CC BY
1028. International covenant on economic, social and cultural rights (1966). The United Nations General Assembly, 16 Dec. Retrieved from: http://www.ohchr.org/EN/ProfessionalInterest/Pages/ CESCR.aspx (accessed 20 July 2018).
29. Foma Akvinskiy [Thomas Aquinas] (2010). O spravedlivosti, vopros 91. Summa teologiyi [About a
Justice, question 58. Summa Theologiae]: in 12 t. S. I. Yeremeyev (ed.). Kyiv: Nika-Centre, t. VI. (in Russian). Retrieved from: https://azbyka.ru/otechnik/konfessii/summa-teologii-tom-6/ (accessed 22 July 2018).
30. Dostoevsky, F. M. (2011) Bratya Karamazovy [Karamazov Brothers]. Moskow: Azbuka.
АНАЛ1З ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОЛОНТЕРСЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В ЗАРУБ1ЖНИХ
КРА1НАХ
Срко В.С.
Одеський державний утверситет внутргшнгх справ кафедра адмШстративного права та адмШстративного процесу
аспгрант
ANALYSIS OF LEGAL ENVIRONMENTAL ACTIVITIES IN FOREIGN COUNTRIES
Sirco V.
Odessa State University of Internal Affairs Department of administrative law and administrative process
post-graduate student
АНОТАЦ1Я
В статп розглянуто та проаналiзовано особливосп правового регулювання волонтерсько! дшльносп в зарубiжних кра!нах; видiлено три види кра!н з рiзними способами регулювання сфери волонтерства; зроблено висновки, щодо застосування позитивних аспектiв правового регулювання волонтерсько! дiяль-ностi у законодавство Укра!ни.
ABSTRACT
In the article the peculiarities of legal regulation of volunteer activity in foreign countries are considered and analyzed; there are three types of countries with different ways of regulating volunteering; conclusions are made regarding the application of the positive aspects of the legal regulation of volunteer activity in Ukrainian legislation.
Ключовi слова: волонтерство, волонтерська дiяльнiсть, правове забезпечення, зарубiжнi кра!ни, цш-нють волонтерсько!' дшльносп.
Keywords: volunteering, volunteerism, legal support, foreign countries, the value of volunteerism.
Постановка проблеми.
Невщ'емною складовою всiх демократичных правовых держав свггу е розвинуте громадянське суспiльство, одним iз головных iнститутiв якого е волонтерство. Держави i Мiжнароднi оргашзацп ставлять за мету- привернути увагу спiльноти до дiяльностi людей, яш витрачають особистий час на безоплатну допомогу iншим, а також заохотити до цього бшьше людей. Укра!на також не стояла осто-ронь, саме тому прюритетним стратегiчним напрямком державно! полiтики розвитку громадян-ського сустльства в Украiнi стало сприяння волон-терськiй дiяльностi. У 2011 рощ Верховна Рада Ук-ра!ни прийняла Закон «Про волонтерську д!яль-нють». Але цей нормативний акт не завжди ефективно регулюе питання сфери волонтерсько! дiяльностi, тому потребуе аналiзу правове забезпечення волонтерсько! дiяльностi зарубiжних кра!н.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Проблему зарубiжного досвiду волонтерсько! дiя-льностi в сво!х роботах розглядали наступнi вчеш: Безпалько О.В. [3], Горелов Д.М. [2], Жуляев В.В. [1], Коршевський О.А.[2], Крапiвiна Г. О. [12], Лях Т.Л. [11; 13], Майборода Ю.М. [1], Паславська О.Я. [7], Петренко 1.В. [14] та ш. 1х роботи стали базо-
вими при написанш мое! статтi, пропозицп та реко-мендацii' авторiв були врахованi, але не використанi тд час формування висновкiв.
Формування мети статть На пiдставi аналiзу правового забезпечення волонтерсько! дiяльностi зарубiжних кра!н розробити пропозицii та рекомен-даци щодо удосконалення законодавства Укра!ни в сферi волонтерсько! дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Волонтерство е невiд'емною частиною розвинутого громадянсь-кого суспiльства, сприяе його розвитковi i про-цвгганню. Окрiм того, значення волонтерства мож-ливо вимiряти i з погляду соцiально-економiчного капiталу. Мiжнароднi структури, так як ООН, £в-ропейський парламент, Парламентська асамблея Ради Свропи, закликають уряди визнавати цiннiсть волонтерства i сприяти залученню волонтерiв до рiзноi дiяльностi. У вiдповiдь на це багато кра!н ро-зробили комплекснi правовi рамки, що регулюють i захищають волонтерську дiяльнiсть i заангажо-ванiсть волонтерiв [1, с. 16].
