CC BY
11УДК 330.341.1
Бережанський М.М.,
здобувач, доцент, 1ЕМВ ДВНЗ «УНУ»
АНАЛ1З УМОВ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
Проаналiзовано iнновацiйний рейтинг Украши у свiтi; дослiджено умови шновацшного розвитку економжи Укра!-ни, а саме: людський капiтал та дослщження, шфраструктуру, привабливiсть бiзнесу, результати шновацшно! дiяль-ностi; визначено сильш та слабкi сторони национально! економжи Украши.
Ключовi слова: iнновацiйний розвиток, умови iнновацiйного розвитку, Глобальний шдекс шновацш, iнновацiйна шфраструктура, iнновацiйна дiяльнiсть.
ВСТУП
Характерною особливютю сучасного розвитку нацюнальних кра'н свгту е перехщ на шнова-цшну складову, що передбачае здатшсть досягати основного приросту ВВП за рахунок реал!заци штелектуальних можливостей наци на баз! шновацшно! (високотехнолопчно!) продукци. Нараз1 Укра'на також знаходиться на етат формування власно! пол1тики шновацшного розвитку, яка мае враховувати нов! вимоги \ виклики сучасность Як вщзначалося в проект Стратеги шновацшного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобал1зацшних виклиюв: «Визнання високо! акту-альност тиску зовшшшх \ внутршшх виклиюв, що посилюються, врахування !х можливих наслщюв з метою недопущення кризових явищ в економщ! \ суспшьств! е головною передумо-вою формування д1ездатно! шновацшно! политики сощально-економ!чного розвитку держави [12]». ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Анал1зу шновацшного розвитку економши Украши присвячено пращ таких вчених, як О. Вер-мшська та П. Гориславець, В. Дементьев та В. Вишневський, О. Юрдша, Л. Л1гоненко, С. Полков-ниченко, О. Левювький та В. Левювський, П. Бубенко, В. Геець та В. Семиноженко, О. Григор, М. Петрина, Л. Федулова. Незважаючи на значну кшьюсть наукових робгт, присвячених оцшщ шновацшного розвитку економши Украши та узагальненню юнуючих проблем, нараз! вщсутш комплексш дослщження спрямоваш на анал1з умов шновацшного розвитку нацюнально! еконо-м1ки з позици !! св1тового шновацшного рейтингу.
В цьому контекст доцшьним е проведення дослщжень, спрямованих на анал1з умов шновацш-ного розвитку економши Украши з позици !! св1тового шновацшного рейтингу з метою визначен-ня сильних та слабких сторш нацюнально! економши.
РЕЗУЛЬТАТИ
Як вщзначалося рашше, з одного боку, шструменти шновацшно! пол1тики держави впливають на р1зномаштш аспекти сощально-економ!чного життя суспшьства, яю створюють умови шновацшного розвитку економши кра'ни. З шшого боку, вщ умов, яю обумовлюють шновацшний розвиток кра'ни, залежить ефективнють та доцшьнють тих або шших шструменпв шновацшно! пол> тики держави. Отже доцшьним е проведення дослщжень спрямованих на узагальнення юнуючих умов шновацшного розвитку економши Украши та виб1р вщповщних шструменпв шновацшно! пол1тики.
Для бшьш адекватно! оцшки умов шновацшного розвитку економши Укра!ни розглянемо мюце Украши в рейтингу Глобального ¿ндексу шновацш [5]. Адже «Глобальний ¿ндекс шновацш ви-знано цшним шструментом для полегшення державно-приватного д1алогу, в якому пол1тики, лщери б1знесу та шш1 защкавлеш сторони на постшнш основ! можуть оцшювати стан ! прогрес у впро-вадженн! шновацш [10, 15]».
Глобальний ¿ндекс шновацш базуеться на розрахунку двох суб1ндекс1в: (1) вхщний субшдекс шновацш — субшдекс передумов; (2) вихщний субшдекс шновацш — субшдекс результапв. При розрахунку вхщного суб1ндексу шновацш враховуються так! показники розвитку нацюнально! економши, як шститути, шфраструктура, людський каштал та дослщження, привабливють ринку та привабливють б1знесу. При розрахунку вихщного субшдексу шновацш враховуються науков! та творч! результати.
