CC BY
92
Б. А. Писаренко
академк АЕН Украти Н. Б. Проценко чл.-кор. АЕН Украти А. Б. Писаренко
м. Житомир
АНАЛ1З ВПЛИВУ ФОНДОВ1ДДАЧ1 НА ПОКАЗНИКИ ПРИБУТКУ I РЕНТАБЕЛЬНОСТ!
Постановка проблеми. Прагнення до прибутку на-дае ринковiй економiцi динамiзм та вiдкритiсть до ш-новацш та iнвестицiй. Це обумовлюе перехт на шно-вацiйно-iнвестицiйну модель розвитку виробництва, внаслток чого суттево зростае вартасть основних фондiв. 1нтегральним показником ефективноста використан-ня основних фовддв на пiдприемствi е рентабельнiсть. Вона втображае здатнiсть пiдприемства адаптувати-ся до шновацшно-швестицшно! моделi виробництва i рацiонально використовувати вкладенi капiтальнi активи. В цiй ситуаци особливо! актуальноста набувае дослiдження впливу фондовiддачi на прибутковють i рентабельнiсть пiдприемства. Конструктивна роль таких дослщжень направлена на розробку системного пiдходу до тдтримання необхiдного рiвня рентабель-носта пiдприемства. В умовах директивного планування економiки пiдприемствам не потрiбнi були теоретичш i практичнi рекомендаций в данш областi знань. Фор-мування ринкових втносин в економiцi Укра!ни п!д-силило потребу в теоретичному обГрунтуванш питань регулювання рентабельностi. Особливо актуальним е розв'язання ще! проблеми при щльовш орiентацii п!д-приемства на шновацшно-швестицшну модель розвитку виробництва. Сучасний рiвень економiчних знань характеризуеться юнуванням велико! кiлькостi теорш i рекомендацГ! вiдносно управлiння факторами рентабельность В мiкроекономiчнiй теори концепцiя регулювання рентабельностi може бути побудована на теори максимiзацii прибутку шдприемства, що Грунтуеться на рiвностi граничних доходiв i витрат. Проте в даному пд-ходi практично iгнорують фiнансовi аспекти дiяльностi пiдприемства. В умовах iнновацiйно-iнвестицiйноi' мо-делi розвитку виробництва фiнансовi проблеми мають ключове значення. Однiею з таких проблем е досль дження впливу фондовiддачi на показники прибутко-востi i рентабельностi промислових птприемств. Якщо своечасно не виявити резерви збтьшення фондовiддачi як за рахунок iнтенсивних, так i екстенсивних факторiв, i не розробляти дiевi заходи, то шноваци будуть пере-творюватись в удорожуючий фактор промислового ви-робництва.
Мета дослщження полягае у визначенш к!льк!сного впливу факторiв на рiвень рентабельностi пiдприемств в умовах переходу на шновацшно-швестицшну модель виробництва.
Анал1з останн1х дослщжень та публ1кац1й. Проблеми методологи теоретичного i практичного обГрунтування питань, пов'язаних з формуванням рiвня рентабельной! пiдприемств, знайшли вiдображення у роботах А. А. Са-декова, А. В. Коструби, В. М. Мельника, О. С. Федо-нша, I. М. Решна, О. I. Олексенка, Т. Ф. Косинчука, О. О. Гетьмана, М. I. Римера, С. М. Захарова [1—7] та ш. В той же час роботи присвячеш дослтженню впливу
в 2012/№1
фондовтд^ на рiвень прибутку i рентабельностi п!д-приемств практично втсутш.
Виклад основного матер1алу дослщження. Визначен-ня ступеня впливу на використання основних фовддв на так! показники виробничо! дiяльностi, як об'ем виробництва i собiвартостi продукци, створюють можли-вiсть оцiнки впливу фондов!дд^ на показник прибутку. Важливiсть проведення такого аналiзу обумовлена тим, що прибуток е основним джерелом формування основних фондiв пiдприемства, а також основним джерелом доходiв державного бюджету. Збтьшення суми прибутку внасл!док росту об'ему виробництва i зниження собь вартостi продукци — одна iз принципових задач виробничо! практики. Особливо важливим е збтьшення суми прибутку, коли рют виробництва i зниження собiвар-тоста продукци забезпечуеться не шляхом додаткових витрат i капiтальних вкладень, а внаслiдок пiдвищення ефективностi використання наявних виробничих по-тужностей.