Важливого значення, особливо в кризовi перь оди суспiльного буття, набувае волонтерська д1яль-нiсть, спрямована на зняття соцiальноi напруги шляхом шдтримки найбiльш знедолених категорiй
населения; забезпечення годного юнування громадян, як1 в силу об'ективних обставин не здатш тк-луватися про себе самостiйно; «заповнення» недо-лiкiв державно! сощально! полижки, насамперед за рахунок оперативного реагування та надання ефек-тивно! адресно! сощально! допомоги, що вiдповiдаe потребам i запитам конкретно! людини; поширення гуманiстичних та альтру!стичних iдей та настро!в в суспiльствi тощо.
1дея соцiального служ1ння, надання безоплат-но! допомоги тим, хто !! потребуе, активне залу-чення громадян до суспшьно-корисно! дiяльностi, зокрема надання допомоги постраждалим пiд час стих1йних лих, еколопчних, промислових, гумаш-тарних катастроф, сощальних, нацiональних, рель гiйних конфлжпв i протистоянь, сприймаються в розвинутих кра!нах як цiлком буденне явище [2, с.3].
Проблему заруб1жного досввду волонтерсько! дiяльностi в сво!х роботах розглядали наступнi вченi: Безпалько О.В. [3], Горелов Д.М. [2], Жуляев В.В. [1], Коршевський О.А.[2], Крашвша Г. О. [12], Лях Т.Л. [11; 13], Майборода Ю.М. [1], Паславська О.Я. [7], Петренко 1.В. [14] та iн.
За СВО1М покликанням волонтер - це, переду-сiм, добра, милосердна людина, яка волод1е неаби-якими комунiкативними навичками i приваблюе ДО себе людей, розумiе проблеми оточуючих та ств-чувае !м, мае бажання безкорисливо допомагати ви-рiшувати проблеми iнших людей. До ТОГО Ж, волонтер характеризуеться порядшстю, уважнiстю, ввд-повiдальнiстю, вщверпстю зi СВО1МИ клiентами [3, с. 52].
Послуги волонтерiв З кожним роком стають дедалi бiльш поширеними. У багатьох кра!нах £в-ропи, Азп та Америки волонтерство е ЗВИЧНИМ яви-щем. Нинi добровольщв багатьох держав об'еднано В глобальний свiтовий волонтерський рух. Напри-клад, за даними Нацiонального центру волонтерсько! роботи у Велишй Британи, ГОЛОВНИМ МОТИВОМ ДЛЯ участi у волонтерському русi вважають саму да-яльнiсть, яка iнтегруе добровольцiв у суспшьство, створюючи певну цiлiснiсть iз ним (32% - потреба в почутп едНОСТ1 з людьми) [4, с. 13].
В усьому свт волонтерство вже набуло знач-ного поширення, а його роль у сощально-економiч-ному розвитку кра!н свиу оцiнена на мiжнарод-ному рiвнi. За даними американського Ушверси-тету iменi Дж. Хопк1нса, 2010 року у волонтерський дiяльностi по всьому свiту взяли участь 971 млн оаб, а внесок !х пращ у свгтову економiку оцiнювався в 1,348 трлн доларiв США [1, с.16].
Громадяни Канади працюють волонтерами В середньому 191 ГОДИНУ на рж, ЩО е еквiвалентом 578 000 робочим мюцям з повною зайняпстю. У Францi! В акщях волонтерських органiзацiй прий-мають участь 19% дорослого населення (З НИХ 60% постшно), вщдаючи волонтерськ1й Д1ЯЛЬНОСТ1 бь льше 240 годин на рж.
У США у волонтерський дiяльностi беруть участь бiльш як 50% населення. Добровшьшсть працi в Америщ не передбачае хаотичного харак-
теру роботи. Стосунки м1ж волонтером й ор-гашзащею, що приймае його, регулюються договорами, котр суворо визначають умови, характер i обсяг роботи. Праця волонтером зараховуеться при визначеннi трудового стажу [5, с. 75].
Основною структурою, завдяки якш американ-сьш волонтери можуть знайти собi заняття, а орга-нiзацii та особи, що потребують помiчникiв-волон-терiв, можуть заявити про своi потреби, е волонтер-ськ1 центри, яких у краш дiе понад 500. Фшансовий еквiвалент волонтерськоi працi на рж в США ста-новить бшьш як 5300 млрд. доларiв [6, с. 10].
