CC BY
32
УДК.636:612.017:636.5
Коломкць I.A., астрант ® 1нститут бюлогп тварин НААН Украти Стояновський В.Г., доктор ветеринарних наук, професор Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iмен С.З. Гжицького
АНАЛ1З ВПЛИВУ СПОСОБУ УТРИМАННЯ НА МОРФОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ ПЕЙСРОВИХ БЛЯШОК КИШЕЧНИКА В КУРЕЙ
Бивнен особливостi лiмфоïдноï тканини у пейерових бляшках тонких кишок курей за рiзного способу утримання. Бстановлено, що в курей при вигульному утриманн в постнатальному перiодi онтогенезу виникае та функцюнуе быьше пейерових бляшок в тонких кишках, тж у курей при клтковому утримант. Про быьш вдосконалений i адаптований розвиток лiмфоïдноï тканини пейерових бляшок курей на вигулi свiднить висота первинних лiмфоïдних вузлиюв, яка перевищуе таку у курей при клтковому утримант, быьша юльюсть вторинних вузлиюв i гхрозмiрiв.
Ключовi слова: пейеровi бляшки, лiмфоïднi вузлики, тоню кишки, лiмфоïдна тканина, кури.
Вступ. Одшею i3 особливостей ведення птахiвництва сьогодш е надмiрно висока щшьшсть утримання, що являеться стресовим фактором, який викликае постшний iмунодепресивний стан оргашзму у птищ та тдвищену ïx чутливють до шфекцшних захворювань [1]. Становлення та функщональна актившсть iмунниx структур кишечника птищ вивчаеться у пре- i постнатальному перiодi онтогенезу [2, 3]. Проте у лiтературi обмаль повщомлень про вплив способу утримання на структуру та функци лiмфоïдноï тканини, асоцiйованоï 3i слизовою болонкою кишечника - GALT. З'ясування цього питання необхщне для розумшня фiзiологiчноï реактивност (толерантности локального iмунiтету до ди рiзного роду несприятливих факторiв кормовоï чи теxнологiчноï етiологiï, а вiдповiдно, патогенезу розладiв функцiй iншиx систем оргашзму. Лiмфоïднi структури шлунково-кишкового тракту не лише функщонально пов'язанi з компонентами iмунноï системи, а являються потужним периферичним органом iмуногенезу i забезпечують органiзм sIgA [4, 8].
Мета роботи. Визначити морфометричш показники пейерових бляшок тонких кишок 120-, 150-, 180-добових курей у порiвняннi при клггковому та вигульному утриманнi.
Матерiал та методи дослщження. Матерiал для дослщження (дванадцятипалу, порожню, клубову кишки) вдабрали вiд клiнiчно здорового молодняка курей яйценосного кросу Isa Brown, вком 120-, 150-, 180^б, вирощених в умовах птахофабрики з вшьним доступом до вигулу. Для
® Колом1ець I.A., Стояновський В.Г., 2010
128
nopiBMHra вщбирали курей того ж вжу, утриманих в кликах. Макроскотчно вивчали топографiю, форму, розмiри пейерових бляшок за Hellmann (1922). Для виготовлення пстотопограм вщбирали дшянки кишок з пейеровими бляшками, фксували у 10% розчинi формалшу та рiдинi Карнуа, заливали у парафш [7]. Зрiзи фарбували гематоксилш - еозином та за J. Brächet (1953) з подальшою морфометрiею структур лiмфоlдних утворiв.
