CC BY
26
ч
ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕЕ
ХНОЛОГИИ
н
-□ □-
В статтi проаналiзовано тформацшний концепт застосування тновацтних засобiв, вектори розвитку навчального забезпечення, вимоги до гх залучення та дидактичн принципи використання в ходi профестног подготовки у вищих навчальних закладах. Дослгджено вплив тформацтного забезпечення навчального проце-су на ятсть профестног пгдготовки майбуттх тже-нерiв-дизайнерiв. Встановлено пгдвищення активностi студентiв та гх навчальног результативностi
Ключовi слова: тформацшний концепт, тформа-цшне забезпечення,тновацшш навчальш засоби, тже-
нер-дизайнер, дизайн-продукт
□-□
В статье проанализирован информационный концепт применения инновационных средств, векторы развития учебного обеспечения, требования к их привлечению и дидактические принципы использования в ходе профессиональной подготовки в высших учебных заведениях. Исследовано влияние информационного обеспечения учебного процесса на качество профессиональной подготовки будущих инженеров-дизайнеров. Установлено повышение активности студентов и их учебной результативности
Ключевые слова: информационный концепт, информационное обеспечение, инновационные учебные средства, инженер-дизайнер, дизайн-продукт -□ □-
УДК 004.55:378.147.88
|doi: 10.15587/1729-4061.2015.433611
АНАЛ1З ВПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАСОБ1В ПРИ ПРОФЕС1ЙН1Й П1ДГОТОВЦ1 1НЖЕНЕР1В-ДИЗАЙНЕР1В
Д. В. Борисен ко
Астрант
Кафедра Технолопй i дизайну УкраТнська шженерно-педагопчна академия вул. Уыверситетська, 16, м. Хармв, УкраТна, 61003 E-mail: denbork@mail.ru
1. Вступ
1нформацшш технологи глибоко увшшли в со-щальний розвиток суспiльства та ввдграють важ-ливу роль сучасно! комунiкацii. Окремий напрям 1х впровадження вщбуваеться на освiтньому плацдармi, становленш iнновацiйних навчальних систем, забезпечення нових педагопчних форм, методiв та засобiв. 1х ефективнiсть реалiзацii формуе перспективнi стра-тегii трансформацiйних освггшх зрушень, спрямовуе на переорieнтування на дистанцшний навчальний ко-мунiкацiйний канал, активiзацiю вiртуальних комп-лексiв, застосування електронних засобiв.
«Оцифровування» навчального процесу стало державною програмою та стратепею навчальних закла-дiв вже впродовж як десятирiчного термiну, за який вже розроблеш навчальнi бази бiблiотек, переведене на електронне забезпечення навчально-методичне за-безпечення i залишаеться осягнення спецiалiзованих засобiв навчання, яю нададуть навчальному процесу ще бшьш розвинений комунiкацiйний розвиток та зосе-редження на кожного студента викладачем за рахунок тдвищення оперативностi виконання контролючо-пе-ревiрочного та органiзацiйного комплексiв. Це, в свою чергу, спричиняе необхщшсть першочергово форму-вання iнновацiйних стратегiй розвитку навчальних за-собiв та переформування на iнформацiйний напрям, залучення концептуальних особливостей розробки.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
1нформацшний напрям навчальних трансформа-цiй на сьогоднi е найб^ьш актуальним в дослiдженi науковцями, методистами та педагогами-практиками. 1снуе вже широке поле засобiв iнформацiйних техно-логiй, якi активно залучаються, знаходяться на стадп розробки або методичного доопрацювання. Бiльшiсть з них пов'язаш з використанням вже сформованих ди-дактичних принципiв, особливостей методологiчного застосування тощо.
1нформацшш технологii характеризуються ок-ремими зовшшшми та внутрiшнiми критерiями якостi шформацшно-комушкативних комплексу технологiй навчання, як ознак для визначення вщ-повiдностi педагопчно! дiяльностi наявним цiлям, стандартам, нормам, а також визначення яюсних та юльюсних змiн ефективностi та результативноси навчального процесу, якi дослщжувалися В. Ю. Биковим, Р. С. Гуревичем, М. I. Жалдаком, О. Г. Колгатшом, О. М. Стршом [1] та шшими. Окремо методолопчш особливостi вiртуальних колоборативних форм орга-нiзацii навчання представлено в роботах Н. В. Морзе та О. В. 1гнатенко [2]. Практичне застосування хмарних технологш дослщжували М. А. Шиненко та Н. В. Сороко [3] з аналiзом зарубiжного практичного досвiду в цьому питанш. Особливостi розробки мультимедiйних навчальних систем з шформацшним
©
компонентом представлено в роботах В. А. Красиль-никово! [4] та Н. С. Попова [5].
