CC BY
5
10. ArcGis Pro ListLayrs. URL: http://desktop.arcgis.eom/en/arcmap/10.3/analyze/arcpy-mapping/listlayers.htm (Last accessed: 20.03.2019)
Рекомендовано до публжацп д-р техн. наук Метешюн К. О.
Дата надходження рукопису 19.02.2019
Кухар Максим Анатолшович, кандидат техшчних наук, асистент, кафедра земельного адмшстрування i геошформацшних систем, Харшвський нацюнальний унiверситет мiського господарства iM. О. М. Бекетова, вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харшв, Украша, 61002 E-mail: maksimposhta@gmail.com
УДК 378.147.2
Б01: 10.15587/2313-8416.2019.164597
АНАЛ1З ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕД1ЙНИХ КОМПОНЕНТ1В В СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГ1ЯХ МОБ1ЛЬНОГО НАВЧАННЯ
© €. М. Грабовський
В статтi проведено анализ педагогiчних умов реалгзаци мобшьного навчання, який дозволяе оптимгзува-ти процес навчальний процес у вiдкритiй дистанцшнш освiтi. Розроблено алгоритм створення яюсног iнфографiки для мобшьного навчання, що надае можливкть формування сприйнятливого контенту для користувачiв. Створено методичнi рекомендацИ стосовно забезпечення якостi використання веб-базованих мультимедшних ресурав систем мобшьного навчання, на основi яких надаеться можливiсть пiдвищення продуктивностi навчального процесу
Ключовi слова: мобшьне навчання, технологiя, мультимедшт компоненти, тфографжа, сприйнятливий контент, мультимедiйнi ресурси
1. Вступ
Швидш темпи зростання компьютерных та ш-формацшно-комушкацшних технологш призвели до появи та штенсивного розвитку й використання портативных мультимедшних технологш. Портативш електронш мультимедшш технологи створюють ко-лосальш можливосл для адаптаци навчального сере-довища до потреб i вимог поспндус^ального сусш-льства. Внаслвдок с^мкого розвитку iндустрii мобь льно! телефонii та ii' штенсивного проникнення в на-вчально-педагогiчну д!яльшсть виникло та здобуло поширення моб№не навчання, вiдмiннiстю якого е здшснення навчального процесу на основi використання мобшьних телефонiв.
Аналiз механiзмiв i технологiй побудови та використання портативних мультимедшних компо-нентiв мае вельми вагоме значення для отримання цiлiсноi картини сучасних технологiй моб№ного навчання. Саме тому на сьогодш в науковiй та практи-чнiй площинi виявляеться актуальною проблематика аналiзу використання мультимедiйних компонентiв в сучасних технологиях мобiльного навчання.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
В робоп [1] пропонуеться проектування ште-лектуального користувацького штерфейсу для систем електронного навчання. Методология побудови веб-порталiв для процеав навчання на робочому мь сщ наведена у науковiй працi [2]. В дослщженш [3] наведенi та аналiзуються статистичнi використання систем е-1еагт^ i мобiльного навчання в захщно-
европейських навчальних закладах. Аналiз i систе-матизацiя провiдних тенденцп мобiльного та електронного навчання знайшли свого вiдображення в робот [4]. В науковiй працi [5] пропонуеться спе-цифiка створення онлайн курав для дистанцiйного навчання. В робот [6] наводиться систематизацiя сощальних аспектiв розробки та впровадження систем е-1еагт^ та мобiльного навчання. Аналiз розвитку технологiчних засобiв мобiльного навчання пропонуеться у дослщженш [7]. В роботi [8] пропо-нуються теоретичнi та практичнi рекомендацп ви-кладачами для використання систем електронного та мобiльного навчання. Психолопчш аспекти використання мобiльного навчання аналiзуються в ро-ботi [9]. Напрями реалiзацii та пiдвищення штерак-тивностi систем мобiльного та електронного навчання пропонуються в дослщженш [10].