Результати дослщження. Умови життедiяльностi та особливостi годiвлi курей у постнатальний перiод росту i розвитку обумовлюють удосконалення та адаптацш лiмфоlдноl тканини органiв травного тракту. Пейеровi бляшки (ПБ) являються добре органiзованими периферичними структурами iмуногенезу i представляють собою скупчення лiмфоlдних вузликiв на рiзних стадiях розвитку i дифузно! лiмфоlдноl тканини. 3i сторони просвiту кишки ПБ мае вигляд утворення, що виступае над поверхнею слизово1 оболонки. Поверхня нерiвна, горбкувата, кра1 припiднятi, вони утворюють складку чи валик, вiддiляючи територш бляшки вiд оточуючо1 ll слизово1 оболонки кишки. Форма ПБ у дванадцятипалш та порожнiх кишках: витягнуто1 краплi, веретена з посiченими краями, сльози, продовгуватого овала. ПБ клубово1 кишки (див. рис.1) у курей при кл^ковому утриманш з гострими краями, продовгувата, тодi коли у курей при вигульному утриманш широка, з заокругленими краями.
Рис.1. П.Б. клубовоУ кишки курей 150-добового вжу.
А. Кури при кл^ковому утриманш. Б. Кури при вигульному утриманш Макропрепарат. Фарб. за Hellmann.
1з уЫх дослщжених ПБ 95% розташовуються з протилежного боку вiд прикршлення брижейки, !х довжина збiгаеться з вксю кишки. У таблицi 1 подаш макроморфометричнi показники ПБ тонких кишок курей за рiзного способу утримання.
129
Таблиця 1
Кшьккть та розмiри ПБ тонких кишок 150-добових курей, _довжина / ширина M± m, (n=5)_
Вщдш тонких кишок Кури, клггкове утримання Кури, вигульне утримання
Дванадцятипала кишка (каудальна частина), мм 7,4±0,245 / 3,0±0,316 17,8±0,374 / 5,2±0,583
Порожня кишка (крашальна частина),мм 6,6±0,510 / 2,8±0,200 14,2±0,374 / 4,8±0,375 33,4±1,749 / 3,8±0,374 2,8±0,374 / 3,0±0,548 14,2±0,583 / 3,4±0,510 4,0±0,316 / 1,6±0,245 22,2±0,860 / 2,8±0,200
Порожня кишка (каудальна частина), мм 2,4±0,509 / 5,6±0,510 7,8±0,374 / 3,4±0,245 2,6±0,245/ 5,8±0,374
Клубова кишка (крашальна частина),мм 11,6±0,510 / 6,2±0,374 14,4±0,509 / 4,8±0,583 4,4±0,510 / 1,6±0,245
4ÎTKO простежуеться аналогiя мiж ПБ певних дшянок тонких кишок. Це стосуеться як po3MipiB, так i мюця локалiзацiï. Ми iдентифiкували ïx, як т. з. «фжсоваш ПБ» що, очевидно, пов'язане i3 однаковими особливостями функщонування у визначених дшянках. На думку багатьох авторiв це обумовлено характером формування лiмфоïдноï тканини кишечника у пренатальному перiодi онтогенезу i генетично запрограмовано [2, 6, 9]. Разом з тим, аналiз цифрових даних показуе переважання кшькосп ПБ та ïx розмiрiв у курей при вигульному утриманш, що переконливо доводить бшьш удосконалений розвиток лiмфоïдноï тканини в ПБ тонких кишок останшх. Можна припустити, що поряд iз «фжсованими ПБ» у постнатальному перiодi онтогенезу за певних умов з'являються «додатковi ПБ», яю не закладаються у перiод ембрюнального розвитку. Так, у нашому випадку, за умови вiльного доступу до вигулу кури тддаються постiйному антигенному навантаженню. Це проявляеться у виникненш «додаткових ПБ» в тонких кишках i, разом з тим, формуеться толерантшсть локального iмунiтету в кишечнику до ди рiзного роду несприятливих факторiв кормово1' чи теxнологiчноï етюлогп. А менша кiлькiсть ПБ у курей при клтковому утриманнi пояснюеться, як ми вважаемо, дiею «хрошчного» стресу на лiмфоïдну тканину тонких кишок.
