CC BY
19
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.718.-001.5-089:615.453.3:546.41'185 DOI: 10.22141/1608-1706.2.19.2018.130655
Шимон В.М., Шерегй А.А., Меклеш Ю.Ю., Литвак В.В. Ужгородський нац1ональний ун1верситет, м. Ужгород, УкраТна
Я Я W ■ ■ W ■
Наш першии кл1н1чнии досв1д застосування бюкомпозиту ß-трикальцiИфосфат у складi гранул бiомiн ГТ mix при лiкуваннi переломiв п'ятковоТ кiстки
Резюме. АктуальнСть. УCTpyKTypiBcixnepeAOMiB скелеталюдини переломи п'ятковоi' кстки становлять вд 2,0 до 5,7 %, а в структур перелом'в юсток стопи — до 40-60 %, вони переважають у фiзично активних oci6 працездатного вку. iнтраартикулярними переломи п'ятковоi'кстки бувають у 75-92 % випадюв, вони мають '¡мпрес'йний характер i можуть бути передумовою розвитку посттравматичного деформуючого остеоар-трозу сугловв заднього в'1дщлу стопи. Утримуеться високий вдсоток незадовльнихрезультат лнкування — 13,0-27,3 %. Мета: дослдити та проаналiзувати результати xiрург'чного лiкування внутршньосуглобових iмпресйнихперелом'т п'ятковоi'кстки iз застосуванням автокстки та бюкомпозиту керам'чного матер'юлу голчасто! структури на основ'1 р-трикальщйфосфату в складi гранул 6ом!н ГТ mix. Матерiали та мето-ди. У дослдкення було включено 47 (100 %) хворих iз внутршньосуглобовими iмпресiйними переломами 50 п'яткових юсток, як л1кувалися оперативним шляхом на клiнiчниx базах кафедри загально! х1рургИ та травматологИ-ортопедИ Ужгородського нацонального унверситету в перед 2014-2018 рр. 10 патентам проводили вдкриту репози^ю в поеднанн з опорною остеопластикою автотрансплантатом iз гребеня крила клубовоi' кстки i 37 хворим — з остеопластикою бомном ГТ mix. Результати. Результати х1рург'чного лiкування були вивчен в термiни 3, 6, 12 i 18 мюя^в та оцiненi вдповдно до шкали American Orthopedic Foot and Ankle Society Ankle Hindfoot Score. У 18 мюя^в вiдмiннi результати досягнут'1 в 11 па^енлв, добр — у 18, задовльн — у 10, незадовльн — у 4 оаб. Висновки. Опорна остеопластика бомном ГТ mix нарiвнi з використанням автоюстки е ефективним способом кстковоi пластики при х!рург'чному лiкуваннi внутршньосуглобових iмпресйних перелом'т п'ятковоТ кстки. Ключовi слова: п'яткова юстка; автопластика; р-трикальщйфосфат
Травма
Вступ
У сучасному побуп зростае питома вага високо-енергетично! травми, вщтак лок&тзащя та iмпресш-ний характер деформаци при переломах ставлять новi завдання, що потребують виршення. Зокрема, падшня з висоти е провщною причиною переломiв п'ятково! ыстки, що в структурi вшх переломiв скелета людини становлять вщ 2,0 до 5,7 %, а в структурi переломiв исток стопи — 40—60 %, переважають у фiзично активних ошб працездатного вшу.
1нтраартикулярними переломи п'ятково! истки е у 75—92 % випадюв, вони мають iмпресiйний характер та можуть бути передумовою розвитку посттравматичного деформуючого остеоартрозу суглобiв заднього вщщ-
лу стопи, а отже, причиною постшного больового, на-брякового синдрому, обмеження функци стопи [2, 3].
Утримуеться високий вщсоток незадовтьних ре-зультапв лкування — 13,0—27,3 %, при деяких типах переломiв !х частка сягае 80,5 %, потреба повторного оперативного вручання виникае в 40 % таких пащентав через 2—3 роки тсля травми, а частка виходу на пер-винну швалщшсть у цшому коливаеться в межах вщ 25,0 до 34,1 % ушх постраждалих.