Зарубiжний досвщ використання шформацшних технологiй в освт, наявних педагогiчних практич-них та методолопчних надбань в цьому напрямку проявляеться в роботах значно! плеяди науковщв, серед яких: А. Борк [6], Х. Фарщ, М. та Р. Марьям, Д. Мехд [2], Д. Пийра, П. ван Петередегем [7], Н. Д. Майерс, С. Ана, Э. д. Аймес, Б. Шджинаман-шинапат, К. Д. Джош [8], Х. фон Хеманш, К. Мюлер, Ш. Яуа [9], Д. Перарей, П. ван Петернгем [10], Н. Рубенс, Д. Каплан, Т. Окамото [11] та шших. Поряд з цим, кожний науковець аналiзуе та проводить прак-тичне дослщження у вузьких галузях залучення шновацшних технологш без узагальненого мето-долопчного контексту застосування в освиньому просторь Тому вщсутшсть узагальнених пiдходiв та концепту розвитку iнформацiйних технологш стае одною з важливих проблем, як потребують додатко-вого вивчення.
3. Цшь та задачi дослiдження
Метою дослщження е сформування шформацшно-го концепту застосування шформацшних технологш на базi практично! реалiзацii iнновацiйноi пiдготовки шженера-дизайнера.
Для досягнення поставлено! мети виршувалися наступнi задачi:
- визначення напрямюв сучасного розвитку «ш-струментарж» шформацшних технологш та важливих техшчно-експлуатацшш характеристик шновацшних навчальних засобiв;
- сформування вимог до розроблених моделей на-вчального процесу при шформацшному забезпеченш;
- встановлення вагомих принципiв щодо використання iнформацiйно-комунiкативного спектру навчальних технологш;
- дослщження особливостей шновацшних тран-сформацiй в процес професiйноi пiдготовки шжене-ра-дизайнера та тдведення висновкiв.
4. Особливостi формування шформацшного забезпечення в навчальному процеС
4. 1. Навчальнi «вектори» шформацшного забез-печення навчального процесу
Використання спецiалiзованоi програми в навчальному процеа не е щлковитою iнновацiею, так як застосування комп'ютерних продуктiв постiйно нарощу-еться i е вже не новим. 1ншим питанням залишаеться створення систематизованого комплексу шновацшних навчальних технологш, в який входить i використання програм, тренажерiв, адекватних комп'ютерних моделей та шших елеменпв шформацшно-комушкативно! навчального забезпечення, платформи для подальшо-го освинього розвитку.
«Векторами» формування шформацшного забезпечення в навчальному процесс яке ставиться в проект дослiдження, е:
- спрямовашсть на окрему освiтню пiдготовку ш-женерних кадрiв, насамперед, iнженера-дизайнера;
- сформування шновацшно! моделi забезпечення, яка базуватиметься завдяки залученню сучасних засо-бiв комунiкацii та iнформацiйного розвитку;
- створення практичних комплекав та розробка альтернативних навчальних систем;
- впровадження в навчальний процес та досягнення вже ктотних результапв без тривалого впровадження або, зовим, вщказу вiд iнновацiйноi моделi;
- отримання важливих освггшх результатiв для навчального закладу, факультету та кафедри, а також задоволення освишми послугами головного суб'екту, отримувача навчальноi шформацп та розвиваючого у себе професшш умiння та навички, - студента;
- переорiентацiя на активну позищю студента, на-дання йому можливих альтернативних шляхiв отри-мання знань, виконання навчальних завдань тощо.
4. 2. Напрямки розвитку сучасного навчального «шструментарто» шформацшних технологш
Перспективш напрямки розвитку шформацш-но-комунiкативного комплексу в навчальному процес вимагають щлковито! систематичностi та поступово-стi запровадження нових навчальних засобiв та орга-нiзацiю iнновацiйного навчального процесу. Важливо не перевантажувати студента, застосовуючи б^ьший вiзуальний вплив на зоровий аналiзатор, а поступово рухатися до замщення традицiйних неефективних навчальних засобiв, перш за все, епiдiаскопiв та змчно! кiлькостi застарiлого навчального демонстрацшного матерiалу.
Сучасний «шструментарш» iнформацiйних технологш складаеться iз трьох векторного напрямку розвитку, а саме:
- створення ушверсальних навчальних засобiв, якi призначенi для широкого спектру застосування та ма-ють високу продуктивнiсть, широке коло виконання операцш, велику емкiсть оперативноi пам'яи та iншi показники;
- створення вузького спектру навчальних засобiв для виконання чико визначених завдань, передусiм, в керуванш освiтнiми процесами, проведеннi контро-люючих дiй тощо;
- створення ще бiльш вузько спрямованих спещ-алiзованих навчальних засобiв, якi виршують лише окрему групу функцiй та можуть бути складовими еле-ментами вище перерахованих груп навчальних засобiв.