Проведеними пстолопчними дослiдженнями встановлено, що структурш компоненти ПБ локалiзовуються, головним чином, у власному шарi слизово1' оболонки - lamina propria та в пщслизовш основi слизовох' оболонки -tela submucosa. Як вщомо, лiмфоïдна тканина периферичних оргашв iмуногенезу мае чотири рiвнi структурноï органiзацiï, наявнiсть яких вказуе на 1х повну морфо-функцiональну зрiлiсть [3, 5, 10]. Встановлено, що ПБ 120-, 150-, 180-добових курей мають вс ознаки функцiональноï активностi. У них виявлеш передвузликовi форми, первинш та вториннi лiмфоïднi вузлики i дифузну лiмфоïдну тканину. Бiльш детально проаналiзована ПБ клубовоï кишки курей за рiзниx умов утримання (див. табл. 2).
130
Таблиця 2
Характеристика л1мфо1дних вузлик1в ПБ клубово!' кишки курей. М± т, (п=5). Серединний поздовжнш зрiз. Ок. 8.
В1к курей, Показ-ники Передвузликов1 форми Первинш вузлики Вторинш вузлики
о о о <М "О 00 Кшь-к1сть 5,2±0,374 / 5,0±0,316 4,2±0,374 / 4,4±0,400 3,6±0,400 / 3,0±0,707 5,1±0,200 / 6,4±1,288 7,0 ±0,548 / 7,2±1,158 5,0 ±0,316 / 5,6±1,503 2,4±0,400 / 2,6±0,245 2,8±0,200 / 2,8±0,375 2,2±0,374 / 2,4±0,510
о о о <М "О 00 Серед-ня висота, мкм 86,6±3,007 /89,8±4,576 107,2±3,338 / 97,0±3,577 102,5±3,427 /101,0±6,218 154,3±3,584/178,4±3,628 218,5±2,717/222,7±6,236 205,2±3,184/212,4±6,137 123,3±2,403/135,5±2,723 173,6±3,893/215,0±5,857 119,7±4,956/102,3±9,207
о о о <М "О 00 Серед-ня шири на,мкм 94,6±2,076 / 81,6±3,721 109,4±3,558 /115,2±3,639 84,2±2,056 /92,2±2,015 139,2±4,328/131,4±4,718 282,3±3,997/216,6±5,291 218,2±5,093/213,0±3,033 113,0±7,394/143,5±2,901 129,2±3,625/177,2±4,630 96,0±2,887/102,0±1,732
*Примггка: тут 1 дал1 - клггкове утримання / вигульне утримання
У вах дослiдних групах найбiльша кшьккть рiзних форм вузликiв виявлена у курей 150-добового вiку. Це узгоджуеться з даними I. Г. Калиновсько!, яка стверджуе, що найбiльших розмiрiв ПБ клубово! кишки досягае у 5 -мюячних курей [3]. Проте, спостер^аеться тенденцiя до зменшення кшькосп лiмфо!дних вузликiв та !х розмiрiв у 180-добовому вiцi за рахунок !х атрофи, виникнення порожнин, гшерплази сполучно! тканини. Очевидно, це можна пов'язувати iз початком вжово! шволюци ПБ, що не зовсiм ствпадае iз дослiдженнями I. Г. Калиновсько! [3]. З даних, висвгшених в табл. 3 бачимо, що серед уЫх форм лiмфо!дних вузликiв найбшьш вираженими е первиннi вузлики. 1х висота перевищуе таку у курей при кл^ковому утриманнi. Проте у курей при кл^ковому утриманнi первинш лiмфоlднi вузлики ширшi (див. рис.2).
А. Б.
Рис.2. Первинш л1мфо*1дш вузлики у склад1 ПБ клубово!' кишки
А. Кури при кл^ковому утриманнi. Б. Кури при вигульному утриманш.
Браше. Ок. 10, об. 40.