Аналiз спецiалiзованоi лiтератури засвщчуе, що, з одного боку, проблеми розробки та впровадження сучасних технологш моб№ного навчання е актуальними, з шшого - мультимедiйнi компоненти стали неввд'емною частиною портативних моб№них засобiв. Проте визначенi напрями дослщжень не ви-свiтлюють питань аналiзу використання мультиме-дiйних компонентiв в сучасних технолопях моб№-ного навчання, що обумовлюе необхiднiсть прове-дення дослiджень в цьому напрямку.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою дослвдження е аналiз використання мультимедшних компоненпв в сучасних технолопях моб№ного навчання.
Для досягнення поставлено! мети виршували-ся наступнi задачi:
1. Аналiз педагогiчних умов реалiзацii мобшь-ного навчання.
2. Розроблення алгоритму створення якюно! iнфографiки для мобiльного навчання.
3. Створення методичних рекомендацiй стосо-вно забезпечення використання веб-базованих муль-тимедiйних ресурсiв систем мобiльного навчання.
4. Пщтримка електронного навчання за до-помогою технолог1й векторноТ графики
До процесiв мобiльного навчання варто вiднести:
- представлення та вивчення навчального ма-терiалу;
- моб№не спiлкування;
- мобiльний контроль знань;
- формування навичок i вмшь;
- пiдтримку мобiльного навчання.
Необхвдно так органiзувати процес мобiльного
навчання у вщкритш дистанцiйнiй освiтi, щоб студентам надавалася можливiсть:
а) отримувати необхiднi фундаментальнi знан-ня, осмислюючи !х таким чином, щоб використову-вати !х для виршення конкретних пiзнавальних або практичних завдань;
б) обговорювати з викладачем i (або) шшими учасниками освiтнього процесу мобiльного навчання виникають у процесi пiзнавальноi дяльносп проблеми;
в) мати доступ до додаткових джерел шфор-мацп, необхвдним для вирiшення поставлених пiзна-вальних завдань;
г) здшснювати спостереження, виконувати самостiйнi дослщно-експериментальш роботи, ви-користовуючи бездротовий доступ до мережевих технологiй для осмислення придбаних знань, формування навичок i вмiнь, а також виршення вини-каючих проблем;
д) мати можливiсть рефлекси власних тзнава-льних зусиль, досягнутих успiхiв, коригування свое! навчально! даяльносп.
Основними складовими оргашзацшно-педаго-гiчного забезпечення, що сприяе пiдвищенню ефек-тивносп процесу мобiльного навчання, е:
а) прийняття викладацьким складом мобшьно-го навчання в освггнш установi; формування у них мотивацшно!, операцiональноi i рефлексивно! готов-ностi до реалiзацii цiлей мобiльного навчання;
б) маркетинговi дослiдження з метою визна-чення нiшi мобiльного навчання у вщкритому диста-нцiйнiй освiтi;
в) спрямовашсть методичного забезпечення мобiльного навчання на забезпечення вщповщносп змiсту i результата мобiльного навчання вимогам державних освгттх стандартiв;
г) адаптивнiсть системи методичного забезпечення мобшьного навчання;
д) циктчтсть процесу методичного забезпечення мобшьного навчання;
е) готовшсть викладачiв до мобiльного на-вчання;
ж) матерiально-технiчне забезпечення освгт-нього процесу моб№ного навчання науково!, навча-
льно! та методично! лиературою, програмним забез-печенням навчального призначення;
з) здiйснення педагопчного монiторингу стану i результатiв освггаього процесу мобiльного навчання;
i) комплексна шформатизащя системи забезпечення моб^ного навчання.
Власне педагогiчними умовами реалiзацi! мо-бiльного навчання можуть бути:
а) функцюнування освiтнього спiлкування у виглядi форуму, чату, блога, обм^ мультимедiйни-ми файлами;
б) здiйснення керiвництва освгтшм процесом мобiльного навчання з боку викладача;
в) наявнiсть мультимедiйного доступу до на-вчальних ресурсiв;
г) використання пор, комп'ютерних симуля-цш, сервiсiв Web 2.0;
д) тдтримка, поповнення колекцп цифрових освiтнiх ресурав для мобiльних пристро!в;
е) розумшня змiсту освiтнього контенту учнем;
ж) безпека функцюнування освинього процесу.