4. 2. 1. Технiчно-експлуатацiйнi характеристики навчальних засобiв та вимоги до формування на-вчальних моделей
При виборi навчального засобу педагогу необхвдно зважати на таю важливi технiчно-експлуатацiйнi характеристики, яю на пряму впливають на ефективну реалiзацiю !х в навчальному процеск
- швидкодiя навчального засобу, виконання по-ставлених задач, операцш за певний вiдрiзок часу, ввдсутшсть затримок при вiдповiдях та взаемодп з користувачем;
- наявнiсть не завантаженост системи лише даним навчальним засобом, можлившть додаткового одно-часного використання i iнших навчальних засобiв;
- параметри виду, емкосп та швидкодп необхщно-го додаткового устаткування (пристро!в) для навчаль-ного засобу;
- параметрична складова процесу збертння, об-мшу та надання iнформацiï;
- тип штерфейсу, його структурна модель та наяв-нiсть додаткового опанування його користувачем;
- багато програмшсть, можливiсть виконання од-ночасно декшькох навчальних дiй завдяки рiзним програмним продуктам;
- експлуатацшна надiйнiсть використання навчального засобу тощо.
Застосування комп'ютерно! техшки реалiзуe бага-токомпонентну модель оргашзацп навчального процесу, яка може використовувати вiртуально створену навчальну оболонку одночасно за декшькома напря-мами та значною кiлькiстю наявних вiртуальних навчальних засобiв, якi програмуються спецiалiстом з iнформацiйних технологiй та використовуються педагогом в освггньому процесi. Але для досягнення поставлених навчальних вимог, крiм вже висвилених вище технiчно-експлуатацiйних характеристик важ-ливо враховувати i вимоги до формування моделей навчального процесу [5]:
- репрезентативность (включення необхiдних навчальних елеменпв та налагодження зв'язку мiж ними для вирiшення навчальних задач певного рiвня);
- адекватнiсть (перш за все, адекватшсть за щля-ми - вiдповiднiсть моделi навчальним щлям та задачам для ïï належного застосування педагогом, а не лише за параметром «шноващя»);
- економiчнiсть (важлива особливiсть при сучас-них економiчних вiдносинах та реалiзацiï запланова-них за витратами навчальних моделей, яю розписанi в офщшних документах, планах тощо).
Щ три параметра створюють iдеальну навчальну модель, комбшаторну систему компонентiв шформацшного навчального забезпечення, яка повинна враховувати комплексний (векторний) показник якост навчання як головного елементу структури оцiнюючоï системи ефективноси реалiзацiï модель При оцш-цi, як важливого етапу реалiзацiï навчальноï модели всieï параметричноï складовоï необхiдно включати елементи самого протiкання навчального процесу. Кожна шновацшна модель повинна адаптуватися до використання предметноï областi застосування, використовувати свш спецiалiзований навчальний шструментарш та створювати свою модель комбiнаторноï органiзацiï iнформацiйних компоненпв iз наявними рiвнями пiдвищення навантаження та розвитку для студенпв.
Використання шновацшних навчальних засобiв може починатися вже з простого використання дея-ких елеменпв в начальному процесi для тдтримки вiзуалiзацiï, додаткового iнформацiйного збагачення тощо. Так, використовуючи невеликi презентацп, яю демонструються на екранi завдяки проектора, та по-еднуючи '¿х з традицшними формами викладу вже е першим зачатком iнновацiйного розвитку, використання новишх технологiй. Але необхвдно педагогу постiйно видозмiнювати та покращувати своï знання та вмiння користування даними шновацшними роз-робками. Включати в кожному наступну презентащю елемент для взаемозв'язку зi студентами, активiзува-ти '¿х до процесу отримання навчального матерiалу, формування знань та умшь, мотивувати до включен-ня в загальну навчальну систему, формувати дина-
мiчно-статистичну модель використання навчальних компонентiв шновацшного забезпечення, застосову-вати оперативну тдтримку та збереження унiкальноï неформалiзованоï методики наставницького виду, як застосовуються при викладi iнженерних та спецiалiзо-ваних дисциплш.
