CC BY
21
Розглянуто синергетичний аспект управлт-ня розвитком оргатзаци через портфелi проектiв. Представлена методологiя мотторингу портфеля розвитку оргатзаци, яка забезпечуе поточний контроль прогресу у розвитку оргашзаци. Розглянуто цттсний пiдхiд до формування портфеля проектiв для синергетичного управлтня еволюцшним розвитком оргашзаци, визначеш показники адаптаци оргашзаци до змт зовнштх умов, проведен кон-трольн розрахунки для аналiзу результатiв роботи Ключовi слова: адаптащя до зовнштх умов, портфель проектiв, синергетичне управлтня, ево-
люцшний розвиток
□-□
Рассмотрен синергетический аспект управления развитием организации через портфели проектов. Представлена методология мониторинга портфеля развития организации, которая обеспечивает текущий контроль прогресса в развитии организации. Рассмотрен ценностный подход к формированию портфеля проектов для синергетического управления эволюционным развитием организации, определены показатели адаптации организации к изменениям внешних условий, проведены контрольные расчеты для анализа результатов работы
Ключевые слова: адаптация к внешним условиям, портфель проектов, синергетическое управление,
эволюционное развитие -□ □-
УДК 65.012.32
|РО!: 10.15587/1729-4061.2015.501841
АНАЛ1З СИНЕРГЕТИЧНИХ АСПЕКТ1В АДАПТАЦИ ОРГАШЗАЦИ ДО ЗМ1Н ЗОВН1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЧЕРЕЗ ПОРТФЕЛЬ ПРОЕКТ1В
В. М. Молоканова
Доктор техычних наук, доцент Кафедра менеджменту та управлтня проектами Днтропетровський репональний тститут державного управлтня НацюнальноТ академп державного управлтня при Президентовi УкраТни вул. Гоголя, 29, м. Днтропетровськ, УкраТна, 49044 Е-таН: molokany@gmail.com
1. Вступ
Майбутне свиу стае все бшьш невизначеним та не-прогнозованим. Методи та засоби, яю працювали раш-ше, не спрацьовують зараз. Як з'ясовуеться, оргашзаци та сустльство взагалi слабко пiдготовленi до функ-цiонування в умовах нового шформацшного укладу суспiльства, i не завжди здатш адекватно реагувати на загострення кризових ситуацш, нестабiльнiсть еконо-мiчних i соцiальних вiдносин. Як вже визначено у по-переднiх публжащях, розвиток органiзацii розгляда-еться, як яюсна змiна внутрiшнiх i зовшшшх зв'язкiв мiж елементами системи ввдповвдно до еволюцiйноi спiралi розвитку [1]. При цьому еволюцшна теорiя щн-ностей К. Грейвза дае необхщне пiдrрунтя для враху-вання впливу людського фактору у процесах розвитку, чого не змогла знайти теорiя класичного менеджменту [2]. Правильне наукове розумшня складних процеав взаемодii систем в суспiльствi вимагае всебiчного ви-вчення, засвоення та грамотного використання новоi парадигми розвитку i пiзнання - синергетичноi [3].
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
До середини двадцятого сторiччя розвиток, як одна з характеристик динамжи системи, розглядався у рамках так званоi класичноi науки [4, 5]. До аксю-
матичних положень цiеi науки вщносились такi оз-наки, як жорстка детермшовашсть i прогресивнiсть процесiв розвитку, швелювання ролi особистостi та сощальних груп. Навколишне середовище розумiлося у якосп простих та стiйких систем, взiрцем розвитку визнавались стабiльнiсть та стшюсть. Управлiнськi дii у оргашзацшних системах розглядались переваж-но як функцп пiдтримки балансу параметрiв системи, протидп стохастичним збуренням макросередовища, забезпечення оптимiзацii використання централiзова-них i децентралiзованих ресурсiв [4, 5].
У другiй половинi ХХ ст. бшьш поширеними стали погляди неокласичноi науки, об'ектом дослщження якоi стали складт людинозалежнi системи, якi мають власш суб'ективнi судження щодо будь-яких управ-лiнських дiй. При цьому суб'ект розвитку i система його щнностей стають головним предметом уваги до-слiдникiв системноi динамiки [6].
Парадокс кнування сучасних органiзацiй поля-гае у тому, що кiлькiсть проблем, яю потребують нагального вирiшення не зменшуеться, а, як не дивно, зростае. Виршити чи то усунути до прийнятних меж це протирiччя видаеться можливим на засадах формування нового типу управлтня, яке б включало до вивчення характеристик оргашзацшного розвитку таю ознаки як невизначешсть та можливi катастрофи.
На сучасному еташ трансформацп сустльства виникають цiлi областi життедiяльностi, у яких ме-
©
тодолопя управлшня проектами використовуеться у якост парадигми еволюцшного розвитку оргашзацш, та спираеться на, так званий, синергетичний ефект [3-6]. Ефективне конструювання бажаного майбутнього неможливо без докладного вивчення цього ефекту.