До початку XXI столггтя при л^ванш переломiв п'ятково! ыстки зi змщенням фрагмент бтьшють вгтчизняних фахiвцiв вщдавали перевагу методу вщ-крито! репозици фрагменпв iз фшсацш !х наысткови-ми металевими конструкщями.
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Шимон В.М., доктор медичних наук, професор, медичний факультет, Ужгородський нацюнальний ун1верситет, пл. Народна, 1, м. Ужгород, 88000, УкраТна; e-mail: redact@i.ua For correspondence: V.M. Shimon, MD, PhD, Professor, medical faculty, Uzhhorod National University, Narodna sq., 3, Uzhhorod, 88000, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
60
Травма, ISSN 1608-1706 (print), ISSN 2307-1397 (online)
TOM 19, № 2, 2018
Однак з 80-х роив минулого столптя серед зару-б1жних травматолог1в, з огляду на недолги даного методу та високе число ускладнень, спостер1гаеться тенденц1я до застосування мало1нвазивних метод1в i3 максимально обережним ставленням до оточуючих м'якотканинних структур, кровопостачання зламано! к1стки, 11 регенеративних властивостей i профтакти-кою розвитку септичних ускладнень i утворення не-справжн1х суглоб1в [1, 4].
Значна роль у висвггленш дано! проблеми належить Р. Essex-Lopresti, численн1 роботи якого опубл1коваш в середин1 минулого стол1ття [6, 7]. Сутнють оператив-них втручань зводиться до в1дновлення конгруентност1 суглобових поверхонь п'ятково! к1стки, елеваци юст-кового дефекту, проведення остеопластики, стабшза-ци перелому сучасними наюстковими конструкщями металоф1ксатор1в, що дозволяе проводити ранню ак-тивну п1сляоперац1йну реаб1л1тац1ю.
Автопластика з гребеня клубово! к1стки вважаеться золотим стандартом, однак разом з перевагами вона мае ряд недолшв, таких як додаткова операцшна травма, розвиток стшкого больового синдрому в мющ забору трансплантату, естетичнш дефект, можливють розвитку шфекцшно-запальних ускладнень донор-ського ложа. Сучасш к1стково-пластичн1 матер1али ма-ють низку переваг пор1вняно з класичними: вщсутнш ризик передач1 захворювань, забезпечуеться сушснють з автолог1чною юсткою, немае необхщносл завдавати додатково! травми, зручн1сть моделювання, можли-в1сть застосування у великих обсягах, велика поверхня взаемозв'язку з ыстковими кл1тинами [2, 5, 8, 9].
Мета роботи: дослщити та проанал1зувати резуль-тати мрурпчного л1кування внутр1шньосуглобових 1мпрес1йних перелом1в п'ятково! истки 1з застосуван-ням авток1стки та бюкомпозиту керам1чного матер1а-лу голчасто! структури на основ1 р-трикальцшфосфату (Р-ТКФ) у склад1 гранул б1ом1н ГТ mix.
Матер1ал та методи
Бюкомпозит керам1чного матер1алу голчасто! структури на основ1 p-трикальцшфосфату у склад1 гранул бюмш ГТ mix, у якому наявш нанорозм1рн1 голкопод1бн1 частки р-ТКФ, округл1 двофазн1 частки пов1льно! бюдеградацп — г1дроксилапатит та частки швидко! бюдеградацп — р-ТКФ у сшввщношенш 3 : 1, е бюсумюною матрицею, що поступово резор-буеться, на поверхн1 яко! в умовах ысткових дефек-т1в формуеться новоутворена исткова тканина. Бю-композитний матер1ал б1ом1н ГТ mix мае виражеш остеокондуктивн1 властивост1, передбачае зростання ново! ыстково! тканини з юнуючих остен1в, реорга-н1зуеться в тканини, при цьому доведено, що ново-створена ыстка формуеться безпосередньо на поверх-ш б1окомпозитно! матриц1. Гранули мають наскр1зну порист1сть i голчасту структуру пдроксилапатиту в центральн1й частиш гранули. Така структура зм1цнюе гранулу. Матер1ал було отримано на кафедр1 твердого т1ла Харк1вського ун1верситету 1м. В.Н. Караз1на (за-в1дувач кафедри проф. З.З. Зиман).