Кожний третiй громадянин Нiмеччини (приб-лизно 22 МЛН. оаб) е волонтером та присвячуе пращ В волонтерських оргашзащях, проектах i гру-пах взлемодопомоги бтше, Н1Ж 180 годин на Р1К. В Пiвденнiй Кореi вартiсть послуг волонтерiв перевищуе 2 млрд. доларiв США на рiк. ДосВ1Д роботи волонтером мають 26% громадян Японп, 48% з НИХ впевнеш в тому, що волонтерська праця дуже корисна для особистого зростання та суспiльства в цiлому. 72% волонтерiв 1рландп вважають, що вони виконують те, Що Н1Коли не може бути зроб-лено оплачуваними робiтниками [7, с.27].
Через вщсутшсть унiверсального розумiння термiнiв «волонтер» i «волонтерська дiяльнiсть» не iснуе единого визначення «волонтерства». Мiжна-роднi оргашзацп, так1, як Органiзацiя об'еднаних Нацш у «Волонтерський програмi ооН (1999 р.) ви-значила: «Волонтерство в широкому сена це- неко-мерцшний, неоплачуваний, некарьерний внесок ш-дивщв у благополуччя своiх сусiдiв, стльноти i су-спiльства в цшому».) [1, с.18]. На мою думку слушним е визначення волонтерсь^' дiяльностi що запропановано М1жнародною органiзацiею пращ в «Керiвництвi з оцiнки волонтерсь^' працi» (2011 р.) ( офщшний сайт - http ://www. ilo. org/global/lang--cn/indcx.htm): «Волонтерська дгяльнгсть - неопла-чувана необов'язкова робота; тобто час, який особи витрачають безоплатно на д1яльн1сть, що здшснюеться або через оргашзацт, або безпосере-дньо в ттересах iнших оаб, як не входять до складу ix особистого домогосподарства».
Щдходи до регулювання волонтерсь^' дiяль-носп е рiзними, залежно ввд внутршшх потреб i проблем. Крiм краш, де повнiстю вiдсутне визнання волонтерiв на правовому рiвнi, напри-клад, Туреччина i Албанiя.
Вiдсутнiсть юридичного визначення термша «волонтер» може призвести до того, що волонтерiв сприймають як найманих працiвникiв (що отрима-ють платню за свою дiяльнiсть), застосовуючи до них вимоги трудового законодавства (наприклад, обов'язкове страхування, норми мiнiмальноi оплати працi тощо). Через це оргашзацп, що працюють з волонтерами, можуть нести ввдповщальшсть у зв'язку з недотриманням цих по-ложень. Наприклад, у Туреччинi так органiзацii от-римують штрафи за наявшсть незастрахованих працiвникiв, тому що вимога обов'язкового страхування поширюеться i на волонтерiв. Така ж проблема юнуе i в Албанп, де оргашзацп зо-бов'язанi рееструвати волонтерiв у Бюро зайнятостi
i повинш здiйснювати !х страхування, iнакше вщ-носно оргашзацш можуть бути застосованi санкцп [1, c. 19].
Характерною ознакою правового регулювання волонтерсько! дiяльностi США е те, що в кра!ш не юнуе нацiонального законодавства, яке б визначало чггкий правовий статус волонтера. Вс правила, що застосовують у цш сферi, або е частиною не зафж-сованих у письмовш формi традицiй та практик, або залишаються на саморегулювання волонтерсь-ких органiзацiй. Однак необх1дно пiдкреслити, що так1 заходи регулювання не розв'язують вах пи-тань, пов'язаних з волонтерськими проектами (AmeriCorps, SeniorCorps, Social Innovation Fund, Volunteer Generation Fund), тому стосовно до волон-терiв також застосовуються деякi положення за-гального нацiонального законодавства. Наприклад, не можна застосовувати не зафiксованi в письмо-вому виглядi практики i практику саморегулювання органiзацiй щодо умов оподаткування. Позитивним аспектом е те, що традици волонтерсько! дiяльностi вже набули поширення серед населення ще! кра!ни, тому просто немае потреби вводити обов'язкове правове регулювання.
Швецiя е наступним прикладом кра!н з глибо-кою традищею волонтерства. Прiоритетом ще! кра!ни е збереження незалежносп та автономи сектора, а також уникнення прийняття будь-якого за-конодавчого регулювання, тому ви правовi кон-флiкти, що виникають у сферi волонтерсько! дiяль-ностi, вирiшуються на пiдставi прецедентного права. Договори укладаються на пiдставi угоди мiж волонтером й приймаючою органiзацiею. Не юнуе положень, що регулюють оподаткування компенса-ци необхiдних витрат волонтерiв. При цьому, згiдно загальним положенням податкового кодексу, дохiд, у розмiрi нижче певного порогу, що не обкладаеться податком, так як загальна сума ком-пенсаци в бiльшостi випадюв не перевищуе цей лiмiт, волонтери зазвичай не платять нiяких подат-кiв [8].