В б1льшост1 джерел синергетика розглядаеться як штеграцшний напрямок наукових дослщжень, в рамках якого вивчаються процеси переходу в1д порядку до хаосу i навпаки (процеси самооргашзацп та самодезорганiзацii) у вщкритих нелiнiйних системах рiзноманiтноi природи [7]. Запропонований Г. Хакеном термш «синергетика» акцентуе увагу на погодженосп взаемодп частин при утвореннi струк-тури як единого цiлого. Оскшьки на формуван-ня органiзацiйних щнностей може впливати цiлий комплекс зовшшшх та внутрiшнiх факторiв, можна говорити про конструктивну штегращю цiннiсного та еволюцшного пiдходiв до управлiння розвитком оргашзацп. Ця iнтеграцiя вiдбуваеться на основi синергетичного погляду на домiнуючi в органiзацii цiнностi [8].
У 2010 р. украшською асоцiацiею управлшня проектами розроблено модель ощнки компетентност ор-ганiзацii по моделi IPMA Delta, яка е основою для тдтримки систематичного розвитку оргашзацш [9]. Але, в основi моделi немае серйозного математичного обгрунтування синергетичного ефекту. Враховуючи наявнiсть iнструментальних розробок тдтримки си-нергетичних процесiв в теорп розвитку органiзацiй [5-7], слщ зазначити, що в методологii управлшня проектами за окремими виключеннями [8-10] ме-тодичнi розробки щодо розрахунку синергетичного ефекту вщ проектного управлшня вщсутш. Сьогоднi проектний менеджмент ввдмовляеться вiд жорстких iерархiчних методiв управлшня i переходить до ди-намiчних проектних систем управлiння розвитком оргашзацш [9, 11]. Зростае популяршсть управлшня проектами на основi цiнностей, яке обумовлюе неси-лову взаемодiю рiзних елементiв проектного управ-лiння [12]. Наступне дослщження являеться однiею з перших спроб застосування загальних положень синергетики до управлшня розвитком оргашзацш через портфелi проекив.
3. Цшь та задачi дослщження
Проведенi дослщження ставили за мету визначити особливост процесiв адаптацii органiзацii до змш зовнiшнього середовища через портфель проекпв iз застосуванням синергетичноi методологii.
Для досягнення поставленоi мети були поставлен наступнi завдання:
- визначити методолопчш засади синергетичного управлiння та '¿х застосування у проектному менеджмент на поточний момент часу;
- розглянути еволюцшний розвиток компанii шляхом управлшня портфелем розвитку оргашзацп;
- дослщити процеси адаптацп оргашзацп до змш зовшшшх умов у критичних точках (точках бiфур-кацш);
- провести контрольш розрахунки для аналiзу ре-зультатiв роботи.
4. Методичш матерiали дослщження
Синергетика - це методолопя, яка розглядае процеси спонтанного ускладнення в системах, далеких ввд стану рiвноваги, намагаеться ращонально пояснити ефект виникнення iз безпорядку i хаосу самооргаш-зуючих структур [7]. Пiд самоорганiзацiею розумтть процеси еволюцii структур у вщкритих нелiнiйних системах, упорядкування системи за рахунок дп пев-них внутршшх законiв. Бiльш детально процеси самооргашзацп можна розкрити за допомогою ключових положень синергетики, якими е вщкриткть (наявнiсть певних обмiнних зв'язюв мiж системою та навколиш-шм середовищем), нестiйкiсть (вказуе на стан готов-ностi системи до змш i момент вибору '¿х напряму), неаддитившсть, як невiдповiднiсть цiлого простому об'еднанню частин, якi увiйшли до нього [4, 5].
У проектному менеджмент дотепер недостатньо уваги придшялося нелшшним процесам, таким як виникнення хаосу та втрата стшкосп системи тд впливом зовнiшнiх змiн, прогнозування виникнення хаосу в портфелях проекпв. Синергетичний тд-хiд - це новий споиб мислення та бачення свггу, но-вий споаб продукування нових знань, ново' методологи. Надбання таких знань здатш яюсно змiцнити лiдерський статус проектних менеджерiв, озбро'ти '¿х новими ефективними шструментами взаемодii для за-безпечення проектно-орiентованого розвитку систем рiзного рiвня [8].
