CC BY
8
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-304-307 УДК 616.89-008.454(477.53) Гавловський О. Д., Голованова I. А.
АНАЛ1З ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ТА ПОШИРЕНОСТ1 ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАД1В ЖИТЕЛ1В ПОЛТАВСЬКО'' ОБЛАСТ1 В ПЕР1ОД ЗБРОЙНОГО КОНФЛ1КТУ УкраУнська медична стоматологiчна академiя (м. Полтава)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. У зв'язку з плановими науково-до-слщними роботами наукова робота е фрагментом НДР «Медико-сощальне обг"рунтування оптимiзацií пiдходiв до управлшня та оргашзаци рiзних видiв ме-дичноУ допомоги дорослому та дитячому населенню в перiод реформування галузi охорони здоров'я» (№ державноУ реестраци 0115U002852) УкраУнськоУ ме-дичноУ стоматолопчноУ академп.
Вступ. Наслiдки военно-травматичних стресових обставин для шдивщууму корелюють 3i сформова-ною у суспiльствi громадською думкою вщносно самого вiйськового конфлтту та ролi учасникiв бойо-вих дш. В суспiльнiй свiдомостi формуеться ставлен-ня до вiйни в залежност вiд и масштабiв та предмету конфлтту. Так, вiйськовi дм можуть квалiфiкуватися суспiльством як захисш або загарбницькi. При по-вномасштабнш вiйнi, соцiальний час дiлиться на два перiоди «до вшни» i «пiсля вшни», для кожного з цих перюд i в суспшь на свiдомiсть виробляе своУ цш-носл, норми поведiнки i правила суспшьного життя. Перемоги i поразки бшщв у вшш, переживають як перемоги та поразки всього народу [1].
Будь-який сощальний конфлк, у тому числГ вш-ськовий, впливае на стан взаемостосуншв у суспшь-ствi. В першу чергу це стосуеться соцiальних груп та людей, як безпосередньо на собi зазнали наслщшв конфлiкту. До них вщносяться внутршньо-переми щенi особи (ВПО), ам'У, якi зазнали втрат внаслiдок РосшськоУ агресГУ та проведення АнтитерористичноУ операцп, громадяни, як живуть на територiях, до яких прибула значна ктьшсть ВПО тощо [1]. Одним з наслщшв конфлтту, як зазначае украУнська дослщни-ця штелектуальноУ складовоУ професшноУ пщготовки майбутнiх фахiвцiв сощальноУ сфери до роботи з де-вiантами, е зростання клiентiв з девiантною поведш-кою в сустльствк Девiантнiсть провокують пробле-ми бездомностi, дитячоУ занедбаностi, рГзних видГв насилля, безроб^я, соматичнi та психГчш захворю-вання, швалщшсть, м^раци та меншини, що мають недостатнi ресурси, проблеми ув'язнення, проблеми людей похилого вту та ¡н. Враховуючи те, що спшь-нота УкраУни в кожному населеному пункт щоденно через ЗМ1 пщдаеться негативному iнформацiйному впливу, ми вивчали псих!чну захворюванiсть - де-пресивш розлади жителiв м. Полтави та обласп.
Мета дослщження: провести аналв захворюва-ност та поширеностi депресивних розладiв жителiв ПолтавськоУ областi в перюд збройного конфлтту.
Об'ект i методи дослщження. Вивчали захворювашсть та поширенiсть на депресивнi розлади жителТв м. Полтави та ПолтавськоУ обласп за новим класифiкатором ВООЗ ICD 11. За званою формою 10
«Зв^ про захворювання оаб з розладами психiки та поведшки» вивчали такi класи депресивних роз-ладiв: F3-39 розлади настрою (афективш розлади, F40-48 - невротичнi i соматичнi розлади, F43.0 - за-хворюванiсть тяжкого стресу i порушення адаптаци. Данi брали в Полтавському обласному психоневро-логiчному диспансерi. Статистичний аналiз проводили за допомогою динамiчних рядiв, розраховували базисний темп приросту, та вщношення шансiв (ВШ). Дизайн дослiдження епiдемiологiчний, описовий, ретроспективний. Викотювання даних для досли дження брали за 2013-2017 рр.