4. 2. 2. Дидактичш принципи використання шнова-цiйних навчальних моделей
1ншу складову використання шформацшно-кому-нiкативних навчальних технологiй становлять саме дидактичш принципи використання розроблених но-вих моделей, систем або окремих засобiв навчання. Серед них видшяють найбшьш вагомi [4]:
- принцип компенсацп (при застосуваннi нових шновацшних навчальних технологш та засобiв процес навчання повинен полегшуватися i не призводити до ускладнення оргашзацшшл частини та передачi навчального матерiалу);
- принцип шформатизацп (застосовуеться додат-ковий шформацшний канал передачi, який е важли-вим для iнженерних та креативних спещальностей як отримання важливих техшчних даних та матерiалу для створення проекту або розробки вщповщно);
- принцип штеграцп (використання нових технологш дозволяе розглядати навчальний матерiал як комплексно, так i по чико видшеним навчальним «елементам»);
- принцип наочност (один iз головних принци-пiв, за яким i реалiзуеться цiлий напрямок розвитку навчальних технологш; включае використання уах можливостей програм, техшчних засобiв та iнших шновацшних технологш для забезпечення навчального процесу, представлення навчального матерiалу студентам);
- принцип достовiрностi (даний принцип вимагае вщ педагога представлення студенту перевiреного навчального матерiалу, уникнення варiативного сприй-няття навчальноï iнформацiï (наявноси неоднознач-ностi), вiрних статистичних даних та iншоï iнформацiï для забезпечення яюсного навчального процесу);
- принцип вiртуальностi та вiзуалiзацiï (яскра-вий приклад шновацшного забезпечення навчального процесу, який включае створення вiртуального навчального забезпечення з максимальною вiзуалiзацi-ею навчальноï оргашзацп, демонстрацп навчального матерiалу, створених педагогом моделей навчальних систем тощо);
- принцип шструментальноси (як вже зазначалося вище, «шструментарп» являеться важливим комплексом тдтримки будь-якоï навчальноï системи i може використовуватися як педагогом для створення, роз-робки, переробки, впровадження та контролю шновацшних систем, так i студентом при робой з навчальни-ми завданнями та '¿х виконання);
- принцип штерактивност (тдтримка принципу iндивiдуалiзацiï навчання);
- принцип опосередкованост (важливий акцент в дистанцшному режимi опанування навчальним мате-рiалом студентами та розробкою навчальних ресурив та контролем студенев педагогом);
- принцип незалежностi (вщноситься до мобiль-ного забезпечення та створення навчальних систем, знаменуе новий освинш розвиток «вiльного» навчан-
ня, яке виключае кордони м1ж крашами, навчальними системами, створюе всесвиню мобшьну навчальну модель);
- принцип масовост (надання педагогу реал1зо-вувати шновацшш технологiï на значно бшьшш дис-танцшнш навчальнiй аудиторiï та забезпечення ïx важливим органiзацiйним компонентом навчального процесу);
- принцип технолопчноси (кожна навчальна система як компонент iнформацiйно-комунiкативноï на-вчальноï бази е високотехнолопчною педагогiчною розробкою. Надае можливiсть практичного викори-стання та статистичного надання вичерпноï шформа-цiï для ïï керiвника - педагога).
Перелiченi принципи мають рiзний вплив на орга-нiзацiю навчального процесу, насамперед, при вивчеш спецiальниx дисциплiн фаxовоï тдготовки. При ви-вченi даних дисциплш iнженерноï пiдготовки з наяв-ним творчим нахилом важливу роль мають принципи наочносп, вiртуальностi-вiзуалiзацiï, iнтерактивностi, iнструментальностi та технолопчност! Ця сукупнiсть повнiстю забезпечуе шновацшний процес навчання, включення в тдготовку перспективних освiтнix теxнологiй, тдвищення ролi використання штерак-тивних комп'ютерних систем для створення високо-технолопчних продуктiв завдяки використанню шно-вацшного iнструментарiю та нових форм оргашзацп навчальноï дiяльностi студента.
4. 2. 3. Методика визначення впливу шформацш-них технологш на професшну шдготовку майбутнiх iнженерiв-дизайнерiв
В xодi дослщження аналiзувалася наявна структура, змшт та обсяг навчальноï iнформацiï, тради-цiйнi методики проведення лекцiйниx, практичних та лабораторних роби, а також ощнка часткового залучення iнформацiйниx технологш та шновацш-ного навчального забезпечення. Практичною стороною дослiдження було оргашзащя, проведення педа-гогiчного експерименту та аналiз даних i тдведення висновкiв. Педагогiчний експеримент проходив вщ-повiдно до загальноï структури етатв наукового експерименту та мав на меи якiсно та юльюсно оцши-ти реалiзацiю впровадження iнновацiйноï моделей навчання майбутнix iнженерiв-дизайнерiв iз засто-суванням iнформацiйниx теxнологiй, статистично шдтвердити ефективнiсть впровадження шнова-цшних навчальних засобiв iз розрахунком U-кри-терiя Манна-Уiтнi та H-критерiя Крускала-Уолша, спроможнiсть новiтнього навчально-методичного та програмно-техшчного забезпечення навчального процесу, головним чином, на прикладi вивчення спе-щальних дисциплiн. Унiкальне поеднання новiтнix техшчних надбань навчального закладу, в якому проходило дослщження (Украïнська шженерно-пе-дагопчна академiя, теxнологiчний факультет), методичного та програмного забезпечення при вивченш спещальних дисциплiн становило головний предмет дослщження. Об'ектом при цьому виступали сту-дентськi колективи навчальних груп рiзниx курсiв навчання для комплексного обхвату значноï дослщ-ницькоï аудитора, виявлення персоналiзованиx та групових особливостей впровадження шновацшних теxнологiй.