Фундаментальною властивiстю дослiджуваних синергетикою об'екпв виступае '¿хня здатшсть до ускладнення та упорядкування за рахунок змш на мiкрорiвнi. Таким чином, синергетична методолопя докоршно змшюе погляд на вплив особистосп на хiд подiй. Лю-дина у ввдповвдш моменти нестiйкостi системи сво'ми дiями на мiкрорiвнi може впливати на макросощальш процеси. Для визначення ролi особистостi у розвитку систем синергетика вводить поняття аттрактора. Аттрактор - це деякий потенщал розвитку кожного еле-мента системи, що надае системi можлившть перейти на новий яюсний рiвень. Синергетика говорить про те, що на певному етат розвитку системи виникають аттрактори, якi змiнюють загальний хщ розвитку. Таким чином, устшшсть будь-яко' компанп пов'язана не тшьки з вдало побудованою оргашзацшною структурою, чiткими зв'язками системи управлшня, а й з тим, якою мiрою менеджмент органiзацii здатний ефектив-но використовувати i трансформувати у синергетичний ефект т вщмшност на рiвнi елементiв системи, яю створюють и унiкальнiсть [13]. Це означае, що управлшня не може бути ефективним, якщо проекти та програми, що входять до портфелю, розглядаються поза контекстом ключових оргашзацшних щнностей та не враховують можливий синергетичний ефект. Звщси необхщшсть усвiдомлення кожною особисть стю власно' вiдповiдальностi за ефективш ди, адекват-нi визначеним цшностям.
Бiфуркацiя в синергетицi означае раптову, стриб-коподiбну i непередбачувану змшу характеру проце-сiв, що протжають в пiдприемницькiй системi [14]. Сутшсть явища бiфуркацii полягае в тому, що, коли накопичення певних якостей в системi досягае критичного порогу, вщбуваеться рiзкий якiсний стрибок у и сутностi та щлях iснування. Бiфуркацiя еволюцiйноi
траекторп розвитку Грунтуеться на загальних законах еволюцп. Це означае, що, по-перше, бiфуркацiя сама по собi спрямована по вектору еволюцп в бж зростання рiзноманiтностi цiнностей, а по-друге, вона збшьшуе шанси на еволюцшне виживання системи, тобто на еволюцшний прорив хоча б однiеi з и альтернатив. Шс-ля проходження критичноi точки (точки бiфуркацii), як правило, точно передбачити напрям подальшого ходу змш не представляеться можливим i система переходить в режим дивного аттрактора [14]. Для того щоб система, що мае властивосп самовiдтворення, конкуренцii i вщбору, набула здатнiсть до еволюцii, потрiбен також механiзм певноi мутацii, вщтворення альтернативних можливостей людьми, якi мають здiб-ностi до нешаблонного мислення [15].
5. Результати дослщження особливостей процеив адаптаци оргашзаци до змш зовшшнього середовища через портфель проекпв
У процесi вивчення особливостей управлшсь^ дь яльностi вiтчизняних органiзацiй визначено, що вони зводяться до двох основних груп процеав - забезпе-чення зовнiшньоï адаптацiï та внутрiшньоï iнтеграцiï пiдприeмства. На основi визначення цих двох проти-лежних груп процеав запропоновано метод аналiзу внутршнього та зовнiшнього розвитку. Для проведен-ня зовнiшнього аналiзу використано вдею I. Ансоффа [16] про «розрив» мiж пiдприeмством та зовнiшнiм середовищем. Це дозволяе не тiльки виявити сутшсть невiдповiдностей, але й визначити цШ необхiдних дiй у виглядi проектiв та програм для '¿х лiквiдацiï.
Життевий цикл управлiння портфелем розвитку спираеться на процес регулярного аналiзу отриманих щнностей. У системi знань РМ1 управлiння портфелем проекив представлено двома групами процеив:
- група процесiв вирiвнювання - включае елемен-ти управлiння портфелем, що вщносять компоненти портфеля до певних категорш i пiддають '¿х оцiнцi з метою включення/виключення до складу портфеля;
- група процеав мониторингу i контролю - засно-вана на iндикаторах дiяльностi, за допомогою яких перiодично вирiвнюють компоненти портфеля щодо стратегiчних цiлей.
Група процеав вирiвнювання забезпечуе поточ-ною iнформацiею портфельну дiяльнiсть, спрямовану на досягнення стратепчних цiлей, дозволяючи ощ-нювати компоненти портфеля. Дана група процеав активiзуеться на час формалiзацiï стратегiчних цiлей органiзацiï в рамках формування бюджепв i планiв на найближчу перспективу або у випадку змши дiловоï кон'юнктури.
Група процеав монiторингу i контролю забезпечуе виконання дш у рамках управлiння портфелем ввдпо-вiдно до метрик прогресу, встановлених оргашзащею. Такi показники, як отримана щншсть по рiзним аспектам дiяльностi органiзацiï, можуть ввдслщковуватися шляхом агрегування iнформацiï по мiрi виконання портфеля проектiв.
Метою процеав монiторингу i контролю портфельного управлтня розвитком е постiйна адаптащя до змiнних умов зовнiшнього середовища. При ввдсте-жуваннi портфеля розвитку оргашзаци необхщно ви-
значити систему критерпв оцiнки i редагувати ц^ органiзацii у просторi заданих критерпв. У портфель постшно додаються проекти, як приносять найб^ь-шу щншсть та задовольняють ресурсним обмеженням оргашзаци.