Результати дослщження та Ух обговорення. Нов1 реалГУ буття украУнського народу, призводять до руй-нування загальнонацiонального сощально-психоло-гiчного балансу та потребуе нових пiдходiв до надан-ня сощальноУ та психолопчноУ допомоги населенню.
Психотравмуючi поди, складна соцiальна ситуа-щя яка склалася в УкраУш породжують стан тривоги та переживання у населення, не виключенням стали i вiйськовослужбовцi [2].
Ейфорiя вiд оманливоУ перемоги над несправед-ливiстю об'ективно була реалiзована для суспiльства анекаею Криму та вiйськовим конфлiктом на сход1 УкраУни. Соцiум охоплений розпачем та розчаруван-ням i як результат - соцiально-економiчна криза та нестабтьна полiтична ситуацiя в краУш. Виснаження здатностi надiятися та сподiватися на краще викли-кае гштючу напруженiсть, посилюючи депресивн1 настроУ, призводить до виникнення низки особислс-них та мiжособистiсних конфлiктiв. Результатом цих дезадаптивних сташв е психопатизацiя особистосл I зростання кiлькостi психосоматичних та соматопси-хiчних захворювань [3]. Тому, на першому етапi ми дослщжували розлади настрою (афективнi розлади). В м. Полтавi темп приросту захворюваност на цю но-зологiю зменшився, порiвняно з 2013 роком, на 29%, в обласп - 51,8% (табл. 1). Найбшьшим цей показник
Таблиця 1.
Захворювашсть розладiв настрою (афективн1
розлади) жителiв мiста Полтави та обласп
Захворювашсть розлад^ настрою (афективш розлади) F3-39
Роки Полтава абс (%) Область абс (%)
2013 21 (0,7) 168 (1,1)
2014 19 (0,6) 174 (1,2)
2015 23 (0,8) 94 (0,6)
2016 37 (1,2) 145 (1,0)
2017 14 (0,5) 81 (0,5)
Таблиця 2.
Поширенiсть розладiв настрою (афективш розлади) жителiв мiста Полтави та област
Поширешсть розладiв настрою (афективш розлади) F3-39
Роки Полтава абс (%) Область абс (%)
2013 331 (11,4) 1521 (10,4)
2014 320 (11,0) 1636 (11,2)
2015 369 (12,7) 1654 (11,4)
2016 397 (13,8) 1683 (11,7)
2017 390 (13,5) 1657 (11,7)
Таблиця 5.
Захворювашсть тяжкого стресу i порушення адаптацм жителiв MicTa Полтави та обласл
Захворювашсть тяжкого стресу i порушення адаптацм F43.0
Роки Полтава абс (%) Область абс (%)
2013 7 (0,2) 64 (0,4)
2014 5 (0,1) 92 (0,6)
2015 10 (0,3) 127 (0,9)
2016 13 (0,4) 147 (1)
2017 12 (0,4) 159 (1)
2018 15 (0,5)
Таблиця 3.
Зaхворювaнicть невротичних i соматичних
розлaдiв жителiв мicтa Полтави та обласл
Захворювашсть невротичних i соматичних розладiв F40-48
Роки Полтава абс (%) Область абс (%)
2013 76 (2,6) 748 (5,1)
2014 73 (2,5) 684 (4,7)
2015 69 (2,4) 695 (4,8)
2016 63 (2,2) 699 (4,9)
2017 70 (2,5) 483 (3,4)
Таблиця 4.
Поширешсть невротичних i соматичних розлaдiв жш^в мicтa Полтави та област1
Поширешсть невротичних i соматичних розладiв F40-48
Роки Полтава абс (%) Область абс (%)
2013 849 (29,2) 3830 (26,2)
2014 867 (30) 4075 (28)
2015 874 (30,3) 4148 (28,7)
2016 914 (31,8) 4273 (29,8)
2017 976 (34,5) 4383 (31,1)
був у 2016 роц в Полтавi - 37 (1,2) порiвняно з 2013 роком (ВШ 1,76 95% Д1 1.031-3.010) (табл. 1).