Результат впровадження мобiльного навчання
знаходиться на стику педагопки, сучасних шформа-цшно-телекомушкацшних технологiй та !х застосу-вання, не кожен викладач здатний працювати на пе-ретиш цих трьох областей i бути одночасно в них професюналом, проввдником iнновацiй.
Таким чином, широкi техшчш та функцюна-льнi можливостi моб№них телефонiв для освiтнiх цiлей застосовуються таким чином:
- використовуеться можливють SMS-листування або обмiн миттевими повiдомленнями з викладачем для отримання консультаций
- можливiсть виходу в глобальну мережу до-зволяе вщвщувати необхiднi сайти, обмiнюватися електронною поштою, пересилати необхiднi шфор-мацiйнi файли;
- проходження тестування на мобшьному те-лефонi дозволяе учневi самостшно контролювати рi-вень знання предмета;
- електроннi тдручники для мобiльних теле-фонiв дають можливiсть отримувати нову шформа-цш незалежно вiд часу й мюця розташування учня;
- можливiсть ввдтворення звукових, графiчних i вiдеофайлiв дае розширеш можливостi, особливо для навчання мовним предмепв i творчим спещаль-ностями, дозволяе використовувати рiзноманiтнi джерела та способи отримання знань, защкавити на-вчають незвичайними методами викладання;
- мобiльнi аналоги мовних словнишв i довш-никiв, рiзного виду математичних калькуляторiв зру-чнi у використанш i здатнi мiстити б№ш повну та оперативно оновлювану шформацш.
Технологi! мобiльного навчання для свого ефективного впровадження мають забезпечувати яшсний та вiзуально сприйнятливий контент. Та-кий контент найбiльш доцiльно створювати на ос-новi використання засобiв iнфографiки.
До особливостей iнфографiки, як! слад врахо-вувати розробникам матерiалiв для моб^ного навчання слш вiднести наступне:
- обов'язкова наявшсть графiчних об'ектiв;
- корисне шформацшне навантаження;
- барвисте представлення;
- виразний та осмислений виклад теми. Створення яшсно! iнфографiки для мобiльного
навчання мае вiдбуватися на основi наступно! посль довностi крокiв.
Перший крок. Спочатку при створеннi шфог-рафiки необхiдно пiдготувати «скелет» - основу, що
складаеться 3i ^в i стршок (рис. 1), щоб згру-пувати релевантш даш та вiзуалiзувати iнформацiйнi потоки за допомогою блок-схеми (flow chart).
Часто шфографжа бувае дуже складною, а ви-користання блок-схем спрощуе представлення про-цеав i пов'язуе все в едине цше.
Рис. 1. Приклад скелету структурування iнфоpмaцii в пpоцeсi створення шфографжи
Другий крок. Формування продуманого колiр-ного кодування. Колiрна схема дуже важлива для того, щоб зумгги донести велику шльшсть думок за допомогою одше! картинки. Коли iнфографiка дуже велика i складна, користувачi мобшьних телефонiв до-сить швидко в нш можуть заплутатися. 1х увага випа-дковим чином перемiщуеться ввд одного елемента до iншого, якщо немае колiрноi схеми, яка виконувала функцiю упорядкування сприйняття. Можна викорис-товувати 2, 3 або навггь 10 кольорiв, але обов'язково необхвдно призначити певнi кольори до певних кате-горiй даних ще до початку дизайнерсько! роботи, адже це одна з найважливших частин процесу.
Третш крок. Пiдготовка якiсноi графiки. В ш-фографiцi видiляються два типи власне графши -графжа за темою та графiка, «що натякае».
Тематична графiка визначае вiзуальну складо-ву дизайну, i використовуеться в шфографщ найчас-тiше (за винятком випадкiв, коли iнфографiка побу-дована, в основному, на статистичних даних).
Правильно обрана у вщповщносп з темою графiка за лiченi секунди надасть можливiсть студен-товi зрозумiти, якого роду знанням ви хочете подши-тися з ним.
Референтна графка, або «графка-натяк» не е обов'язковою. Зазвичай сюди вщносяться рiзного виду iконки та позначення, якi застосовуються, щоб уникнути засмiчення дизайну. Вони краще за все бу-дуть доречними, коли потрiбно позначити багато предметiв за допомогою якогось одного прикладу. Iнодi навггь не потрiбнi слова, якщо використову-ються дуже зрозумiлi позначення.