Щншсний тдхвд до формування портфеля про-ектiв розвитку органiзацii полягае в тому, що видь ляеться набiр функцiональних областей органiзацii, кожна з яких характеризуеться одним штегральним показником Такий iнтегральний показник, в свою чергу, може включати деюлька ключових показниюв ефективностi (КР1), що оцiнюють стан органiзацiйних щнностей. Поточний стан оргашзацшних щнностей може бути описаний у виглядi матрищ iндикаторiв
Vf ={Vi, V2, V3, ... Vj}.
(1)
Оскiльки пiдприeмство e динамiчною системою, це означае, що юльюсш характеристики елементiв, з яких складаеться система, i штенсившсть вщносин змiнюються в часi:
Sd(t) = (Ed(t),Rd(t)},
(2)
де S - певна структура, що представляе собою множи-ну елементiв Е з упорядкованими вщносинами R.
Властивосп системи так само змiнюються в чаи, тобто кожному поточному стану структури тдприем-ства вiдповiдають фактичш поточнi значення власти-востей системи.
PF(t)= F[S(t)].
(3)
Порiвняння поточних значень властивостей системи PF(t) з щльовими Pd(t) дозволяе визначити величину неузгодженостк
AP(T) = Pd(t) - PF(t).
(4)
Мiнiмiзацiя цieï неузгодженост та врахування швидких змiн навколишнього середовища е завдан-ням поточного управлтня портфелем проекпв.
На рiвнi портфеля проектiв ефект синергп вини-кае, коли цiле (портфель проекив) виявляеться бшь-ше цiнностi шж сума цiнностi частин (компонентiв портфелю). Об'ективними причинами такого ефекту можуть бути:
- еволюцшний розвиток компанп через додавання нових щнностей;
- комплементарна едшсть компоненпв портфелю;
- едшсть защкавлених сторш та '¿х вiдданiсть за-гальним цiнностям.
1снуе досить багато методiв експертноï оцiнки синергп на основi порiвняння бiзнес-процесiв у тсля проектний перiод iз процесами до початку перетво-рень [8]. Методолопчне обгрунтування у проектно-о-рieнтованому розвитку тдприемства синергетичного ускладнення системи потребуе розгляду таких явищ, як внутрiшнe зростання ентропп системи та втрата системою адаптацшних властивостей до зовнiшнiх умов. Як ввдомо, ентропiя - мiра деградацп, дезор-ганiзованостi будь-якоï системи [13]. Оптимальним, за Е. А. Седовим [17], стввщношенням детермтацп i свободи (ентропп) у системi е показник 80 % : 20 %. У
процесах адаптацп до зм1н п1сля подолання критично1 точки (рис. 1) система швидко втрачае сво1 адаптивш властивост1 1 входить в стан повно1 детермшацп, при якому вона може кнувати тшьки в стабшьних умовах. У раз1 змши зовтштх умов вщбуваеться 11 руйнуван-ня 1 стрибкопод1бний перехвд у стан хаосу.
Рис. 1. Синергетичне ускладнення системи у процесах адаптаци до змш зовшшнього середовища
На вщмшу вщ попереднього випадку, система, що еволюцшно розвиваеться, досягнувши оптимального стввщношення детермшацп 1 свободи, мае можли-в1сть перейти на наступний 1ерарх1чний р1вень роз-витку, почати формувати м1ж елементами колишнього р1вня нов1 шформацшш зв'язки.
Основними принципами ефективного управлшня е надшшсть сталого розвитку оргашзацп, зростання 11 цшност1 у чась Осюльки зовшшне середовище тд-приемства постшно змшюеться у час1, тому завдання пошуку найкращо1 стратеги сто1ть перед будь-якою оргашзащею постшно. Тобто на кожному 1з вид1лених етатв Ер життевого циклу оргашзацп шнуе можли-в1сть вибору стратегИ подальшого розвитку:
- продовжувати нарощувати цшност1 поточного р1вня;
- тдготувати перехвд на наступний р1вень цшнос-тей або заморозити оргашзацшш проекти, отримуючи прибуток в1д кнуючого р1вня щнностей. Таку множи-ну вар1ант1в стратепчних р1шень дощльно подати у виглядк
Ср = {СС,Ср,,С> },
(5)
де Ср - це стратепчне р1шення на певному цшшс-ному р1вш шнування оргашзацп Ер, к е[1;3]; к = 1: Ср = Ср, - продовжувати нарощувати цшност1 поточного р1вня;к = 2: Ср = С, - перехщ на наступний р1-вень щнностей; к = 3: Ср = Ср - повернення до щнностей нижчого р1вня.