Поширешсть розладiв настрою (афективнi розлади) в Полтавi була найбiльшою у 2016 роц (ВШ 1,199 [95% Д1 1.036-1,388]) порiвняно з 2013 роком. З 2013 по 2017 роки поширешсть на цю нозолопю зросла на 25% у Полтавi та на -12,5% в обласл (табл. 2) [3].
Наступним кроком нашого дослщження було ви-вчення захворюваност на невротичнi i соматичш розлади. Частота психосоматичних розладiв серед населення становить 15-50 %, а в загально медич-нш практик частка таких хворих досягае, за даними рiзних авторiв, вiд 30 до 57% [4]. Соматичш за осно-вними проявами, класичш психосоматичш захворю-вання на всiх етапах свого розвитку лсно пов'язанi з1 змiнами психiчного стану пацiентiв, особливо в емо-цiйнiй сферi. В мiстi захворюванiсть на цю нозолопю знизилась на -18.1%, а в обласл на -50% (табл. 3).
Поширешсть на невротичш i соматичш розлади навпаки, зростала на 18,1% в м. Полтавi та на 18,7% в обласл [5]. При визначенш вщношення шансiв вста-новили вiрогiдне зростання поширеностi на цю нозолопю в 1,149 рази порiвняно з 2013 роком (ВШ 1,149
Таблиця 6.
Поширешсть тяжкого стресу i порушення
адаптацм жителiв MiCTa Полтави та област1
Поширешсть тяжкого стресу i порушення адаптацм F43.0
Роки Полтава абс(%) Область абс (%)
2013 115 (3,9) 482 (3,3)
2014 98 (3,4) 527 (3,6)
2015 121 (4,2) 629 (4,3)
2016 126 (4,4) 624 (4,3)
2017 131 (4,6) 822 (5,8)
2018 136 (4,8)
95% Д1 1.048-1,260) в Полтавi та в 1,14 рази (ВШ 1,144 95% Д1 1.095-1,195) в Полтавськш обласл (табл. 4).
Нашнтенсившшою та найбтьш руйнiвною вва-жають реакщю людини на загрозу, джерелом якоТ е iнша людина, яскравим прикладом чого е бойов1 дм. Тому, ми вивчали захворювашсть тяжкого стресу i порушення адаптацм, яке зросло на 114%. В област1 цей показник дост^рно збiльшився ВШ 2,484 (95% Д1 1.858-3,321) порiвняно з 2013 роком (табл. 5) [6].
Поширешсть тяжкого стресу i порушення адаптацм зросло за цей час на 18% в м. Полтавк При розра-хунку вщношення шанав для цього показника в обласл, виявили дост^рне зростання: ВШ 1,705 (95% Д1 1.524-1,908) (табл. 6) [7].
Висновки
1. Захворювашсть на розлади настрою (афективш розлади) до 2017 року знизилась, але найбшьшим цей показник був у 2016 рощ, очевидно, що тк роз-чарування населення на швидку перемогу прийшов-ся саме на цей рт, пiсля якого вщбулося зниження як захворюваностi так i поширеностi на цю нозолопю.
2. Вщбулося вiрогiдне зростання поширеносл невротичних i соматичних розладiв за цей перiод, що свщчить про зростання психоемоцiйного напружен-ня жителiв мiста та областi.
3. Захворювашсть i поширенiсть тяжкого стресу I порушення адаптацм вiрогiдно зросла в Полтавськш обласл, що може означати про зв'язок iз стресом який постшно супроводжуе жителiв УкраТни в сучас-них умовах внаслщок екстремальних подiй, що вщ-буваються на сходi УкраТни.
Перспективи подальших дослiджень. Рекомендовано в подальшому проводити аналiз захворюва-ностi та поширеносл депресивних розладiв у жите-лiв ПолтавськоТ областi для порiвняння показникiв у динамiцi.