Матер1алом дослщження стали 47 (100 %) хворих 1з внутр1шньосуглобовими 1мпрес1йними переломами 50 п'яткових исток, що л1кувалися оперативним шляхом на клшчних базах кафедри загально! х1рург1! та трав-матологи-ортопеди Ужгородського нац1онального уш-верситету в перюд 2014—2018 рр. Середн1й в1к хворих становив 34,7 ± 1,6 року (вщ 26 до 51 рок^в), ж1нок — 9 (19,14 %), чоловтв — 38 (80,86 %). 24 пащенти, про-л1коваш консервативно, не ув1йшли в групу спостере-ження.
Тяжк1сть травми та показання до оперативного втручання визначались за даними променевих мето-д1в дослщження, у тому числ1 комп'ютерно! томогра-фЦ, у 40 випадках (85,1 %) — зпдно з класиф1кащею AO/ASIF, Sanders.
У б1льшост1 випадыв д1агностували: тип 83В1 — 3 пащенти (6,3 %), 83B2 — 21 випадок (44,6 %), багато-уламков1 переломи типу С — 23 пащенти (48,9 %). Ус1м хворим проводили вщкриту репозищю в поеднанш з опорною остеопластикою автотрансплантатом з гребеня крила клубово! ыстки (група А; n = 10; 21,3 %) i бюмшом ГТ mix (група Б; n = 37; 78,7 %).
Синтетичний р-трикальцшфосфат у склад1 гранул бюмш ГТ mix, у якому наявш нанорозм1рш гол-копод1бн1 частки р-ТКФ, округл1 двофазн1 частки повтьно! (г1дроксилапатит) та швидко! (Р-ТКФ) бюдеградащ! у сп1вв1дношенн1 3 : 1, вводили в порож-нину ысткового дефекту 1з субстанц1ею, збагаченою фактором росту тромбоципв, у сп1вв1дношенн1 1 : 2. Отримання збагачено! факторами росту тромбоципв субстанцй' в1дбуваеться таким чином: виконуеться заб1р кров1 пащента, у проб1рц1 з антикоагулянтом !! центрифугують 10 хв при швидкосп 3000 оберт1в за хвилину. За в1дсутност1 антикоагулянта тромбоцити осаджуються як каскад коагуляци. В1дбираеться се-редня фракщя з п1двищеним вм1стом тромбоципв та лейкоцитарних фактор1в росту.
Остаточна стабшзащя досягалася нак^стковим ф1к-сатором: п'ятковою пластиною з кутовою стабтьню-тю — 30 випадк^в, гвинтами — 13, спицями — 4. Бальну систему ощнки результат1в л1кування зд1йснювали за допомогою опитувальника American Orthopedic Foot and Ankle Society Ankle Hindfoot Score (AOFAS). Вико-ристовувалися ктшчний, рентгенолог1чний та статис-тичний методи досл1дження.
Результати та обговорення
Результати х1рург1чного л1кування були вивчеш в терм1ни 3, 6, 12 i 18 м1сяц1в за допомогою рентгеноло-г1чних та ктшко-функщональних метод1в, врахову-вали збереження точносп репозицй' й конгруентност1 п1дтаранного суглоба, ознаки консол1дування перелому, збереження анатом1чних сп1вв1дношень та наяв-нють артрозних зм1н, загоення п1сляоперац1йно! рани. Обсяг активних i пасивних рух1в у гом1лковостопному суглоб1 оц1нювали вщповщно до шкали AOFAS, у якш враховуються об'ективн1 та суб'ективн1 показники функц1онального стану стопи, гом1лковостопного суглоба пащента з максимальною кшьюстю бал1в 100.