Моделювання цього процесу може бути здшснене з використанням шструмент1в проектного управлшня, в яких основним мехашзмом лопчного зв'язку окремих компонент1в портфеля е р1вень домшуючих щнностей, що впливае на р1зш аспекти тдприемства
Припустимо, що кер1вництво оргашзацп вибирае стратепю нарощування щнностей поточного р1вня. Це можливо реал1зувати шляхом доповнення матриц домшуючих щнностей до повного заповнення поточного р1вня щнностей. У даному випадку для реал1зацп стратегП потр1бно зрозумии метод тдготовки р1шень
для балансування цшшсно-ор1ентованого портфеля розвитку оргашзацп.
При вивченш процес1в еволюцшного розвитку складних систем, спираючись на адаптащю ключових оргашзацшних щнностей до змш у зовшшньому середовища можна застосувати наступш поняття:
- швидюсть адаптацп системи до зовшшнього середовища - Vad=dA/dt;
- швидюсть змш у внутршньому середовищд оргашзацп - Vch=dCh/dt;
- швидк1сть руйнування зв'язюв у систем! -Vha=dHa/dt;
- швидюсть синергетичного ускладнення системи — Vsyn=dSyn/dt;
Тод1 Ra=Vad/Vch - коеф1щент адаптацп системи до змш, а Rs=Vsyn/Vha — коеф1щент синергп. В до-слщженш тд адаптащею розум1еться процес змш системи не тшьки в результат! впливу зовшшнього середовища, але 1 змш внутр1шнього середовища системи в результат! управлшських дш. Спираючись на визначен! коеф1щенти, розглянемо наступн! випадки повед1нки системи в умовах зовшшшх змш:
1. Якщо Ra=1 та Rs=1, то оргашзацшш щнност1 встигають адаптуватися до змш у зовшшньому серед-овишд, 1 при цьому процеси синергп 1 деструктуризацп по швидкост1 збпаються. Оргашзащя розвиваеться у збалансованому режимь
2. Якщо Ra=1 та Rs>1 - оргашзацшш цшност1 встигають адаптуватися до змш у зовшшньому се-редовищд, 1 при цьому процеси синергп обганяють по швидкост руйнування зв'язюв, тобто вщбуваеться ускладнення внутршньо! структури оргашзацп. Оргашзащя стаб1льно розвиваеться та нарощуе свш цш-шсний потенщал.
3. Якщо Ra=1 та Rs<1 - оргашзацшш цшност1 встигають адаптуватися до змш у зовшшньому се-редовищд, але при цьому процес руйнування зв'язюв обганяе по швидкост1 синергетичш процеси, тобто вщ-буваеться зростання ентропп в структури оргашзацп.
4. Якщо Ra>1 та Rs=1 - нарощування оргашзацшних щнностей випереджае змши у зовшшньому середовищд, 1 при цьому процеси синергп 1 деструктуризацП по швидкост зб1гаються. Оргашзащя розвиваеться у збалансованому режим1 1 стае лщером змш у сво1й галуз1, що 1н1ц1юе появу нових цшшсних мем1в [18].
5. Якщо Ra>1 та Rs<1 - нарощування оргашза-ц1йних ц1нностей випереджае змши у зовн1шньому середовищ1, 1 при цьому руйнування внутр1шшх зв'яз-юв обганяе по швидкост1 синергетичн1 процеси, тобто вщбуваеться зростання ентропП в систем! структури оргашзацп. По сут1 вщбуваеться внутр1шне руйнування тдприемства, що можливо при зростанш самостш-ност1 окремих структурних п1дрозд1л1в оргашзацп на основ1 нових ц1нн1сних мем1в. Це випадок, коли орган1зац1я може втратити щл1сшсть та розд1литися на окрем1 п1дприемства, що в1дпов1дае викликам зовшшнього середовища.
6. Якщо Ra>1 та Rs>1 - нарощування оргашзацш-них ц1нностей випереджае змши у зовшшньому серед-овищ1, процеси синергп по швидкост1 випереджають процеси наростання хаосу. Шдприемство стае лщером зм1н у галуз1, вз1рцем на приклад1 якого створюються та зростають нов1 ц1нн1сн1 меми.
7. Якщо Ra<1 та Rs=1 - оргашзацшш цiнностi не встигають адаптуватися до змш у зовшшньому середовишд, i при цьому процеси синергп i проце-си руйнування внутрiшньоï структури по швидкостi збiгаються. Це випадок, коли персонал оргашзаци вщдано тдтримуе ключовi цiнностi компанiï, але самi цi цiнностi вже не ввдповвдають змiнам у зовнiшньому середовишд.
8. Якщо Ra<1 та Rs<1 - органiзацiйнi цiнностi не встигають адаптуватися до змш у зовшшньому середовищд, i при цьому процес руйнування зв'язюв обганяе по швидкоси синергетичш процеси, тобто вiдбуваeться зростання ентропп в системi структури оргашзаци. По суп вщбуваеться процес руйнування тдприемства, що можливо при неефективному управ-лiннi або раптових змшах у зовнiшньому середовищi, пов'язаних з системними кризами.