Лггература
1. Kozydubova VM. Patopsyhologycheskye aspekti izuchenya rastroistv nastroenia. Mezdunarodnyi medicinskyi zhurnal. 2008;14(2):8-10. [in Russian].
2. Tabachnikov SI. Medico-psyhologychny aspekti rozvitcu, perebygu ta terapyi nevrotichnyh, poviazanyh zi stresom rozladyv, komorbydnih z arterialnou hypertenzieu. Tavrycheskyi zhurnal psyhyatrii. 2007;11.2(39):32-48. [in Ukrainian].
3. Maruta NO. Stan psyhychnogo zdorovia naselennia ta psyhyatrychnoi dopomogy v Ukraini. NeiroNews Psyhonevrologya i neiropsyhologya. 2010;5(24):83-90. [in Ukrainian].
4. Mysheev VD. Rasprostrannionost, dynamyka i lechenye psyhologycheskyh rastroystv v obschesomaticheskoi sety. Lykarska sprava. 2003;7:82-7. [in Russian].
5. Myhailov BV. Somatoformny rozlady - suchasny zagalnomedychny problemy. Ukrainskyi medychnui chasopys. 2003;3:73-7. [in Ukrainian].
6. Kasynec SS. Medyko-socyalny aspekty ekspertyzy uchasnykyv boyovyh dyi v Poltavskyi oblasty. Aktualny problemy suchasnoi medycyni. 2017;17.4(2):160-3. [in Ukrainian].
7. Kasynec SS. Medyko-socyalny naslydky antyteroristichnoi operacii dlia Poltavskoi oblasti ta shlahy ih virishennia. Visnyk problem biologyi i medicyny. 2017;4.2(140):184-6. [in Ukrainian].
АНАЛ1З ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ТА ПОШИРЕНОСТ1 ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАД1В ЖИТЕЛ1В ПОЛТАВСЬКО1 ОБЛАСТ1 В ПЕР1ОД ЗБРОЙНОГО КОНФЛ1КТУ Гавловський О. Д., Голованова I. А.
Резюме. Будь-який соц1альний конфлтт, у тому числ1 вшськовий, впливае на стан взаемостосунмв у сусп1льств1. В першу чергу це стосуеться соц1альних груп та людей, як1 безпосередньо на co6i зазнали насл1дк1в военного конфлтту: до них вiдноcятьcя люди, як змyшенi були переТхати у зв'язку бойовими дiями на територи якш вони проживають, ам'Т, якi зазнали втрат внаслщок РосшськоТ агреси та проведен-ня АнтитерористичноТ операци. Одним з наслщмв конфлiктy е зростання людей з девiaнтною поведiнкою в сусшльствк Девiaнтнicть провокують проблеми бездомносп, дитячоТ зaнедбaноcтi, рiзних видiв насилля, безробггтя, cомaтичнi та пcихiчнi захворювання, швалщшсть, мiгрaцií та меншини, що мають недоcтaтнi ре-сурси, проблеми ув'язнення, проблеми людей похилого вту та ш.
Ключовi слова: aнaлiз, зaхворювaнicть, поширенicть, депреcивнi розлади, девiaнти, пcихотрaвмyючi поди.
АНАЛИЗ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ И РАСПРОСТРАНЕННОСТИ ДЕПРЕССИВНЫХ РАССТРОЙСТВ ЖИТЕЛЕЙ ПОЛТАВСКОЙ ОБЛАСТИ В ПЕРИОД ВООРУЖЕННОГО КОНФЛИКТА Гавловский А. Д., Голованова И. А.
Резюме. Любой социальный конфликт, в том числе военный, влияет на состояние взаимоотношений в обществе. В первую очередь это касается социальных групп и людей, которые непосредственно на себе испытали последствия военного конфликта: к ним относятся люди, которые вынуждены были переехать в связи боевыми действиями на территории которой они проживают, семьи, понесли потери вследствие Российской агрессии и проведение антитеррористической операции. Одним из последствий конфликта является рост людей с девиантным поведением в обществе. Девиантность провоцируют проблемы бездомности, детской заброшенности, различных видов насилия, безработицы, соматические и психические заболевания, инвалидность, миграции и меньшинства, имеют недостаточные ресурсы, проблемы заключения, проблемы пожилых людей и др.