Незважаючи на той факт, що за останш шють роюв рейтинг Украши за Глобальним шдексом шновацш покращився на в1с1м пункт1в (Укра!на у 2013 р. посщае 71 мюце у пор1внянн1 з 79 у 2008 р.), загальна картина шновацшносп економши Укра!ни е довол! нестабшьною та дещо суперечливою.
126
Як представлено на рис. 1, динамша змши одних показниюв не завжди обумовлюе динамшу змши шших. Так, наприклад, у 2011 р. простежувалося покращення динамши за вс1ма показника-ми, окр1м шфраструктури (Укра!на втратила 33 пункти за цим показником, що на фош шших позитивних зрушень, негативно вплинуло на загальний результат — лише плюс 1 пункт у по-р1внянш з попередшм роком).
-О- iнститути —□— шфраструктура —людський каштал та дослдження
_Х—привабливють ринку —ж—привабливють б1знесу —о— науков1 результата
Рис. 1. Динамша змши показниюв рейтингу Глобального шдексу шновацш за 2008-2013 рр.
(Розраховано автором на основ! [1-5])
Анал1зуючи м1жнародний рейтинг Украши за Глобальним 1ндексом шновацш у 2013 р., до найсильшшо! сторони нацюнально! економши можна вщнести людський каштал та дослщження (плюс 20 пункпв за 6 роюв), яю вщображають стан осв1ти, в тому числ1 вищо!, та стан дослщ-жень та розробок.
До найслабюших сторш нацюнально! економши можна вщнести шфраструктуру (мшус 29 пункпв за останш шють роюв) та привабливють б1знесу (мшус 15 пункпв за останш 6 роюв).
Щодо результапв шновацшного розвитку нацюнально! економши Украши, то найбшьш ефек-тивно вони представлен! науковими результатами (плюс 2 пункти за останш п'ять роюв та 45 мюце у Глобальному шдекс шновацш), шж творчими (мшус 6 пункпв за останш п'ять роюв та 81 мюце у Глобальному ¡ндекш шновацш). При цьому слщ зауважити, що науков1 результати охоплюють таю показники, як створення, узагальнення та поширення знань, а творч1 результати — створення матер1альних актив1в та створення товар1в та послуг.
Щоб визначити коректнють оцшок, представлених Глобальним ¡ндексом шновацш, розгляне-мо ситуащю, яка склалася з шновацшним розвитком економши Украши, починаючи вщ анал1зу найсильшшо! та найслабюшо! передумови та заюнчуючи анал1зом результапв.
Людський каштал та дослщження. Нацюнальна система осв1ти е вщносно розвиненою ще за час1в Радянського союзу [9, с. 5]. Незважаючи на це нишшнш р1вень осв1ти в Укра!ш не дае !й змоги повною м1рою виконувати функщю ключового ресурсу сощально-економ1чного розвитку кра!ни та сприяти тдвищенню добробуту громадян [11].
Також вщповщно до Нацюнально! стратеги розвитку осв1ти в Укра!ш на 2012-2021 роки на-цюнальнш систем! осв1ти притаманний ряд проблем, який не дозволяе вщносити И до сильних сторш нацюнально!' економши [11, с. 8-9].
Бшьше того, слщ зауважити, що за перюд 2000-2012 рр. спостерпаеться тенденщя до скоро-чення кшькосн випускниюв професшно-техшчних навчальних заклавдв на 25%. Це при тому, що «юнують шдрахунки, за якими 60% р!знищ у зростанш м1ж Свропейськими кра!'нами та США можна вщнести на той факт, що Свропейська осв1тня система в першу чергу налаштована на професшно-техшчну та середню осв1ту [9, 5]». Отже збереження високого р1вня професшно-тех-
127
шчно! осв1ти е завданням першорядно! важливосп для забезпечення шновацшного розвитку на-цюнально! економши.
Под1бна динамша притаманна також { вищш освт. Все це обумовлено складною демограф1ч-ною ситуащею. Залишаеться критичним стан фшансового та матер1ально-техшчного забезпечення системи осв1ти, низький р1вень оплати пращ пращвниюв осв1ти { науки.
У табл. 1 представлено показники виконання бюджету Украши, яю дозволяють проанал1зува-ти стан фшансування освгш.