5. Результати педагопчного дослщження значимостi навчально-методичних трансформацш
В xодi педагогiчного дослiдження постшно пе-ревiрялися значимiсть навчально-методичних трансформацш та для цього проводилося оцшювання вщмшностей мiж контрольною та експерименталь-ною групою, ïx навчальною успiшнiстю, досягнення поставлених навчальних задач, позитивного практичного ефекту вщ використання новiтнix засобiв та техшчного оснащення. При статичнiй обробцi даних педагопчного дослщження застосовувався U-крите-рш Манна-Уiтнi, який дозволяе виявити рiзницю мiж двома вибiрками за рiвнем вiдмiнностi. Сама формула даного критерт мае вигляд:
U = N x n2 + nxх(nx+1) - T ,
12 2 x
(1)
де Тх - найбiльша сума ранпв, а Nx - найбiльша iз об'емiв вибiрок N та N3. При цьому першою вибiркою завчасно визначаеться вибiрка iз бiльшими результати, шж у iншiй. Тим самим першою вибiркою стае вибiрка експериментальноi групи, в якiй вже наглядно проявляеться перевищення за чисельними показни-ками, шж у контрольнiй груш, яка стае вщповщно другою вибiркою в статистичному розрахунку крите-рш Манна-Уiтнi. В ходi аналiзу даного критерт при-ймаеться гiпотеза Н0, яка спираеться на вщсутност вщмшностей мiж наявними вибiрками, якщо икр < и, де икр - вщповщно критична точка iз таблиц Манна-Уiтнi. В iншому випадку, при икр > и, гшотеза Н0 вiдхиляеться i приймаеться гшотеза Н1 - вiдмiннiсть визначаеться суттевою, що, в свою чергу, тдтверджуе ефективнiсть впровадження iнновацiйноi методики навчання iз застосуванням студентами засобiв шфор-мацiйно-комунiкативного спектру.
При проведеннi аналiзу результатiв дослiдження статистичним критерiем Манна-Уиш було проведено ранжирування наявних вибiрок в одну та надання кожному факту вщповщного рангу, який базувався на зростанш чисельних показникiв: найб^ьший ранг присвоювався показнику з найбшьшим балом, а най-менший - вщповщно з найменшим балом (табл. 1). При наявност однакових чисельних показниюв розрахо-вувалося середне арифметичне вщповщно тих позицiй рангу. Так як в сформованш матрицi було присутшсть зв'язаних рангiв - ранпв з однаковим номером -здшснювалося '¿х переформування без змiни позицш важливостi. Пiсля отримання кiнцевоi матриц рангiв (табл. 2) здiйснювались статистичш розрахунки ем-пiричного значення критерт, за результатами яких гiпотеза Н0 вiдхилялася та приймалася гiпотеза Н1 (икр > иемп,6> 0), яка тдтверджуе перевагу показниюв експериментальноi групи студентiв iз залученням ш-новацiйних iнформацiйних засобiв.
Крiм порiвняння результатiв дослiдження в екс-периментальнш та контрольнiй групi додатково ана-лiзувалась змiна навчальноi активностi, креатившсть розробок та рiвень успiшностi в рiзних експеримен-тальних пiдгрупах. Як вже вище зазналося, в експери-ментальних групах вiдбувалося поступове залучення шформацшного комплексу засобiв, перехiд вщ про-стих до складних спецiалiзованих програмних пакетiв та технiчного устаткування. Таким чином, при аналiзi
результапв педагопчного дослiдження статистично розраховувався H-критерш Крускала-Уолiса. Вiн тд-тверджував змшу рiвня показникiв, якi дослщжу-ються, тдтверджуючи навчальний вплив залучення новгттх засобiв на дiяльнiсть студентiв, виконання практичних та лабораторних занять. При цьому також приймалася нульова гшотеза Но, яка характеризува-лася вiдсутнiстю iстотних рiзниць мiж вибiрками. Ви-бiрки формувалися iз результатiв проведених досль джень кожноï iз експериментальних пiдгруп з рiзним рiвнем впровадження новiтнiх навчальних засобiв та навчально-технiчного забезпечення. Також форму-валася i iнша гшотеза H4, яка була протилежна H0. Вона враховувала присутнiсть iстотних невипадкових рiзниць мiж наявними вибiрками.