Ключевые слова: анализ, заболеваемость, распространенность, депрессивные расстройства, девианты, психотравмирующие события.
ANALYSIS OF INFERTILITY AND ADJUSTMENTS OF DEPRESSIVE DISORDERS OF POLTAVAH REGIONAL RESIDENTS IN THE PERIOD OF ARMED CONFLICT Gavlovsky O. D., Golovanova I. A.
Abstract. The consequences of military traumatic stresses for an individual correlate with the public opinion shaped in the society regarding the very military conflict and the role of participants in hostilities. In the public consciousness the attitude towards the war is formed depending on its scale and subject of the conflict. Thus, military actions can qualify as defensive or aggressive societies. In a full-scale war, social time is divided into two periods "before the war" and "after the war", for each of these periods and in the public consciousness produces its values, norms of conduct and rules of social life. Victory and defeat of fighters in the war, experiencing victories and defeats of all people.
Any social conflict, including military, affects the state of social interactions. First of all it concerns social groups and people directly affected by the consequences of the conflict. These include internally displaced persons (IDPs), families who suffered losses as a result of Russian aggression and the conduct of the Anti-Terrorist Transition, citizens living in territories where a significant number of HIPs has arrived, etc. One of the consequences of the conflict, as noted by the Ukrainian researcher of the intellectual component of the training of future specialists in the social sphere to work with deviants Melnychuk OB, is the growth of clients with deviant behavior in society. Deviance provokes the problems of homelessness, child neglect, various forms of violence, unemployment, somatic and mental illness, disability, migration and minorities with inadequate resources, imprisonment problems, the problems of the elderly, and others. Taking into account that the Ukrainian community in every settlement every day through the media is exposed to negative informational influence, we studied the mental illness - depressive disorders of the inhabitants of Poltava and the region.
The morbidity and prevalence of depressive disorders in the cities of Poltava and Poltava region were studied with the new WHD Classification ICD 11. The following forms of depressive disorders were studied in the Report
Form 10, "Report on the Disease of People with Mental Disorders and Behavior": F3-39 Mood Disorders (Affective Disorders, F40-48 - neurotic and somatic disorders, F43.0 - incidence of severe stress and violation of adaptation. These were taken at the Poltava Regional Psychoneurological Dispensary. Statistical analysis was performed using dynamic series, counting baseline growth rate, and odds ratio (HS). Design for epidemiological, descriptive, and retrospective studies.
New realities of the existence of the Ukrainian people, lead to the destruction of the nation-wide socio-psycho-logical balance and require new approaches to providing social and psychological assistance to the population.
Psycho-traumatic events, the complicated social situation that has developed in Ukraine give rise to anxiety and experience of the population, not only the steel and the military.
Euphoria from a deceptive victory over injustice was objectively implemented for society by the annexation of Crimea and a military conflict in eastern Ukraine. The society is overcome by frustration and disappointment, and as a result, the socio-economic crisis and the unstable political situation in the country. The depletion of the ability to hope and hope for the better causes depressing tension, increasing depressive mood, leading to a series of personal and interpersonal conflicts. The result of these disadaptive states is the psychopathisation of the individual and the increase in the number of psychosomatic and somatopsychic diseases.
Key words: analysis, morbidity, prevalence, depressive disorders, deviant, psycho-traumatic events.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття наджшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-307-313 УДК 616.5-006-005.552.3 1'2Ошивалова О. О.
