular Fractures of the Calcaneus with an emphasis on minimally invasive surgery. Thesis. — Netherlands: Erasmus Universiteit Rotterdam, 2009.
3. Maskill J.D. Calcaneus fractures: a review article / Maskill J.D., Bohay D.R., Anderson J.G. // Foot Ankle. Clin. — 2005. — Vol. 10, № 3. — P. 463-489.
4. Лябах А.П. Переломи п'ятковоi шстки: Порiвняль-ний анализ оперативного та консервативного лжування / А.П. Лябах, О.Е. Мiхневич, В.Я. Нанинець//Всник ортопеда, травматологП та протезування. — 2009. — № 3. — С. 37-40.
5. Гаврилов И.И. Накостный металлоостеосинтез внутрисуставных переломов пяточной кости / И.И. Гаври-лов // Травма. — 2010. — Т. 11, № 5. — С. 530-532.
Отримано 20.02.2017 ■
Козопас В. С.
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого, г. Львов, Украина Коммунальная городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Львов, Украина
Анализ современного состояния лечения внутрисуставных переломов пяточных костей
Резюме. В статье рассмотрены проблема лечения внутрисуставных переломов пяточных костей, особенности применения методологии оперативного лечения, предусматривающей анатомическую репозицию, костную пластику и стабильно-функциональный остеосинтез. Проведен анализ
методик консервативного и оперативного лечения внутрисуставных переломов пяточных костей, определены преимущества и недостатки методик, применяемых на современном этапе.
Ключевые слова: пяточная кость; переломы; остеосинтез
V.S. Kozopas
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Municipal City Clinical Emergency Hospital, Lviv, Ukraine
Analysis of the current state of treating
Abstract. The paper considers the problem of treating fractures of the calcaneal bones, features of application of surgical treatment methodology that provides anatomical reposition, osteoplasty and stable functional osteosynthesis. The analysis of the methods for
intra-articular factures of the calcaneus
conservative and surgical treatment of intra-articular fractures of the calcaneal bones was performed, the advantages and disadvantages of techniques used today were identified. Keywords: calcaneus; fractures; osteosynthesis