Том 19, № 2, 2018
www.mif-ua.com,http://trauma.zaslavsky.com.ua
61
У 18 м1сяц1в в1дм1нн1 результати (100—90 бал1в за AOFAS) досягнут1 в 11 (45,5 % — група А; 54,5 % — гру-па Б) пащенпв, добр1 (89—80 бал1в за AOFAS) — у 18 (44,4 % — група А; 65,6 % — група Б) пащенпв, задо-втьш (79-70 бал1в за AOFAS) — у 10 (60,0 % — група А; 40,0 % — група Б) пащенпв, незадовтьш (менше в1д 70 бал1в за AOFAS) — у 4 (75,0 % — група А; 25,0 % — група Б) пащенпв. Серед ускладнень вторинне зм1щення вщламшв в1дзначено в 3 пащенпв (66,6 % — група А; 33,3% — група Б), пов'язуемо це з раншм навантажен-ням оперовано! нижньо! кшщвки; гн1йно-запальний процес розвинувся у 2 (100 % — група А) хворих.
Висновки
Опорна остеопластика бюмшом ГТ mix нар1вн1 1з за-стосуванням авток1стки е ефективним способом юстко-во! пластики при мрурпчному л1куванн1 внутршньосу-глобових 1мпрес1йних перелом1в п'ятково! кустки.
Трикальц1йфосфат, зм1цнений гщроксилапатитом у форм1 голчастих структур, мае виражеш остеокондук-тивн1 та остеоштегративш властивост1, в1н розширюе арсенал бюматер1ал1в i може використовуватися для заповнення юсткових порожнин. Процес бюдеградац!! керам1ки переб1гае 1з зам1щенням юстковою тканиною.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщсут-н1сть конфл1кту 1нтерес1в при шдготовщ дано! статт1.
Список л1тератури
1. Волокитина Е.А. Опыт хирургического лечения внутрисуставных переломов костей конечностей с применением биокомпозита на основе в-трикальцийфосфата / Е.А. Волокитина, Ю.В. Антониади, М.В. Гилев, Д.Н. Чер-ницын // Уральский медицинский журнал. — 2014. — № 1(115). — С. 75-79.
2. Каленский В.О. Внутрикостный остеосинтез как новая опция в лечении переломов пяточной кости / В.О. Каленский, К.Ю. Кононова, Д.А. Глухов, П.А. Иванов, К.А. Бердюгин, А.Н. Челноков // Травматология и ортопедия России. — 2015. — № 4(78). — С. 79-86.
3. Gusic N. Operative treatment of intraarticular calcaneal fractures: Anatomical and functional outcome of three different operative techniques/N. Gusic, I. Fedel, N. Darabos, Z. Lovric, N. Bukvic, B. Bakota, D. Lemac// Injury. — 2015 Nov. — 46, Suppl 6. — 130-3.
4. Dimitriou R.G., Giannoudis P.V. Bone graft substitutes: What are the options?// Surgeon. — 2012 Aug. — 10(4). — 230-9.
5. Kulkarni H.G. Plating for intra-articular calcaneal fractures... Is it an overkill? / V.S. Mane, K.L. Gaonkar, P.P. Patil, M.S. Shaha, N.S. Patel, N.R. Desai // J. Clin. Orthop. Trauma. — 2015 Sep. — 6(3). — 153-9.
6. Kumar S. Evaluation of functional outcome and complications of locking calcaneum plate for fracture calcaneum / S. Kumar, L.G. Krishna, D. Singh, P. Kumar, S. Arora, S. Dhaka // J. Clin. Orthop. Trauma. — 2015 Sep. — 6(3). — 147-52.
7. Pillai A., Basappa P., Ehrendorfer S. Modified Essex-Lopresti / Westheus reduction for displaced intra-articular fractures of the calcaneus. Description of surgical technique and early outcomes//Acta Orthop. Belg. — 2007. — 73. — 83-87.
8. SandersR., Fortin P., Dipasquale T., Walling A. Operative Treatment of 120 displaced intraarticular calcaneal fractures: results using a prognostic computed tomography classification// Clin. Orthop. — 1993. — 290. — 87-95.
9. Tomesen T., Biert J., Frolke J.P.M. TreatmentofDisplaced Intra-ArticularCalcaneal Fractures with Closed Reduction and Percutaneous ScrewFixation // J. Bone Joint Surg. Am. — 2011. — 93. — 920-28.