Таблиця 1. Окрем1 показники виконання бюджету Укра!ни за 2003-2012 рр. *
Роки Видатки бюджету всього, млрд. грн. ВВП, млрд. грн. Видатки на осв^, млрд. грн. Видатки на освггу, у % до загально! суми видатшв Видатки на освггу, у % до ВВП
2003 56,1 267,3 5,7 10,2 2,1
2004 79,5 345,1 7,2 9,1 2,1
2005 113,0 441,5 9,9 8,8 2,3
2006 137,1 544,2 12,1 8,8 2,2
2007 174,3 720,7 15,2 8,7 2,1
2008 241,5 948,1 21,6 8,9 2,3
2009 242,4 913,3 23,9 9,9 2,6
2010 303,6 1082,6 28,8 9,5 2,7
2011 333,5 1302,1 27,2 8,2 2,1
2012 395,7 1408,9 30,2 7,6 2,1
* Розраховано автором
Як видно з табл. 1 починаючи з 2010 р. спостершаеться тенденщя до скорочення видатюв на освиу у пор1внянш з загальною сумою видатюв бюджету, а також видатюв на освиу у вщсотках до ВВП. При цьому юнують дослщження, вщповщно до яких: «Збшьшення витрат на вищу освиу на $ 1000 на одну особу спричинить прирют р1чних темтв зростання у кра!ш, що вщноситься до групи технолопчних лщер1в, приблизно на 0,27 вщсоткових пункти, в той час як швестування тако! суми у кра!ну, яка не належить до лщируючих, збшьшуе темпи зростання лише на 0,1 вщсот-кових пункти [9, 5]». Отже технолопчно не лщирукта кра!ни, до яких зокрема вщноситься Укра!-на, для досягнення результата технолопчних лщер1в мають вкладати в нащональну систему осв> ти майже в три рази бшьше фшансових ресурс1в.
Пор1внюючи результати ощнок Глобального шдексу шновацш з наявними статистичними да-ними щодо стану освпи в Укра!ш, можна дшти висновку, що вони не е узгодженими. Так, наприк-лад, покращення рейтингу на 20 пунктов вщбулося на фот зниження кшькост випускниюв про-фесшно-техшчних та вищих навчальних заклад1в, а також на фот скорочення обсяпв фшансування освпи (2008 р. — 2,3% до ВВП; 2012 р. — 2,1% до ВВП).
Щодо показника науково! д1яльносто, то за перюд з 2000 р. по 2008 р. обсяг наукових та науково-техшчних робп, виконаних власними силами оргашзацш (тдприемств) вирю майже в 6 раз1в (за перюд з 2000 р. по 2008 р. — бшьше шж у 4 рази; а за перюд з 2008 р. по 2012 р. — у 1,3 рази). При цьому у загальному обсяз1 наукових та науково-техшчних робп, виконаних власними силами оргашзацш (тдприемств) найвагомше мюце посщають науков1 розробки (2000 р. — 56%; 2008 р. — 49%; 2012 р. — 48%).
Щодо розподшу обсягу наукових та науково-техшчних робп, виконаних власними силами оргашзацш (тдприемств) за галузями наук, то найвагомше мюце займають техшчш науки, що в цшому е виправданим. При цьому така тенденщя спостер1гаеться протягом усього анал1зова-ного перюду.
Незважаючи на позитивш зрушення щодо обсяпв наукових та науково-техшчних робп, виконаних власними силами оргашзацш (тдприемств), спостершаеться не надто сприятлива ситуаци з кшькютю спещалютв, як виконували таю науков1 та науково-техшчш роботи Так за перюд 2000-2012 рр. скоротилася загальна кшькють спещалютв, яю виконували науков1 та науково-техшчш роботи з1 120,8 тис. ос1б до 82,0 тис. ос1б. Найбшьше скорочення вщбулося за перюд 2000-2008 рр. — на 23%. А за анал1зований перюд 2008-2012 рр. це скорочення становило 13%.
128
Неоднозначна ситуащя спостерпаеться з1 спещалютами, яю мають науковий стутнь. Тут спостерпаеться позитивна динамша щодо використання пращ доктор1в наук (4,5 тис. ос1б у 2012 р. у пор!вняш з 4,1 тис. ос1б у 2000 р.) та негативна динамша щодо кандидапв наук (15,9 тис. ос1б у 2012 р. у пор!внянш з 17,9 тис. ос1б у 2000 р.).