Четвертий крок. Пошук iнформацii' та даних для графiки. Вся шформащя, яка лежить в основi картинки, повинна бути ретельно дослщжена, а наведе-нi данi повинш вiдповiдати встановленим фактам.
При шдготовщ iнфографiки неодмiнно нако-пичуеться купа рiзноманiтноi' iнформацii. Пiсля при-бирання усього непотрiбного, треба обрати найбшьш концентровану та релевантну iнформацiю i вирiшити, як и можна представляти. Спiввiдношення обсягу даних до граф^ найкраще слiд забезпечувати у сшв-вiдношеннi 1:1.
П'ятий крок. Слад видшити важливий контент так, щоб автоматично спровокувати певнi висновки.
Якщо на сайтi мобiльного навчання е концент-рична iнфографiка, то найважливший контент, як вь зуально, так i фактично, краще розмютити в центрi.
Якщо iнфографiка горизонтальна, то ïï лiвий i правий край - початкова та шнцева точка висновшв та думок. Тому буде краще, якщо розробник iнфографiки скористаеться цим та використае ïx вщповшно.
Отже, використання запропонованого алгоритму створення якiсноï iнфографiки надасть можливють забезпечення сприйнятливого контенту для системи мобшьного навчання.
Щодо покращення використання методiв та засобiв мобiльного навчання можна скласти таю за-гальнi рекомендацiï:
1) правильний вiдбiр та роздiлення на невелик порцй' навчального матерiалу, що надаеться в елект-ронному виглядi;
2) частий контроль знань (кожна порщя мае закiнчуватися завданням чи контрольним питанням);
3) переxiд до наступно1' порцй' тiльки пiсля ознайомлення з вiрною вшповщдю чи характером допущено1' помилки;
4) забезпечення можливостi кожному студенту працювати з iндивiдуальною, властивою йому швид-кiстю засвоення не виходячи за межi встановленого плану.
Також необхщно зазначити, що завдяки мере-жним зв'язкам все частiше формуються новi сощаль-нi об'еднання - вiртуальнi спiльноти. Вони не можуть бути спецiально спроектованi, органiзованi або ство-ренi в наказовому порядку. Участь у вiртуальниx предметних стльнотах дозволяе викладачам, тьюторам чи спещалютам певно1' галузi знань (яш навiть можуть знаходитися у рiзниx кранах) спiлкуватися один з одним, виршувати тематичнi питання та тд-вищувати свiй професiйний рiвень.
Такий пiдxiд потребуе розвинення рiзноманiт-них платформ. Наприклад, таких, що побудоваш на основi хмарних теxнологiй.
Вщ викладачiв, в свою чергу, оч^еться використання та впровадження новггшх теxнологiй у на-вчальний процес, з метою пiдвищення якостi безпо-середньо мобiльного навчання та освгга в цiлому.
5. Результати дослщження та ïx обговорення
В умовах стрiмкого розвитку засобiв обробки й подання iнформацiï все бiльша частина електронних навчальних ресурсiв приймае форму мультимедшних ресурсiв, що сполучають у собi множиннiсть форм подання електронного контенту. Вдосконалення мереж-них теxнологiй розширюе сферу обiгу таких мультимедшних ресурав в системах мобшьного навчання i пос-тупово витiсняе ïx у глобальне мережне середовище, що вимагае з боку викладачiв i керiвництва навчальних заклада постановки й ефективного виршення завдань управлiння такими веб-базованими мультимедшними ресурсами. Однiею з найбiльш нетривiальниx завдань такого роду е питання забезпечення якосп мультиме-дiйниx ресурс систем мобiльного навчання, розташо-ваних у глобальному мережевому середовищi. Ршення даного завдання лежить у площиш розгляду якостi всix складових мультимедшних ресурав даного типу, таких як шформацшна, апаратна, програмна й технолопчна.