Прибуток, що е одним iз узагальнюючих показни-кiв дiяльностi пiдприемства, формуеться п!д впливом чисельних факторiв, в зв'язку з чим динамiка прибутку може i не спiвпадати з динамiкою фондовiддачi. Най-бiльше спiвпадання досягаеться тод^ коли збiльшення прибутку забезпечуеться штенсивними факторами — зниження собiвартостi i збiльшення випуску продукци з одинищ потужностi, коли при цьому птвищуеться ефективнiсть iнвестицiй в основш фонди. Рiст прибутку може бути не пов'язаний з ефективнютю використання основних фондiв, коли вiн досягаеться внаслток зо-внiшнiх, побiчних або екстенсивних факторiв. Так, на-приклад, значний вплив на динамiку прибутку мае змь на асортименту продукци, що випускаеться, в зв'язку з тим, що рентабельнють окремих виробiв може значно коливатися.
Збiльшення маси прибутку ще не показуе цшою яких iнвестицiй i при якiй ефективноста основних фон-дiв воно забезпечене. В зв'язку з цим велике значення мае дiагностика впливу ефективноста використання основних фовддв на формування величини прибутку. Загальний прирiст балансового прибутку внаслток по-кращення ефективноста використання основних фондiв визначаеться як сума приросту балансового прибутку, одержаного в результата збтьшення об'емiв виробництва, а також приросту балансового прибутку в результата зниження собiвартостi продукци, що також спри-чинене ростом фондовтдачь На рис.1. приведена схема аналiзу резервiв росту фондовтдачь
Рiвень загально! рентабельностi — один iз найбiльш узагальнюючих показниыв виробничо-господарсько! та фiнансово! дiяльностi. Рiвень загально! рентабельностi е iнтегральним показником оцшки конкурентоспромож-ностi i ефективноста функцiонування п!дприемств в умо-
127
Рис. 1. Схема аналiзу резервiв росту фондовiддачi
вах ринкових вщносин. Вш визначаеться стввщношен-ням балансового прибутку 1з середньор1чною вартютю основних виробничих фонд1в 1 оборотних засоб1в. Р1вень загально! рентабельной взаемопов'язаний з ефективню-тю використання виробничих фонд1в — основних 1 оборотних. Фактично загальна фондовщдача вс1х виробничих фонд1в, розрахована по прибутку, 1 е рентабельнють цих фонд1в. Вплив ефективност використання основних фонд1в на р1вень загально! рентабельной необхщно роз-глядати з двох сторш. Перша з них пов'язана з тим, що важливим фактором пщвищення загально! рентабельности е оборот основних фонд1в, друга з тим, що змша ефективност використання основних фонд1в впливае 1 на стввщношення м1ж окремими елементами виробничих фонд1в. Так, в перюд реконструкцп 1 техшчного пере-озброення, а також при переход! на шновацшно-швес-тицшну модель виробництва, коли значно збшьшуеться об'ем основних фонд1в 1 в той же час знижуеться ефек-тивнють !х використання, змшюеться стввщношення м1ж основними 1 оборотними виробничими фондами. Збшьшення дол1 основних фонд1в, тривалють обороту, як правило, набагато перевищуе тривалють обороту оборотних виробничих фонд1в 1 зменшуе долю оборотних фонд1в з високим оборотом, спричиняе зниження р1вня загально! рентабельной.
Оцшка кшьюсного впливу фактор1в на р1вень рентабельной розраховуеться по даним, що приведет в табл. 1 (приклад умовний).
Взаемозв'язок р1вня рентабельност вс1х фонд1в (основних 1 оборотних) з показниками, що характеризуют пропорцюнальнють окремих елеменив !х оборотности, можна виразити формулою:
Пр
рп воф п
_ = П^. (
1 СРП ВВ
'ВОФ "ВОФ п
'ВОФ "ВОФ п
Використовуючи даш табл.1, одержимо: Кбраз = 0,27 = 0,16. 1,69 = 0,16. (0,16.0,51 + 3,29 • 0,49);
К3; = 0,22 = 0,17. 1,3 = 0,17. (0,16 • 0,57 + 2,83 • 0,43).
Результати розрахунюв впливу пропорцшноси окремих елеменив виробничих фонд1в 1 !х обороту на р1вень загально! рентабельности проведених методом ланцюгових подстановок, приведен! в табл. 2.
Основним фактором зниження р1вня рентабельной на пщприемств1 з'явилось зменшення дол1 оборотних засоб1в, оборот яких на анал1зуемому пщприем-ств1 в 20 раз1в вище, чим по основним фондам. Вплив цього фактора при однозначному уповшьнеш обороту оборотних засоб1в знизило р1вень рентабельносл на 17,31 % (8,18+9,13).