У Великш Британи, як у США i Швеци не iснуе закону, яки би чгтко регулювало статус волонтера, тому до оаб, що займаються волонтерськими проектами, застосовуеться загальне право. Волон-терськi органiзацi!, сприймаються як органи само-управлiння, тому !м дозволяеться регулювати свою дiяльнiсть i внутрiшнi справи самостiйно. Отже, ви умови участi у волонтерськiй дiяльностi залежать вiд правил саморегулювання ще! органiзацi!, а також угоди мш волонтером i приймаючою ор-ганiзацiею [9].
В цiй кра!ш спростили попередне тимчасове обмеження роботи (максимально до 16 годин на тиждень) для безробггаого, протягом якого вш може надавати волонтерськi послуги до повного дня. Дозволено вщшкодування прийнятого рiвня готiвкових витрат, що мають волонтери при вико-нанш ними сво!х обов'язкiв, а також витрат на хар-чування та про!зд.
У Нiмеччинi основнi положення, що стосу-ються волонтерсько! служби, прописанi в Цив№-ному кодека, а також у регюнальних законах. У цш
кра!ш публiчнi службовцi можуть бути зв№неш вiд роботи на кiлька годин на тиждень, щоб присвя-тити цей час робот з молоддю. Людям, якi на гро-мадських засадах доглядають за лiтнiми людьми, працюють iнструкторами або викладачами, нада-ються податковi пiльги. Держава також бере на себе витрати по страхуванню добровiльних помiчникiв. Крiм того, за законом про добровольчу дiяльнiсть, щодо роботи з молоддю, волонтери мають право на ввдшкодування втраченого заробiтку. Понесенi витрати ввдшкодовуе роботодавець за рахунок державного бюджету [10].
Волонтерська дiяльнiсть Шмеччини мае сво! особливостi, вiдображенi в законодавчих шщати-вах. Так, з 1964 р. реалiзуеться державна програма «Добровольчий соцiальний рш» (Freiwilliges Soziales Jahr (FSJ або Freiwilliges Ökologisches Jahr (FÖJ), яка дозволяе шмецькш молодi протягом року здiйснювати практичну дiяльнiсть в соцiальнiй або ж еколопчнш сферах, а з 2002 р. волонтерська д1я-льнiсть зараховуватися як альтернатива службi в армп [2, с.10].
У Нiмеччинi закон, що регулюе дiяльнiсть во-лонтерських програм, визначае, що волонтерам, яю працюють повний робочий день, можуть надава-тися мiсця для проживання, робочий одяг та харчу-вання (або !х грошовий еквiвалент). 1х кишеньковi грошi не можуть перевищувати в наявносп 6 % вiд максимально! заробггньо! платнi (з урахуванням пенсшного страхування).
Закон Республiки Польша «Про громадську користь i волонтерську роботу» (2003 р.), мютить окремий роздш щодо урегулювання волонтерсько! дiяльностi. Зпдно з цим законом, волонтери дшть на пiдтримку неурядових органiзацiй та шших ор-ганiзацiйних структур. Таю ж положення мають за-стосовуватись щодо волонтерсько! дiяльностi в рамках мiжнародних органiзацiй, що мають сво! вщдшення у Польщi. На пiдставi цього закону, волонтери мають вщповвдш права i пiльги, наприклад, компенсащя витрат на по!здки i виплата добо-вих у такому ж розмiрi, як i для найманих працiвникiв, компенсацiя шших необхвдних витрат, право на виплати по догляду тд час хвороби тощо. Окрiм того, цей закон вводить додатковi пiльги для волонтерiв, яких скеровують для працi за кордоном, таю як медичне страхування шоземних працiвникiв, страхування на випадок травми, по-криття додаткових витрат на по!здки та шше [1, с.23].
У Литвi Закон «Про волонтерську д!яльшсть» (2011 р.), дае змогу громадянам та шоземцям вiком вiд 14 рокiв на законних пiдставах здiйснювати волонтерську дiяльнiсть. Закон вводить принципи для волонтерства, таю як користь для суспшьства й ш-дивiда, сшвробггаицтво, рiзноманiтнiсть i гнуч-кiсть; закршлюе права i обов'язки волонтера i прий-маючо! органiзацi!, а також умови, зпдно з якими мае укладатись угода м!ж ними. Компенсащя витрат, пов'язаних з виконанням волонтерських обов'язкiв, не вважаеться прибутком, тому не пiдлягае оподаткуванню.