9. Якщо Ra<1 та Rs>1 - оргашзацшш цшноси не встигають адаптуватися до змш у зовшшньому се-редовищд, але при цьому процеси синергп обганяють по швидкостi руйнування зв'язюв, тобто вщбува-еться ускладнення внутрiшньоï структури оргаш-зацiï. Органiзацiя стаб^ьно нарощуе свiй цiннiсний потенцiал та може стати аттрактором змш у своему середовищь
6. Практичне застосування MaTepiaiiB дослщження
Розглянемо розрахунки коефвденпв адаптивност та синергп на прикладi портфеля розвитку виробничо-го тдприемства. При розрахунку критерпв перехвдно-го перюду будемо використовувати метод екстраполя-ц^, який заснований на припущенш про продовження сформованих тенденцiй, тобто полягае у дослщжент тренду при наявност ретроспективних даних (у на-шому випадку за 6 мюящв). У методi екстраполяцii у якост трендовоi прямоi можуть виступати рiзно-манiтнi елементарнi математичнi функцii: лшшна, квадратична, гiперболiчна та iншi. У даному випадку функщя буде лшшною y=a+bt, тодi:
a ДУ - Ь g '), Ь . °g ^ ^, (6)
n n(It2)-(It)'
де y - змiнний показник; t - номер перюду; n - юль-кiсть перiодiв.
Для того, щоб проаналiзувати коефвденти синергii та адаптаци портфелю розвитку ТОВ «Оппмус ЛТД» (м. Дншропетровськ, Украiна), спочатку розрахуемо наступнi критери:
1. Критерiй адаптаци, який показуе, як система пристосовуеться до змш в навколишньому середо-вищi. У якост показника дiяльностi органiзацii для визначення коефвдента адаптивностi (Vad=dA/dt) будемо використовувати показник зростання продажiв нових продукпв вiд портфеля проекпв.
A(t)=y=a+bt,
де y - обсяг продажiв нових продуктiв; t - номер перюду; n - юльюсть перiодiв.
У табл. 1 надано необхщш для розрахункiв дань
Таблиця 1
Дат для розрахунку швидкосп адаптаци системи до середовища
№ перюду Мюяць Обсяг продажв t*y
1 Очень 48 48
2 Лютий 172 344
3 Березень 150 450
4 Кв^ень 200 800
5 Травень 210 1050
6 Червень 230 1380
Загальна сума 1010 4072
Розрахував показники a i b, використовуючи фор-мули (6) отримуемо коефвдент адаптаци =dA/dt=434,7.
2. Коеф^ент Vha=dHa/dt - показуе швидкiсть руйнування зв'язюв у системi процес деструктуруван-ня, тобто система зменшуе складшсть.
У якостi показника дiяльностi оргашзаци для визначення коефвдента деструктурування (Vha) будемо використовувати динамiку заборгованост перед по-стачальниками.
У табл. 2 надано необхвдш для розрахункiв даш.
Розрахував показники a i b, використовуючи формули (6) отримуемо коефiцieнт деструктуриза-цiï =dD/dt=74,0
Таблиця 2
Даш для розрахунку критерiя деструктурування системи
№ перюду Мюяць Заборговашсть перед постачальниками t*y
1 Очень 12 12
2 Лютий 15 30
3 Березень 17 51
4 Кв^ень 25 100
5 Травень 42 210
6 Червень 53 318
Загальна сума 164 721
3. Vsyn=dSyn/dt - синергетичний критерш, що показуе, як система збшьшуе свою складнiсть.
У якост показника синергiï у дiяльностi оргашзаци (Vsyn) будемо використовувати витрати на управлшня портфелем. У табл. 3 надано необхщш для розрахунюв данi. Використовуючи розрахунки показникiв a i b за формулою (6) отримуемо коефщь ент синергп =dSyn/dt=58,7.
Таблиця 3
Дат для розрахунку показника ускладнення системи управлшня
№ перюду Мюяць Витрати на управлшня портфелем t*y
1 Очень 15 15
2 Лютий 12 24
3 Березень 15 45
4 Кв^ень 17 68
5 Травень 25 125
6 Червень 48 288
Загальна сума 132 565
4. Vch - швидюсть внутрiшнiх змш у система У якостi цього показника будемо використовувати вщ-соток вщношення обсягiв продажiв нового та старих продукпв. У табл. 4 надано необхщш для розрахун-юв данi.
Таблиця 4
Данi для розрахунку швидкосп внутрiшнiх 3MÎH у ^creMÎ
№ перюду Мюяць Вщношення обсяпв продаж!в нового та старих продукйв, % t*y
1 Очень 30 30
2 Лютий 42 84
3 Березень 53 159
4 Кв!тень 68 272
5 Травень 75 375
6 Червень 80 480
Загальна сума 348 1400
Спираючись на розрахунки показниюв a i b за формулою (6), отримуемо швидкiсть змш =Vch=dch/ dt=149,6.