В цiлому при розробцi ефективно1' полiтики забезпечення якостi управлiння апаратною складо-вою веб-базованих мультимедiйниx ресурав систем
моб№ного навчання повиннi бути враховаш наступ-нi цiлi.
1. Забезпечити конфщенцшнють шформацш-ного контенту мультимедшних ресурав систем мобь льного навчання в процесi !х збертання, обробки або при передачi по мережт
2. Забезпечити цiлiснiсть даних в ходi !х зберь гання, обробки або при передачi по внутршшх або зовнiшнiх каналах зв'язку. Цiлiснiсть розглядаеться в двох аспектах. По-перше, це цшснють шформацш-ного контенту мультимедшних ресурав систем мобь льного навчання, що полягае в неможливосп !х мо-дифiкацii неавторизованим користувачем або проце-сом тд час зберiгання, обробки й передача По-друге, це цiлiснiсть апаратно! платформи, що полягае в тому, що жоден и компонент не може бути неконтро-льовано вилучено, модифiковано або додано.
3. Забезпечити доступнють мультимедiйних ресурсiв систем мобшьного навчання, що збернають-ся у глобальному мережному середовищi, а також можливють !х своечасно! обробки й передача Забезпечення доступностi припускае, що користувач, що володiе вщповщними правами, суб'ект або процес може використовувати мультимедшний ресурс мобь льного навчання, не очiкуючи довше заданого про-мiжку часу. Доступнiсть спрямована на пiдтримку апаратно! компоненти в працездатному станi, забез-печуючи своечасне й точне и функцiонування.
4. Забезпечити спостережнють. Спостереж-нiсть спрямована на забезпечення можливосл фжсу-вати будь-яку дiяльнiсть користувачiв мультимедш-них ресурав систем моб№ного навчання тд час використання систем e-learmng, а також однозначно встановлювати причетних до певних подiй користу-вачiв й процесiв з метою запобтання зниження рiвня надiйностi апаратно! компоненти мультимедшних ресурав в системах мобшьного навчання.
5. Забезпечити гарант. Гаранти являють собою сукупнють вимог, що становлять деяку шкалу оцшки для визначення ступеня впевненостi в ттм, що:
- функцiональнi вимоги дшсно сформульованi й коректно реалiзованi;
- вжитi заходи забезпечення апаратно! надш-ностi, як технiчнi, так i органiзацiйнi, забезпечують адекватну працездаттсть системи мобiльного навчання, шформацшних процесiв i ресурсiв;
- забезпечено достатнш захист вiд навмисних помилок користувачiв або помилок програмного за-безпечення;
- забезпечено достатню стiйкiсть вщ навмис-ного проникнення й використання обхщних шляхiв.
Розглядаючи мультимедiйний ресурс системи моб№ного навчання як об'ект, необхщно вiдзначити його складну структурну органiзацiю. Мультимедш-ний ресурс моб№ного навчання е багатокомпонент-ним i мiстить у собi iнформацiю в рiзних формах подання - текст, графшу, анiмацiю, вiдео, аудю й т.д. Такий погляд на оргашзащю мультимедiйного ресурсу моб№ного навчання приводить до розумiння того, що в б№шосп випадшв вiн не може виникнути сам по соб^ а виступае результатом професшно! ш-формацiйноi дiяльностi викладачiв або iнших защка-влених оаб.
Можна представити ряд рекомендацiй, яш мо-жуть лягти в основу побудови комплексно!' методоло-riï забезпечення якостi технологiчноï складово! мультимедшного ресурсу систем мобiльного навчання.
1. Перед використанням мультимедiйного ресурсу систем мобшьного навчання необхiдно перевь рити (або постаратися одержати) наявну супровiдну документацiю на предмет наявносп технiчних под-робиць щодо даного мультимедшного ресурсу.
2. Завжди необхвдно знайти особу (розроблю-вача або попереднього користувача), яшй можна за-дати конкретнi питання стосовно проблем, яш мо-жуть виникнути в процес роботи з даним мультиме-дiйним ресурсом в системi мобшьного навчання.
3. Перед використанням мультимедшного ресурсу необхвдно переконатися в благонадшносп джерела його походження або ступеш авторитетностi його постачальника (розробника).