Нацюнальний Закон Македони «Про волон-терство» (2007 р.) е прикладом закону, що об'еднуе вс правовi положення вiдносно волонтерського руху в одному документi. Закон надае детальний опис прав i обов'язшв волонтерiв i приймаючих ор-гашзацш, умови оподаткування, що застосову-ються до компенсаци витрат волонтерiв, умов страхування, а також визначае ввдповщальшсть за порушення норм закону. Крiм того, вiн мiстить опис умов здшснення мiжнародного волонтерства, дозволяючи громадянам займатися волонтерською дiяльнiстю за кордоном, а шоземним громадянам -у Македони.
У Молдовi Закон «Про волонтерську д!яль-нiсть» було прийнято у 2010 роцi. Вш став прикладом iнiцiативи законотворщв, який на практицi дуже важко втiлити в життя через велик! масштаби самого закону i велико!' шлькосп вторинних регу-лятивних положень, таких, наприклад, як регулю-вання стандартiв мiнiмально! якосл волонтерсько!' д!яльносп, регулювання акредитаци приймаючих оргашзацш тощо. Закон мютить список визначень, основш принципи, умови регулювання ввдносин м!ж волонтерами i приймаючими оргашзащями, обов'язкову реестращю волонтер!в, що працюють 20 годин на мюяць i бшьше. Вш також мютить великий список пшьг для волонтер!в, наприклад, до-св!д волонтерсько!' д!яльносп зараховуеться як тру-довий стаж i враховуеться при розрахунку пенсш, а також зараховуеться як академ!чш години студентам [1, c.25-26]
Закон Словаччини «Про волонтерську д!яль-нють» (2011 р.) мютить детальний опис термшв «волонтер», «волонтерська д!яльнють» i «прийма-юча оргашзащя». Позитивним аспектом цього закону е те, що вш чигсо визначае масштаби регулю-вання, однак у ньому немае положень про вщповвдальнють щодо трепх оаб, м1жнародно! волонтерсько!' д!яльносп, компенсаци витрат та шш. Тому закон не повною м!рою ввдповвдае характеров! всеосяжного документа i залежить вщ регулю-вальних положень, що мютяться в шших законах.
Нацюнальний Закон Серби «Про волонтерську д!яльнють» (2010р.), визначае чгтш рамки регулювання волонтерсько!' д!яльносп, окр!м основ-них визначень, мютяться загальш: солвдарнють i шдтримка волонтерства, захист волонтер!в, принцип альтру!зму тощо. Закон встановлюе р!зницю м!ж короткостроковим та довгостроковим волон-терством, визначаючи, що довгостроковим е волон-терство по 10 годин на тиждень i б!льше на протяз! термшу понад 3 мюящ. Ввдповвдно, до цих титв волонтерства застосовуються р!зш правила, наприклад, довгостроков! волонтери зобов'язаш укладати письмову угоду, але при цьому !м надаеться медичне страхування.
Так, ввдповщно до Закону «Про волонтерську д!яльнють» (2002 р.) Чех!я акредитуе неурядов! ор-гашзацп, як1 здшснюють в!дб!р i навчають волонте-р!в, шдписують з ними контракти i направляють на роботу в державш органи та органи мюцевого само-врядування. Волонтери, щопрацюють поза цими
рамками, не признаються такими i не захищаються цим законом [2, с.11].
Закон Угорщини «Про суспiльно корисну волонтерську дiяльнiсть» 2005 року мiстить положення про те, що «оргашзаторами волонтерсько! дiяльностi» можуть бути добродшш оргашзаци, державнi установи, державнi або приватш поста-чальники послуг в сферах сощально! допомоги, культури, освгги i захисту меншин. Закон також ви-магае, щоб органiзацi!, як залучають на роботу во-лонтерiв, рееструвалися в компетентному мiнiстерствi, встановлюе детальну бюрократичну процедуру реестрацi! й умови, при яких в реестрацп може бути ввдмовлено. Органiзацiя зобов'язана вести облш кожного волонтера та збериати цi данi протягом п'яти рок1в [11, с. 67].
В 1991 рощ в 1тали Закон «Про волонтерство» офiцiйно визначив стосунки волонтерiв з держав-ними оргашзащями, i так з'явився «сощальний волонтер». Однiею з оргашзацш, яка розвивае цю дь яльнють в кра!нi, е Iталiйський фонд волонтерства, створений з шщативи Римсько! ощадно! каси. Фонд надае консультацшш та освiтнi послуги, випускае «Журнал волонтера», заснував калька нацiональних премш в цiй доброчиннiй сферi, щоб виявляти й пiдтримувати найперспективнiшi та найiнiцiативнiшi групи, як1 вирiшують сощальш проблеми. В Iталi!' працюе Постшний комiтет голiв волонтерських органiзацiй i фондiв, що представ-ляе штереси двох мiльйонiв волонтерiв перед урядом, парламентом, церквою, рiзними суспшьними iнститутами [11, с. 65].