Щодо вшового розподшу спещалюпв з науковими ступенями, зайнятих в економщ, то тут також спостерпаеться неоднозначна динамша. З одного боку, кшькють доктор1в та кандидапв наук зростае (доктор1в та кандидапв наук побшьшало у 1,5 за перюд 2000-2012 рр.). З шшого боку, неминучою стала проблема старшня наукових кадр1в. Так якщо у 2000 р. доля доктор1в наук старше 71 року становила 12%, то у 2012 р. — 24%. Аналопчна ситуащя { з кандидатами наук: у 2000 р. доля кандидапв наук старше 71 року становила 3%, а у 2012 р. — 8%.
Анал1зуючи ситуащю з фшансуванням наукових та науково-техшчних робгг, а також шнова-цшно! д!яльносп в промисловосп Укра'ни, слщ зауважити, що: «отримана у спадок з радянських час1в малоефективна система фшансування украшсько! науки за часи незалежносп майже не змши-лася, залишившись високозалежною вщ державних кошпв [12]».
Як представлено у табл. 2 доля кошпв державного бюджету у 2011 р. становила 40% вщ за-гального обсягу фшансування наукових та науково-техшчних робгг. Проте це е позитивною дина-мшою, адже у 2008 р. 1'х доля складала 48%. При цьому за перюд 2008-2011 рр. збшьшилася доля шоземних замовниюв (з 15% у 2008 р. до 25% у 2011 р.).
Таблиця 2. Розпод!л фшансування наукових та науково-техшчних роб!т за джерелами фшансування, млн. грн. [14]
Показники 2000 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Усього 2046,3 4251,7 5160,4 5164,4 6149,2 8024,8 7822,2 8995,9 9591,3
у тому чи^ за рахунок
держбюджету 614,5 1449,5 1711,2 2017,4 2815,4 3909,8 3398,6 3704,3 3859,7
власних коШ- TiB 61,3 375,9 338,5 462,7 521,1 592,5 629,4 872,0 841,8
кошт1в замов-нишв
втчизняних 785,8 1475,0 1680,1 1563,3 1725,7 2072,2 1870,8 1961,2 2285,9
тоземних держав 477,1 908,6 1258,0 1000,9 978,7 1254,9 1743,4 2315,9 2478,1
iнших джерел 107,6 142,7 172,6 120,1 108,3 195,4 180,0 142,5 125,8
Незважаючи на це, розм!р !нвестиц!й, як! включаються у в!тчизняну науку, залишасться не-значним та становить менше 1% ВВП. Це на думку окремих спец!ал!ст!в «об'ективно лишае !! можливост! реал!зувати свою функц!ю ефективного наукового забезпечення шновацшного розвитку економ!ки, для чого потр!бно було б мати науком!стк!сть ВВП понад 1,7% [12]».
1нфраструктура. В!дпов!дно до Концепц!! Державно! ц!льово! економ!чно! програми «Ство-рення в Укра!н! !нновац!йно! !нфраструктури на 2008-2012 роки»: «...передов! позиц!! за р!внем технолог!чного та соц!ально-економ!чного розвитку займають держави, в яких створено розгалу-жену !нновац!йну !нфраструктуру, що активно використовуеться для реал!зац!!' !нновац!й [13]».
П!д !нновац!йною !нфраструктурою в Укра!н! розум!еться сукупн!сть п!дприемств, орган!зац!й, установ, !х об'еднань, асоц!ац!й будь-яко! форми власност!, що надають послуги !з забезпечення !нновац!йно! д!яльност! (ф!нансов!, консалтингов!, маркетингов!, !нформац!йно-комун!кативн!, юридичн!, осв!тн! тощо) [7]. Нараз! в Укра!н! сформовано окрем! елементи !нновац!йно! !нфра-структури (табл. 3).
Пор!внюючи ц! данн! з даними за 2010 р., можна д!йти висновку, що к!льк!сть ус!х суб'ект!в !нновац!йно! !нфраструктури значно скоротилася. Так у 2010 р. в!дпов!дно до даних Державного ком!тету Укра!ни з питань регуляторно! пол!тики та шдприемництва нараховувалося 440 б!знес-центр!в; 70 б!знес-!нкубатор!в; 41 технопарк; 795 центр!в л!зингу; 3168 !нформац!йних та кон-сультац!йних орган!зац!й; 252 фонди п!дтримки п!дприемництва.
Щодо к!лькост! наукових орган!зац!й, то вона також зменшуеться з роками. Так, наприклад, якщо у 2000 р. загальна к!льк!сть наукових орган!зац!й становила 1490 одиниця, то у 2012 р. — 1208 одиниць (у 1,2 рази менше).