Таким чином, отримуемо коефвдент адаптацп Ra=Vad/Vch=434,7/149,6=2,91 та коефiцiент синергп Rs=Vsyn/Vha=0,79.
Отже, для ТОВ «Опимус-ЛТД» маемо випадок, коли нарощування оргашзацшних щнностей випереджае змши у зовшшньому середовишд, i при цьому руйнування внутршшх зв'язкiв органiзацii обганяе по швидкоси синергетичнi процеси. Це випадок, коли тдприемство може втратити щлштсть та роздiлитися на окремi виробництва, що, в свою чергу, може бути розумним управлшським ршенням, що вiдповiдае викликам часу.
5. Висновки
1. Основними результатами проведеного досль дження е визначення, що жорсткi ринковi принципи управлiння не е едино можливими у еволюцп склад-них систем. У робот розглянуто методолопчш засади синергетичного управлiння та ïx застосування у проектному менеджмент на поточний момент часу. Визна-чено, що два головнi завдання будь-яко! органiзацiï -зовнiшня адаптащя i внутрiшня iнтеграцiя - постшно штовхають органiзацiю до еволюцiйного розвитку.
2. Виживаемкть органiзацiï визначаеться ïï здатш-стю до цiлеспрямованоï адаптацп до змш зовшшнього середовища через проекти. Адаптащю у широкому зна-ченш розумтть як окремий вид управлшня, що здатен пристосувати тдприемство до нових умов у зовшшньому середовишд за допомогою портфеля проектв.
3. Упродовж реалiзацiï щншсного портфеля розвитку при переxодi точок бiфуркацiй органiзацiя пережи-вае перюди хаосу, що супроводжуються ослабленням внутршшх зв'язкiв. Постiйний монiторинг реалiзацiï портфеля та критерпв розвитку оргашзацп дозволяе тдтримувати потрiбний вектор розвитку оргашзацп та своечасно редагувати поточний стан портфеля проекпв.
4. Розглянуто приклад розрахунку коефвдентв адаптивносп та синергп на портфеля розвитку вироб-ничого тдприемства з використанням методу екстра-поляцп, який заснований на припущенш про продов-ження сформованих тенденцш розвитку пiдприемства. Для розглянутого випадку визначено, що на тдприем-ствi процеси руйнування внутрiшнix зв'язюв обганя-ють по швидкостi синергетичш процеси, що може привести тдприемство роздшення на окремi виробництва.
Дослщження процесiв управлiння органiзацiйним розвитком шляхом резонансного збудження бажаних процеав на методологiчниx засадах проектного управлшня буде розглядатися у наступних публжащях.
Лиература
1. Молоканова, В. М. Синергетичне бачення як методолопчна основа розвитку управлшня проектами [Текст]: зб. наук. пр. /
B. М. Молоканова // Управлшня проектами та розвиток виробництва. - 2010. - № 4. - C. 5-9.
2. Бек, Д. Е. Спиральная динамика: управляя ценностями, лидерством и изменениями [Текст] / Д. Е. Бек, К. К. Кован; пер. с англ. - М.: Открытый мир, 2010. - 420 с.
3. The Project Workout/Мiжнародна оргашзащя ¡з розповсюдження кращо! практики з управлшня проектами (англ.) [Електро-нний ресурс]. - Режим доступу: http//www.projectworkout.com/standarts.html
4. Бурков, В. Н. Введение в теорию управления организационными системами [Текст] / В. Н. Бурков, Н. Л. Коргин, Д. А. Новиков; под ред. Д. А. Новикова. - М.: Либроком, 2009. - 264 с.
5. Бусленко Н. П. Лекции по теории сложных систем [Текст] / Н. П. Бусленко, В. Е. Калашников, И. Н. Коваленко. - М.: Радий, 2003. - 440с.
6. Изменения в системах управления в 21-ом веке [Текст]. - Все о качестве. Зарубежный опыт. - М.: НТК «Трек». - 2001. -Вып. 28. - С. 29.
7. Хакен, Г. Можем ли мы применять синергетику в науках о человеке? [Електронний ресурс] / Г. Хакен. - Режим доступу: http://svkurdyumov.narod.ru/haken7.html
8. Молоканова, В. М. Дослщження синергетичних рiвнiв проектно-орieнтованого управлшня [Текст]: зб. наук. пр. / В. М. Молоканова // Управлшня проектами та розвиток виробництва. - 2011. - № 3 - С. 30-37.
9. Бушуев, С. Д. Модель оценки организационной компетентности и классификации совершенства в управлении проектами [Текст] / С. Д. Бушуев, Ю. Ф. Ярошенко, Р. Ф. Ярошенко // Управлшня розвитком складних системам. - 2010. - № 2. -
C. 9-14.
10. Тесленко, П. А. Эволюционная парадигма проектного управления [Текст]: матер. VI мiжн. наук.-прак. конф. / П. А. Тесленко, В. Д. Гогунский // Управлшня проектами: Стан та перспективи. - Миколаш: НУК, 2010. - С. 114-117.