Закон 1спанп «Про волонтерську роботу» (1996 року) передбачае, що робота на добровольчих засадах виконуеться в рамках конкретного проекту або програми, що розроблена державною або приватною оргашзащею. Сама дiяльнiсть мае ввдповщати iнтересам суспiльства в таких сферах як сощальна допомога, мiськi проблеми, освгга, культура, наука, спорт, охорона здоров'я. Рiзнома-нiтнi автономнi громади розробили сво! нормативнi документи, що регулюють волонтерську дiяльнiсть. Таким чином, даний закон розповсюджуеться тiльки на нацюнальш та мiжрегiональнi програми та тих волонтерiв, що задiянi в сферах, яш шдпада-ють тд юрисдикцiю держави [12, с. 118] .
В Румунп Закон «Про волонтерську дiяль-нiсть» (2001 року) стимулюе волонтерську дiяль-нють румунських та iноземних громадян, яш зарее-строванi i в державних та приватних органiзацiях. Закон також стимулюе участь молодi в м1жнарод-них волонтерських програмах, що здшснюються децентралiзованими структурами в тiснiй сшвпращ з нацiональними установами зi справ молодь Волонтерська дiяльнiсть завжди мае здiйснюватися на пiдставi письмового контракту, що ускладнюе ко-роткотривале та ситуативне волонтерство.
Закон Люксембургу «Про молод1жну волонтерську службу» прийнято у 1999 рощ з метою сти-мулювання соцiально!' активносп молодi шляхом !! залучення до сустльно корисно! працi. Пiд дш цього закону пiдпадають лише п некомерцiйнi ор-ганiзацi!, як1 акредитоваш в мiнiстерствi у справах
молодо Тривалiсть волонтерсько! служби об-межуеться строком ввд 6 до 12 мюящв, який може бути скорочено або продовжено лише з дозволу цього мiнiстерства. Iншi типи волонтерсько! дiяль-ностi законом не регулюються.
Вiдповiдно до Закону «Про волош^в» (1998 р.), волонтерська дiяльнiсть в Португалi! мае бути спрямована на благо суспiльства або окремих громад у сферi мюьких i соцiальних проблем, охорони здоров'я, освгга, науки i культури, охорони нацю-нально! спадщини i довк1лля, захисту прав спожи-вачiв, зайнятостi i професiйного навчання, сощаль-но! реiнтеграцi!, цивiльноi оборони, в шших сферах. Закон також встановлюе принципи волонтерсько! дiяльностi, перераховуе права та обов'язки волонтерiв i регулюе !х стосунки з "спри-яючими" органiзацiями [11, с.68].
Латвiя все ще не мае единого закону, що регулюе волонтерську дiяльнiсть. Визначення термiна «волонтер» можна знайти в Законi «Про об'еднання i фонди» ввд 2003 року. Зпдно з цим законом, волонтер може висувати прохання про вщшкоду-вання його витрат, однак на всьому правовому полi не визначеш правила оподаткування, що застосову-ються до волонтерiв. Також вщсутш окремi регу-лювальнi положення щодо iнших питань, таких як медична страховка або виплати по безробптю, тому вони регулюються, з урахуванням загальних положень вiдповiдних законiв. Крiм Закону про об'еднання i фонди, юнуе Закон про молодь, прий-нятий 2009 року. У Законi надаеться визначення термiна «молодiжне волонтерство», а також регу-люеться вiдповiдальнiсть приймаючих органiзацiй стосовно молодих волонтерiв.
Косово. У правових рамках кра!ни визнаеться молод1жне волонтерство. Закон «Про розширення прав i можливостей молодi» (2003 р.), дае визначення поняттю «волонтерська дiяльнiсть молодi» i забороняе !! здiйснення в особистих або амейних корисливих iнтересах. Вiдповiдно Закон наголо-шуе, що волонтерська дiяльнiсть молодих людей не винагороджуеться, при цьому не визначаючи умов вiдшкодування витрат волонтерiв. Рiзниця мiж по-криттям витрат i винагородою полягае в тому, що покриття витрат - це оплата за витрати, пов'язаш з виконанням волонтерсько! дiяльностi, тодi як вина-города - це оплата за запрошуваш послуги, що ста-новлять собою матерiальну винагороду, тому така праця не може вважатися «роботою без компенса-цii», що своею чергою е обов'язковою характеристикою волонтерсько! дiяльностi [1, с. 23]. Закон сввдчить, що необхвдно укладати угоду м1ж волонтером i органiзатором волонтерського проекту, а участь у ньому мае визнаватись як досвщ практично! роботи. Незважаючи на добру волю законодав-цiв надати молодим волонтерам вщповвдш пiльги, це регулювання досить поверхневе i не представляе детальних положень вiдносно прав волонтерiв.