Отримано 31.01.2018 ■
Шимон В.М., Шерегий А.А., Меклеш Ю.Ю., Литвак В.В. Ужгородский национальный университет, г. Ужгород, Украина
Наш первый клинический опыт применения биокомпозита ß-трикальцийфосфат в составе гранул биомин ГТ mix при лечении переломов пяточной кости
Резюме. Актуальность. В структуре всех переломов скелета человека переломы пяточной кости составляют от 2,0 до 5,7 %, в структуре переломов костей стопы — до 40-60 %, они преобладают среди физически активных лиц трудоспособного возраста. Интраартикулярными переломы пяточной кости являются в 75-92 % случаев, носят импрессионный характер и могут быть предпосылкой развития посттравматического деформирующего остеоартроза суставов заднего отдела стопы. Сохраняется высокий процент неудовлетворительных результатов лечения — 13,0-27,3 %. Цель: исследовать и проанализировать результаты хирургического лечения внутрисуставных импрессионных переломов пяточной кости с применением аутокости и биокомпозита керамического материала игольчатой структуры на основе Р-трикальцийфосфата в составе гранул биомин ГТ mix. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 47 больных с внутрисуставными импресси-онными переломами 50 пяточных костей, лечившихся опера-
тивным путем на клинических базах кафедры общей хирургии и травматологии-ортопедии Ужгородского национального университета в период 2014-2018 гг. 10 пациентам проводили открытую репозицию в сочетании с опорной остеопластикой аутотрансплантатом с гребня крыла подвздошной кости, 37 больным — с остеопластикой биомином ГТ mix. Результаты. Результаты хирургического лечения были изучены в сроки 3, 6, 12 и 18 месяцев, оценены в соответствии со шкалой American Orthopedic Foot and Ankle Society Ankle Hindfoot Score. В 18 месяцев отличные результаты достигнуты у 11 пациентов, хорошие — у 18, удовлетворительные — у 10, неудовлетворительные — у 4 человек. Выводы. Опорная остеопластика биомином ГТ mix наравне с применением аутокости является эффективным способом костной пластики при хирургическом лечении внутрисуставных импрессионных переломов пяточной кости. Ключевые слова: пяточная кость; аутопластика; Р-три-кальцийфосфат
62
Травма, ISSN 1608-1706 (print), ISSN 2307-1397 (online)
Том 19, № 2, 2018
OpèrïHaAbHi AQCAiAœeHHq / Original Researches |
V.M. Shimon, A.A. Sheregiy, Yu.Yu. Meklesh, V.V. Litvak Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
Our first clinical experience of using biocomposite ß-tricalcium phosphate as a part of biomin GT mix granules in the treatment of calcaneal fractures
Abstract. Background. In the structure of all fractures of the human skeleton, calcaneal fractures range from 2.0 to 5.7 %, up to 40—60 % in the structure of foot fractures, and predominate among physically active persons of working age. Intraarticular calcaneal fractures occur in 75—92 % of cases, they are of impression nature and may be a prerequisite for the development of posttraumatic deforming osteoarthritis of the posterior foot. The percentage of unsatisfactory treatment outcomes is high — 13.0—27.3 %. Purpose was to investigate and analyze the results of the surgical treatment for intraarticular impression fractures of the calcaneus using au-tobone and ceramic biocomposite with needle structure based on P-tricalcium phosphate as a part of biomin GT mix granules. Materials and methods. The study included 47 patients with intraar-ticular impression fractures of 50 heel bones, who were treated ope-
ratively at the clinical bases of the department of general surgery and traumatology-orthopedics of Uzhhorod National University in 2014—2018. Ten patients underwent an open reposition combined with a supporting osteoplasty using iliac crest autograft and 37 patients — osteoplasty with biomin GT mix. Results. The results of the surgical treatment were studied at months 3, 6, 12 and 18 and evaluated according to the American Orthopedic Foot and Ankle Society Score. At 18 months, excellent results were achieved in 11 patients, good — in 18, satisfactory — in 10, unsatisfactory — in 4 persons. Conclusions. Supporting osteoplasty with biomin GT mix, along with autobone, is an effective method of bone grafting in surgical treatment of intraarticular impression fractures of the calcaneus.
Keywords: calcaneus; autoplasty; P-tricalcium phosphate
TOM 19, № 2, 2018
www.mif-ua.com,http://trauma.zaslavsky.com.ua
63