129
Також за перюд 2000-2012 рр. змшилася структура наукових оргашзацш у м1ждисциплшарно-му роздш. За останш роки намгшлася негативна динамша до зменшення юлькосп наукових оргашзацш, яю займаються техшчними науками (з 881 одинищ у 2000 р. до 509 одиниць у 2012 р.), а також суттево збшьшилася юльюсть наукових оргашзацш соцюгумаштарного профшю (за пер> од 2000-2012 рр. !х юльюсть зросла майже у 2 рази).
Таблиця 3. Суб'екти шфраструктури швестицшно! та шновацшно! д1яльносп в Укра!ш станом на 30.12.2011 р. [6]
Суб'екти шфраструктури швестищйно1 та шнова-цшно! дiяльносгi Кiлькiсгь Примпка
Бiзнес-ценгри 270 Бiльшiсгь знаходиться у Харшвськш (53), Одеськш (30) та Донецькш (25) областях
Бiзнес-iнкубагори 57 Бiльшiсгь зосереджена в Харшвськш област (5), Донецькш (4), Кшвськш (4), Микола1вськш (4) та Одеськiй (4) областях
Технопарки (без державно! реестрацп) 10 Функщонують у Харк1вськ1й (7), Хмельницькш (2), Вш-ницьк1й (2), 1вано-Франшвськш (1) областях
Саморегулятивних орга-шзацд професшних уча-сникiв ринку цiнних па-перiв 3 Професiйна асоцiацiя реесграгорiв i депозитарий; Укра!н-ська асощащя iнвесгицiйного бiзнесу; Асоцiацiя «Укра1н-ськ фондовi торговщ»
Iнсгигуги спiльного ш-вестування 1726 1з них 282 — корпоративних iнвесгицiйних фондiв, 1444 — пайових ^естицшних фондiв
Незважаючи на це, науков1 оргашзаци, зор1ентоваш на техшчш науки дос займають провщш позици у загальнш юлькост наукових оргашзацш та станом на 2012 р. становлять 42% (у 2000 р. цей показник дор1внював майже 60%).
Пщсумовуючи анатз шновацшно! шфраструктури в Украши, стд зауважити, що нараз1 вщсутш комплексы передумови для шновацшного розвитку нацюнально! економши та надання послуг з шдтримки шновацшного б1знесу. Адже, як вщзначено у Проект Свропейського союзу «Вдоско-налення стратегш, полпики та регулювання шновацш в Укра!ш»: «... суб'екти шновацш та шфраструктури шдтримки б1знесу не отримують достатнього фшансування та не мають необхщних шструментв, методик та знань для надання сучасних послуг з шдтримки. На нов1 компани { мал1 та середш шдприемства (чи! потенцшш кл1енти постшно глобал1зуються та збшьшують попит) така ситуащя впливае найбшьше, осюльки вони не можуть самотужки розвивати м1жнародну сшвпрацю, 1, вщповщно, не мають можливост отримати досвщ, необхщний для запровадження шновацш та для створення рентабельних товар1в { послуг з тею швидюстю та яюстю, яку вима-гають високо конкуренты та складш ринки [8, 19]».
Простежуючи залежшсть м1ж негативними оцшками Глобального 1ндексу шновацш за показ-ником «шфраструктура» (м1нус 29 пунктов за останш шють роюв) та представленими статичними даними можна дшти висновку, що таю оцшки е об'ективними та такими, що адекватно вщобра-жають стан шновацшно! шфраструктури в Украшу
Привабливють б1знесу. Показник привабливост б1знесу характеризуе таю чинники, як знання пращвниюв, шновацшш в'язки та поглинання знань.
Нараз1 в Укра!ш 17,4% промислових шдприемств займаються шноващями, що на 33% бшьше, шж у 2000 р. Проте слщ зауважити, що понад 60% з них приходиться на придбання машин, облад-нання, програмного забезпечення та лише 12% — на внутршш науково-дослщш роботи та 7% — на зовшшш науков1 роботи. При цьому домшуючою в цьому процес е переробна промисловють (майже 90% у 2012 р.).
За структурою впроваджеш на промислових шдприемствах шноваци розподшяються наступ-ним чином: у 2012 р. 60% припадае на впровадження шновацшних вид1в продукци та 40% — на впровадження нових технолопчних процешв. Для пор1вняння, у 2008 р. на впровадження шновацшних вид1в продукци припадало 59%, а на впровадження нових технолопчних процес1в — 41%, що говорить про вщносну стабшьшсть структури шновацш за останш п'ять роюв.