Наявнi нормативно-правовi рамки регулювання волонтерсько! дiяльностi Болгарп ввдобра-жеш в дек1лькох законах, а саме: Закон «Про врегу-лювання криз» (2005р.), Закон «Про Болгарський Червоний хрест» (1995 р.) i Закон «Про фiзичну
культуру i спорт» (1996 р.). Закон «Про врегулю-вання криз» визначае волонтерську дiяльнiсть в надзвичайних ситуащях, згiдно з яким, особи, що беруть участь у волонтерськш дгяльносп, мають право на основному робочому мiсцi пiти у неопла-чувану ввдпустку. Закон «Про Балгарський Червоний хрест» регулюе дiяльнiсть Червоного Хреста i визнае волонтерство як «фундаментальний принцип руху Червоного Хреста». Щкавим е той факт, що обидва закони мiстять окремi положення з оподаткування, пов'язаш з волонтерськими проектами. Закон «Про фiзичну культуру i спорт» регулюе спортивну активнiсть студентiв, яка вважаеться во-лонтерською дiяльнiстю. Як доповнення до цього, органiзацiï мають можливють приймати норми са-морегулювання у виглядi т з. «кодексiв поведшки». Цi норми стосуються тiльки конкретно! оргашзацп, вони зазвичай визначають ключовi цiнностi i стан-дарти якосп !! волонтерсько! дiяльностi [15, с. 182].
У Францп визнають двi форми учасп у волон-терськ1й дiяльностi:"Benevoles" i "Volontariat". До першо! форми учасп належать особи, що мають визнаний комерцшний або некомерцiйний статус, наприклад, найманi працiвники або студенти, з до-датковими правами, щодо !х участi у волонтерськ1й дiяльностi. Така форма участi не мае чггкого правового статусу, тому таи волонтери можуть займа-тися будь-якою iншою дiяльнiстi. "Volontariat"- це форма учасп, у волонтерськш дiяльностi при, якш особи надiленi правовим статусом волонтерiв, i вони займаються виключно волонтерською дiяльнi-стю. Ввдносно форми "Benevoles" в основному за-стосовуються правовi положення, що стосуються !х основного статусу, "Volontariat" регулюеться бага-тьма окремими законами, такими, наприклад, як «Волонтерська дiяльнiсть в об'еднаннях», «Грома-дянська волонтерська дiяльнiсть в компанiях», «Волонтерська громадянська служба» та шшими [1, с.24].
Рiвень уваги до волонтерства в кра!ш засввдчуе рiвень розвитку в тй громадянського суспiльства як сфери сощальних вiдносин та громадсько! участi людей в житп суспiльства на противагу дiям дер-жави [16, с. 145].
Аналiз статусу волонтерiв у свт засввдчуе, що правове регулювання волонтерсько! дiяльностi по-трiбне для того, аби гарантувати добровольцям за-хист i вiдрiзняти !х вщ робiтникiв, що наймаються на роботу.
На основi проведеного аналiзу можна дiйти висновку: волонтерсьш органiзацiï рiзних кра!н мають значний вплив на розвиток сощально! сфери та формування громадянського сустльства.
Закони, що регулюють волонтерство, прийняп в рiзних кра!нах, помгтно вiдрiзняються один в1д одного через рiзноманiття волонтерських iнiцiатив i цшей.
Висновок. Пiдводячи пiдсумок правового регулювання волонтерсько! дiяльностi в заруб1жних кра!нах хтiлося б зробити наступш заключення:
- досв1д правового регулювання в США, Мо-лдовi, Косово дае можливють запропонувати вне-
сти змши до Закону Укра!ни «Про пенсшне забез-печення» щодо зарахування до загального трудового стажу офщшну дiяльнiсть у волонтерських ор-ганiзацiях та волонтерами;
- досвщ правового регулювання в Молдовi та Косово дае можливють запропонувати внести змiни до плашв позанавчально! практики здобува-чiв вищо! освiти у закладах вищо! освгги щодо зарахування дiяльностi у волонтерських оргашзащях в якостi академiчних годин;
- вiдносно правового забезпечення волонтерсько! дiяльностi в шоземних державах надае можли-вiсть визначити три види кра!н: 1) кра!ни, з загаль-нозаконодавчим закрiпленням норм правового забезпечення волонтерсько! дiяльностi (Шмеччина, Болгарiя, Косово та ш); 2) кра!ни iз спецiальним нормативно-правовим актом (Укра!на, Угоршина, Че-х1я, Словакия, Словенiя та ш); 3) кра!ни, де норми не закршлеш в жодному нормативному акп (Вели-кобританiя, Албанiя, Турцiя, Швещя);
- у звя'зку з помилковим трактуванням понять «волонтер» та «волонтерська дiяльнiсть» у держа-ввах де волонтерство не визнано на законодавчому рiвнi пропонуемо вiдповiдним мiжнародним орга-нiзацiям прийняти Пакт щодо волонтерсько! дгяль-носп i визначитись з вказаними поняттями;
- досввд Нiмеччини в сферi волонтерсько! дгя-льностi пропонуемо застосувати у законодавсга Укра!ни щодо зарахування офщшно оформленно! волонтерсько! дiяльностi, вщносно осiб вiком вiд 21 до 28 рошв як альтернативну службу.