Збшьшення дол1 основних фонд1в та деяке приско-рення !хнього обороту пщвищило р1вень рентабельносл лише на 0,97 % (0,44+0,53). Аналопчна ситуащя спо-стер1гаеться 1 на машинобуд1вних пщприемствах Жито-мирсько! область
Прискорення обороту основних фонд1в спричи-няеться, перш за все, скороченням циклу вщтворення основних фонд1в 1 пщвищенням норм амортизацп, що свщчить про зменшення економ1чно обгрунтованих термшв служби основних фонд1в. Певний вплив на прискорення обороту мае 1 збшьшення дол1 активно! частини основних фонд1в, норми амортизацп на яку значно вишд, чим на елементи пасивно! частини основних фонд1в при шших р1вних умовах призводить до
128
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
р
Таблиця 1
Ощнка кшьюсного впливу фактор1в на р1вень рентабельностi шдприемства
Позна-чення Пер1од
Показники базо-вий званий
Прибуток вщ реал1заци продукци, тис. грн. пр 8000 12000
Середньор1чна вартють основних фощцв, тис. грн. ВВОФ 15000 31000
Середньор1чна сума оборотних засоб1в, що враховуеться при розрахунку рентабельности, тис. грн. ввоз 14500 23000
Соб1варт1сть реатлзовашн продукци, тис. грн с ^рп 50000 70000
Р1чна сума амортизацшних вщра-хувань, тис. грн Ар 2350 4960
Соб1варт1сть реатлзовашн продукци без амортизаци, тис. грн. С ^рп 47650 65040
Р1вень рентабельност1 одного обороту виробничих фощцв лр_ с ^рп 0Д6 0,17
К1льк1сть оборот1в виробничих фонд1в с ^рп
в воф + 1,69 1,30
Коеф1ц1ент оборотност1 основних фощцв Ар Ввоф 0,16 0,16
Питома вага основних фощцв в загальн1й вартост1 виробничих фощцв Ввоф
в воф + 0,51 0,57
Коеф1ц1ент оборотност1 оборотних фощцв С' ^рп Ввоз 3,29 2,83
Ввоз
Питома вага оборотних виробничих фощцв в загальн1й 1'х вартост^ Ввоф + Вв0 0,49 0,43
Таблиця 2
Результати розрахунку кшьюсного впливу факторiв на рiвень рентабельного
Фактори Показники
коефщент процент(%)
Змша рентабельносл одного обороту -0,0004 -0,33
Прискорення обороту основних фондiв 0,0006 0,44
Збшьшення долi основних фондiв в загальному об,емi виробничих фондiв 0,0007 0,53
Упов1льнення обороту оборотних виробничих фондiв -0,01008 -8,18
Зменшення пито-мо! ваги оборотних фондiв в загальнiй вартосл виробничих фондiв -0,01211 -9,13
Загальна змiна рiвня рентабельностi виробничих фондiв -0,0220 -16,67
тини — веде до сповшьнення загально! швидкост обороту фонд1в.
Внаслщок прискорення шновацшних процеав 1 збшьшенням дол1 основних фонд1в зростае перюд вщ-творення авансованих виробничих фонд1в 1 зменшу-еться загальна швидюсть !х обороту. Подолати цю тен-денцш можна внаслщок реал1зацп ефекту одержаного прискоренням обороту основних фонд1в, що призводить до прискорення обороту оборотних засоб1в. Збiльшення швидкост обороту оборотних засоб1в може нейтрал1зу-вати вплив фактор1в, що пов'язаш 1з збiльшенням дол1 основних фонд1в, 1 забезпечить прискорення обороту авансованих виробничих фонд1в в цiлому.
Оскшьки р1вень загально! рентабельносл в значнш м1р1 визначаеться фондовщдачею виробничих фонд1в (основних 1 оборотних), бшьший штерес представляе 1 анал1з 1х взаемозв'язюв. Для встановлення залежносл рентабельносл вщ в1ддач1 основних фонд1в 1нод1 дослщжу-ються модел1 кореляцшно! залежносл, при цьому в дано-му випадку представляеться можливють встановити тшь-ки детермшовану залежнють мiж цими показниками. Для встановлення тако! залежност1 формула загально! рентабельносл перетворюеться багатьма авторами, в результат! чого було одержано наб1р факторш, що визначають р1вень рентабельносл, таких як: розм1р прибутку на 1 грн. чистого доходу, вщношення балансового прибутку до прибутку вщ продажу, фондовщдача, питома вага основних фонд1в в загальнш вартост1 виробничих фонд1в 1 т. п. Результати багатофакторного анал1зу показують, що значний вплив на р1вень загально! рентабельносл мають таю фактори, як р1вень фондов1ддач1 та оборот оборотних засоб1в.