130
Незважаючи на значну кшькють впроваджених шновацшних вид1в продукци, 80% з них при-падае на нов! види продукци тшьки для даного шдприемства, 1 лише 20% е новими для ринку. У 2008 р. щ показники становили 65% та 35% вщповщно. Все це, незважаючи на позитивш зрушен-ня щодо загально! кшькосп впроваджених шновацш (за перюд 2000-2012 рр. кшькють впроваджених шновацш на промислових тдприемствах зросла з 4093 одиниць до 5591 одинищ, тобто на 20%), може говорити про негативну динамшу !х структури.
Щодо розподшу обсяпв фшансування шновацшно! д!яльносп на промислових шдприемствах, то тут також ситуащя е неоднозначно!. По-перше, ! так незначна доля фшансування з держбюдже-ту (3% до загального обсягу у 2008 р.) стала ще меншою (1% до загального обсягу у 2012 р.). При цьому у фактичних цшах щ суми скоротилися майже у 2,3 рази.
По-друге, скоротилася доля фшансування за рахунок власних кошпв та стала дор!внювати 53% у 2011 р. на вщмшу вщ 61% у 2008 р. По-трете, доля кошпв швестор!в е настшьки незнач-ною, що шод! складае менше 1%. Нав!ть достатньо позитивш показники щодо дол! фшансування за рахунок шоземних швестор!в у 2008-2009 рр., як! становили понад 30%, швелювалися у на-ступш 2010-2011 рр. та стали меншими 1%. Все це вщбуваеться на загальному фон! начебто зро-стання обсяпв ф!нансування — за 4 роки фшансування збшьшилося на 19% у розрахунку у фактичних цшах.
Анал!зуючи залежн!сть м!ж к!льк!стю !нновац!йно активних промислових шдприемств та за-гальним обсягом шновацшних витрат у промисловост! (рис. 2), можна дшти висновку, що за пер> од 2000-2006 рр. спостерпалася зворотна залежн!сть, тобто зростаюч! шновацшш витрати припадали на меншу кшькють шновацшно активних шдприемств. А з 2007 р. по 2012 р. вже спостер> гаеться пряма залежнють, тобто з! зростанням дол! шновацшно активних шдприемств зростае доля шновацшних витрат ! навпаки.
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
роки
I I Юльюсть шновацшно активних промислових пщприемств, % до загально! кшькосп шдприемств ^ Загальний обсяг шновацшних витрат у промисловост!, млн. грн.
Рис. 2. Залежнють м!ж кшькютю шновацшно активних промислових шдприемств та загаль-ним обсягом шновацшних витрат у промисловост! [15]
Отже загальна негативна динамша щодо шновацшного вггчизняних промислових шдприемств вщповщае оцшкам Глобального !ндексу шновацш, вщповщно до якого Укра!на втратила 15 пункнв за останш п'ять роюв.
Результати шновацшно! д!яльносп. Анал!зуючи результати !нновац!йно! д!яльносп, сл!д за-уважити, що одшею з найб!льших проблем !нновац!йного розвитку Укра!ни е саме комерц!ал!за-щя !нновац!йно! продукц!!. Так, к!льк!сть промислових шдприемств, як! реал!зували свою шнова-
131
цшну продукщю, е незначною. Особливо це стосуеться ново! для ринку продукци (260 шдприемств у 2011 р. та 243 шдприемства у 2012 р.).
Ще пршою е ситуащя з обсягами реал1зовано! шновацшно! продукци, особливо i3 тею, що поставляеться на експорт (за перюд 2008-2011 рр. скорочення обсягiв становило 11002,5 млн. грн. або 47%).
Отже за даними 2011-2012 рр. юльюсть шдприемств, яю впровадили iнновацiйну продукцiю становила 3238 та 3403 вщповщно, з них лише 1013 та 1037 шдприемств ii реалiзували (30% аналiзованих шдприемств).