131
Вторинш лiмфоïднi вузлики формуються на б^ первинних i, як вважають, внаслщок антигенноï стимуляци. Нашi дослiдження пiдтверджують це твердження, оскшьки виявлена бiльша кiлькiсть вторинних вузлиюв власне у курей при вигульному утриманш. Вони меншi за розмiрами вщ первинних вузликiв, характеризуются щiльним розташуванням клiтин на перифери - в мантiï i нещшьним - в центрi. Тому центр такого вузлика св^лший пiд мжроскопом, а мантiйна зона - темна.
Висновки. Дослщжено, що в курей при вигульному утриманш в постнатальному перiодi онтогенезу виникае та функцюнуе бшьше ПБ в тонких кишках, шж у курей при клтковому утриманнi. Встановлено, що первиннi та вторинш лiмфоïднi вузлики в ПБ тонких кишок курей при вигульному утриманш за кшькктю та висотою переважали такi у курей, яю знаходились у клiтковому утриманнi.
Л^ература
1.Бабина М.П. Профилактика возрастных иммунодефицитов и гастроэнтеритов у цыплят-бройлеров.:Автореф. канд.. вет. наук : 16.00.01. Витебск, 1996. - 16 с
2. Калиновська 1.Г. Морфогенез кишечнику курей та формування лiмфоïдноï тканини у пренатальному перiодi онтогенезу // Науковий вкник ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького. - 2009. - Т.11, №2 (41). Ч. 2. - С. 110-113.
3. Калиновська I. Г. Ркт i розвиток пейеровоï бляшки клубовоï кишки курей у постнатальному перiодi онтогенезу / I. Г. Калиновська // Вюник Дншропетровського ДАУ. - 2005. - №2. - С.229-232.
4. Кораблева Т. Р. Иммунные структуры органов пищеварения: Учебное пособие / Т. Р. Кораблева, Н. П. Барсуков. - Симферополь: 1997. - 77 с.
5. Ковтун М. Ф. Лимфоидные образования пищеварительной трубки птиц: характеристика и биологическое значение / М. Ф. Ковтун, Л. П. Харченко // Vestnik zoologii. - 2005. - 39(6): 51. - С.51 - 60
6. Маслянко Р.П. Основи iмунобiологiï / Маслянко Р.П. - Львiв. Вертикаль, 1999. - 472с.
7. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Меркулов Г А. - Л.: Медицина, 1969. - 422 с.
8. Сапин М. Р. Иммунные структуры пищеварительной системы. -Функциональная анатомия / Сапин М. Р.—М. : Медицина, 1987.—224 с.
9. Хлыстова З. С. Становление системы иммуногеза плода: морфологические основы / Хлыстова З. С. - М.: Медицина, 1987. - 256 с.
10. Хомич В. Т. 1мунш утворення вола i шлунка курей на раншх етапах постнатального перюду онтогенезу / Хомич В. Т., Усенко С. I., Дишлюк Н. В. // Збiрник наукових праць Луганського нацюнального аграрного ушверситету. -2007. - №78 (101). - С. 665 - 668.
132
Summary Kolomiec I. A.1, Stoyanovskyj V. G.2 1 Institute of Animal Biology of NAAS Ukraine 2 Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S. Z. Gzhytskyj INFLUENCE OF DIFFERENT WAYS OF KEEPING TO MORPHOMETRIC PARAMETERS OF PAYERS PATCHES IN HENS
INTESTINE
Peculiarities of lymphoid tissue in hens payers patches were studied due to the influence of different ways of keeping. It was established, that more payers patches appear and function in small intestine of walking hens than in hens of cage keeping. Tall of primary follicles limphatici, quantity and size of secondary follicles limphatici evidenced aboute perfect adaptation and development of lymphoid tissue in payers patches of walking hens.
Key words: payers patches, follicles limphatici, small intestine, lymphoid tissue, hens
Cmammx nadiumna do peda^ii 13.04.2010
133