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЛОКАЛЬНОГО ПРОТОКОЛУ МЕДИЧНОТ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ЕПЩЕРМАЛЬШ ДИСПЛАЗП ШК1РИ У БАГАТОПРОФ1ЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАД1 1Державна наукова установа «Науково-практичний центр профшактичноТ та клЫчноТ медицини»
Державного управлшня справами (м. КиТв) 2Нацюнальна медична академ1я шслядипломноТ освгги 1мен1 П.Л. Шупика (м. КиТв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науковоТ теми «Розробка моделi оргашзацп багатофакторноТ про-фтактики та управлшня яшстю медичноТ допомоги при окремих хрошчних шфекцшних захворюваннях прикртленого населення», № державноТ реестраци 0114U002118.
Вступ. За уточненими даними Нацюнального канцер-реестру УкраТни серед населення УкраТ-ни щорiчно зростае захворювашсть на раки шкiри саме епп^ального походження, серед яких друге мкце займае плоскоклiтинний рак шкiри Cutaneous squamous cell carcinoma - cSCC) [1]. Серед захворю-вань, як створюють пiдвищений ризик розвитку cSCC видтяють актинiчний кератоз (АК) та штраешдер-мальну карциному (squamous cell carcinoma in situ -SCCis). АК, SCCis, cSCC вщносяться до епiдермальних дисплазiй шшри (ЕДШ).
На сьогоднi основнi аспекти надання медичноТ допомоги хворим дерматовенеролопчного профiлю в амбулаторно-полiклiнiчних умовах регламенту-ються наказом МОЗ УкраТни вщ 28.12.2002 р. № 507 «Про затвердження нормативiв надання медичноТ допомоги та показнишв якостi медичноТ допомоги» ^з змiнами вiд 16.07.2014 р.) i наказом вiд 07.06.2004 р. № 286 «Про удосконалення дерматовенеролопч-ноТ допомоги населенню УкраТни» ^з змiнами вiд 04.07.2016) [2,3].
Так, наказом МОЗ УкраТни вщ 07.06.2004 р. № 286 «Про удосконалення дерматовенеролопчноТ допомоги населенню УкраТни» ^з змшами вiд 04.07.2016) передбачено перелiк дiагностичних дослiджень, обсяг лiкувальних заходiв та критери якостi медичноТ допомоги при 20 захворюваннях, як передаються
статевим шляхом, та 40 захворюваннях шшри, серед яких тшьки 2 нозологп дерматоонкологiчного на-прямку (саркома Капош^ грибоподiбний мiкоз) [3]. Наказом МОЗ УкраТни вщ 28.12.2002 р. № 507 «Про затвердження нормативiв надання медичноТ допомоги та показнимв якост медичноТ допомоги» (iз змшами вщ 16.07.2014 р.) передбачено рекомен-даци щодо дiагностичних дослiджень, методiв лту-вання та реабштацп, профшактичних заходiв, рiвня надання медичноТ допомоги, критерпв бажаного результату, показань до госпiталiзацiТ та регламенту диспансерного спостереження для хворих при 59 за-хворювань дерматовенерологiчного профiлю. Серед представлених нозологш переважають iнфекцiйнi та паразитарш хвороби сечостатевоТ системи та шшри (сифiлiс, гонорея, трихомонiаз, короста, мтози, т-одермГТ), розповсюдженi хронiчнi захворювання шшри (псорiаз, акне, вогнищевi ураження сполучноТ тканини та iншi). Передонколопчна патологiя шкiри в наказi не вщображена [2].
Перелiк базових нормативно-правових докумен-тiв, якi регламентують надання медичноТ допомоги хворим онколопчного профтю, представлений наказом МОЗ УкраТни вщ 17.09.2007 № 554 «Про затвердження протоколiв надання медичноТ допомоги за спещальшстю «онколопя» ^з змiнами вiд 30.07.2010), який включае регламент надання медичноТ допомоги хворим на меланому, базальнокли тинну i плоскоклiтинну карциному шкiри [4].
Медична допомога хворим з передонколопчною патолопею шкiри та доброякiсними новоутворення-ми шкiри в УкраТш здшснювалась згiдно Наказу МОЗ УкраТни № 208 вщ 30.12.1992 р. «Про заходи подаль-шого покращення i розвитку онколопчноТ допомоги