Лггература
1. Жуляев В.В., Майборода Ю. Волонтерсь-кий рух у спорт (питання нормативно-правового забезпечення) // Спортивна наука Украши 2017. №1 (77). С. 16-28.
2. Горелов Д.М., Коршевський О.А. Волон-терський рух: свгговий досвщ та укра!нськ1 грома-дянсьш практики: аналт доп. - К.: Н1СД, 2015. 36 с.
3. Волонтерство. Порадник для органiзатора волонтерського руху /укл. Т.Л. Лях, авт. кол.: О.В. Безпалько, Н.В. Заверiко, 1.Д. Зверева, Н.В^мо-вець та iн. ВГЦ «Волонтер». Ки!в, 2001. 176с.
4. Бидерман К. Координация работы добровольцев и менеджмент волонтерских программ в Великобритании: Русско-Немецкий обмен. Санкт-Петербург, 1999. 31с.
5. Крашвша Г. О. Свгговий волонтерський рух: стан i статус// Вюник економiчноï науки Украши 2012, № 1. С.73-76.
_29
6. Погорська I. Неурядовi органiзацiï в зовш-шнiй полiтицi США // Вiче 2008, № 4. С. 9-11.
7. Паславська О. Я. Становлення та розвиток волонтерського руху в Укра!ш (юторико-правове дослiдження) // Актуальш проблеми правознавства 2016, №4. С. 22-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprpr_2016_4_6 (дата звернення 24.06.2018).
8. Дослщження волонтерства в Свропейсь-кому Союзi. Доповвдь по кра!ш, Швецiя. 2012. URL:
http://ec.europe.eu/citizenship/pdf/national_report_se_ en.pdf (дата звернення 24.04.2014).
9. Дослщження волонтерства в Свропейсь-кому Союзг Доповiдь по кра!ш, Велика Бриташя. 2012. Доступно: http://ec.europe.eu/citizenship./pdf/national_report_uk _en.pdf (дата звернення 24.02.2018).
10. Волонтерская деятельность - европейские практики регулирования URL: http://www.ecnl.org (дата звернення 24.04.2018).
11. Лях Т. Л. 1сторичш засади сощально-педа-гопчно! д1яльносл волонтерiв за кордоном// Волонтерство як ресурс сощально! роботи у громадг зб. ст. м1жнар. наук. конф. для студ. та астр. «Обличчя соцiально! держави» в рамках проекту «Покра-щення якосп соцiальних послуг дiтям та ам'ям у громадi», 22-23 березня 2006 р. /упор. Т. Л. Лях ; передм. Т. П. Басюк. Ки!в, : Християнський дитя-чий фонд. 2006. С. 61-70.
12. Крашвша Г. О. Людсьш ресурси та !х мо-тиващя в добровольчесга //Вiсник Львiвського ш-ституту економiки i туризму. Львiв, Л1ЕТ, 2010. № 5. 328 с. С.117—123.
13. Лях Т. Л. Проблеми нормативно-правового забезпечення волонтерсько! дiяльностi в Укра!ш // Вiсник Чернiгiвського нацюнального педагопч-ного унiверситету iменi Т. Г. Шевченка. Чернигiв, 2012. № 1 (104). С. 194-195.
14. Петренко I. В. Организация спортивной волонтерской деятельности студентов: Европейская инициатива // Стратепчне управлшня розвитком галузi «Фiзична культура i спорт»: Матерiали II ре-гiональноï науково-практично! штернет-конферен-щ!. Харк1в, 2014. С. 96-103.
15. Salamon L.M. Putting civil society on the economic map of the world // Annals of Public and Cooperative Economics. 2010. Vol. 81(2). P. 167-214.
16. Большой толковый социологический словарь (Collins) / Д. Джери, Дж. Джери Т. 1 - Москва, 1999. 544 с.