ВИСНОВКИ
Аналiз умов iнновацiйного розвитку економши Украши показав, що до найсильшших сторiн нацiональноi економiки можна вщнести значну кiлькiсть науково-дослiдних шститупв, профе-сiйно-технiчних та вищих навчальних закладiв тощо. При цьому вони також потребують захисту та ефективно! полiтики !х розвитку, адже за останш роки спостершаеться динамiка поступово! втрати тако! iнновацiйноi переваги. Щодо слабких сторiн нацiональноi економiки, яю негативно впливають на iнновацiйний розвиток економши Украши, то до них можна вщнести iнновацiйну iнфраструктуру та привабливють бiзнесу. Отже недостатньо розвиненою е система iнновацiйноi iнфраструктури. Бшьше того вона зосереджена в обмеженому колi областей та мае тенденщю до скорочення.
1нновацшна активнiсть вiтчизняних шдприемств також не вщповщае належному рiвню. Так шноваци, якi впроваджуються на вичизняних суб'ектах господарювання, в основному представ-ляють собою продукцiю, що е новою саме для цього шдприемства, а не для ринку. Також проблемною е комерщатзащя вироблено1 шновацшно1 продукци.
До найбшьшо1 проблеми, яка охопила всi сфери шновацшного розвитку нащонально1 еконо-мши, е фiнансування. На низькому рiвнi залишаеться як фiнансування освiти, науки, так i шнова-цшно! дiяльностi промислових пiдприемств. При цьому негативш тенденци охопили не лише державне фшансування, а й фiнансування за рахунок власних коштiв. Це свщчить про незащкав-ленiсть держави та шдприемницького сектору у пiдтримцi науково-дослщних робiт та сприяннi iнновацiйного розвитку нащонально1 економiки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Global innovation index 2008-2009. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2008-2009-Report.pdf.
2. Global innovation index 2009-2010. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2009-2010-Report.pdf.
3. Global innovation index 2011: Accelerating Growth and Development. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2011_Report.pdf.
4. Global innovation index 2012: Stronger Innovation Linkages for Global Growth. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.globalinnovationindex.org/userfiles/file/GII-2012-Report.pdf.
5. The Global Innovation Index 2013: The Local Dynamics of Innovation. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.wipo.int/export/sites/www/freepublications /en/economics/gii/ gii_2013.pdf.
6. Довщка щодо стану шституцшного забезпечення швестицшно1 та шноващйно1 дiяльностi в Укра1ш / Матерiали офщшного сайту Мшютерства економiчного розвитку i торгiвлi в УкраЛш, 2012. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/publish/article/main ?art_id= 127481 &cat_id= 127480.
7. Про шновацшну дiяльнiсть: Закон Украши №40-IV вщ 04.07.2002 р. // Вщомосп Верховно1 Ради Украши. — 2002. — №36. — Стаття 266.
8. 1нноваци в Укра1ш: Свропейський досвщ та рекомендацii для Украши. — Том 3. — 1нноваци в Украшк пропозицii до полгтичних заходiв. Остаточний варiант (проект вщ 19.10.2011). — К.: Феникс, 2011. — 76 с.
9. 1нноваци в Украш: Свропейський досвiд та рекомендацii для Украши. — Том 3. — 1нноваци в Украшк пропозицii до полгтичних заходiв Остаточний варiант (проект вщ 19.10.2011). — К.: Фешкс, 2011. — 76 с.
10. Лiгоненко Л. Оцiнка iнновацiйностi економши Украiни в мiжнародних рейтингах / Л. Лшо-ненко // Вюник КНТЕУ. — 2012. — № 3. — С. 5-22.
132
11. Нацюнальна стратепя розвитку освгги в Укра!ш на 2012-2021 роки. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.meduniv.lviv.ua/files/info/nats_strategia.pdf.
12. Проект Стратеги шновацшного розвитку Укра!ни на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiй них виклиюв. — Матерiали офщшного сайту Комтету з питань науки i освiти. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/ control/uk/publish/article?art_id=47920.
13. Про схвалення Концепци Державно! цшьово! економiчно! програми «Створення в Укра!нi шновацшно! iнфраструктури на 2008-2012 роки: Розпорядження Кабiнету мiнiстрiв Укра!ни №381-р вщ 06.06.2007 р. // Офiцiйний вюник Укра!ни. — 2007. — №43. — С. 65. — стаття 1726.
14. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2011 рiк; за ред. О.Г. Осауленка — К.: Август Трейд, 2012. — 559 с.
15. Укра!на у цифрах у 2012 рощ: статистичний збiрник; за ред. О.Г. Осауленка. — К.: Державна служба статистики Укра!ни, 2013. — 248 с.
Стаття надшшла до редакцп 14 листопада 2013 року
133