Таблиця 1
Переформування ранпв
Номер за порядком Розподш факторiв ^bi ранги
1 0.71 1
2 0.65 2
3 0.63 3
4 0.61 4
5 0.53 5
6 0.45 6
7 0.25 7
8 0.23 8.5
9 0.23 8.5
10 0.22 10
11 0.21 11
12 0.19 12
Таблиця 2
Виконання завершального етапу ранжування дослщжених вибiрок
X Ранг X Y Ранг Y
0.25 7 0.71 1
0.23 8.5 0.65 2
0.23 8.5 0.63 3
0.22 10 0.61 4
0.21 11 0.53 5
0.19 12 0.45 6
Сума 57 Сума 21
Як i в критерп Манна-Уiтнi, в H-критерiï вщбува-лося ранжирування показниюв, а також додаткове переформування ранжирування iз-за наявностi подiб-них показникiв та зменшенi кшькоси рангiв вщповщ-но. Але головною вщзнакою двох критерiïв е саме етап ранжирування. У H-критерп Крускала-Уолша ранжирування проходить в об'еднанш вибiрцi на базi вибра-них вибiрок експериментальних пiдгруп, тим самим вщбуваеться узагальнене ранжирування показникiв, яю аналiзуються. Наступним кроком е тдрахування суми рангiв кожноï вибiрки та перевiрка розрахунко-вих та загальноï сум рангiв (табл. 3). Останшм етапом е безпосереднiй статистичний розрахунок критерт H за формулою:
H =
12 ^ T N х (N +1)П
де N - загальна юльюсть студентiв, на базi яких про-водилося дослiдження (загальна вибiрка), n - кшь-кiсть студенпв в кожнiй пiдгрупi, T - сума ранпв в кожнш тдгрут. Пiсля статичних розрахункiв було виявлено перевищення розрахункового критерiю над табличним, що вiдхиляе гiпотезу H0 та приймае ri-потезу H1 - проявляеться поступове тдвищення на-вчальноï ефективностi експериментальних пiдгруп при тдвищенш методичного забезпечення навчального процесу.
Таблиця 3
Ранжування вибiрок
Наявний розподш факторiв вибраних в^рок Сортування фак-торiв вибраних в^рок Ранжування
1 2 3
0,68 0,55 1 1
0,67 0,58 2 3
0,59 0,58 3
0,65 0,58 4
0,65 0,59 5 7
0,7 0,59 6
0,61 0,59 7
0,61 0,59 8
0,65 0,59 9
0,65 0,6 10 10,5
0,66 0,6 11
0,65 0,61 12 13,5
0,58 0,61 13
0,6 0,61 14
0,6 0,61 15
0,68 0,63 16 16
0,59 0,65 17 19,5
0,58 0,65 18
0,61 0,65 19
0,55 0,65 20
0,67 0,65 21
0,67 0,65 22
0,58 0,66 23 23
0,61 0,67 24 25
0,65 0,67 25
0,69 0,67 26
0,59 0,68 27 27,5
0,59 0,68 28
0,63 0,69 29 29
0,59 0,7 30 30
- 3 х (N +1),
(2)
6. Обговорення результаив педагопчного дослщження щодо впровадження iнновацiйного спектру навчального забезпечення професшно!' пщготовки
Аналiз статистичних даних проведеного досль дження практично тдтверджуе значне локальне тд-вищення (в рамках впровадження iнформацiйного забезпечення в експериментальнш групi) студентсько1 активности iнтересу до виконання практичних за-вдань в ходi новiтньоï оргашзацп навчального процесу, покращення якостi виконання та вщповщно навчаль-ноï результативность Навчальний процес тдготовки
iнженерiв-дизайнерiв на етат iнновацiйному забезпечення освiтньоï сфери та пiдвищення рiвня компе-тенцп повинен постiйно знаходитися в динамiчному розвитку, впровадження нових педагопчних iдей та методик, забезпечення високого рiвня професiйноï пiдготовки та опанування сучасним iнструментарiем. При вивченш спещальних дисциплiн педагог повинен сформувати поряд з вже кнуючими професшними компетенцiями новий спектр iнновацiйного тдходу до створення iнформацiйниx навчальних комплекав. Вiдповiднiсть рiвня навчального процесу тдготовки шженера-дизайнера в конкурентоспроможнiй системi повинно постшно триматися на високих показниках розвитку та оновлення педагогiчноï навчально-мето-долопчного комплексу, а також реалiзовувати вклю-чення iнформацiйниx теxнологiй. Важливо включати параметр навчальшл iнформацiï, яка надаеться педагогам студентам. Представлений викладачем навчаль-ний шформацшний потж, який органiзуе викладач у векторному напрямку на студентську групу, кожного студента в персоналiзованиx освiтнix системах. Для переведення шформацп з пункту "простого набору символiв або графiчниx матерiалiв" до "навчально1 шформацп" передуе тривалий етап тдбору, аналiзу, постiйного контролю вщповщност до сучасних норм наукосфери та вимог до спещалшив. Попри кнуюч1 рiзнi погляди на яюсть iнновацiйниx навчальних тех-нологiй, особливоси ïx впровадження та реалiзацiï, освггнш розвиток навчально-методичноï системи ста-бшьними темпами рухаеться в напрямку зб^ьшення опанування iнформацiйними теxнологiями, веб-тех-нолопями та дистанцiйними комплексами, передусiм у вищих навчальних закладах, як головних "вузлiв" взаемозв'язку мiж освiтою та промисловктю, навчан-ням та реальним мшцем роботи студента.