В цьому зв'язку представляе штерес перетворення формули рентабельности що дае змогу встановити детермшовану залежнють рентабельносл виробництва вщ таких фактор1в як: величина балансового прибутку на 1 грн. чистого доходу, фондовщдача по реал1зованш продукци 1 оборот оборотних засоб1в. В результат! перетворення формула загально! рентабельносл мае наступний вигляд:
Р = Пл., +
Рз Дч •(+
Ф
Ф
росту загального обороту основних фонд1в 1 може роз-глядатись як позитивне явище. В той же час збшьшення дол1 основних фонд1в в загальнш мас авансованих виробничих фонд1в — найбiльш повiльно об1гово! !х час-
де РЗ — загальна рентабельнють; Пч — балансовий прибу-ток; ДЧ — чистий дохщ пщприемства; Дч / Воф — фондовщдача основних фонд1в; Дч / ВЗ — к1льк1сть оборот1в оборотних засоб1в; Вюз — середньор1чна вартють оборотних засоб1в; ВЮФ — середньор1чна вартють основних фовддв.
Встановлення тако! залежносл значно полегшуе впровадження в практику господарсько! дiяльностi пщ-приемств методики аналiзу найважливших факторiв, що визначають рiвень загально! рентабельностi пщприемств.
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Кль-кiснi та якюш змши в технiчнiй базi виробництва в зв'язку з об'ективною необхiднiстю переходу на шновацшно-ш-вестицшну модель розвитку i зростаючi вимоги до ефек-тивностi вико ристання технiчних ресурсiв вимагають пошуку нових, бшьш ефективних форм управлшня щею сферою. Стосовно до управлiння використанням основних фондiв пильно! уваги як засобу виргшення проблеми заслуговуе програмно-цшьовий пщхщ, що знаходить все бшьше розповсюдження для досягнення крупномасштаб-
2012/№1
129
них еконсмчних 1 сощальних цтей. Програмно-цтьовий пщхщ е ефективним при реатзаци нових шновацшних 1 ссцiальнс-екснсмiчних проблем. Такою проблемою е на даному еташ ефективне використання основних фоцщв у промисловому виробнищга при переход! на шновацш-но-1нвесгиц1йну модель розвитку. В зв'язку з цим виникае необхщшсть комплексного 1 сисгемнсгс управлшня вико-ристанням основних фонда, що зумовлюе необхщшсть на-явнссгi в мехашзм управл1ння адекватних оргашзацшних форм. В той же час традицшш форми управл1ння сферою використання основних фоцщв у прсмислсвсстi далеко не в повнш м1р1 вщповщають цим вимогам. Це вимагае ство-рення такого мехашзму управл1ння в дашй сфер1, який за-безпечив би можливють комплексно! постно! координацН процеав функцюнування засоб1в прац1 на пщприемствах 1 галузях прсмислсвсстi. В зв'язку з цим подальшого досль дження вимагае розробка метсдслсгiчних основ мехашзму програмно-цтьового управл1ння виксрисганням основних виробничих фонда в промисловому виробницт.
Лггература
1. Садеков А. А. Регулирование рентабельности в торговом предприятии /А. А. Садеков, А. В. Костру-ба. — Донецк : ДонГУЭТ, 2000. — 101 с.
2. Мельник В. М. Основи економ1чного анал1зу / В. М. Мельник. — К. : Кондор. — 2003.-128 с.
3. Федонш О. С. Потенщал тдприемства: форму-вання та оцшка / О. С. Федонш, I. М. Решна, О. I. Олек-сюк. — К. : КНЕУ, 2006.-316 с.
4. Косинчик Т. Ф. Економ1чна д1агностика : навч. пошбник / [Т. Ф. Косинчик, В. В. Лук'янова, Н. I. Майорова, В. В. Швид]. — Льв1в : Новий Св1т — 2000, 2007. — 452 с.
5. Гетьман О. О. Економ1чна д1агностика : навч. по-с1бник / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. — Ки!в : Центр навчально! л1тератури, 2007. — 307 с.
6. Ример М. И. Управление использованием основных фондов в промышленности / [М. И. Ример, Г. П. Овчинников, Е. А. Иванов и др.]. — М. : Экономика, 1985.-160 с.
7. Захаров С. М. Управление эксплуатацией основных фондов на машиностроительных предприятиях и в объединениях / С. М. Захаров. — Л. : Машиностроение, Ленигр. отделение, 1980.-141 с.
8. Писаренко Б. А. Концепщя активно! оргашзащ! виробництва / Б. А. Писпренко, Н. Б. Проценко // Вь сник ЖДТУ. — Сер1я: економ1чш науки. — 2010. — №1 (51). — С. 211-214.
130
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ Ф>