4. Необхiдною умовою роботи з мультимедш-ним ресурсом е однозначне з'ясування технiчних особливостей його використання (необхiдна апаратна платформа, необхвдне програмне забезпечення й тлн.), а також те, наскiльки добре даний мультиме-дiйний ресурс буде використовуватися в сукупносп з iншими мультимедiйними ресурсами системи мобi-льного навчання.
5. Бшьшють мультимедiйних ресурсiв системи мобшьного навчання е складними шформацш-ними продуктами, тому завжди необхвдно проводите тестування ïx працездатносп пiд великим наван-таженням.
Таким чином у даному дослiдженнi знайшло свого ввдбиття аналiз використання мультимедiйниx компоненпв в сучасних теxнологiяx мобiльного на-вчання.
Наукова новизна даного дослвдження визнача-еться розробленими методичними рекомендацiями використання мультимедшних компонентiв в сучасних технологиях мобiльного навчання.
Практичне значення полягае у можливостi ви-користання запропонованих теоретичних рекоменда-цш для створення систем пiдтримки моб№ного на-вчання.
Подальшим напрямком даного дослвдження може виступати розроблення методики оцшки ефек-тивностi використання мультимедiйниx компоненпв для мобiльного навчання.
6. Висновки
1. Проведено аналiз педагогiчниx умов реаль зацiï мобiльного навчання, який дозволяе оптимiзу-вати процес навчальний процес у вiдкритiй дистан-цшнш освiтi.
2. Розроблено алгоритм створення яшсно! ш-фографiки для мобшьного навчання, що надае мож-ливють формування сприйнятливого контенту для користувачiв.
3. Створено методичнi рекомендацiï стосовно забезпечення якосп використання веб-базованих мультимедшних ресурав систем мобiльного навчання, на основi яких надаеться можливють пiдвищення продуктивностi навчального процесу.
Лпература
1. Грабовський G. М. Проектування штелектуального користувацького штерфейсу систем тдтримки електронного навчання // ScienceRise. 2018. № 11 (52). С. 36-39. doi: http://doi.org/10.15587/2313-8416.2018.147987
2. Naumenko M., Hrabovskyi Y. Elaboration of methodology for designing a publishing and printing web portal // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2018. Vol. 2, Issue 2 (92). P. 14-22. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.126305
3. Bichel J. The state of e-learning in higher education: An eye toward growth and increased access (research report). Louisville: EDUCAUSE, 2013. 46 p.
4. Sursock A. Trends 2015: Learning and Teaching in European Universities. Brussels: EUA, 2015. 128 р.
5. Jaggars S. S., Edgecombe N., Stacey G. W. What we know about online course outcomes. Research overview Community College Research Center, Columbia University, 2013. 126 р.
6. Banciu V. M., Gordan S. Stanciu The Social Benefits of E-learning in the Study of Foreign Languages in Romanian Education // International Conference on Management and Education Innovation IPEDR. 2012. Vol. 37. Р. 101-105. URL: http://www. ipedr. com/vol37/021-ICMEI2012-E00044 .pdf
7. Kovalenko O. Evaluation of e-learning deployment scale. OECD publishing, 2013. 134 p.
8. Major C. Teaching Online: A Guide to Theory, Research, and Practice. Johns Hopkins University Press, 2015. 336 р.
9. Terras M. M., Ramsay J. The five central psychological challenges facing effective mobile learning // British Journal of Educational Technology. 2012. Vol. 43, Issue 5. P. 820-832. doi: http://doi.org/10.1111/j.1467-8535.2012.01362.x
10. Farwell Т. Keeping an Online Class Interesting and Interactive // Distance Learning. 2013. Vol. 10, Issue 3. Р. 27-32.
Рекомендовано до публгкацИ д-р техн. наук Новгков Ф. В.
Дата надходження рукопису 14.03.2019
Грабовський Свген Миколайович, кандидат економiчних наук, доцент, кафедра комп'ютерних систем
i технологш, Харшвський нацюнальний економiчний ушверситет iменi Семена Кузнеця, пр. Науки, 9-а,
м. Харшв, Украша, 61166
E-mail: Yevgen.Hrabovskyi@hneu.edu.ua