Поява штерактивних начальних засобiв ще бiльше спростила адаптацшний режим опанування бiльшостi шформацшних розробок в галузi освiти, створив до-датковий розвинутий комплекс помiчника, теxнiчноï пiдтримки, надання додатковоï iнформативноï допо-моги як в режимi on-line, так i off-line. Розкрилися новi можливостi використання графiчноï шформацп, ди-намiчниx навчальних комплексiв (ашмащя, вiдео- та звукова пiдтримка), а також впровадження гшерпоси-лань з наявною мультимедшною навчальною системою. Перехщ викладацького складу на використання засобiв "e-learning" (електронного навчання) та вже шнуючих вiдкритиx систем для активних авторських навчальних розробок розширюе мережевий просир адаптацiï до навчальних програмних продукив, додат-кiв та шших представникiв iнновацiйного "шструмен-тарж" викладача.
Розгалужений розвиток освiтнього простору, в яко-му особлива роль надаеться застосуванню сервкних теxнологiй, опанування якого спрямована на простому комплект сформованих комп'ютерних умшь та прак-тичних навичок застосування ïx при реалiзацiï техшч-них варiацiй розв'язання, створення педагопчних елек-тронних систем тощо, потребуе втручання навчальних закладiв та державних освишх органiв для нормування особливостей застосування шновацшних розробок.
Для гарантування ефективност опанування студентом навчального теоретичного та практичного блоюв i сформування вiдповiдноï професiйноï ком-
петенцп важливо, поряд iз звичайним електронним представленням викладачем авторськоï навчально'1 розробки, реалiзовувати зворотнiй зв'язок iз корис-тувачами-студентами, використовувати контрольний елемент системи (а при ïï вiдсутностi сформувати та застосовувати власний контрольний апарат) для оцш-ки студентськоï дiяльностi та збереження мотивацп студента на досягнення своï навчальних результатiв, проведення оцiнювання роботи, забезпечення шди-вiдуальностi навчальних систем та шше. Обов'язко-вим елементом навчальноï системи залишаеться саме практична тдготовка, яка реалiзуе головнi професш-нi компетенцiï, ознайомлення, опанування та використання техшчного обладнання професiйноï сфери, процесiв, явищ та предмепв, з якими безпосередньо студент буде стикатися в професшних умовах, а також пряма взаемодiя в системi "людина-людина" та "люди-на-машина".
7. Висновки
Шдсумовуючи аналiз процесу впровадження шформацшного концепту застосування нови-нix навчальних засобiв можливо вид^ити декiлька напрямкiв розвитку сучасного «шструментарт» iн-формацiйниx теxнологiй. Вони ва базуються на функ-цiональниx особливостях засобiв, якi використову-ються при оргашзацп навчального процесу вивчення спещальних дисциплш, та представляють шлях про-ходження в дидактичному проектуванш ввд ушвер-сальних до вузько спрямованих навчальних засобiв. При цьому важливу роль ввдграють теxнiчно-експлу-атацiйнi характеристики, яю впливають на ефектив-шсть подальшоï практичноï реалiзацiï iнновацiйниx засобiв в навчальному процесi. Особливу увагу педагогу потрiбно придiляти багатофункцюнальним засо-бам, якi характеризуються моб^ьшстю, комплексним комбiнаторним здiйсненням значноï юлькоси задач з iншими програмними продуктами та експлуатацш-ною надiйнiстю. Крiм того, iнновацiйнi навчальнi засо-бами повинш характеризуватися репрезентативнiстю, адекватнiстю та екот^чшстю.
Iнформацiйнi навчальнi засоби е ушверсальним та гнучким iнструментом, який спрямований на забезпечення активних форм взаемодп мiж викладачем та студентами, використання шновацшних педагопчних методик, методiв, пiдxодiв та методологш для досягнення освiтнix результатiв. При ïx використанш викладач повинен враховувати дидактичш принципи, серед яких особливе мкце придiляеться принципам компенсацiï, шформатизацп, iнтеграцiï, наочностi, вiр-туальностi-вiзуалiзацiï, штерактивносп, iнструмен-тальностi та теxнологiчностi. Вони формують основш положення для розробки та впровадження перспек-тивних освiтнix технологш, залучення шновацшного професiйного «iнструментарiю» в навчальний процес тдготовки майбутшх фаxiвцiв.