Бушуев, С. Д. Механизмы формирования ценности в деятельности проектно-управляемых организации [Текст] / С. Д. Бу-шуев, Н. С. Бушуева // Восточно-Европейский журнал передовых технологии. - 2010. - Т. 1, № 2 (43). - С. 4-9. - Режим доступа: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/2494/2308
Медведева, О. М. Корпоративна культура та культурний контекст проекту розвитку оргашзацй. Частина 4. Методолопчш положення моделювання проекпв сприяння процесам розвитку оргашзацй [Текст]: зб. наук. пр. / О. М. Медведева // Управ-лшня проектами та розвиток виробництва. - 2009. - № 2 (30). - С. 45-51. Бажин, И. И. Управление различиями [Текст] / И. И. Бажин. - Харьков: Консум. 2004. - 392 с.
Городецкий, А. С. Минимальные аттракторы и гиперболические множества динамических систем [Текст] / А. С. Городецкий. - М.: МГУ РАН, 2007. - 263 с.
Докинз, Р. Эгоистичный ген [Текст] / Р. Докинз; пер. с англ.; под ред. Т. Фоминой. - М.: Эксмо, 2006. - 218 с. Ансофф, И. Стратегическое управление [Текст] / И. Ансофф; пер. с англ.; науч. ред. Л. И. Евенко. - М.: Экономика, 1989. - 519 с. Седов, Е. А. Информационно-энтропийные свойства социальных систем [Текст] / Е. А. Седов. - М.: Радий, 1993. - 120 с. Молоканова, В. М. Модель еволюцшного розвитку тдприемства на основi портфельно-орiентованого управлшня [Текст]: зб. наук. пр. / В. М. Молоканова, Г. К. Демш // Вюник Придншровсько! державно! академп будiвництва та арх^ектури. -2014. - Вип. 7 (22). - С. 57-65.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
Шдгрунтям становлення цифровог економши е цифрова революция та тформацшний менеджмент, що спричинили появу нового медiа-iмiджу у епоху глобалiзацiг. Менеджмент медiа i медiа-дискурсу являе собою абсолютно нову концепцю побудови видносин мiж виробником i споживачем. Стаття присвячена дослидженню та аналiзу ^нуючих стра-тегш у менеджментi медiа-дискурсу. Представлено етимологiчнi значення поняття медiа-дискурсу та особливостей його застосування
Ключовi слова: медiа-дискурс, менеджмент медiа-дискурсу, комуткащя, взаемодiя, прийом тформа-
ци, лтгв^тика, гтертекст
□-□
Основой становления цифровой экономики является цифровая революция и информационный менеджмент, который стали причиной появления нового медиа-имиджа в эпоху глобализации. Менеджмент медиа и медиа-дискурса представляет собой абсолютно новую концепцию построения отношений между производителем и потребителем. Статья посвящена исследованию и анализу существующих стратегий в менеджменте медиа-дискурса. Представлены этимологические значения понятия медиа-дискурса и особенностей его применения
Ключевые слова: медиа-дискурс, менеджмент медиа-дискурса, коммуникация, взаимодействие, прием информации, лингвистика, гипертекст
UDC 338.22.021.4
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.51397|
1. Introduction
Media management is an area where the research tools are just being created. In Poland there are only a few research papers on that topic, although every year their number increases. No wonder that it is difficult to talk about a meaningful, especially Polish, research in this area. Moreover, media discourse management is a topic that is still new and difficult as a research subject. The very notion of discourse is interpreted in multiple ways and takes its meaning depending on the field that it concerns.
ANALYSIS OF STRATEGIES FOR MEDIA DISCOURSE MANAGEMENT
A. Brzozowska
PhD with habilitation in economic sciences, Associate Professor* E-mail: annabrzozowskapcz@gmail.com A. Kalinichenko Doctor of Agricultural Sciences, Professor Department of Process Engineering Opole University Dmowskiego str., 7-9, Opole, Poland, 45-365 E-mail: akalinichenko@uni.opole.pl J . K a b u s PhD in linguistic, Assistant* E-mail: judytakabus@interia.pl *Institute of Logistics and International Management Czestochowa University of Technology Armii Krajowej str., 19B, Czestochowa, Poland, 42-200
Media discourse management is a broad term connecting both the linguistic, sociological and philosophical aspects. It is a progressing process of saturation of the society by media and influencing different spheres of everyday lives by supplying various media messages. Media discourse management is the main factor of mediatization of the society. It is a hard and responsible task. The aim of the present article is to present the meaning of media and media discourse management as an important area of social life influencing everyday life and way of thinking of the recipient of media information.
©