В xодi практичного дослiдження особливостей ш-новацiйниx трансформацiй на прикладi аналiзу двох навчальних груп, одна з яких опановувала навчальну дисциплiну iз залученням шновацшного забезпечення, в процеа професiйноï пiдготовки iнженера-диза-йнера було виявлено стрiмке пiдвищення навчально'!
ефективност в експериментальнш групi. Крiм на-явного покращення навчальноï успiшностi студенпв експериментальноï групи також проявлявся '¿х твор-чий розвиток та представлення нових ршень розв'я-зання проблемних задач. Кожна студентська робота мала шдивщуальний тдхщ до застосування новишх засобiв та окремо характеризувалася техшчною та
методологiчною повнотою дизайн-розробки. Тим самим, можливо говорити про оргашзащю адаптивноï моделi розвитку професiйноï дiяльностi завдяки залу-ченню новгттх навчальних засобiв для iнженерiв-ди-зайнерiв, сформування власноï методологи пошуку дизайн-щей, реалiзацiï дизайн-проектiв та створення дизайн-продукпв.
Лiтература
1. Спiрiш, О. М. Критери i показники якостi шформацiйшо-комушiкацiйших техшологiй шавчашшя [Текст] / О. М. Сшрш // Iшформацiйшi технологи i засоби навчання. - 2013. - №1 - С. 33-49. - Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/826/1/788-2634-1-PB.pdf.
2. Морзе, Н. В. Методичшi особливост вебiшарiв, як шновацыно!' технологи навчання [Текст]: зб. наук. пр. / Н. В. Морзе, О. В. 1гнатенко // Iшформацiйшi технологи в освт. - Херсон: ХДУ, 2010. - С. 31-39.
3. Шиненко М. А. Використання хмарних технологш для професшного розвитку вчителiв (зарубiжший досвiд) [Текст] / М. А. Шиненко, Н. В. Сороко // Iшформацiйшi технологи' в освт. - 2012. - № 12. - С. 206-214. - Режим доступу: http://ite. kspu.edu/en/webfm_send/308
4. Красильникова, В. А. Информационные и коммуникационные технологии в образовании: учебное пособие [Текст] / В. А. Красильникова. - Оренбург-ГОУ ОГУ, 2006. - 235 с.
5. Попов, Н. С. Методика разработки мультимедийных учебных пособий [Текст]: монография / Н. С. Попов, Р. П. Мильруд, Л. Н. Чуксина. - М.: Изд-во" Машиностроение-!, 2002. - 128 с.
6. Bork, A. Computers and the future: Education [Text] / A. Bork // Computer Education. - 2014. - Vol. 8, Issue 1. -P. 1-4. - Available at: https://ww.google.com.ua/books?hl=ru&lr=&id=_kijBQAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA1&dq=informati on+technology+of+educatio&ots=kyA6tf38EK&sig=8IY2Khnhhn3aFZca16PyQP_xx1o&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false doi: 10.1016/0360-1315(84)90044-7
7. Farideh, H. Information technology in education [Text] / H. Fardeh, M. Maryam, R. Maryam, J. Mehdi // Procedia Computer Science. - 2011. - Vol. 3. - P. 369-373. - Available at: http://ac.els-cdn.com/S1877050910004370/1-s2.0-S1877050910004370-main.pdf?_tid=8afa406a-dd4d-11e4-a31f-00000aab0f26&acdnat=1428428764_dd2431584841f826c8a6922dafa7492b doi: 10.1016/j.procs.2010.12.062
8. Nithithanatchinnapat, B. Knowledge management and consumerization of information technology: opportunities and challenges [Text] / B. Nithithanatchinnapat, K. D. Joshi // Proceedings of the 52nd ACM conference on Computers and people research. -ACM, 2014. - P. 49-53. - Available at: http://dl.acm.org/citation.cfm?id=260000 doi: 10.1145/2599990.2600001
9. Hermanni, H. EduTab-facilitating ICT integration through continuous support and Design Based Research [Text] / H. Hermanni, K. Mller, S. Jauch // Journal of the European Teacher Education Network. - 2015. - Vol. 10. - P. 38-46. - Available at: http://62.28.241.73/index.php/jeten/article/download/65/55
10. Peeraer, J. Measuring integration of information and communication technology in education: An item response modeling approach [Text] /J. Peeraer, P. V. Petegem // Computers & Education. - 2012. - Vol. 58, Issue 4. - P. 1247-1259. - Available at: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0360131511003319 doi: 10.1016/j.compedu.2011.12.015
11. Rubens, N. E-Learning 3.0: anyone, anywhere, anytime, and AI [Text] / N. Rubens, D. Kaplan, T. Okamoto // New Horizons in Web Based Learning. - Springer Berlin Heidelberg, 2014. - P. 171-180. - Available at: http://activeintelligence.org/wp-content/ papercite-data/pdf/elearning-30-rubens-spel-2011--preprint.pdf doi: 10.1007/978-3-662-43454-3_18
